Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Бібліотечний світ дайджест вип. 1

Бібліотечний світ дайджест вип. 1





Сторінка1/3
  1   2   3


Чернігівська

обласна універсальна наукова

бібліотека ім. В. Г. Короленка

Бібліотечний світ

дайджест



вип. 1

Чернігів – 2008






ББК 78.3


Б 59

Бібліотечний світ: дайджест. Вип. 1. ОУНБ ім. В.Г.Короленка;

Підгот . А. Матюшенко; Відп. за вип. Ю.Самойленко. – Чернігів. – 2008. –

28 с.

“Якщо у вас є яблуко і у мене є яблуко, і ми обміняємося ними, то у нас залишиться по яблуку. Але якщо у вас є ідея і у мене є ідея, і ми обміняємось цими ідеями, то у нас буде по дві ідеї” - ці слова Б.Шоу надихають кожного бібліотечного фахівця до постійного оновлення знань, запозичення кращого професійного досвіду, чому запорукою – знайомство з багатобарвним світом галузевої преси.


Комп’ютерний набір: В.Шевченко


Комп’ютерне макетування: Л.Олійник

Ризограф ОУНБ ім. В.Г.Короленка

Тираж: 30


Шановні колеги !
Пропонуємо вашій увазі перший випуск дайджесту “Бібліотечний світ”. Видання містить статті із різних питань бібліотечної справи, що були надруковані у вітчизняній та російській пресі протягом року. Просимо вас висловлювати свої зауваження і пропозиції щодо наповнення, структури дайджесту, а також його тематики.

Науково-методичний відділ чекає на плідну співпрацю !

“Бачити нове і брати участь в новому –

велике задоволення”
Вольтер

І. Державна політика в галузі бібліотечної справи.
Положення про Всеукраїнський конкурс на здобуття звання “Бібліотека року” для бібліотек України //Бібліотечна планета.–2008.–№1.–С.41-42.

1.2. Мета конкурсу:

- підвищення престижу бібліотек у суспільстві, ролі бібліотек у соціокультурному та інформаційному просторі країни;

- стимулювання творчої ініціативи бібліотек України у наданні безкоштовного доступу до інформації та підвищенні якості бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів на умовах оперативності, доступності, комфортності;

- визначення кращих інновацій у галузі бібліотечно-інформаційних технологій, ідей, що сприяють ефективній роботі українських книгозбірень.

3. Умови конкурсу.

3.1. Заявки на участь у конкурсі приймаються Оргкомітетом до 1 вересня щороку.

3.2. Заявки на участь у конкурсі повинні містити:

  • лист-рекомендацію від обласного (регіонального) осередку УБА;

  • опис впровадженої інновації або реалізованого проекту, завдяки яким бібліотека може претендувати на звання “Бібліотека року” – в довільній формі;

- документи, що підтверджують впровадження інновації або реалізованого проекту.

3.3. Оголошення результатів конкурсу відбувається щороку, до 30 вересня – Всеукраїнського Дня бібліотек.
4.1. Фінансування конкурсу здійснює УБА.
ІІ. Сучасні концепції бібліотечного обслуговування. Бібліотечний маркетинг.
Брежнева В. Стандарты и регламенты: пути совершенствования информа-ционного обслуживания / Валентина Брежнева //Независимый библиотечный адвокат.–2008.–№3.–С. 8-19.

Міжнародні стандарти менеджменту якості ІSO 9000 надають особливе значення розробці регламентуючих документів, стверджуючи, що їх застосування сприяє: задоволенню споживчого попиту, покращенню якості, забезпеченню необхідної підготовки кадрів, повторюваності і прозорості процесів; організації надійного виробничого контролю, об’єктивній оцінці якості продукції та послуг і ефективності діяльності. Документальне оформлення політики в галузі якості дає можливість співробітникам організації, діловим партнерам, клієнтам отримати чітке уявлення про прийнятий порядок діяльності і гарантії.

Регламентація в сфері інформаційного обслуговування – це процес створення, організації і використання документів, які визначають норми, вимоги, правила і порядок здійснення інформаційних процесів, встановлюють зразки та еталони створюваних продуктів і послуг.

Серед багатьох регламентуючих документів, що мають перспективи застосування в діяльності бібліотек (технічні регламенти, національні стандарти, загально-державні класифікатори, техніко-економічні і соціальні інформації, зводи правил), є також стандарти організацій, які розробляються, затверджуються ними самостійно, виходячи з необхідності застосування регламенту для удосконалення виробництва, забезпечення якості продукції або послуг і т. ін. і документами локального значення. Стосовно інформаційного обслуговування не можна використовувати параметри повноти і точності видачі відомостей, але можливо – інформаційні ресурси, які залучаються при використанні тих чи інших запитів. Можливо і необхідно також закласти в стандарти організацій сервісні характеристики послуг, а потім через набір характеристик встановлювати умови надання інформаційної продукції і гарантовану якість послуг.

У стандарті організації на інформаційну продукцію можуть знайти відображення як характеристика споживчих якостей продукції, так і технологія її підготовки. Перша частина – зорієнтована на виробника, і на користувача інформаційної продукції.

Крім підготовки стандартів на окремі види продукції багато організацій сьогодні розробляють внутрішньокорпоративні стандарти обслуговування, які є собою відображенням їх місії і складають конкурентну перевагу, оскільки орієнтовані на досягнення споживацької задоволеності якістю послуг.

У стандартах обслуговування фіксуються не тільки характеристики матеріального продукту, а й сервісна складова: час обслуговування, поведінка персоналу ( його зовнішність, форма привітання, з якою співробітник звертається до користувача), довідкові послуги та інші деталі, які створюють умови комфорту і дозволяють виділити цю організацію на фоні інших.

Відома статистика: задоволений користувач дає від трьох до п’яти позитивних рекомендацій, а ось незадоволений – мінімум десять негативних.

Стандарти обслуговування – обов’язкова вимога до персоналу на рівні посадових інструкцій; вони відображають корпоративну культуру організації, а їх виконання не передбачає додаткове матеріальне заохочення.

До процесу розробки стандартів обслуговування важливо залучити провідних спеціалістів організації, які виступають сполучною ланкою між керівництвом і колективом.

Вилегжаніна Т. Роль і Місце публічної бібліотеки в українському суспільстві (Т.Вилегжаніна //Бібліотечна планета.–2008.–№2.–С.4-5.

Процес модернізації українських бібліотек і нова соціально-культурна парадигма їхнього розвитку є головними стимулами інноваційних змін у бібліотечній справі, зачіпають усі сфери функціонування бібліотек і в першу чергу – комунікативні зв’язки із зовнішнім середовищем.

Паралельно з цим здійснюється організаційно-технологічне оновлення бібліотечної системи, дедалі більше на перетворення бібліотечного середовища впливає процес інформатизації. За висновками експертів роль бібліотек у збереженні національних інформаційних ресурсів і забезпеченні загального доступу до них з використанням Інтернет-технологій буде постійно зростати.

Сьогодні спектр інформаційних продуктів і послуг, які бібліотеки пропонують населенню, розширюється. Все більше уваги приділяється створенню фактографічних баз даних з соціальних, правових, економічних питань, проблем місцевого самоврядування, підприємницької діяльності, соціокультурного розвитку регіонів, краєзнавства.

У практику роботи бібліотек поступово впроваджуються аналітичні методи переробки інформації (інформаційні дайджести, аналітичні добірки), які витісняють бібліографічну інформацію як кінцевий результат інформаційного обслуговування.

Наразі в свідомості бібліотекаря ідея доступу до інформації превалює над ідеєю володіння нею.

Інформаційна функція бібліотек набуває ресурсно-оцінювального характеру і лежить в основі інноваційних перетворень щодо змісту, організації, технології, форм і методів інформаційної діяльності і, головне, позначається на кінцевому результаті, який можуть оцінити користувачі.

Нового значення набуває друга базова функція бібліотек – меморіальна. Будь-яка бібліотека від сільської до національної виступає локальним хранителем пам’яті людства. Бібліотеки беруть активну участь у процесах ретрансляції культури, тобто передачі колективної пам’яті від людини до людини, від покоління до покоління. Це зближує їх зі сферою освіти. Крім того бібліотеки поступово стають системною складовою соціокультурної інфраструктури регіонів, формуючи навколо себе особливе культурне й інформаційно-комунікативне середовище. Залучаючи населення до багатьох своїх заходів та акцій, вони сприяють підвищенню соціальної активності людей, формують у них громадянську свідомість.

Для визначення стану проблем діяльності сільських книгозбірень, їхнього місця в житті спільноти, Національна парламентська бібліотека України у 2007 р. здійснила дослідження "Публічні бібліотеки України в контексті соціокультурного розвитку регіону” та “Сільська бібліотека на мані України”. Дослідження виявило, що матеріальна база сільських бібліотек надзвичайно слабка. Тільки 62 сільські бібліотеки (0,4% від усієї кількості книгозбірень) комп’ютеризовано. До Інтернету підключено всього 13 сільських бібліотек (0,1%), електронну пошту мають 10 (0,07%), телефонізовано 729 (5%), ксерокс мають 35 (0,2%), факсу не має жодна сільська книгозбірня, так само й транспорту. За останні 10 років кількість публічних бібліотек у країні скоротилося на 1180 одиниць. Результати досліджень дадуть змогу з’ясувати думку фахівців – практиків і науковців із різних регіонів щодо проблем бібліотек, накреслити першочергові управлінські рішення, а також стратегію розвитку вітчизняної бібліотечної галузі.

Клюев В. Экономический анализ в системе библиотечного менеджмента /В. Клюев //Независимый библиотечный адвокат.–2008.–№1.–С. 52-54.

Для успішної реалізації ключових менеджерських функцій (планування, організація роботи, керівництво повсякденною діяльністю, контроль) визначальним є ефективне управління ресурсним потенціалом конкретної організації”. В умовах малобюджетного фінансування, жорстко обмежених матеріально-технічних ресурсів і кадрового дефіциту керівництву бібліотечно-інформаційних установ при прийнятті управлінських рішень особливу увагу слід приділити об’єктивному ситуаційному економічному аналізу. З його допомогою реально своєчасно акумулювати і раціонально перерозподілити наявні а також залучати до бібліотеки різноманітні додаткові ресурси.

В останнє десятиліття економічна складова активно привнесена в діяльність керівників бібліотек, які орієнтовані на пошук та вибір найбільш оптимального (економічного з точки зору досягнення поставлених цілей) варіанту використання наявних ресурсів. Процес прийняття керівником обґрунтованих, відповідальних рішень з приводу розподілу і використання ресурсів правомірно визначити терміном “економічна поведінка”. Саме вона являє собою ділянку мікроекономічного аналізу і ґрунтується на отриманих результатах, коректується з їх урахуванням. Методологія і методика (включаючи інструментарій) мікроекономічного аналізу багато в чому базується на абстракції і моделюванні. В їх основі – логічні висновки, що апріорі приймаються, вибудовуючись у відповідності з реальними фактами.

Серед провідних принципів мікроекономічного аналізу, що реалізуються стосовно діяльності бібліотеки, слід виділити принципи так званого економічного атомізму (самостійно прийнятих економічних рішень для досягнення певних цілей) і економічного раціоналізму (сумірність потенційних витрат і зисків при досягненні поставленої мети).

Раціональність – у прагненні до зниження витрат.

Ще один методологічний принцип - принцип рівноважного підходу (балансу). В мікроекономічних координатах аналізуються явища і стани, які в залежності від характеру прийдешніх змін можуть мати сталу або несталу рівновагу. Як визначальні методи мікроекономічного аналізу керівництво бібліотек правомірне використовувати можливості так званого граничного і функціонального аналізів, а також моделювання. Граничний (або маржинальний) аналіз дозволяє при дослідженні відповідних кількісних змін (наприклад, в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні) з’ясувати можливі позитивні чи негативні зміни всієї основної діяльності бібліотеки. Функціональний аналіз дозволяє вивчати економічні явища в аспекті встановлення взаємозалежностей між окремими економічними величинами (зокрема, показниками діяльності бібліотеки). Завдяки йому можна виявити закономірності зміни однієї економічної перемінної в залежності від іншої. Моделювання дає можливість досліджувати вплив на бібліотеку прогнозованих змін економічних умов, позначити їх наслідки, обґрунтувати залежність, спроектувати поведінку керівників різних ланок.

В практиці бібліотечного менеджменту правомірно використання обох відомих типів економічного аналізу – позитивного і нормативного. Позитивний аналіз сприяє встановленню залежностей між окремими перемінними (наприклад собівартість ціна і об’єм конкретних послуг бібліотеки), і на цій основі прогнозувати реакцію на їхню зміну. Нормативний аналіз дозволяє керівнику бібліотеки визначити найкращий з можливих (альтернативних) варіантів управлінських дій. З його допомогою можливо, зокрема, оптимізувати поєднання бюджетних ресурсних інвестицій і надходжень з позабюджетних джерел, соціальних пріоритетів діяльності бібліотеки і економічних інтересів її трудового колективу, баланс безкоштовного і платного в практиці роботи бібліотеки і т. ін. Слід відмітити, що обидва мікроекономічні підходи взаємодоповнюються один. Вочевидь, що вплив ринкової економіки на функціонування і розвиток бібліотек зростає, тому керівникам і провідним спеціалістам сучасних бібліотечно-інформаційних установ важливо виробити економічний образ професійного мислення.
ІІІ. Соціокультурна діяльність бібліотек
Бражникова С. Миссия профессии: какова она? Сельские библиотеки и гуманитарные ценности ХХІ века /С.Бражникова //Библиополе.–2008.–№4.–С.2-5.

Останнім часом в нашу професійну термінологію стійко увійшло поняття “місія”, що визначає суспільний сенс існування будь-якої організації. Зміна місії публічної бібліотеки нерозривно пов’язана зі змінами розвитку суспільства. Наразі місія сільської бібліотеки знову змінюється. Колишній (існуючий в 90-ті роки) змістовний знак прагматизму і раціоналізму відступає, і перевага віддається продуктивній гуманітарній моделі, орієнтованій на пріоритет розвитку особистості. Інформація в цьому випадку виступає не метою, а засобом – засобом соціалізації.

Бібліотека не тільки транслює гуманітарні цінності ( в це поняття входять культура, історія країни і сім’ї, просвіта, індивідуальна творчість, корисне дозвілля, соціалізація особистості, інформація, освіта, громадянські права, масові комунікації, відкритість), але й є їх створювачем. Бібліотеки одними з перших гуманітарних інститутів ввели в активну частину свого професійного словника таке поняття, як толерантність. Пріоритет людських цінностей наочно проявляється в тій увазі, яку сільські бібліотеки приділяють конкретній особі, її індивідуальним потребам, реалізації життєвих планів та інтересів. Сьогодні у більшості бібліотек можна зустріти оголошення про купівлю-продаж сільгосппродукції, нерухомості, приладдя; формуються бази даних “Адреси, часи роботи всіх організацій та установ, розташованих на території села, району”, “Центр зайнятості пропонує”, “Медичні заклади району”; відкриваються громадські приймальні юристів. Особистісно-орієнтований підхід використовується при організації інформаційної підтримки всіх учасників освітнього процесу. Для вчителів середніх шкіл створюються електронні “персональні папки”, для школярів – проводяться учбові заняття з предметів “Світова художня культура”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”, “Народна культура”, “Світова історія”.

Особливостями просування читання на Бєлгородщині сьогодні є організація літературних свят. Під час відкриття літніх читань “За 90 днів літа – навколо світу” (Яковлевська ЦБС) пройшов парад літературних героїв російської, англійської, американської, німецької, французької та іншої прози та поезії. Герої художніх творів показували театральні інсценівки, ставали ведучими вікторин. В сільських бібліотеках області створені постійно діючі консультаційні пункти “Служба російської мови”. Їх завдання – конкретна допомога жителям в тому, як грамотно написати слово, правильно зробити наголос, як коректно побудувати речення, як зрозуміло і красиво висловити свою думку; пошук висловів відомих людей, цитат з творів морально-етичного характеру.

Жителі сіл беруть активну участь у написанні диктанту, підсумки якого (не персоніфіковані, а узагальнені) підводяться на загальних зборах.

Сім’я, сприяння збереженню її цінностей завжди залишались у полі зору бібліотек. В процесі реалізації проекту “Бібліотека, сім’я у 21 ст.” (відзначеного грантом губернатора Бєлгородської обл.) на базі бібліотек Корочанського району створені центри підтримки сім’ї. У відповідності з цим напрямком із загального документного фонду виділена колекція літератури “Сімейна бібліотека”. Ведуться традиційні або електронні картотеки “Швидка допомога сім’ї”, “Сім’я у 21 сторіччі”, “Для вас, мами”; проводяться сімейні зустрічі, посиденьки, дні сім’ї, дні матері, батька, бабусі, конкурси сімейних пар, бенефіси сім’ї, сімейні бали. Для батьків відкрита Сімейна академія, працюють гуртки комп’ютерної грамотності.

Бібліотека – центр громадського життя села. Для своїх жителів сільські бібліотеки видають місцеві газети. Їх кореспондентами стають всі жителі села, а на сторінках розміщується офіційна інформація органів місцевого самоврядування, місцеві новини, нариси про ювілярів, друковані поздоровлення сімейним парам, що стали батьками тощо. Бібліотекарі пропонують списки нових надходжень, календар знаменних дат, результати власних краєзнавчих пошуків.

Сьогодні можна говорити про сільську бібліотеку також як про центр меценатства і культуротворчості, де відкриваються місцеві таланти, надаються майданчики для виставок та виступів, видаються збірки літературних творів.

Всі форми діяльності сільської бібліотеки позиціонують її як гуманітарний інститут, що створює і підтримує міжкультурні комунікації, міжособистісне спілкування і визнає абсолютну цінність особистості.
Бражикова С. Моя многофункциональная профессия…: Деятельность сельских библиотек на современном етапе /С.Бражникова //Библиополе.–2008.–№ 1.–С.15-17.

В жодній країні світу “публічки” не взяли на себе таку величезну кількість функцій, як наші вітчизняні. Не існує в Росії більш поліфункціональної установи ніж бібліотека.

Основою поліфонічності нашої професійної діяльності є модель бібліотеки, що сама розвивається, яка здатна самостійно визначати і виконувати функції і досягати конкретних результатів. Всі сучасні функції бібліотек соціально орієнтовані. У відповідності з цим на Бєлгородщині сформульована така її місія– виявлення соціально значущих проблем в суспільстві і обов’язкова участь у їх вирішенні. Позначена сучасна концепція бібліотеки як центру місцевої спільноти або центру суспільного життя поселення; орієнтація на жителів конкретної території з її унікальними особливостями, місцевою специфікою, націленість на всіх жителів в цілому і водночас – на окрему людину.

Отже, функції, які наразі реалізують “публічки”, і відповідні ним основні напрямки роботи.
Інформаційна функція:

  • муніципальний інформаційний центр;

  • ділова бібліотека (підтримка діяльності спеціалістів різних галузей);

  • довідкова бібліотека;

  • центр правової інформації;

  • центр соціально-побутової інформації;

  • центр екологічної інформації;

  • доступ до Інтернет;

  • інформаційний центр захисту прав споживача.


Освітня функція:

  • центр підтримки системи освіти;

  • центр самоосвіти;

  • центр комп’ютерної грамотності;

  • центр навчання (муніципальних службовців та ін.).


Культурна (культурологічна) функція:

  • бібліотека популярної літератури;

  • центр просування читання;

  • центр міжкультурних комунікацій;

  • центр міжособистісного спілкування;

  • центр дозвілля;

  • центр меценатства і культуротворчості.


Меморіальна функція.

Аналітична функція.

Краєзнавча функція:

  • центр літописання території;

  • лінгвокраєзнавчий центр (словник місцевого діалекту, місцевої топонімики);

  • центр відродження і збереження народної культури;

  • центр місцевої генеалогії.


Ідеологічна функція (реалізація державної політики та ідеології, формування громадянського суспільства; соціологічний центр).
Педагогічна функція:

  • виховна і освітня діяльність з дітьми та підлітками.


Соціалізуюча функція:

  • центр підтримки незахищених верств населення;

  • центр соціокультурної реабілітації для особливих груп (пенсіонери, інваліди, сироти);

  • бібліотерапевтичний центр;

  • центр підтримки сім’ї;

  • бібліотекар – як соціальний працівник;

  • консультативно-психологічний центр.


Дозвільна функція.

Просвітницька функція.

Комунікативна функція:

  • розвиток соціального партнерства.

Завдяки такій поліфункціональності бібліотека виступає сьогодні як фактор створення єдиного соціокультурного простору.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Вулиці міста розповідають: Бібліографічний дайджест / Глухівська...

Міський методичний кабінет
Бібліотечний урок: методичні рекомендації щодо планування та проведення: На допомогу заступникам директорів та шкільним бібліотекарям:...

Державної адміністрації
Свідомий вибір : інформ дайджест / уклад. Л. А. Бережна; окз «Харківська обласна бібліотека для юнацтва». – Харків, 2014. – 68 с

Державної адміністрації
Писанка – візерунчаста молитва : дайджест / уклад. Є. А. Шевченко; окз «харківська обласна бібліотека для юнацтва». – Харків, 2016....

Департамент культури І туризму
Рушникові доріжки: дайджест / уклад. Є. А. Шевченко; окз «харківська обласна бібліотека для юнацтва». – Харків, 2015. – 11стор

Наукова бібліотека наукометрія: світовий досвід, українські перспективи Дайджест
Гордєй С. С., зав. інформаційно-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки мну імені В. О. Сухомлинського

«Пізнай світ через гру» Опис досвіду «Пізнай світ через гру» Вступ
Погляди видатних педагогів І психологів на застосування ігор у навчальній діяльності навчальних школярів

Розробка заходу «Я І світ моїх професій»
Тема проведеного заходу «я І світ моїх професій» була вибрана для учнів 10 та 11 класів

Єднання для спілкування методично-бібліографічні матеріали
Оунб ім. В. Г. Короленка; підгот. А. Матюшенко; відп за вип. Ю. Самойленко. – Чернігів, 2008.– 24 с

М 74 том 155
М 74 мова І культура. (Науковий журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. – Вип. 15. – Т. I (155). – 432 с

Рекомендаційний список літератури із циклу
«На допомогу молодому вчителю І майбутньому педагогу». – Вип. 7 / уклад. Л. А. Бережна; окз «харківська обласна бібліотека для юнацтва»....

Тема: Рослинний світ рідного краю Мета
Поглибити знання про рослинний світ, розширити уявлення дітей про значення рослин в житті людини. Розвивати мислення, творчу уяву...

Урок з трудового навчання у 2 класі за темою: «Фантастичний світ....
Тема. Фантастичний світ. Колективна робота. Аплікація в техніці пластилінопластики

Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Оунб ім. В. Г. Короленка; Підгот. А. В. Матюшенко; Відп за вип. Ю. М. Самойленко. – Чернігів, 2008. – 38с

Методичний посібник Марія Івашкевич. Розстановка книжкового фонду...
Огів. Якщо книга є в бібліотеці в кількох примірниках, то на всі примірники складається одна картка. Для опису книг використовується...

Конференция 2010 Внимание!!! Напечатаны 10 из 10 томов научного журнала
М74 мова І культура. (Науковий журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – Вип. 13. – Т. І (137). – 408 с

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека
Любов з першого погляду, або Секрети книжкової виставки: методично-бібліографічні матеріали / оунб ім. В. Г. Короленка; підгот. А....

1020 років хрещення Київської Русі Навчально-методичний посібник
Київської Русі : навч метод посіб. / уклад. А.І. Смирнов; відп за вип. В. М. Жуковський. – Острог : Національний університет «Острозька...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт