Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Законне представництво

Законне представництво





ПОСВІДЧЕННЯ ДОВІРЕНОСТЕЙ
Неля ГАНДУРСЬКА

приватний нотаріус, м. Вінниця
Олена ЛИСЕНКО

приватний нотаріус, м. Вінниця
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво є системою, яка включає правовідносини:

- між тим, кого представляють, і представником (регулюються договором доручення);

- між тим, кого представляють, і третьою особою (регулюються укладеним правочином, наприклад, договором купівлі-продажу, договором застави тощо);

- між представником і третьою особою (повноваження для представництва надаються довіреністю).

Слід розрізняти трьох суб’єктів правовідносин: особу, яку представляють, представника та третю особу.

Особою, яку представляють, може бути будь-яка правоздатна особа: людина – з народження, юридична особа – з моменту її утворення, незалежно від стану дієздатності. Коло осіб, які можуть бути представниками, є більш вузьким. По-перше, представники-громадяни повинні мати, як правило, повну дієздатність. По-друге, юридичні особи можуть приймати на себе функції представників, коли це не суперечить їх цілям та завданням, які передбачені їх установчими документами. По-третє, законодавство містить ряд прямих заборон у відношенні виконання представницьких функцій деякими суб’єктами цивільного права (ч. 3 ст. 238 ЦК   представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є).

Представництво виникає на підставі договору (договору доручення) – добровільне представництво; закону (представництво інтересів малолітніх, недієздатних осіб) – законне представництво; акту органу юридичної особи (призначення на певну посаду, пов’язану із здійсненням представницьких дій) – адміністративне представництво; та з інших підстав, встановлених актами законодавства (укладення дрібнопобутових правочинів одним із подружжя).

Під добровільним представництвом розуміється представництво від імені дієздатного громадянина або юридичної особи, які мають можливість самостійно вести свої справи, але використовують послуги представника. При цьому особа, яку представляють, визначає не тільки особу представника, а і його повноваження. Відношення між представником і тим, кого представляють, регулює договір доручення. На відміну від довіреності, яка є одностороннім правочином, і за допомогою якої легалізуються дії представника перед третіми особами, договір доручення є двостороннім правочином.

Довіреність видається на підставі договору (договір доручення) або акту юридичної особи. Відсутність довіреності на вчинення відповідних дій позбавляє представника можливості реалізувати ці повноваження, бо саме з довіреності треті особи, яким вона власне і адресується, дізнаються, які повноваження має представник.

Довіреністю є письмовий документ (ст. 244 ЦК), на відміну від договору доручення, який згідно цивільного законодавства може укладатися в усній формі (ст. 205 ЦК зазначає, що правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом). Форма договору доручення спеціально не встановлена законом, отже стосовно нього поширюються загальні правила форми правочинів (ст. ст. 205-209 ЦК). Аналіз цих норм дозволяє зробити висновок, що договір доручення потребує письмової форми тільки тоді, коли хоча б однією із сторін є юридична особа.

Відповідно до ст. 245 ЦК форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятись правочин. Отже на укладення правочинів, які потребують нотаріального посвідчення, довіреності як від фізичних, так і від юридичних осіб повинні бути посвідчені нотаріально.

Стосовно договору доручення законодавством не встановлено обмежень щодо строку його дії. Довіреність є виключно строковим правочином, згідно ЦК 1963 р. він обмежувався строком 3 роки. Новий ЦК містить інші вимоги до строку довіреності, визначаючи у ст. 247, що строк довіреності зазначається в довіреності, а якщо він не встановлений, то довіреність зберігає чинність до припинення її дії. Новий ЦК відмовився від законодавчого визначення максимального терміну довіреності, надавши це право сторонам договору доручення. На сьогоднішній день не має підстав у відмові в посвідченні довіреностей строком, наприклад, на п’ять років. З практичної точки зору нотаріусів будуть виникати ускладнення при зберіганні довіреностей, виданих на великий або на невизначений строк.

Представник зобов’язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати свої повноваження частково або в повному обсязі іншій особі (заміснику), якщо це встановлено договором (договором доручення) або законом між особою, яку представляють, і представником. Вважаємо, що оскільки об’єм повноважень представника визначається довіреністю, зазначення права передоручення повноважень представника є достатньою умовою для видачі довіреності в порядку передоручення. Право замісника на передачу своїх повноважень іншим особам законодавством не передбачено, отже заміснику не може бути видана довіреність з правом передоручення.

Довіреність, що видається в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків видачі довіреностей на одержання зарплати, пенсії тощо.

Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. Вважаємо, що при посвідченні довіреності в порядку передоручення на підставі основної довіреності, у якій строк не зазначений, слід роз’яснювати зміст ст. ст. 247, 248 ЦК.

На видачу довіреностей, в тому числі довіреностей на укладення правочинів щодо розпорядження майном, згода дружини довірителя не потрібна, оскільки ст. 65 СК обмежує право на розпорядження одним із подружжя майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя тільки при укладенні договорів одним із подружжя. Довіреність не є договором, а також не є правочином щодо розпорядження майном, а є одностороннім правочином щодо представництва. Рекомендуємо на довіреностях на право розпорядження майном зазначати відомості про сімейний стан довірителя, з метою захисту прав другого з подружжя.

Довіреність може бути видана від імені однієї особи або кількох осіб на ім’я однієї або кількох осіб (ст. 202 ЦК, ст. 58 Закону України «Про нотаріат»).

Особливого значення набувають підстави припинення довіреності. Проблема в тому, що нотаріус позбавлений можливості впевнитись у відсутності підстав для припинення довіреності. Навіть якщо буде отримане повідомлення про існування зазначених фактів (смерть довірителя, смерть повіреного, ін.), вони мають бути належним чином підтверджені.

Однією з підстав припинення чинності довіреності є скасування її особою, яка її видала. Єдиного стандарту щодо форми заяви про скасування довіреності досі не має. При вирішенні цього питання слід виходити з того, що довіреність є одностороннім правочином, а отже і її скасування є одностороннім правочином, якому логічно було б придати нотаріальну форму. Правильність такої думки підтверджується ст. 214 ЦК, відповідно до якої відмова від правочину вчиняється в такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Тому, доцільно нотаріально засвідчувати справжність підпису особи на заяві про скасування нотаріально посвідченої довіреності.

В ЦК 1963 року представництвом охоплювалось лише укладення угод представником, однак ніхто під сумнів не ставив ті питання, котрі виникають зараз (чи можлива видача довіреностей на вчинення інших юридичних дій, крім укладення правочинів).

Згідно ст. 4 ЦК основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, а також інші нормативно-правові акти, в частині, в якій вони не суперечать ЦК, тобто цивільні правовідносини регулюються комплексом правових норм, які можуть бути як загального характеру так і спеціального (наприклад, Закон «Про іпотеку», «Про господарські товариства» тощо).

Оскільки нормами ЦК не встановлено, що видача довіреності в інших випадках, крім передбачених цим Кодексом, заборонена, вважаємо, що обмеження щодо застосування представництва за довіреністю, крім випадків, прямо передбачених в ЦК або в інших законодавчих актах, не допускається.

Наприклад, у ст.100 ЦК прямо вказано, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі, відповідно втрачає силу ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», яка надавала право учасникам товариства визначати своїх представників для участі у загальних зборах учасників.

Не допускається укладення через представника правочинів, які за своїм характером можуть вчинятися або виконуватися тільки особисто, а також інших правочинів, вказаних в законі. Наприклад, заповіт (ст. 1234 ЦК); трудовий договір; реєстрація шлюбу (ст. 34 СК); усиновлення (ст. 223 СК) тощо – це ті юридичні дії, які мають здійснюватись лише особисто. Отже, видача довіреності на вчинення цих дій є недопустимою.

Не може бути посвідчена довіреність на дарування майна без встановлення імені обдаровуваного (ст. 720 ЦК), на подачу заяви про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК).

Поняття довіреність – це не тільки інститут цивільного права, він регулюється також іншими галузями права: цивільно-процесуальним, господарсько-процесуальним, банківським, земельним, адміністративним тощо.

Наприклад, чи можливо представництво на підставі довіреності в суді, господарському суді?

Так, таке представництво можливе на підставі норм ЦПК, ГПК, Закону «Про адвокатуру».

Чи може бути видана довіреність на керування транспортними засобами?

Ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» надає таке право.

Чи може бути видана довіреність на розпорядження рахунком у банку?

П. 1.11, пп. 2.2.9 п. 2.9 Інструкції «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті» надає таке право.

При посвідченні довіреності податок 13% стягуватись не повинен.

Згідно ст. 244 ЦК довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами і не передбачає перехід права власності на об’єкт, зазначений в довіреності. При передачі фізичною особою-власником майна права користування та розпорядження транспортними засобами й іншим майном на підставі довіреності іншій особі   право власності на майно залишається не змінним, тобто не здійснюється відчуження майна і право розпорядження власністю (транспортним засобом) залишається за довірителем-власником.

Отже, безпосередньо при посвідчені довіреності на право користування та розпорядження майном (транспортним засобом), не виникає обставин, які тягнуть оподаткування, тому не має і об’єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо майно платника податку передається іншій особі за довіреністю, умови якої передбачають право такої (іншої) особи продати майно, або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя в межах спільної часткової або спільної сумісної власності, то у таких випадках звичайна вартість майна, що передається, включатиметься до доходу платника податку з метою оподаткування.

У разі, якщо повірений повертає кошти, отримані внаслідок такого продажу (відчуження) довірителю у майбутньому, то сума таких коштів не включатиметься до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного. Позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною вартістю майна, переданого за довіреністю, включатиметься до складу загального оподатковуваного доходу довірителя відповідного звітного податкового періоду.

Враховуючи наведене, якщо особа, якій видано довіреність, продає транспортний засіб, вона згідно з ч. 3 ст. 1006 ЦК повинна передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням довіреності. У такому разі починають діяти норми ст. 12 Закону щодо оподаткування одержуваних власником рухомого майна доходів. (Роз’яснення ДПАУ від 21.11.03 № 5847/Р/17-0815).

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Затверджено
України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності

Зразок довіреності на представництво у третейському суді (*)
Цивільного кодексу України на підставі укладеного з повіреним усного договору, цією довіреністю

Зразок довіреності на представництво інтересів учасника господарського товариства (*)
Власенко тетяну василівну, котра проживає у місті Києві, на вул. Воздвиженській, 56, кв. 87

Зразок довіреності на представництво інтересів фізичної особи-підприємця (*)
Семенова ігоря олеговича, котрий проживає у місті Києві, на вул. Бучми, 8, кв. 299

Доцент кафедри цивільного права №1
...

Зразок довіреності на представництво інтересів з питань оформлення...
Цивільного кодексу України та на підставі укладеного з повіреним усного договору, цією довіреністю

Календар бухгалтера на серпень 2017 року Середа, 9 серпня 2017 Останній день подання
України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності за ІІ квартал платниками,...

Інститут представництва за законодавством Німеччини (Відповіді на запитання)
Якими законодавчими актами регулюється «представництво» (довіреність), форма довіреності (письмова чи та, що потребує нотаріального...

Представництво «регал петролеум корпорейшн лімітед» яке діє від імені...

Заявник відокремлений підрозділ (філія, представництво) юридичної особи
Положенням про нього оригіналом або нотаріально завіреною копією. Встановлення представника відокремленого підрозділу юридичної особи...

Зразок довіреності на представництво інтересів юридичної особи
Києва 14 травня 2001 року, реєстраційний №22789, та який попередньо ознайомлений нотаріусом з загальними вимогами, додержання яких...

Порядок розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять...
Цей Порядок розроблено відповідно до положень підпунктів 141 3, 141 7 пункту 141. 4 статті 141 розділу III податкового кодексу України...

Порядок розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять...
Цей Порядок розроблено відповідно до положень підпунктів 141 3, 141 7 пункту 141. 4 статті 141 розділу ІІІ податкового кодексу України...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт