Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Формування успішної особистості учнів на уроках

Формування успішної особистості учнів на уроках





Сторінка1/2
  1   2
Додаток

1.ФОРМУВАННЯ УСПІШНОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ

ОСНОВ ЗДОРОВ”Я ШЛЯХОМ УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ,

ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Компетентнісний підхід у сучасній освіті є відповіддю на трансформаційні процеси, які відбуваються в сучасному сус­пільстві, зростання темпів зміни знань та технологій, глобалізацію світового господарства. Упровадження компе­тентнісного підходу пов'язане з необхідністю забезпечення відповідності вітчизняної системи освіти світовим освіт­нім стандартам, що сприяє конкурентоздатності українських випускників на міжнародному ринку праці, створює умо­ви для їх саморозвитку та самореалізації, полегшує знаходження свого місця в житті. Питання упровадження компетент­нісного підходу відображені в нор­мативних документах про освіту: у Державно­му стандарті базової і повної загаль­ної середньої освіти, критеріях оці­нювання навчальних досягнень учнів, програмах з природознавства, біоло­гії, хімії для середньої школи. Це питання розроб­ляється у працях вітчизняних і зару­біжних учених.

Як зазначає О. Пометун, компетентнісний підхід передбачає спрямова­ність процесу навчання на набуття школярами системи компетентностей: предметних, загальнопредметних і ключових. При цьому увага більшос­ті авторів зосереджується на питанні формування ключових компетентностей особистості як найважливіших, найвагоміших, найбільш інтегрова­них, необхідних людині для успішного життя та ефективної діяльності в різ­них сферах. У критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів до клю­чових компетентностей належать такі: уміння вчитися, здоров'язберігаюча, загальнокультурна (комунікативна), соціально-трудова, інформаційна. Проте не менш важливим є набуття школярами системи предметних ком­петентностей, які полягають у здат­ності використовувати одержані під час вивчення окремих предметів знан­ня та вміння з метою розв'язання ак­туальних проблем реального життя, обрання найбільш ефективного спо­собу дій у різноманітних життєвих ситуаціях.

З цією метою здійснюю аналіз матеріалу уроку, зосереджуючись на його практичних аспектах, можливос­тях застосування цього матеріалу для розв'язання ситуацій і проблем реаль­ного життя. При цьому передбачені програмою знання та вміння розгля­даються з позиції їх ролі в розв'язанні конкретних життєвих завдань. Поді­бний аналіз матеріалу уроку доцільно проводити з урахуванням основних ас­пектів прояву предметної компетент­ності: пояснювально-аналітичного, прогностичного, процесуального, дослідно-експериментального, практично-результативного, ціннісно-орієнтаційного. Для цього з'ясовуємо роль засвоєння школярами навчаль­ного матеріалу в поясненні, аналізі, прогнозуванні, оцінюванні фактів, явищ, процесів навколишньої дій­сності, плануванні та здійсненні до­слідної та практично-результативної діяльності. Саме на цих можливостях навчального матеріалу акцентується увага учнів у процесі визначення цілей уроку. Завдяки такому формулюван­ню цілей учні дізнаються не лише про те, що нового вони вивчать на уро­ці, але й про практичне значення за­своєного матеріалу, переваги, які він може дати в житті, проблеми, які до­поможе розв'язати. Це позитивно впливає на прийняття та осмислен­ня учнями мети уроку як особистісно значимої, корисної, що сприяє формуванню у них вну­трішньої мотивації навчання.

Варто зазначити, що позитивний вплив компетентнісного підходу на моти­вацію учнів до навчання відзначає переважна більшість учителів. Не секрет, що сучас­ніші учні більш прагматичні порівняно з їх ровесниками два десятиліття тому. І те, що учні часто не бачать для себе реальної користі засвоюваних знань і вмінь, негативно впливає на їх став­лення до освіти, знижує інтерес до навчання. Натомість, за умов компе­тентнісного підходу, увага учнів зосе­реджується на практичному значенні засвоюваного матеріалу, можливос­тях його використання в реальному житті, що сприяє формуванню в них пізнавального інтересу, позитивного ставлення до навчання.

Компетентнісний підхід надає над­звичайно широкі можливості для створення змістової мотивації на­вчання, пов'язаної з усвідомленням школярами зв'язку навчального мате­ріалу та повсякденної життєвої прак­тики, зі з'ясуванням можливостей його практичного використання, з розумінням суспільного й особистісного значення засвоюваних знань. З цією метою засвоювані знання та вміння розглядаються в особистісно та соціально значимому контек­сті, встановлюється їх зв'язок з пев­ними ситуаціями з життя людини, суспільства, природи.

У межах компетентнісного підходу зв'язок навчального матеріалу з по­всякденним життям та практичною ді­яльністю людини може здійснювати­ся в різних формах і на різних рівнях:

1. Навчальний матеріал ілюструєть­ся та пояснюється з допомогою прикладів з повсякденного життя. Відзначимо, що залучення при­кладів і ситуацій з повсякденного життя дозволяє зробити навчальний матеріал не тільки більш ці­кавим, але й більш доступним і зрозумілим для школярів.

  1. Процеси та явища, що відбува­ються в навколишньому світі, пояснюються із залученням на­укових понять, законів і теорій. Як правило, це вимагає інтегра­ції навчального матеріалу різних предметів.

  2. Виявляється можливість викорис­тання одержаних знань для роз­в'язання різноманітних життєвих ситуацій і практичних проблем.

  3. Учні залучаються до практичної діяльності, яка вимагає викорис­тання одержаних знань і вмінь. Саме цей рівень зв'язку навчаль­ного матеріалу з життєвою прак­тикою учнів є найбільш відповід­ним завданням формування ком­петентної особистості, оскільки загальновизнано, що компетент­ності набуваються та реалізуються виключно в діяльності, причому діяльності специфічній, відповід­ній тій компетентності, яка фор­мується.

З діяльнісною природою компетент­ності пов'язується необхідність ство­рення на уроці максимальних мож­ливостей для самостійної, активної, різноманітної та різнопланової ді­яльності школярів. Це досягаєть­ся використанням на уроках систе­ми навчальних завдань, спрямова­них на осмислення, систематизацію, узагальнення, поглиблення знань, а також пов'язаних з використанням одержаних знань і вмінь у різноманіт­них ситуаціях, наближених до реаль­ного життя. Систематичне виконан­ня завдань, які передбачають засто­сування знань і вмінь у стандартних і нестандартних ситуаціях, сприяє засвоєнню школярами узагальнених способів діяльності, які можуть бути використані в реальних життєвих си­туаціях, є основою для формування компетентності.

Відбір життєвих ситуацій і проб­лем, які пропонуються учням для розв'язання, може здійснюватися на основі їх власного досвіду, фактів, які наводяться в засобах масової інфор­мації, історичних прикладів, літера­турних джерел тощо.

Зміст освіти реалізується через різні форми та методи навчання. Відомо, що поширене в загальноосвітній школі фронталь­не навчання не забезпечує реальної активності учнів, яка є обов'язковою умовою набуття компетентності. Не­доліком фронтального навчання, на думку авторів, є відсутність дифе­ренціації, неможливість урахування різного ступеня підготовки, реальної бази знань, психологічних характе­ристик учнів. Адекватною завданням формування компетентності учнів визнається індивідуальна форма на­вчання, яка сприяє становленню са­мостійності, активності, відповідаль­ності. Проте індивідуальна форма навчання не забезпечує достатньою мірою спілкування між учнями. Не­доліки фронтального та індивідуаль­ного навчання компенсуються гру­повою формою навчання, що також добре узгоджується з реаліями про­фесійної діяльності.

Розглядаючи методи навчання, від­повідні завданням реалізації компетентнісного підходу, на­голошуємо, що вони мають забезпе­чувати реальну активність школярів, розвиток їх творчого потенціалу.

Можемо узагальнити, що спільною особливістю методів навчання, які застосовуються для реалізації компе­тентнісного підходу в освіті, є пере­важання методів застосування знань і вмінь, високий рівень самостійнос­ті учнів, що реалізується в частково-пошукових і дослідних методах, прі­оритетне значення практичних ме­тодів навчання. Також відзначимо важливу роль інтерактивних і про­блемних методів, з використанням яких пов'язується набуття учнями здатності до спільної діяльності та розв'язання проблем.

В українській педагогіці спроба по­яснити поняття «компетентність», «компетенція» триває понад десяти років. За Хуторським, «компетен­ція» — це сукупність взаємопов'яза­них якостей особистості:

  • знань;

  • умінь;

  • навичок;

  • способів діяльності.

Компетентність — це володіння люди­ною відповідною компетенцією. Освіт­ня компетенція — це певний рівень розвитку особистості учня. Він пов'я­заний, перш за все, з якісним опану­ванням змісту освіти. Але треба пам'я­тати, що компетенція не зводиться лише до сукупності знань та навичок учнів. Міжнародна комісія Ради Єв­ропи розглядає це поняття як загаль­ні або ключові вміння, фундаментальні шляхи навчання, ключові кваліфікації. Таким чином, компетенція — це здат­ність розв'язувати завдання і пробле­ми, здатність, готовність діяти та ви­конувати поставлені задачі.

Щодо учня компетентності викону­ють такі функції:

  • відображають та розвивають особистісні мотиви учня до об'єкта або процесу;

  • характеризують ступінь практич­ної підготовки учня, готовності його діяти;

  • розвивають можливості, готов­ність розв'язувати будь-які про­блеми в повсякденному житті (побутові, соціальні, виробничі);

  • визначають дієву грамотність учня, якість його підготовки;

  • розвивають усі основні групи особистісних якостей учня.

Отже, компетентність — це: мобільні знання, які постійно оновлюються; гнучкі, дієві методи, які дають мож­ливість використовувати ці знання у конкретній ситуації; критичне мис­лення, яке дозволяє оцінювати окремі ідеї щодо на можливості їх викорис­тання в тій чи іншій ситуації.

Особливості сьогодення вимагають від сучасної школи формування особистості, високоосвіченої, суспільно активної, творчої, конкурентоспроможної, яка використовує знання як життєвий інструмент, генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити, володіє комунікативними здібностями, впевнено відповідає на виклик нового тисячоліття. Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами є орієнтація на розвиток компетентностей та створення ефективних механізмів їх упровадження.
Процес навчання і виховання намагаюся спрямовувати на розвиток ключових компетентностей шляхом використання інтерактивних технологій. Саме така форма організації навчально - виховного процесу створює комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи сприяють опануванню учнями усіх рівнів пізнання, розвивають критичне мислення, уміння розмірковувати, розв'язувати проблемні ситуації.

У практиці своєї роботи найчастіше застосовую такі стратегії, як:

  • «мозкова атака»;

  • асоціювання (гронування);

  • джигсоу;

  • сенкан;

  • есе.

«Мозкова атака» — це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється че­рез вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учас­ників. Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефектив­ного виконання завдання.

Асоціювання, або гронування,— стра­тегія навчання, яка закликає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв'язок між окре­мими поняттями, а отже, сприяє роз­витку соціальних, інформаційних, полікультурних компетентностей, спонукає учнів до саморозвитку, са­моосвіти, продуктивної діяльності. Ця робота проводиться в такій по­слідовності:

  • записується центральне поняття на дошці чи папері;

  • записуються всі поняття, пов'я­зані з центральним словом;

  • встановлюються зв'язки.

На уроці біології у 8 класі під час ви­вчення теми «Зорова сенсорна систе­ма. Будова ока» учні складають таку асоціацію (див. схему).

«Джигсоу» — методична стратегія, згідно з якою учні працюють у гру­пах, причому кожна вивчає окреме питання. Після вивчення інформа­ції, проведення досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її всьому класу, навча­ючи при цьому інших.

П'ятихвилинне есе використовується в кінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивче­ної теми і дати можливість учителю проаналізувати, що відбувається в кла­сі на інтелектуальному рівні. П'яти­хвилинне есе ставить перед учнями два завдання:

  • написати, що дізналися з теми;

  • поставити запитання, що зали­шилось незрозумілим.
    Розвитку комунікативної компетентності сприяє метод „Прес”. 
    Цю форму роботи використовую тоді, коли виникають спірні питання, необхідно знати і аргументувати визначену позицію щодо проблеми, яка вирішується, переконати інших у своїй правоті. Кожна група учнів презентує і захищає свою позицію за таким алгоритмом:
    1)…я думаю, що… (позиція); 2)…тому що… (пояснення);
    3)…наприклад… (приклад); 4) таким чином… (висновок).
    Ефективним є метод „Асоціативний кущ”, який дозволяє сприймати життя і науку як одне ціле, що є дуже важливим у розвитку соціальної компетентності учня. Технологія проблемного навчання не нова (вона була поширена вже у 20 -30-х роках минулого століття, її використання на уроках дає гарні результати. Зараз проблемне навчання розуміють як таку реалізацію навчальних занять, що припускає активну самостійну діяльність учнів і створення під керуванням учителя проблемної ситуації. Унаслідок цього творчо набуваються знання , уміння й навички, а також розвиваються розумові здібності учнів.
    Використання методики створення навчальної проблемної ситуації на конкретних прикладах.
    Проблемна ситуація: Як прали наші бабусі, коли мила не було?
    Розв’язання ситуації:(Брали попіл, настоювали у воді, отримували лужний розчин і прали).
    Подібні проблемні ситуації можна створити під час вивчення кожної навчальної теми. Для цього можна ,наприклад, ставити проблемне питання, для відповіді на яке необхідно проаналізувати залежність властивостей речовини від її будови, або обумовити практичне використання речовини її властивостям.
    На кожному уроці слід створювати атмосферу довіри, уваги, взаємоповаги та творчості. У кожного учня треба вселяти впевненість у своїх силах, заохочувати його до досягнення успіхів.
    Найбільш вдалою, напевне, є проблемна ситуація, яку визначає сам учень, тому що в цьому випадку створена ситуація не тільки готує його до активного мислення, до вивчення цього питання, але й формує інтерес до предмета в цілому.
    У навчально – виховному процесі використовую метод проекту тому, що він створює умови, за яких учень може самостійно здобувати знання чи застосовувати набуті, причому замість дій за шаблоном виступають пошукові і дослідницькі дії, робиться акцент на розвиток компетентності продуктивної творчої діяльності. Систематично на різних етапах уроків користуюсь проектором. На мою думку, це один і з найбільш ефективних засобів навчання, за допомогою якого реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання – краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Використання електронних презентацій з метою вивчення нового, повторення, узагальнення та систематизації матеріалу сприяє формуванню інформаційної компетентності. З метою економії часу на уроці використовую відеодемонстрації. Звичайно, вони не можуть замінити справжні досліди, „живий” хімічний експеримент, але у тих випадках, коли речовини небезпечні для здоров'я (аерозольні виробиҐ фарби та інше), або потрібно розглянути високотемпературні процеси (розчинення мила, порошку в твердій і мякій воді.), відеодемонстрація є незамінна.

  • Однією з ключових є компетентність саморозвитку й самоосвіти, яка ґрунтується на постійному тренінгу засвоєння структури діяльності особистості. Самоосвіту учні здійснюють за етапами: постановка мети; 2) планування; 3) організація робочого листа; 4) реалізація; 5) рефлексія. Самостійна робота школярів спрямована на оволодівання навчальним матеріалом застосування його без участі вчителя. Я пропоную такі прийоми та способи самостійної роботи на уроках складання змісту теми уроку; робота з поняттями т.п. (Разом з учнями перекладаємо терміни.) Це допомагає зробити запам’ятовування осмисленим; робота з тестами, що перетворює їх з інструмента контролю на інструмент навчання. Наприклад, під час вивчення нового матеріалу учням пропонується вибрати правильне твердження і аргументувати свою думку. На етапі закріплення матеріалу учні попередньо працюють із текстом підручника, потім — з тестовим завданням з наступною дискусією по темі. В ході обговорення питань вони будують виклад матеріалу з використанням термінів і понять, що ввійшли в тестові завдання; завдання на виявлення відповідності. Їх суть полягає в необхідності встановити відповідність між поняттям і змістом. Складання логічних схем. Учням пропоную завдання: „Користуючись
    текстом підручника, закінчіть структурно - логічну схему; робота зі складання й заповнення таблиць.
    Сучасний стан суспільства, високі темпи його розвитку висувають все нові, вищі вимоги до людини і його здоров'я. Здоров'я як умова свободи життя є основним чинником в системі найважливіших людських цінностей. Високий рівень захворюваності школярів вказує на необхідність і важливість формування в учнів на уроках і в позаурочній діяльності, на мій погляд, найважливішу ключову – еколого - валеологічну компетенцію. Наприклад, на уроці „ Хімія в побуті ” використовую метод групової роботи „Ажурна пилка”, за допомогою якого школярі опрацьовують велику кількість важливої для здоров'я інформації за короткий час. Учні об'єднуються у чотири „ домашні групи ”, отримують матеріал для вивчення за такими темами: „Побутова хімія”, „Правила поводження з побутовими хімікатами”, „Ознаки отруєння побутовими хімікатами”, „Перша невідкладна допомога у разі отруєнь і хімічних опіків”. Після виконаної роботи формують експерті групи, в яких обмінюються інформацією і повертаються в „домашні групи”. Кожна група формулює і записує висновки. 
    При вивченні питання про парниковий ефект і фізіологічний вплив вуглекислого газу застосовую метод „Мікрофон”. Ця форма дає можливість кожному швидко висловити свою позицію або думку. Учні називають джерела надходження вуглекислого газу в атмосферу і пропонують способи зменшення його концентрації в атмосфері. 
    Виховний захід „Правдаі міфи про тютюнопаління, алкоголь, наркотики” проводжу у вигляді ток – шоу . Виступаю у ролі ведучого, пропоную учням перегляд уривку відеофільму „Сповідь курця”. Далі учні – „спеціалісти” починають обговорення, висловлюють свою думку. „Соціолог” презентує статистику паління цигарок серед молоді та називає кількість жертв від цієї звички. „Історик” розповідає про виникнення тютюнопаління та хибні погляди минулого про лікувальні властивості тютюну. „Хімік” повідомляє склад тютюнового диму, паралельно пояснюючи властивості речовин. „Лікар” називає хвороби, що спричинює ця залежність. „Косметолог” описує зміни, що відбуваються зі шкірою. „Еколог” пояснює вплив диму на стан навколишнього середовища. В обговоренні беруть участь учні – глядачі, ставлять запитання спеціалістам. В ході дискусії формуються висновки, які підсумовуються ведучим.
    Вірю у те, що учні на моїх уроках отримають необхідні знання для розумного використання хімічних речовин, забезпечення безпеки життєдіяльності в сучасному світі, набудуть умінь діяти адекватно у певних ситуаціях і усвідомлюватимуть свою відповідальність за певну діяльність.

Ціннісно-смислові компетенції полягають у тому,що учні здатні бачити й розуміти навколишній світ,орієнтуватись в ньому.Це дає можливість їм самовизначитись у навчанні,інших видах діяльності.А на майбутнє-програма життєдіяльності в цілому.:Одним із складових формування навичок самостійної пізнавальної діяльності учнів,спостерігати,аналізувати процеси у живій природі та за процесами життєдіяльності слугують:

 Виконання завдань навчальної практики.Теми надаються на початку навчального року. Вчитель дає схему оформлення та план здійснення етапів теоретичної підготовки та спостережень або досліджень.Учні оформлюють результати навчальної практики  у вигляді електронної презентації  або наукової роботи з послідуючим їх захистом.

Сучасні інноваційні технології-найбільш ефективні засоби формування ключових компетентностей учнів на уроках основ здоровя.Такими є тренінгові технології.

Як формуються ціннісно-смислові компетентності в тренінгових технологіях навчання? Значна увага приділяється практичниим методам: вправи, лабораторний метод, навчальна праця. Суть методу полягає в тому, що учні виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці. Цим шляхом вони поглиблюють свої знання, формують відповідні уміння і навички, розвивають своє мислення і творчі здібності .Наприклад,Вправи для сприяння міжособистісному спілкуванню

"Спитай –  відповім". Мета – сприяти формуванню уміння учасників ставити запитання, долати почуття ніяковості, незручності. Вправа сприяє концентрації уваги до обговорюва ного матеріалу, а також призвичаює учасників до постановки запитань.

"Моє послання у світ". Мета – надати можливість учасникам потре нуватися у чіткому викладанні своїх думок, доброзичливому сприй нятті думок інших, навіть якщо вони не завжди зрозумілі. Тренер пропонує інструкцію:

1.Сформулюйте та запишіть коротке повідомлення, гасло, з яким ви хотіли б звернутися до людей (ваше послання в світ).

2.Визначте, хто з видатних людей світу найбільшою мірою відповідає вашим вимогам для оприлюднення цього послання перед усім світом.

3.Складіть п'ятихвилинне повідомлення від імені видатних людей , щоб якомога повніше відобразити в ньому суть вашого послання у світ.

4.Продемонструйте ланцюжком свої послання, кожному відводиться не більше 5 хвилин.

Під час виконання вправи тренер стежить за регламентом; через 5 хвилин перериває учасника незалежно від того, закінчив він промову чи ні. Корисно вести відеозапис, щоб учасники могли зго дом побачити й почути себе самі; на власні очі оцінити доступність своїх послань для розуміння іншими людьми.

"Непотріб". Мета – надати можливість учасникам потренуватися у рекламуванні не дуже потрібного "товару", дотримуючись умов толерантного спілкування. Ця вправа буває особ ливо корисною, коли тренінг спрямований на навчання учасників методам заохочення людей до участі в профілактичних програмах.

"Моє уявлення про час". Мета – надати можливість учасникам відпо чити, одночасно тренуючись у фантазуванні, нестандартному мис ленні стосовно уявлення категорії часу,наприклад, тренер уявляє час як пісковий го динник, де пісок у нижній частині годинника - минуле, у верхній -майбутнє, пісок, котрий падає в даний момент-сьогодення. Тренер пропонує кожному учасникові намалювати власне символічне зоб раження свого уявлення про час, позначивши минуле, сьогодення й майбутнє.

"Моє відчуття часу". Мета-дати можливість учасникам відпочи ти, одночасно визначивши їхнє відчуття часу. Процедура: тренер пропонує учасникам заплющити очі; за сигналом зосередитися на внутрішньому відчутті часу і відкрити очі тоді, коли, на їхню думку, пройде 1 хвилина. Про те, що, на його думку, 1 хвилина пройшла, кожний учасник повідом ляє тренера мовчки, підняттям руки і розплющуючи очі. Тиша повин на тривати, поки всі не розплющать очі. Після закінчення вправи тренер звертає увагу учасників на те, що вони розділилися на три групи: ті, хто підняв руку раніше строку, пізніше строку та вчасно. Тренер фокусує увагу учасників на тому, що сприйняття часу може бути пов'язане з настроєм, емоційним станом людини, і все це знач ною мірою залежить від особливостей спілкування в групі.

Вправи, що сприяють засвоєнню знань

"Завершення речення". Мета - забезпечити зворотний зв'язок щодо основних моментів вивченого матеріалу. Процедура: тренер демонструє учасникам записані на фліп-чарті 4…5 незавершених речень, наприклад: "Я дізнався що...", "Мене здивувало, що...", "Мені сподобалося, що...", "Можливо, було б кра ще, якби..." тощо; пропонує кожному учаснику записати свої відповіді та здати тренеру. Якщо дозволяє регламент тренінгу, корисно, щоб кожний учасник по черзі повідомив свої записи групі. Так можна об говорити та узагальнити найбільш актуальні відповіді, дізнатися про думки більшості учасників, виявити нез'ясовані питання.

  Отже, тренінг-це  форма  групової  роботи,яка забезпечує активну участь і  творчу  взаємодію учасників  між  собою  і з  учителем.

   Тренінг є  ретельно  спланованим  прцесом  надання  чи поповнення  знань, відпрацювання  умінь  і навичок, зміни  чи  оновлення  певних  ставлень, поглядів чи переконань.

Ціннісно-смислові компетентності проявляються в змаганнях,які дають змогу реалізувати творчі здібності з біології, фізики, хімії, астрономії, підвищити рівень мовної культури учнів,орієнтації їх у великому обсягу додаткової інформації

Інтелектуальні змагання-в дії

Інформаційні компетентності

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення біології,хімії,природознавства згідно навчального плану діяльнісного підходу. Цей Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. Національною доктриною розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті визначено, що одним із пріоритетних напрямів її розвитку є впровадження в усі ланки освітньої галузі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечить подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, підвищення якості, доступності і ефективності освіти, вироблення у підростаючого покоління вмінь і навичок, необхідних для практичного використання у сучасному інформаційному середовищі.
Хімія – це один із тих навчальних предметів, при вивченні якого надзвичайно важливу роль відіграє комп’ютерна підтримка і, особливо, застосування мультимедійних технологій, що забезпечує ефективніше формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі, вироблення у школярів ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя.

Наразі в педагогіці відбувається становлення нової системи навчання. До цього часу завданням педагога було навчити, дати знання. Тобто вкласти в голову учня ті знання, якими до цього часу володіло людство. Та за останні роки інформації, законів, знань людство накопичило дуже багато, вони швидко змінюються школа не встигає вивчати інформацію, а вона виявляється вже застарілою. Учень в такому разі накопичує знання, а коли виходить за межи школи виявляється, що те, чого його навчили, вже непотрібно, бо є багато прогресивних знань. Тому сучасна школа має перейти на принципово нову особистісну парадигму, основною метою якої є розвиток життєзабезпечуючих якостей кожного. В рамках цієї парадигми потрібно зробити перехід від підтримуючого навчання до інноваційного. Це тривалий процес і до нього потрібно долучати не тільки учнів, а і їх батьків, які в більшості своїй отримували знання, ще коли школа вкладала певну кількість знань.

Вважаю одним із кращих прикладів формування та розвитку життєвих компетенцій учнів є здоровязберігаючі методики, які сприяють розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулють процес саморозвитку.

Оптимальне поєднання методів і прийомів, включення учнів в різні форми практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяють залученню учнів в активний процес пізнання і самовдосконалення.

Ключові компетентності розвивають творчість, формують функціональні вміння, вчать ділового спілкування, їх використання значно полегшує перенесення вмінь та навичок, сформованих під час навчання, на конкретні види діяльності.
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

«Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках біології як спосіб...

Тема: Формування, становлення та реалізація профільних інтересів...
Йних технологій розвитку здатності учнівської молоді до вибору успішної професії, планування кар’єри та формування соціально значущих...

Семенченко Альбіна Олександрівна, вчитель російської мови І світової...
...

Уроках математики
Діяльнісний підхід та формування ключових компетентностей учнів на уроках математики

Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та
Проблема над якою працюю: Розширення пізнавальної компетентності учнів на уроках хімії та формування навичок навчальної діяльності...

Методично-практичні рекомендації щодо формування креативної особистості на уроках словесності
Задресність губить справу. Вчитель має знайти такі форми, способи організації уроку, які б апелювали до власного життєвого досвіду...

Використання інноваційних технологій на уроках у початкових класах....
Дний І водночас цікавий період реформування. В сучасній початковій школі відбувається системне оновлення змісту та перехід до нової...

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання учнів...
Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні...

Урок образотворчого мистецтва. 4 клас
Формування творчо-компетентної особистості школяра засобами інноваційних технологій на уроках образотворчого мистецтва

Формування мовленнєво-комунікативних компетентностей школярів на уроках в початковій школі
Анотація. В статті автор пропонує шляхи формування комунікативних компетентностей учнів початкової школи. Запропоновані з досвіду...

Методична розробка з теми «Впровадження продуктивного навчання з...
...

Система моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів на уроках...
Моніторинг якості освіти є прогресивним чинником загальноосвітньої системи, який дає змогу визначити потенційні можливості дітей,...

Проект
Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного І культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного...

Котовського району одеської області
Система роботи з формування та розвитку патріотичних почуттів учнів на уроках математики та фізики засобами національно-патріотичного...

Закон України
Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного І культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного...

6. Освітня галузь "Технологія" Основна мета освітньої галузі "Технологія"...
Вирішення загальноосвітніх завдань освітньої галузі зумовлює необхідність формування в учнів певної сукупності знань, умінь І навичок....

Кнз «Лозуватська загальноосвітня школа №2 І-ІІІ ступенів»
Формування мотивації в учнів на уроках української мови та літератури з використанням інтерактивних технологій в умовах сучасної...

Закон україни
Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного І культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт