Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Образотворче мистецтво

Образотворче мистецтво





Міністерство освіти і науки України

Н а в ч а л ь н а п р о г р а м а
для загальноосвітніх навчальних закладів

(12-річна школа)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

5 клас


Київ - 2004

Пояснювальна записка



Вступ. Програма з образотворчого мистецтва для 5–7 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту середньої освіти та ґрунтується на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12 – річна школа).

У контексті нових підходів до побудови національної системи освіти особливої актуальності набувають дисципліни художньо-естетичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах, які мають забезпечувати духовно-творчий розвиток школярів.

Програма з образотворчого мистецтва враховує традиції та сучасні тенденції розвитку національної та зарубіжної образотворчої культури. Ґрунтується на ідеях цілісного естетичного розвитку особистості на основі свідомого розуміння поліхудожнього та полікультурного образу світу.

В основу програми покладені принципи:

  1. єдності загальнолюдського та національного змісту образотворчої освіти з пріоритетністю національного;

  2. взаємодії компонентів соціального досвіду людини;

  3. неперервності і наступності завдань і змісту образотворчої освіти у початковій та основній школі;

  4. варіативностінаціленості змісту програми на творчість учителя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний матеріал і, в разі необхідності, змінювати його в межах запропонованої структури;

  5. поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків образотворчого та іншими видами мистецтв.

Мета загальної образотворчої освіти в основній школі полягає в особистісному розвитку учнів і збагаченні їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичній діяльності, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісних орієнтирів, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Основні завдання курсу:

  • формування культури людських почуттів, як найсильніших – любові, доброти, милосердя через сприймання творів мистецтва, так і найспецифічніших: почуття кольору, лінії, ритму, композиції, колориту та ін., безпосередньо у мистецькій діяльності;

  • розвиток асоціативно-образного та просторового мислення, уяви, фантазії, пам’яті, художнього смаку і творчих здібностей;

  • опанування вміннями та навичками в образотворчій діяльності; формування художньо-практичної компетентності; готовності використовувати отриманий досвід у самостійній творчій роботі;

  • формування здатності сприймати, інтерпретувати та характеризувати твори образотворчого мистецтва, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи власні думки, судження, оцінки;

  • формування уявлень про сутність, види та жанри образотворчого мистецтва, особливості художньо-образної мови, засвоєння основних художніх прийомів і закономірностей та відповідної термінології;

  • виховання духовних та моральних ціннісних орієнтирів у сфері образотворчого мистецтва, інтересів, смаків, потреб в творчості; національно-патріотичної свідомості та активної життєвої позиції;

  • розуміння учнями зв’язків образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини.

Розвиток особистісних якостей учнів ґрунтується на освітніх компетенціях:

    • когнітивних (пізнавальних) – чуттєво-емоційне сприйняття; вміння відчувати і бачити навколишній світ, виявлення пізнавальної активності;

    • креативних (творчих) асоціативно-образне мислення; виявлення фантазії, уяви у створенні власних образів у художньо-практичній діяльності;

    • методологічних поняттєво-логічне мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки;

    • комунікативних розуміння мови мистецтва як форми міжособистістісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання робіт;

    • світоглядних сприйняття цілісної картини світу, цінувати національну самобутність і культурну спадщину України як складової загальнолюдської культурної скарбниці; видкриття, творче вираження себе, визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності іншого.


Характеристика структури навчальної програми

Програма структурно умовно розділена на три етапи. Кожен етап охоплює навчальний рік і складається із семестрових тематичних розділів, які послідовно розв’язують художньо-пластичні, виразні, технічні та психологічні завдання образотворчості. Ритм, форма, рух, простір, світло та композиція, як складові образотворчості, розглядаються на кожному етапі навчання. Кожен з етапів є підґрунтям наступного в доповненні навчального матеріалу, актуалізуючи окремі художньо-творчі аспекти з поступовим їх ускладненням. Акцентується увага на багатовимірності художньо-естетичних завдань та їх вирішенні в пластично-образному аспекті, ініціюється пошук власних способів виконання робіт в художньо-творчому самовияві учнів.

Кожен семестровий розділ має тематичні блоки, які зумовлені навчальними завданнями як окремого розділу, так і розвитком навчальних проблем всієї програми з образотворчого мистецтва (5–7 класи).

5 клас. Художній образ

Розвиток чуттєво-емоційного та естетичного сприймання світу, асоціативно-образного мислення, цілісного бачення, вміння виділяти основне у явищах та формах. Виявлення специфіки художньо-образної мови мистецтва, композиційно-художніх і технічних засобів різних видів пластичних мистецтв. Створення художніх образів на основі чуттєво-емоційного сприймання мистецьких творів (музика, література, хореографія тощо), асоціативно-образних інтерпретацій природних форм і явищ.

Залучення учнів до системного пізнання, опанування техніками та прийомами образного виявлення як художньої основи для особистісного самовираження. Вивчення зразків світового та національного мистецтва з творчим переосмисленням і використанням власного досвіду в практичній творчій діяльності учнів.

6 клас. Духовний і предметний світ людини

Розвиток формально-логічного мислення, вміння спрощувати, узагальнювати, виявляти конструкцію та об’єм форми. Зосередження уваги учнів на формі з метою подальшого вивчення впливу і взаємозв’язку цієї форми із сутністю образу. Вивчення кольору через виявлення зв’язків його зі світлом (природним, штучним) доповнює попередній досвід учнів у виявленні образності форми.

Навчання формоутворенню в образотворчому мистецтві базується на художній практиці учнів, яка передбачає їх орієнтування в специфіці образотворчого мистецтва та оволодінні певними художньо-технічними навичками. Контрастні форми, пропорції, фактурне, тональне виявлення форм та вивчення світлотіні як засобу визначення форми, її контурів, пластики і фактури поверхні, засвоєння трансформації форм використовується учнями під час конструювання й проектування предметів.

7 клас. Культурне і просторове середовище людини

Попередній досвід образного й асоціативного мислення доповнюється формуванням і розвитком абстрактного мислення та оволодінням певними художньо-технічними навичками моделювання простору та об’ємно-просторових форм. Перехід від вивчення окремих форм та формоутворення до виявлення зв’язку форми і простору. Вивчаються образні й пластичні зв’язки форми і середовища. У теоретичному та практичному планах осягаються закони перспективи простору в ілюзорно-просторовому зображенні та рівнобіжно вивчаються умовні художні засоби створення зображень простору й середовища (природного, штучного, архітектурного).

Продовжується вивчення природних форм та середовища у гармонійному поєднанні окремих форм і довкілля. Акцентується увага на взаємозв’язку людини з навколишнім світом та впливом культурної спадщини на урбаністичне (створене) середовище людини, їх гармонійне або дисгармонійне поєднання. У практичній творчій діяльності учнів ініціюється виявлення індивідуального погляду на предметний світ і довкілля, експериментування та моделювання свого неповторного дитячого світу.
Особливості організації навчально-виховного процесу

Послідовність тем та виконання завдань методично обґрунтовані психофізіологічними та віковими особливостями учнів, врахуванням відмінностей художніх та технічних засобів різних видів мистецтва, професійною викладацькою етикою, орієнтованою на творчий пошук учня і виявлення його індивідуальності у виборі засобів художньої виразності, техніки та матеріалів. Велика увага приділяється розвитку композиційного мислення учнів та використанню в творчих роботах цілісності образотворчих і технічних завдань. Перевага надається нестандартним самостійним композиційним рішенням учнів, а не готовим зразкам, коли учні стають “виконавцями-інструментами”. Знайомство учнів з творами та зразками національного та світового мистецтва може розглядатися в контексті художньо-драматургічного розвитку уроку як на його початку, так і в середині або на його завершенні.

У програмі вказані навчальні та орієнтовні тематичні завдання, які доповнюються конкретними уроками, власною методикою вчителя та прийомами реалізації навчальних завдань образотворчими засобами – у графіці, живопису, об’ємній пластиці, декоративних формах.

Методикою програми передбачено гармонійне поєднання в структурі уроку різноманітних видів діяльності та видів мистецтва (література, музика, сценографія тощо), проведення бінарних уроків.

У кожному семестрі 2 години резервного часу можуть використовуватися на тематичне оцінювання, регіональний компонент, узагальнення теми, відвідування виставок, музеїв тощо.




Візуальне (образотворче) мистецтво





Рівні

навчальних

досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, однозначно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-естетичне мислення, елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності.




2

Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку.




3

Учень здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом.

ІІ. Середній

4

Учень може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє образної сфери художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне.




5

Учень володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо конкретну словесну понятійну основу; але не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий.




6

Учень може відтворити різні візуальні образи, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва.

ІІІ. Достатній

7

Учень не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, робить непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; учень знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання не достатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня.




8

Учень вміє сприймати і репродукувати візуальні образи певного рівня, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів в процесі їх сприймання.




9

Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал.

ІV. Високий



10


Учень має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає неточність у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди обгрунтовано може довести свою точку зору на художні явища в процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів. Вказані неточності може виправляти самостійно.




11

Учень володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх з творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності.




12

Учень має ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу (жанри, митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв’язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та життєвими явищами. Учень свідомо послуговується мовою візуального мистецтва у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання художніх образів, має достатньо високий рівень художньо-мистецького мислення у розвитку світопізнання і світовідчуття; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності.


Зміст навчального матеріалу

та вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

5 клас. Художній образ

35 годин (1 година на тиждень, 4 години – резервний час)


Зміст навчального матеріалу


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Розділ І. Мова образотворчого мистецтва

14 годин

Тема 1. Асоціативно-образна мова (6 год.)

Розвиток чуттєво-емоційного сприйняття, асоціативно-образного мислення.

Тема 2. Асоціативно-образна форма

(площина, об'єм) (8 год.)

Розвиток естетичного сприймання і цілісного бачення предметів та явищ навколишнього світу, вміння виділити основне у явищах буття.

Навчальні завдання

Емоційно-образні художні засоби:

Живопис: колір (ахроматичний, хроматичний), тон, колорит, пляма, мазок; емоційне співвідношення кольорових і музичних контрастів, настроїв та характерів.

Графіка: точка, лінія, штрих, пляма, силует, фактура; виявлення виразності та асоціативності (різна товщина ліній, фактура ліній, плям тощо).

Скульптура: об'єм, пластика форми, фактура; виявлення асоціативності пластики та фактури форми (рельєф, кругла скульптура).

Композиційні засоби і прийоми

Організація зображення в композиції:

вибір формату аркуша паперу (квадрат, прямокутник вертикальний, горизонтальний); виявлення головного і другорядного у композиції; цілісність форми, композиційний центр, симетрія, асиметрія, рівновага, ритм, колір як акцент.

Орієнтовні тематичні завдання:

- кольорові асоціації (сум-радість, спокій-напруження, на основі сприйняття музичних і літературних творів, стану природи тощо);

- різний характер ліній (ніжні, колючі тощо);

- кольорові сполучення (утворення кольору різними засобами, змішування та накладання фарб тощо);

- ритм ліній та плям (музичні й природні асоціації);

- асоціативність різних художніх технік (паперопластика, акварель по-мокрому, монотипія, штампування тощо);

- асоціативна композиція (''Свято'', ''Музика'', ''Настрій'' тощо).

- асоціативність та образність природних форм у поєднанні з технікою виконання (дерев, тварин, птахів, комах тощо);

- символічність форм (''Дерево-життя'');

- асоціативність декору і зв'язок з формою (візерунок, фактура, пластика форм);

- композиція ''Новорічне свято''.

Узагальнення тем 2 години.

Матеріали і техніка виконання

Олівці, ручки (кулькові, гелеві), туш, перо, фломастери, акварель, гуаш, пластилін, (глина), пластика, солоне тісто. Монотипія, кляксографія, гратографія, набризки, штампування, колаж, аплікація, орігамі, паперопластика.

Учень розпізнає:

- природні форми та явища у певному емоційному стані;

- види образотворчого мистецтва;

- предметне та безпредметне (абстрактне) мистецтво;

спостерігає:

- за природними формами навколишнього середовища;

порівнює:

- характер ліній, кольори й кольорові сполучення та чуттєво-емоційне забарвлення;

- характер природних форм;

характеризує:

- види образотворчого мистецтва та їх специфіку;

уміє:

- використовувати засоби художньої виразності різних видів мистецтва;

- створювати асоціативні образи;

- виявляти свої почуття, естетичні переживання образотворчими засобами;

- передавати настрій, емоційний характер форм, стан природи засобами живопису, графіки, скульптури тощо;

- утворювати та відрізняти відтінки одного кольору (різна насиченість та світлота);

- утворювати відтінки різних кольорів і відповідних кольорових сполучень для створення композицій;

- виконувати творчі композиції в різних техніках як одноосібно, так і в групах;

висловлює судження про:

- площинні та об'ємні форми мистецтва;

- художню виразність форм (емоційний характер);

- засоби і прийоми організації композиції у певному форматі (ритм, рівновагу, цілісність форми, композиційний центр, симетрію, асиметрію, колір як акцент);

наводить приклади:

- творів реалістичного і декоративного, первісного і сучасного мистецтва;

аналізує:

- свої почуття і власне бачення художнього твору;

- за допомогою вчителя результати власної роботи, досягнення та недоліки, визначає шляхи вдосконалення;

дотримується правил:

- техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.

Розділ ІІ. Природні форми та образи у мистецтві 17 годин.

Тема 1. Природні форми та явища (8 год.)

Розвиток спостереження, зорової пам'яті, логічного мислення, вміння сприймати красу і відтворювати її на площині та в об'ємі.

Тема 2. Художні образи та композиції

(9 годин)

Розвиток творчої уяви, композиційного мислення, вміння створювати композиції в різних жанрах образотворчого мистецтва.

Навчальні завдання

Засоби виявлення характеру, будови природних форм: лінія, штрих, силует, тон, колір, кольорова гама, фактура, декор, текстура, пластика форми.

Художні прийоми виявлення характеру й образності природних форм: загальні пропорції (єдність та взаємозв'язок частин до цілого), подібність, співрозмірність, контраст, нюанс, особливості форм в стані спокою та русі (характерні виразні рухи, узагальнення та загострення характерних рис в емоційному стані), масштаб тощо.

Композиційні засоби і прийоми

Пейзажний жанр: освоєння глибини (плановості) простору, статика та динаміка;

Декоративна композиція: організація елементів композиції (замкнена і відкрита) в колі, квадраті, прямокутнику; розробка об'ємної форми: лаконічність, декор, фактура;

Сюжетна композиція, ілюстрація, анімація: образна інтерпретація казкового, літературного героя (виявлення характеру).

Орієнтовні тематичні завдання:

- будова різних природних форм (листя, дерева, птахи тощо);

- силует (пропорції різних природних форм);

- колір природної форми (кольорова гама різних форм, контраст, нюанс);

- візерунок, фактура, текстура природних форм і предметів (зв'язок з характером форми);

- природні форми та явища в статиці та динаміці;

- колір як засіб виявлення характеру форм та стану природних явищ;

- створення образів на основі вивчення природних форм і явищ, використовуючи різні художні засоби декоративно-прикладного мистецтва, скульптури, графіки, живопису тощо;

- декоративна, книжкова, сюжетна композиції;

- створення книжки-іграшки, персонажів і декорацій лялькового театру тощо (колективна робота).

Узагальнення тем 2 години.

Матеріали і техніка виконання

Олівець, туш, вугіль, пастель, воскові та акварельні олівці, акварель, гуаш, (глина), пластика. Монотипія, гратографія, розпис, (розпис на склі), колаж, аплікація, орігамі, паперопластика, (рельєф), скульптура з подальшим розфарбуванням.

Учень розпізнає:

- природні форми у певному емоційному стані, спокою та русі;

спостерігає:

- різноманітність природних форм, контрасти форм, їх пропорції, розташування та взаємозв'язок частин;

- гармонійне існування природних форм та їх пристосування до середовища;

порівнює:

- зміни природних явищ, кольорове розмаїття навколишнього середовища;

- будову різних природних форм;

- реалістичні, казкові, фантастичні образи;

характеризує:

- природні форми та явища (відмічає характерні особливості);

уміє:

- виявляти характер, настрій форм;

- зображувати природні форми в статиці та динаміці (з натури, з уяви, по пам'яті);

- збагачувати силуетну форму декором (природну і предмета);

- створювати художні образи на основі природних форм;

- створювати різні композиції (сюжетну, декоративну, ілюстрацію);

висловлює судження про:

- основні пропорції природних форм (птахів, тварин тощо);

- зображення природних форм і явищ у різних видах мистецтва;

- специфіку образів пейзажного жанру, анімації, книжкової графіки тощо;

- прийоми організації декоративної композиції (в колі, квадраті, прямокутнику тощо);

наводить приклади:

- композицій (декоративна, сюжетна, ілюстрація).

- творів художників-пейзажистів;

аналізує:

- свої почуття і власне бачення художніх образів;

дотримується правил:

- техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами;

виявляє готовність:

- до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Уроку: Образотворче мистецтво Італії
...

Імені михайла бойчука
«Дизайн», 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація».Інститут такожздійснює науково-дослідницьку, культурно-виховну,...

Календарно-тематичне планування з предметів образотворче мистецтво...
Календарно-тематичне планування з предметів образотворче мистецтво (5- 7 кл.), та художня культура (9-10 класи)

Календарно-тематичне планування уроків інтегрованого курсу«мистецтво»,...
Зародження образотворчого мистецтва: графіки, живопису, скульптури, а також декоративно-ужиткового мистецтва І архітектури

Пояснювальна записка Невід’ємною частиною культури, одним із визначальних...
Високорозвинені цивілізації ставили І продовжують ставити мистецтво у центрі всієї освіти, розуміючи його унікальні можливості для...

Уроку
Краса навколо нас. Загальне ознайомлення з поняттям “образотворче мистецтво”, а також із матеріалами й інструментами, якими працює...

За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися...
«Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво»,...

Уроку
Вступ. Бесіда «Краса навколо нас». Загальне ознайомлення з поняттям «образотворче мистецтво», з матеріалами й інструментами, якими...

Урок №94 Тема. Урок розвитку комунікативних умінь №21
Міжпредметні зв'язки: література (використання листів у художніх творах), образотворче мистецтво

Урок 7 «Образотворче мистецтво Далекого Сходу»
Китаю, розвивати зорову пам’ять, зосередженість, увагу, уміння обґрунтовувати свою думку, виховувати духовність, шанобливе ставлення...

1. образотворче мистецтво план
Трипільська культура нале­жить до духовних вершин неоліту. Назва походить від першого місця ви­явлення – селища Трипілля поблизу...

Бароко І рококо в українському мистецтві. Характерні риси та історія...
Характерні риси та історія розвитку українського бароко. Шедеври української барокової архітектури. Образотворче та декоративне мистецтво...

Міністерство освіти І науки україни комунальна науково-методична установа
Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 12. 11. 2014 №733 «Про організацію та проведення обласного...

Уроку: тематичний, образотворче мистецтво, прикладна графіка
Л. Левицького (експонованих у хмм л. Левицького) викликати в учнів бажання якомога більше дізнатися про це явище та творчість художника,...

Уроку: тематичний, образотворче мистецтво, простір І об’ємно-просторова форма
Елювання на прикладі живописних робіт Л. Левицького (експонованих у хмм л. Левицького) викликати в учнів бажання якомога більше дізнатися...

Календарно-тематичне планування уроків курсу «Мистецтво» 8 клас (35...
Тема року: «Мистецтво в культурі минулого» За підручником Кондратової Л. Г. «Мистецтво» 8 клас

«Поетичне мистецтво»
Урок на тему «Поетичне мистецтво» Поля Верлена – віршований маніфест символізму. Музичність вірша

Тема та зміст уроку
Трипільської та скіфської культури. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я. Художня культура Київської Русі: архітектурні...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт