Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Договір комісії та особливості його застосування

Договір комісії та особливості його застосування





Сторінка1/4
  1   2   3   4




Володимир МАРЧЕНКО

президент Асоціації приватних нотаріусів

Харківської області
Договір комісії та особливості його застосування

у цивільному обороті.

Правочини щодо нерухомості за договором комісії
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року (далі – ЦК України), договір комісії – це договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

З визначення договору комісії випливає, що даний договір є консенсуальним, оскільки для його укладення достатньо згоди сторін, двостороннім, оскільки права та обов’язки виникають у обох сторін, та завжди оплатним.

Договір комісії має багато спільного з договором доручення. Комісіонер діє в інтересах та за рахунок комітента, як і в договорі доручення. Ціллю обох договорів, як правило, є вчинення правочинів для іншої особи. Але зупинимось на відмінностях цих договорів.

І. Відмінність між договорами комісії та доручення полягає у наступному:

1) договір доручення є договором про представництво, тобто повірений діє від імені довірителя. ЦК України статтею 237 встановлює, що представницт­вом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені. Отже у правовідношеннях за договором комісії представництво не виникає, оскільки у відносинах з третіми особами комісіонер діє від власного імені.

2) Повірений, у разі вступу у відносини з третіми особами, не стає стороною у правовідносинах між до­вірителем та третьою особою. В свою чергу комісіонер навпаки стає стороною за правочином, укладеним з третьою особою, відповідно до якого особисто набуває права та обов’язки. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі (ч. 2 ст. 1016 ЦК України).

3) Відповідно до ст. 1013 ЦК України, комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених в договорі комісії. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін за такі послуги. За договором доручення повірений має право на плату, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1002 ЦК України). З чого виходить, що договір комісії, на відміну від договору доручення, завжди є оплатним.

4) За договором доручення повірений зобов’язуєть­ся вчинити певні юридичні дії, а комісіонер зобов’язуєть­ся вчинити правочин, тобто договір комісії завжди спрямований на вчинення правочинів, а договір доручення спрямований, як на вчинення правочину правочини, так і на вчинення інших правомірних юридичних дій.

ІІ. Зупинимось на характеристиці елементів договору комісії.

Сторонами договору комісії є комісіонер та комітент.

Комітент — це фізична або юридична особа, в інтересах та за рахунок якої вчиняються правочини комісіонером.

Комісіонером є особа, яка вчиняє відповідні правочини в інтересах комітента.

ЦК України не містить обмежень щодо суб’єктного складу договору комісії, тому застосовуються загальні вимоги щодо правосуб’єктності сторін.

Щодо питання форми договору комісії, то на відміну від Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року (далі – ЦК УРСР), який визначає обов’язковість письмової форми договору комісії (ст. 396), ЦК України не містить якихось спеціальних правил щодо форми цього договору. У зв’язку з чим на договір комісії поширюються загальні норми щодо форми правочину (статті 208 – 209 ЦК України). Виходячи з суті договору комісії, він може вчинятися усно між фізичними особами на суму, що не перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 гривень). Але звичайно договір комісії укладається у простій письмовій формі. Нотаріальне посвідчення договору комісії можливе за домовленістю сторін.

Зазначається, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку. Але слід врахувати, що строк дії договору комісії повинен бути більше ніж строк вчинення комісіонером правочину, та повинен передбачати ще час на передачу майна, грошей та подання комітенту звіту за договором комісії.

Істотні умови договору комісії визначаються у ст. 1012 ЦК України – умови про майно та його ціну, які обов’язково зафіксувати у тексті договору комісії.

Новий ЦК України надає учасникам господарського обороту можливість укладати договір комісії на будь-яких умовах.

Зміст договору комісії

Обов’язки комісіонера. Договір комісії належить до двосторонніх договорів, тому права та обов’язки покладаються як на комісіонера, так і на комітента і мають взаємний характер.

Основним обов’язком комісіонера є обов’язок вчинити один або кілька правочинів в інтересах комітента (ст. 1011 ЦК України). Комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов’язаний вчиняти правочин відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Така вимога про укладення комісіонером правочинів на найбільш вигідних для комітента умовах та відповідно до звичаїв ділового обороту та вимог, що звичайно ставляться, свідчить про те, що в якості комісіонера, як правило, виступає особа, яка професійно діє на тому чи іншому ринку, має відповідні знання та навички у тому виді діяльності.

Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана винагорода належить комітентові (ч. 2 ст. 1014 ЦК України). ЦК України визначив це правило як імперативне, тоді як у ЦК УРСР (ч. 2 ст. 399) договором комісії було дозволено визначати інше.

Все майно, що придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК України). Як власник майна, комітент несе ризик випадкового знищення або пошкодження майна, а також витрати на його зберігання. Але комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, нестачу або пошкодження майна комітента (ч. 1 ст. 1021 ЦК України).

Договором на комісіонера може бути покладений обов’язок застрахувати майно комітента за його рахунок. При цьому комісіонер несе відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження майна, якщо не виконав покладеного на нього обов’язку.

Після вчинення правочину, комісіонер повинен надати комітентові звіт та передати йому все одержане за правочином, який він уклав (ч. 1 ст. 1022 ЦК України). Законодавство не містить якихось окремих вимог щодо форми звіту. У разі якщо комітент має заперечення щодо звіту комісіонера, він повинен повідомити його про це протягом одного місяця від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ч. 2 ст. 1022 ЦК України). Раніше ч. 2 ст. 404 ЦК УРСР в свою чергу передбачала термін 3 місяці на затвердження звіту комітентом. У законодавстві також не передбачено порядку оформлення передачі майна та прав на нього, що також рекомендується врахувати и договорі.

У разі невиконання третьою особою договору, укладеного комісіонером, останній зобов’язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази (ч. 4 ст. 1016 ЦК України). Оскільки комітент не є стороною у правочині, що укладений комісіонером та третьою особою, він має право вимагати від комісіонера відступлення йому права вимоги до третьої особи, що оформлюється відповідним договором. Слід взяти до уваги положення ст. 513 ЦК України, відповідно до якої, правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. Отже договір цесії у даному випадку підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у Державному реєстрі правочинів.

За загальним правилом, комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору (ч. 3 ст. 1016 ЦК України). Таким чином, комісіонер відповідає лише за дійсність правочину, що укладається ним з третьою особою. Тобто, якщо за якихось підстав правочин буде визнаний недійсним, комітент може пред’являти претензії комісіонеру. Проте законодавство передбачає два випадки, коли на комісіонера покладається відповідальність за невиконання зобов’язання третьою особою. По-перше, це відбувається, якщо комісіонер був необачним при виборі такої особи. Необачність комісіонера може виражатися в тому, що він вчинив правочин з особою, стосовно якої порушено справу про банкрутство, або така особа має велику заборгованість перед бюджетом тощо. Іншим випадком покладення на комісіонера відповідальності за невиконання правочину третьою особою є так звана умова делькредере (п. 3 ст. 1016 ЦК України). Делькредере — своєрідна умова про взяття комісіонером на себе поруки за виконання зобов’язання третьою особою. В цьому випадку в разі невиконання зобов’язання третьою особою комітент може пред’явити претензії до комісіонера. За таку поруку комісіонеру може встановлюватися додаткова плата (ч. 2 ст. 1013 ЦК України).

Обов’язки комітента. На комітента покладається обов’язок прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії. При цьому, якщо предметом виконання є майно, комітент зобов’язаний оглянути майно, придбане для нього комісіонером, а в разі виявлення недоліків – негайно повідомити про це комісіонера (п. 2 ч. 1 ст. 1023 ЦК України).

Комітент зобов’язаний відшкодувати комісіонеру всі витрати, пов’язані з виконанням договору комісії.

Як уже зазначалося, договір комісії є оплатним договором, у зв’язку з чим на комітента покладається обов’язок виплатити комісіонеру комісійну плату, а також винагороду за делькредере (ст. 1013 ЦК України).

Припинення договору комісії

Припинення договору комісії можливо як із загальних підстав (виконання, угода сторін тощо), так і на підставі спеціальних правил, що стосуються саме договору комісії.

Комітент має право в будь-який час відмовитися від договору комісії (ч. 1 ст. 1025 ЦК України). Якщо договір комісії укладений без визначення строку, комітент повинен попередити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів. У разі відмови комітента від договору на нього покладаються такі обов’язки:

– відшкодувати всі витрати, зроблені комісіонером у зв’язку з виконанням договору комісії (ч. 4 ст. 1025 ЦК України);

– виплатити комісіонеру винагороду за фактично здійснені дії ( ч. 5 ст. 1013 ЦК України);

– у строк, встановлений договором, а, якщо такий строк не встановлений, – негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера (ч. 3 ст. 1025 ЦК України). Вказане правило передбачає, що комітент зобов’язаний забрати майно у комісіонера особисто або надати йому вказівки щодо передачі майна третім особам. У разі невиконання цього обов’язку комісіонер має право передати майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

Комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комісіонер зобов’язаний письмово повідомити комітента про свою відмову не пізніше ніж за 30 днів.

У разі відмови комісіонера від договору комісії, комітент зобов’язаний протягом п’ятнадцяти днів з моменту відмови розпорядитися своїм майном. Протягом цього терміну комісіонер повинен вжити всіх заходів для збереження майна комітента та несе відповідальність за його знищення або пошкодження. В разі якщо протягом визначеного строку комітент не здійснить розпорядження своїм майном, комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати його за найвигіднішою для комітента ціною (ч. 2 ст. 1026 ЦК України).

Новації щодо договору комісії

1) ЦК УРСР (ст. 406) забороняв у всіх комісійних договорах, за винятком договорів комісії із зовнішньої торгівлі, визначати комісійну винагороду і винагороду за делькредере у вигляді різниці або певної частини різниці між призначеною комітентом ціною та тією більш вигідною ціною, за якою комісіонер вчинить правочин. Нове законодавство відмовилося від таких обмежень, дозволивши сторонам визначати будь-які умови щодо оплати послуг комісіонера. В разі відсутності якихось вказівок у законі або в договорі про ціну договору розмір комісійної винагороди визначається за правилами ч. 3 ст. 1013 (комісійна винагорода виплачується після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін на такі послуги).

2) Комітент може бути зобов’язаний утримуватися від укладення договору комісії із іншими особами – тобто передбачається виняткове право комісіонера відносно надання відповідних послуг комітенту

3) За згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером) (ст. 1015 ЦК України). Ч. 3 ст. 1015 ЦК України передбачає, що комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером.

4) Комісіонеру надається право притримати річ, яка має бути передана комітентові, для забезпечення своїх вимог.

У разі оголошення комітента банкрутом, комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі (ч. 2 ст. 1019 ЦК України).

5) Як і раніше комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, але ст. 1020 ЦК України встановлює обмеження – якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед комісіонером права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові.

6) Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах (ч. 4 ст. 1013 ЦК України), але як вбачається цією статті, комісіонеру доведеться доводити вину комітента.

7) ч. 5 ст. 1013 ЦК України встановлює, що комісіонер має право на отримання плати за фактично вчинені дії у разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії

8) ч. 2 ст. 1014 ЦК України встановлює, якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові, тобто у договорі інше передбачити не дозволяється, як це регламентувалося раніше ч. 2 ст. 399 ЦК УРСР.

ІІІ. Особливості придбання чи відчуження нерухомого майна за договором комісії.

На підставі договору комісії комісіонер може виступати, як у ролі покупця, так і у ролі продавця нерухомого майна за договором купівлі-продажу.

Викликає питання чи обов’язкове нотаріальне посвідчення договору комісії на відчуження чи придбання нерухомого майна. Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Обов’язковість нотаріального посвідчення договору комісії, у тому числі і на відчуження нерухомого майна, законом не встановлена, з чого виходить, що нотаріальне посвідчення в даному випадку не обов’язкове.

Комітент при вчиненні правочину щодо відчуження чи придбання нерухомого майна діє від свого імені на підставі відповідного договору комісії та окрема довіреність на представництво комісіонера при вчиненні цих дій йому не потрібна.

Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. В той же час слід пам’ятати, що п. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України зазначає, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Таким чином, якщо комітентом є фізична особа, щоб уникнути суперечок та судового оскарження договору купівлі-продажу у майбутньому, необхідно щоб комітент передав комісіонеру нотаріально посвідчені згоду дружини (чоловіка) на укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна або заяву про те, що він у шлюбі не перебуває.

Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, коли одною з сторін є комісіонер, здійснюється за звичайною процедурою нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомого майна, але документи відносно набувача майна (комітента) подає комісіонер.

Звернемо увагу ще на деякі особливості. Як вже зазначалося, все майно, що придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента, про що необхідно вказати в тексті договору комісії. Але у комітента право власності на придбане нерухоме майно, згідно статті 334 ЦК України, виникне з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу, яка проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням (п. 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 671). Реєстратор може відмовити тільки у разі неоплати процедури реєстрації.

Крім цього, комітенту необхідно зареєструвати право власності на придбане нерухоме майно (ст. 182 ЦК України). Реєстрація права власності є юридично значимою дією, але не є правочином. Як вже зазначалося вище, за договором комісії можливо вчиняти лише правочини, тобто реєстрацію права власності на придбане нерухоме майно комітент повинен здійснити особисто або це може здійснити його представник (за довіреністю, договором доручення).

Необхідно зазначити, що звернення комітента до уповноважених органів за реєстрацією права власності на придбане майно є додатковим підтвердження того, що комітент прийняв звіт та майно за договором комісії, про що також рекомендується зазначити в договорі комісії. ■

Зразок 1

договору комісії на купівлю квартири

Договір

комісії на купівлю квартири

м. ____________ «____» ___________ 200 ___ р.

Ми,

КОМІТЕНТ: Федоров Анатолій Сергійович, ідентифікаційний номер _____, що проживає в м. Харків по вул. К. Маркса, 23, кв. 11, з одного боку, і

КОМІСІОНЕР: Костенко Галина Степанівна, ідентифікаційний номер _____, що проживає в м. Харків по вул. Леніна, 241, кв. 58, з іншого боку,

діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів та володіючи українською мовою, склали цей договір про таке:
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Зміст Наталія саутенко іпотека – задоволення вимог іпотеко держателя...
Договір комісії та особливості його застосування у цивільному обороті. Правочини щодо нерухомості за договором комісії 70

Спадковий договір. Особливості застосування нового правочину
Тому нотаріусу необхідно знати переваги та недоліки застосування відповідних правочинів та роз’яснювати їх особливості сторонам,...

Спадковий договір. Особливості застосування нового правочину
Тому нотаріусу необхідно знати переваги та недоліки застосування відповідних правочинів та роз’яснювати їх особливості сторонам,...

5. Керівництво (інструкція) з експлуатації (застосування), технічний паспорт
Якщо заявник не є виробником вмп, то він також подає документ, що підтверджує його повноваження на реєстрацію від імені виробника,...

Технічний регламент безпеки машин І план заходів з його застосування
Міністерству економічного розвитку І торгівлі забезпечити застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту

Особливості застосування договору позички за сучасним українським...
Згідно ст. 827 Цк україни (далі – цку) під договором позички розуміється договір, за яким одна сторона (позичкодавець) безоплатно...

Вступ
Розділ Теоретико-методологічні основи складання балансу, аудиту його статей та аналізу фінансового стану підприємства та його галузеві...

Договір про надання послуг адвоката та консультаційних послуг
Житомирської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури n 8 від 20. 02. 2002 року з другого боку, уклали цей Договір...

Засідання виборчої комісії велось (ведеться) не головою комісії або його заступником
Примірний перелік порушень закону укрїни «про вибори депутатів верховної ради автономної республіки крим, місцевих рад та сільських,...

Колективний договір
Колективний договір схвалений загальними зборами трудового колективу, протокол №1 від 03. 03. 2014 р. І набуває чинності з дня його...

Договір комісії у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Рішенням обласної Експертної комісії
Але необхідно зважати І на загальні соціально-культурні особливості середовища, в якому перебувають підлітки І молодь

Договір комісії на пошук контрагента з метою укладення угоди купівлі доларів США

Коментар: Пропонований договір призначений для оформлення договірних...
Договір є шаблонною І конкретні його умови повинні бути сформульовані під час укладення залежно від ситуації

Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни «Аудит персоналу»
Перелік питань, які повинен дослідити аудитор у процесі перевірки. Фінансовий аудит. Державний аудит та його мета. Управлінський...

Договір № про відкриття поточного рахунку та обслуговування електронного платіжного засобу
У межах застосування цього Договору про відкриття рахунку та обслуговування електронного платіжного засобу (надалі «Договір»), нижченаведені...

Договір № про відкриття поточного рахунку та обслуговування електронного платіжного засобу
У межах застосування цього Договору про відкриття рахунку та обслуговування електронного платіжного засобу (надалі «Договір»), нижченаведені...

Договір на бронювання туристичних послуг
Г від 20. 04. 2016 р.) в особі Директора Царенко Анастасії Олександрівни, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, в подальшому...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт