Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Закон україни

Закон україни





Сторінка1/17
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ

Про автомобільний транспорт
Цей закон встановлює правові основи державного регулювання з метою задоволення потреб суспільства і економіки у перевезенні пасажирів та вантажів, створення умов добросовісної конкуренції, безпеки перевезень, ефективного споживання ресурсів в галузі автомобільного транспорту.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



Стаття 1. Терміни та визначення понять

1. У цьому Законі наведені терміни і поняття вживаються в такому значенні:

  1. автобус – транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно;

  2. автобусний маршрут – шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами із визначеними зупинками на дорозі для посадки (висадки) пасажирів;

  3. автобусний маршрут міжміський – автобусний маршрут, що з'єднує населені пункти, і протяжність якого перевищує 50 км;

  4. автобусний маршрут міжнародний – автобусний маршрут, який перетинає державний кордон і має за межами України зупинку, передбачену розкладом руху автобуса, затвердженим організатором перевезень;

  5. автобусний маршрут міжобласний – приміський чи міжміський автобусний маршрут, який виходить за межі території Автономної Республіки Крим чи області і має за межами цієї території зупинку, передбачену розкладом руху автобуса, затвердженим відповідним організатором перевезень;

  6. автобусний маршрут міський – автобусний маршрут, який не виходить за межі території населеного пункту;

  7. автобусний маршрут приміський – автобусний маршрут, що виходить за межі населеного пункту і протяжність якого не перевищує 50 км;

  8. автомобіль – транспортний засіб, який урухомлюється джерелом енергії, що встановлене на цьому транспортному засобі, має не менше чотирьох коліс;

  9. автомобіль вантажний – автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;

  10. автомобіль легковий – автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно;

  11. автомобільний перевізник – юридична особа, або фізична особа-підприємець – суб’єкт господарювання, яка має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезень пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом;

  12. автомобільний транспорт – галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та (або) вантажів автомобільними транспортними засобами;

  13. автомобільний транспортний засіб (далі – транспортний засіб) – колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобілі, причіп, напівпричіп), який використовується у сфері автомобільного транспорту для перевезення пасажирів та (або) вантажів, за плату або для власних потреб юридичної особи, або фізичної особи-підприємця, або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів, а також для буксирування інших транспортних засобів;

  14. автопавільйон – споруда на автобусній зупинці для короткочасного перебування пасажирів;

  15. автостанція – об’єкт інфраструктури автомобільного транспорту, який включає персонал та комплекс споруд, будівель, автомобільних стоянок та шляхів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів;

  16. автостанційний збір – плата за надання обов'язкових послуг автостанціями, що справляється з осіб, які придбавають квитки чи оформлюють пільговий проїзд автобусами приміських, міжміських та міжнародних автобусних маршрутів загального користування і включається до вартості квитка;

  17. автотранспортне підприємство − підприємство, яке забезпечує перевезення пасажирів та (або) вантажів і утримання автомобільних транспортних засобів;

  18. атестація автостанцій – обстеження автостанцій на відповідність встановленим вимогам до автостанцій відповідного класу з видачею свідоцтва про атестацію автостанції;

  19. безпечність технічного стану – відповідність транспортного засобу вимогам, встановленим до його конструкції та експлуатаційних характеристик, згідно із законодавством та інформаційним забезпеченням від виробника;

  20. вантажні перевезення – перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;

  21. виконавець технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, їх систем, частин (виконавець) — суб’єкт господарювання, який відповідає встановленим вимогам та надає послуги з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, їх складових частин (систем);

авторизований виконавець — виконавець, що уповноважений виробником транспортних засобів, їх частин (систем) надавати послуги з технічного обслуговування і ремонтування відповідно транспортних засобів, їх частин (систем) на підприємствах технічного сервісу, а також може виконувати функції неавторизованого виконавця;

неавторизований виконавець — виконавець, що надає послуги з технічного обслуговування і ремонтування транспортних засобів, їх частин (систем) на підприємствах технічного сервісу, які не уповноважені виробником відповідно транспортних засобів, їх частин (систем);

  1. виробнича база – це об’єкт інфраструктури автомобільного транспорту, який включає персонал (водіїв, механіків, фахівців з безпеки руху та безпеки праці, медичних працівників) та комплекс споруд, сукупність транспортних засобів, території для їх зберігання під охороною, приміщень, обладнання, необхідних для виконання процесів надання послуг з перевезень, підтримки технічного санітарного стану та підготовки транспортних засобів до виїзду на маршрут;

  2. внутрішні перевезення – перевезення пасажирів та (або) вантажів територією України без перетину державного кордону України;

  3. водій транспортного засобу (далі – водій) – особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія транспортного засобу. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі та має посвідчення водія транспортного засобу;

  4. графік руху – документ, що містить дані про час відправлення певного автобуса в рейс, що здійснює перевезення пасажирів на маршруті, з початкової зупинки маршруту, прибуття, час стоянки, відправлення послідовно з кожної наступної зупинки з визначенням їх назви, місця розташування на міжміських маршрутах та відстані від початкової зупинки та відправлення з кінцевої зупинки у зворотному напрямку із зазначенням таких же показників;

  5. диспетчерський контроль – контроль перевізника, організатора перевезень, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті за роботою автобусів при перевезенні пасажирів шляхом збору інформації за допомогою супутникової та (або) стільникової системи обміну інформацією, аналізування інформації та визначення відповідності параметрів фактичного руху до запланованих та (або) передбачених угодою з замовником або дозволом на міжнародні перевезення;

  6. дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом (дозвіл на міжнародні регулярні перевезення пасажирів, дозвіл на міжнародні спеціальні регулярні перевезення пасажирів, дозвіл на поїздку територією іноземних держав під час виконання нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, дозвіл на поїздку територією іноземних держав під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, дозвіл на перевезення пасажирів і вантажів між пунктами, розташованими на території України, транспортними засобами, що належать іноземним перевізникам) – документ, що видається компетентним органом договірної сторони для виконання перевезень територією цієї договірної сторони, транспортним засобом, зареєстрованим в іншій договірній стороні, зокрема, з метою транзитного перевезення;

  7. дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні – документ, який дає право на проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу певним маршрутом;

  8. документи на вантаж – документи, необхідні для здійснення внутрішніх (товарно-транспортна накладна) чи міжнародних (міжнародна товарно-транспортна накладна CMR) перевезень вантажів автомобільним транспортом або інші документи, що підтверджують завантаження автомобільного транспортного засобу;

  9. експлуатаційний життєвий цикл транспортного засобу (його складника) — сукупність процесів застосування за призначенням, підтримування роботоздатності, енергоефективності, безпечності технічного стану транспортного засобу (його складника) для людей та довкілля, а також систематичного передавання на утилізування швидкозношуваних складників, експлуатаційних рідин у період від дати державної або відомчої реєстрації до дати передання його на утилізування;

  10. замовник транспортних послуг – фізична, юридична особа або фізична особа-підприємець, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів та (або) вантажів;

  11. запасна частина — частина, яка встановлюється на транспортному засобі замість частин, які були на ньому встановлені до заміни;

Оригинальная или запчасти надлежащего качества?

  1. зимовий сезон – період часу, який розпочинається датою досягнення природних умов, за яких впродовж семи діб утримується температура навколишнього природного середовища нижче ніж плюс 5 °С, але не пізніше 30 листопада, а закінчується датою досягнення природних умов, за яких впродовж семи діб утримується температура навколишнього природного середовища вище ніж плюс 5 °С, але не пізніше 31 березня;

  2. зупинка автобуса – спеціально облаштована територія, що знаходиться на автобусному маршруті загального користування, для очікування автобуса, посадки і висадки пасажирів;

  3. індивідуальна контрольна книжка водія – документ установленого зразка, що містить інформацію щодо перевірки технічного стану транспортного засобу та стану здоров’я водія перед виїздом на маршрут, а також про режим його праці і відпочинку;

  4. інформаційне забезпечення від виробника транспортного засобу (інформаційне забезпечення) — інформація, необхідна для ідентифікації, визначення технічного стану, ремонтування та обслуговування транспортних засобів, їх частин (систем);

  5. інфраструктура автомобільного транспорту – сукупність суб’єктів і рухомих і нерухомих об’єктів, за допомогою яких забезпечують ефективні й безпечні для життєдіяльності людей, довкілля та держави процеси перевезення пасажирів та (або) вантажів транспортними засобами, також у комбінації їх із засобами інших видів транспорту;

  6. каботажні перевезення – перевезення вантажу та (або) пасажирів автомобільним транспортним засобом, зареєстрованим на території іноземної держави, між двома пунктами, розташованими на території України, так само як і українським транспортним засобом по території іноземної держави;

  7. картка – картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

  8. контрольний пристрій (тахограф) – обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

  9. квиток на проїзд пасажира, перевезення багажу – документ на паперовому, електронному, магнітному чи іншому інформаційному носії з відповідними реквізитами і змістом згідно із законодавством, який підтверджує факт укладення з пасажиром договору на перевезення і дозволяє проїзд та (або) перевезення багажу на регулярних автобусних маршрутах;

  10. компетентний орган із забезпечення виконання міжнародних договорів у сфері автомобільного транспорту та безпеки транспортних засобів – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту (далі – компетентний орган);

  11. конкурсний комітет – колегіальний орган, утворений організатором для підготування і проведення конкурсів на визначення на конкурсних засадах перевізника для здійснення перевезень на регулярних автобусних маршрутах загального користування;

  12. користувач автотранспортних послуг – фізична, юридична особа або фізична особа-підприємець, яка користується послугами автомобільного транспорту для перевезення пасажирів та (або) вантажів за плату, чи користується послугами пасажирського автотранспорту в якості пасажира з оплатою послуг чи за правом безоплатного (пільгового) проїзду;

  13. літній сезон − період часу впродовж календарного року у проміжок часу між датами кінця і початку зимового сезону;

  14. ліцензійна картка транспортного засобу – документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу;

  15. марковання (марковина) − нанесені на транспортний засіб, його частину, а також на документацію з питань наданих послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу, його систем та частин знаки, які їх характеризують;

  16. мережа автобусних маршрутів – сукупність затверджених відповідним організатором перевезень регулярних автобусних маршрутів загального користування на території адміністративної одиниці (Україна, Автономна Республіка Крим, область, район у області чи Автономній Республіці Крим, місто, селище) із зазначенням по кожному маршруту: назви, номеру, протяжності (км), кількості оборотних рейсів, часу виконання оборотного рейсу (годин, хвилин), назви початкових, кінцевих та проміжних пунктів через які пролягає маршрут, періодичності та сезонності функціонування маршруту, режимів руху автобусів на маршруті;

  17. міжнародні перевезення – перевезення пасажирів та (або) вантажів з перетином державного кордону;

  18. міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів – документ, що містить достовірні дані про вагові параметри транспортного засобу;

  19. міжнародне човникове (маятникове) перевезення – перевезення групи пасажирів, що здійснюються у визначений строк з території однієї держави до місця тимчасового перебування на території іншої держави з наступним поверненням групи автобусом того ж перевізника в державу її початкового від’їзду;

  20. напівпричіп – причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача;

  21. небезпечний вантаж – речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності і неочищена тара з-під них, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами України або за результатами випробувань, залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину, віднесено до одного з класів небезпечних речовин;

  22. нерегулярне перевезення пасажирів автомобільним транспортом – перевезення групи попередньо визначених замовником пасажирів згідно з письмовим договором, укладеним між замовником перевезень і перевізником на певний день і час, за певним маршрутом, яке не може здійснюватись щоденно чи з визначеним інтервалом і мати ознак регулярних або спеціальних регулярних перевезень, що постійно повторюються, таких, як маршрут, час і місце відправлення-прибуття, пункти посадки-висадки пасажирів;

  23. оборотний рейс – шлях руху автобуса від початкової до кінцевої і у зворотному напрямку – до початкової зупинки маршруту;

  24. організатор перевезень – орган виконавчої влади або виконавчий орган місцевого самоврядування, який організовує перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на відповідній території та проведення конкурсу з визначення перевізника для роботи на автобусному маршруті загального користування відповідного сполучення на договірних засадах та здійснює постійний контроль за виконанням перевізниками умов договору на здійснення перевезень на автобусному маршруті загального користування чи дозволу на міжнародні регулярні, спеціальні регулярні перевезення пасажирів територією України та іноземними державами;

  25. параметри комфортності автобуса – конструктивні параметри та обладнання автобуса, які визначають комфортність поїздки пасажира;

  26. пасажир – особа, якій надається послуга з перевезення автомобільним транспортним засобом, яка не бере участь у керуванні ним чи у його обслуговуванні;

  27. пасажир з обмеженою мобільністю – пасажир, що має труднощі при користуванні транспортом загального призначення, такий, як інвалід (включаючи осіб з фізичними – з ураженням опорно-рухового апарату, зокрема тих, які пересуваються на кріслах колісних, психічними, інтелектуальними або сенсорними – з ураженням органів зору, слуху та мови вадами, особа похилого віку, вагітна жінка, пасажир з дітьми (включаючи дітей у дитячих візках), особа малого зросту, особа з важким вантажем та господарським візком;

  28. пасажирські перевезення – перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами;

  29. паспорт спеціального регулярного автобусного маршруту – документ, що визначає умови здійснення перевезень на маршруті та його характеристику і містить: схему маршруту, розклад руху, графіки режимів праці та відпочинку водіїв, інформацію про небезпечні місця та транспортні засоби, що можуть використовуватись на маршруті із зазначенням їх категорії, класу, пасажировмісності, відповідності певному рівню екологічних стандартів;

  30. перевезення для власних потреб – це перевезення без отримання плати за перевезення, що здійснюються власними транспортними засобами суб’єкта господарювання з метою забезпечення виробничої діяльності чи інших потреб, за умови, що ці перевезення є супутніми до основної діяльності для зазначених осіб і транспортним засобом управляє водій, що є в штаті особи або сама фізична особа-підприємець;

  31. перевезення легковими автомобілями на замовлення – перевезення пасажирів легковим автомобілем, замовленим фізичною, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін;

  32. перевірка на дорозі (рейдова перевірка) – перевірка посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, автомобільних перевізників на об’єктах інфраструктури (автовокзали, автостанції, зупинки громадського транспорту, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси, окремо визначені за погодженням з відповідним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України ділянки дороги та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту);

  33. підготовка до утилізування або видалення – демонтаж, накопичення до транспортної норми відповідно до законодавства, забезпечення систематичного передавання швидкозношуваних, пошкоджених складників та експлуатаційних матеріалів, що втратили споживчі властивості, транспортного засобу на пункт збору чи перероблення або видалення відповідно до законодавства;

  34. підприємство технічного сервісу – підприємство, яке забезпечує технічні операції і процеси з утримання транспортних засобів у безпечному технічному стані відповідно до технічних умов виробника та норм законодавства;

  35. послуга з перевезення пасажирів та (або) вантажів – перевезення пасажирів та (або) вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги;

  36. причіп – транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем;

  37. регулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом – перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за визначеними схемою маршруту та розкладом руху;

  38. рейс – шлях руху транспортного засобу між початковим та кінцевим пунктами певного маршруту;

  39. ремонт – сфера діяльності із забезпечення в сукупності відновлення технічного стану транспортного засобу, його систем та частин;

  40. розклад руху – документ (таблиця), що містить сукупність графіків руху автобусів на всіх рейсах маршруту та підсумкові дані про кількість рейсів, час роботи маршруту (початок – закінчення), періодичність виконання рейсів (дні тижня), сезонність та специфіку роботи маршруту (маршрут вихідного дня), категорію, клас та кількість автобусів, що здійснюють перевезення на маршруті;

  41. свідоцтво професійної компетентності – документ установленого зразка, що засвідчує компетентність персоналу автомобільного транспорту, діяльність якого пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту;

  42. сертифікат відповідності виробничої бази та послуг пасажирського автомобільного транспорту – документ, який видається на добровільних засадах органом із сертифікації та який підтверджує, що виробнича база, яку використовує перевізник та послуги пасажирського автомобільного транспорту, які він надає, відповідають заявленим вимогам;

  43. система глобального позиціонування – це супутникова система визначення географічних даних транспортного засобу на поверхні землі;

  44. спеціальна функція транспортного засобу – функція стаціонарно встановленого на транспортному засобі обладнання або частини обладнання, що споживає енергію, яка виробляється двигуном цього транспортного засобу або іншим джерелом енергії, виконання під час руху або на місці певної роботи, притаманної цьому транспортному засобу;

  45. спеціальне навчання водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів – спеціальне навчання водіїв для одержання додаткових актуалізованих знань щодо законодавчих, організаційно-технологічних норм і правил надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

  46. спеціальне навчання керівників і менеджерів (управителів) автомобільного транспорту – спеціальне навчання, що проводиться з метою поглиблення раніше здобутих знань, умінь та навичок керівників і менеджерів (управителів), вивчення та дотримання ними чинних правил, вимог актів законодавства та нормативних документів у сфері надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки відповідно до визначеного напряму їх діяльності;

  47. спеціальні регулярні перевезення – це перевезення працівників підприємств, школярів, студентів, туристів і екскурсантів, які здійснюються за письмовим договором між замовником перевезень і перевізником на певному маршруті на умовах, визначених паспортом цього маршруту;

  48. суб’єкти інфраструктури автомобільного транспорту – це юридичні та фізичні особи-підприємці, які забезпечують усі або окремі процеси безпечного утримання і щозмінного допуску транспортних засобів до руху, перевезення пасажирів та (або) вантажів, тимчасового зберігання вантажів, перебування пасажирів на об’єктах інфраструктури, спеціальне навчання персоналу у сфері автомобільного транспорту, виконання функцій відповідно до Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту»;

  49. тахокарта – бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень про робочий час та час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів чи Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР);

  50. технічне розслідування – встановлення технічних, організаційних причин виникнення дорожньо-транспортних пригод за участі автомобільних транспортних засобів з метою розроблення заходів, спрямованих на запобігання таким пригодам;

  51. технічні приписи – Правила Європейської Економічної Комісії Організації Об`єднаних Націй (Правила ЄЕК ООН) – міжнародні технічні регламенти, які є додатками до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та (або) використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, підписаною 20 березня 1958 року в м. Женева, з поправками 1995 року (Женевська угода 1958 року), Приписи ЄЕК ООН − міжнародні технічні регламенти стосовно мінімальних вимог до технічного стану транспортного засобу в рамках Угоди про прийняття єдиних технічних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів, нормативно-правові акти, технічні регламенти, національні стандарти, нормативні документи, технічні вимоги, що стосуються певних категорій транспортних засобів чи обладнання, які застосовуються у законодавчо регульованій сфері;

  52. транспортний засіб великоваговий – транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує гранично допустиме згідно із законодавством значення максимальної маси чи навантаги на вісь;

  53. транспортний засіб великогабаритний – транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує гранично допустиме згідно із законодавством значення;

  54. транспортний засіб загального призначення – транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткованням і призначений для перевезення пасажирів, зокрема з обмеженою мобільністю, особливо інвалідів з ураженнями органів зору, слуху та опорно-рухового апарату, та (або) вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу);

  55. транспортний засіб спеціалізованого призначення – транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення певних категорій пасажирів та (або) вантажів (автобус для перевезення школярів, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, мобільний офіс, мобільна лабораторія, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне устатковання, передбачене законодавством (броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями, приладами тощо);

  56. транспортний засіб спеціального призначення – транспортний засіб, який за своєю конструкцією призначений для виконання спеціальних функцій (аварійна або ремонтна майстерня, автокран, пожежний, автобетономішалка, підіймач чи бурова на автомобільному шасі, баластний тягач, технічна допомога, автомобіль прибиральний, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо);

  57. транспортно-експедиторська послуга – робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

  58. треті країни – будь-які інші країни стосовно країни нерезидента та резидента;

  59. убезпечення перевезень автомобільними транспортними засобами – комплекс заходів із запобігання дорожньо-транспортним пригодам в частині вибору транспортних засобів, відповідних вимогам законодавства за видами перевезень пасажирів (вантажів), забезпечення наявності елементів пасивної безпеки та застосування водієм і пасажирами засобів пасивної безпеки (ремені безпеки, міцність сидінь, захист пасажирів у випадку зміщення багажу, упередження виникненню пожежі, передній і задній протипідкатні пристрої, захист від удару в кермо, інші), закріплення вантажів відповідно до законодавства, відповідне технічне обслуговування та ремонтування транспортних засобів підготовленим персоналом, перевірка технічного та санітарного стану транспортного засобу до виїзду на маршрут, охорона транспортних засобів та недопущення несанкціонованого доступу до них, перевірка здоров’я водія або отримання відповідних послуг, а також створення і забезпечення належного технічного стану мережі автомобільних доріг відповідно до законодавства, інструктування перед виїздом на маршрут водіїв, забезпечення належного технічного стану транспортного засобу під час експлуатації;

  60. уповноважений (консультант) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом – призначена керівником підприємства або фізичною особою-підприємцем особа, яка виконує завдання та функції, визначені в нормативно-правових актах з питань перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом;

  61. утримання транспортного засобу – забезпечення державної або відомчої реєстрації, дотримання умов безпечності технічного та санітарного стану, забезпечення своєчасного технічного обслуговування, обов’язкового технічного контролю, ремонтування, охорони, підготовки і передання транспортного засобу та його швидкозношуваних частин і експлуатаційних матеріалів на утилізацію або видалення відповідно до законодавства;

  62. член екіпажу – особа, якій приписано виконувати обов’язки змінного водія або можливого помічника, стюарда;

  63. швидкопсувний вантаж – вантаж, який втрачає свої якості після закінчення обмеженого періоду часу під впливом умов навколишнього середовища (температури, вологості тощо) і вимагає дотримання особливих умов транспортування та зберігання.

Стаття 2. Законодавство України про автомобільний транспорт

1. Законодавство про автомобільний транспорт ґрунтується на Конституції України та складається з цього закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про транспорт», «Про автомобільні дороги», «Про дорожній рух», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про перевезення небезпечних вантажів», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», міжнародних договорів України, а також з інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту.

Стаття 3. Сфера застосування Закону

  1. Цей закон в частині перевезення пасажирів та вантажів поширюється на такі об’єкти інфраструктури автомобільного транспорту:

автостанції, зупинки громадського транспорту, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки автобусів під час посадки та висадки пасажирів;

автотранспортні підприємства чи транспортні підрозділи інших підприємств;

підприємства перевантажування, тимчасового зберігання вантажів;

підприємства технічного сервісу транспортних засобів;

підприємства, які здійснюють технічний контроль транспортних засобів на договірних умовах;

підрозділи та мережі зв’язку і інформаційного забезпечення автотранспортних чи інших підприємств, які забезпечують своєчасний обмін даними та доведення необхідної інформації до органів управління об'єктами інфраструктури та транспортними процесами;

підрозділи і засоби виконання функцій відповідно до Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту»;

заклади, підприємства та організації, які здійснюють спеціальне навчання працівників галузі автомобільного транспорту та суміжних галузей.

  1. Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, підприємствами технічного сервісу, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності та фізичними особами-підприємцями, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень автомобільними транспортними засобами.

  2. Вимоги до автомобільних перевізників на таксі, інших учасників ринку таксі, процесу перевезень, діяльності, основні права та обов’язки суб’єктів інфраструктури автомобільного транспорту на таксі регулюється окремим законом України.

  3. Завданнями законодавства про автомобільний транспорт є:

1) визначення основних правових та організаційних основ державного регулювання у сфері перевезень пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом;

2) встановлення вимог до перевізників, персоналу та транспортних засобів щодо забезпечення якості, безпеки перевезень автомобільними транспортними засобами та екологічної безпеки;

3) визначення основних правових та організаційних основ державного регулювання у сфері технічного сервісу;

4) визначення системи державного контролю, прав, обов'язків та відповідальності державних органів виконавчої влади, перевізників, підприємств технічного сервісу за порушення міжнародних договорів та законодавства України.

5) створення умов для надання пасажирам з обмеженою мобільністю, особливо інвалідам з ураженнями органів зору, слуху та опорно-рухового апарату, послуг із перевезення на рівні з іншими користувачами послуг пасажирського автомобільного транспорту.

  1. Цей Закон спрямований на виконання принципів державної політики.

  2. Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені в цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.


Розділ ІІ

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Закон України про вищу освіту, який фактично став «першою ластівкою»
«першою ластівкою» у процесі проведення реформ України, закон України про запобігання корупції, про засади державної антикорупційної...

Закон україни
Цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною...

Закон україни «про нотаріат»
Цей Закон визначає організацію І діяльність нотаріату в України та установлює єдині правила вчинення нотаріальних дій

Закон україни «про нотаріат»
Цей Закон визначає організацію І діяльність нотаріату в України та установлює єдині правила вчинення нотаріальних дій

Закон України «Про освіту»
Закон України «Про забезпечення прав І свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»

Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»
Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» в частині працевлаштування випускників вищих навчальних...

Закон україни
Цей Закон визначає засади організації та експлуатації автомобільного транспорту

Закон україни
Цей Закон визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та...

Закон україни
Цей Закон регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності

Закон україни
Цей Закон регулює відносини, пов'язані із захистом персональних даних під час їх обробки

Закон україни
Цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності

Закон україни
Цей Закон регулює відносини, пов'язані із захистом персональних даних під час їх обробки

Закон україни
Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників

Закон №889 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
Кпап — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12. 84р. №8073-Х

Закон україни
Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою І громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку...

Нове у законодавстві щодо кримінальної відповідальності нотаріуса
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні...

Закон україни
...

Закон україни
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт