Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Лекція 1

Лекція 1





Сторінка1/5
  1   2   3   4   5
UKR

Лекція 1. ТОВАРОЗНАВСТВО ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА, ТОВАРОЗНАВЧІ ОПЕРАЦІЇ В АПТЕЧНІЙ МЕРЕЖІ

Термін "товарознавство "походить від слів "товар" і "відати" й означає цілеспрямовану діяльність з вивчення товарів як предметів споживання.

Спромoжність товару задовольняти конкретні потреби визначає його споживчу вартість

Товар — це продукт праці, зроблений для обміну шляхом купівлі-продажу з метою задоволення потреб споживача.

З визначення товару випливає, що продукт праці став товаром з початком розвитку виробництва і грошового обігу й, отже, має вартість. Формою грошового вираження вартості є ціна в грошовій одиниці.

Вартість товару як відбиття втіленої та матеріалізованої суспільно необхідної праці складається з таких складових:

+ вартість наукових розробок (товару)

+ вартість розробки технології виробництва

+ вартість сировини і матеріалів

+ вартість капітальних витрат на знаряддя виробництва і його організацію

+ вартість трудових витрат на виробництво

+ вартість витрат енергії на виробництво

+ вартість витрат на товарорух від виробника до споживача і реалізацію.

До вартості товару входить споживча вартість — властивість, спроможність товару задовольняти ті чи інші потреби людей або як предмета особистого споживання, або як засобу виробництва.

Спроможність товару найбільш повно задовольняти потреби людей визначається його призначенням і якістю, що залежить від багатьох чинників, які можна розділити на чинники, що створюють якість товару, і чинники, що зберігають його на етапах товароруху, зберігання і реалізації.

У зв'язку з цим виникла суспільна потреба в цілеспрямованій діяльності з вивчення товарів як предметів використання і споживання.

Товарознавство, об'єктом вивчення якого є споживчі вартості товарів, дає сукупність знань про товар як предмет торгівлі, про його якість і споживче значення. Цим воно відрізняється від економіки, технології, маркетингу й інших дисциплін, що також розглядають товари, але з інших точок зору.

Мета дисципліни: підготовка провізора до професійного виконання робіт з постачання лікувальних установ, аптечної мережі й населення товарами медичного призначення через мережу лікарняних, міжлікарняних, госпрозрахункових аптек.

Виникнення і розвиток товарознавства

Товарознавство виникло і формувалося разом із розвитком товарного виробництва і торгівлі. Перша кафедра товарознавства (рослинних і тваринних фармацевтичних матеріалів) була заснована в 1549 р. в Падуанському університеті (Італія).

Товарознавство початку XVI — середини XVIII ст. носило суто описовий характер, і цей період його розвитку називають товарознавчо-описовим: вказувалися зовнішні ознаки товарів, головним чином, експортно-імпортних (хутровина, льон та ін.), без їх класифікації, часто в алфавітному порядку.

У XVIII ст. в зв'язку з розвитком виробництва, успіхами природничих наук і створенням нових технологій виробництва товарознавство носить товарознавчо-технологічний характер. Як самостійна навчальна дисципліна товарознавство почало вводитися в комерційних навчальних закладах наприкінці XVIII ст.

Третій етап розвитку товарознавства з початку XIX ст. і до нашого часу називають товарознавчо-формуючим, тому що товарознавча діяльність стала активно впливати на формування асортименту і створення якості товарів. Більше уваги приділяється розробці теоретичних основ товарознавства, класифікації товарів і їхніх споживчих властивостей, питанням товарознавчої оцінки, створення і управління якістю товарів. Основоположником сучасного товарознавства в Росії вважається професор Казанського і Московського університетів М.Я. Кітаррі (1825-1880 рр.). У книзі "Привселюдний курс товарознавства" він уперше сформулював концепцію товарознавства і розробив принципи класифікації товарів.

Зв'язок товарознавства з іншими навчальними дисциплінами

Методом вивчення споживчих властивостей товарів є комплексний соціально-економічний і природничо-науковий системний підхід, який передбачає широке використання зведень даних різних галузей науки, тісний взаємозв'язок з ними.

Багато споживчих властивостей товарів за своєю природою є хімічними, фізичними та ін., тому при визначенні показників цих властивостей, розробці методів дослідження якості товарів і чинників, що впливають на нього і зберігають його, широко використовують у товарознавчій діяльності закони фізики, хімії, біології та інших наук.

Товарознавство пов'язане з матеріалознавством і технологією виробництва, тому що від властивостей вихідних матеріалів і технології залежить і якість готових товарів. Вивчення технологічних дисциплін 1 допомагає зрозуміти, як окремі технологічні процеси створюють необхідні якості товарів.

При вивченні фармацевтичних товарів як синтетичних і фітохімічних препаратів важливе значення мають знання з органічного і неорганічного хімічного синтезу, а також технології екстрагування і виділення біологічно активних речовин із рослинної сировини та доведення їх до лікарської форми.

Оцінка якості товарів неможлива без знання основ метрології, математики і математичної статистики.

Маркетинг і організація економіки фармації дають необхідні знання про методи вивчення попиту на ринку, планування товарообігу й аналізу господарської діяльності аптек, складів, магазинів "Медтехніка" и Оптика", лікувальних установ.

Знання мікробіології дають можливість визначити зміни, що відбуваються в товарах під впливом мікроорганізмів, і розробити заходи запобігання псуванню товарів.

Наявність знань з фармакології і фармакокінетики дає основи для правильного розуміння призначення лікарських препаратів і їхнього застосування. Крім цього, знання дисциплін медико-біологічного циклу дозволяє використовувати їх, наприклад, при класифікації лікарських засобів і готових лікарських форм за фармакологічною дією.

Для характеристики естетичних властивостей товарів медичного призначення в товарознавстві широко використовуються методи технічної естетики.

Завдання фармацевтичного і медичного товарознавства на сучасному етапі

Фармацевтичне і медичне товарознавство покликане брати участь у розробці наукових основ створення необхідних споживчих властивостей товарів медичного призначення і управління їхнім асортиментом та якістю з метою найбільш повного забезпечення лікування. Вирішення цієї проблеми потребує рішення таких конкретних завдань:

Завдання з управління асортиментом товарів фармацевтичного призначення:

дослідження й оцінка сучасного асортименту з погляду споживчої вартості;

розробка оптимальної класифікації товарів за ознаками, які враховують їхнє призначення і властивості, що забезпечують лікувальнийпроцес, і з урахуванням чинників, що впливають на зберігання якості товарів у процесі їхнього руху, збереження і реалізації;

прогнозування асортименту окремих товарних груп з їхньої потреби для забезпечення лікування;

розробка необхідного й оптимального асортименту для різноманітних груп споживачів (виходячи зі спеціалізації лікувальних, аптечних та інших установ).

Завдання зі зберігання й управління якістю товарів фармацевтичного призначення:

дослідження показників, що створюють і формують якість, а також товарів, які зберігають її;

розробка показників якості товарів і нормативно-технічної документації на основі цих розробок;

участь в удосконаленні методів випробувань і критеріїв оцінки рівня якості товарів;

організація заходів щодо цілості якості товарів у процесі товаро-руху (при транспортуванні, зберіганні і реалізації).

Навчальний курс фармацевтичного і медичного товарознавства дає теоретичні знання з метою практичного вирішення зазначених вище завдань, прищеплювання студентам умінь і навичок, необхідних у процесі трудової діяльності провізора, особливо якщо його діяльність буде зводитися до діяльності товарознавця.

Метою товарознавчого аналізу, з погляду провізора, є визначення споживчих властивостей товару медичного призначення і насамперед його якості, якщо це лікарські засоби, то товарознавчий аналіз містить у собі такі дії:

перевірити відповідність товару документації, яка його супроводжує;

установити відповідність пакування лікарського засобу його фізико-хімічним властивостям;

перевірити відповідність маркування Держстандарту, її доступність та інформативність;

якщо необхідно, перевірити за допомогою контрольно-аналітичної лабораторії відповідність фармакологічної дії препарату вимогам НТД на даний препарат;

зробити висновок про придатність даного препарату для лікувальних цілей на основі отриманих даних;

зробити висновок про терміни й умови зберігання, правила транспортування;

зазначити напрямок його подальшого прямування;

зробити висновок про доцільність придбання даного препарату, виходячи з його потреби в лікуванні й економічній вигоді.

Якщо товар — виріб медичної техніки, то дії товарознавця аналогічні, за винятком четвертого пункту, що можна сформулювати так: якщо необхідно, провести технічні випробування даного виробу з метою його відповідності НТД на цей виріб.

Повноцінне проведення товарознавчого аналізу потребує таких знань і умінь:

знання документації, що супроводжує товар при його прямуванні від виробника до споживача;

знання правил класифікації і кодування товарів, уміння читати код товару;

знання устрою й організації аптечної мережі, складів збереження, магазинів "Медтехніка" та "Оптика", лікувально-профілактичних установ;

знання організації товарознавства, правил приймання, відпускання і списання товарів;

знання НТД і уміння користуватися нею;

знання тари і матеріалів, необхідних для її виготовлення, організації тарного господарства;

знання вимог до матеріалів, які використовують для виготовлення медичної техніки;

знання терміна "стерильність" і засобів, методів і устаткування, за допомогою яких вона досягається;

знання асортименту товарів медичного призначення.

Товарознавчі операції — важливий елемент організації торгово-оперативних процесів у забезпеченні населення і лікувально-профілактичних закладів лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Роль і значення договорів, угод і контрактів, що їх укла­дають сторони в нових умовах господарювання, значно зростає, адже штрафні санкції й інші заходи, до яких вдаються в разі зриву поставок, невчасної оплати продукції та інших порушень договірних зобов'язань, уже не встановлюються і не лімітуються керівними організаціями, а обумовлюють­ся сторонами під час підписання цих документів.

З огляду на те, що з наближенням до ринку аптеки змі­нюють форму власності (частина вже приватизована, частина акціонована, деякі стали орендними, а якісь залишилися державними), придбання товарів в основному здійснюється через посередника — комерційну структуру. Нині цю роль взяли на себе колишні склади ОРО «Фармація» і республіканські бази НВО «Укрфармація», хоча при цьому не ви­ключається можливість самостійного виходу на прямі зв'яз­ки із заводами-виготовлювачами і постачальниками про­дукції.

Тому база (склад) — це та структура, що може повною мірою перебрати на себе роль постачальника: приймати за-явки-замовлення від аптечних установ, укладати договори із заводами, зарубіжними фірмами, зовнішньоторговель­ними організаціями. Отже, аптеки можуть мати справу вже безпосередньо з базами (складами). Та й виробникові зручніше укладати договори зі складами і базами на свою продукцію у великих обсягах постачання, ніж із величезною кількістю аптек на широку номенклатуру з малими обсягами.

ТОВАРОЗНАВЧІ ОПЕРАЦІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Товарознавчі операції — це комплекс заходів, пов'язаних із товарорухом та забезпеченням умов для прий­мання, зберігання, відпускання і списання товарів. Їх можна класифікувати за такими групами:

1.Операції з товароруху (здійснення контролю за фізичним переміщенням продукції від місць виробництва до місць реалізації).

2.Операції з приймання товару (доставка від постачальника, розвантаження товару, перевірка кількості й якості, комплектності й відповідності даним, зазначеним у супровідних документах, упорядкування приймальних актів, реєстрів, оформлення претензій тощо).

3.Операції, пов'язані із зберіганням товару (приймання у відділи зберігання, розподіл товарів на групи за умовами зберігання, розміщення товару в місцях зберігання відповідно до вимог НТД, контроль за термінами придатності і якісним станом товару тощо, організація заходів, що забезпечують цілісність товару).

4.Операції, пов'язані з відпусканням товару (добір товару за розпорядженням відділу збуту чи складу, розфасування, закупорювання і маркування, пакування в транспортну тару і відправлення в аптечну мережу).

5.Операції, пов'язані зі списанням товару (складання актів і знищення товару).

ТОВАРОРУХ

Товарорухом називається система заходів, що забезпечує доставку товару до місць продажу в точно зазначений час і з максимально високим рівнем обслуговування покупця. Інакше кажучи, це діяльність з планування і контролю за переміщенням продукції від виробника до місць продажу з метою задоволення потреб споживачів із вигодою для виробника.

Рівень обслуговування залежить від таких факторів:

швидкості виконання замовлення (часу від відправки за­мовлення до одержання товару);

можливості термінової доставки товару за спеціальним замовленням;

готовності прийняти повернений товар, якщо в ньому виявлено дефект або якщо товар неякісний, і замінити як найшвидше доброякісним;

забезпечення різноманітності партій відвантаження, якщо кількість товарів в упаковці розглядається як одне транспортне місце (за бажанням покупця);

забезпеченості найзручнішим транспортом;

високоефективної служби сервісу;

добре організованої складської мережі;

достатнього рівня запасів як товару, так і запасних частин до товарів усієї номенклатури, у тому числі й знятих із виробництва;

прийнятного рівня цін, за якими надаються послуги товароруху покупцю.

Жодний із цих чинників сам по собі не є вирішальним у створенні бездоганної системи товароруху, але кожен у тій або іншій мірі впливає на рівень обслуговування. Тому комплексний підхід є абсолютно необхідним, адже нехтування будь-яким елементом системи здатне серйозно порушити її функціонування і негативно вплинути на престиж фірми, її позиції на ринку і конкурентність товару.

Приймаючи рішення про вдосконалення якоїсь ланки системи товароруху при переході до ринку, необхідно дбати, щоб воно не позначилося негативно на загальному ефекті, особливо якщо це вдосконалення покликане мінімізувати витрати.

Для контролю ефективності роботи служби товароруху можна користуватися формулою загальних витрат, запро­понованою Ф. Котлером:

де D — сума витрат товароруху;

Т — транспортні витрати;

F — постійні складські витрати;

W — перемінні складські витрати;

S — вартість замовлень, не виконаних у гарантовані терміни.

Керівництво системи товароруху повинне мінімізувати цю суму, яка істотно залежить від засобів транспортування, кількості проміжних ланок системи, розміщення й обсягу складів і т. д. Тому при проектуванні й контролі товарору­ху обов'язкова умова — багатоваріантність аналізованих про­позицій.

У систему товароруху входять елементи, що належать як до внутрішнього, так і до зовнішнього середовища мар­кетингу (marceting — торгівля, спродаж, тобто організація збуту товарів).

Елементами внутрішнього середовища маркетингу є:

обробка замовлень, отриманих від споживачів (аптек, ЛПЗ, магазинів);

добір партій товарів за замовленнями і формування оптимальної транспортної тари;

запаковування відповідно до вимог транспортних служб;

оформлення документів;

відвантаження і контроль за рухом вантажу.

Елементи зовнішнього середовища маркетингу такі:

підприємства (фірми), що забезпечують перевезення;

посередники і їхні склади;

мережа збуту

Залежно від виду товару й інших обставин деякі елементи можуть ставати непотрібними або, навпаки, можуть додаватися елементи, що відповідають специфіці товароруху на певному ринку.

ПРИЙМАННЯ ТОВАРУ НА АПТЕЧНИЙ СКЛАД (БАЗУ)

Основним завданням складу (бази) є приймання і зберігання медикаментів та інших медичних товарів, а також постачання ними аптечних і лікувально-профілактичних закладів.

Відповідно до основного завдання на аптечний склад покладається: проведення всіх операцій з приймання това­ру від постачальників згідно із чинними основними умовами постачання продукції та укладеними договорами; організація належного зберігання продукції в залежності від їх фізико-хімічних властивостей у суворій відповідності з ДФ, затвердженими МОЗ України правилами й інструкціями, а також НТД на конкретні товари.

Приймати товари слід у суворій відповідності з НТД (ФС, ТФС, ДСТУ, ГОСТ, ОСТ, ТУ) та інструкціями про порядок приймання продукції за кількістю і якістю.

На кожному аптечному складі (базі) створюється приймальна комісія. Отруйні та наркотичні лікарські засоби й спирти передають відразу, ще до комісії, у відділ зберігання під розписку матеріально-відповідальних осіб цього від­ділу. На такі товари складають окремі приймальні акти.

У коло обов'язків приймальної комісії входить:

визначення придатності товару, що надійшов на склад (базу);

встановлення факту непридатності одержаного товару, із зазначенням подальшого його прямування (повернення постачальнику, передача для інших цілей);

оформлення кількісного і якісного приймання.

Всі товарно-матеріальні цінності, що надходять на склад, мають бути піддані ретельному контролю за кількістю і якістю.

З товарів — предметів лабораторного аналізу приймальна комісія відбирає проби й передає їх на перевірку у відпо­відні лабораторії.

Незважаючи на наявність документів, що засвідчують якість продукції, обов'язковому посерійному контролю на відповідність усім вимогам ДФ та інших НТД (відповідно до інструкції «Про порядок контролю якості лікарських засобів, що надходять на аптечні склади від промислових підприємств»), піддаються такі групи лікарських засобів:

+всі отруйні і наркотичні;

+лікарські засоби для готування ін'єкційних розчинів і очних крапель;

+лікарські засоби для інгаляційного наркозу (за винятком кисню і закису азоту);

+ усі лікарські засоби — якщо виникають сумніви.

Щодо термінів придатності теж існують правила приймання товару:
  1   2   3   4   5

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Лекція. Лекція №2. Тема. Тема лекції
Лекція. Лекція №2. Тема. Тема лекції. Процес формування творчого обличчя художніх колективів

Лекція. Лекція №1 Тема. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
Мета. Набуття знань про документ, його призначення, класифікацію; оволодіння навичками складання текстів документів, правильного...

Лекція. Лекція №2 Тема. Документація з кадрово-контрактних питань
Мета. Формування умінь І навичок складання та оформлення документів з кадрово-контрактних питань; виховання точності, почуття відповідальності;...

Лекція, правовий діалог
Обладнання: презентація «Законодавчі новації 2012», тексти законів та законопроектів

Лекція «культурна різноманітність та її сучасні виміри»
Методика діагностики культурних бар’єрів поведінки за категоріями очікування людей

Лекція №1 Тема: Вступ
...

Лекція №1
Мета дисципліни – сформувати у студентів теоретичні І практичні знання з правових, економічних І організаційних питань, спрямованих...

Лекція «Організація розумової праці вдома» (07. 09. 2012) Круглий стіл «Крок до успіху»
Засвоєння теоретичних знань, отриманих батьками, підкріплення виступів прикладами з досвіду виховної діяльності батьків

Лекція Створення та опрацювання комп’ютерних публікацій
Баженов В. А. та ін. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології : Підручник. – К. Каравела, 2011. – 546 с

Лекція № Тема. Течії романтизму. Специфіка н
Й. Фіхте. Розвивати естетичні смаки, навчати вмінню аналізувати художній твір, аналітизму, відшукувати спільні та відмінні риси у...

Конспект лекцій із дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Лекція Українська мова – об’єкт соціолінгвістики. Міжкультурна комунікація в навчально-освітніх соціумах

Лекція «Умови ефективного виховання в сім'ї»
Тож якщо дитина з раннього віку є свідком справжньої людської любові й поваги, то цей кращий зразок моральності вона бере за основу...

Лекція №6 Тема: Методика відбору проб грунту, рослинності І тваринних організмів
Програма обстеження грунту визначається цілями І завданнями дослідження з урахуванням санітарноепідемічного стану району, рівня І...

Лекція тема 9
Більш детально вони визначаються Положенням про порядок державної реєстрації підприємств, затвердженим Кабінетом міністрів України....

Лекція Методи й прийоми
Методи й прийоми: інформаційно-репродуктивний (повідомлення знань), частково-пошуковий (випереджальні завдання), проблемно-пошуковий...

Лекція 18. Огляд місця події
Огляд місця пригоди взагалі, а при розслідуванні вбивств тим більше, є необхідною І разом з тим складною слідчою дією

Лекція для батьків
Першим університетом життя для дитини є та сім'я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в...

Лекція П. М. Таланчука орієнтована на студентів, викладачів, а також...
Співвідношення інтернаціонального І національного в деяких сферах розвитку народів світу



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт