Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Найм (оренда) транспортного засобу Оксана лєщєнко

Найм (оренда) транспортного засобу Оксана лєщєнко





Найм (оренда) транспортного засобу
Оксана ЛЄЩЄНКО

приватний нотаріус, м. Луганськ
Правове регулювання найму транспортних засобів здійснюється на підставі параграфа 5 глави 58 Цивільного кодексу України „Найм (оренда)”, потім, у субсидіарному порядку, загальними положеннями про оренду (параграф 1 вказаної глави ЦК) з урахуванням особливостей оренди певних видів транспортних засобів, встановлених транспортними статутами та кодексами.

Договір найму (оренди) транспортного засобу – цивільно-правовий договір, який є двосторонньо-зобов“язуючим, консенсуальним і оплатним, за яким наймачу (орендарю) за плату надається транспортний засіб у тимчасове володіння та користування з наданням наймодавцем (орендодавцем) послуг для забезпечення нормального його використання або без надання таких послуг. Відповідно до статті 798 ЦК України безпосереднім предметом договору є транспортні засоби (далі   ТЗ) у широкому їх розумінні. Стаття 799 ЦК встановлює вимоги відносно форми договору найму ТЗ. Її окреме закріплення пояснюється тим, що передбачені в ній норми відрізняються від загальних правил, передбачених гл. 16 ЦК України „Правочини”, і є новелою цивільного законодавства України. Ця стаття передбачає, що договір найму ТЗ укладається у письмовій формі, а при участі у ньому фізичної особи – підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (див. ст. 220 ЦК), тобто таким, недійсність якого встановлена законом і визнання якого недійсним судом не вимагається (ст. 215 ЦК). Правові наслідки нікчемності (недійсності) правочину передбачені ст. 216 ЦК.

В параграфі 1 глави 58 „Найм (оренда)” ЦК України загальними положеннями визначено, що договір найму (оренди) є платним, і тому основний обов’язок орендаря – своєчасно вносити плату за користування майном. Порядок, умови і терміни внесення орендної плати визначаються в договорі. Законодавство про оренду не відносить умови про орендну плату до істотних, при відсутності яких договір вважається неукладеним. Вилучення встановлено лише для договорів оренди будинків, споруджень (а відповідно і підприємств), оренди природних об’єктів, для яких узгодження орендної плати є обов’язковим: при невиконанні його договір визначається неукладеним. Найбільш розповсюдженою формою оплати є грошова. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Частина 3 ст. 762 ЦК передбачає можливість перегляду розміру орендної плати за згодою сторін у терміни, встановлені договором. Термін найму (оренди) за загальним правилом визначається за погодженням сторін. Строк договору найму не належить до істотних умов договору. Частина 2 ст.763 ЦК допускає підписання договору без вказівки терміну його дії (т.ч. він вважається укладеним на невизначений термін). Регулювання розміру орендної плати, терміну перегляду розміру платежів, а також строку договору найму (оренди) державного і комунального майна має певну специфіку. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору без повторного його укладення, то при відсутності заперечень сторін протягом 1 місяця, договір вважається продовженим на невизначений строк. При запереченні наймодавця проти автоматичного продовження договору він зобов’язаний повідомити про це наймача. Підставою припинення договору є закінчення строку дії договору за умови, що наймодавець зажадає повернення йому майна. При відсутності такої вимоги договір не припиняється, і в законі в цьому випадку йдеться про поновлення, тобто про продовження на новий строк колишнього договору, а не про укладення нового. Кожна із сторін за договором оренди ТЗ, укладеного на невизначений строк, може відмовитись від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за 1 місяць, але договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження. Строки попередження про відмову від договору найму обчислюються від дня відповідного повідомлення контрагента або з дня, коли він повинен був про це дізнатися.

Наймодавець зобов’язаний надати наймачеві майно (ТЗ) у стані і у комплекті, що відповідає договору і призначенню майна. Ця умова договору найму є істотною. Без неї договір не може вважатися укладеним. Майно повинно бути надане наймачеві в такому стані, щоб воно не перешкоджало його використанню для тих цілей, які були обумовлені договором, а якщо такі цілі не були обумовлені, то для звичайного використання відповідно до призначення майна. В іншому випадку наймач вправі вимагати іншого майна, що відповідає умовам договору чи зниження орендної плати, і вимагати відшкодування збитків, завданих несправністю речі, або розірвання договору і стягнення збитків. При наявності дефектів у майні, не обумовлених наймодавцем при укладенні договору, наймач вправі вимагати від нього усунення їх у відповідний строк та за його рахунок, чи заміни майна або зміни плати. У разі невиконання наймодавцем обґрунтованих вимог наймача, що випливають із наявності дефектів у майні, останній вправі вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, заподіяних наймодавцем. Наймодавець також зобов’язаний попередити Наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна наймача або інших осіб або привести до пошкодження самої речі під час користування нею. Наймач зобов’язаний також у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається в її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані. Мова йде про явні (неприховані) дефекти, для виявлення яких достатньо звичайної уважної перевірки одержуваного в оренду майна. Частина 3 ст. 773 ЦК установлює правило, відповідно до якого наймач може змінювати стан речі, переданої йому у найм, тільки за згодою наймодавця.

Наймодавець зобов’язаний передати Наймачеві транспортний засіб у користування, а також технічну документацію (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тощо), комплект ключів на транспортний засіб   в обумовлений договором строк. Коли наймодавець порушує умови щодо передачі речі (ТЗ), то наймач вправі: вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків. Ненадання або невчасне надання наймодавцем майна дає право наймачеві вимагати його в примусовому порядку і стягнути з наймодавця збитки, заподіяні невиконанням договору. Витребування майна у примусовому порядку наймачем можливе лише тоді, коли воно не передане третій особі, як в силу договору має право на нього.

Так, передача майна в оренду (ТЗ) не є підставою для припинення чи зміни прав третіх осіб на це майно. При укладенні договору оренди ТЗ орендодавець зобов’язаний попередити орендаря про всі права третіх осіб на майно, що здається (наприклад, застава і т. ін.). Невиконання орендодавцем цього обов’язку дає орендарю право вимагати зменшення орендної плати або розірвання договору і відшкодування збитків.

Відповідно до статті 800 ЦК наймач вправі без згоди наймодавця від свого імені укладати договори перевезення або інші договори відповідно до призначення цього ТЗ. Зміст прав орендатора щодо володіння та користування орендованим засобом вміщує в собі, як мінімум, 2 різні можливості: а) використання ТЗ для перевезення робітників, вантажів і т. ін.; б) укладення договорів з третіми особами на перевезення пасажирів, вантажів, пошти і т. ін. Особливий інтерес викликає право наймача на передання предмета договору найму в піднайм. Стаття 800 ЦК не надає йому право здійснювати таку передачу самостійно без погодження із наймодавцем. У силу тут вступають загальні правила щодо можливості піднайму тільки при наявності згоди орендодавця (ст.774 ЦК).

Слід пам’ятати, що саме укладення договору найму ТЗ не завжди є достатнім для його використання. Іноді до початку цього орендар повинен здійснити певну процедуру. Так, при передачі у найм автомобіля слід дотримуватися вимог п. 15 Правил державної реєстрації і обліку автомобілів, затверджених Постановою КМ України від 07.09.98 р., згідно з яким фізична або юридична особа, яка отримала на ТЗ у встановленому порядку право користування та (або) розпорядження, повинні отримати в підрозділах ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на період дії договору найму, без якого експлуатація ТЗ стає неможливим. Відповідно до статті 801 ЦК наймач повинен здійснювати всі необхідні заходи для підтримування ТЗ у належному технічному стані. До таких заходів належать технічне обслуговування та ремонт (як капітальний, так і поточний, якщо інше не вказано у самому договорі) як самого ТЗ, так і його складових частин. Окрім того, з метою державного контролю за технічним станом ТЗ володільці вказаних ТЗ (до кола яких належить і наймач), повинні проходити технічний огляд. Частина 2 цієї статті коментує, що всі витрати, пов’язані з експлуатацією ТЗ, несе наймач (до таких витрат можна віднести: витрати на ПММ та парковку, на технічне обслуговування і ремонт, на страхування цивільної відповідальності володільців ТЗ, інші витрати). Такі витрати наймача (коли він є юридичною особою) відносяться потім на валові витрати. Окремо законодавець встановлює, що у склад витрат входить також сплата податків та інших платежів, що виникає із факту володіння та (або) експлуатації ТЗ. Також на наймача покладений обов’язок проводити сплату податку з володільців ТЗ, а також збору за забруднення навколишнього природного середовища. Законодавець підкреслює, що норма, яка встановлює обов’язковість сплати податків та зборів у зв’язку із експлуатацією ТЗ не має характеру диспозитивності. Тому, якщо раніше сторони за власним розсудом вирішували, хто буде платником, наприклад, податку із володільців ТЗ, тепер платником таких податків (зборів і т. ін.) завжди є наймач.

Згідно з загальними положеннями параграфа 1 глави 58 Цивільного кодексу України “Найм (оренда)”, поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено законом або договором, а капітальний ремонт провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено законом або договором. Капітальним ремонтом вважається ремонт, при якому проводиться заміна або відновлення істотних деталей, конструкцій та інших частин об’єкта. При невиконанні наймодавцем обов’язку з проведення капітального ремонту наймач вправі провести тільки такий капітальний ремонт, який передбачений договором або зумовлюється невідкладною потребою, і стягнути з наймодавця його вартість або зарахувати її в рахунок плати за найм. У разі виникнення необхідності капітального ремонту з вини наймача ремонт здійснюється за його рахунок.

Стаття 802 ЦК встановлює 2 види страхування, що опосередковують відносини найму ТЗ: страхування ТЗ, яке здійснюється наймодавцем; страхування цивільно-правової відповідальності наймача. Частина 1 цієї статті передбачає, що страхування ТЗ здійснюється наймодавцем. Цей порядок є винятковим із загального правила, встановленого ст. 771 ЦК, згідно з яким страхування речі, що передається у найм, законом (або договором) може бути віднесено до обов’язків наймача. Оскільки ст.802 ЦК є спеціальною нормою, застосування її правил при оренді ТЗ не викликає сумнівів. Необхідність страхування цивільно-правової відповідальності наймача як володільця ТЗ викликана в силу ст. 804 ЦК, адже саме він зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв’язку з використанням ТЗ. Ст. 7 Закону України „Про страхування” встановлене обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників ТЗ, до яких наймач, зрозуміло, не належить. Разом із тим, інші нормативно-правові акти передбачають, що відповідальність за обов’язкове страхування цивільної відповідальності покладається на володільця ТЗ, яким визначається юридична або фізична особа, що здійснює експлуатацію ТЗ, належного їй на правах власності, повного господарського відання, оперативного відання чи інших підставах, що не суперечать діючому законодавству. Із цього випливає необхідність обов’язкового страхування цивільної відповідальності і для наймача ТЗ.

Стаття 803 ЦК передбачає загальний обов’язок наймача відшкодувати збитки, завдані у зв’язку із втратою чи пошкодженням ТЗ, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Відшкодування збитків має проводитися за загальними правилами цивільного права (ст. 22 ЦК). Зі змісту цієї статті випливає, що ризик випадкової втрати або пошкодження ТЗ несе наймодавець. Стаття 786 ЦК встановлює, що до вимог про відшкодування збитків, які виникли у зв’язку із пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, застосовується позовна давність зі скороченим строком в 1 рік (перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача – з моменту припинення договору найму).

У випадку завдання шкоди особі у зв’язку з використанням орендованого ТЗ відшкодування шкоди відповідно до ст. 804 ЦК повинен здійснити орендар ТЗ, у порядку, передбаченому главою 82 ЦК. Разом із тим, шкода, завдана у зв’язку з використанням речі, відшкодовується орендодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або дефектів речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати (ст. 780 ЦК). Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.

Розглянемо питання щодо порядку припинення та розірвання договору найму (оренди) ТЗ, правове регулювання якого здійснюється на підставі загальних положень параграфа 1 глави 58 Цивільного кодексу України „Найм (оренда)”.

Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи   наймача, якщо інше не встановлено законом або договором. Смерть фізичної особи є юридичним фактом, що тягне за собою припинення цивільної правоздатності даної особи. Також договір найму припиняється в разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем (ст. 781 ЦК).

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення транспортного засобу, якщо наймач не вносить плату за користування транспортним засобом протягом трьох місяців підряд, а також вимагати в судовому порядку дострокового розірвання договору найму. Наймодавець вправі вимагати дострокового розірвання договору тільки після письмового попередження наймача про необхідність виконати свої зобов’язання в розумний термін. У протилежному випадку суд може відмовити в прийнятті позову до розгляду. Якщо наймач усуне порушення (у розумний термін), вимога наймодавця розірвати договір задоволенню не підлягає (ст. 782 ЦК).

Договір може бути розірваний за домовленістю сторін (тобто, добровільна згода). У випадку, якщо сторони не дійдуть добровільної згоди про розірвання договору, договір розривається в судовому порядку.

Відповідно до загального правила одностороння відмова від виконання зобов’язання й одностороння зміна його умов не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом. Стаття 783 ЦК належить до норм, що наділяють одну із сторін правом вимагати дострокового розірвання договору. Це право може бути реалізоване через суд. При розгляді відповідного позову суд перевіряє наявність однієї чи кількох обставин, що дають наймодавцю право на розірвання договору, і при встановленні їх задовольняє позов. Такими підставами, що дозволяють наймодавцю вимагати дострокового розірвання договору є: наймач користується транспортним засобом, переданим йому у найм, не за його призначенням або з порушенням умов договору найму; наймач без дозволу наймодавця передав транспортний засіб у користування іншій особі; наймач не вносить плату за користування транспортним засобом протягом трьох місяців підряд; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження транспортного засобу; наймач не приступив до проведення капітального ремонту транспортного засобу, якщо обов’язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача. Варто звернути увагу на те, що цей перелік не може бути скорочений за згодою сторін. У той же час у договорі можуть бути передбачені й інші, додаткові підстави, але вони в усякому разі повинні бути пов’язані з істотними порушеннями зобов’язань з боку орендаря. Договір найму може бути розірваний достроково у судовому порядку і на вимогу наймача, на підставах, передбачених законом. Перелік цих підстав може бути також розширений за згодою сторін, але його не можна скорочувати. Так, невиконання наймодавцем обов’язку з проведення капітального ремонту служить підставою для дострокового розірвання договору з ініціативи наймача тільки в тому випадку, якщо законом або договором обов’язок проведення капітального ремонту не покладений на наймача. Непридатність найнятого майна до використання є підставою для дострокового розірвання договору наймачем за умовою відсутності його вини в доведенні майна до такого стану. На відміну від ст. 782 ЦК, що стосується наймодавця, стаття 783 ЦК не ставить за обов’язок наймачу попередньо направляти контрагенту письмове попередження. Однак до звернення в суд він повинен запропонувати наймодавцю розірвати договір і може пред’явити відповідний позов лише у випадку відмови від цієї пропозиції або неотримання відповіді на нього у встановлений термін. Наймач несе відповідальність за погіршення майна лише у випадках, коли це відбулося з його провини.

У разі припинення або розірвання договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Повернення наймодавцю майна в стані гіршому, ніж воно повинно було знаходитися з урахуванням нормального зносу з вини наймача дає наймодавцю право вимагати відшкодування збитків, викликаних погіршенням майна. За випадкове погіршення майна або погіршення його з вини інших осіб, наймач не несе відповідальності. На нього в цьому випадку покладається обов’язок довести відсутність вини. Неможливість відновлення майна або усунення погіршень у ньому дає право наймодавцю відмовитися від прийняття майна і вимагати відшкодування збитків.

Строк повернення майна може бути передбачений у договорі. Невчасне повернення наймачем майна дає право наймодавцю вимагати його в примусовому порядку і стягнути з наймача збитки, заподіяні затримкою повернення. За прострочення повернення майна може бути передбачене в договорі стягнення з наймача неустойки (розмір якої – подвійна плата за користування річчю за час прострочення).

В завершування, варто звернути увагу на те, що поняття оренди і майнового найму вживаються як тотожні, оскільки при будь-якій оренді має місце найм майна. Вживання то одного, то іншого терміну пов’язане в основному зі сформованою практикою їхнього найменування у певних сферах.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

2. Нотаріус витребовує оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного...
У цій статті розглянемо способи купівлі-продажу транспортного засобу (далі — тз) без зняття з обліку (спрощена перереєстрація) фізичними...

Огляду транспортного засобу

Акт приймання-передачі транспортного засобу

Зразок договору довічного утримання (догляду) відносно транспортного...

Погодження маршруту руху транспортного засобу під час
Відділ Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України в Донецькій області

Каско осцпввнтз
Заява про настання страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу та обов’язкового страхування цивільно-правової...

Відповідному органу нотаріату – за призначенням
«Бета» транспортного засобу марки ваз, моделі 21099, 2001 року випуску, колір – червоний, шасі (кузов, рама, коляска) №456230000000,...

Ваша справа №   Телефон для довідок: 0 800 500 824
Мтсбу зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою...

Договір оренди транспортних засобів
«Сторони»), уклали цей Договір оренди транспортного засобу (далі іменується «Договір») про таке

Заява
Я, Іванова Наталія Юріївна, даю згоду на укладання моїм чоловіком, Івановим Василем Івановичем, договору про передачу в заставу Акціонерному...

Реєстрація транспортного засобу в україні
У цій статті поговоримо, зокрема, про те, як відбувається державна реєстрація (пере­реєстрація) транспортних засобів в Україні; які...

Документи, що додаються до заявки на затвердження типу транспортного засобу (компонента)
Технічна документація (інформаційний документ), склад І зміст якої залежить від етапності затвердження типу, наявності документів...

Коментар: Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором...
Пропонований проект договору транспортного експедирування детально регламентує взаємні права та обов'язки сторін між клієнтом та...

Сергій ємельянчик
Тов, здаючи автомобіль в найм. Але договір нотаріально не посвідчили. Тепер мені в суді треба довести, що його не потрібно, тобто...

Договір зберігання
В порядку та на умовах даного договору, Зберігач зобов'язується зберігати речі, які передані йому Поклажодавцем, на складі, що належить...

Договір № про відкриття поточного рахунку та обслуговування електронного платіжного засобу
У межах застосування цього Договору про відкриття рахунку та обслуговування електронного платіжного засобу (надалі «Договір»), нижченаведені...

Договір № про відкриття поточного рахунку та обслуговування електронного платіжного засобу
У межах застосування цього Договору про відкриття рахунку та обслуговування електронного платіжного засобу (надалі «Договір»), нижченаведені...

Сахненко Оксана Юріївна
Працевлаштування на посаду супервайзер, мерчендайзер, продавець- консультант, промоутер



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт