Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Кожний урок української мови І літератури складна, цілісна, динамічна система змісту навчального матеріалу й організації роботи з ним, яка насамперед

Кожний урок української мови І літератури складна, цілісна, динамічна система змісту навчального матеріалу й організації роботи з ним, яка насамперед





Кожний урок української мови і літератури – складна, цілісна, динамічна система змісту навчального матеріалу й організації роботи з ним, яка насамперед спрямовується на засвоєння матеріалу, зазначеного в темі уроку. Мета уроку збігається в цілому з метою навчального процесу в цілому.

Навчання української мови ефективне, якщо на кожному уроці засвоюються мовні і мовленнєві знання, формуються навчально-мовні, правописні та комунікативні вміння і навички, розширюється читацький рівень учнів, збагачується їхній мовний запас, відбувається оволодіння мовною нормою, здійснюється усвідомлення неповторності мовної особистості. Учні одержують зразки комунікативно досконалої мови й навчаються доцільно й правильно використовувати засоби мови для побудови власних висловлювань, а також набувають найрізноманітніших загально-предметних умінь.

Відбір дидактичного матеріалу та різні види роботи з ним мають допомогти учням усвідомити мову, як матеріал передачі думки і змісту, відчути красу слова, виховати потребу в творчості, прагнення до точності, виразності, образності власного мовлення, намагання додержувати норм у використанні мовних одиниць різних рівнів мовної системи, бажання навчитись майстерно оперувати мовою.

Найефективнішими є ті уроки української мови, на яких використовують різноманітні форми роботи, збагачують їх знахідками своїх творчих шукань. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися. самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. Коли викладач використовує на уроці елементи гри, то в групі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися.

Дидактична гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра.

Рольова гра. Головна мета її – розвивати здібності учнів, прищеплювати уміння приймати правильні рішення. У рольових іграх виявляються особистість учня, його здібності та перспективи на майбутнє.

Вікторина. Її ще називають грою переможців. У ній змагаються, аби швидше і повніше відповісти на поставлені запитання. Отже, вікторина – це конкурс, під час якого учні самостійно відповідають на запитання.

Щоб урок був цікавим і ефективним, на його різних етапах можна використати кросворди за темами уроку чи розділу. Складаючи кросворд, викладач має дотримуватися вимог проведення дидактичних ігор. Під час цілеспрямованої підготовчої роботи учні розв’язують запропоновані кросворди з вивченої теми. Отже, кросворд, з одного боку, вносить в урок елемент гри, а з іншого – сприяє глибшому засвоєнню вивченого.

Методика гри “Мозкова атака” запозичена з телевікторини “Що? Де? Коли?”. Одержавши запитання чи завдання, учасники гри протягом однієї хвилини висловлюють різноманітні гіпотези, дискутують, віддаючи перевагу тій чи іншій ідеї, а по закінченню часу пропонують свою відповідь як єдине рішення.

На уроках закріплення пройденого матеріалу чи повторенні учні люблять працювати динамічними парами. Попередньо викладач готує картки з 2-3 практичними завданнями з теми, що вивчається. Одержавши картку, двоє учнів перше завдання виконують спільно. Один учень пояснює іншому, як потрібно виконувати завдання, а той слухає, запитує або висловлює своє розуміння. Друге і третє завдання діти виконують самостійно, занотовуючи їх до зошитів, а потім перевіряють один одного з відповідним коментуванням допущених помилок.

Перелічені види ігор мають своє призначення і конкретне застосування. Так, мета дидактичних ігор – формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями й навичками учень зможе лише тоді, коли він час виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зумів зацікавити учнів.

Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, викладач має пам’ятати, що процес створення гри містить ряд станів:

а) вибір теми гри;

б) визначення мети й завдань гри;

в) підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

а) ігри мають відповідати навчальній програмі;

б) ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

в) відповідність гри віковим особливостям учнів;

г) різноманітність ігор;

д) залучення до ігор учнів усієї групи.

У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня і вміння користуватися ними.

Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання активну творчу працю як учнів, так і педагогів, а це неможливо зробити без розвитку логічного мислення учнів.

Навчання — це процес інтелектуального й духовного розвитку особистості. Як відомо, характер і ступінь навчальної діяльності учнів можуть бути різними. Щоб навчальний процес був успішним, треба розвивати пізнавальну активність учнів. А це свідомий процес здобуття знань, перетворення знань у переконання, розвиток інтересу до навчальної діяльності, самостійність думки та практичних дій учнів. Потреба пізнання невідомого спонукає учнів до подальшої участі в напруженій розумовій та практичній діяльності.

Як зазначав В. Сухомлинський, навчати треба так, щоб учні самостійно здобували знання. Це потребує від педагога вміння спонукати учнів до розв'язання пізнавальних завдань; оцінки подій, явищ, вчинків, дій, висловлення своїх думок у процесі диспутів; установлення причинно-наслідкових залежностей, що допоможуть виявити щось нове, незнайоме в пізнанні істини, закономірностей навколишнього світу. Такий спосіб набуття знань педагог називав екскурсією в особисті думки, дослідженням своєї «комори» знань. Педагог має знати, що розповісти, а що залишити недомовленим як своєрідну «приманку» для домислення учнів. Характер недомовленого визначається конкретним змістом того чи того навчального матеріалу, рівнем знань учнів .

Пізнавальну активність учнів на уроках словесності слід розуміти як вміння емоційно сприймати, глибоко осмислювати і оцінювати художні твори, робити відповідні висновки та узагальнення; образно, літературною мовою висловлювати свої судження про твір в усній і письмовій формі. При цьому учні мають виявити волю, уміння долати труднощі в навчанні; використовувати знання, якими оволоділи для здобуття нових; самостійність розумової праці; усвідомлення розумових цілей діяльності.

О. Бандура, Н. Волошина, В. Золотникова, О. Ісаєва, О. Мазуркевич, Г. Машталер, Є. Пасічник, Б. Степанишин, Л. Худаш вважають, що одним із дійових засобів розвитку пізнавальної активності учнів під час вивчення літератури є самостійна робота.

Зокрема О. Мазуркевич твердив, що «самостійна робота над текстом художнього твору... є найперша, вихідна позиція активізації навчально-виховного процесу, забезпечення всеохоплюючої творчої діяльності учнів на уроках літератури.., спрямованих на глибоке вивчення художніх творів у зв'язку з життям.

Глибше проникнення у зміст і форму літературного твору, у світ його літературних образів дає змогу відчути радість самостійного пізнання, насолоду творчого мислення. Тільки такий підхід до викладання літератури в навчальному закладі може забезпечити розвиток логічного й образного мислення учнів, виробити в них навички самостійної роботи, розвинути пізнавальну активність учнів. В. Золотникова наголошує, що самостійна робота учнів над літературним твором збуджує їхню творчу активність та інтереси.

Викладач словесності захоплює учнів самостійним пошуком у навчальній роботі. Він навчає дітей правильно сприймати й чітко виконувати вказівки педагога; швидко «включатися» в роботу і працювати в певному темпі; планувати й контролювати результати; передбачати, що потрібно для виконання завдання, визначати послідовність дій. Учні при цьому використовують свої спостереження й життєвий досвід, це підсилює впевненість в особистих діях, передбачення стають сміливішими, школярі позбавляються скованості.

Завдяки самостійній роботі дитина відчуває радість від пошуків і пізнання істини, тому що, — наголошує Г. Машталер, — в основі самостійної роботи новий для учня матеріал, нові пізнавальні завдання; захоплюючим є сам процес оволодіння новим матеріалом, а не лише форма його організації; зберігається принцип добровільності й активності у роботі учнів, а також доцільність міжпредметних зв'язків .

Для самостійної роботи широко практикуються різноманітні завдання, виконання яких потребує виявлення активності у пошуку, озброєння узагальненими способами аналізу художнього твору, доступними для певного віку. Самостійна робота з художнім твором, за Г. Машталер, — це «внутрішній процес активного сприймання й аналізу явищ літератури і формування на цій основі власної думки; уміння поставити перед собою завдання, підготуватися до нього».

Самостійна робота в процесі вивчення літератури є, по-перше, джерелом знань, що забезпечує первинне ознайомлення з художнім твором. Так, наприклад, вивчення творів історичної тематики виходить за межі літературознавства у сферу наук, які з ним межують, зокрема історії. Готуючись до уроку, викладач літератури дає самостійну роботу на знаходження необхідної інформації з фактів минулого за історичною та довідниковою літературою, осмислення її та пов'язування з конкретним художнім текстом. Учні характеризують історичну епоху, що породила художній твір, дають історичний коментар, складений на основі вивчення особливостей соціального чи культурного життя народу, фактів, документів, свідчень із праць історичного характеру.

У художньо-історичних творах іноді подається твердження за історичним фактом — «це сталося». Учні, виконуючи самостійну роботу, шукають відповіді на питання «чому це сталося?»У такому випадку література говорить, а історія пояснює. Але можуть пояснювати історичні факти як історики, так і письменники. Деякі майстри слова розповідають про наслідок події, а потім — про її причини.

Розумова активність учнів пов'язана з процесами естетичного сприймання художньо-історичних творів та пізнання історичної правди України.

Самостійна робота пропонується як засіб поглибленої роботи з твором, а саме: виконання пізнавальних завдань після його прочитання, знаходження цитат на підтвердження думок, підготовку рефератів, повідомлень тощо. Так, словесники пропонують провести паралель між художньо-історичним текстом і твором мистецтва однакової тематики.

Наприклад, учитель у процесі вивчення повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» може запропонувати самостійну роботу у вигляді запитань, що поглиблюють роботу з твором:

— Чи дотримується сім’я Кайдашів моральних принципів і законів?

— Чому тиха і привітна Мелашка стала злою і сварливою?

— Чому сім’ї не можуть помиритися?

Такі запитання викликають в учнів потребу активізувати пізнавальну діяльність, тобто замислитися над прочитаним, зробити висновки, самостійно дібрати приклади літературних, історичних та інших джерел.

Самостійна робота виконується учнями із метою закріплення, перевірки одержаних знань. Зокрема, учні виконують такі завдання: складають план, тези, конспект, відповідають на запитання вікторини, тестів, пишуть письмові творчі роботи.

Так, вивчаючи художній твір, учні з допомогою прийомів спостереження, порівняння, оцінювання, узагальнення осягають процеси створення образу-персонажа й поступово оволодівають уміннями самостійно його аналізувати. Під час аналізу образу персонажа викладач формує вміння в учнів поєднувати моральну оцінку героя з оцінкою естетичною, навчає складати характеристику-план як результат вдумливої самостійної роботи з художнім текстом. Але для того, щоб успішно цю роботу виконати, необхідно попередньо ознайомити учнів з детальною схемою розумових дій. Для прикладу можна запропонувати учням досить узагальнений план характеристики образу:

1. Коротка життєва історія персонажа.

2. Художній портрет образу-персонажа.

3. Риси характеру (ідейні переконання, моральні якості, естетичний смак).

4. Ставлення інших персонажів (опосередкована характеристика).

5. Авторська характеристика персонажа.

6. Власне ставлення до героя.

Складання плану — це один з етапів підготовки учнів до написання твору на літературну тему, що є власною творчістю дітей. Вимоги до складання плану на сьогоднішній день значно послаблені. План, на нашу думку, — організуючий фактор, і недооцінка цього етапу роботи часто веде до поверховості в розкритті змісту твору.

У процесі підготовки учнів до написання твору важливим завданням для викладача є:

— розвиток в учнів художньої спостережливості (авторське ставлення до героя, що виявляється в стилі, портретній замальовці, в інтонації тощо);

— вироблення уміння бачити в реальному житті і літературному творі найбільш характерне;

— вироблення навичок використання міжпредметних зв'язків для глибшого розуміння художнього твору;

— формування емоційного сприйняття літературного твору;

— збагачення образного мислення учнів

Виконуючи завдання, зокрема зіставляючи факти із життя автора роману І. Багряного «Тигролови», які збігаються з долею героя твору Григорія Многогрішного (втеча, переховування в українських переселенців і навіть одруження та повернення на батьківщину), учні з'ясовують автобіографічні дані в контексті художнього твору. Звичайно, у даному випадку перед ними не автобіографія, а художнє узагальнення. Письменник повертає учнів у далеке минуле перших українських поселенців-каторжників Далекого Сходу. Він знайомить із першим Многогрішним — гетьманом Дем'яном Многогрішним, «бунтарем» і «ізмєнніком», який проклав страшну дорогу, вимощену кістками сотень, тисяч каторжан. Масове поселення на Далекому Сході наприкінці XIX ст. було результатом непримирення з політичним, економічним та національно-культурним поневоленням. Увага до деталей допомогла зрозуміти особливості епохи, зробила більш переконливими зображені письменником картини часу, відтворила й пояснила основні факти з біографії, порівняла їх з кардинальними подіями епохи й показала, як час уплинув на формування особистості письменника Івана Багряного як патріота-політика, котрий змалював трагічну долю всієї України в епоху сталінщини.

Перед тим як працювати над текстом твору І.Багряного «Тигролови», учні залучаються до самостійної підготовки рефератів про історію написання роману. Учні звертаються до бібліографічних списків книжок і матеріалів з вивчення творчості І.Багряного, що розташовані, наприклад, в Інтернеті.

Отже, уміло організована самостійна робота учнів відіграє важливу роль у поліпшенні ефективності викладання літератури. Учитель повинен пам'ятати, що, плануючи самостійну роботу, необхідно для кожного конкретного випадку визначати її функціональне призначення та місце в системі праці учня.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Шляхи формування комунікативних умінь І навичок
Кожен урок української мови – складна, цілісна, динамічна система змісту навчального матеріалу й організації роботи з ним, яка насамперед...

Курсова робота на тему: «Фреймове структурування навчального матеріалу...
Оновлення змісту мовної освіти потребує трансформації технологій навчання української мови, розробки інноваційних методик, спрямованих...

Використання тестових завдань з української мови та літератури у...
Автор роботи: Юшманова Оксана Володимирівна, вчитель української мови та літератури І категорії, кзш І-ІІІ ступенів №126

Шевченківська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат з поглибленим...
Шкільний кабінет англійської мови є організуючим центром навчальної роботи з учнями, місцем зосередження навчального матеріалу, посібників,...

Навчально-виховний комплекс №22 Єнакієвської міської ради наказ від...
З метою визначення результативності та якості роботи вчителя української мови та літератури Трушко М. И., яка у 2012-2013 навчальному...

Стан організації виховної роботи в школі
Важливе місце в цій системі посідає позаурочна виховна діяльність, спрямована на всебічний І гармонійний розвиток особистості школяра,...

Положення про Всеукраїнську учнівську інтернет-олімпіаду з української мови І літератури-2016
Це Положення визначає порядок організації та проведення Всеукраїнської учнівської інтернет-олімпіади з української мови І літератури-2016...

Розвиток творчих здібностей на уроках української мови та літератури
Рецензенти: Кобзєєва Т. А., заступник директора з навчально – виховної роботи, спеціаліст вищої категорії, учитель світової літератури,...

Квнз «Харківська академія неперервної освіти» Рекомендації щодо організації...
Аналіз виконання завдань учасниками ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури

Алексєєва О. О., учитель української мови та літератури зош №19 Готуємося...
Щоб успішно виконати завдання з мови та літератури, готуватися потрібно систематично й відповідально. Це важлива умова для учнів....

Розвиток креативних якостей у школярів на уроках української мови...
У статті наголошується, що сучасний педагог це насамперед творчий учитель, який відмовився від ролі ретранслятора готових істин І...

«Учитель року 2015» Підготувала учитель української мови І літератури
Зош І-ІІІ ступенів Добропільської районної ради представляє Пивоварову Олену Миколаївну, учителя української мови І літератури Святогорівської...

Стан викладання української мови та літератури
Педагогічна рада є найважливішою колегіальною формою управління. Тому запрошую провести експертизу стану викладання української мови...

Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури у 2014-2015 н р
Значення української мови як навчального предмета в школі випливає з її суспільних функцій. Вона є державною мовою українського народу,...

Урок розробила вчителька української мови та літератури Іршанського...
Урок розробила вчителька української мови та літератури Іршанського навчально-виховного комплексу «Гімназія – дошкільний навчальний...

Як підготувати відкритий урок Поради вчителям, які розробляють відкритий...
Критого заняття проводиться відповідно до оптимальних вимог методики проведення занять: аналіз змісту навчального матеріалу; аналіз...

Програма вступного екзамену з української мови та літератури (на...
Програму з української мови для вступників до вищих навчальних закладів розроблено з урахуванням чинних програм з української мови...

Звіт директора школи «Про роботу директора школи у 2011/2012 навчальному році»
Пропозиція: головою конференції обрати вчителя англійської мови, української мови та літератури Грищенко Ірину Володимирівну, секретарем...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт