Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Методична розробка уроку з історії України

Методична розробка уроку з історії України





Сторінка1/3
  1   2   3
Перечинський професійний лійцейimages.jpeg2.jpeg
2013

Розвиток української літератури та мистецтва у 1917–1920рр.

Методична розробка уроку з історії України

Попович М.І.

logo.gif





c:\users\славка\desktop\новая папка\img_4873.jpg

Під час проведення заняття

c:\users\славка\desktop\новая папка\img_4877.jpg

ТЕМА.

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ТА МИСТЕЦТВА В 1917–1921 РР.

Мета: охарактеризувати особливості розвитку мистецтва України в період національно-визвольних змагань: література, театральне, музичне і хорове мистецтво, визначити місце української церкви в революційну добу; розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, здійснювати порівняння історичних явищ та подій, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, давати історичну характеристику діячам культури; сприяти патріотичному вихованню учнів, а також виховувати в них естетичні смаки та уподобання.

Обладнання: документи, ілюстрації, портрети діячів культури, мультимедійний проектор.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цих уроків учні зможуть:

  • характеризувати особливості розвитку мистецтва України в 1917–1921 рр.;

  • порівнювати ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури, з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;

  • оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Хто з українських письменників другої пол. XIX - поч. XX ст. зробив найбільший внесок у відродження української нації? c:\users\славка\pictures\рисунок3.png

2. Яку роль в національному відродженні другої пол. XIX - поч. XX ст. відіграло образотворче мистецтво? Назвіть найвідоміших митців.

3. Згадайте хто з українських політиків періоду Української революції були і діячами культурної галузі?

ІІІ. Мотивація

Утворена 4 березня 1917 р. в Києві Українська Центральна Рада, задекларувала курс на досягнення національно-територіальної автономії.

У межах цього курсу передбачалась велика праця і на ниві відродження української мови, відкриття національних освітніх закладів та українізації існуючих, відкриття культурно-просвітніх та мистецьких закладів, об’єднань, бібліотек, періодичних видань, видання художньої та навчальної літератури, розвиток науки, мистецтва тощо. Навколо цих ініціатив об’єдналась значна частина української творчої еліти, меценатів та всіх небайдужих. Після усунення в квітні 1918 р. Центральної Ради цей курс підтримав гетьман П. Скоропадський а потім і Директорія.

Отож, сьогодні на занятті ми розглянемо, яким чином політичні події в Україні впливали на культурні процеси і навпаки, чи можливо, що пробудження у культурній сфері давало поштовх розвитку Української революції.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

  1. Видавнича справа

Національна революція сприяла відродженню української видавничої справи. Упродовж 1917 р. виникло 78 видавництв, у 1918 - їх налічувалося вже 104. Серед них: «Час», «Вік», «Дзвін», «Криниця», «Вернигора», «Сяйво», «Друкар», «Союз» (Харків), «Сіяч» (Черкаси), (Одеса), «Селянська самоосвіта» (Одеса) та інші. Ці видавництва масовими тиражами почали друкувати навчально-методичну, художню, наукову, технічну літературу українською мовою.

З травня 1918 р. головну роль у книгодрукуванні відігравало Державне видавництво. Видавались та перевидавались твори класиків української літератури: І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького, М. Коцюбинського, І. Франка, В. Стефаника, Лесі Українки та багатьох інших. У 1918 р. видано першу збірку віршів П. Тичини (1891-1967) - «Сонячні кларнети». Двічі було видано працю І. Огієнка «Українська культура» (перший тираж досяг 100 тис. примірників, другий понад 1 млн.). Серед історичної літератури першість утримували праці М. Грушевського «Ілюстрована Історія України», «Звідки пішло українство», робота В. Антоновича «Про козацькі часи в Україні». Популярними були праці М. Драгоманова, Б. Грінченка, М. Міхновського, С. Єфремова та інших. Українською мовою почали видаватися твори класиків зарубіжної літератури: Г. Мопассана, Д. Лондона, О. де Бальзака та інших.

Загалом у 1917 р. в Україні вийшло друком 747 книжок державною мовою, а в 1918 р. - 1084.

Помітною стала активізація української преси. Новим для України явищем був вихід офіційних урядових видань: «Вісті з Української Центральної Ради», потім «Вісник Генерального Секретаріату Української Народної Республіки», «Державний вісник» - пресовий орган правління гетьмана П. Скоропадського, вісники міністерств тощо. У 1917 р. почали виходити щоденні українські газети «Нова Рада», «Народна воля», серед вихідців із західноукраїнських земель популярним був тижневик «Наша думка».

В Україні з березня 1917 р. по квітень 1920 р. виходило понад 800 газет, з них, різні політичні партії та організації в період Центральної Ради видавали близько 350 газет, у добу П. Скоропадського - понад 200, за Директорії понад 250.

З огляду на зазначене вище, очевидним є те, що в 1917—1919 рр. відбулось утвердження української видавничої справи.

  1. Література

Література 1917-1921 рр. відбила надзвичайно складну й суперечливу панораму життя і боротьби, небувалого злету людського духу, моральну ницість, небачену трагедію братовбивчої війни. Поети і письменники по-різному відбивали дійсність, історичний процес, свідками, а нерідко й активними учасниками якого вони були. Революційні події істотно вплинули на зміст літературно-мистецького життя.

Цікаві факти.

  • Наприклад, Крути стали «найголовнішою легендою нації», ототожнювалися зі славнозвісними Фермопілами, стали одним із тематичних джерел української літератури, до яких одним із перших звернувся П.Тичина жалобним віршем «Пам’яті тридцяти», виповненим патріотичним чуттям, віднайшов у юних героях «найкращу прикмету, що підносить їх після смерти до рівня святих: понад усе вони любили рідний край». Невдовзі творчим шляхом поета рушили Уляна Кравченко («Під Крутами»), О.Олесь («Під Крутами»), Б.І.Антонич («Крутянська пісня»), Оксана Лятуринська («Дума про скривавлену сорочку»), О.Стефанович («Крути»), С.Гординський (поема «Сім літер»), Юрій Клен (епопея «Попіл імперій») та ін.

  • Багато діячів культури ставали політиками. В.Винниченко наприклад, особливо переймався демілітаризацією. «Не своєї армії нам треба, а нищення всяких постійних армій. Не українську регулярну армію треба організовувати! Українського мілітаризму не було і не повинно бути!» — безапеляційно заявляв він на сторінках «Робітничої газети» (1917.12.04). Має рацію Наталя Полонська-Василенко: «За такі переконання своїх «вождів» заплатила Україна своєю державою, бо виголошувалося таке твердження тоді, коли на українській землі стояв залізний фронт ворога».

  • Правда, не всі письменники кинулися в політику. Наприклад, М.Вороний, вирішив втілювати можливості свого таланту на теренах мистецтва, тому віддав свою творчу енергію «Народному театру», в якому здійснив постановку драм «Пригвожденні» В.Винниченка, «Хуртовина» С.Черкасенка. Але події національно-визвольних змагань захопили і його у свій стрімкий вир, примусивши виконувати функції аташе при уряді УНР в екзилі, технічного секретаря «Української трибуни»...

  • С.Петлюра пережив стрімку еволюцію від літературного критика і першорядного журналіста до державного і військового діяча, одним із перших позбувся ілюзії мирної побудови незалежної України в оточенні мілітарних сусідів, тому віддав чимало зусиль на формування її збройних сил.

  • Емоційно-радісним збудженням просякнута поема молодого П.Тичини «Золотий гомін», присвячена святкуванням з нагоди проголошення Першого універсалу Центральної Ради.

Незадовго до революції пішли з життя такі непересічні особистості, як Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, завершували свій творчий шлях Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, а Василь Стефаник, Ольга Кобилянська та Марко Черемшина жили в Західній Україні і були позбавлені можливості брати участь у літературному процесі Наддніпрянської України.

Ви можете назвати твори цих літераторів?

Українська література доби визвольної і громадянської воєн збагатилася багатьма новими іменами. Письменники і поети тієї доби були безпосередніми учасниками подій. Життя деяких з них обірвалося раніше, ніж встиг розквітнути талант.

Завдання. По ходу розповіді вчителя учні заповнюють таблицю.

Діяч культури

Напрямок творчості

Твори










Серед прозаїків, які розпочали свій творчий шлях у ці буремні роки, ми бачимо багатьох, хто став пізніше класиком української радянської літератури. Зокрема, це А. Головко, О. Донченко, Іван Ле, Остап Вишня, С. Скляренко.

Молоді поети і письменники групувалися навколо численних літературних студій і гуртків, редакцій газет і журналів, літературних альманахів.

Принциповою тезою, що постала перед митцями нової літератури, стало питання про збереження традицій класичної спадщини.

Поезія Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки — це той ґрунт, на якому формувалися і визріли П. Тичина, В. Чумак (вбитий денікінцями в 1919 році), В. Сосюра, М. Рильський, Д. Загул та ін.

Помітною течією в поезії цього періоду був романтизм, що його представляли В. Сосюра, В. Чумак, В. Еллан-Блакитний та інші.

Володимир Сосюра служив у військах С. Петлюри до лютого 1920 р. Потім став червоноармійцем, вступив у більшовицьку партію. У 1920 р. була надрукована його поетична збірка «Червона зима». З нею В. Сосюра увійшов у велику літературу. Події воєнних років В. Сосюра яскраво змалював в автобіографічному творі «Третя рота». Талант поета зміцнів у радянську добу, але українська національна революція наклала свій відбиток на всю подальшу творчість митця. Звинувачення в «українському буржуазному націоналізмі» переслідували визнаного метра української літератури і в кінці життя.

Співзвучними настроям радикальної української молоді, яка з революцією пов'язувала надії на створення незалежної радянської республіки в Україні, були книги віршів В. Чумака «Заспів» (1920) і В. Еллана-Блакитного «Удари молота і серця» (1920). «Ми гімни тобі заплели, червоний тероре», - писав Чумак. У листопаді 1919 р. він був розстріляний денікінцями.

Гурток молодих українських літераторів, які об'єдналися навколо журналу «Книгар», започаткував знамените літературне угруповання «неокласиків». Це - М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара, Ю. Клен (О. Бурґгардт). Вони виступали за високу культуру слова і художньої форми; ідеалом для них було далеке минуле, взірцем справжнього мистецтва слугували зразки античності та інших давніх епох.

Частина молодих українських митців приєдналася до символістів. Серед них - П. Тичина, Я. Савченко, Д. Загул та ін.

Павло Тичина у 1917 р. закінчив Київський комерційний інститут і почав працювати в газеті «Нова Рада». У 1918 р. вийшла друком його перша поетична збірка «Сонячні кларнети». Вона вразила багатьох глибоким ліризмом і новаторською формою. 1920 р. були надруковані дві збірки молодого поета — «Плуг» і «Замість сонетів і октав».

Відомим представником ще одного оригінального літературного напряму тих часів - «панфутуризму» - був М. Семенко. Уявлення про його творчість дає мініатюра «Картка» - справжній поетичний шедевр, 1918 р.:

Мого життя газельну срібність

І випадковість

Складу в картки вузьку безмірність

І загадковість

Моїх гріхів легку безкарність

І слів блискучість

Знов наповняє безпорадність

І днів сліпучість...

Олександр Олесь (Кандиба) вважається одним із найяскравіших українських поетів XX ст. Він народився на Сумщині, здобув вищу освіту і працював у Харківському земстві лікарем. У 1911 р. став одним із редакторів київського журналу «Літературно-науковий вісник». У 1919 р. разом з військами Директорії дійшов до західного кордону. Потім подався до Будапешта і Відня. З 1924 р. працював у Празі, де прожив останні 20 років життя. Твори О. Олеся відзначаються глибоким патріотизмом і довершеністю поетичної форми. Багато віршів покладені на музику.

Про нього М. Грушевський писав як про «найбільшого з нині живучих поетів на Україні». Сповнені безмежної любові до рідної України, його поезії знаходили широкий відгук у суспільстві.

О, поведи ж нас, лицарський духу,

По вільній стежці життя і руху,

На тихі води,

На ясні зорі,

І в цю велику, страшну годину,

З'єднай в єдину всю Україну, -

писав Олександр Олесь наприкінці 1918 р.

На початку визвольної війни уже відомим поетом був Григорій Чупринка. Переконаний прихильник самостійної Української Народної Республіки Григорій Чупринка 1917 р. писав: «Єдність і згода, Право й свобода - Доля найкраща народа». Чупринка був непримиренним противником більшовизму і у 1921 р. загинув у боротьбі з ним.

Активно в будівництво нової культури включився Пролеткульт. Письменників ця культурно-освітня організація приваблювала своїм гаслом — «Творити революційне мистецтво!» У 1919–1920 pp. членами її були В. Коряк, В. Еллан-Блакитний, С. Пилипенко, В. Сосюра, М. Майський. Проте згодом усі вони вийшли з Пролеткульту.

Мабуть, закономірно, що українська революція поставила на чолі літературного процесу поетів — яскравих і різних. Тільки поетичним словом вдавалося найбільш глибоко відобразити різнобарвну і калейдоскопічну дійсність.

  1. Театр

До революції на території України існував лише один стаціонарний театр — трупа М. Садовського в Києві. В інших містах України нерегулярно виступали трупи П. Саксаганського, О. Суходольського та ін. Впродовж кількох останніх десятиліть театр в Україні був осередком національної ідеї.

Від перших днів революції, вже з березня 1917 р., почали утворюватися різні літературні та мистецькі об’єднання на національному ґрунті: «Вільне мистецтво», Комітет українського національного театру тощо, в яких згуртувалися кращі художні сили: актори I. Мар’яненко, Л. Курбас; літератори Л. Старицька-Черняхівська, В. Винниченко, С. Черкасенко, О. Олесь; публіцисти I. Стешенко, С. Єфремов; художники Ф. Кричевський, Ф. Балавенський; композитор О. Кошиць та ін. Головною метою їх було сприяння розвиткові театральної справи: утворення нових труп, допомога з репертуаром, інші організаційні питання. При Комітеті, наприклад, працювала репертуарна комісія у складі Л. Старицької-Черняхівської, О. Олеся та В. Самійленка. Йшли інтенсивні пошуки нових форм театральної роботи. Передові діячі формували нові трупи та оновлювали репертуар.

Вже 12 березня 1917 р. в театрі М. Садовського провела перші театральні збори. За результатами зборів розпочалася робота з відкриття першого Українського національного театру. 24 квітня при Центральній Раді на основі товариства «Український національний театр» було створено однойменний комітет на чолі з В. Винниченком. Під керівництвом комітету засновано друкований орган «Театральні вісті».

Упродовж червня 1917 р. підготовили проект репертуару та склад трупи. У липні обрали дирекцію театру: М. Грушевську (дружина М. Грушевського) та О. Кошиця - представники комітету театру, І. Мар’яненко - директор театру. 16 вересня 1917 р. Український національний театр відкрив сезон у приміщенні Троїцького народного дому. До утворення театру долучились трупа М. Садовського, театр Леся Курбаса та музично-драматична школа М. Лисенка.

Сезон Українського національного театру розпочався виставами «Пригвожденні» В. Винниченка (16 вересня 1917) у постановці I. Мар’яненка, потім репрезентував драматичні твори М. Старицького «Оборона Буші» та С. Черкасенка «Хуртовина». Тут також грали трупа П. Саксаганського (раніше мандрівна) і «Молодий театр» Л.Курбаса. До трупи театру увійшли М. Заньковецька, Л. Ліницька, Б. Романицька та ін.

Важливе значення в театральному житті мало відкриття 8 жовтня 1917 р. у Києві першої Української народної драматичної школи.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методична розробка уроку історії за темою: «Суспільно-політичний...
Видеофрагменті з художніх фільмів «Цирк», «Светлый путь», «Утомленные солнцем», «Член правительства»

Методична розробка
«Методична розробка уроку виробничого навчання з використанням інноваційних виробничих І педагогічних технологій. Спеціальність «слюсар...

Методична розробка уроку виробничого навчання на тему: «Бухгалтерський...
Методична розробка виконана на основі досвіду роботи майстра виробничого навчання ліцею з підготовки робітників професій «Конторський...

Методична розробка та вимоги до неї
Методична розробка це посібник, що розкриває форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології...

Методична розробка та вимоги до неї
Методична розробка це посібник, що розкриває форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології...

Методична розробка «методика проведення уроку «творча майстерня побудови знань»
Методична мета: Активізація самостійної творчої роботи учнів шляхом впровадження технології «Творча майстерня»

Методична розробка інтегрованого уроку інформатика+біологія викладачів: інформатики
Тема уроку: Електронні таблиці. Оцінка продуктів харчування. Складання добового меню в програмі Microsoft Excel

Методична розробка уроку Предмет: «Основи галузевої економіки та підприємництва»
Підготовка та проведення уроку засвоєння нових знань з основ економіки

Методична розробка уроку Підготувала викладач світової літератури...
«Джеймс Джойс. «Джакомо Джойс» шедевр модерністської прози» представляє собою матеріали уроку-проекту, які дають можливість через...

Методична розробка «методика проведення уроку з використанням технології «творча майстерня»
Методична мета: Активізація самостійної творчої роботи учнів шляхом впровадження технології «Творча майстерня»

Методична розробка уроку української літератури «Категорія добра І зла в літературі»
Завдання випереджувального характеру отримали декілька учнів ще до проведення уроку. Вони мали час знайти інформацію, провести своє...

Методична розробка уроку на тему
Основні поняття: «Галицька битва»,окупація, депортація, Греко-католицька церква, «Галицько-Волинське генерал-губернаторство»

Методична розробка уроку змагання у 9 клас
...

Розробка уроку з
...

Методична розробка уроку на тему “Бази даних. Побудова запитів”
Формувати вміння та навики побудови різноманітних запитів по заповненій Базі даних

Методична розробка допоможе вчителям формувати природознавчі компетентності...
Проектно – дослідницька діяльність – основа розвитку творчих здібностей І способів стимулювання пізнавальної активності молодших...

Методична розробка на тему «Розпізнавання асортименту парфумерно-косметичних товарів»
Методична розробка на тему «Розпізнавання асортименту парфумерно-косметичних товарів» розроблена відповідно до робочої навчальної...

Методична розробка уроку виробничого навчання Розробила: майстер...
Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор; хліб опічка, діюча модель т/м машини «Х-12»



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт