Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Узагальнення

Узагальнення





Сторінка1/8
  1   2   3   4   5   6   7   8




Тернопільське обласне управління юстиції

УЗАГАЛЬНЕННЯ нотаріальної практики
щодо посвідчення державними
та приватними нотаріусами


Тернопільської області довіреностей

протягом І півріччя 2006 року

На виконання плану роботи Тернопільського обласного управління юстиції на ІІ півріччя 2006 року за наслідками вчинення нотаріальних дій нотаріусами області протягом І півріччя 2006 року, проведено узагальнення щодо посвідчення довіреностей.

За наданими статистичними даними, нотаріусами Тернопільської області за I півріччя 2006 року посвідчено 22169 довіреностей, серед них: на розпорядження майном – 1389, на розпорядження транспортними засобами – 12919, інші довіреності – 7861.

Деякі неузгодженості та прогалини в сучасному законодавстві створюють проблеми при його застосуванні у практичній діяльності. З  метою уникнення помилок та порушень при посвідченні довіреностей, формування єдиної нотаріальної практики при вчиненні такої нотаріальної дії, вважаємо за необхідне провести це узагальнення.

В даному узагальненні звернемо увагу на помилки, які найчастіше допускалися нотаріусами при посвідченні довіреностей, на порядок їх реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку, скасування, видачу дублікатів довіреностей.

У ході проведення узагальнення нотаріальної практики встановлено, що нотаріуси області в цілому дотримуються вимог чинного законодавства при посвідченні довіреностей. Однак мають місце деякі порушення та недоліки.

Цивільний кодекс України, зокрема ст. 244, визначає довіреність, як письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Як зазначено у ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Укладення договору доручення передує видачі довіреності. Оскільки Цивільним кодексом не передбачена обов’язкова письмова форма для чинності договору доручення, можна говорити про можливість укладання такого правочину і в усній формі.

Те, що довіреність має оформлюватися саме на підставі договору доручення, випливає зі змісту п. 143 Інструкції, де зазначено, що у договорі доручення або у виданій на підставі нього довіреності мають бути чітко визначені повноваження представника.

Однак трапляються випадки, коли деякі нотаріуси без дотримання вищезазначених вимог, посвідчуючи довіреності не цікавляться наявністю такого (навіть усного) договору та не відображають це у тексті довіреності.

Як свідчить практика, нотаріусами області посвідчуються довіреності на керування, користування автомобілями, а також довіреності на розпорядження автотранспортом із правом керування.

Слід нагадати, що чинний Цивільний кодекс України передбачає самостійні види договорів: – договір управління майном (глава 70 ЦК України), оренди транспортного засобу (глава 58 ЦК України), позички (глава 60 ЦК України). Саме зміст цих договорів необхідно роз’яснювати зацікавленим особам, що звертаються за оформленням довіреностей «на керування автотранспортом». Крім цього, відповідно до ст. 237, ст. 1003 Цивільного кодексу України, довіреність повинна містити повноваження на вчинення конкретних юридичних дій. Отже, «керування автомобілем» не є юридичною дією, за своїм змістом – користування чужою річчю.

Є непоодинокі випадки, коли нотаріусами області посвідчуються довіреності, в яких не вказано дату її вчинення.

Потрібно зазначити, що відповідно до ст. 247 Цивільного кодексу України та п. 147 Інструкції, довіреність в якій не зазначено дату її вчинення, є нікчемною.

Відповідно до Цивільного кодексу України та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, посвідчення довіреностей на укладення договору дарування має деякі особливості. Так ст. 720 Цивільного кодексу України та п. 146 Інструкції передбачено, що довіреність на укладення договору дарування, в якій не вказано імені обдаровуваного, є нікчемною.

Однак нотаріусами області без урахування зазначених особливостей посвідчуються довіреності на укладення договорів дарування, в яких не вказуються ім’я обдаровуваного. При цьому слід зазначити, що, відповідно до ст. 28 Цивільного кодексу України, ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Нотаріуси області, посвідчуючи довіреності на розпорядження майном, у текстах цих довіреностей зазначають вчинення таких юридичних дій, як прийняття спадщини або відмова від неї.

Звертаємо увагу нотаріусів області, що відповідно до ч. 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України та п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не допускається прийняття заяв про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяв про їх відкликання, складених від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей. Отже, аналіз норм чинного законодавства примушує дійти висновку щодо обмеження у наданні представникові вчинення вище вказаних юридичних дій.

Нотаріуси, посвідчуючи довіреності від імені юридичної особи, повинні перевірити обсяг цивільної правоздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах, зокрема повинні ознайомитись з установчими документами (статутом, засновницьким договором), установчими актами, свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності (витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України), тощо і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (ст. 246 ЦК України).

Трапляються випадки посвідчення нотаріусами області довіреностей від імені юридичних осіб, без дотримання вище вказаних вимог, зокрема нотаріусами не в повному обсязі перевіряється цивільна правоздатність юридичних осіб та повноваження їхніх представників.

Враховуючи викладене, нотаріусам при посвідченні довіреностей від імені юридичних осіб слід більш ретельно і повно складати службові відмітки, тому що в окремих випадках інформація в них недостатня. При описанні статуту повинно бути відображено, яким органом він зареєстрований, а також зроблені виписки окремих положень статуту на підтвердження правоздатності і дієздатності юридичної особи (наприклад, який орган уповноважений ухвалювати рішення про призначення керівників і розпорядження майном, які цілі діяльності юридичної особи тощо), з тим, щоб установити, що нотаріальна дія відповідає вимогам ст. 92 ЦК України.

Також трапляються випадки посвідчення довіреностей від імені юридичних осіб, не скріплених печаткою цієї юридичної особи.

Досить часто до нотаріусів за вчиненням нотаріальної дії звертаються фізичні особи – підприємці.

Фізична особа – підприємець не належить до юридичних осіб, тому при укладенні правочинів за її участю нотаріус має керуватись вимогами ст. 43 Закону України «Про нотаріат», тобто встановлювати особу громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Оскільки оформлюваний документ цікавить довірителя не просто як громадянина, а як громадянина-підприємця, і передані за довіреністю повноваження стосуються саме здійснення таким громадянином підприємницької діяльності, вважаємо за можливе зазначати у тексті документа також і про правовий статус довірителя як фізичної особи – підприємця.

У відповідності до ст. 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб.

Вважаємо, що довіреність від імені фізичної особи – підприємця повинна скріплюватися печаткою цього підприємця.

Особливу увагу при посвідченні довіреностей слід приділяти вимогам п. 147 Інструкції, відповідно до яких строк дії довіреності зазначається літерами, оскільки трапляються випадки посвідчення довіреностей, в яких строк дії зазначений цифрами.

Потрібно також звернути увагу нотаріусів на те, що Цивільний кодекс України дає визначення строку, яким є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення, та терміну, яким є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ст. 251). Однак без дотримання зазначених вимог нотаріусами області посвідчуються довіреності з таким формулюванням: «Довіреність видана строком дії до третього серпня дві тисячі шостого року». «Довіреність видана терміном на два роки», що є невірним. Правильним буде таке формулювання: «Довіреність видана терміном дії до третього серпня дві тисячі шостого року», «Довіреність видана строком на два роки».

Відповідно до вимог ст. 247 Цивільного кодексу України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлено, вона зберігає чинність до припинення її дії.

При підготовці узагальнення встановлено, що мають місце випадки посвідчення довіреності на термін дії, що перевищує три роки, в тому числі безтермінові.

На сьогодні не має підстав у відмові в посвідчені довіреності на невизначений термін.

Проте з практичної точки зору у нотаріусів виникатимуть ускладнення при зберіганні довіреностей, виданих на великий або на невизначений строк.

Виходом може стати, наприклад, включення до номенклатури справ щодо нотаріально посвідчених довіреностей із терміном дії до їх припинення. При цьому термін зберігання може бути встановлений як: «доки не мине потреба». Крім цього, для зручності та у разі необхідності подальшого пошуку нотаріусом примірника такої довіреності, доцільно вказувати в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій у графі «зміст нотаріальної дії» строк дії посвідченої нотаріусом довіреності. Наприклад: «Посвідчено довіреність, чинність дії якої зберігається до її припинення».

Слід зазначити, що, у відповідності до Цивільного кодексу України, представник зобов’язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Проте у відповідності до ст. 240 Цивільного кодексу України, представник може передати свої повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку представляє (замісника).

Представник, який передав свої повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передано відповідні повноваження.

Посвідчуючи довіреність у порядку передоручення, поряд зі звичними вимогами (строки та повноваження передоручення не можуть перевищувати межі основної довіреності; у довіреності, виданій у порядку передоручення, зазначаються прізвище, ім’я та по батькові і місце проживання осіб тощо) слід ураховувати новели Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зокрема щодо роз’яснення представнику довірителя вимоги ст. 240 ЦК України.

На порушення вимог п. 153 Інструкції при посвідченні довіреностей в порядку передоручення, нотаріуси області у переважних випадках не роз’яснюють зміст ст. 240 Цивільного кодексу України.

Чинне законодавство забороняє передоручення, наступне після вже вчиненого передоручення.

Однак є випадки, коли у довіреності, виданій у порядку передоручення, повноваження замісника перевищують повноваження представника, а також надано право заміснику ще раз передоручити це право.

Також слід зазначити, що при посвідченні довіреностей у порядку передоручення на підставі основної довіреності, у якій строк дії не зазначено, потрібно роз’яснювати зміст статей 247, 248 Цивільного кодексу України.

Іноді нотаріуси області при посвідченні довіреностей поза приміщеннями державних нотаріальних контор чи робочим місцем приватних нотаріусів не дотримуються вимог п. 11 Інструкції, відповідно до якого при вчиненні нотаріальної дії поза приміщенням державної нотаріальної контори, приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії (вдома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальну дію було вчинено поза вказаними приміщеннями.

Виходячи з вимог п. 19 Інструкції, у тексті довіреності має бути зазначено: для фізичних осіб – ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, для юридичних осіб – ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

В порушення п. 19 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України трапляються випадки, коли при посвідченні довіреностей нотаріуси не дотримуються вказаних вимог та не долучають фотокопій ідентифікаційного номера за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Також слід пам’ятати, що, відповідно до п. 27 Інструкції, на копіях (фотокопіях) документів, що залишаються в справах нотаріуса, робиться напис «З оригіналом згідно», ставиться дата і підпис, які скріплюються печаткою.

Як свідчить практика, нотаріуси області в переважній більшості випадків не дотримуються вимог п. 23 Інструкції.

Відповідно до вище вказаних вимог, дописки і виправлення повинні бути застережені нотаріусом перед підписом відповідних осіб (сторін правочинів та інших осіб, які підписали правочин) і повторені в кінці посвідчувального напису.

Однак переважна більшість нотаріусів області дописки і виправлення застерігає після посвідчувального напису.

У випадках коли до нотаріусів за вчиненням нотаріальної дії звертаються іноземні громадяни, а також громадяни з оформленням документів, призначених для дії за кордоном, нотаріусам потрібно дотримуватися вимог п. 9 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Зокрема, якщо особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не володіє українською мовою, якою ведеться діловодство в органах нотаріату, відповідно до вимог п. 9 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусом або перекладачем у письмовій або усній формі, про що зазначається у посвідчувальному написі.

Документ, призначений для дії за кордоном, викладається українською мовою. На прохання громадян може бути оформлений його переклад іноземною мовою за правилами засвідчення вірності перекладу з однієї мови на іншу.

Переклад може оформлятися двома способами.

Текст перекладу може бути викладений окремо від тексту документа. У такому разі перекладається весь текст, включаючи посвідчувальний напис нотаріуса. Під текстом перекладу вчиняється посвідчувальний напис нотаріуса українською мовою про засвідчення вірності перекладу нотаріусом, якщо він володіє відповідною мовою, або про засвідчення справжності підпису перекладача.

Застосовується викладення текстів документів і перекладу на одному аркуші. У цьому разі на лівому боці аркуша вміщується текст документа українською мовою, а переклад – на правому. Під українським та іноземними текстами нотаріусом вчиняється один посвідчувальний напис українською мовою про посвідчення документа. Одночасно у посвідчувальному написі зазначається про засвідчення вірності зробленого нотаріусом перекладу чи про засвідчення справжності підпису перекладача, якщо переклад здійснено перекладачем.

Усі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, реєструються в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій.

Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Номер, під яким нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах.

У реєстр для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вже вчинену нотаріальну дію саме після підписання нотаріусом документа та проставлення на ньому печатки.

Існують випадки, коли нотаріусами області посвідчуються довіреності в порушення вимог п. 25 Інструкції, зокрема не зазначено порядкового номера нотаріальної дії.

Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, має право в будь-який час її скасувати, а особа, якій довіреність видана, може відмовитися від неї.

До дій довірителя, що свідчать про скасування довіреності, можна віднести і просте усне повідомлення представника, і певні дії, наприклад, передачу через нотаріуса заяви про скасування довіреності, та/або знищення екземпляру довіреності, який перебував у представника.

Єдиного стандарту щодо форми заяви про скасування довіреності досі немає. При вирішенні цього питання слід виходити з того, що довіреність є одностороннім правочином, а отже і її скасування є одностороннім правочином, якому логічно було б придати нотаріальну форму. У відповідності до ст. 214 Цивільного кодексу України, відмова від правочину вчиняється в такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

У зв’язку з цим було б доцільно нотаріально засвідчувати справжність підпису особи на заяві про скасування нотаріально посвідченої довіреності.

Нотаріус, завідувач державним нотаріальним архівом при одержані заяви про скасування довіреності робить про це відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Якщо особа, яка видала довіреність, подасть примірник довіреності, що є у неї, то напис про скасування довіреності робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою додається до примірника, що зберігається у справах нотаріуса, в державному нотаріальному архіві.

Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Дане повідомлення може бути оформлено нотаріусом шляхом передавання відповідної заяви.

Заяви подаються нотаріусу належним чином оформленими не менш ніж у двох примірниках, один з яких передається поштою зі зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку.

На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво про передання заяви.

У свідоцтві викладається зміст одержаної на заяву відповіді або те, що відповідь у встановлений у заяві строк не надійшла.

Слід зазначити, що в порушення п. 154 Інструкції нотаріуси неправильно скасовують довіреності на підставі заяви, ними на довіреностях не зроблені відмітки про їх скасування, а лише долучено заяви про скасування даних довіреностей.

У ході проведення узагальнення встановлено випадки, коли нотаріуси не дуже чітко розуміють, коли і кому можна видавати дублікати довіреностей.

У відповідності до ст. 53 Закону України «Про нотаріат», передбачено видачу дубліката нотаріального документа у разі його втрати.

Згідно з процедурою видачі дубліката втраченого документа передує подання письмової заяви особами, які переліченні у ч. 2 ст. 8 Закону України «Про нотаріат». Цими особами вважаються: громадяни та юридичні особи за дорученням яких та щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Вказаний перелік громадян і юридичних осіб є вичерпним – ні закон, ні Інструкція не дають тлумачення щодо визначення вказаних осіб.

«За дорученням яких вчинювалися нотаріальні дії» означає, що по дублікат довіреності може звернутися, наприклад, громадянин, від імені якого видавалася довіреність у порядку передоручення, або представник юридичної особи, від імені якої видавалась довіреність тощо.

«Щодо яких вчинювались нотаріальні дії» не дає підстав для видачі дубліката довіреності представникові, на ім’я якого було видано довіреність.

В силу довіреності у представника не виникає жодних обов’язків (зобов’язань) перед особою, яка видала довіреність.

Сам довіритель у даному виді правочину і є особою, в інтересах якої вчинено дану нотаріальну дію, і особою, «щодо якої» її вчинено.

Втрата представником екземпляру довіреності не позбавляє заінтересовану особу (довірителя) можливості оформити нову довіреність або звернутися до нотаріуса по дублікат документа безпосередньо – тим самим вона підтверджує повноваження свого представника.

В письмовій заяві на видачу дубліката необхідно зазначати:

–  відомості про документ;

–  час його видачі;

–  коли, де і за яких обставин документ втрачено;

–  безпосередньо прохання про видачу замість втраченого документа його дублікат.

Ця заява реєструється в Журналі вхідної кореспонденції відповідно до Правил нотаріального діловодства. В даній заяві нотаріус встановлює особу заявника.

У нотаріусів на практиці виникають запитання, які саме довіреності необхідно реєструвати у Єдиному реєстрі довіреностей.

Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, посвідчені нотаріусами довіреності на право користування та розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, а також довіреності, видані в порядку передоручення на право розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, їх скасування або припинення дії, підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, встановленому Положенням про Єдиний реєстр довіреностей.

Єдиний реєстр довіреностей – це комп’ютерна база даних, у якій здійснюється обов’язкова реєстрація посвідчених нотаріусами довіреностей на право користування та/або розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, а також реєстрація припинення їх дії.

У випадках, коли довіреність передбачає лише право на представлення інтересів, така довіреність не підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей.

Також при посвідченні довіреностей в порядку передоручення, на примірнику (фотокопії) основної довіреності, що залишається в справах приватного нотаріуса, робиться відповідна відмітка про перевірку вказаної довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей. Пропонуємо зміст вищезгаданої відмітки нотаріусам висловити таким чином: «Дійсність довіреності і повноваження представника перевірено за даними ЄРД. Запитуваний №... (зі вказівкою ідентифікаційного номера, дати і часу перевірки довіреності)» (п. 42 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та розділ 3 Технологічної інструкції по роботі з Єдиним реєстром нотаріально посвідчених довіреностей).

На порушення п. 4.1 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку, та п. 42 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріуси області при посвідченні довіреностей в порядку передоручення подеколи, не враховуючи вимоги чинного законодавства, не перевіряють дійсність указаних довіреностей за даними Єдиного реєстру та, в окремих випадках, не долучають фотокопії основних довіреностей.

На підставі аналізу цього узагальнення можна дійти висновку, що більшість нотаріусів чітко дотримуються вимог чинного законодавства при посвідчені довіреностей, Але вважаємо за доцільне попередити нотаріусів про більш уважне ставлення до виконання своїх обов’язків, необхідність надавати належну оцінку поданим документам, постійно працювати над підвищенням своєї професійної кваліфікації та кваліфікації підлеглих.

Це узагальнення має на меті звернути увагу нотаріусів на помилки, які мають місце при посвідченні довіреностей. Висновки, зроблені в узагальненні, мають бути враховані в практичній діяльності.

Наказ Міністерства юстиції України

від 10 січня 2005 року № 1/5
  1   2   3   4   5   6   7   8

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Узагальнення
Я узагальнення нотаріальної практики встановлено, що нотаріуси області в цілому дотримуються вимог чинного законодавства при посвідченні...

Тема. Узагальнення
Тема. Узагальнення знань учнів про написання ненаголошених е, и в корені слова

Урок узагальнення й систематизація вивченого
Тема. Узагальнення й систематизація вивченого з теми «Дієприкметник». Морфологічний розбір дієприкметників

Закону України Про основи соціальної захищеності
Управлінням законодавства та узагальнення судової практики та Судовою палатою з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб здійснено...

Головне управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції...
Це узагальнення проведене з метою встановлення єдиної нотаріальної практики при вчиненні протестів векселів нотаріусами Харківської...

Головне управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції...
Головним управлінням юстиції у Харківській області на виконання плану роботи та сумісно з Методичною радою нотаріусів Харківської...

Узагальнення практики з питань застосування державними та приватними...
Метою даного узагальнення є аналіз застосування нотаріусами законодавства при вчиненні нотаріальних дій щодо документів, призначених...

Програма вивчення та узагальнення досвіду вчителя
Перспективний педагогічний досвід

Рекомендовано
Технологія вивчення, узагальнення й оформлення перспективного педагогічного досвіду

Методичні рекомендації молодому вчителю щодо узагальнення досвіду--16
Вступ 4

Методичні рекомендації молодому вчителю щодо узагальнення досвіду--16
Вступ 4

Тема уроку
Узагальнення І систематизація математичних уявлень, сформованих у передшкільний період

Вступ
Узагальнення причин скасування та зміни судових рішень Закарпатського окружного адміністративного суду 7

В. В.Іванова банк інновацій
Узагальнення досвіду із впровадження інноваційних педагогічних технологій в навчально-виховний процес

Узагальнен
Тема: Узагальнення з теми «Закони в житті твоєї сім’ї» та «Твої права у трудових відносинах»

«Узагальнення знань про розповідні, питальні та спонукальні речення....
Тема: «Узагальнення знань про розповідні, питальні та спонукальні речення. Знак оклику в кінці речень, що вимовляються з сильним...

Узагальнення
Комплексні перевірки роботи державних та приватник нотаріусів Севастопольського міського нотаріального округу у 2005–2006 роках

Нова редакція навчальної програми для 1-3 класів Математика 1 клас
Узагальнення І систематизація математичних уявлень, сформованих у передшкільний період



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт