Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Методичні Рекомендації з написання Курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт для студентів факультету журналістики

Методичні Рекомендації з написання Курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт для студентів факультету журналістики





Сторінка1/5
  1   2   3   4   5


Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний університет»

Міністерства освіти і науки України

Кафедра соціальних комунікацій,

реклами та зв’язків із громадськістю


К.О.Доценко, Т.В.Іванюха, В.В.Костюк


методичні Рекомендації з написання Курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт
для студентів факультету журналістики

(напрямів підготовки “Журналістика”,

“Реклама та зв’язки з громадськістю ”

і спеціальностей “Журналістика”, “Реклама”,

“Зв’язки з громадськістю”, “Медіа-комунікації”)

денної та заочної форм навчання

Затверджено

Вченою радою ЗНУ.

Протокол № _____ від ______________ 2014 року

Запоріжжя

2014

Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний університет»

Міністерства освіти і науки України

Кафедра соціальних комунікацій,

реклами та зв’язків із громадськістю


К.О.Доценко, Т.В.Іванюха, В.В.Костюк

методичні Рекомендації з написання Курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт

для студентів факультету журналістики

(напрямів підготовки “Журналістика”,

“Реклама та зв’язки з громадськістю ”

і спеціальностей “Журналістика”, “Реклама”,

“Зв’язки з громадськістю”, “Медіа-комунікації”)

денної та заочної форм навчання

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № _____ від ______________ 2014 року


Запоріжжя

2014

УДК : 378 (076)

ББК : ч 48 я 73

Д 714
Доценко К.О., Іванюха Т.В., Костюк В.В. Методичні рекомендації з написання курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт. Для студентів факультету журналістики (напрямів підготовки “Журналістика”, “Реклама та зв’язки з громадськістю ” і спеціальностей “Журналістика”, “Реклама”, “Зв’язки з громадськістю”, “Медіа-комунікації”) денної та заочної форм навчання. – Запоріжжя : ЗНУ, 2014. – 69 с.

Методичні рекомендації містять комплекс унормованих порад і універсальних прикладів, що дозволяють студентам грамотно й методично правильно виконувати наукові роботи різного рівня: курсові, кваліфікаційні роботи бакалавра, дипломні, магістерські.

Методичні рекомендації призначені для студентів 1-7 курсів денної та заочної форм навчання факультету журналістики (напрямів підготовки “Журналістика”, “Реклама та зв’язки з громадськістю ” і спеціальностей “Журналістика”, “Реклама”, “Зв’язки з громадськістю”, “Медіа-комунікації”), їх наукових керівників і нормоконтролерів.
Рецензент: к.філол.н., доц. Бондаренко І.С.

Відповідальні за випуск: к.філол.н., доц. К.О.Доценко, к.філол.н., доц. Іванюха Т.В., к.пед.н., доц. В.В.Костюк

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………....................

5

Розділ 1. Загальні вимоги щодо написання курсових, кваліфікаційних, дипломних і магістерських робіт…………….


7

Розділ 2. Загальні правила оформлення курсової, кваліфікаційної, дипломної і магістерської роботи…………….


9

Розділ 3. Основні вимоги до написання курсової роботи………

Розділ 4. Основні вимоги до написання кваліфікаційної роботи бакалавра…………………………………………………………..

Розділ 5. Основні вимоги до написання дипломної роботи……

Розділ 6. Основні вимоги до написання магістерської роботи…

15
26
41

47

Коротке резюме…………………………....………………………

51

Список використаних джерел………………....………................

52

Додаток А...……………………………………………………….

Додаток Б...………………………………………………………..

Додаток В...………………………………………………………..

Додаток Г...………………………………………………………...

Додаток Д...………………………………………………………..

Додаток Е...………………………………………………………...

Додаток Ж...………………………………………………………..

Додаток И...………………………………………………………...



55

57

58

60

62

65

66

67



Вступ
Шановне студентство!
Вашій увазі пропонуються уніфіковані вказівки щодо написання наукових праць під час навчання на факультеті журналістики. Кожний рік Вашого навчання передбачає за два семестри підготувати й захистити роботу (курсову, кваліфікаційну роботу бакалавра, дипломну, магістерську), яка свідчить про рівень вашого зростання у сфері наукових знань. Крім того, вміщені у методичці загальні норми дозволяють грамотно оформити написання будь-якої наукової праці (стаття, тези, реферат тощо).

Всі ми знаємо відомий вираз “Зустрічають за свитиною…”, - науковий світ – не виняток. Дотримання загальновизначених стандартів щодо написання наукових робіт, починаючи з молодших курсів, з одного боку, дозволить Вам зарекомендувати себе якнайнайкраще під час подальшого написання наукових робіт і репрезентації їх на різноманітних конкурсах, у тому числі й на всеукраїнському й міжнародному рівнях. З іншого – дотримування певних загальноусталених схем скоротить час Вашої праці над роботою, оскільки не треба буде займатися переробкою загальної структури (формальний аспект) на вимогу вашого наукового керівника, а дозволить більше уваги приділити змісту.

Уміщені в методичних вказівках вимоги та приклади оформлення курсових, кваліфікаційних робіт бакалавра, дипломних і магістерських робіт допоможуть Вам правильно як за формою, так і за змістом писати й оформляти свої твори.

Окремо хотілося б сказати про мову написання роботи. Всі дослідження є зразком наукового стилю, для якого характерна логічна послідовність викладу, впорядкована система зв'язків між частинами висловлення, використання обмеженого кола мовних засобів і прийомів. Як вважає А.Д. Коваль, "спільною рисою, яка єднає всі різновиди наукових текстів, є широке використання термінів, перевага іменників над дієсловами (ці іменники називають поняття абстраговані, узагальнені, далекі від конкретних побутових предметів і явищ; прикметники як означення теж типізують і узагальнюють; дієслова вказують на чинність понять, а не на конкретні дії та ін.". До цих вимог теоретика стилістики варто додати ще й такі: наукова мова роботи не повинна містити розмовних конструкцій, риторичних запитань, вигуків, діалектизмів, просторіч.
Розділ 1

загальні вимоги щодо написання курсових, кваліфікаційних, дипломних і магістерських робіт



1.1 Написання курсових, кваліфікаційних, дипломних і магістерських робіт на факультеті журналістики передбачає виявлення у студентів нахилів до наукової праці, які з часом можуть бути розвинені у подальшій діяльності під час написання дисертацій на здобуття вчених звань кандидата та доктора наук.

1.2 З огляду на необхідність дотримання єдиних загальноприйнятих стандартів по Україні, це методичне видання становить на меті пояснити й установити єдині норми щодо написання наукових праць на факультеті журналістики ЗНУ. Необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій.

1.3 Назва курсової, кваліфікаційної роботи бакалавра, дипломної або магістерської роботи повинна бути, по можливості, конкретною і короткою, відповідати суті вирішуваної наукової проблеми, вказувати на мету курсового, кваліфікаційного, дипломного або магістерського дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви варто додати кілька слів, що конкретизують матеріал, який було взято для вивчення певної проблеми.

Наприклад,

Складові іміджу сучасного журналіста

або

Жанрово-тематичне розмаїття реклами В пресі Запоріжжя.
1.4 У назві бажано не використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів “Дослідження питання…”, “Дослідження деяких шляхів…”, “Деякі питання…”, “Матеріали до вивчення…”, “До питання…” і т.ін., в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.

1.5 При написанні курсової, кваліфікаційної, дипломної або магістерської роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати для своєї роботи.

1.6 У разі виявлення використаного запозиченого матеріалу без посилання на автора або джерело викладач має право не допустити курсову, кваліфікаційну, дипломну або магістерську роботу до захисту або в окремих випадках знизити оцінку до мінімальної.

1.7 У курсовій, кваліфікаційній, дипломній або магістерській роботі треба стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень і тавтології.

1.8 Курсову, кваліфікаційну, дипломну або магістерську роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в надрукованому вигляді, враховуючи правила оформлення, що будуть викладені на подальших сторінках.

NB! Повністю завершена кваліфікаційна, дипломна, магістерська робота подається автором на відповідну кафедру не пізніше 1 березня (для студентів заочного відділення) і 15 березня (стаціонару).

Курсові роботи подаються на відповідну кафедру не пізніше 5 квітня (стаціонар), та не пізніше чим за 2 тижні до початку сесії (заочне відділення), в якій виставляється оцінка.
розділ 2

загальні Правила оформлення курсової, кваліфікаційної, дипломної і магістерської роботи
2.1 Загальні правила
Роботу друкують за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через міжрядковий інтервал 1,5 (полуторний), шрифт – Times New Roman (TNM) 14.

Обсяг основного тексту курсової роботи має бути 20-25 друкованих сторінок, кваліфікаційної – 40-45 сторінок, дипломної – 50-70 сторінок, магістерської – 80-90 сторінок (250-342 тис.знаків).

Кількість використаних джерел має складати: для курсової роботи – 20-30 одиниць, для кваліфікаційної роботи бакалавра – 30-40 одиниць, для дипломної – 50-70 одиниць, для магістерської – 70-100 джерел.

Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий –25, правий –15, верхній –20, нижній –20.

Шрифт має бути чітким, друкарські помилки, описки, графічні неточності можна виправляти методом підчищення лезом або зафарбовування білою фарбою (коректором). Кількість виправлень – не більше 2-3 на сторінці.
2.2 Оформлення заголовків і підзаголовків
Заголовки структурних розділів курсової, кваліфікаційної (творчої), дипломної та магістерської робіт: „ЗАВДАННЯ”, (для кваліфікаційних, дипломних і магістерських), „РЕФЕРАТ” (для дипломних і магістерських), “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими жирними літерами і відцентровують щодо тексту. Кожну структурну частину курсової, кваліфікаційної, дипломної і магістерської роботи (завдання, реферат, вступ, назви розділів, висновки, кожен додаток) треба починати з нового аркуша.

Заголовки підрозділів з нового аркуша не починаються, їх друкують маленьким літерами (крім першої великої) з абзацного виступу, вирівнюють за шириною, виділяють жирним шрифтом. Між ними й основним текстом роботи має бути один пробіл).

Наприклад:

Розділ 1

Процес створення брендів


    1. Місце і роль бренду в сучасній рекламній сфері


Крапку в кінці заголовка не ставлять. Через пробіл після підрозділу починають друкувати текст.

Якщо заголовок складається з двох речень, між ними ставиться крапка.

Наприклад:

1.2 Місце і роль бренду в сучасній рекламній сфері. Аналіз ринку України
2.3 Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті.

Першою сторінкою роботи є титульний лист, який включають до загальної нумерації сторінок. Другою – зміст, який також рахується, але не нумеруються.

NB! Нумерацію починають із третьої сторінки, проставляючи у правому верхньому куті арабську цифру без крапки в кінці.

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, вирівнють за шириною, з нового рядка друкують назву розділу. Крапки після номера розділу й назви не ставляться.

Наприклад:

РОЗДІЛ 2

Жанри Публіцистики
нумерація підрозділів здійснюється таким чином: із урахуванням абзацу проставляється номер розділу, потім через крапку – номер пункту. Після наступної крапки друкується назва підрозділу, крапка після нумерації та назви не ставиться.

Наприклад:

2.1 Нарис як художньо-публіцистичний жанр

2.4 Оформлення посилань
2.4.1 Посилання на літературу

Під час використання матеріалів будь-яких авторів (як теоретичного, так і практичного характеру) необхідно посилатися на джерело інформації.

Посилання має бути в квадратних дужках, де перша цифра – номер джерела у списку, а друга – номер сторінки із позначкою с.

Наприклад:

Стиль Н.Королевої, як зазначав О.Мишанич, засвідчує “синтез двох культур – західноєвропейської й української. В українську культуру вона привнесла новий струмінь європеїзму й античності – і не стільки на рівні теми, скільки на рівні духу, високого інтелекту, навіть європейського стилю письма“ [149, с. 639].

У разі посилання на весь підручник (статтю, електронне джерело тощо) номер сторінки може не вказуватися.

Наприклад:

В. Цвік зазначає, що прямий ефір – це важлива тенденція сучасного вітчизняного інформаційного телемовлення. Більш того, він вважає, що нові технічні можливості призвели до виникнення нових жанрових форм, до числа яких належить пряме включення [27].

Якщо числа в квадратних дужках стоять через крапку з комою – [24; 35; 38], або [24, с. 21; 35, с. 32; 38, с. 23], це вказує на те, що згадується кілька різних авторів, розташованих у алфавітному порядку у списку використаних джерел, або йде посилання на кілька праць одного автора, при цьому можуть указуватися чи не указуватися сторінки.

Наприклад:

Публіцистику,, зокрема нариси, розглядають у своїх працях такі вітчизняні і зарубіжні вчених-журналістикознавці, як-от В.Алєксєєв [2; 3; 4], В.Ампілов [7; 8], Є.Прохоров [46; 47], О.Тертичний [50; 51].
2.4.2 Посилання на джерела інформації
В разі цитування газети (журналу) теле- або радіопрограми, сайтів, рекламних і ПР-матеріалів треба в круглих дужках вказати: автора (авторів), назву, канал (газету, журнал, сайт) +:

- рік, число, сторінку (для друкованих видань),

- рік , число (для електронних ЗМІ крім інтернету),

- рік, число, електронну адресу сайту (для інтернет-ЗМІ),

- вихідні дані для рекламних і ПР-матеріалів, якщо вони надруковані окремо (видавництво, рік).

Наприклад:

(А.Безулик. Я так думаю. - 1+1. – 2005. – 23 грудня),

(А.Григораш. Місто – це мешканці. – Українська правда. – 2013. – 4 вересня).

NB! Якщо буде виявлений плагіат, викладач (або комісія) мають право поставити незадовільну оцінку із подальшим винесенням догани й вимагати змінення теми дослідження.
2.4.3 Посилання на додатки чи малюнки, схеми і формули
У разі аналізу інформації, розміщеної у додатках чи поданої у вигляді малюнків, схем і формул у тексті чи додатках, на неї посилаються таким чином.

Наприклад: (Додаток А) чи (Схема 1)


2.5 Оформлення малюнків, схем і формул у тексті
Великі малюнки, схеми, формули (1/2 сторінки і більше) виносяться у додатки із загальною нумерацією. Назви типу „Малюнок 3”, „Схема 1”, „Формула 12” розташовуються зверху над об’єктами і вирівнюються по центру. Об’єкти при цьому розташовуються також по центру.
Наприклад:

Малюнок 1



Якщо невеликий малюнок, схема, формула (не перевищує ¼ сторінки) уводиться до тексту як елемент увиразнення чи посилення розуміння, то між ним і основним тестом має бути відстань у 1 інтервал. Назви розташовуються над малюнком, пишуться жирними літерами, вирівнюються по ширині.

Наприклад:

Малюнок 2




Якщо у роботі використовуються як маленькі, так і великі малюнки, схеми, формули, то загальна нумерація має бути наскрізною (починатися у тексті й завершуватися у додатках).
2.6 Оформлення додатків
Додатки дозволяють більш виразно представити роботу, містять додаткову інформацію у вигляді малюнків, схем, журналістських матеріалів студентів і майстрів пера, які ілюструють дослідження.

NB! Додатки нумеруються великими літерами української абетки, крім літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Наприклад:

Додаток А
В разі великої кількості додатків, якщо вони згруповані за тематикою, дозволяється використання позначень Додаток А 1, Додаток А 2 тощо.
розділ 3

оСНОВНі вимоги до написання курсової роботи
Курсова робота становить собою невелике завершене наукове дослідження студента з актуальної теми, в якому студент на основі вивченого матеріалу з певної дисципліни, з одного боку, збирає, аналізує й компілює попередні розробки вчених певної проблеми (теоретичний розділ), виробляючи на їх основі власну робочу концепцію, а з іншого – у практичному розділі здійснює власний аналіз, доходячи певних результатів, що відбиває у висновках і репрезентує на захисті. Обсяг роботи складає 20-25 сторінок основного тексту, без урахування списку використаних джерел та додатків.
3.1 Структура курсової роботи

Курсова робота повинна містити:

  • титульний аркуш,

  • зміст,

  • перелік умовних позначень (при необхідності),

  • вступ,

  • основну частину (найчастіше з двох основних розділів – теоретичного і практичного, що можуть у свою чергу поділятися на підрозділи – не більше 2х у розділі!),

  • висновки,

  • список використаних джерел,

  • додатки (якщо вони необхідні).

Для прикладу оформлення курсової роботи загалом дивись Додатки А, Б, Г, Д.
3.2 Титульний аркуш курсової роботи містить

  • найменування вищого навчального закладу, де виконана робота;

  • прізвище, ім’я, по батькові автора, назву;

  • науковий ступінь, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника,

  • місто і рік.

Титульна сторінка враховується, але не нумерується (зразок оформлення подано в додатку А)
3.3 Зміст

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів (при необхідності), загальних висновків, додатків, списку використаних джерел… (Додаток Б)
3.4 Список умовних скорочень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)

Якщо в роботі використовується специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік має бути поданий на початку перед основним змістом роботи у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення (символ…), а справа їх детальну розшифровку:


ФО

МК

Фразеологічна одиниця

Маркетингові комунікації


Якщо в роботі специфічні терміни повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
3.5 Вступ (2-3 сторінки)

Вступ розкриває сутність і стан наукового аспекту дослідження проблеми, що розглядається у роботі, підстави і вихідні дані для розробки теми.

Це найважливіша частина роботи і тому є трудність при його написанні. Побутує думка про те, що вступ можна написати в останню чергу.

Така думка, на наш погляд, є хибною. Приступаючи до написання творчої роботи, варто обґрунтувати необхідність проведення дослідження, вказати шляхи його здійснення. І.Л.Михайлин вважає, що вступ у студентській науковій роботі виконує чотири завдання:

1.Здійснює постановку теми дослідження й обґрунтовує її актуальність.

2.Формулює теоретичні засади дослідження й дає визначення поняттям, які будуть вживатися далі.

3.Обмежує конкретними завданнями своє дослідження.

4.Описує засади розміщення матеріалу в роботі та її композицію.

На наш погляд, недоречними у вступі є часті цитування (хоч вони й до­пускаються), абстрактні розмірковування на тему дослідження. Він потребує обов'язкового обґрунтування теми, постановки проблеми, з'ясування ступеня наукової розробки, актуальності теми, визначення предмету, мети і завдання. Обов'язковою є назва основних дослідників з обраної теми, окреслення хронологічних рамок та методів дослідження, структури роботи. Це треба робити чітко і стисло. Обсяг вступу не повинен перевищувати 15 відсотків усього дослідження (2-5 сторінок) в залежності від виду роботи.

Розпочинати вступ варто стислим розкриттям сутності і стану наукової проблеми, її значимістю, у тому числі і для автора роботи, та обґрунтуванням необхідності проведення дослідження.

Основні пункти обґрунтування необхідності проведення дослідження виділяються жирними літерами і розташовуються у такому порядку:
Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаними проблемами обгрунтовують актуальність та доцільність роботи в галузі тієї чи іншої наукової парадигми.

Висвітлення актуальності в курсовій роботі не повинно бути багатослівним. Достатньо парою абзаців висловити головне – сутність проблеми і наукового знання.

Наприклад,

Сучасні дослідження в сфері журналістикознавства й тенденції тотальної глобалізації медіапростору дають можливість нарешті приділити належну увагу доробку публіцистів, які довгий час залишалися поза увагою українських вчених-істориків журналістики. Творчість діячів, що у свій час належали до української діаспори й були позбавлені можливості друкуватися і бути знаними на так званій “материковій Україні”, на сьогодні є однією з лакун, які належить освітлити й проаналізувати, - тому тема курсового дослідження є актуальною.

Історія української журналістики першої половини ХХ століття, так само, як і української літератури, є насиченим і складним суперечливим процесом, діячі якого й досі не всі повернені широкому загалу читачів, не отримали належного визнання на Батьківщині. Насамперед це стосується авторів, які були знищені під час репресій або змушені були податися на чужину, жити в екзилі. Наталена Королева є відокремленою постаттю в історії української літератури й публіцистики ХХ століття, якщо не сказати, в загальному процесі розвитку української літератури й публіцистики. Аристократка, напівполячка-напівіспанка, доктор археології й філософії, оперна співачка й художниця, історик і мовознавець, поліглот, непересічна літературна письменниця й умілий публіцист.
Мета і завдання дослідження
Мета і завдання формулюють загальне спрямування роботи й ті питання, які необхідно вирішити для їх досягнення. Не варто формулювати мету іменником “Дослідження…” або “Вивчення…” , тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету. Краще використати дієслівні конструкції на зразок “Мета передбачає дослідити… (вивчити тощо)”.

Наприклад:

Мета роботи: знайти, вивчити й проаналізувати публіцистичну спадщину, зокрема нариси, з’ясувати їх місце у творчому доробку Наталени Королевої.

Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:

1) проаналізувати стан розробки питань функціонування й особливостей публіцистичних творів у сучасному вітчизняному й зарубіжному журналістикознавстві;

2) зібрати фактичний матеріал;

3) проаналізувати стан дослідження творчості Н.Королевої прижиттєвими й сучасними критиками;

4) дослідити особливості ідейно-тематичного розмаїття нарисистики авторки;

5) виявити основні духовні пріоритети у світосприйнятті Н.Королевої;

6) простежити мовно-стилістичні особливості творів.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження завжди вужчий за об’єкт і міститься в його межах.

Наприклад,

Об'єктом дослідження є масив публіцистичної творчості Н. Королевої, опублікований у вітчизняній та зарубіжній періодиці 20-60 років ХХ століття, матеріали Київського відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України (нарис “Невмируща вдача“), матеріали Празького літературного архіву “Pamatnik Narodniho Pisemnictvi“: рукописи нарисів “Помпейська згадка“, “Турецька неволя“, “Домік Лермонтова (З моїх пестрих згадок)“, “Невмируща вдача“; біографічні матеріали, що зберігаються у Statni Oblastni Archiv v Treboni, Statni Okresni Archiv Pisek (Державному обласному архіві в Требові та державному регіональному архіві в Пізеку, Чехія).

Предметом дослідження є ідейно-тематичне розмаїття, духовні орієнтири та мовно-стилістичні особливості нарисів Наталени Королевої.

Методи дослідження
Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Наприклад,

У процесі дослідження застосовувалися такі методи: аналізу й синтезу під час вироблення наукової концепції, порівняльно-історичний, типологічний та компаративістський під час аналізу практичного матеріалу при залученні українського і загальносвітового публіцистичного контексту доби, що аналізується.
Методологічна і теоретична основа роботи
Цей пункт передбачає перелік основних авторів, концепції яких складають основу курсової роботи із вказівкою наукової сфери, яка ними аналізується. Автори подаються за принципом алфавіту.

Наприклад:

Методологічну і теоретичну основу дослідження складають праці, присвячені розгляду публіцистики, зокрема нарисів, таких вітчизняних і зарубіжних вчених-журналістикознавців: В.Алєксєєва, В.Ампілова,Т.Беневоленської, Є.Богата, В.Вакурова, М.Климова, О.Нерух, Б.Польового, Д.Прилюка, Є.Прохорова, В.Рослякова, Г.Солганик, О.Тертичного.
Наукова новизна одержаних результатів
Дається коротка анотація нових наукових положень, запропонованих на основі висновків, до яких приходить студент у кінці роботи над курсовою.

Наприклад:

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дослідження є першою спробою визначити, виокремити й детально проаналізувати масив публіцистики Наталени Королевої, з’ясувати її ідейно-тематичне, духовне і мовно-стилістичне багатство, заглибитися в мікроструктуру нарисів письменниці, художній стиль якої полягає в синтезі старогрецького, скіфського, візантійського й староруського світів.
Практичне значення одержаних результатів
У роботі треба подати відомості про можливості наукового використання отриманих результатів під час ваших подальших досліджень, або порекомендувати сферу, де можна застосувати результати курсової (під час розробки спецкурсів чи спецсемінарів, наукових робіт, у подальших дипломних дослідженнях).

Наприклад:

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дипломного дослідження можуть бути використані під час подальших наукових розробок, викладання вузівських і шкільних курсів, пов’язаних з історією української публіцистики, при написанні курсових та дипломних робіт студентами факультету журналістики.
Апробація результатів роботи
Цей пункт факультативний (необов’язковий) і використовується в разі наявності виступів на конференціях, участі в різних конкурсах, наукових семінарах. Однак, цей пункт є обов’язковим у магістерських роботах чи науковому різновиді кваліфікаційної роботи бакалавра.

Наприклад:

Апробація основних положень і висновків дослідження здійснювалась таким чином:

  1. виступ «Одна сторінка історії журналістики (огляд публіцистики Наталени Королевої, 1888-1966)» був здійснений на Міжнародній науково-практичній конференції «Молодіжна журналістика в контексті глобалізаційних процесів» (Київський національний університет ім. Т.Шевченка, Інститут журналістики, 19-20 квітня 2010 р.);

  2. доповідь на тему «Публіцистична спадщина Н.Королевої» на щорічній конференції студентів і викладачів ЗНУ (Запоріжжя, 21 квітня 2011 р.);

  3. доповідь “Високодуховність публіцистики Наталени Королевої й сучасна ситуація на ринку ЗМІ” в рамках Міжнародної науково-практичної конференції “Глобалізація та проблеми вітчизняного медіапростору” (Запоріжжя, 10-13 травня 2012 р.).


Публікації
Цей пункт також факультативний і передбачається за наявності статей або тез конференцій (форумів, семінарів, симпозиумів тощо) у фахових чи нефахових наукових збірниках. Однак він обов’язковий у магістерських роботах чи науковому різновиді кваліфікаційної роботи бакалавра.

NB! Спочатку вказуються фахові, потім нефахові видання. Список складається від найдавнішого до найновішого джерела.

Наприклад:

Матеріали виступів були рекомендовані до друку й згодом будуть опубліковані наукові статті у фахових збірниках «Вісник ЗНУ. Філологічні науки», «Нова філологія».

Або

За змістом роботи здійснено такі публікації (якщо в співавторстві – вказати це!):

  1. Терещенко М.С. Утвердження морально-етичних цінностей у регіональній пресі (на матеріалі газет «Запорозька Січ» та «Суббота+») / М.С. Терещенко // Науковий пошук молодих дослідників: соціальні комунікації. Збірник наукових праць студентів / Луганський національний університет ім.Тараса Шевченка. – Луганськ : ДЗ ЛНУ ім.Тараса Шевченка, 2012. – № 5. – Ч. 1. – С. 82–87.

  2. Терещенко М.С. Інтертекстуальність як стилетвірний чинник у всеукраїнському журналі для молоді «Отрок. UA» / М.С. Терещенко, Т.В. Іванюха // Мова. Суспільство. Журналістика (Language. Society. Journalism): збірник матеріалів і тез ХІХ міжнародної науково-практичної конференції з проблем функціонування і розвитку української мови. 12 квітня 2013. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013. – С. 39–43.


Структура роботи
Цей пункт передбачає визначення загального вигляду роботи і основні дані щодо її обсягу (змісту та форми).

NB! Варто врахувати той факт, що додатки і список використаних джерел до основного складу роботи не входять і не рахуються.

Наприклад:

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 10 додатків. Обсяг основної роботи – 26 сторінок. Список використаної літератури включає 30 найменувань (викладених на 4 сторінках).
3.6 Основна частина роботи

Основна частина курсової роботи складається з розділів і підрозділів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку досліджень. У кінці кожного розділу приводяться стислі висновки, які потім у розширеному вигляді будуть вміщені у загальні висновки.

NB! Треба враховувати той факт, що обсяг підрозділів не може бути менше 6-7 сторінок!

У теоретичному розділі, проаналізувавши стан розробки проблеми, у висновках зазначаються основні терміни та дефініції, що прийняті за робочі в цьому дослідженні.

У практичному розділі до висновків виносяться головні положення й узагальнення, до яких студент доходить на основі власного аналізу практичного матеріалу із залученням теоретичних концепцій, обраних для дослідження в теоретичному вигляді.

Ідеальне співвідношення теоретичного й практичного розділів у курсовій роботі має бути 1:1, або аналіз теоретичного чи практичного матеріалу може трохи (на 10-20%) переважати.

Виклад матеріалу в основній частині підпорядкований провідній ідеї, чітко визначеній і сформульованій автором у назві роботи.
3.7 Висновки (2-3 сторінки)

Викладаються найбільш важливі наукові й практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити розв’язання проблеми, сформульованої в пункті Вступу (див. мета й завдання).

У першому абзаці висновків коротко формулюється стан розробки питання в науці. Далі містяться результати, отримані в практичному розділі, які репрезентують один із можливих аспектів розв’язання цієї проблеми курсовою роботою.

Також зазначаються методи вирішення поставленої проблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими до того аспектами дослідження цієї проблеми.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації для їх використання.
3.8 Список використаних джерел
Список використаних джерел варто розміщувати в алфавітному порядку, оскільки це спрощує пошук джерела в списку літератури.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких джерел: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Загальні вимоги до оформлення списку літератури вміщені далі (див. Додаток Д)
3.9 Додатки
За необхідністю до додатків включають матеріал, який допоможе повніше сприймати матеріал:

  • це можуть бути різноманітні таблиці, формули, малюнки, дані статистичних опитувань тощо,

  • ілюстрації практичного матеріалу – витяги з газетних і журнальних матеріалів,

  • допускаються аудіо- і відеокасети у файлах, які будуть демонструватися під час захисту.

Загальні вимоги до оформлення додатків містяться у Розділі 2.

Розділ 4

ОСНОВНІ вимоги до написання

кваліфікаційної роботи бакалавра
4.1 Загальні зауваження
Письмові роботи, виконувані студентами ВНЗ зі спеціальності «Журналістика», «Реклама та зв’язки із громадськістю» різноманітні. Важливою складовою професійної підготовки працівників мас-медіа та рекламної і PR-сфери є наукова робота, яка підсумовує процес засвоєння базової освіти і забезпечує формування творчої особистості журналіста.

З метою перевірки рівня і змісту підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності «Журналістика», «Реклама та зв’язки із громадськістю» передбачає написання кваліфікаційної роботи для бакалаврів.

Студентська наукова робота бакалавра – це завершене, науково обґрунтоване і логічно викладене дослідження, обов'язковою складовою якого є журналістські, рекламні та PR-матеріали (газетні та журнальні публікації, теле-, радіоматеріали або матеріали електронних видань, проекти рекламних кампаній, дизайнерські розробки, іміджеві статті) випускника за всі роки навчання чи спеціально підготовлені до захисту.

Ці матеріали повинні свідчити про спеціалізацію випускника з певної теми і мають бути згруповані за професійною ознакою.

Створення бакалаврської роботи студента факультету журналістики передбачає розв'язання таких завдань:

1.Виявити рівень засвоєння майбутніми журналістами, рекламістами, PR-діячами теоретичного матеріалу та основних критеріїв аргументованої професійної оцінки діяльності творчих працівників мас-медіа, реклами і PR.

2.Усвідомити, наскільки професійно грамотно побудована власна робота по формуванню навченості, вмілості та майстерності як трьох етапів професіоналізму журналіста, рекламіста, піарника та накреслити шляхи її вдосконалення.

3.Закріпити на практиці специфіку роботи із першоджерелами та методику оформлення текстів наукового стилю.

4. Сформувати вміння робити доповідь, вичерпно відповідати на запитання, роз'яснювати її зміст, аргументовано захищати й відстоювати свою позицію.

Отже, кваліфікаційна робота бакалавра – це підсумок входження студента у специфіку журналістської, рекламної чи PR-діяльності, це звіт перед собою і державою про рівень засвоєння як теоретичної бази, так і набутих практичних умінь і навичок зі спеціальності.
4.2 Вибір теми та пошук джерел інформації
Важливим моментом у процесі створення творчої роботи бакалавра є успішне розв'язання питання вибору теми. Звичайно, викладачі на відповідних кафедрах запропонують Вам власну тематику. Але оскільки Ваше дослідження є творчою роботою, то базуватись воно має і на основі власних журналістських, рекламних та ПР- напрацювань. Тому формулювання теми роботи має відбуватись спільно. Під час першої зустрічі із науковим керівником студентові необхідно запропонувати власне формулювання теми, яке б відповідало його науковим інтересам та основним напрямкам професійної діяльності.

Обирати тему роботи варто перед тим, як студенти четвертого курсу йдуть на навчально-виробничу практику (у вересні). Це дасть змогу не тільки плідно попрацювати протягом тривалого часу у плані пошуку та вивчення теоретичної літератури, а й спрямувати у необхідне русло власну практичну діяльність. Студент мусить заздалегідь подбати про достатню кількість власних журналістських, рекламних, ПР-матеріалів (не менше десяти).

У процесі пошуку джерел за обраною темою доведеться звертатись до робочих програм, літератури, наведеної у навчальних посібниках. Необхідно також опрацювати систематичні каталоги у бібліотеках. Корисним може виявитись знайомство із переліками статей журналів, що містяться в останніх номерах кожного року у всіх виданнях, зокрема: "Журналіст України", "Журналист", "Профессия журналист", "Наукові записки Інституту журналістики", "Вестник Московского университета. Серия Журналистика", "Київська старовина", «Зеркало рекламы», «Маркетинг. Менеджемент», «Маркетинговые исследования» та інші.

Можна для цього використати можливість користування електронними джерелами, які надає нам Наукова бібліотека ЗНУ, це зокрема:

1. Журналист

http://journalist-virt.ru/
  1   2   3   4   5

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації до написання курсових, бакалаврських та магістерських...
«Спорт (за видами) спеціалізація «Менеджмент І маркетинг у спорті», 01020201 «Спорт (за видами)»

Методичні рекомендації
Методичні рекомендації до написання курсових та дипломних робіт з «Перекладознавства» для студентів спеціальності 030507, напряму...

Методичні вказівки для написання та захисту магістерських робіт для...
Методичні вказівки для написання та захисту магістерських робіт (для студентів 5 курсу факультету туризму І міжнародних комунікацій...

Методичні рекомендації до написання курсових робіт із дисципліни...
Криховецька З. М, Дмитровська В. С., Щур Р.І. Методичні рекомендації до написання курсових робіт із дисципліни “Податкова система”...

Патика Н.І. Стандарти на оформлення магістерських, дипломних, бакалаврських,...
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №9 від 27 грудня 2007...

Методичні рекомендації до написання курсових І дипломних робіт
Для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки спеціаліста за напрямом підготовки 030402 «Правознавство»,спеціальністю...

Курсова та дипломна (кваліфікаційна, магістерська) роботи є жанрами...
Методичні поради для студентів кафедри політології Наукма щодо написання та захисту курсових та дипломних робіт

Методичні рекомендації до написання курсових робіт за Європейською...
Методичні рекомендації до написання курсових робіт за єктс для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 020303...

Методичні рекомендації до написання курсових робіт з курсу „Загальна...
Методичні рекомендації до написання курсових робіт з курсу „Загальна психологія” (укладач: С. О. Ставицька, кандидат психологічних...

Методичні вказівки до виконання організаційно-економічного
Методичні вказівки до виконання організаційно-економічного розділу дипломних проектів та курсових робіт з дисципліни “Економіка І...

Методичні рекомендації до виконання курсових І дипломних робіт для...

Методичні рекомендації І тематика дипломних робіт для студентів зі...
На шляху інтеграції економіки України у світове господарство потрібно, щоб фахова спеціалізація студентів відповідала сучасним ринковим...

Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання та захисту магістерських дипломних робіт для студентів V курсу всіх форм навчання спеціальності «Банківська...

Методичні вказівки до оформлення документації при виконанні розрахунково-графічних...
«спеціаліст» спеціальності 090202 «Технологія машинобудування» усіх форм навчання

Методичні рекомендації до виконання курсових робіт з дисципліни “менеджмент”...
Методичні рекомендації до виконання курсових робіт з дисципліни “Менеджмент” для студентів III курсу спеціальності 6201/1 “Менеджмент...

Методичні вказівки по оформленню дипломних та курсових проектів для...
Методичні вказівки по оформленню дипломних та курсових проектів для студентів окр «Бакалавр» денної та заочної форм навчання за напрямом...

Методичні рекомендації до написання, оформлення І захисту курсових...
Рекомендовано вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка

Методичні рекомендації до виконання курсових робіт з дисципліни “Менеджмент”...
Методичні рекомендації до виконання курсових робіт з дисципліни “Менеджмент” для студентів III курсу спеціальності 6201 “Менеджмент...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт