Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Керівництво з організації лікування туберкульозу у дітей для національних програм боротьби з туберкульозом

Керівництво з організації лікування туберкульозу у дітей для національних програм боротьби з туберкульозом





Сторінка1/17
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
group 2group 53

group 51Керівництво з організації лікування туберкульозу у дітей для національних програм боротьби з туберкульозом
Друге видання

group 55


group 104Керівництво з організації лікування туберкульозу у дітей для національних програм боротьби з туберкульозом

Друге видання
Бібліотека ВООЗ: Бібліографічні дані
Керівництво з організації лікування туберкульозу у дітей для національних програм боротьби з туберкульозом – 2-ге вид.
1.Туберкульоз – діагностика. 2.Туберкульоз – лікування. 3.Туберкульоз – профілактика та протидія. 4.Дитина. 5.Туберкульоз мультирезистентний. 6.Національні програми охорони здоров’я. 7.Керівництво. I.Всесвітня організація охорони здоров’я.
ISBN 978 92 4 154874 8 (Класифікація НМБ: WF 200)

© Всесвітня організація охорони здоров’я 2014
Усі права захищені. Публікації Всесвітньої організації охорони здоров’я можуть бути розміщені на веб-сайті ВООЗ (www.who.int) або придбані у Відділі преси ВООЗ, Всесвітня організація охорони здоров’я, Швейцарія 1211, Женева 27, Авеню Аппіа 20, (тел.: +41 22 791 3264; факс: +41 22 791 4857; ел. пошта: bookorders@who.int).
Запити на отримання дозволу на відтворення або переклад публікацій ВООЗ – як для продажу, так і для некомерційного розповсюдження – слід направляти до Відділу преси ВООЗ через веб-сайт ВООЗ (www.who.int/about/licensing/copyright_form/en/index.html).
Позначення, використані в цьому виданні, та наведені в ньому матеріали не відображають позицію Всесвітньої організації охорони здоров’я стосовно юридичного статусу будь-якої країни, території, міста або району або структури їх управління, відповідних кордонів та прикордонних ліній. Пунктирні лінії на географічних картах позначають приблизні демаркаційні лінії, які можуть бути ще не повністю узгоджені.
Згадування конкретних компаній або продукції окремих виробників не означає, що Всесвітня організація охорони здоров’я підтримує або рекомендує їх, надаючи їм перевагу порівняно з іншими компаніями та виробниками, або продуктами аналогічного характеру, які не згадуються в цьому виданні. За винятком випадків, коли є помилки та пропуски, назви патентованих продуктів виділяються початковими прописними літерами.
Всесвітня організація охорони здоров’я вжила всіх необхідних заходів для перевірки достовірності інформації, наданої в цій публікації. Разом з тим, опубліковані матеріали поширюються без будь-якої прямої або уявлюваної гарантії. Відповідальність за інтерпретацію та використання матеріалів покладається на читача. Всесвітня організація охорони здоров’я в жодному разі не несе відповідальність за будь-які збитки, що виникли внаслідок використання цих матеріалів.
Надруковано Службами друку документів ВООЗ, Женева, Швейцарія.
Дизайн Jean-Claude Fattier

WHO/HTM/TB/2014.03

Зміст

Передмова v

Декларації інтересів vii

Подяка ix

Абревіатури та скорочення xiv

Визначення та відмінності xvi

Резюме 1

  1. Вступ 11

    1. Цілі Глави 11

    2. Мета керівництва щодо туберкульозу у дітей 11

    3. Цільова а аудиторія 11

    4. Чим лікування туберкульозу у дітей та підлітків відрізняється від лікування туберкульозу у дорослих? 12

    5. Етичні питання 12

    6. Тягар туберкульозу у дітей 13

  2. Методологія 15

    1. Цілі Глави 15

    2. Процес оновлення видання 2006 року 15

    3. Строк дії 19

  3. Діагностика туберкульозу у дітей 21

    1. Цілі Глави 21

    2. Вступ до діагностики туберкульозу у дітей 21

    3. Останні досягнення в діагностиці 22

    4. Рекомендований підхід до діагностики туберкульозу у дітей 26

  4. Лікування туберкульозу у дітей 33

    1. Цілі Глави 33

    2. Принципи лікування дітей 33

    3. Рекомендовані дози 33

    4. Рекомендовані режими лікування 35

    5. Міркування щодо реалізації 38

  5. Профілактика туберкульозу у дітей 43

    1. Цілі Глави 43

    2. Вакцинація БЦЖ 43

    3. Скринінг та лікування контактних осіб 45

    4. Інфекційний контроль туберкульозної інфекції 50

  6. Лікування туберкульозу у дітей, які живуть з ВІЛ 55

    1. Цілі Глави 55

    2. Вступ 55

    3. Підхід до діагностики 55

    4. Профілактика туберкульозу 56

    5. Лікування туберкульозу (у дітей, які живуть з ВІЛ) 59

  7. Лікування медикаментозно-стійкого туберкульозу у дітей 65

    1. Цілі Глави 65

    2. Вступ 65

    3. Діагностика 65

    4. Профілактика захворювання на туберкульоз у контактних осіб дитини, хворих на медикаментозно-стійкий туберкульоз 66

    5. Лікування 67

    6. Міркування щодо реалізації 68

  8. Реалізація та адміністрування за НПТ; інтегрована допомога 75

    1. Цілі Глави 75

    2. Заходи на глобальному рівні 75

    3. Наступні кроки на національному рівні 75

    4. Інтегрована допомога 78

    5. Орієнтований на сім’ю інтегрований підхід до подолання проблеми туберкульозу у дітей 80

  9. Пропозиції для майбутніх досліджень 87

    1. Цілі Глави 87

    2. Пропозиції для майбутніх досліджень 87

Додатки

  1. Резюме доказів і міркувань, що лежать в основі рекомендацій 91

  2. Дефініції хворих на туберкульоз і результатів лікування 109

  3. Проведення, оцінка реакції та інтерпретація туберкулінової шкірної проби 115

  4. Процедури забору клінічних зразків для мікроскопії мазка 119

  5. Тимчасові рекомендації щодо лікування туберкульозу у дітей раннього віку (менше 25 кг) з використанням наявних на цей час КПФД (RHZ 60/30/150) і доз відповідно до маси тіла 125



Передмова

Перше видання Керівництва з організації лікування туберкульозу у дітей для національних програм боротьби з туберкульозом, опубліковане в 2006 році, спричинило до перегляду або розробки рекомендацій щодо лікування туберкульозу у дітей у рамках національних програм боротьби із захворюванням на туберкульоз у багатьох ендемічних з туберкульозу країнах. Однак, опубліковані останнім часом дані і нові рекомендації нині вимагають оновлення першого видання 2006 року.
Як і перше видання, це друге видання ставить за мету доповнити існуючі національні настанови і стандартні схеми лікування туберкульозу, багато з яких містять положення про надання медичної допомоги дітям. У ньому наведені рекомендації щодо покращення лікування дітей, хворих на туберкульоз та дітей, що живуть в сім'ях хворого на туберкульоз, на основі найкращих наявних фактичних даних. Національні та регіональні програми боротьби із захворюванням на туберкульоз можуть використовувати ці рекомендації, адаптувавши їх до місцевих умов.
З 2006 року спостерігається довгоочікуване зростання уваги до конкретних проблем туберкульозу у дітей та підвищене визнання його важливості як глобального виклику охороні громадського здоров'я. Хоча більшість дітей, хворих на туберкульоз, не може нести відповідальність за поширення передачі захворювання в громаді, туберкульоз є важливим фактором материнської та дитячої захворюваності і смертності.

Після публікації видання 2006 року багато країн розробили національну політику і стратегії лікування туберкульозу у дітей. Однак, практична реалізація цих стратегій не завжди досягається. Сьогодні завдання полягає в усуненні цього поширеного розриву між політикою і практикою шляхом підвищення інтенсивності роботи по боротьбі з туберкульозом у дітей в ендемічних країнах.
В цій публікації міститься ряд важливих змін та доповнень до першого видання, які висвітлені в Резюме. Також, окремі його глави присвячені питанням, які розглядались тільки в додатках до першого видання (лікування дітей, хворих на ТБ/ВІЛ, та дітей, хворих на медикаментозно-стійкий туберкульоз), і вводяться нові теми, зокрема, важливість комплексного догляду.
Було докладено зусиль, щоб включити до видання положення про лікування туберкульозу у підлітків, коли це доречно. Це є визнанням того факту, що підлітки є вразливою групою, яка конкретно не згадується в діючих керівництвах з лікування туберкульозу.
Публікація першого видання цього керівництва передувала процесу розробки ВООЗ рекомендацій на основі доказових даних; проте, підготовка другого видання вже здійснювалася згідно з вимогами цього процесу. В цьому керівництві робиться посилання на багато поточних рекомендацій ВООЗ, які вже опубліковані в керівних документах з питань лікування ТБ і ВІЛ; висвітлюються попередні рекомендації, які зазнали змін в результаті перегляду в частині деталізації, зміцнення рекомендацій та/ або якості доказів.
Існує нагальна необхідність вирішення проблеми відсутності епідеміологічних даних про туберкульоз у дітей в країнах з високим тягарем туберкульозу та подальшого вивчення відмінностей в імунологічних і патологічних реакціях дітей, хворих на туберкульоз, від дорослих для розробки та оцінки кращих інструментів профілактики, діагностики та лікування. Тим не менш, існує багато можливостей, які вже можна реалізувати, щоб зменшити тягар туберкульозу у дітей.

Декларації інтересів

Для консультування ВООЗ протягом усього процесу розробки цього керівництва було створено Групу з розробки керівництва (далі іменована Група). Експерти Групи та установи, в яких вони працюють, приділили час різноманітним обговоренням та іншим заходам, пов'язаним з процесом оновлення. Незалежна експертна група надала коментарі до проекту документа.
Форми декларацій інтересів були заповнені усіма членами Групи та Незалежної експертної групи, а також членами академічних центрів, які долучились до розглядів.


Члени Групи

Свої інтереси декларували шість членів Групи, а саме:
Д-р Susan Abdel-Rahman повідомила, що її роботодавець отримує підтримку досліджень з Національних інститутів здоров'я США для розробки аналізів за методом сухої краплі крові з метою моніторингу протитуберкульозних препаратів (2011-2013 рр.). Крім того, д-р Abdel-Rahman підготувала технічні звіти для оцінювання ВООЗ поточних режимів дозування протитуберкульозних препаратів.
Д-р Lisa Adams повідомила, що колеги в її дослідному підрозділі отримували підтримку досліджень з Oxford Immunotec Inc, розробника діагностичного тесту Т-SPOT TB. Д-р Adams була долучена до проведення дослідження, але повідомила, що не отримувала винагороди або підтримки від цих фондів з проведення науково-дослідних робіт. Д-р Adams також бере участь у проекті CARE TB II, проведенні огляду систематичних розглядів інтервенцій щодо поліпшення надання профілактичного лікування ізоніазидом (ПЛІ) дітям, які мають контакти з туберкульозними хворими та / або ВІЛ-позитивними, з метою обміну даними про результати для підтримки розробки цього керівництва.
Д-р Farhana Amanullah повідомив, що працює в лікарні Indus Hospital і отримуває негрошову підтримку (у формі оплачуваних відряджень) через Партнерство “Зупинити туберкульоз”.
Д-р Stephen Graham виконував функції технічного радника в ВООЗ при підготовці керівництва і отримував підтримку у вигляді зарплати від Міжнародного союзу боротьби з туберкульозом і хворобами легенів для цієї роботи. Д-р Graham також повідомив, що він планує клінічне та оперативне дослідження з питань туберкульозу у дітей, яке включене до порядку денного майбутніх пріоритетних досліджень, вказаних у цьому керівному документі.
Д-р Suzanne Hill повідомила, що є колишнім співробітником ВООЗ, і отримує підтримку від Фонду Гейтса задля сприяння раціональному використанню медичних препаратів для дітей, в тому числі протитуберкульозних препаратів (2008-2011).
Професор Cleotilde How повідомила про участь в розгляді та публікації нового видання книги про дитячий туберкульоз, за які вона не отримала жодної фінансової винагороди.

группа 107У рамках Глобальної протитуберкульозної програми ВООЗ (ГПБТБ) ці декларації розглянуто напередодні засідання і встановлено, що жодна з них не становить конфлікт інтересів. Група обговорила декларації до обговорень і погодилася з цією точкою зору.
Д-р Robert Gie, пані Cornelia Jervis, д-р Dyah Erti Mustikawati, д-р Joshua Olusegun Obasanya, проф. Elizabeth Maleche Obimbo і д-р Alena Skrahina повідомили про відсутність інтересу до згадуваного предмета.


Консультанти

Професор Peter Donald і пані Nicole Wong, члени академічних центрів, які розглядали доказову базу, на підставі якої були розроблені рекомендації, що містяться в цьому керівництві, взяли участь у засіданні Групи в якості "консультантів" і представили свої висновки. Професор Donald повідомив про надання консультаційних послуг з розробки нових протитуберкульозних препаратів компанії Otsuka Pharmaceuticals. Пані Wong повідомила про відсутність інтересу. Вони не брали участі у формулюванні рекомендацій, пов’язаних з відповідними оглядами доказової бази, яку вони розробляли.
Усі декларації про відсутність конфлікту інтересів зберігаються в базі даних Глобальної програми ВООЗ по боротьбі з туберкульозом і надаються за запитом.

Подяка

Цей документ являє собою керівництво, розроблене Глобальною програмою ВООЗ по боротьбі з туберкульозом, яке відображає узгоджену позицію членів підгрупи з питань дитячого туберкульозу, що діє під егідою Партнерства “Зупинимо туберкульоз”.
Глобальна програма Всесвітньої організації охорони здоров'я по боротьбі з туберкульозом дякує членам (перераховані нижче) Групи з розробки керівництва (далі іменованої “Група”).
Stephen Graham (Мельбурнський Університет, Мельбурн, Австралія та Міжнародний союз боротьби з туберкульозом і хворобами легенів, Париж, Франція) керував групою, яка упорядковувала, узагальнювала та оцінювала доказову базу, що лежить в основі останніх рекомендацій, які були розглянуті на предмет можливого перегляду.
Suzanne Hill головувала і сприяла проведенню нарад Групи.
Технічні консультації стосовно дозування медичних препаратів надані професором Peter Donald (Стелленбошський Університет, Кейптаун, Південна Африка) і д-ром Susan Abdel-Rahman (дитячі лікарні і клініки милосердя, Канзас-Сіті, Міссурі, США).
Інформація та відгуки щодо конкретних питань були надані наступними співробітниками ВООЗ: Annemieke Brands, Dennis Falzon, Haileyesus Getahun, Malgosia Grzemska, Lisa Hedman, Christian Lienhardt, Lisa Nelson, Martina Penazzato, Mario Raviglione, Charalampos Sismanidis, Fraser Wares, Karin Weyer та Patrick Zuber.
Корисний зворотній зв'язок також забезпечувала Незалежна експертна група (перераховані нижче).
Додатковий зворотній зв'язок і підтримка надані Комітетом ВООЗ з огляду керівництва (Charles Penn, голова; Susan Norris, секретар).
Tara Kedia (стажер ВООЗ та Нью-Гемпшир, США) і Nicole Wong (Монашський Університет, Мельбурн, Австралія) надали підтримку в підготовці цього документа.
Natacha Barras надала секретарську підтримку.
Перегляд цього керівництва, в тому числі на засіданні Групи з розробки керівництва, фінансувало Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Угоди про співпрацю за проектом ТB CARE I №AID-OAA-A-10-00020. Зміст не обов'язково відображає точку зору USAID та Уряду США.
Авторський колектив
До складу авторського коллективу входили д-р Dr Stephen Graham, д-р Malgosia Grzemska, д-р Suzanne Hill, пані Tara Kedia і пані Nicole Wong.
Пані Annemieke Brands, д-р Stephen Graham і д-р Malgosia Grzemska доопрацювали документ після розгляду Комітетом ВООЗ з розгляду керівництва.
группа 105Група з розробки керівництва

д-р Stephen Graham (керівник робочої групи із систематичного розгляду)

Керівник підгрупи з питань дитячого туберкульозу, Мельнбурнський Університет, Центр міжнародного дитячого здоров’я, Флемінгтон Роуд, Парквілл, Мельбурн, Вікторія, Автралія
д-р Suzanne Hill (керівник і методолог)

Голова Консультативного комітету із фармацевтичних переваг (PBAC), уряд Австралії, Департамент охорони здоров’я та старіння, Канберра, ACT, Австралія
д-р Susan Abdel-Rahman

Дитячий фармаколог, дитячі лікарні і клініки милосердя, Канзас-Сіті, Міссурі, США
д-р Lisa V Adams

Заступник декана з питань глобальної охорони здоров’я; координатор Глобальної ініціативи з охорони здоров’я; доцент медицини Секції інфекційних захворювань і міжнародної охорони здоров’я, Дартмутська медична школа Гейзеля, Ганновер, Нью-Гемпшир, США
д-р Farhana Amanullah

Директор Програми лікування дитячого туберкульозу, Педіатричне відділення лікарні Indus Hospital, Карачі, Пакистан
проф. Robert Gie

Відділення педіатрії та дитячого здоров’я, Стелленбошський Університет, факультет медицини, Тайгерберг, Південна Африка
проф. Cleotilde How

Професор кафедри фармакології і токсикології, Медичний коледж Філіппінського Університету, Маніла, Філіппіни
пані Cornelia Jervis

Такома Парк, Меріленд, США
д-р Dyah Erti Mustikawati

Керівник Національної протитуберкульозної програми, Міністерство охорони здоров’я, Індонезія
д-р Joshua Olusegun Obasanya

Національний координатор Програми боротьби з туберкульозом і проказою, Федеральне міністерство охорони здоров’я, Абуджа, Нігерія
проф. Elizabeth Maleche Obimbo

Університет Найробі, факультет педіатрії, Найробі, Кенія

д-р Alena Skrahina

Заступник директора, науковий директор Республіканського науково-практичного центру пульмонології і туберкульозу, Білоруський науково-дослідний інститут пульмонології і туберкульозу, Мінськ, Білорусь
Консультанти

проф. Peter Donald

Факультет медицини Стелленбошського Університету, Тайгерберг, Південна Африка
пані Nicole Wong

Карлтон Норт, Мельбурн, Вікторія, Австралія

Незалежна експертна група
д-р Lucia Alvarez Hernandez

Координатор з питань стандартних схем лікування туберкульозу, педіатричних інфекцій Національного центру з епідеміологічного нагляду і контролю за захворюваннями (CENAVECE), Федеральний округ, Мексика
д-р Mercedes Becarra

Доцент кафедри глобальної охорони здоров'я і соціальної медицини Гарвардської медичної школи в Бостоні, Массачусетс, США
д-р Andrew Brent

Викладач клініки інфекційних хвороб Наффілдського факультету клінічних лабораторних досліджень Оксфордського університету, Оксфорд, Англія
д-р Andrea Cruz

Заступник директора з наукових досліджень у галузі дитячої реанімації Техаської дитячої лікарні, Х'юстон, Техас, США
д-р Anne Detjen

Технічний консультант Північноамериканського Офісу Міжнародного союзу боротьби з туберкульозом і хворобами легенів (Союз), Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
пані Penny Enarson

Керівник Відділу здоров'я легенів у дітей Міжнародного союзу боротьби з туберкульозом і хворобами легенів (Союз), Париж, Франція
д-р Anthony Enimil

Керівник Дитячого протитуберкульозного диспансеру клінічної лікарні Komfo Anokye, Кумасі, Гана
д-р Reuben Granich

Старший радник з проблем допомоги та лікування ЮНЕЙДС, Женева, Швейцарія
пані Kate Greenaway

Католицька служба допомоги, Балтімор, Меріленд, США
д-р Walter Haas

Керівник групи респіраторних інфекцій, Відділ епідеміології інфекційних захворювань, Інститут Роберта Коха, Берлін, Німеччина
д-р Barbara Hauer

Група респіраторних інфекцій, Відділ епідеміології інфекційних захворювань, Інститут Роберта Коха, Берлін, Німеччина
д-р Peter Helbling

Медичний працівник Федерального департаменту внутрішніх справ, Федеральне управління громадської охорони здоров'я, Відділ інфекційних хвороб, Берн, Швейцарія
д-р Cornelia Hennig

Медичний працівник з питань туберкульозу у Представництві ООЗ у справах країни, В'єтнам
д-р Beate Kampmann

Імперський коледж Лондона, Англія
д-р Senait Kebede

Педіатр і старший консультант, Аддіс-Абеба, Ефіопія і Атланта, Джорджія, США
д-р Ejaz Khan

Керівник педіатричного відділення Міжнародної лікарні Shifa, Ісламабад, Пакистан
группа 125д-р Daniel Kibuga

Медичний працівник з питань туберкульозу Європейського регіонального бюро ВООЗ для країн Африки, Браззавіль, Конго
д-р Anna Mandalakas

Доцент педіатрії Секції ретровірусологіі і глобальних проблем здоров'я Медичного коледжу Бейлора, Техаська дитяча лікарня, Х'юстон, Техас, США
д-р Ben Marais

Заступник директора Сіднейського інституту нових інфекційних захворювань та біозахисту (SEIB) і доцент відділення педіатрії та дитячого здоров'я дитячої лікарні у Вестміді, Сіднейський університет, Сідней, Новий Південний Уельс, Австралія
д-р Surbhi Modi

Медичний працівник Групи з питань педіатричної ВІЛ-інфекції Відділення здоров'я матері та дитини Відділу глобальної епідемії ВІЛ/СНІДу, Центри з контролю і профілактики захворювань, Атланта, Джорджія, США
д-р Lulu Mussa Muhu

Медичний працівник сектору наукових-досліджень, Департамент здоров’я матерів, новонароджених, дітей та підлітків Всесвітньої організації охорони здоров'я, Женева, Швейцарія
д-р Kazadi Mwayabo

Католицька служба допомоги, Балтімор, Меріленд, США
д-р Lisa Nelson

Медичний працівник Департаменту ВІЛ/СНІД, Всесвітня організація охорони здоров'я, Женева, Швейцарія
пан Peter Ngo’la Owiti

Виконавчий директор молодіжних проектів розвитку (Wote Youth Development Projects), Макуені, Кенія
д-р Sally-Ann Ohene

Місцевий співробітник з питань туберкульозу Представництва ВООЗ у справах країни, Аккра, Гана
д-р Kosuke Okada

Японська асоціація по боротьбі з туберкульозом, Токіо, Японія
Працівник

Медичний працівник з моніторингу та оцінки туберкульозу, Глобальна протитуберкульозна програма ВООЗ, Всесвітня організація охорони здоров'я, Женева, Швейцарія
д-р Iveta Ozere

Державне агентство з туберкульозу та легеневих захворювань, Цекулє, Рига, Латвія
д-р Andreas Sandgren

Група з питань наукових консультацій Європейського центру з контролю і профілактики захворювань, Стокгольм, Швеція
д-р Kunrath Seak

Японська асоціація по боротьбі з туберкульозом, Пномпень, Камбоджа
пані Zacharoula Srimuangboon (Hara Mihalea)

Регіональний старший технічний співробітник, ACSM/PPM, PATH, Бангкок, Таїланд
д-р Jeffrey Starke

Байлерський медичний коледж, Техаська дитяча лікарня, Хьюстон, Техас, США
д-р Marina Tadolini

Незалежний консультант, Болонья, Італія
д-р Jamhoih (Jamie) Tonsing

FHI 360, Пномпень, Камбоджа
д-р Dilrabo Ulmasova

Республіканський ДОТС-центр, Ташкент, Узбекистан
д-р Nguyen Viet Nhung

Національна програма боротьби з туберкульозом, Ханой, В’єтнам


Координаційна група з питань розробки керівництва
пані Annemieke Brands, ГПБТБ/TSC

д-р Malgosia Grzemska, ГПБТБ/TSC

пані Lisa Hedman, EMP/MAR

д-р Christian Lienhardt, ГПБТБ/PSI

д-р Charalampos Sismanidis, ГПБТБ/TME

д-р Fraser Wares, ГПБТБ/LDR
группа 127Абревіатури та скорочення


БЦЖ вакцина Кальметта-Герена
ВІЛ вірус імунодефіциту людини
ГІТ гамма-інтерферон-тест

ГПБТБ Глобальна програма ВООЗ по боротьбі з туберкульозом

ЗСВІС запальний синдром відновлення імунної системи

ІП інгібітор протеази
КПФД комбінований препарат з фіксованою дозою
ЛЖВ людина, яка живе з ВІЛ
ЛТБ легеневий туберкульоз

МРТБ мультирезистентний туберкульоз

МСТБ медикаментозно-стійкий туберкульоз

НІЗТ нуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази

ННІЗТ ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази

НПТ Національна програма боротьби з туберкульозом

ПАСК парааміносаліцилова кислота

ПЛІ профілактичне лікування ізоніазидом

ПЛК профілактичне лікування котримоксазолом
ПЛТБ позалегеневий туберкульоз

ППМД профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини

РГК рентгенографія грудної клітки
СНІД Синдром набутого імунодефіциту

ТМЧ тестування на медикаментозну чутливість

ABC абакавір
AРT антиретровірусна терапія

AZT зидовудин
E етамбутол
EFV ефавіренц
H ізоніазид

FTC емтрицитабін

LPV лопінавір

LPV/r лопінавір/ритонавір
NVP невірапін

PPD очищений дериват білка

R рифампіцин
RTV ритонавір
ТБ туберкульоз
ТБ/ВІЛ туберкульоз, пов'язаний із супутньою ВІЛ-інфекцією
TDF тенофовіру дизопроксил фумарат
3TC ламівудин
ТТГ тиреотропний гормон
TШП туберкулінова шкірна проба
TО туберкулінова одиниця
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
РРТБ туберкульоз із розширеною резистентністю

Z піразинамід

группа 154Визначення та відмінності

Примітка: Наведені нижче визначення застосовуються до термінів, які використовуються у цьому керівництві. В інших контекстах ці терміни можуть мати інші значення.
підліток
Стосується вікової групи 10-18 років.
поширеність медикаментозно стійкого туберкульозу на фоні ВІЛ
Райони високої поширеності ВІЛ визначаються як такі, де поширеність ВІЛ становить ≥1% серед дорослих вагітних жінок або ≥5% серед хворих на туберкульоз. ВООЗ не має наміру встановлювати порогові значення для низького, середнього або високого рівнів поширеності резистентності до ізоніазиду: визначення для своїх власних країн встановлюються національними програмами боротьби з туберкульозом.
дитина
Стосується вікової групи 0-10 років.
близький контакт
Особа, яка не проживає в сім’ї, але поділяє замкнений простір, наприклад, місце збору громадськості, робоче місце або об'єкт, з індекс-випадком протягом тривалих денних періодів упродовж 3-х місяців до початку поточного епізоду лікування.
контакт
Будь-яка особа, яка мала контакт з індекс-випадком.
клінічна оцінка контактів
Систематичний процес діагностики або виключення активного туберкульозу серед контактних осіб. Клінічна оцінка проводиться, якщо результати виявлення контактів і визначення пріоритетів вказують на ризик наявності або розвитку туберкульозу. Для цілей цього керівництва, визначення клінічної оцінки контактів включає, як мінімум, ширшу оцінку симптомів, характерних для туберкульозу. Додаткові компоненти можуть включати:


  • більш докладний анамнез;




  • фізичне обстеження;




  • мікробіологічну оцінку зразків з місць підозрюваних контактів;




  • рентгенографічні дослідження; та




  • інвазивні діагностичні тести.


Реалізація цих компонентів буде залежати від клінічних обставин та наявних ресурсів. Крім того, в залежності від епідеміологічних умов та наявних ресурсів, туберкулінова шкірна проба або гамма-інтерферон-тест для виявлення латентної туберкульозної інфекції може бути частиною клінічної оцінки.
виявлення контактів та визначення пріоритетів (скринінг контактів)
Систематичний процес виявлення контактних осіб, які мають туберкульоз або входять до групи підвищеного ризику розвитку туберкульозу. Для цілей цього керівництва, визначення “виявлення контактів та визначення пріоритетів” включає інтерв'ю з індекс-випадком з метою отримання імен і віку контактних осіб та оцінки ризику зараження (як правило, на основі симптомів, характерних для туберкульозу) або розвитку туберкульозу у контактних осіб для визначення тих, кому показана клінічна оцінка.
розслідування контактів
Систематичний процес з метою виявлення раніше недіагностованих випадків туберкульозу серед контактних осіб індекс-випадку. В деяких умовах мета також включає тестування латентної туберкульозної інфекції для виявлення можливих кандидатів для профілактичного лікування. Розслідування контактів складається з двох компонентів – виявлення та визначення пріоритетів і клінічної оцінки.
побутовий контакт
Особа, яка перебувала на тій самій житловій площі, що й індекс-випадок, протягом однієї або більше ночей, або протягом частих або тривалих денних періодів упродовж 3 місяців до початку поточного епізоду лікування.1
індекс-випадок (індекс-пацієнт)
Попередньо виявлений випадок нового або рецидивного туберкульозу у особи будь-якого віку в певній сім'ї або іншому порівнянному середовищі, яке може становити ризик для інших осіб. Індекс-випадок – це випадок, навколо якого зосереджене розслідування контактів (але не обов'язково джерело інфекції).
немовля
Дитина віком до 1 року.
інфекція
Зараження Mycobacterium tuberculosis може відбутися внаслідок контакту з туберкульозним хворим і означає, що людина стає носієм бактерій, які поселяються всередині тіла. Багато людей мають туберкульозну інфекцію і почуваються добре, в той час як в інших розвивається хвороба. Коли відбулося інфікування, але інфікована людина не виявляє ніяких ознак або симптомів хвороби з точки зору клінічного визнання або діагностичного виявлення, часто використовується термін "латентна" туберкульозна інфекція або ЛТБІ.
новонароджений (або немовля першого місяця життя)
Немовля віком до 28 днів.
группа 152профілактична терапія
Лікування, пропоноване контактним особам, які вважаються підданими ризику розвитку захворювання на туберкульоз після впливу можливого джерела інфекції, з метою зниження цього ризику. У той час як умовно це лікування називається "профілактичною терапією ", насправді це лікування латентної туберкульозної інфекції.
розслідування зворотних контактів (дослідження джерела інфекції)
Розслідування контактів серед членів сім’ї тубінфікованих дітей з метою виявлення та, при необхідності, лікування джерела інфекції та виявлення будь-яких інших осіб, які могли бути заражені.
джерело інфекції
Особа, хвора на інфекційний туберкульоз (як правило, з позитивним результатом мікроскопії мазка або культурального дослідження), яка передає інфекцію одній або кільком іншим особам.
стандартні визначення випадків дитячого туберкульозу
Випадок визначається за анатомічною локалізацією захворювання, історією попереднього лікування, медикаментозною резистентністю і ВІЛ-статусом. Класифікація, використовувана для дітей з метою обліку та звітності, така ж, як та, що використовуються для всіх вікових груп. Визначення випадків наведені в Додатку 2.
результати лікування
Категорії результатів лікування, використовувані для дітей для цілей обліку та звітності, такі ж, як ті, що використовуються для всіх вікових груп. Результати перераховані і докладно розглядаються в Додатку 2.
туберкульозна (ТБ) хвороба (активний туберкульоз)
Стосується хвороби, яка виникає у особи, інфікованої Mycobacterium tuberculosis і характеризується клінічними ознаками та симптомами, підтвердженими або непідтвердженими лабораторними або рентгенографічними дослідженнями.
группа 145xviii

Примітка: Терміни “активний” і “латентний” є спірними і не є загальновизнаними, тому що вони припускають існування чіткої відмінності, коли насправді існує континуум “інфікування-захворювання”, особливо у дітей. Тим не менш, визначення категорій є корисним для цілей належного лікування і, як правило, здійснюється на підставі наявності або відсутності характерних клінічних ознак і симптомів, лабораторних даних та рентгенографічних досліджень.
Резюме
Важливі недавні зміни та доповнення до принципів лікування туберкульозу (ТБ) у дітей зумовили необхідність перегляду першого видання Керівництва з організації лікування туберкульозу у дітей для національних програм боротьби з туберкульозом, опублікованого ВООЗ в 2006 році.
Так само як керівництво 2006 року, цей документ орієнтований на національні програми боротьби з туберкульозом, педіатрів та інших медичних працівників в країнах з низьким і середнім рівнем доходу; він не прагне до надання рекомендацій країнам з високим рівнем доходів з низькою поширеністю туберкульозу. Ця відмінність є особливо важливою в діагностичному підході та розслідуванні контактів.
Діюче і послідовне керівництво є важливим при розробці та реалізації політики і практики поліпшення організації лікування дітей, хворих на туберкульоз та дітей, які живуть в сім'ях, де є туберкульозні хворі. Діти отримують дедалі більше визнання, як важлива категорія в розширенні глобальної стратегії “Зупинити туберкульоз”, ініційованої в 2006 році, переглянутої в 2012 році і такої, що нині переглядається на період після 2015 року.
В цьому резюме перераховані рекомендації другого видання керівництва і висвітлені ключові зміни, починаючи з (першого) видання 2006 року (позначені як "нові" в резюме рекомендацій нижче). У наступних главах надано вичерпну інформацію про рекомендовані ВООЗ підходи до профілактики, діагностики та лікування.
Виконано оновлення бібліографічної інформації, і нові дані були інтегровані в існуючу доказову базу для всіх рекомендацій. Під час розробки цього керівництва Група надала настійні рекомендації на основі низької або дуже низької якості доказів, враховуючи, що діти рідко включаються в клінічні випробування у сфері протидії туберкульозу і зазнають несумірних страждань в результаті обмеженого виявлення та лікування. Незважаючи на обмежені докази прямої вигоди для дітей, Група впевнена, що існуючі дані клінічних досліджень у дорослих можна сміливо екстраполювати на дітей, і що індивідуальні і спільної вигоди лікування дітей, хворих на туберкульоз, значно переважають будь-які потенційні негативні наслідки. Міркування і рішення Групи щодо кожної окремої рекомендації включені в Додаток 1.

группа 160Резюме рекомендацій
Глава 3. Діагностика туберкульозу у дітей
Тест-система Xpert MTB/RIF для діагностики легеневого туберкульозу та резистентності до рифампіцину у дітей
n Рекомендація 1 (нова)
Тест-система Xpert MTB/RIF повинна використовуватись замість звичайної мікроскопії та культури як початковий діагностичний тест у дітей з підозрою на МРТБ або ВІЛ-асоційований туберкульоз
(Настійна рекомендація, дуже низька якість доказів)
Джерело: Автоматизована технологія ампліфікації нуклеїнової кислоти в реальному часі для швидкого і одночасного виявлення туберкульозу та резистентності до рифампіцину: Тест-система Xpert MTB/RIF для діагностики легеневого і позалегеневого туберкульозу у дорослих і дітей. Оновлення програми. Женева, Всесвітня організація охорони здоров'я, 2013р.
n Рекомендація 2 (нова)
Тест-система Xpert MTB/RIF може використовуватись замість звичайної мікроскопії і культури як початковий тест у всіх дітей з підозрою на туберкульоз
(Умовна рекомендація з визнанням наслідків для ресурсів, дуже низька якість доказів)
Джерело: Автоматизована технологія ампліфікації нуклеїнової кислоти в реальному часі для швидкого і одночасного виявлення туберкульозу та резистентності до рифампіцину: Тест-система Xpert MTB/RIF для діагностики легеневого і позалегеневого туберкульозу у дорослих і дітей. Оновлення програми. Женева, Всесвітня організація охорони здоров'я, 2013 р.
Тест-система Xpert MTB/RIF для діагностики позалегеневого туберкульозу у дітей
n Рекомендація 3 (нова)
Тест-система Xpert MTB/RIF може використовуватись замість звичайної практики (у тому числі звичайну мікроскопію, культуру та/або гістопатологію) для тестування конкретних нереспіраторних зразків (лімфатичних вузлів та інших тканин) у дітей з підозрою на позалегеневий туберкульоз
(Умовна рекомендація, дуже низька якість доказів)
Джерело: Автоматизована технологія ампліфікації нуклеїнової кислоти в реальному часі для швидкого і одночасного виявлення туберкульозу та резистентності до рифампіцину: Тест-система Xpert MTB/RIF для діагностики легеневого і позалегеневого туберкульозу у дорослих і дітей. Оновлення програми. Женева, Всесвітня організація охорони здоров'я, 2013р.
n Рекомендація 4 (нова)
Тест-система Xpert MTB/RIF повинна використовуватись замість звичайної мікроскопії і культури як початковій діагностичний тест при тестуванні зразків спинномозкової рідини у дітей з підозрою на туберкульозний менінгіт
(Настійна рекомендація, враховуючи терміновість швидкої діагностики, дуже низька якість доказів)
Джерело: Автоматизована технологія ампліфікації нуклеїнової кислоти в реальному часі для швидкого і одночасного виявлення туберкульозу та резистентності до рифампіцину: Тест-система Xpert MTB/RIF для діагностики легеневого і позалегеневого туберкульозу у дорослих і дітей. Оновлення програми. Женева, Всесвітня організація охорони здоров'я, 2013р.
n Рекомендація 5 (нова)
Гамма-інтерферон-тест (ГІТ) не повинен замінювати туберкулінову шкірну пробу (TШП) у країнах з низьким і середнім рівнем доходів для діагностики інфекції латентної туберкульозної інфекції у дітей або для діагностичного обстеження дітей (незалежно від ВІЛ-статусу), підозрюваних на туберкульоз в цих районах
(Настійна рекомендація, низька якість доказів).
Джерело: Використання гамма-інтерферон-тестів на туберкульоз (ГІТ) у країнах з низьким і середнім рівнем доходу: програмна директива. Женева, Всесвітня організація охорони здоров'я, 2011 р. (WHO/HTM/TB/2011.18)
n Рекомендація 6 (нова)
Комерційні тест-набори для серодіагностики не повинна використовуватись у дітей, підозрюваних на активний легеневий або позалегеневий туберкульоз, незалежно від їх ВІЛ-статусу
(Настійна рекомендація, дуже низька якість доказів для використання комерційної серодіагностики)
Джерело: Комерційні серодіагностичні тести для діагностики туберкульозу: програмна директива. Женева, Всесвітня організація охорони здоров'я, 2011 р. (WHO/HTM/TB/2011.5)
n Рекомендація 7 (Ця рекомендація не змінилася з часу видання 2006 р.)
Рутинне тестування на ВІЛ повинно бути доступним для всіх хворих, включаючи дітей з передбачуваним та діагностованим туберкульозом
(Настійна рекомендація, низька якість доказів)
Джерело: Політика ВООЗ щодо співробітництва в галузі ТБ/ВІЛ: рекомендації для національних програм та інших зацікавлених сторін. Женева, Всесвітня організація охорони здоров'я, 2012 р. (WHO/ HTM/TB/2012.1)

группа 158Глава 4. Лікування туберкульозу у дітей
n Рекомендація 8 (оновлено з Швидкої поради 2010 р. з новим діапазоном доз ізоніазиду)
Для лікування туберкульозу у дітей слід використовувати наступні щоденні дози протитуберкульозних препаратів:
ізоніазид (H) 10 мг/кг (діапазон 7–15 мг/кг); максимальна доза 300 мг/ день
рифампіцин (R) 15 мг/кг (діапазон 10–20 мг/кг); максимальна доза 600 мг/ день
піразинамід (Z) 35 мг/кг (діапазон 30–40 мг/кг)
етамбутол (E) 20 мг/кг (діапазон 15–25 мг/кг)
(Настійна рекомендація, помірна якість доказів)
Джерела:


  1. Швидка порада: лікування туберкульозу у дітей. Женева, Всесвітня організація охорони здоров’я, 2010 р. (WHO/HTM/TB/2010.13)




  1. Джерело оновленого діапазону доз ізоніазиду: Тее С. та ін. Фармакокінетика ізоніазиду, рифампіцину та піразинаміду у дітей віком до двох років, хворих на туберкульоз: аргументи на користь реалізації переглянутих рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. Протимікробні агенти і хіміотерапія, 2011 р., 55: 5560-5567.


n Рекомендація 9 (нова)
Дітей з підозрюваним або підтвердженим легеневим туберкульозом або туберкульозним периферичним лімфаденітом, які живуть в районах з низькою поширеністю ВІЛ та/або низькою поширеністю резистентності до ізоніазиду2 і дітей, які є ВІЛ-негативними, можна лікувати за схемою прийому трьох препаратів (HRZ) протягом 2-х місяців з подальшим прийомом двох препаратів (HR) протягом 4-х місяців у дозах, вказаних в Рекомендації 8
(Настійна рекомендація, помірна якість доказів)
Джерело: Швидка порада: лікування туберкульозу у дітей. Женева, Всесвітня організація охорони здоров’я, 2010 р. (WHO/HTM/TB/2010.13)
n Рекомендація 10 (нова)
Дітей з підозрюваним або підтвердженим легеневим туберкульозом або туберкульозним периферичним лімфаденітом та/або дітей з широким ураженням легень, які проживають в районах, де поширеність ВІЛ-інфекції є високою та/або поширеність резистентності до ізоніазиду є високою32, слід лікувати за схемою прийому чотирьох препаратів (HRZE) протягом 2-х місяців з подальшим прийомом двох препаратів (HR) протягом 4-х місяців в дозах, зазначених у Рекомендації 8
(Настійна рекомендація, помірна якість доказів)
Джерело: Швидка порада: лікування туберкульозу у дітей. Женева, Всесвітня організація охорони здоров’я, 2010 р. (WHO/HTM/TB/2010.13)
n Рекомендація 11 (нова)
Немовлят віком 0-3 місяців з підозрюваним або підтвердженим легеневим туберкульозом або туберкульозним периферійним лімфаденітом слід своєчасно лікувати за допомогою стандартних схем лікування, як описано в Рекомендації 9 або 10. Лікування може вимагати коригування доз з урахуванням віку і можливої токсичності для дітей раннього віку. Рішення щодо коригування доз повинен приймати клініцист, який має практичний досвід лікування дитячого туберкульозу.
(Настійна рекомендація, низька якість доказів)
Джерело: Швидка порада: лікування туберкульозу у дітей. Женева, Всесвітня організація охорони здоров’я, 2010 р. (WHO/HTM/TB/2010.13)
n Рекомендація 12 (нова)
Під час фази продовження лікування можуть бути розглянуті схеми лікування з прийомом препаратів тричі на тиждень для дітей, які, як відомо, не є ВІЛ-позитивними і живуть в районах з добре налагодженою терапією під безпосереднім наглядом (DOT)
(Умовна рекомендація, дуже низька якість доказів для використання переривчастого лікування дітей в конкретних районах)
Джерело: Швидка порада: лікування туберкульозу у дітей. Женева, Всесвітня організація охорони здоров’я, 2010 р. (WHO/HTM/TB/2010.13)
n Рекомендація 13 (нова)
Стрептоміцин не повинен використовуватися як частина схем лікування першого ряду для дітей, хворих на легеневий туберкульоз або туберкульозний периферичний лімфаденіт
(Настійна рекомендація, помірна якість доказів)
Джерело: Швидка порада: лікування туберкульозу у дітей. Женева, Всесвітня організація охорони здоров’я, 2010 р. (WHO/HTM/TB/2010.13)
n Рекомендація 14 (нова)
Дітей з підозрюваним або підтвердженим туберкульозним менінгітом та дітей з підозрюваним або підтвердженим кістково-суглобовим туберкульозом не слід лікувати за схемою прийому чотирьох препаратів (HRZE) протягом 2-х місяців з подальшим лікуванням за схемою прийому двох препаратів (HR) протягом 10 місяців, при цьому загальна тривалість лікування становить 12 місяців. Дози, рекомендовані для лікування туберкульозного менінгіту, відповідають дозам, що описані для туберкульозу легень
группа 156(Настійна рекомендація, низька якість доказів)
Джерело: Швидка порада: лікування туберкульозу у дітей. Женева, Всесвітня організація охорони здоров’я, 2010 р. (WHO/HTM/TB/2010.13)
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Оголошують відкритий конкурс проектів м. Київ 04. 10. 2017р
Запиту України до Глобального фонду для боротьби зі снідом, туберкульозом та малярією на фінансування програми з протидії туберкульозу...

Звітний період: 20. 09. 2012-20. 12. 2012
Проект фінансується бф «Розвиток України» в рамках реалізації Програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» проекту 9 Раунду Глобального...

Рекомендований інструментарій для поведінкового моніторингу молоді...
Мбф “Міжнародний Альянс з віл/снід в Україні” в рамках реалізації програми “Подолання епідемії віл/снід в Україні”, підтриманої Глобальним...

Протокол по впровадженню дотс-стратегії в Україні
За ініціативою вооз була розроблена стратегія контролю над туберкульозом, яка гарантує найкращий спосіб застосування протитуберкульозних...

Керівництво із закупівель товарів, робіт та послуг
Дане Керівництво з організації та проведення закупівель товарів, робіт, послуг (далі – „Керівництво”), розроблено з метою забезпечення...

Правила відбору І направлення застрахованих осіб (їх дітей) на відновлювальне...
Путівка у реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу, придбана за рахунок коштів Фонду (далі – реабілітаційна путівка),...

Кейс №8: Отримання приміщень та пільгових умов оренди. Отримання...
України. Складнощі із орендою приміщень для нуо виникають навіть у обласних центрах. Де, здавалося б, доступ до комплексу послуг...

Кейс №8: Отримання приміщень та пільгових умов оренди. Отримання...
України. Складнощі із орендою приміщень для нуо виникають навіть у обласних центрах. Де, здавалося б, доступ до комплексу послуг...

Диференційований підхід до профілактики та лікування уражень слизової...
Частота виникнення та клінічний прояв уражень сопр у дітей із гострим лімфобластним лейкозом

План виховної роботи дптнз «цпто№3 м. Харкова» на 2016 2017 навчальний рік
Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», державних національних програм та відповідно до нормативно-правових...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами...
У45 Програма «Українська література» для 5–12 класів загальноосвітніх навчаль­них закладів з навчанням мовами національних меншин....

Інструктивно-методичний лист щодо організації та якості харчування...
При цьому надсилаю для керівництва та використання в роботі «Інструктивно-методичний лист щодо організації та якості харчування дітей...

Керівництво роботою музею. Планування роботи. Музейна рада
Комунальний заклад київської обласної ради «центр творчості дітей та юнацтва київщини»

Національна рада з питань протидії туберкульозу та віл-інфекції/сніду (Україна)
Важливе зауваження: Для заповнення форми використовуйте «Інструкції щодо заповнення запитів на зустрічне фінансування»

Керівництво щодо організації та проведення міжпредметного тренінгу...
Технології крос – культурного менеджменту: адаптація до умов реального середовища

Керівництво щодо організації та проведення міжпредметного тренінгу...
Технології крос – культурного менеджменту: адаптація до умов реального середовища

Про організовану І самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі
Державна Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» передбачає зміни підходів до організації життєдіяльності дітей,...

«Про організовану І самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі»
Державна Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» передбачає зміни підходів до організації життєдіяльності дітей,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт