Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Тема. Формування екологічної культури у школярів

Тема. Формування екологічної культури у школярів





Педрада: від ідеї – до реалізації.

Тема. Формування екологічної культури у школярів.

Завдання: проаналізувати стан екологічного виховання учнів та намітити шляхи вдосконалення в даному напрямку, розвивати творчий потенціал педагогів, їх компетентність у сфері екології, створити в колективі ситуацію творчого пошуку ефективних форм і методів у роботі з дітьми, виділити найбільш перспективні ідеї в організації екологічної роботи з дітьми.

Доповідь. Шановні колеги! Для того, щоб налаштуватись на роботу, до вашої уваги - поезія. Читається перший вірш. Інтерактивна вправа «Мікрофон». Учителям пропонується висловити свої відчуття закінчивши речення:

Я бачу…

Тому що..

Я відчуваю…

Далі читається другий вірш. Та ж інтерактивна вправа «Мікрофон». Ті ж висловлювання, але вже під враженням другого вірша.

  1. Цей  ліс  живий.  У  нього  добрі  очі.
    Шумлять  вітри  у  нього  в  голові.
    Старезні  пні,  кошлаті  поторочі,
    літопис  тиші  пишуть  у  траві.
    Дубовий  Нестор  дивиться  крізь  пальці
    на  білі  вальси  радісних  беріз.
    І  сонний  гриб  в  смарагдовій  куфайці
    дощу  напився  і  за  день  підріс.
    Багряне  сонце  сутінню  лісною
    у  просвіт  хмар  показує  кіно,
    і  десь  на  пні  під  сивою  сосною
    ведмеді  забивають  доміно.
    Малі  озерця  блискають  незлісно,
    колише  хмара  втомлені  громи.
    Поїдемо  поговорити  з  лісом,
    а  вже  тоді  я  можу  і  з  людьми.

  1. Ще назва є, а річки вже немає.
    Усохли верби, вижовкли рови,
    і дика качка тоскно обминає
    рудиментарні залишки багви.
    І тільки степ, і тільки спека, спека,
    і озерявин проблески скупі.
    І той у небі зморений лелека,
    і те гніздо лелече на стовпі.
    Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
    У берегів потріскались вуста.
    Барвистих лук не знають твої весни,
    і світить спека ребрами моста.
    Стоять мости над мертвими річками.
    Лелека зробить декілька кругів.
    Очерети із чорними свічками
    ідуть уздовж колишніх берегів.
Картини природи, змальовані Ліною Костенко мають пряме відношення до нашої сьогоднішньої теми. Прийом, який ми застосували годиться для того, щоб закликати слухача до роздумів, підняти питання, які стосуються кожного. Всі ми є свідками екологічної кризи, яка виникла через непродумане господарювання людини, і тому змушує змінити своє ставлення до довкілля негайно. Цій меті покликана служити система екологічного виховання учня здатного гармонійно співіснувати з природою, раціонально використовувати і відтворювати її багатства, психологічно готового оберігати природу. В найважливіших міжнародних документах останнього десятиріччя, присвячених проблемам навколишнього середовища і гармонійного розвитку людства велика увага приділяється екологічній культурі і свідомості, інформованості людей про екологічну ситуацію в світі, регіоні, на місці проживання, їх обізнаності з можливими шляхами вирішення різних екологічних проблем, з концептуальними підходами до збереження біосфери і цивілізації.

Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту. Екологічна освіта на порозі 3-го тисячоліття стала необхідною складовою гармонійного, екологічно безпечного розвитку. Екологічне виховання і інформування населення, підготовка висококваліфікованих фахівців названі в програмних документах найвизначнішого міжнародного форуму 20-го сторіччя в Ріо-де-Жанейро (1992), присвяченого навколишньому середовищу і сталому розвитку, одним з найважливіших і необхідних засобів здійснення переходу до гармонійного розвитку всіх країн світу.

Екологічна освіта, як цілісне культурологічне явище, що включає процеси навчання, виховання, розвитку особистості, повинна спрямовуватися на формування екологічної культури, як складової системи національного і громадського виховання всіх верств населення України, екологізацію навчальних дисциплін та програм підготовки, а також на професійну екологічну підготовку через базову екологічну освіту.

Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток у людини культури, взаємодії з природою.

Основними показниками екологічної культури вважають:

знання загальних закономірностей розвитку природи і суспільства;

визначення соціальної обумовленості взаємовідносин людини і природи;

подолання споживацького ставлення до природи;

вміння передбачати наслідки впливу діяльності людини на біосферу Землі;

вміння зберігати сприятливі природні умови і конкретну працю.

Відчутним недоліком екологічного виховання і освіти, здійснюваного на сучасному етапі, є існуючий розрив між рівнем обізнаності учнів з екологічних глобальних проблем і практичним застосуванням здобутих знань у вирішенні конкретних екологічних проблем локального рівня, через що учні не можуть назвати своєї ролі у їх вирішенні .

Метою екологічного виховання є формування в особистості екологічної свідомості і мислення. Передумова для цього — екологічні знання, наслідок — екологічний світогляд. Екологічну свідомість як моральну категорію потрібно виховувати у дітей з раннього дитинства.

Вчені - психологи наголошують, що для молодшого і середнього підлітко-

вого віку властиві близькі характеристики суб'єктивного ставлення до природи,

тому вони можуть розглядатися як один період. У молодшому підлітковому віці майже кожен учень визначає ті чи інші природні об'єкти як значущі. Цей період є найсприятливішим для педагогічної організації безпосередніх контактів з природними об'єктами. Саме тому, вчителі початкових класів організовують екскурсії на природу.

Діти середнього підліткового віку уже в змозі самостійно здійснювати досить складні технології взаємодії з природними об'єктами. Проте інтерес їх до світу природи знижується. Зацікавити школярів може створення екологічної стежки, та подальші екскурсії, які можна проводити для молодших школярів.

Старший підлітковий вік вважають критичним і педагогічне найскладнішим етапом формування екологічної свідомості. В цьому віці домінує об'єктивне уявлення про світ природи, а прагматичне ставлення до природи досягає максимуму. Педагогічний процес у цьому віці повинен бути коригувальним. Акцентується увага на естетичні властивості природних об'єктів. Учні 10-х 11-х класів долучаються до написання наукових робіт на екологічну тематику.

Екологічну освіту в старшій школі можемо вибудовувати на основі трьох моделей: однопредметної, багатопредметної і змішаної.

Однопредметна модель передбачає вивчення екології в межах самостійного предмета. Такий підхід рекомендований Всесвітньою хартією охорони природи, Окремий екологічний курс доцільно вводити саме в старших класах, оскільки він покликаний узагальнити отримані раніше екологічні знання, сформувати уявлення про екологію як науку, забезпечити розуміння наукових засад діяльності людини.

Багатопредметна модель передбачає екологізацію змісту традиційних предметів як природничого, так і суспільно-гуманітарного напрямків. У цьому випадку екологічна проблематика розосереджується по різних освітніх областям. Екологічні питання співвідносяться з навчальним матеріалом і логікою вивчення окремих предметів, входять до навчальних програм.

Так, при вивченні літератури на різних історичних етапах її розвитку вчителі розвивають в учнів не лише інтелектуальне, а й образне осмислення проблеми людини і природи. Художній текст, будучи знаком епохи, яскраво відтворює характер взаємодії особистості і навколишнього її світу. Давньоруська словесність відображає середньовічний тип ставлення до природи, що поєднує язичницькі і християнські початку, заснований на натхненні та персоніфікації всіх природних явищ. У "Слові о полку Ігоревім" плач Ярославни звернений до Вітру, Сонця, які повинні допомогти Ігорю вибратися з полону.

Такий же багатий матеріал для розуміння екологічних проблем дає історія. Так, саме завдяки історичним знанням у свідомості учнів створюється найбільш загальна модель епохи, її політичне, економічне та культурне "обличчя ". Крім того, відображаючи найважливіші віхи розвитку людства, на уроках історії розглядають відомості про особливості взаємин природи і цивілізації, про різні способи виробництва, освоєння природи, про характер землекористування, державних нормативних актах, що регулюють ставлення до природи.

Велику роль відіграє математика в розв’язуванні екологічних проблем. На паралелі 6-х класів на уроках математики можна побачити підібрані завдання для аналізу прикладів економного та ефективного використання природних ресурсів, розкриття математичних закономірностей певних явищ природи, виховання екологічного розуміння та екологічної культури. Екологічне виховання відбувається в процесі розвязання вдало складених задач, побудови діаграм, коротких повідомлень на уроці.

Хвилинка-розминка. (Учителям пропонується розв’язати задачу).

Цівка води товщиною в сірник за добу може призвести до втрат 480 літрів води. Скільки літрів буде втрачено, якщо 500 чоловік залишуть не до кінця закритими крани? Скільком мешканцям вистачило цієї води, якщо мінімальна її потреба для 1 людини на добу становить 3л.

Отже, особлива роль щодо цього відводиться предметам природничого і географічного циклів, які відкривають перед дітьми світ рослин, тварин, усього довкілля. Фізика і хімія уводять учнів у світ політехнічних знань, наукових основ і принципів сучасного виробництва. Естетичний цикл предметів розкриває гармонію, неповторну красу природи, вплив її на виховання людини.

На основі екологічного мислення і свідомості формується екологічна культура, яка передбачає глибокі знання про навколишнє середовище (природне і соціальне), екологічний стиль мислення і відповідальне ставлення до природи, вміння вирішувати екологічні проблеми, безпосередню участь у природоохоронній діяльності.

Система екологічного виховання передбачає врахування основних її аспектів:

— національного та регіонального підходів до вибору навчального матеріалу екологічного спрямування;

— гуманістичну спрямованість і зростаючу роль екологічних чинників у вирішенні глобальних проблем людства (раціонального використання природних ресурсів, забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування, захисту середовища від забруднення промисловими та побутовими відходами);

— збереження фізичного і духовного здоров'я людини;

— об'єктивності у розкритті основних екологічних законів та понять, що дають підстави вважати екологію наукою, яка розвивається, намагаючись вирішувати проблеми довкілля;

Специфічні можливості має позакласна робота у фомуванні екологічної компетентності , оскільки вона не обмежується навчальною програмою, на відміну від позаурочної, що більш регламентована. Позакласна робота надає додатковий час, дозволяє залучити додатковий зміст для формування екологічної компетентності учнів,застосувати більш широкий набір педагогічних технологій, досягти соціальної взаємодії учасників навчально-виховного процесу, що, в свою чергу, надає соціальної значущості екологічній діяльності школярів.

Особливо ефективним способом утвердження екологічної культури в учнівської молоді у сучасних умовах є нетрадиційна форма - туристсько-краєзнавча діяльність. У процесі педагогічних спостережень за учнями в умовах перебування серед природи можна виявити закономірності у ставленні молодих людей до навколишнього середовища. З досвіду проведення туристсько-краєзнавчої роботи можна констатувати, що доброзичливі, гуманні стосунки у колективі тургрупи автоматично (підсвідомо) переносяться і на її ставлення до природи. І, навпаки, ворожі, “натянуті” взаємини позначаються й на природі, людина розряджає таким чином свої негативні емоції на беззахисному довкіллі. В.О.Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, непримиренною до зла.

Практична реалізація завдань і мети екологічної освіти в сучасній школі будується на засадах: комплексного розкриття проблем охорони природи; включення екологічних аспектів у структуру предметних, спеціальних узагальнюючих тем та інтегрованих курсів, які розкривають взаємодію суспільства і природи; поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою (екскурсії, трудові екологічні практикуми, польові табори тощо); використання проблемних методів навчання (рольові ігри, екологічні клуби та ін.); поєднання класної, позакласної і позашкільної природоохоронної роботи. Отож, які б методи чи форми роботи ми не застосовували завжди пам’ятаймо слова Антуана де Сент-Екзюпері «Ми взагалі не отримали Землю в спадок від наших предків – ми всього лише взяли її в борг у наших дітей»

Робота в групах. Екологічний тренінг. Для проведення екологічного тренінгу учасники можуть розподілятись або за предметними кафедрами, або у довільній формі (у групі 15-20 людей). До прикладу, на початку педагогічної ради, кожен учасник отримує листівку, де зображені пори року чи стихії знаків Зодіаку – вода, земля, повітря і вогонь (тоді груп буде чотири), чи кольорові стікери (кількість груп довільна).

Вправа «Екологічний кодекс шкільної родини»

Мета: Формування екологічногоі світогляду, корекція цілей взаємодії з природою.
Орієнтовний час: 30 хвилин.

Учасникам пропонується провести «мозковий штурм» і спільно виробити «Екологічний кодекс шкільної родини». На першому етапі фіксуються всі пропозиції, якими б неймовірними або невдалими вони не здавалися. Потім кожна з них оцінюється учасниками, вибудовується порядок положень Кодексу, шліфуються формулювання. Наприкінці вправи готується варіант Кодексу до представлення в загальній аудиторії.

Вправа «Природа у моєму житті»
Мета:підвищення домінантності відношення до природи, інтелектуалізація емоцій, релаксація.
Орієнтовний час: 30 хвилин.
Процедура: Кожному учаснику пропонується з даного переліку вибрати 3 твердження, які визначають роль природи у власному житті.
1) спосіб насолоди
2) джерело натхнення
3) занурення в гармонію
4) усвідомлення моєї відповідальності
5) предмет моєї турботи
6) проведення дозвілля
7) спосіб самореалізації
8) стимул для розширення кругозору
9) можливість відновлення душевного спокою .

На «діаманті» (ромб із цифрами від 1до 9) кожен учасник обводить свої номери тверджень – таким чином визначаються спільні цінності в межах групи.

По закінченню роботи, групи повертаються в загальну аудиторію і створюється єдиний діамант, де кожна група відмічає три позиції, які найбільш «популярні» - таким чином визначаються спільні цінності для усього колективу.

Анкетування учасників педагогічної ради

  1. Які кроки Ви робили для формування екологічної культури учня до сьогоднішнього дня?________________

  2. До яких заходів можете долучитись чи запропонувати їх проведення?_______________________________________

3. Як часто використовуєте елементи екологічного виховання на уроках? (часто, іноді, зовсім рідко, ніколи).

4. Ви маєте виключну можливість звернутись до людства із звернення чи проханням . Сформулюйте його одним реченням._________________________________________

5. Що найголовніше Ви для себе взяли з даного засідання педагогічної ради?__________________________________



Обробка анкет та оголошення результатів анкетування здійснюється до закінчення педагогічної ради.

Орієнтовний проект рішення (дату і виконавців проставляємо враховуючи специфіку навчального закладу)

1. Розробити і затвердити шкільну програму розвитку екологічної культури та план реалізації даної програми

2. Налагодити співпрацю з міським еколого-натуралістичним центром

3. Створити банк методичних розробок, виховних годин, вечорів на экологічні теми

4. Активізувати організацію екологічних експедицій і туристиних походів, при плануванні екскурсій з учнями більшу увагу звертати на ознайомлення з природними об’єктами

5. Активізувати участь в міських та областних екологічних програмах, конкурсах, фестивалях, конференціях, акціях.

6. Практикувати  проведення моніторин­гу  ефективності  екологічної освіти та виховання учнівської молоді.

7. Проводити соціологічні, психолого-педагогічні    дослідження  екологічної компетентності   серед батьків, педагогів, дітей.

8. Продовжити заняття гуртка «Юні біологи»

9. Оптимізувати роботу пришкільної ділянки (квітників)

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Під час планування виховної роботи класному керівнику, крім визначення...
На формування у дітей та учнівської молоді особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної,...

Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року
Щодо неприпустимості скасування Програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 р

Проект «Природоохоронний атлас Київщини»
Мета проекту. Виховання І розвиток екологічно свідомого та відповідального громадянина України, формування в дітей та учнівської...

Формування в молодших школярів умінь будувати твори – міркування...
Провідним завданням початкового курсу рідної мови є мовленнєвий розвиток молодших школярів – формування вмінь висловлюватися в усіх...

Програма /рівень стандарту/ для учнів 7-11 класів середніх загальноосвітніх
Біологічна освіта має сприяти становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність...

«Компетентнісний підхід до перевірки мовних І мовленнєвих знань учнів...
Підхід до вивчення початкового курсу української мови передбачає формування в молодших школярів комунікативної компетентності здатності...

Уроки №45-46 Тема
Мета: удосконалювати вміння учнів правильно ставити розділові знаки між частинами бср; збагачувати словниковий запас школярів, розвивати...

1. Історичні умови винекнення та джерела формування української культури
В широкому – як сукупність матеріальної та духовної культури, у вузькому суто духовна культура

Формування дикційних умінь у молодших школярів на уроках музичного мистецтва
Формування дикційних умінь у молодших школярів на уроках музичного мистецтва в загальноосвітній школі. – Харків, 2013. – 81 с

Курсова робота за темою: «Формування житт євих компетенцій учнів...
Формування життєвих компетенцій учнів засобами художньої культури в позаурочний час

Формування екологічного світорозуміння І екологічної вихованості у дітей дошкільного віку
...

Формування мовленнєво-комунікативних компетентностей школярів на уроках в початковій школі
Анотація. В статті автор пропонує шляхи формування комунікативних компетентностей учнів початкової школи. Запропоновані з досвіду...

Iv література
Шляхи формування І вдосконалення читацьких умінь у молодших школярів

Тема: Індія. Імперія Ґуптів
Дати уявлення про процес формування перших великих держав на території Індії. Визначити характерні ознаки державного управління,...

— виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована...
Правове виховання — виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та навичок...

Створення еколого-розвиваючого середовища провідний метод екологічного виховання дошкільнят
Початкові елементи екологічної культури складаються на основі взаємодії дітей під керівництвом дорослих з предметно-природним світом,...

Програма ґрунтується на
Школа, що є осередком національної культури, здатна сприяти як становленню національної ідентичності школярів, так І розумінню ними...

Урок-заочна екскурсія з природознавства у 2-му класі з теми «В гості до осені»
Формування мовленнєво-комунікативних компетентностей школярів на уроках в початковій школі



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт