Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Види механізмів фінансової підтримки суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Види механізмів фінансової підтримки суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності





Сторінка1/3
  1   2   3
Види механізмів фінансової підтримки суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності*
Для забезпечення адекватності та аргументованості обрання оптимальних варіантів фінансового забезпечення суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності механізми фінансового забезпечення потребують типологізації. Типологізація важлива з огляду на необхідність своєчасного узгодження фінансових потреб та інтересів суб’єктів торговельного підприємництва напередодні укладання зовнішньоекономічних контрактів.

У табл. 2.9 наведено запропоновану класифікацію конкретних механізмів фінансової підтримки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, побудовану за результатами проведених досліджень.

Кожен з наведених у табл. 2.9 конкретних механізмів фінансової підтримки суб’єктів торговельного підприємництва зовнішньоекономічної діяльності може застосовуватись як окремо, так і в комбінації з іншими. Їх поєднання відбувається здебільшого під час реалізації довгострокових, великих проектів, до яких залучено багато учасників, що мають різні фінансові потреби, інтереси і можливості їх реалізації. Розвиток теоретико-методологічних і методичних положень щодо формування і використання механізмів фінансової підтримки суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності дозволить економічно обґрунтовано ухвалювати рішення щодо обрання способів задоволення їх фінансових потреб, уникати ризиків, пов’язаних із участю у реалізації міжнародних проектів.

Розглянемо сутність механізмів фінансового забезпечення у розрізі ознак класифікації.

Механізм фінансової підтримки, що базується на кредитуванні, має певні переваги як для позичальників, так і для кредиторів. Перевагами для позичальників є: можливість отримання доступу до ресурсів з мінімальними

Таблиця 2.9

Класифікація конкретних механізмів фінансової підтримки суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності


Класифікаційні ознаки

Види механізмів

За змістом

Механізми фінансової підтримки, що базуються на:

  1. кредитуванні

  2. інвестуванні;

  3. наданні гарантій;

  4. факторингу;

  5. форфейтингу.

За видами зовнішньоекономічних операцій

Механізми фінансової підтримки реалізації:

  1. зовнішньоторговельних операцій;

  2. лізингових операцій;

  3. операцій з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і досвідом;

  4. операцій з торгівлі інженерно-технічними послугами;

  5. консалтингових операцій.

За способами реалізації фінансових потреб та інтересів

Механізми фінансової підтримки, що базуються на застосуванні:

  1. документарного акредитива;

  2. негоціації документів за експортним акредитивом;

  3. передекспортного фінансування;

  4. інкасо;

  5. постімпортного фінансування;

  6. авансового платежу;

  7. відкритого рахунка;

  8. банківського переказу тощо

За складністю побудови

  1. прості механізми фінансової підтримки;

  2. складні механізми фінансової підтримки.


загрозами втрати контролю над власним капіталом; фінансова безпека при здійсненні трансакцій завдяки контролю і технічному супроводу банком-позичальником усіх розрахунків; поінформованість позичальника про фактори, які можуть вплинути на ефективність кредитного проекту і розмір відсоткової ставки. Перевагами для кредитора є: можливість отримання прибутку від кредитного проекту у вигляді відсотків за кредит без додаткових зобов’язань і ризиків1, які беруть на себе інвестори і реципієнти; безпека надання позичальнику коштів у тимчасове користування завдяки укладанню договору застави і гарантії.

Ухвалення суб’єктами торговельного підприємництва адекватних рішень щодо застосування кредитування як механізму фінансової підтримки потребує врахування того, що взаємні зобов’язання позичальника і кредитора перетворюють їх на компоненти певного тимчасового спільного утворення, економічна та організаційна ефективність якого істотно залежить від узгодження вибору і реалізації фінансових рішень. Для забезпечення такого узгодження не зайвим буде розгляд кредитування через призму теорії множин і топологічних просторів (рис. 2.29).

Р

К

І

J

Топологічний простір (P,K)

Топологія на X

Рис. 2.29. Механізм фінансової підтримки, що базується на кредитуванні
Взаємодію компонентів механізму фінансової підтримки, що базується на кредитуванні, можна пояснити аксіомою перетину


(2.4)


де Р – множина елементів, які характеризують позичальника у механізмі фінансової підтримки; К – множина елементів, які характеризують кредитора; X – компонента механізму фінансової підтримки, яка на період кредитування є спільною для позичальника і кредитора; I – компонента Р, яка характеризує фінансові інтереси позичальника; J – компонента К, яка характеризує фінансові інтереси кредитора.

Згідно з наведеною аксіомою при укладанні кредитного договору суб’єкти господарювання мають спільний фінансовий інтерес, який полягає у своєчасності і повноті задоволення фінансових потреб позичальника, а також своєчасності і повноті виконання ним взятих перед кредитором зобов’язань. З часу дії кредитного договору множини елементів позичальника і кредитора утворюють певний топологічний простір (P,K), у якому Х є підмножиною, на яку P,K здійснює топологію


(2.5)


де – топологія (P,K) на Х;

– підмножина множини Х;


(2.6)


У даному разі економіко-організаційна сутність цієї топології полягає у локалізації тих компонентів механізму фінансової підтримки, критеріальні значення яких характеризують його ефективність.



S

І

J

Р

К

G

Якщо кредитування супроводжується необхідністю гарантії для кредитора щодо виконання позичальником взятих фінансових зобов’язань, то механізм фінансової підтримки має такий вигляд (рис. 2.30):


Рис. 2.30. Механізм фінансової підтримки, що базується на застосуванні гарантії

Оскільки позичальник і кредитор розширюють свій топологічний простір на гаранта, то з позиції аксіоми перетину взаємодію компонентів вищенаведеного механізму можна записати так:


(2.7)


де G – множина елементів, які характеризують гаранта у механізмі фінансової підтримки;

Y – компонента механізму фінансової підтримки, яка на період гарантування є спільною для гаранта, кредитора і позичальника;

– топологія (P,G) на Y;



Гарантії як механізм фінансової підтримки суб’єктів торговельного підприємництва дають гарантові можливість заробітку у формі комісійної винагороди, яка лежить у площині Гарант, який, певною мірою, є посередником між принципалом і бенефіціаром, дістає доступ до інформації про проект, особливості управління ним, що дозволяє запозичувати досвід управління проектами й уникати у майбутньому проектних ризиків. Перевагою для гарантів є також те, що вони отримують контроль над активами позичальників під час дії кредитного договору і до повного погашення кредиту.

Перевагами для принципала є збільшення ймовірності отримання кредитних ресурсів і підвищення іміджу. Своєю чергою, бенефіціар є найбільш зацікавленою особою у механізмі фінансової підтримки суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки, надаючи кредит, він відчужує ресурси, якими володіє і розпоряджається, беручи на себе ризик їх несвоєчасного повернення. Ризик полягає також у тому, що бенефіціар зазвичай надає кредити не з власних, а із залучених коштів, за якими також є зобов’язання. Як наслідок, несвоєчасне повернення коштів принципалом впливає на здатність бенефіціара своєчасно розрахуватися за зобов’язаннями. Таким чином, гарантія як форма фінансової підтримки суб’єкта торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності дозволяє бенефіціару зменшити ймовірність втрати ліквідності, платоспроможності і зниження рентабельності через некредитоспроможність позичальника.

Механізми фінансової підтримки, які базуються на інвестуванні, можуть мати кілька різновидів залежно від наслідків інвестування (поглинання реципієнта, отримання контролю над його капіталом, участь у капіталі реципієнта) і надання гарантій реципієнтам щодо виконання інвесторами взятих на себе зобов’язань. Гарантії можуть виникати і з приводу часткового фінансування потреб реципієнтів завдяки отриманню ними банківських кредитів. Проведені на основі положень теорії множин дослідження вказують на те, що інвестування, наслідком якого є поглинання реципієнта, адекватно можна продемонструвати на основі аксіоми виключення (рис. 2.31). Своєю чергою, інвестування, наслідком якого є отримання контролю над капіталом реципієнта, найточніше відображає аксіома відносного доповнення (рис. 2.32).
R

I

I

R


Рис. 2.31. Механізм фінансової підтримки, що базується на інвестуванні, наслідком якого стало поглинання реципієнта

Рис. 2.32. Механізм фінансової підтримки, що базується на інвестуванні, наслідком якого є отримання контролю над капіталом реципієнта


(1.85)
У першому з наведених випадків відношення між множинами I та R можна записати таким виразом: у другому – Нижче наведемо топології для механізмів, представлених на рис. 2.31 і 2.32.


(2.8)


де – топологія (I,R) на ;

– топологія (I,R) на ;

елементи множини R;





Якщо механізми, наведені на рис. 2.31 і 2.32, супроводжуються відносинами надання гарантій за фінансовими зобов’язаннями реципієнтів або інвесторів, то характер зв’язків між їх учасниками адекватно демонструють аксіоми включення і перетину (для механізму, наслідком якого є поглинання реципієнта (рис. 2.33)), а також перетину і відносного доповнення (для механізму, наслідком якого є отримання контролю над капіталом реципієнта (рис. 2.34)).

R

I

G

I

R

G



Рис. 2.33. Використання гарантій у механізмі фінансової підтримки, що базується на інвестуванні, наслідком якого стало поглинання реципієнта

Рис. 2.34. Використання гарантій у механізмі фінансової підтримки, що базується на інвестуванні, наслідком якого є отримання контролю над капіталом реципієнта


У формалізованому вигляді характерною особливістю співвідношень між I, R та G є що вказує на колективну фінансову відповідальність суб’єктів, які беруть участь у механізмі фінансової підтримки, тобто множини I, R та G утворюють певні топологічні простори:


(2.9)


де – топологія (I, R та G) на ;

– топологія (I, R та G) на ;

елементи множини R;

елементи множини G;



Під час застосування механізму фінансової підтримки суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності, який базується на інвестуванні, переваги для інвесторів полягають у можливості контролювати: ефективність використання вкладених коштів; бізнес-процеси, які відбуваються в середовищі реципієнта; а також взяти на себе відповідальність за інвестиційні ризики, які є керованими; ухвалити рішення про продаж частки в капіталі-реципієнта, зміну плану реалізації інвестиційного проекту або про його припинення.

Для реципієнта перевагами механізму фінансової підтримки, який базується на інвестуванні, є можливість отримання: необхідних коштів для реалізації певних проектів без надання майна у заставу або пошуку гарантів; нових технологій, ліцензій, інформації типу ноу-хау. Перевагою є також те, що реципієнт завдяки новому інвестору може розширити коло бізнес-партнерів і нових ринків.

Щодо факторингу і форфейтингу як механізмів фінансової підтримки суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності, то для власника дебіторських рахунків перевагою є оптимізація заборгованості, прискорення доступу до вільних коштів, позбавлення від ризику несплати боржником рахунків. Своєю чергою, для факторингової компанії або форфейтера переваги полягають у можливості отримання прибутку від набутих прав, а також контролю над активами боржника. За теорією множин графічні моделі для механізмів фінансової підтримки, які базуються на факторингу або форфейтингу, ідентичні (рис. 2.35). Основу відношень між множинами E, V і F становить аксіома перетину, тобто


(2.10)


де Е – множина елементів, які характеризують експортера у механізмі фінансової підтримки;

V – множина елементів, які характеризують власника дебіторських рахунків;

F – множина елементів, які характеризують факторингову або форфейтингову компанію у механізмі фінансової підтримки;

М – компонента механізму фінансової підтримки, яка є спільною для експортера і власника дебіторських рахунків;

Т – компонента механізму фінансової підтримки, яка є спільною для факторингової або форфейтингової компанії та експортера;

N – компонента механізму фінансової підтримки, яка є спільною для власника дебіторських рахунків і факторингової або форфейтингової компанії.

Механізми фінансової підтримки реалізації зовнішньоторговельних операцій відрізняються один від одного видами таких операцій. До них належать: експортно-імпортні операції, реекспортні та реімпортні операції, операції зустрічної торгівлі, операції натурального обміну, операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем (комерційна компенсація, зустрічні закупівлі, авансові закупівлі, угоди типу «офсет» або «світч»), викуп застарілої продукції, поставки на комплектацію, операції з давальницькою сировиною (толинг)), операції зустрічної торгівлі у рамках промислового співробітництва (прості і складні комплектаційні угоди, виробниче кооперування, франчайзинг товарів та послуг, організаційні форми здійснення зовнішньоторговельних операцій (торги, біржі, аукціони)), орендні операції, операції з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і досвідом, операції з торгівлі інженерно-технічними послугами, консалтингові операції, операції з технічного обслуговування і забезпечення запасними частинами промислової продукції.
N

M

T

E

F

V

Рис. 2.35. Механізми фінансової підтримки, що базуються на застосуванні факторингу або форфейтингу
Зазначені види зовнішньоторговельних операцій можуть мати фінансову підтримку на основі механізму кредитування, інвестування, надання гарантій, факторингу і форфейтингу залежно від характеру фінансових потреб та інтересів суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності. За способами реалізації фінансових потреб та інтересів ці види зовнішньоторговельних операцій реалізовуються на засадах використання документарного акредитива, негоціації, передекспортного або постекспортного фінансування, інкасо, постімпортного фінансування, авансового платежу, відкритого рахунка, банківського переказу.

Документарний акредитив є всесвітньо визнаною та найбільш захищеною формою міжнародних розрахунків. Якщо суб’єкт торговельного підприємництва імпортує товари чи послуги, то документарний акредитив дозволяє захиститися у разі непоставки товарної продукції або невиконання інших умов, передбачених акредитивом, завдяки тому, що акредитив є зобов'язанням банку-емітента здійснити платіж лише у разі дотримання усіх умов акредитива.

На рис. 2.36 наведено загальну схему розрахунків за документарним акредитивом.

У1.8

У1.1

У1.5

У1.3

У1.7

У1.2

У1.4

У1.6

У1.8

Х1.1

Х1.4

Х1.3

Х1.2


Рис. 2.36. Послідовність етапів застосування документарного акредитива
Примітки: Х1.1 – аплікант (імпортер); Х1.2 – бенефіціар (експортер); Х1.3 – авізуючий банк; Х1.4 – банк-емітент; У1.1 – укладання контракту; У1.2 – подання заяви про відкриття акредитива; У1.3 – відкриття акредитива; У1.4 – авізування акредитива; У1.5 – відвантаження товару; У1.6 – представлення документів; У1.7 – передавання документів у банк-емітент; У1.8 – здійснення платежу.
Механізм фінансової підтримки, що базується на використанні документарного акредитива, має такі переваги для імпортера: здійснення платежу тільки після виконання експортером усіх зобов'язань щодо поставки товарної продукції та подання документів за акредитивом; контроль належного оформлення та своєчасності подання експортером документів, передбачених умовами акредитива; можливість додаткового оформлення документів, необхідних імпортерові для отримання товару та його розмитнення; можливість контролю строків та розкладу поставки товару.

Використовуючи умовні позначення, наведені на рис. 2.35, розглянемо механізм фінансової підтримки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що базується на використанні документарного акредитива як метричний простір. Для цього згрупуємо вершини і ланки представленого на рис. 2.36 графу у дві множини: і



За таких умов об’єднання множин є простором, який включає підмножини . З кожною із цих підмножин є впорядкована пара , Ці пари задовольняють такі умови:


(2.11)


де – топологія на елементи і

Розгляд механізмів фінансової підтримки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності на зразок топологічного простору як сукупності множин, які визначають його змістові характеристики, дозволяє оптимізувати умови застосування цих механізмів, зокрема в частині уникнення дублювання операцій під час комбінування двох і більше механізмів, які відрізняються умовами фінансової підтримки.

Негоціація документів за експортним акредитивом – банківська послуга, яка надається з метою фінансової підтримки вітчизняних експортерів та оптимізації розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Скориставшись послугою з негоціації, експортер отримує виторг достроково, після відвантаження товарної продукції та подання документів за акредитивом до банку, тобто раніше, ніж це передбачають умови відстрочення платежу за контрактом. Наявність експортного акредитива і договору щодо проведення негоціації дозволяє зараховувати кошти експортерові вже наступного робочого дня після подання документів за акредитивом.

На рис. 2.37 наведено загальну схему здійснення негоціації документів за експортним акредитивом.

У2.9

У2.1

У2.5

У2.3

У2.8

У2.2

У2.4

У2.6

У2.7

Х2.1

Х2.4

Х2.3

Х2.2

Рис. 2.37. Послідовність етапів застосування негоціації документів за експортним акредитивом
Примітки: Х2.1 – аплікант (імпортер); Х2.2 – бенефіціар (експортер); Х2.3 – авізуючий банк; Х2.4 – банк-емітент; У2.1 – укладання контракту; У2.2 – подання заяви про відкриття акредитива; У2.3 – відкриття акредитива; У2.4 – авізування акредитива; У2.5 – відвантаження товару; У2.6 – подання документів; У2.7 – здійснення негоціації; У2.8 – подання документів в банку-емітента; У2.9 – отримання відшкодування.

Механізм фінансової підтримки, який базується на застосуванні негоціації, має такі переваги для експортерів: отримання фінансування без застави; помірна вартість послуги, яка встановлюється на рівні чинних відсоткових ставок за кредитами без стягнення додаткових комісій, притаманних кредитним операціям; здійснення фінансування у валюті контракту; спрощення процедури закриття валютного контролю завдяки отриманню експортної виручки у повній сумі за документами за акредитивом; прискорення обігу коштів та поліпшення показників ліквідності суб’єкта торговельного підприємництва; надаючи відстрочення платежу, експортер може розраховувати на певні поступки з боку партнера, наприклад, збільшення ціни, перегляд умов поставки тощо.

За топологією і теорією множин механізм фінансової підтримки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, який базується на застосуванні негоціації, матиме такий вигляд:


(2.12)

  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Закон україни
Цей Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль...

Наказ
Про введення в дію Технологічної схеми здійснення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які розташовані у зоні діяльності...

Договір комісії у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Прем'єр-міністру України Ю. В. Тимошенко Шановна Юліє Володимирівно!
Всеукраїнська Громадська організація "Спілка захисту прав суб'єктів підприємництва" (далі Спілка) з метою удосконалення національного...

Тест малого підприємництва (м-тест) Консультації з представниками...
Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб'єктів малого підприємництва та визначення детального переліку...

Державна служба України з питань регуляторної політики
Фінансово-кредитна підтримка суб’єктів малого І середнього підприємництва

Про доступ до публічної інформації
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень І створення механізмів

Облік зовнішньоекономічної діяльності
Гордієнко Н.І., Карпушенко М. Ю. Облік зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник (для студентів економічних спеціальностей)....

Прогресивна форма господарювання на селі
Однією з найпоширеніших форм підприємництва в аграрному секторі є фермерські господарства, питома вага яких у структурі суб’єктів...

«Порядок взяття на облік суб’єктів фінансового моніторингу у разі зміни інформації»
Закон), суб’єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого...

1. Основи зовнішньоекономічної діяльності
Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з курсу "Облік зовнішньоекономічної діяльності" для студентів...

Звіт незалежних аудиторів з надання впевненості стосовно додаткової...
Свідоцтво про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності №0036, продовжене рішенням Аудиторської палати України від 04 листопада...

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення спирту...
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так...

К. В. Сухарева менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Коваленко Н. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: наскрізна програма практики та методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних...

Методичні рекомендації уніа та вго «асбоу» банківським установам...
Розділ Рекомендації щодо відбору банком суб’єктів оціночної діяльності для укладення з ними договорів про співпрацю 5

Методичні вказівки до написання курсової роботи з дисципліни «Захист...
Методичні вказівки до написання курсової роботи з дисципліни «Захист прав суб’єктів господарської діяльності» / укладач О. М. Рєзнік....

Дипломна робота Тема: ”Облік, аналіз І аудит фінансових результатів...
Розділ теоретичні І методологічні основи обліку та аудиту фінансових результатів смп 6

Тест малого підприємництва (м-тест) на прикладі обов’язкового запровадження...
Тест малого підприємництва (м-тест) на прикладі обов’язкового запровадження суб’єктами малого підприємництва – платниками єдиного...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт