Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

21. Найважливіші екологічні проблеми області - О. Л. Горган Екологічний паспорт

О. Л. Горган Екологічний паспорт





Сторінка52/52
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   52
21. Найважливіші екологічні проблеми області

Найважливіші екологічні проблеми пов’язані з:

- наявністю підприємств, які належать до найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища України;

- негативним впливом діяльності основних підприємств – забруднювачів;

- екологічним станом кожного ресурсу, тенденція його змін.

- велика кількість автотранспорту порівняно з іншими регіонами України.

До найважливіших екологічних проблем Київської області належить:

- забруднення атмосфери викидами промислових підприємств та автотранспорту;

- забруднення гідросфери скидами стічних вод промислових підприємств і комунально-побутовими стічними водами;

- проблеми щодо поводження з відходами І-ІV класів небезпеки;

- невинесення у натуру і картографічний матеріал водоохоронних зон і прибережних захисних смуг;

- порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок області.

Основу промислового потенціалу Київської області становлять понад 300 великих та середніх підприємств. Загальнодержавне значення мають такі підприємства: Трипільська теплова електрична станція, Казенний завод порошкової металургії м. Бровари, Київський картонно-паперовий комбінат у м. Обухів, Приватне акціонерне товариство «Росава» м. Біла Церква, та інші підприємства.

Область характеризується значним техногенним та демографічним навантаженням на територію, значною розораністю земельного фонду, наявністю великої кількості радіоактивно забруднених земель, віднесених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС до зони відчуження.

В області знаходиться найбільший радіаційно небезпечний об’єкт –Чорнобильська АЕС. Саме цей фактор призвів до екологічної катастрофи. Київська область на кордоні з Житомирською та Чернігівською областями має значні території, забруднені в результаті аварії на ЧАЕС. На сьогоднішній день Чорнобильська АЕС продовжує залишатися екологічною загрозою техногенного походження для регіонів усіх рівнів.

Атмосферне повітря

Моніторинг забpуднення атмосфеpного повітpя в Київській області пpоводився в чотиpьох містах: в Білій Цеpкві – на двох стаціонаpних постах спостеpежень (ПСЗ), в Бpоваpах, Обухові, Укpаїнці – на одному посту.

Визначався вміст чотиpьох основних домішок: завислих речовин (пилу), діоксиду сіpки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, а також восьми важких металів: заліза, кадмію, мангану, міді, нікелю, свинцю, хpому, цинку.

За звітний рік у Білій Церкві було відібрано 7296 проб атмосферного повітря, в Українці – 3648, у Броварах – 3604, в Обухові – 3384 проби, які були проаналізовані в лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря (ЛСЗА) ЦГО. Проби на вміст важких металів в повітрі (в кожному місті – 12 середньомісячних пpоб, 96 визначень) аналізувались в лабораторіях ЦГО: лабораторії спостережень за забрудненням ґрунтів та моніторингу важких металів (ЛСЗГ) та лабораторії фізико-хімічних методів аналізу (ЛФХМА).

У 2016 р. загальний рівень забруднення атмосферного повітря за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) в містах Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка оцінювався, як низький.

Сеpедньоpічні концентрації домішок, що визначались не перевищували сеpедньодобову гpанично допустиму концентрацію (ГДКс.д.), за винятком діоксиду азоту (речовини 3-го класу небезпеки), вміст якого в контрольованих містах області протягом усього року був на рівні 1,0-2,5 ГДКс.д. Основними джерелами викидів цієї домішки в атмосферу є підприємства енергетичного комплексу.

Основним забруднювачем атмосферного повітря у Київській області є ПАТ «Центренерго» Трипільська ТЕС, викиди якої у 2016 році становили 74,713 тис. т., що становить 76,1 % викидів стаціонарних джерел.

Суттєвою складовою забруднення атмосферного повітря області є викиди від пересувних джерел.

Утворення та накопичення відходів

Не менш гострою, ніж у попередні роки, залишалася у 2016 році проблема утилізації твердих побутових відходів (далі – ТПВ). Більша частина звалищ, полігонів ТПВ вичерпала свій потенціал.

Незважаючи на вжиті заходи, території населених пунктів області знаходяться у незадовільному стані, існуюча система санітарної очистки не забезпечує у повній мірі вивозу і знешкодження побутових відходів, що призводить до утворення стихійних звалищ.

В області відбувається інтенсивне утворення та накопичення відходів, що зумовлюється недостатністю переробки відходів енергетичної та інших галузей промисловості, відсутністю сучасних полігонів з утилізації побутових відходів та потребою в санації існуючих сміттєзвалищ, що вичерпали свій ресурс або експлуатуються з грубими порушеннями норм екологічної безпеки.

На 01.01.2017 в області за статистичними даними накопичено 45429,3 тис. тонн відходів І-ІV класу небезпеки. Переважну їх частину становили відходи IV класу небезпеки 99,9 % та 0,1 % відходи I-III класів небезпеки, проте, саме вони створюють ризики для здоров’я людей і навколишнього середовища.

Одним з найбільших полігонів захоронення твердих побутових відходів є полігон твердих побутових відходів № 5, що експлуатується ПАТ «Київспецтранс» забруднює атмосферне повітря та підземні водні горизонти відповідно газоподібними та рідкими продуктами гниття відходів. Полігон продовжує залишатись об’єктом потенційної загрози виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з імовірним залповим скидом фільтрату за межі полігону.

Щороку на полігоні розміщується основна частина побутових відходів міста Києва. Загальний обсяг відходів розміщених на полігоні понад 7 млн. тонн, що становить 15,6 % наявних на кінець звітного року у сховищах організованого складування та на території підприємств.

У зв’язку з порушенням чинного екологічного законодавства при розміщенні і поводженні з відходами, зокрема і через невирішене питання знешкодження фільтрату, склалася загрозлива ситуація для довкілля і здоров’я населення.

Згідно санітарно-технічного паспорту полігону ТПВ № 5 до найбільш значних та довготривалих впливів на навколишнє природне середовище, в тому числі при аварійних ситуаціях, відноситься накопичений фільтрат в обсязі 600 тис. тонн. Фільтрат, що витікає з тіла полігону через протифільтраційну завісу і несе небезпеку довкіллю, накопичується в 2-ох штучно створених озерах.

На даний час, залишається невирішеним питання переробки, знешкодження фільтрату, що негативно впливає на підземні та поверхневі води.

З метою вирішення проблеми експлуатації полігону першочергово необхідно:

- постійно здійснювати очистку фільтрату;

- укріпити захисні дамби I та II чергу полігону;

- розпочати поетапну рекультивацію полігону.

Водокористування

Київська область розташована в центральній північній частині України, вздовж середньої течії Дніпра. Головна водна артерія – Дніпро. Вище
м. Києва утворено Київське водосховище. Київська область займає площу -
28,9 тис. км2 (4,8% території України), 3% території належить басейну Південного Бугу. Межує з Полтавською, Чернігівською, Черкаською, Вінницькою, Житомирською та Гомельською (Республіка Білорусь) областями.

Землі водного фонду. Площа земель водного фонду в Київській області становить – 232,6 тис. га (8 % від загальної площі території
28,9 тис.км2). У тому числі під річками та струмками 10 тис га, під водосховищами з озерами та ставками – 158,4 тис. га, болотами – 50 тис. га.

Водний фонд. На території Київської області протікає 1 523 річки загальною довжиною 8,7 тис. км. На них розташовано 2 596 водойм (без врахування дніпровських водосховищ) з площею водного дзеркала
25,36 тис. га, об’ємом 411,6 млн. м3 води.

Великі річки - Дніпро (243 км в межах області), Десна (66 км), Прип’ять (68 км).

Середні річки – Уж (94км), Тетерів (119км), Ірпінь (124км), Рось (192км), Трубіж (125 км), Супій (125 км), Гнила Оржиця (38 км), Гнилий Тікич (40 км).

Малі річки з струмками 1 511 загальною довжиною – 7 535 км.

Річки завдовжки понад 10 км- 206, загальною протяжністю 4 184 км.

В області створено 2 389 ставків та 58 водосховищ загальним об’ємом води 462,5 млн. м3.

За запасами водних ресурсів область має достатньо поверхневих і підземних водних ресурсів. Водозабезпеченість території і населення загальними водними ресурсами майже в 6-11 раз більші і місцевими в 1,2-2,2 рази менші, ніж у середньому по Україні.

Спостереження за станом забpуднення водних об’єктів Київської області за гідpохімічними показниками пpоводились меpежею гідрометслужби у 2016 р. на річках Тетерів, Ірпінь, Унава, Десна, Трубіж, Недра, Рось та Київському і Канівському водосховищах.

Річки. За даними гідрохімічних спостеpежень середній вміст pозчиненого у воді кисню у більшості річок був задовільним і знаходився у межах 7,80 - 9,79 мгО2/дм3, деяке зниження разової концентрацій до 2,88 - 3,84 мгО2/дм3 зафіксовано у воді р. Трубіж в районах смт Баришівка та м. Переяслав-Хмельницький, р. Ірпінь – смт  Гостомель.

Для річок Київської області характерними забруднювальними речовинами були сполуки азоту, сполуки важких металів, феноли.

Перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) за середнім вмістом відмічено за сполуками азоту амонійного у межах 1,0 - 3,6 ГДК у більшості річок області, крім р. Рось (в районі Білої Церкви), р. Тетерів та р. Десна, сполуками азоту нітритного – 1,0 - 2,7 ГДК у пунктах річок Тетерів, Ірпінь, Трубіж, Недра, Рось (3 км нижче м. Біла Церква та в районі м. Богуслав).

Забруднення води важкими металами (сполуками міді, мангану, цинку, заліза загального, хрому шестивалентного) залишається суттєвим.

Середньорічні концентрації сполук міді перевищували ГДК у 1 - 7 разів, сполук мангану – у 2,3 - 7,6 раза, цинку – у 1,4 - 2,8 раза у річках Ірпінь, Унава, Десна, Рось (м. Біла Церква), заліза загального – у 2 рази - у р. Ірпінь.

Вміст фенолів у пунктах контролю річок Ірпінь, Унава та Трубіж був на рівні 1-2 ГДК.

В усіх річках та пунктах, де проводились спостереження середні концентрації хрому шестивалентного коливались у межах 5 - 10 ГДК, а разові концентрації досягали рівнів 9 - 20 ГДК.

Середньорічні концентрації легкоокисних органічних речовин по (БСК)5 на рівні 1,0 - 1,2 ГДК зафіксовано у річках Трубіж (смт Баришівка), Рось (м. Біла Церква та нижче м. Богуслав).

Максимальний вміст сполук мангану досягав рівня високого забруднення (ВЗ) у пункті спостережень р. Ірпінь – смт Гостомель і становив 14 ГДК у жовтні та 14,5 ГДК у грудні.

Загалом у річках Київської області по більшості показників якість води порівняно з минулим роком суттєво не змінилась, проте у більшості річок спостерігалось деяке збільшення вмісту сполук азоту амонійного, у річках Унава, Десна, Рось (9 км вище та 1 км вище м. Біла Церква) – сполук цинку, у річках Унава, Недра, Рось (м. Богуслав) – сполук хрому шестивалентного, у р. Рось (м. Біла Церква) – сполук міді. Зафіксовано деяке зменшення вмісту мангану у більшості річок області, сполук міді – у річках Ірпінь, Унава.

Водосховища. Середньорічні концентрації розчиненого у воді кисню Київського і Канівського водосховищ знаходились у межах 6,68 - 9,62 мгО2/дм3.

Середній вміст сполук азоту амонійного перевищував гранично допустимі концентрацій (ГДК) у 1,0 - 2,0 рази у пунктах Київського та Канівського водосховищ (крім створів у межах міста та 6 км нижче міста Київ), сполук азоту нітритного – у 1,0 - 2,5 раза в районі с. Нові Петрівці Київського водосховища та у пунктах Канівського водосховища. Середньорічні концентрації сполук міді були у межах 1 - 22 ГДК, цинку – 1,7 - 5,8 ГДК, мангану – 1,5 - 11 ГДК, хрому шестивалентного – 4 - 7 ГДК у пунктах і створах Київського та Канівського водосховищ.

В районі м. Чорнобиль Київського водосховища вміст сполук заліза загального становив 1,5 - 1,8 ГДК. Концентрації фенолів на рівні ГДК зафіксовані у Київському водосховищі у створі 1 км вище м. Чорнобиль та у с. Нові Петрівці.

У 2016 р. рівень високого забруднення – (ВЗ) відмічався у Канівському водосховищі в районі м. Українки за вмістом сполук міді з концентраціями 56 та 69 ГДК та сполук цинку – 10,5, 11,0 та 12,4 ГДК, у верхньому створі м. Київ – за вмістом сполук азоту амонійного – 12 ГДК, у нижньому створі - азоту нітритного – 11 ГДК.

Протягом року зафіксовано 8 випадків високого забруднення сполуками мангану у межах 10 - 50 ГДК у Київському водосховищі в районі м. Чорнобиль, с. Нові Петрівці, у Канівському водосховищі в районі міст Київ, Українка і Ржищів.

У 2016 року дещо збільшився вміст сполук азоту амонійного та сполук цинку у більшості створів і пунктах Київського та Канівського водосховищ, сполук міді – у Канівському водосховищі в районі міста Українка, сполук мангану – у Київському водосховищі у пункті с. Нові Петрівці.

В районі м. Ржищів Канівського водосховища та у створах 1 км вище та 3,5 км нижче м. Чорнобиль, в районі с. Страхолісся Київського водосховища відбулось покращення якості води за рахунок зменшення концентрацій сполук мангану, у Канівському водосховищі в районі м. Ржищєва – сполук хрому шестивалентного.

Спостереження за екологічним станом водних об’єктів Київської області за гідробіологічними показниками проводилися на річках Десна, Рось, Тетерів, Ірпінь, Трубіж, Недра, Київському та Канівському водосховищах. Спостереження виконувалися за показниками: фітопланктон, зоопланктон, макрозообентос (біоіндикація) та біотестування.

Річки. За сукупністю гідробіологічних показників стан водної екосистеми р.Десна відповідав 2-3-му класу - чисті–помірно забруднені води з погіршенням якості вод за фітопланктоном восени.

Стан планктонних ценозів р. Рось відповідав 3-му класу якості вод - помірно забруднені води. За макрозообентосом якість вод значно змінювалась протягом року:

- у травні стан донних ценозів відповідав 3-му класу якості вод - помірно забруднені води;

- у червні в створі 9 км вище м. Біла Церква та 3 км нижче м. Біла Церква якість вод підвищилась до 2-го класу - чисті води;

- у серпні в усіх створах – 1-2-й клас - дуже чисті та чисті води;

- у жовтні - стан донних угруповань річки у створах 9 км та 1 км вище м. Біла Церква та в обох створах м. Богуслав відповідав 3-му класу - помірно забруднені води, у створі 3 км нижче м. Біла Церква - 1-му класу якості - дуже чисті води.

За результатами біотестування, проведених на р.Рось 18 квітня, хронічну токсичну дію вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта виявлено у створі 3км нижче м. Біла Церква.

За сукупністю гідробіологічних показників стан якості вод р. Ірпінь відповідав 3 класу - помірно забруднені води.

Якість товщі води р. Тетерів відповідала 3-му класу якості вод - помірно забруднені води, в придонних шарах якість вод була вищою – 2-й клас якості - чисті води.

Стан якості вод р. Трубіж, загалом, за показниками розвитку планктонних та донних ценозів відповідав 3-му класу - помірно забруднені води.

Загалом за результатами гідробіологічних спостережень стан р. Недра відповідав 3-му класу якості вод - помірно забруднені води.

Водосховища. Видове багатство альголфлори Київського водосховища було дуже високим, знайдено 6 систематичних груп (до 68 видів водоростей в пробі), пік чисельного та якісного розвитку визначався у вересні. Переважно развивались діатомові, синьозелені та зелені водорості. Слабка стадія «цвітіння» води спостерігалось у квітні у створі 1 км вище м.Чорнобиль (верт.0,9). Восени по всій акваторії водосховища спостерігалось «цвітіння» води сильного ступеню – такий розвиток домінуючих груп водоростей екологічно небезпечний, може викликати вторинне біологічне забруднення та заморні явища.

В зоопланктоні Київського водосховища знайдені коловертки, гіллястовусі та веслоногі ракоподібні, частка видів-индикаторів органічного забруднення (βα-мезосапроби) у верхній частині водойми (створи м.Чорнобиль) складала 3-18% від загальної чисельності планктонних безхребетних. В середній частині водойми та на передгреблевій ділянці кількісний розвиток угруповання (переважно гіллястовусих рачків) досягав максимума восени одночасно із фітопланктоном.

Загалом за результатами гідробіологічних спостережень стан водних ценозів відповідав 3-му класу якості вод – помірно забруднені води.

Визначення хронічної токсичності вод Київського водосховища на тест-об’єкті Ceriodaphnia affinis не виявило токсичну токсичну дію вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта.

На Канівському водосховищі в першій половині року простежувалась сезонна динаміка показників якісного і кількісного розвитку фітопланктону, угруповання структуроване та різноманітне. Домінуючою групою в складі альгофлори були β-мезосапробні діатомові водорості - індикатори помірного забруднення вод. В жовтні в районі м.Київ спостерігалось порушення сезонної динаміки розвитку фітопланктону: домінували β-мезосапробні синьозелені водорості, причому біомаса цих водоростей в створах в межах м.Київ та 6 км нижче м.Київ (верт. 0,1) відповідала помірній стадії «цвітіння» води (концентрація клітин водоростей, що значно погіршують якість вод). Розвиток зоопланктонного угруповання був нерівномірним. Ценоз був, в основному, представлений β-мезосапробними коловертками, гіллястовусими ракоподібними, та несапробними веслоногими ракоподібними. Кількісні та якісні показники розвитку зоопланктонного угруповання по всій акваторії водосховища були низькими.

Загалом стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав 3-му класу якості вод - помірно забруднені.

Визначення хронічної токсичності вод Канівського водосховища на тест-об’єкті Ceriodaphnia affinis виявило токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкта у створі в межах м.Київ (верт.0,1) у лютому та в червні - в усіх створах м.Київ.

Протягом останніх двох років спостерігається тенденція до зменшення загальних обсягів водовідведення, що пов’язано зі зменшенням обсягів забору і використання води. Зменшилися обсяги скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти Київської області, що обумовлено більш раціональним використанням водних ресурсів і пов’язано із встановленням приладів обліку. Скиди зворотних вод у 2016 році зменшилися у порівнянні з попереднім роком на 42,8 млн. м3.

Соціальну напругу населення становлять очисні споруди міста Києва, а саме Бортницька станція аерації ВАТ «Київводоканал». Запроектовані в 50-60 роках минулого століття за класичною схемою вони включають в себе мулові поля для висушування мулу природним шляхом, їх площа займає 272 га в Бориспільському районі біля с. Гнідин.

Щоденно на станції утворюється і надходить на мулові поля до 12 тис.м3 мулу, вологістю 97-98 %, який містить велику кількість тяжких металів.

На теперішній час, мулові поля знаходяться у переповненому стані, відносно раніше передбачених проектних позначок. При проведенні моніторингу стану забруднення атмосферного повітря, води та ґрунту населених пунктів Гнідин та Ревне, виявлені забруднення ґрунту – свинцем, вода з криниць не відповідає показникам безпеки по нітратах.

Для вирішення питання поточної експлуатації Бортницької станції аерації необхідно відмовитися від мулових полів, збудувати сучасний технологічний комплекс по висушуванню мулу з подальшим його використанням.

У деяких поверхневих водоймах спостерігається тенденція погіршення показників якості води, що певною мірою має природний характер. Випадки перевищення нормативів гранично допустимих скидів на підприємствах області, які також мали місце в 2012 році, свідчать про посилення антропогенного тиску на природні водойми (особливо на малі річки області). Як і в минулому році, якість стічних вод не завжди відповідала затвердженим нормативам граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин.

Серйозна проблема виникла у зв’язку з незадовільним станом знешкодження та переробки промислових і побутових відходів, які становлять реальну загрозу для навколишнього середовища і здоров’я людей. Тому ця проблема набуває більшої актуальності і її неможливо розв’язати без запровадження сучасних безвідходних та маловідходних ресурсозберігаючих технологій. Необхідна реконструкція і модернізація комунальних та промислових підприємств, обладнання їх сучасними природоохоронними установками.

Першочергового значення набуває проблема охорони водних ресурсів. Значна кількість існуючих очисних споруд працює неефективно. Викликає занепокоєння й стан малих річок області, які забруднюються не тільки стічними водами міст, а й відходами тваринницьких ферм, тощо.

На вирішення екологічних проблем області в 2016 році капітальні інвестиції та поточні витрати склали 8914,4 млн. грн., які збільшено майже в 2 рази порівняно з 2015 роком.

Земельні ресурси

В останні роки спостерігається тенденція до збільшення кількості забудованих земель, які станом на 01.01.2017 займають 137,4 тис. га, що становить 4,9 % від загальної площі області.

Фактично збільшення площі забудованих земель здійснюється переважно за рахунок зменшення площі сільськогосподарських угідь.

Забруднювачами земельних ресурсів є, в основному, накопичувачі побутових відходів (сміттєзвалища, мулові майданчики), склади безхазяйних непридатних пестицидів і агрохімікатів та промислові відходи, що формуються на великих підприємствах.

У Київській області основними показниками забруднення, за якими виявлено перевищення ГДК, є концентрація залишкових кількостей пестицидів та наявність радіонуклідів постчорнобильського походження.

Природні об’єкти та збереження біорізноманіття

Станом на 01.01.2017 року на території Київської області налічується 207 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, загальною площею – 290 234,9347 га, що становить 10,3 % від адміністративної площі Київської області.

На даний час встановлено межі 6 територій загальнодержавного і 59 територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, 108 територій та об'єктів розташовані на землях держлісфонду, винесені в натуру (встановлені інформаційно-охоронні знаки та аншлаги) та внесені дані в таксаційні описи матеріалів лісовпорядкування (відповідно до вимог ст. 46 Лісового кодексу України, при проведенні лісовпорядкування виконуються відповідні топографо-геодезичні роботи і спеціальне картографування лісів).

Висновок

Для вирішення проблемних питань у галузі охорони довкілля органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, організації та громадськість мають сконцентрувати свої зусилля на вирішенні таких основних проблемних питань:

  • покращення стану об'єктів каналізаційного господарства;

  • покращення гідрологічного та гідрохімічного режиму річок;

  • запобігання підтопленню територій області;

  • будівництво сучасних полігонів з утилізації побутових відходів та санація існуючих сміттєзвалищ, що вичерпали свій ресурс або експлуатуються з грубими порушеннями норм екологічної безпеки;

  • зменшення викидів в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел;

  • знешкодження заборонених, невідомих та непридатних до використання у сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин;

  • розширення мережі природно-заповідного фонду за рахунок створення нових територій та об'єктів.

Забезпечення екологічної рівноваги та безпеки – завдання не з легких і не з дешевих. Воно потребує великих затрат людських і матеріальних ресурсів. Конкретний, бажаний результат буде лише при злагодженій роботі всіх гілок влади.


Відповідальні виконавці за підготовку Екологічного паспорту


п/п

П.І.Б

Номер телефону

Посада

1.

Мисюра С.М.

279 01 58

Начальник відділу економіки природокористування

2.

Недзельська С.В.

279 01 58

Начальник відділу екомережі та екосистем

3.

Магденко Ю.І.

279 01 58

Начальник відділу дозвільної діяльності

4.

Литвиненко М.В.

279 01 58

Головний спеціаліст відділу поводження з відходами

5.

Козлюк В.В.

279 01 58

Провідний спеціаліст відділу економіки природокористування
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   52

Схожі:

О. Л. Горган Екологічний паспорт

Екологічний паспорт

М. Д. Мельничук Екологічний паспорт

Методичні рекомендації до практично-семінарських занять з дисципліни «Екологічний аудит»
«Екологічний аудит» для студентів денної форми навчання за спеціальності 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване...

Державна податкова адміністрація україни
Починаючи з 1 січня 2011 року з набранням чинності Кодексу на заміну загальнодержавного збору за забруднення навколишнього природного...

Методичний паспорт проекту Автор проекту Назва проекту Тип проекту
Тип проекту (літературно-творчий, інформаційний, ігровий, соціальний, дослідницький, пригодницький, телекомунікаційний, практично-орієнтований,...

Пояснювальна записка Шановні колеги! Представляємо до вашої уваги...
Представляємо до вашої уваги освітній екологічний проект «В світі дерев» алгоритм роботи щодо ознайомлення з деревами найближчого...

«Український сертифікаційний центр» Паспорт адміністратора реєстрації...
Цск. Паспорт має бути використано як практичний посібник в повсякденній роботі адміністраторів реєстрації та при підготовці до кваліфікаційних...

1 конкурс. Привітання команд
...

Анкета туриста (заповнюється розбірливим почерком або на комп'ютері,...
Закордонний паспорт (дійсний мінімум 3 місяці після закінчення дії візи) + копії всіх шенгеньских віз (якщо є від'їзджений або другий...

План проведення семінарів та практикумів (тренінгів) із платниками податків на жовтень 2017 року
Рентна плата та екологічний податок: типові помилки при складанні податкової звітності

Дозвіл на проведення будь-яких діагностичних, експериментальних,...
Дозвіл Держсанепідслужби України на проведення робіт з дів в установах України («Санітарний паспорт»; «Санітарний паспорт на право...

Кожен громадянин України має право на отримання паспорта для виїзду за кордон
Паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі паспорт) є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України...

Екологічний проект
Все це набуло нині загрозливих масштабів І темпів, викликає велике занепокоєння людства. З розвитком цивілізації та через стрімке...

Отже, після досягнення 16-ти років до територіального підрозділу...
Відповідно до п. 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992...

Паспорт водного господарства підприємства загальні положення
Паспорт водного господарства Підприємства розробляється відповідно до вимог "Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні...

Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення...
Паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі паспорт для виїзду за кордон) є документом, що посвідчує особу, підтверджує...

Термін
Мінприроди України на отримання сертифікату екологічного аудитора у відповідності до вимог Закону України «Про екологічний аудит»....



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт