Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Законукра ї н и

Законукра ї н и





Сторінка1/7
  1   2   3   4   5   6   7

Проект



З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про вищу освіту

(нова редакція)
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 20, ст.134 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86

N 1004-IV ( 1004-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.9

N 1158-IV ( 1158-15 ) від 11.09.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.67

N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 )
(Щодо визнання неконституційними окремих положень див.

Рішення Конституційного Суду

N 14-рп/2004 ( v014p710-04 ) від 07.07.2004 )
(Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2229-IV ( 2229-15 ) від 14.12.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.103

N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267

N 3074-IV ( 3074-15 ) від 04.11.2005, ВВР, 2006, N 5-6, ст.72

N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66

N 506-V ( 506-16 ) від 20.12.2006, ВВР, 2007, N 10, ст.83

N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78

- зміни діють по 31 грудня 2008 року )
(Додатково див. Рішення Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008)
(Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 1024-VI ( 1024-17 ) від 19.02.2009, ВВР, 2009, N 27, ст.352

N 1798-VI ( 1798-17 ) від 19.01.2010, ВВР, 2010, N 9, ст.89 )

(У редакції Закону N 0000 від 00.00.2010 р. )

Цей Закон спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі вищої освіти. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих кадрах.

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

1) автономія вищого навчального закладу – сукупність прав та обов’язків щодо здійснення освітньої, наукової, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів тощо відповідно та у межах, визначених законодавством про освіту;

2) акредитація – процедура підтвердження спроможності вищого навчального закладу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти за певною спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівнів відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення;

3) акредитована спеціальність  спеціальність відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня, за якою вищий навчальний заклад певного типу пройшов процедуру акредитації та отримав право видавати державні документи про здобуття вищої освіти встановленого зразка;

4) вища освіта – рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту освіти, що ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації;

5) вищий навчальний заклад освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні, освітньо-наукові програми вищої освіти за певними освітньо-кваліфікаційними, освітньо-науковими рівнями, забезпечує навчання, виховання осіб, здобуття ними кваліфікації відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність;

6) вищий навчальний заклад державної форми власності - вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади;

7) вищий навчальний заклад комунальної форми власності - навчальний заклад, заснований органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що фінансується з місцевого бюджету і підпорядкований органам влади Автономної Республіки Крим, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування;

8) вищий навчальний заклад приватної форми власності - навчальний заклад, заснований на приватній власності і підпорядкований власнику (власникам);

9) вищий військовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад з особливими умовами навчання) - вищий навчальний заклад державної форми власності, який з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань цивільного захисту та в галузі митної справи, Міністерства внутрішніх справ, здійснює за певними освітньо-кваліфікаційними, освітньо-науковими рівнями підготовку курсантів (слухачів, студентів) для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького (інспекторського) складу;

10) галузь освіти – це група спеціальностей, споріднених за ознакою спільності основ знань, на яких ґрунтується освітня і професійна підготовка;

11) кваліфікація – назва професії відповідно до Національного класифікатора України;

12) ліцензування – процедура визнання спроможності вищого навчального закладу, іншої юридичної особи здійснювати освітню діяльність, пов'язану із наданням вищої освіти певного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівнів, післядипломну освіту, інші освітні послуги відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення;

13) ліцензована спеціальність – спеціальність, за якою вищий навчальний заклад певного типу визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов'язану із наданням вищої освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівнів;

14) нормативний строк навчання – строк навчання за денною формою, необхідний для засвоєння особою відповідної освітньо-професійної, освітньо-наукової програми, встановлений стандартом вищої освіти;

15) освітня діяльність – діяльність із надання освітніх послуг вищими навчальними закладами, іншими юридичними особами з видачею відповідного документа;

16) освітньо-кваліфікаційний, освітньо-науковий рівень вищої освіти характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості професійної компетентності особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки певного рівня професійної діяльності;

17) рівень професійної діяльності – характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує особа з вищою освітою;

18) спеціалізація – складова спеціальності, що передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну або освітньо-наукову підготовку;

19) спеціальність – складова галузі освіти, у межах якої здійснюється освітньо-професійна підготовка молодшого бакалавра, бакалавра та магістра і освітньо-наукова підготовка докторів філософії та докторів наук за певним видом економічної діяльності;

20) тест на виявлення рівня загальної навчальної компетентності – комплекс тестових завдань, які дають змогу оцінити рівень загальної навчальної компетентності осіб, що мають намір здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти;

21) якість вищої освіти – рівень здобутих особою знань, вмінь, навичок, що відображає її професійну компетентність відповідно до стандартів вищої освіти;

22) якість освітньої діяльності – сукупність характеристик діяльності вищого навчального закладу, іншої юридичної особи з надання освітніх послуг, спрямованих на забезпечення здобуття особою якісної освіти відповідно до стандартів вищої освіти.
Стаття 2. Законодавство України про вищу освіту
Законодавство України про вищу освіту базується на
Конституції України і складається із законів України "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про вищу освіту, то застосовуються правила міжнародних договорів.

Права вищого навчального закладу, передбачені цим Законом, що визначають його автономію, не можуть бути обмежені іншими законами.
Стаття 3. Державна політика у галузі вищої освіти

1. Державна політика у галузі вищої освіти визначається Верховною Радою України.
2. Державна політика у галузі вищої освіти ґрунтується на принципах:

доступності та конкурсності здобуття вищої освіти кожним громадянином України;

незалежності здобуття вищої освіти від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій;

інтеграції системи вищої освіти України у світову систему вищої освіти та Європейській простір вищої освіти при збереженні і розвитку досягнень та традицій української вищої школи;

наступності процесу здобуття вищої освіти;

державної підтримки підготовки кадрів з вищою освітою для пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень;

гласності у формуванні структури та обсягів освітньої та
професійної підготовки кадрів з вищою освітою.
3. Реалізація державної політики у галузі вищої освіти забезпечується шляхом:

збереження і розвитку системи вищої освіти та підвищення її якості;

розширення можливостей для здобуття вищої освіти та освіти впродовж життя;

створення та забезпечення рівних умов доступності до вищої освіти;

дотримання автономії вищих навчальних закладів та їх академічної свободи;

надання цільових, пільгових державних кредитів особам для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

визначення збалансованої структури та обсягів підготовки кадрів з вищою освітою з урахуванням потреб особи, а також інтересів держави та територіальних громад;

надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством;

належної підтримки підготовки кадрів з числа осіб з особливими потребами на основі спеціальних освітніх технологій.
Стаття 4. Право громадян на вищу освіту
1. Громадяни України мають право на здобуття вищої освіти. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі відповідно до стандартів вищої освіти, якщо певний освітньо-кваліфікаційний, освітньо-науковий рівень громадянин здобуває вперше або якщо цей рівень громадянином здобуто за кошти фізичних (юридичних осіб). Громадяни України вільні у виборі вищого навчального закладу, форми здобуття вищої освіти і спеціальності.

Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі за певним освітньо-кваліфікаційним, освітньо-науковим рівнем не вперше у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України.
2. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яким надано статус біженця в Україні або статус закордонного українця, мають право на здобуття вищої освіти нарівні з громадянами України.

Усі інші іноземці та особи без громадянства можуть здобувати вищу освіту за кошти фізичних (юридичних) осіб, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства, а також особи, яким надано статус біженця в Україні або статус закордонного українця, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають права і обов’язки студентів відповідно до законодавства України.
Стаття 5. Мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах
Мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах визначається відповідно до Конституції України та законодавства України про мови.
РОЗДІЛ II

СТРУКТУРА ВИЩОЇ ОСВІТИ. ДОКУМЕНТИ ПРО ВИЩУ ОСВІТУ
Стаття 6. Структура вищої освіти

1. До структури вищої освіти входять освітньо-кваліфікаційні та освітньо-наукові рівні:

1) освітньо-кваліфікаційні рівні:
молодший бакалавр;
бакалавр;

магістр.

2) освітньо-наукові рівні:

доктор філософії;

доктор наук.
2. У вищих навчальних закладах здобуття вищої освіти за спеціальностями всіх освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими програмами ступенево або неперервно залежно від вимог до рівня оволодіння певною сукупністю професійних компетенцій, необхідних для майбутньої професійної діяльності.
Стаття 7. Освітньо-кваліфікаційні, освітньо-наукові рівні вищої освіти
1. Молодший бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенцій для виконання виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою молодшого бакалавра на основі повної загальної середньої освіти становить два-три роки.

Освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого бакалавра може здобуватися на основі базової загальної середньої освіти із одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти.

Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою молодшого бакалавра на основі базової загальної середньої освіти становить чотири роки.

Освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого бакалавра може здобуватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня кваліфікованого робітника. Строк навчання може зменшуватися на півроку-один рік.

Підготовку молодших бакалаврів здійснюють професійні коледжі.
2. Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенцій для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою бакалавра на основі повної загальної середньої освіти становить три-чотири роки.

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра може здобуватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого бакалавра. Строк навчання може зменшуватися на один-два роки.

Підготовку бакалаврів здійснюють університети, академії, коледжі.
3. Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенцій для виконання завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою магістра на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра становить півтора-два роки.

Підготовку магістрів здійснюють університети, академії.
4. Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра медичного, фармацевтичного, ветеринарно-медичного, мистецького, педагогічного, юридичного, військового спрямувань може здобуватися на основі повної загальної середньої освіти або на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого бакалавра.

Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою магістра на основі повної загальної середньої освіти становить п’ять-шість років.

Підготовка магістрів медичного, фармацевтичного, ветеринарно-медичного спрямування на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого бакалавра здійснюється відповідно до порядку, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту.
5. Підготовка магістрів може здійснюватися за освітньо-професійними програмами академічного практичного, управлінського та інших спрямувань.
6. Доктор філософії - освітньо-науковий рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра і передбачає засвоєння особою відповідної освітньо-наукової програми, набуття компетенцій, володіння методологією й методикою дослідницької роботи, проведення наукових досліджень, результати яких мають суттєву наукову новизну та практичне значення, їх опублікування у наукових виданнях, а також підготовку і в установленому порядку публічний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії.

Нормативний строк навчання за освітньо-науковою програмою доктора філософії становить чотири роки.

Підготовка докторів філософії здійснюється в аспірантурі університетів, академій, наукових установ.
7. Доктор наук - освітньо-науковий рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-наукового рівня доктора філософії і передбачає набуття особою найвищих компетенцій у галузі розробки і впровадження методології й методики дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які в сукупності розв’язують важливу наукову проблему або забезпечують розв’язання значної прикладної проблеми і мають загальнонаціональне і світове значення, їх опублікування у наукових виданнях, а також підготовку і в установленому порядку публічний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Нормативний строк навчання за освітньо-науковою програмою доктора наук становить три роки.

Підготовка докторів наук здійснюється в докторантурі університетів, академій, наукових установ.
8. Здобуття вищої освіти на основі раніше здобутої вищої освіти певного освітньо-кваліфікаційного рівня за іншою спеціальністю здійснюється за окремим навчальним планом, розробленим відповідно до стандартів вищої освіти.
Стаття 8. Державна атестація випускників вищих навчальних закладів
1. Державна атестація випускників вищих навчальних закладів - встановлення відповідності якості здобутої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти після завершення навчання за спеціальністю певного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня.

2. Державна атестація осіб, які завершили навчання у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, здійснюється державною екзаменаційною комісією відповідно до положення про державну екзаменаційну комісію, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту.
3. Державна атестація осіб, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, наукових установах за освітньо-науковими рівнями доктора філософії, доктора наук і підготували дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії, доктора наук здійснюється спеціалізованою вченою радою відповідно до положення про присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
4. Особам, які завершили навчання у вищих навчальних закладах за відповідною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти, видається державний документ про вищу освіту (науковий ступінь) встановленого зразка.
Стаття 9. Кваліфікації, наукові ступені
1. Особам, які пройшли державну атестацію, за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, присвоюються за відповідною спеціальністю такі кваліфікації:

молодший бакалавр;

бакалавр;

магістр.
2. Особам, які пройшли державну атестацію за освітньо-науковими рівнями доктора філософії і доктора наук, присуджуються такі наукові ступені:

доктор філософії;

доктор наук.
Стаття 10. Документи про вищу освіту
1. Документ про вищу освіту державного зразка – це персональні дані про здобуту випускником вищого навчального закладу вищу освіту відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня, які занесені до централізованого банку даних спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту і частково відтворені на пластиковій або паперовій основі.

Встановлюються такі види документів, які засвідчують здобуття особою вищої освіти за певними освітньо-кваліфікаційними, освітньо-науковими рівнями:

диплом молодшого бакалавра;

диплом бакалавра;

диплом магістра;

диплом доктора філософії;

диплом доктора наук.

Зразки державних документів про вищу освіту затверджуються Кабінетом Міністрів України. У документі про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого бакалавра, бакалавра, магістра зазначається найменування вищого навчального закладу, який видає цей документ, а в разі здобуття вищої освіти у відокремленому структурному підрозділі вищого навчального закладу - також і найменування цього підрозділу.

У документі про науковий ступінь доктора філософії, доктора наук зазначається найменування вищого навчального закладу або наукової установи, у спеціалізованій вченій раді якого/якої захищено дисертацію.

Вищий навчальний заклад має право видавати державний документ про вищу освіту встановленого зразка тільки з акредитованої спеціальності.

Документи про вищу освіту виготовляються та видаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Особи, відраховані з вищого навчального закладу до завершення навчання за освітньо-професійними, освітньо-науковими програмами, отримують академічні довідки встановленого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту зразка.
Стаття 11. Післядипломна освіта
1. Післядипломна освіта - спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.
2. Післядипломна освіта включає:

спеціалізацію - набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості, в межах спеціальності;

підвищення кваліфікації – набуття особою здатностей виконувати додаткові завдання та обов'язки в межах професійної діяльності або наукової спеціальності;

стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної професійної діяльності або наукової спеціальності.
3. Формами післядипломної освіти можуть бути:

асистентура-стажування;

інтернатура;

лікарська резидентура;

клінічна ординатура тощо.
4. Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях і є основною формою підготовки науково-педагогічних, творчих і виконавських кадрів мистецького спрямування.
5. Інтернатура проводиться в університетах, академіях і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста відповідно до переліку лікарських або провізорських посад.
6. Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями та здійснюються виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста відповідно до переліку спеціальностей.
7. Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та (або) резидентурі з відповідної лікарської спеціальності.
8. Особа, яка успішно пройшла програму післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
9. Післядипломна освіта здійснюється академіями, інститутами післядипломної освіти, структурними підрозділами вищих навчальних закладів та відповідними підрозділами наукових і навчально-наукових установ та підприємств відповідно до положення про післядипломну освіту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
РОЗДІЛ III

ЗМІСТ ВИЩОЇ ОСВІТИ. СТАНДАРТИ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Стаття 12. Зміст вищої освіти
1. Зміст вищої освіти – науково обґрунтована система дидактичного й методично оформленого навчального матеріалу, яка зумовлюється суспільними вимогами до кадрів з вищою освітою і визначається стандартами вищої освіти для освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів зі спеціальностей, визначених у відповідних переліках спеціальностей.
Стаття 13. Переліки спеціальностей вищої освіти
1. Переліки спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кадрів у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого бакалавра, бакалавра і магістра, є нормативно-правовими актами вищої освіти і містять найменування галузей освіти і спеціальностей.
2. Переліки спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кадрів з вищою освітою за освітньо-науковими рівнями доктора філософії і доктора наук, проводиться захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії, доктора наук, є нормативно-правовими актами вищої освіти і містять найменування галузей науки та спеціальностей.
3. Переліки галузей освіти і галузей науки для підготовки кадрів з вищою освітою у вищих навчальних закладах (наукових установах) затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту.
4. Переліки спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кадрів з вищою освітою у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого бакалавра, бакалавра і магістра та освітньо-науковими рівнями доктора філософії і доктора наук, затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту за погодженням з відповідними заінтересованими центральними органами виконавчої влади та об’єднаннями роботодавців.
Стаття 14. Стандарти вищої освіти
1. Стандарт вищої освіти – сукупність норм, які визначають вимоги до освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня випускника вищого навчального закладу (наукової установи), змісту освіти, строків навчання і засобів діагностики якості освіти відповідних спеціальностей.

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти за певними освітньо-професійними, освітньо-науковими програмами відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ) усіх типів незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

До стандартів вищої освіти входять:

освітньо-кваліфікаційні, освітньо-наукові характеристики;

освітньо-професійні, освітньо-наукові програми;

засоби діагностики якості освіти.

2. Освітньо-кваліфікаційна, освітньо-наукова характеристика визначає цілі освітньої і професійної підготовки випускника вищого навчального закладу (наукової установи), його компетентності, інші соціально важливі якості, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації, а також сферу застосування праці випускника у структурі галузей економіки держави.

Освітньо-кваліфікаційні, освітньо-наукові характеристики, розробляються з кожної спеціальності для відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі соціальної політики та з відповідними заінтересованими центральними органами виконавчої влади, об’єднаннями роботодавців.
3. Освітньо-професійна, освітньо-наукова програма визначає нормативний зміст підготовки кадрів з вищою освітою та нормативний строк навчання за певною спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня і містить:

перелік нормативних навчальних дисциплін, обсяг часу, відведеного для їх вивчення, форми підсумкового контролю;

перелік навчальних і виробничих практик, строки та вимоги до їх проведення;

програми нормативних навчальних дисциплін;

нормативний строк навчання.

Освітньо-професійні, освітньо-наукові програми розробляються з кожної спеціальності відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту за погодженням з відповідними заінтересованими центральними органами виконавчої влади, об’єднаннями роботодавців.

Програма нормативної навчальної дисципліни містить виклад змісту навчальної дисципліни, послідовність її вивчення, перелік знань та вмінь, критерії підсумкового контролю, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів.

Програми нормативних навчальних дисциплін затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту.
4. Освітньо-наукові характеристики та освітньо-наукові програми погоджуються з Національною академією наук України, державними галузевими академіями наук.
5. Засоби діагностики якості освіти визначають стандартизовані методики та систему формалізованих завдань, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей і використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти.

Засоби діагностики якості вищої освіти розробляються з кожної спеціальності для відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту.
6. Стандарт вищої освіти містить державну складову та складову вищого навчального закладу (наукової установи).
7. Державна складова стандарту вищої освіти містить:

освітньо-кваліфікаційну, освітньо-наукову характеристику;

освітньо-професійну, освітньо-наукову програму в частині переліку нормативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного на їх вивчення, форм підсумкового контролю, програм нормативних навчальних дисциплін та строку навчання;

засоби діагностики якості вищої освіти в частині нормативних навчальних дисциплін.
8. Державна складова стандартів вищої освіти є обов’язковою для всіх вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування.
9. Складова вищого навчального закладу стандарту вищої освіти містить:

варіативну складову освітньо-професійної, освітньо-наукової програми в частині переліку варіативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного на їх вивчення, та форми підсумкового контролю;

засоби діагностики якості вищої освіти в частині варіативних навчальних дисциплін.
10. Варіативні навчальні дисципліни визначаються вищим навчальним закладом з урахуванням спеціалізацій та наукових і науково-технічних досягнень вищого навчального закладу, а також з метою задоволення освітніх і професійних потреб осіб, що навчаються, замовників освітніх послуг, ринку праці.

Перелік спеціалізацій підготовки визначається вищим навчальним закладом.

Вищі навчальні заклади на підставі освітньо-професійної, освітньо-наукової програми розробляють навчальний план із кожної спеціальності, який визначає перелік та обсяг нормативних і варіативних навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного та підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

Навчальний і робочий навчальний плани є нормативними документами вищого навчального закладу і затверджуються його керівником.
Стаття 15. Науково-методичне забезпечення вищої освіти
1. Науково-методичне забезпечення вищої освіти здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі військові навчальні заклади (вищі навчальні заклади з особливими умовами навчання), науковими, науково-методичними установами та вищими навчальними закладами.
РОЗДІЛ IV

УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Стаття 16. Система вищої освіти
Систему вищої освіти складають:

вищі навчальні заклади всіх форм власності;

інші юридичні особи, що надають освітні послуги у галузі вищої освіти;

органи, які здійснюють управління у галузі вищої освіти.
Стаття 17. Управління у галузі вищої освіти
Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади:

здійснює державну політику у галузі вищої освіти;

організовує розроблення та здійснення відповідних загальнодержавних та інших програм;

забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку вищої освіти;

затверджує Національну рамку кваліфікацій;

у межах своїх повноважень видає нормативно-правові акти з питань вищої освіти;

забезпечує контроль за виконанням законодавства про вищу освіту.

Управління у галузі вищої освіти у межах їх компетенції здійснюється:

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту;

іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі військові навчальні заклади (вищі навчальні заклади з особливими умовами навчання);

органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади;

власниками вищих навчальних закладів;

органами громадського самоврядування в освіті (спілка ректорів (директорів) вищих навчальних закладів України, регіональні ради ректорів (директорів) вищих навчальних закладів, конференції, з’їзди педагогічних і науково-педагогічних працівників, асоціації вищих навчальних закладів тощо);

незалежними установами контролю якості освіти (агенції, бюро, професійні асоціації тощо).
Стаття 18. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту, інших центральних органів виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі військові навчальні заклади (вищі навчальні заклади з особливими умовами навчання)
1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки, молоді та спорту:

1) здійснює аналітично-прогностичну діяльність у галузі вищої освіти, визначає тенденції її розвитку, вплив демографічної, етнічної, соціально-економічної ситуації, інфраструктури виробничої та невиробничої сфер, ринку праці на стан вищої освіти, формує напрями взаємодії з іншими ланками освіти, стратегічні напрями розвитку вищої освіти відповідно до науково-технічного прогресу та інших факторів, узагальнює світовий і вітчизняний досвід розвитку вищої освіти;

2) бере участь у формуванні державної політики у галузі вищої освіти, науки, підготовки кадрів з вищою освітою;

3) розробляє програми розвитку вищої освіти, державну складову стандартів вищої освіти;

4) разом із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі соціальної політики та об’єднаннями роботодавців
  1   2   3   4   5   6   7

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Законукра ї н и

Законукра ї н и

Законукра ї н и

Законукра ї н и

Законукра ї н и
Мартинюком А.І., Юхновським І. Р., Родіоновим М. К., Дорогунцовим С.І., Коржем В. Т

Законукра ї н и
Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Законукра ї н и
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з провадженням волонтерської діяльності в Україні

Законукра ї н и
України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну І якісну характеристику

Законукра ї н и
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: 1 фінансова установа юридична особа, яка відповідно до

Законукра ї н и
Цей Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових

Законукра ї н и
У кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради урср, 1984 р., додаток до №51, ст. 1122, з наступними...

Законукра ї н и
Закону право на перепідготовку, підготовку на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, спеціалізацію, підвищення кваліфікації...

Законукра ї н и
Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними...

Законукра ї н и
Вводиться в дію Постановою вр n 2695-xii ( 2695-12 ) від 14. 10. 92, Ввр, 1992, n 49, ст. 669 }

Законукра ї н и
Про поширення дії додатково див. Постанову вр n 3135-xii ( 3135-12 ) від 22. 04. 93, Ввр, 1993, n 22, ст. 234 )

Законукра ї н и
Внести до Закону України “Про телебачення І радіомовлення” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №18, ст. 155) зміни, виклавши...

Законукра ї н и
Внести до Закону України “Про телебачення І радіомовлення” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №18, ст. 155) зміни, виклавши...

Законукра ї н и
України. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт