Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Уроках математики

Уроках математики





Сторінка1/4
  1   2   3   4
Інноваційні технології на уроках математики
Вступ
Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти організації основних завдань соціально-економічного та культурного розвитку суспільства.

Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те, що школярі погано володіють методологічними та економічними знаннями. Більш високий рівень знань вони виявляють, оволодіваючи фактологічним матеріалом, уміють відтворювати знання та застосовувати їх у знайомій ситуації. Нетрадиційна постановка питання значно знижує результативність відповідей учнів. Щодо вміння інтегрувати ці знання та застосовувати їх для одержання нових знань і з’ясування явищ, які відбуваються у навколишньому світі, то тут результати наших школярів значно нижчі.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

  • гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

  • самостійно та критично мислити;

  • уміти бачити та формувати проблему ( в особистому та професійному плані), знаходити шляхи раціонального її вирішення;

  • усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;

  • бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

  • грамотно працювати з інформацією (вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);

  • бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

  • вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

Такими якостями учень може оволодіти тільки завдяки вчителеві, який найчастіше виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку.

Це досягається за допомогою освітніх технологій. Вибір освітньої технології - це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем. Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність». Поняття «педагогічна технологія» останнім часом дедалі більше поширюється в науці та освіті. Його варіанти – «педагогічна технологія», «технологія навчання», «освітні технології» - широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу.

Поняття «технологія» у педагогіці може вживатися в чотирьох значеннєвих аспектах:

а) педагогічна технологія, яка містить у собі всі засоби педагогічної взаємодії;

б) технології навчання – система методів, прийомів і дій вчителя й учнів у процесі навчання;

в) технології виховання – система методів, прийомів і дій вихователя і вихованців у спільній діяльності, у зміст якої включене освоєння норм, цінностей, відносин;

г) навчальні технології – інформаційні технології, які можна використовувати для організації процесу навчання.
1. Трохи історії
Більш ніж двадцять років тому технологічний підхід майже не використовувався у вітчизняній практиці. Перші спроби зробили Т.А.Ільїна та М.В.Кларин під час аналізу іноземного досвіду. Однак представників традиційної педагогіки лякає сьогодні виробничий термін «технологія». Її розуміють як процес з гарантованим результатом, що, на перший погляд, важко переносити в педагогічні явища.

Думки про технологізацію освіти висловлював ще Я,А,Коменський 400 років тому. Він виділив таке: вміння правильно визначати мету, обирати засоби досягнення її та формувати правила користування цими засобами. Елементи технологічного підходу можна знайти і в працях більшості видатних іноземних педагогів, таких як А.Дистервег, Й.Г.Песталоцці, Л.М.Толстой, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський та інших.

Сплеск зацікавленості педагогічними технологіями характерний для шкіл США 30-х років нинішнього століття, коли зявилися перші програми аудіовізуального навчання. Там же вперше використовується термін «освітня технологія» (як будувати навчання та виховання).

Сучасна педагогічна технологія охоплює коло теоретичних та практичних питань керування, організації навчального процесу, методів та засобів навчання. Своїм походженням вона зобов’язана реалізації педотехнічних ідей, які висловлювали на рубежі ХХ ст. засновники прагматичної психології та педагогіки (І.Джеймс, С.Холл, Р.Торндайк), представники «індустріальної педагогіки» ( Тейлор, Ф.Гільберт). Науково-технічна революція, яка торкнулася всіх галузей науки, техніки, суспільного життя, освіти, наповнює педагогіку новим змістом.

Розвиток педагогічної технології у світовому освітньому просторі можна умовно розділити на три етапи, кожен із яких характеризується перевагою тієї чи іншої тенденції.

Основною тенденцією першого етапу (1920 - 1960-ті роки) було підвищення якості викладання, яке розглядалося як єдиний шлях, що приводив до ефективного навчання. Здійснювалися спроби підвищення ефективності викладання шляхом підняття інформаційного рівня навчання при використанні засобів масової комунікації.

Другий етап (1960 – 1970-ті роки) характеризувався перенесенням акценту на процес навчання, що пов’язано з розвитком концепції програмованого навчання, яке вимагало суворого врахування вікових та індивідуальних відмінностей учнів. Увага до процесу навчання призвела до усвідомлення факту, що саме він визначає методику навчання та є критерієм успіху в цілому. Наслідком застосування машинного та програмованого навчання в США стала індивідуалізація та персоніфікація навчального процесу. З 1960 року індивідуалізація навчання стала центральним пунктом планування та виробництва засобів навчання. Навчальні програми були поділені на порції, до яких було розроблено інструкції, дібрано дидактичний матеріал, аудіовізуальні та інші засоби навчання. Ці порції дістали назви «модулів», «одиниць навчання», «навчальних пакетів».

Третій етап, сучасний, характеризується розширенням сфери педагогічної технології, яка претендує на провідну роль у плануванні, організації процесу навчання, в розробці методів і навчальних засобів. До засобів навчання належать: документи, матеріальні об’єкти, люди, взаємодія з якими веде до здобуття знань. Засоби навчання поділяються на навчальні засоби, які фахово створені для навчання, та об’єкти довкілля.

Ретельне планування діяльності вчителя та учнів робить прогнозування результатів навчання більш обґрунтованим.

Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов’язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга – з його організацією.

Педагогічна технологія ( освітня технологія) – системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО).

Педагогічні технології відображають прийняту в різних країнах систему освіти, її загальну цільову і змістову спрямованість, організаційні структури і форму, відображені державних нормативних документах, зокрема – в освітніх стандартах. Сама по собі система неперервної освіти в нашій країні теж може бути занесена до класу освітніх технологій.

Освітні технології є стратегіями розвитку національного, регіонального і муніципального освітнього простору. Педагогічна технологія відображає тактику реалізації освітніх технологій і будується на знанні закономірностей функціонування системи «педагог-середовище-учень» у визначених умовах навчання (індивідуального, групового, колективного, масового тощо).

Їй притаманні загальні риси і закономірності реалізації навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмета.

Педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регуляторів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання (Г.К.Селевко).

Окремо предметна педагогічна технологія – сукупність методів і засобів для реалізації визначеного змісту навчання в межах одного предмета (методика викладання предмета). Локальна ж технологія являє собою вирішення окремих дидактичних і виховних завдань. Персонал- технологія присутня в досвіді педагогів-новаторів.

Г.К.Селевко визначає таку структуру педагогічної технології:

1) концептуальна основа;

2) змістова частина навчання:

- мета навчання – загальна і конкретна;

- зміст навчального матеріалу;

3) процесуальна частина – технологічний процес:

- організація навчального процесу;

- методи і форми навчальної діяльності школярів;

- методи і форми роботи вчителя;

- діяльність учителя з керування процесом засвоєння матеріалу;

- діагностика навчального процесу.

Загалом планування навчальної теми або навчального курсу починається з визначення програми дій, спрямованих на підвищення ефективності процесу навчання. Програма повинна здійснюватися в такій послідовності:

  1. визначення конкретних навчальних тем та мети навчання;

  2. характеристика особливостей певної групи учнів;

  3. визначення бажаних результатів (обсяг знань, навичок, умінь);

  4. розробка та опис змісту конкретних навчальних тем або курсів, які відповідають меті навчання;

  5. попереднє тестування учнів для визначення їх загальної підготовленості до навчання та рівня знань з конкретної навчальної теми;

  6. обґрунтування та вибір метолів і засобів навчання з конкретної теми;

  7. координація діяльності, пов’язана з комплектацією штату навчального персоналу, складанням розкладу занять, визначенням необхідного бюджету витрат;

  8. оцінювання знань учнів та внесення згідно з їх результатами коректив у навчальний процес.

Отже використання педагогічних технологій – це об’єктивний процес, новий етап в еволюції освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини.

2.Особистісно орієнтовані технології

Дитина для педагога – початкова точка відліку в різних

життєвих ситуаціях.

Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні згідно з державною національною програмою «Освіта» є формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров’я. Розв’язання цього завдання передбачає психолого-педагогічне обґрунтування змісту і методів навчально-виховного процесу, спрямованого саме на розвиток особистості учнів.

Особистісно орієнтоване навчанняце таке навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність.

Метою особистісно орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні її суб’єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні. Особистісно орієнтований підхід поєднує виховання та освіту в єдиний процес допомоги , підтримки, соціально-педагогічного захисту, розвитку дитини, підготовки її до життєвотворчості тощо.

Головні завдання:

  • розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожної дитини;

  • максимально виявити, ініціювати, використати, «окультурити» індивідуальний (суб’єктивний) досвід дитини;

  • допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись

та самореалізуватись, а не формувати попередньо задані якості;

  • сформувати в особистості культуру життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати своє повсякденне життя, правильно визначати лінії життя.

Формування культури життєдіяльності особистості є найвищою метою особистісно орієнтованих систем та технологій.

Технологія особистісно орієнтованого освітнього процесу передбачає спеціальне конструювання навчального тексту дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистісним розвитком учня в ході навчально-пізнавальної діяльності.

Найпростішою ланкою, з яких складається особистісно орієнтована технологія, є особистісно орієнтована педагогічна ситуація. Це така навчальна ситуація, опинившись в якій дитина повинна шукати сенс, пристосувати її до своїх інтересів, побудувати образ чи модель свого життя, вибрати творчий момент, дати критичну оцінку. Сьогодні різні автори називають різноманітні технології, які належать до особистісно орієнтованих технологій, загальноприйнята класифікація поки що відсутня.

2.1.Вальдорфська педагогіка

В основі вальдорфської педагогіки лежить найцікавіше антропософське вчення про індивідуальність людини, основні компоненти якої – тіло, душа і дух. Р.Штейнер писав про чотири могутніх галузі цивілізації – пізнання, мистецтво, релігію і моральність, які можуть гармонійно поєднуватися в одному корені – людському «Я». Це «Я» виступає у трьох головних функціях людської душі – волі, почуттях та мисленні, які перебувають в стані безперервного руху.

Головна мета цієї педагогіки – розвивати новий спосіб пізнання. Адже для фізичних почуттів відкритий лише фізичний світ, а людина – істота духовна, яка має, крім фізичного тіла, ще й душу. Р.Штейнер надавав особливого значення розвиткові «духу» та «душі», а також розкриттю здібностей душі дитини, сприянню її духу в житті.

Завдання вальдорфської школи в тому, щоб впродовж тривалого часу розвивати здібності, а не збирати знання; її кредо - це відмова від влади над дітьми. Головне завдання вчителя вальдорфської школи - допомогти дитині в її духовному самовизначенні, створити максимальні умови для розвитку та закріплення її індивідуальності. Дитина – громадянин трьох світів: матеріального, душевного і духовного.

Її «Я» - це мікроскоп, який усією своєю істотою пов'язаний з макрокосмосом. Їй потрібна допомога в осягненні духовного, яке надходить у вічній істині, доброті, любові. Вчителі цих шкіл намагаються допомогти своїм вихованцям оволодіти антропософським мисленням. (Антропософія – філософське вчення, розроблене Р.Штейнером, поєднує в собі елементи німецького ідеалізму (дійсність, як поступове самовиявлення духу), світогляду Гете, в якому світові явища розглядаються як метаморфоза об’єктивного духу, а також християнства, згідно з яким розвиток здатності до пізнання приводить людину до досконалості).

Вальдорфські педагоги ніколи не кажуть дитині «ні» та «не можна». Вони ніколи не критикують, не фіксують уваги на тому, що вона зробила щось не так. Важливішим є процес, а не результат. Тому що дитина пізнає світ. Ось чому у вальдорфських школах ніколи не виставляють оцінок, не принижують дитину порівнянням. А наприкінці року діти пишуть вірш чи картину. Це і є характеристика їх розуму і душі. Вчитель не має підручників, програм, годинного плану. І предметів теж немає в їх звичайному розумінні. Один педагог веде всі предмети, тобто розповідає дітям про різні галузі людського знання.
2.2. Технологія саморозвитку (Марії Монтессорі)
Марія Монтессорі (1870 – 1952) – видатний італійський педагог, реалізувала ідеї раннього розвитку і вільного вихованя.

Методика М.Мотессорі є теж моделлю особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання. В її основі лежить ідея про те, що кожна дитина, з її можливостями, потребами, системою стосунків проходить свій індивідуальний шлях розвитку.

З двох до чотирьох років – час порядку, дитина вимагає точного виконання всіх церемоній. Якщо батьки привчають її до порядку в цьому віці, то це залишається з неє на все життя. Приблизно з 3,5 до 4,5 років дітям подобається писати, а з 4,5 до 5,5 дітям подобається читати. Тільки до 6 років діти «вбирають» у себе запахи, кольори, звуки. Яким покажуть дтині світ дорослі в цьому віці, таким і сприйматиме вона його на слух, на зір, на запах. У 5-6 років дитина виходить із власного світу і перетворюється на активного дослідника довкілля і людей. У неї розвивається здатність до абстракції. У 9 років діти починають почуватися вченими, їм самим хочеться пояснити світ.

Три провідних положення характеризують сутність педагогічної теорії М.Монтессорі:

  • виховання повинно бути вільним;

  • виховання повинно бути індивідуальним;

  • виховання повинно спиратися на дані спостережень за дитиною.
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Уроках математики
Діяльнісний підхід та формування ключових компетентностей учнів на уроках математики

Уроках математики в початкових класах
Анотація. В статті автор висвітлює досвід роботи по використанню усних обчислень на уроках математики, як ефективну форму роботи,...

Уроках математики в початкових класах
При вивченні математики це, насамперед, означає,що навчання повинно спиратися на власний життєвий досвід дітей, а педагогічний процес...

Уроках математики та фізики
Матеріли підготувала вчитель математики та фізики загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня с. Бужани Волянюк Марія Анатоліївна, спеціаліст...

Шабелян Ірина Миколаївна
Обгрунтовує доцільність використання орігамі на уроках математики, показує її значимість у формуванні математичних компетентностей...

Уроках математики Звичайні дроби
Вступ

Активізація логічного мислення учнів на уроках математики
Вступ

Уроках математики
Ф. Попіль – завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Ярмолинецької районної державної адміністрації

Розвиток творчих здібностей школярів на уроках математики шляхом...

Уроках математики
Зв’язне мовлення учнів належить до складних явищ мови. Воно здійснюється у двох формах – усній І писемній

Уроках математики
...

Котовського району одеської області
Система роботи з формування та розвитку патріотичних почуттів учнів на уроках математики та фізики засобами національно-патріотичного...

На уроках математики та під час роботи з обдарованими дітьми в позаурочний час
Мотрич В. В. – директор загальноосвітньої школи І – ІІІ ст №5 Вінницької міської ради

Двнз «Криворізький національний університет» Криворізький педагогічний інститут
Розділ ІІ. Науково-методичні основи використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики у сучасній школі

О. М. Курлова
Курлова О. М. Використання елементів трвз на уроках математики, як засіб формування творчого мислення учнів: метод. Посібник / О....

Розділ І. Суть дистанційного навчання
Використання елементів дистанційного навчання на уроках математики

Методична розробка на тему: «Розвиток креативного мислення на уроках математики»
Перед Вами збірка завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, творчості, винахідливості, активності учнів

Уроках математики; вимоги до проведення ігор на уроці
Він є зручним у використанні, дає можливість застосовувати нові методи при викладанні предметів, у проведенні нетрадиційних уроків,а...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт