Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Законодавчі основи запобігання І виявлення корупції

Законодавчі основи запобігання І виявлення корупції





Сторінка1/4
  1   2   3   4



ПАМ’ЯТКА

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ АНТИКОРУПЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

В ОРГАНАХ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

2016





Вступ
Пам’ятка розрахована для використання у роботі працівниками органів Пенсійного фонду України, які обіймають посади державних службовців.

Документ містить роз’яснення сутності обмежень, заборон, зобов’язань та інших вимог, встановлених антикорупційним законодавством для осіб, уповноважених на виконання функцій держави та посадових осіб, юридичних осіб публічного права. Включає алгоритм дій для забезпечення безумовного виконання і правильного застосування вимог, встановлених антикорупційним законодавством, у тому числі в частині організації діяльності уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції.

Запорукою успішного виконання завдання із мінімізації проявів корупції є забезпечення належного рівня знань антикорупційного законодавства як представниками державних органів та органів місцевого самоврядування, так і суспільством в цілому. З одного боку, це сприяє ефективній дії встановлених законодавством превентивних антикорупційних механізмів, а з іншого - підвищує рівень правової обізнаності громадян, що зменшує ризик порушення їхніх основних прав і свобод у повсякденному житті, а також сприяє формуванню у населення нетерпимого ставлення до проявів корупції.

Метою цього документу є ознайомлення працівників органів Пенсійного фонду України з основними положеннями законодавства з питань запобігання і протидії корупції, забезпечення єдиної практики застосування вимог антикорупційного законодавства в органах Пенсійного фонду України.

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



    1. Законодавчі основи запобігання і виявлення корупції



В Україні створено систему антикорупційного законодавства, яка охоплює всі сфери суспільного життя і включає різні види нормативно-правових актів. Основним антикорупційним нормативно-правовим актом в Україні є Закон України “Про запобігання корупції” (далі – Закон).

В цілому основу антикорупційного законодавства України утворюють наступні акти законодавства:

• Конституція України;

• Конвенція ООН проти корупції (ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року №251-V);

• Цивільна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікована Законом України від 16 березня 2005 року №2476-IV);

• Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року №252-V);

• Додатковий протокол до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікований Законом України від 18 жовтня 2006 року №253-V);

• Кримінальний кодекс України;

• Кодекс України про адміністративні правопорушення;

• Закон України “Про Національне антикорупційне бюро України”;

• Закон України “Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2014 – 2017 роки”;

• Державна програма щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 – 2017 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року №265;

• Типове положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2013 року №706;

• Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950.

Безперечно, наведений перелік не є вичерпним і включає лише основні нормативно-правові акти у сфері запобігання і виявлення корупції. Спеціальні норми щодо запобігання і виявлення корупції також визначені актами законодавства, якими врегульовано діяльність окремих державних органів, служб тощо (в частині визначення їх статусу, функцій, процедур, тощо). Такі норми є важливими з огляду на те, що вони утворюють превентивні механізми неналежної поведінки посадовців. У цій частині законодавство є динамічним, воно постійно вдосконалюється і розвивається.

Так, наприклад, одним із невід’ємних елементів системи національного антикорупційного законодавства став Закон “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889-VIII, який набрав чинності з 1 травня 2016 року.
















1.2. Визначення основних термінів
У статті 1 Закону визначено сутність ключових законодавчих термінів, що формує чітке розуміння національних антикорупційних стандартів. В інших актах законодавства терміни найчастіше використовуються з прямим посиланням на основний антикорупційний закон. Таким чином, в Законі наводяться значення термінів, які застосовуються в усій системі національного антикорупційного законодавства, зокрема:

- антикорупційна експертиза;

- пряме підпорядкування;

- близькі особи та члени сім’ї;

- корупція та корупційне правопорушення;

- правопорушення, пов’язане з корупцією;

- подарунок та неправомірна вигода;

- потенційний та реальний конфлікти інтересів;

- приватний інтерес;

- спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції;

- суб’єкти декларування;

- виборні особи.


    1. Субєкти відповідальності за корупційні правопорушення



Статтею 3 Закону визначено суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону. Зокрема, наведено вичерпний перелік осіб, які зобов’язані виконувати встановлені законодавством антикорупційні обмеження та обов’язки, та які можуть понести відповідальність за порушення антикорупційного законодавства.

Виходячи зі змісту цієї статті, дія Закону поширюється на всіх працівників органів Пенсійного фонду України, які обіймають посади державних службовців.


    1. Субєкти в сфері реалізації антикорупційної політики держави



Відповідно до статті 1 Закону до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції відносяться органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції;
Національне агентство з питань запобігання корупції

Національне агентство з питань запобігання корупції як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 №118 “Про утворення Національного агентства з питань запобігання корупції”.

В статті 4 Закону визначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Національне агентство є правомочним з моменту призначення більше половини його загального кількісного складу.

Статтею 11 Закону передбачено широкий спектр повноважень Національного агентства, зокрема,

- проведення аналізу стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції;

- формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань;

- організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції;

- здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;

- здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

- надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;

- інші повноваження, визначені законом.

У випадках виявлення порушення вимог антикорупційного законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого корупційного порушення Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

Припис Національного агентства є обов’язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.

У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов’язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п’яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

Очікується, що Національне агентство розпочне свою діяльність у липні 2016 року.

Національне антикорупційне бюро України – державний правоохоронний орган, основним завданням якого є попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Компетенція Національного бюро поширюється лише на ту частину корупційних злочинів, які є найбільш суспільно небезпечними. До них відносяться корупційні злочини:

- вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спеціальними суб’єктами (судді, народні депутати, прокурори Генеральної прокуратури України і т.д.);

- розмір предмета злочину чи шкоди дорівнює чи перевищує мінімальну заробітну плату в 500 разів;

- корупційне правопорушення вчинено щодо іноземних посадових осіб або становить загрозу національній безпеці.

Правову основу функціонування Національного бюро становлять Закон України “Про Національне антикорупційне бюро України” від 14 жовтня 2014 року №1698-VIII, указ Президента України “Про утворення національного антикорупційного бюро України” від 16 квітня 2015 року №217.

Органи прокуратури згідно статті 2 Закону України “Про прокуратуру” здійснюють функції, які пов`язані з:

- представництвом інтересів громадянина або держави в суді та їх захистом при виконанні судових рішень (наказ Генеральної прокуратури України від 28.05.2015 № 6гн);

- наглядом за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

- наглядом за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Також, в структурі Генеральної прокуратури України на правах самостійного структурного підрозділу утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, на яку покладаються такі функції:

- здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України;

- підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях;

- представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом, і пов’язаних із корупційними або пов’язаними з корупцією правопорушеннями.

Також, на органи прокуратури покладено функцію здійснення координації діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції (статті7, 8-1 Закону України “Про прокуратуру”).

Органи Національної поліції – здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності (пп.9 п.3 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. №877).

В чинній правовій системі України з питань впровадження державної антикорупційної політики також функціонують інститути:




Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики - посадова особа, на яку покладається виконання завдань щодо формування та забезпечення реалізації державної антикорупційної політики в органах виконавчої влади. Серед повноважень Урядового уповноваженого - погодження призначення на посаду та звільнення з посади керівників підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції апарату центральних органів влади, їх заохочення та притягнення до відповідальності, погодження структури, штатної чисельності та погодження планів роботи таких підрозділів.

Питання діяльності Урядового уповноваженого регулюються постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Урядового уповноваженого з антикорупційної політики” від 4 грудня 2013 року №949 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 року №295).
Уповноважені підрозділи (особи) з питань запобігання та виявлення корупції, в тому числі в центральних органах виконавчої влади та їх територіальних органах. Зазначені підрозділи (особи) утворюються (визначаються) за рішенням керівника центрального органу виконавчої влади.

Керівник уповноваженого підрозділу органу виконавчої влади підзвітний і підконтрольний Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики, якщо інше не передбачено законом.

Керівник уповноваженого підрозділу територіального органу підзвітний керівникові такого територіального органу та підзвітний і підконтрольний керівникові уповноваженого підрозділу органу виконавчої влади.

Основними завданнями уповноваженого підрозділу є:

1) підготовка, забезпечення та контроль за здійсненням заходів щодо запобігання корупції;

2) надання методичної та консультаційної допомоги з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства;

3) участь в інформаційному та науково-дослідному забезпеченні здійснення заходів щодо запобігання та виявлення корупції, а також міжнародному співробітництві в зазначеній сфері;

4) проведення організаційної та роз’яснювальної роботи із запобігання, виявлення і протидії корупції;

5) здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів;

6) здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства.

Правовою підставою функціонування уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в центральних органах виконавчої влади є постанова Кабінету Міністрів України “Питання запобігання та виявлення корупції” від 4 вересня 2013 року №706.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції - утворено відповідно до Постанови Верховної Ради України від 4 грудня 2014 року №22-VIII “Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання” (із змінами).

У віданні Комітету перебувають наступні питання:

формування та реалізація антикорупційної політики;

проведення антикорупційної експертизи законопроектів, поданих суб’єктами права законодавчої ініціативи;

запобігання та протидія корупції;

запобігання корупції в діяльності юридичних осіб;

запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;

правила етичної поведінки на публічній службі;

фінансовий контроль стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування;

відповідальність за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією;

правове регулювання діяльності Національного антикорупційного бюро;

правове регулювання діяльності Національного агентства з питань протидії корупції;

діяльність інших правоохоронних і державних органів в частині їх повноважень у сфері запобігання та протидії корупції;

державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції;
1.5. Реалізація антикорупційної політики
Антикорупційна стратегія реалізується шляхом виконання державної програми, яка розробляється Національним агентством та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Керівники державних органів несуть персональну відповідальність за забезпечення реалізації державної програми з виконання Антикорупційної

Державна програма з виконання Антикорупційної стратегії підлягає щорічному перегляду з урахуванням результатів реалізації визначених заходів, висновків та рекомендацій парламентських слухань з питань ситуації щодо корупції.

Важливо: в центральних органах виконавчої влади Антикорупційні програми затверджуються їх керівниками та підлягають погодженню Національним агентством.

Антикорупційні програми повинні передбачати:

- визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у відповідній сфері, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми;

- оцінку корупційних ризиків у діяльності органу, установи, організації, причини, що їх породжують та умови, що їм сприяють;

- заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, осіб, відповідальних за їх виконання, строки та необхідні ресурси;

- навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування;

- процедури щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду програм;

- інші спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням заходи.

Пенсійним фондом України 14 березня 2016 року затверджено Програму Пенсійного фонду України щодо впровадження антикорупційних заходів на 2016 рік. Програма складена за результатами аналізу корупційних ризиків у діяльності органів Пенсійного Фонду України з урахуванням виконання завдань щодо впровадження антикорупційних заходів у 2015 році і включає визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції, оцінку корупційних ризиків, заходи щодо їх усунення, строки та осіб, відповідальних за виконання, процедури проведення моніторингу та оцінки виконання завдань, поширення інформації про результати проведеної роботи.
2. ПРЕВЕНТИВНІ АНТИКОРУПЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ
Законодавство встановлює низку вимог та процедур, спрямованих на запобігання корупції. Усі ці інструменти становлять комплекс антикорупційних механізмів, які виступають “бар’єрами” на шляху вчинення корупційних правопорушень.

2.1 Запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням

Законодавством встановлено низку положень, які за змістом є обмеженнями та заборонами певних видів поведінки посадових осіб, а за своїм призначенням це - засоби запобігання корупції. Необхідно такі положення знати, розуміти та дотримуватись у своїй повсякденній діяльності.

2.1.1. Обмеження щодо використання службового становища

Відповідно до статті 22 Закону суб’єктам відповідальності за корупційні правопорушення забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
2.1.2. Обмеження щодо одержання подарунків
Відповідно до статті 23 Закону суб'єктам відповідальності за корупційні правопорушення забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб (у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи);

Виключенням є подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність (крім випадків, якщо вартість таких подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки).

Передбачені обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які даруються близькими особами або одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.


  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Закону України «Про запобігання корупції»
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про...

Закону України «Про запобігання корупції»
Порівняльна таблиця до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо удосконалення...

Закон Закон України «Про запобігання корупції»
Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції 11серпня 2016 р. №3

Відповідно до норм Закону України «Про запобігання корупції» розширено...
Національного агентства з питань запобігання корупції (назк) за формою, що визначається цим агентством

Звіт про результати проведення заходів щодо запобігання І протидії...
Протидії корупції спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики, яким тимчасово визначено Міністерство юстиції...

Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції 11...
Реєстр Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції
Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 січня 2017 року n 25

Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції
У формі слова "мінімальних заробітних плат, встановлених на" замінено словами "прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних...

Україна Кам’янка-БузькА районнА державнА адміністрація Розпорядження
Про оголошення конкурсу на заміщення посади головного спеціаліста відділу правового забезпечення, взаємодії з правоохоронними органами,...

Коммунальное учреждение «дошкольное учебное учреждение (ясли-сад)...
«Про затвердження плану заходів щодо запобігання та профілактики корупційних правопорушень на 2015 рік», з метою реалізації державної...

Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції
Форма повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування (далі повідомлення) складається з правил заповнення...

Закону України «Про засади запобігання І протидії корупції»
Закону України «Про засади запобігання І протидії корупції» від 7 квітня 2011 року №3206-vi

Методичні рекомендації
Йним законодавством для посадових осіб юридичних осіб публічного права, та алгоритм дій їх керівників для забезпечення безумовного...

Рішення 09. 06. 2016
Закону України "Про запобігання корупції", статей 18, 20 Закону України "Про політичні партії в Україні", статей 172 4 172 9, 188...

Інформація про стан роботи з питань запобігання та протидії корупції...
України від 21 жовтня 2011 року №1001/2011 «Про Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки», від 5 жовтня 2011 року №964/2011...

Наказ
Про затвердження Методичних рекомендацій з питань запобігання та протидії корупції

До засідання колегії відділу освіти
Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» в І півріччі 2013 року

Закон України «Про засади запобігання І протидії корупції»
Затверджую голова Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт