Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Ярослава Мудрого На правах рукопису Дашковська Олена Ростиславівна Індекс удк 340. 11: 341. 231. 14

Ярослава Мудрого На правах рукопису Дашковська Олена Ростиславівна Індекс удк 340. 11: 341. 231. 14





Сторінка1/13
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
На правах рукопису

Дашковська Олена Ростиславівна
Індекс УДК 340.11: 341.231.14

ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ В АСПЕКТІ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ

12.00.01 - теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук





Науковий консультант

Цвік Марк Веніамінович, доктор юридичних наук, професор


Харків – 2008

ЗМІСТ

Вступ

4

Розділ 1. Ідейно-політичні джерела рівноправності статей

16

1.1. Ідея рівноправності статей у політико-правовій думці періоду античності та середніх віків

16

1.2. Ідея рівноправності статей у політико-правовій думці періоду Просвітництва

24

1.3. Рівноправність статей у політико-правовій думці ХIХ століття.

37

1.4.Ідеї рівноправності статей у політико-правовій думці ХХ століття.

54

1.5. Релігійні аспекти рівноправності статей

72

Висновки до розділу 1

90

Розділ 2. Принцип гендерної рівності: філософсько-правовий аналіз

95

2.1. Рівність як загальноправовий принцип

95

2.2. Гендерна рівність: поняття та ознаки

120

2.3. Дискримінація за ознакою статі

133

2.4. Гендерна експертиза законодавства

160

Висновки до розділу 2

169

Розділ 3. Еволюція правового становища жінки в аспекті гендерної рівності

173

3.1. Соціально-правове становище жінки в добуржуазний період

174

3.2. Права і свободи жінки в умовах буржуазно-демократичних відносин

187

3.3. Правове становище жінки в Україні

204

Висновки до розділу 3

243

Розділ 4. Особливості реалізації жінкою своїх суб’єктивних прав

249

4.1. Право на гідність

249

4.2.Право на свободу вибору життєвого шляху

257

4.3. Репродуктивні та сімейні права жінки

263

4.4. Політичні права жінки

280

4.5. Економічні права жінки

295

Висновки до розділу 4

305

Розділ 5. Особливості правового захисту прав жінки

309

5.1. Національні правові механізми захисту прав жінки

309

5.2. Регіональні правові механізми захисту прав жінки

320

5.3. Міжнародно-правові механізми захисту прав жінки

329

Висновки до розділу 5

346

Висновки

350

Список використаної літератури

363

ВСТУП
Актуальність теми. Гарантування рівності чоловіка і жінки є невід’ємною частиною прогресу людства, елементом демократії і важливою умовою розбудови правової держави. Сучасний стан суспільних відносин вимагає все більше використовувати знання, навички та творчі здібності жінок, потребує активного залучення їх у різні сфери суспільного життя. Лише в умовах верховенства права, коли реально забезпечуються не лише рівні права, але й рівні можливості їх реалізації різноманітними організаційно-правовими засобами, утверджується принцип рівності чоловіка і жінки.

Проголосивши стратегію європейського розвитку, Україна обрала шлях забезпечення прав і свобод людини і громадянина, впровадження стандартів рівних прав і рівних можливостей чоловіка і жінки. У зв’язку з цим необхідний комплексний науковий аналіз загальних закономірностей формування, розвитку і гарантування прав, свобод і законних інтересів жінки як суб’єкта права, з урахуванням міжнародних гендерних стандартів у різних сферах суспільного життя, розробка рекомендацій щодо законодавчого забезпечення реалізації конституційного принципу рівних прав і можливостей чоловіка і жінки.

Для проведення відповідних юридичних досліджень важливо використовувати як гендерний підхід, так і сучасні політичні теорії. У дисертації жінка розглядається насамперед як член суспільства зі своїм особистим статусом і власною стратегією правової поведінки. Сенс гендерного підходу, на думку авторки, полягає не просто у виявленні відмінностей між чоловіком і жінкою, а й у впровадженні в право нових моделей суспільних відносин, що підлягають правовому регулюванню. Гендерний підхід як один з методологічних прийомів дає можливість нового погляду на традиційні проблеми суспільно-правових процесів, позитивно впливає на модернізацію і демократизацію українського суспільства.

У роботі акцентується увага на цінності права як знаряддя соціального прогресу, гаранта загальної свободи та рівності, які не мають абсолютного характеру і підлягають нормуванню заради задоволення інтересів окремої особи і суспільства в цілому.

Авторка виходить з того, що в умовах гендерної рівності чоловік і жінка наділені власним колом прав і обов’язків. Це обумовлено об’єктивним процесом розвитку людської цивілізації, відповідає потребам суспільства і залежить від особливих біологічних та психологічних характеристик чоловіка і жінки. Право не може змінювати основоположні об’єктивні процеси суспільного розвитку і відповідно не може урівняти соціальний статус чоловіка і жінки. Воно може різними методами правового регулювання за допомогою надання додаткових і спеціальних прав частково вирівнювати правовий статус різних учасників правовідносин, створювати рівні можливості для реалізації їх суб’єктивних прав, що повною мірою стосується чоловіків і жінок.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах державної цільової комплексної програми «Загальнотеоретичні проблеми правотворення та правозастосування в умовах формування правової держави» (державна реєстрація № 0106u002283).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення закономірностей формування і розвитку правового статусу жінки як суб’єкта права, що повинно сприяти визначенню змісту гендерної рівності, шляхів її досягнення та правових засобів її забезпечення. Відповідно до поставленої мети вважається необхідним вирішення таких завдань:

  • проаналізувати витоки та історичний розвиток ідеї рівноправності статей у політико-правовій думці для визначення тенденції поступового підвищення цінності жінки як учасника суспільних відносин;

  • сформулювати поняття гендерної рівності та визначити його співвідношення з поняттям «правова рівність»;

  • дослідити види та форми гендерної рівності;

  • визначити зміст та види дискримінації за ознакою статі;

  • розглянути різні прояви дискримінації за ознакою статі та засоби їх ліквідації;

  • вивчити досвід зарубіжних країн щодо подолання соціальних стереотипів про роль жінки і чоловіка в суспільстві та шляхи подолання дискримінації за ознакою статі;

  • розглянути особливості реалізації жінкою своїх прав у різних сферах суспільного життя;

  • дослідити міжнародні, регіональні й внутрішньодержавні правові механізми захисту прав жінки.

Об’єктом дослідження є сфера суспільних відносин, в яких відбувається реалізація принципу гендерної рівності.

Предметом дослідження є загальні закономірності формування правового статусу жінки в гендерному вимірі.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є система принципів, прийомів та підходів, заснована на філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методах. В основу роботи покладено антропологічний підхід та онтологічний метод. Згідно з ними проаналізовано сутність прав жінки, які є формально рівними з правами чоловіка, але через біологічні відмінності статі потребують особливого правового забезпечення та захисту. Діалектичний метод дозволив виявити основні закономірності розвитку ідеї рівності чоловіка і жінки та особливості її прояву в різних правових системах. Історико-правовий підхід використовувався при аналізі процесів і подій, які вплинули на формування та розвиток правового статусу жінки, а також при узагальненні поглядів на роль жінки в історії політико-правової думки, визначенні етапів розвитку феміністичного руху, вивченні релігійних доктрин тощо. Аксіологічний підхід дозволив встановити, як визнання цінності жіночого початку впливало на розширення кола прав і свобод жінки, правове закріплення повторювальних суспільних відносин за участю жінки. Формально-догматичний метод використовувався при аналізі нормативних приписів щодо жінки як суб’єкта права, які зафіксовані в міжнародних договорах і вітчизняних нормативно-правових актах. Тексти міжнародних договорів і національних нормативно-правових актів інтерпретувалися з позицій забезпечення принципу недискримінації щодо суб’єктів права як чоловічої, так і жіночої статі. Метод системно-структурного аналізу став основним прийомом при дослідженні правового механізму захисту прав жінки, що включає внутрішньодержавні, регіональні та міжнародні механізми правового захисту, за допомогою яких забезпечується реалізація принципу гендерної рівності. Порівняльно-правовий метод використовувався при вивченні досвіду інших країн щодо питань, пов’язаних з реалізацією принципу гендерної рівності. Телеологічний метод дав можливість розкрити мету прийняття Закону Україні «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» та інших важливих документів та програм.

Використовуючи конкретно-історичний підхід, авторка дослідила погляди на права жінки багатьох видатних мислителів минулого: Платона, Арістотеля, Августина Блаженного, Томи Аквінського, Т.Гоббса, Дж. Локка, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, І.Канта, Г.Гегеля, Ж. Кондорсе, Ш. Фур’є, Дж. Ст. Міля, К. Маркса, Ф. Енгельса, А. Бебеля, Л. Браун, К. Цеткін, В. Леніна та інших.

Науково-теоретичною основою дисертаційного дослідження та зроблених у дисертації висновків стали праці учених, які заклали підвалини дослідження прав людини та проблем впровадження гендерної рівності в суспільні відносини. Зокрема, йдеться про таких вітчизняних учених-правознавців, як: М. Баймуратов, М. Буроменський, А. Заєць, О. Зайчук, М. Козюбра, О. Копиленко, А. Колодій, Т. Мельник, К. Левченко, С. Максимов, О. Мурашин, Ю. Оборотов, А. Олійник, Н. Оніщенко, О. Петришин, В. Погорілко, С. Погребняк, П. Рабінович, В. Селіванов, О. Скрипнюк, Ю. Тодика, М. Цвік, В. Шаповал, С. Шевчук та інші; таких російських учених, як: М. Бондар, Г. Гаджієв, Л. Завадська, Є. Заковряшина, О. Здравомислова, А. Квачевський, Т. Кліменкова, О. Лукашева, В. Нерсесянц, К. Орович, С. Поленіна, Й. Покровський, В. Четвернин, Г. Шершеневич та інші; таких зарубіжних учених, як: Ж.-Л. Бержель, Ф. Гайєк, Р. Давід, П. Жид, Ф. Люшер, Дж. Ролз, Н. Рулан, А. Токвіль, Л. Фуллер, М. Фрідман, К. Цвайгерт, Р. Циппеліус та інші.

Наукова новизна одержаних результатів визначається насамперед тим, що дисертація є першим в українській юридичній науці монографічним дослідженням особливостей становлення і розвитку правового становища жінки в аспекті гендерної рівності. Особистим внеском автора є розробка понять та класифікацій загальнотеоретичної концепції правового становища жінки в аспекті реалізації принципу гендерної рівності як певного напрямку в проблематиці теорії держави і права з позицій урахування постійного підвищення соціальної цінності жіноцтва, закономірного поступового розширення обсягу правосуб’єктності жінки відповідно до уявлень про справедливість, які визначають міру свободи і рівності жінки на різних етапах розвитку суспільства.

У дисертації обґрунтовуються нові в концептуальному плані і важливі для практики поняття, положення і висновки, одержані особисто здобувачкою, які виносяться на захист.

Уперше в українській юридичній науці

  1. Запропонована загальнотеоретична концепція правового становища жінки в аспекті реалізації принципу гендерної рівності як певного напрямку в проблематиці теорії держави і права з позицій закономірного поступового розширення обсягу правосуб’єктності жінки відповідно до уявлень про справедливість.

  2. Проаналізовано правове становище жінки з урахуванням теоретико-історичного значення соціальної цінності жіноцтва на різних етапах історичного розвитку суспільства та різних уявлень про справедливу міру свободи і рівності жінки і чоловіка.

  3. Досліджено принцип гендерної рівності в контексті понять формальної і фактичної рівності чоловіка і жінки. Визначено гендерну рівність як один з видів рівності, яка повинна бути побудована з урахуванням усіх можливих факторів, що здатні врахувати позитивні риси та компенсувати недоліки формальної і фактичної рівності.

  4. Доведено, що гендерна рівність, яка передбачає насамперед рівні можливості чоловіка і жінки, забезпечується не лише закріпленням рівності перед законом разом із забороною дискримінації, але й політикою позитивних дій.

  5. Обґрунтовано провідне значення принципу справедливості для реалізації гендерної рівності в процесі еволюції суспільства. Доведено, що справедливість має пріоритетне значення для визначення нормативного змісту принципу гендерної рівності.

  6. Запропоновано нову інтерпретацію поняття «гендер» як приналежності до певної групи, класу, виду, категорії. Гендер розглядається як соціальна приналежність до певної статі, як уявлення кожного індивіда про рольові характеристики та поведінкові особливості індивідів тієї статі, до якої він належить.

  7. Визначено зміст, форми і види дискримінації за ознакою статі. Запропоновані ознаки дискримінації за ознакою статі. Підкреслено, що ця дискримінація: 1) проявляється у певних діях та/або бездіяльності; 2) обов’язковим об’єктом цих дій є стать, незалежно від сімейного становища; 3) зазначені дії спрямовані на ослаблення чи зводять нанівець визнання або здійснення жінкою своїх прав; 4) внаслідок зазначених дій порушується рівноправність статей; 5) їх сферою є всі суспільні відносини, що регулюються правом.

  8. Запропоновано класифікацію типів держав, які мають в своєму національному законодавстві акти, спрямовані на забезпечення гендерної рівності. Відповідно до зазначеного критерію держави можна поділити на такі типи: 1) держави, в яких діє один антидискримінаційний акт, спрямований на встановлення системи заходів з подолання будь-якого виду дискримінації - за ознакою статі, етнічного чи соціального походження, мови, релігії тощо; такі держави не мають спеціального закону із забезпечення гендерної рівності; 2) держави, в яких діють як антидискримінаційне законодавство в цілому, так і спеціальні акти, що передбачають механізм ліквідації дискримінації за окремими ознаками, зокрема, за ознакою статті; 3) держави, в національній системі законодавства яких немає загального антидискримінаційного законодавчого акта, але є спеціальні акти з подолання дискримінації за окремими ознаками, зокрема, за ознакою статі; 4) держави, які обмежуються закріпленням (як правило, у конституції) загальної заборони дискримінації, не приймаючи спеціального законодавства.

  9. Підкреслено, що гендерна рівність як одна з найважливіших сфер міжнародного співробітництва нормативно визначає ті умови й засоби життєдіяльності людини, які об’єктивно необхідні для забезпечення нормального функціонування індивіда, суспільства, держави і всього світового співтовариства.

По-новому:

  1. Обґрунтовано положення, що рівність чоловіка і жінки не слід трактувати як ідентичність їх правового статусу; у тій сфері, що не пов’язана з природними відмінностями чоловіка і жінки, їх юридична і фактична рівність можуть збігатися.

  2. Проведено системний аналіз історичного розвитку ідеї рівноправності жінки і чоловіка, виходячи з висновку, що питання про місце і роль жінки в суспільстві обговорювалося у тісному зв’язку з вченням про сутність влади в державі і в сім’ї.

  3. Висвітлено значення християнської релігї в процесі формування принципу рівноправності статей. Християнство визнавало шлюб духовним союзом, в якому чоловік і дружина мають однакові обов’язки один перед одним, а канонічне право встановило, що божественний закон однаковий як для чоловіка, так і для дружини.

  4. Проаналізовано ідеї схоластики, яка, вважаючи жінку за річ, що принципово не відрізняється від інших речей і знарядь праці і якою чоловік може розпоряджатися на власний розсуд, сформувала уявлення про абсолютистський характер патріархальної влади, якій повинні підпорядковуватися усі індивіди і яка покликана карати за будь-які відхилення від патріархального раціоналізму.

  5. Акцентується увага на значенні ідей епохи Просвітництва для виникнення нових поглядів на напрямки розвитку жіночих інтелектуальних здібностей та необхідність зміни підлеглого становища жінки з використанням політичних засобів і законотворчої діяльності.

  6. Проаналізовано розвиток ідеї рівноправності статей в ідеології ХIХ ст., відповідно до якої причинами нерівного становища жінок є стійкі забобони та консервативні погляди на жінку. Відповідно шляхами жіночої емансипації повинно бути належне виховання і забезпечення рівноправності з чоловіками. Правова рівність, що встановлюється в результаті визнання за жінкою невід’ємних природних прав, стане її повним визволенням.

  7. Проаналізовано вплив соціалістичного політичного вчення на погляди про роль жінки в суспільстві, представники якого розглядали боротьбу за рівноправність статей як частину боротьби за зміну суспільного ладу і вважали нерівноправність статей, рас і класів внутрішньо властивими буржуазному суспільству. Вирішення жіночого питання передбачало, що економічна незалежність жінки, заснована на її участі у виробництві і звільненні від домашньої праці, розширить її правовий статус за умов, що відносини між чоловіком і жінкою будуть засновані на вільному виборі і рівноправності, а не на залежності й експлуатації.

  8. Визначено особливості реалізації жінками своїх прав у різних сферах суспільного життя, що має бути враховано під час їх законодавчого врегулювання. З моменту народження гідність кожної особи є однаково рівною із гідністю інших людей, що покладає на державу обов’язок створити необхідні умови реалізації, охорони та захисту права на гідність і особисту недоторканість осіб в умовах гендерної рівноправності суб’єктів правовідносин.

  9. Запропоновано визначення змісту, видів і форм рівності чоловіка і жінки щодо економічної, політичної, соціальної, культурної та інших сфер життя, зокрема, рівності можливостей, рівності здібностей, рівності потреб, рівності результатів, рівності інтересів.

  10. Доведено, що важливим аспектом забезпечення рівних прав і можливостей чоловіка і жінки є удосконалення виборчого законодавства та законодавства про політичні партії; зокрема, запропоновано встановити норму, відповідно до якої кількість чоловіків і жінок у списках кандидатів не може бути меншою певного відсотка від загальної кількості кандидатів, висунутих виборчим об’єднанням.

  11. Сформульовано положення, що для повноцінної реалізації кожною особою своїх трудових прав необхідні нові підходи в правовому регулюванні, зокрема, визначення кола осіб, що потребують соціальних гарантій у зв’язку із сімейними обов’язками. Виходячи з однакової відповідальності батьків за виховання дітей, необхідно перейти від надання пільг жінкам до надання пільг усім працівникам у зв’язку з виконанням сімейних обов’язків.

Набули подальшого розвитку ідеї та положення:

  • про важливість усвідомлення гідності як передумови досягнення гендерної рівності; в зв’язку з чим виникає необхідність державної підтримки в створенні умов, що забезпечують реалізацію, охорону та захист права на гідність і особисту недоторканість чоловіка і жінки в умовах гендерної рівності;

  • про роль сформованих у суспільстві стереотипів, що обумовлюють рольове призначення жінки, які підтримувалися державою та забезпечувалися правом, як основних обмежувачів свободи вибору жінкою життєвого шляху; запропоновано з метою усунення зазначених перепон популяризувати ідеї егалітарних відносин між статями, що передбачають як для чоловіка, так і для жінки опанування тих сфер діяльності, з яких вони протягом століть витіснялися;

  • про існування в радянські часи нерівності чоловіка і жінки у розподілі сімейних обов’язків і в сфері оплати праці, що було пов’язано з пануванням думки про невисоку ефективність жіночої праці через перерви в роботі та подвійне навантаження у зв’язку з народженням дітей і доглядом за ними, оцінкою жінок як осіб, які не прагнуть до підвищення своєї кваліфікації і професійного статусу, і як наслідок залучення їх у галузях виробництва з рівнем оплати праці нижче середнього;

  • про необхідність впровадження нових підходів до захисту прав жінки, що виникли в середині ХХ ст.; замість патерналістського підходу до створення механізму захисту прав жінки, який базувався на ставленні до жінки як до більш слабкої за чоловіка істоти, а отже такої, яка потребує додаткового піклування, слід віддавати перевагу гендерно нейтральному підходу, який визнає, що біологічні відмінності між чоловіком і жінкою не повинні перешкоджати жінкам у реалізації рівних з чоловіками прав.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Ярослава Мудрого На правах рукопису Вікторія Сергіївна Мілаш удк...
Розділ Розвиток наукової думки про договір у господарському обороті

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Права та обов'язки суб'єктів правовідносин з геологічного вивчення надр

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Спеціальність: 12. 00. 07 – адміністративне право І процес; фінансове право; інформаційне право

Тараса Шевченка На правах рукопису Марченко Світлана Іванівна удк 349. 42
Організаційно-правові питання товарного сільськогосподарського виробництва в Україні

Тараса Шевченка На правах рукопису удк 349. 415(477) Оверковська Тетяна Костянтинівна
Спеціальність: 12. 00. 06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

Проблеми забезпечення права на справедливий суд
Овчаренко Олена Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри організації судових та правоохоронних органів Національного юридичного...

Методичні рекомендації з дисципліни аграрне право для самостійної...
Батигіна Олена Михайлівна, к ю н., доцент кафедри приватного права Полтавського юридичного інституту Національного університету «Юридична...

Доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права №1 Національного...
...

Доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права №1 Національного...
Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», член-кореспондент Національної академії правових наук...

Тараса Шевченка На правах рукопису Черноус Світлана Миколаївна удк...
Трудового кодексу України передбачає реформування понятійного апарату трудового права. Зазначені процеси зумовлюють необхідність...

На правах рукопису
Механізм формування корпоративної соціальної відповідальності в управлінні підприємством

Тернопільський національний економічний університет На правах рукопису Никифорак Ірина Іванівна
Вступ

Тараса Шевченка На правах рукопису Медведєва Наталія Петрівна
Поняття гірничої концесії та особливості гірничих концесійних правовідносин

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Електоральна громадська думка: концептуалізація та соціально-політичні практики 60

Одеська національна юридична академія на правах рукопису аніщук ніна Володимирівна
Правові засоби викорінення гендерного насильства в україні: історико-теоретичний аналіз

Кабінет міністрів україни національний аграрний університет на правах...
Теоретичні засади формування механізму оподаткування доходів фізичних осіб…

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження моделей любові в художній культурі

К иївський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису...
Правове регулювання свободи совісті, віросповідання І діяльності Релігійних організацій у радянській україні



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт