Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Система корекційно-розвивального впливу на пізнавальну діяльність молодших школярів із затримкою психічного розвитку в динаміці освітнього процесу ”

Система корекційно-розвивального впливу на пізнавальну діяльність молодших школярів із затримкою психічного розвитку в динаміці освітнього процесу ”





Сторінка1/6
  1   2   3   4   5   6
Чернігівська обласна державна адміністрація

Обласний центр практичної психології і соціальної роботи

Досвід роботи


методиста обласного центру практичної психології

і соціальної роботи

Лісовецької Ірини Миколаївни




Тема:
Система

корекційно-розвивального впливу на пізнавальну діяльність молодших школярів із затримкою психічного розвитку в динаміці освітнього процесу ”

Чернігів. 2005


Зміст роботи:



1.

Вступ


2

2.

Основна частина





2.1.

Затримка психічного розвитку. Причини виникнення і форми.



5

2.2.

Особливості пізнавальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку.



6

2.3.

Психологічна діагностика молодших школярів з ЗПР.


11

2.4.

Корекційно-розвивальні заняття для молодших школярів із затримкою психічного розвитку.



17

3.

Висновки.


44

4.

Використана література.


46



ВСТУП
Вихованці закладів інтернатного типу потребують особливої уваги, піклування та відповідного соціально-психологічного супроводу, який є вкрай необхідним для їх гармонійного розвитку, становлення та підготовки до самостійного життя

На даний час в Чернігівській області існує 18 шкіл-інтернатів (10 загальноосвітніх, 8 – спеціальних) та 1 дитячий будинок. В 2003 – 2004 н.р. в таких закладах навчалось 3.123 учня (в загальноосвітніх інтернатах – 2.109, в спеціальних інтернатах – 1.014 учнів).

Останнім часом збільшується кількість дітей, які потрапляють до закладів інтернатного типу. Контингент цих шкіл постійно поповнюється учнями-сиротами і позбавлених батьківського піклування (тільки в 2004 – 2005 н.р. їх нараховувалось 917), напівсиріт, з неблагополучних сімей.

Дитина, скривджена долею, близькими людьми, за часту самотня, яка не відчула доброти і ласки приходить в новий колектив, де розпочинає навчання.

Зрозуміло, що великий відсоток дітей, які поступають до інтернату психологічно не готові до навчання в першому класі. Особливо загострюється питання навчання дітей, що мають низьку успішність. Відсутність об’єктивної статистики не дозволяє оперувати точними кількісними даними, проте практика і деякі спеціальні дослідження свідчать, що на початку шкільного навчання 15-20% дітей неспроможні засвоювати навчальну програму без спеціальної корекційної допомоги, спрямованої на подолання шкільної незрілості.

За 2003-2004 н.р. по Чернігівській області поставлено діагноз затримки психічного розвитку 2.935 дітям дошкільного і шкільного віку. Обласна психолого-медико-педагогічна консультація цей діагноз встановила 325 дітям, серед яких 176 – дошкільного віку і 149 – шкільного віку. Ми не можемо однозначно стверджувати що це остаточні цифри, адже розуміємо, що тільки та дитина може пройти обстеження в ОПМПК, батьки якої написали письмово дозвіл. В більшості випадків батьки на цей крок на йдуть і займають агресивну позицію щодо педагога і психолога, яких звинувачують в дискримінації, в неуважності до дитини, нерозумінні її особливостей, необ’єктивності оцінки її успіхів.

Не виникає сумнівів в тому, якщо таким дітям вчасно не прийти на допомогу, то вони стійко не встигатимуть у початковій школі і ставатимуть дедалі педагогічно занедбаними. Неуспішне навчання поєднується з порушеннями дисципліни, яке здебільшого є наслідком особливого становища поганого учня в класі, в великій шкільній родині.

Набутий досвід роботи практичним психологом в Чернігівській загальноосвітній школі-інтернаті ім. Ю.М.Коцюбинського дав змогу розробити систему корекційно-розвивального впливу на пізнавальну діяльність молодших школярів з затримкою психічного розвитку в динаміці освітнього процесу.

Модель створення соціально-психологічних умов для успішного навчання дитини в ситуації шкільної взаємодії.



Спеціальна психолого-педагогічна допомога


Спеціальна психологічна допомога


Спеціальна психолого-педагогічна допомога






Полегшення адаптації дитини як до школи, так і до сім’ї




Встановлення причин ЗПР




Психологічна діагностика емоційно-вольової сфери
















Допомога у формуванні мотивації до навчальної діяльності




Діагностика рівня розвитку пізнавальної сфери




Корекційні заняття, направлені на зниження шкільної тривожності
















Залучення дитини до факультативної або гурткової роботи (за інтересом)




Корекційно-розвивальна робота пізнавальної діяльності




Корекційні заняття на зниження емоційного напруження
















Корекційно-розвивальні заняття, направлені на згуртованість дитячого колективу, розвиток навичок самоконтролю в поведінці




Індивідуальний підхід до дитини в умовах навчально-виховного процесу




Зняття стану нервово-психічного напруження
















Рольові ігри, спрямовані на вирішення конфліктних ситуацій










Нагляд за дитиною у невропатолога (якщо є необхідність)




ПСИХОЛОГІЧНА ПРОСВІТА




СІМ’Я




співпраця




ШКОЛА






















Встановлення контакту з батьками (або особами, які їх замінюють)




Встановлення контакту з керівником класу, вихователями, вчителями






















Ознайомлення з результатами психологічного обстеження

(діагностика, бесіди,

спостереження)




Ознайомлення з результатами психологічного

обстеження (діагностика,

бесіди, спостереження)






















Психологічна допомога батькам з метою гармонізації міжособистісних відношень з дитиною




Рекомендації педагога щодо зорієнтовано-особистісного підходу до дитини






















Психологічна підтримка батьків




Спільна розробка програми психологічного супроводу дитини








лекції




семінари




Групова дискусія




тренінги




Індивідуальні консультації




Круглі столи




консиліуми




педради

ЗАТРИМКА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ І ФОРМИ .

Затримка психічного розвитку – це таке порушення нормального темпу психічного розвитку, при якому дитина, яка досягла шкільного віку, продовжує залишатися в колі дошкільних, ігрових інтересів. Поняття «затримка» - це тимчасова невідповідність рівня розвитку дитини її віку і, разом з тим, тимчасовий характер відставання, який з віком долається, якщо своєчасно створити адекватні умови навчання і розвитку.

До числа дітей з затримкою психічного розвитку відносять таких, у яких при потенційно збережених можливостях інтелектуального розвитку відмічається:

  • низький рівень пізнавальної активності;

  • незрілість мотивації до учбової діяльності;

  • зниження роботоздатності до прийняття і переробці інформації;

  • обмежені фрагментарні знання і уявлення про навколишній світ;

  • відставання в мовному розвитку при збереженні аналізаторів, які необхідні для становлення мови.

Діти з ЗПР представляють кількісно саму велику категорію дітей з особливими освітніми потребами. У таких дітей ЗПР долається в умовах звичайної школи, але більшість з них потребує спеціального навчання у відповідності до причин ЗПР, особливостям пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери і поведінки.

Серед факторів, що зумовлюють різні форми затримки психічного розвитку дітей, розрізняють біологічні та соціальні, зокрема психогенні.

Біологічні фактори досить різноманітні. В одних випадках це генетично зумовлене уповільнення дозрівання різних систем дитини в різні періоди утробного розвитку та в ранньому віці, в деяких випадках – шкідливий вплив на функціонування її нервової системи різних тілесних захворювань.

Ще один фактор і зумовлена ним форма затримки психічного розвитку, яка зветься психогенною. Виникає вона під дією негативних психосоціальних чинників. Тривалий час в нашій країні були відсутні спеціальні дослідження, що розкривають роль спілкування дитини з матір’ю та близькими дорослими в перші роки її життя. Тим часом, проведено багато зарубіжних досліджень, які показують вплив ранньої ізоляції дитини від контактів з матір’ю на її розвиток. Так, дослідження американських і польських психологів виявили, що відсутність тісних контактів з матір’ю чи з іншими дорослими, які виконують функції матері, вже в двомісячному віці дитини призводить до серйозних розладів у її розвитку. Дитячий організм в цей час повинен отримувати із зовнішнього середовища комплекси подразнень: прогладжування, притискування до грудей, модуляції голосу тощо.

Уже на другому місяці відлучення від матері дитина починає худнути, легше піддається захворюванням, втрачає набуті раніше навички, рівень її психічного розвитку знижується. При цьому зворотний розвиток негативних змін залежить від тривалості розлуки з матір’ю. Після 5-6 місяців розлуки дитина назавжди щось втрачає в своєму розвитку. Звичайно, материнську функцію в спілкуванні з дитиною може виконувати не обов’язково біологічна мати, тут важлива якість стосунків. Особливо ж згубно позначається на психічному стані нетривалість контактів. Звідси зрозуміло, чому так багато дітей – вихованців будинків малятка та дитбудинків відстає в психічному розвитку і поповнює контингент спеціальних шкіл. В останні роки дослідження вітчизняних психологів показали, що діти, які виховуються в школах-інтернатах, позбавлені можливості задовольняти потребу сімейних контактів, мають ряд негативних показників інтелектуального та особистісного розвитку.

Зрозуміло також і те, що неблагополучна сім’я, алкоголізм батьків, їх неуважність, а часом жорстокість до дитини, негативно впливають на її психічний розвиток.

Так само негативно позначається на дитині й надмірна опіка в сім’ї. Це особливо часто спостерігається у ставленні до хворобливої дитини. Постійний страх за її здоров’я і навіть життя змушує батьків знижувати вимоги до неї, попереджувати всі бажання, а це формує пасивність, безініціативність. Постійне виконання дорослими всіх справ, з якими дитина могла б упоратися сама, відгороджування її від життя, заважає багато чому навчитися. Так поєднується шкідливий вплив хвороби і неправильного виховання на формування психіки дитини.

Окремої уваги заслуговує аналіз взаємозв’язку педагогічної занедбаності та затримки психічного розвитку. Педагогічну занедбаність протиставляють затримці психічного розвитку, вважаючи, що перша обмежується сферою знань та вмінь і не поширюється на якість інтелектуальної діяльності, тоді як друга насамперед визначається негативними якісними характеристиками інтелектуальної діяльності. Під час вивчення розумової діяльності учнів, що стійко не встигають, було введено поняття ранньої та пізньої педагогічної занедбаності. Якщо в першому випадку занедбаність справді обмежується сферою знань і вмінь і не зачіпає змін особистості, то в другому, коли педагогічна занедбаність починається в ранньому дитинстві і триває довго, зазнають змін якісні характеристики розумової діяльності: знижуються гнучкість, критичність, допитливість розуму, здатність виявляти суттєве в предметах та явищах, узагальнювати. А це вже свідчить про затримку психічного розвитку.

Педагогічна занедбаність – це, насамперед, збіднення та обмеження діяльності, а отже, і можливості для розвитку.

Головним показником для визначення тактики корекційної роботи з дитиною є її реальний психічний розвиток і здатність до навчання, які виявляються за допомогою психологічної діагностики. Чим раніше розпочата спеціальна педагогічна робота з дитиною, тим легше усунути вади її розвитку чи значно їх пом’якшити.



ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ

З ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

Особливостями пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери і характеру поведінки молодші школярів з затримкою психічного розвитку значно відрізняються від своїх однолітків, які мають нормальний розвиток, і потребують спеціальну корекційну роботу для компенсації порушень.
Мислення

Значне відставання і своєрідність виявляється у розвитку процесу мислення молодших школярів з затримкою психічного розвитку. Це виявляється в несформованості таких операцій як аналіз, синтез, в невмінні виділяти суттєві ознаки предметів і робити узагальнення, в низькому рівні розвитку абстрактного мислення.

Аналіз об’єктів відрізняється у учнів з затримкою психічного розвитку меншою повнотою і неточністю. В наслідок чого вони виділяють в зображеному майже вдвічі менше ознак ніж їх однолітки, у яких розвиток в нормі. Діяльність дітей при аналізі ознак ведеться часто хаотично. Але ці результати можуть бути покращені за допомогою корекційної роботи. Наприклад, можна використовувати завдання на порівняння двох малюнків, які відрізняються один від одного однією ознакою (кольором, формою …). Аналогічні вправи молодші школярі виконують на словесному матеріалі, не спираючись на зорове сприйняття. Дослідження показують, що після виконання серії таких завдань продуктивність аналізу у дітей збільшується. Для того, щоб діти навчилися правильно аналізувати, психолог повинен вміти ставити запитання за допомогою яких учень більш детальніше роздивляється об’єкт, порівнює окремі частини, виділяє різноманітні ознаки і приходить до висновку, які з них суттєві.

Така сама картина виявляється при вивченні процесу узагальнення. Вміння уявно порівнювати предмети чи явища, виділяти в них спільну ознаку є однією з суттєвих умов опанування поняттями в процесі навчання.

Недостатній рівень сформованості операції узагальнення у молодших школярів з затримкою психічного розвитку чітко проявляється при виконанні завдань на згрупування предметів і назвою їх одним словом. Виконання таких завдань неможливо без необхідного запасу родових понять таких, як «меблі», «посуд», «рослини», «тварини» і т.д. Діти, цієї категорії, можуть правильно назвати лише половину необхідних понять. Це відноситься не тільки до родових, але й до видових понять. Іноді це є наслідком недостатнього особистого досвіду учня і бідності його уявлень про предмет, явище навколишньої дійсності. Для формування родових понять використовують логічні вправи. Важливо, щоб вони надавались в певній послідовності: вправи в словесній класифікації слід проводити після опанування дітьми навичок групування реальних предметів і зображень.

Для багатьох таких дітей характерна недостатня гнучкість мислення, схильність до стереотипних, шаблонних рішень. Такі школярі на початку навчання недостатньо володіють операцією абстрагування. Завдання, рішення яких потребує абстрактного мислення, важкі для учнів, які мають нормальний розвиток, і особливо для учнів з затримкою психічного розвитку. Різниця полягає в тому, що діти з особливими освітніми потребами потребують більшої допомоги при виконанні таких завдань.

В той же час, більшість першокласників з затримкою психічного розвитку достатньо гарно володіють елементарними формами класифікації. Розподіл по групам простих геометричних фігур на основі виділення однієї з ознак (кольору чи форми) не викликає у них труднощів. Складним для них є класифікація подумки по двом ознакам. Але вони здатні виконати ці завдання, якщо їм запропонувати практично діяти з об’єктами класифікації.

Недостатність розвитку процесів мислення дуже виразно проявляється у молодших школярів з затримкою психічного розвитку при виконанні різноманітних учбових завдань.

Процес рішення інтелектуальних задач визначається емоційно-вольовими особливостями молодших школярів. Часто діти з особливими освітніми потребами називають першу відповідь, яка прийшла на розум і задача, з рішенням якої вони здатні справитися, залишається невирішеною. Школярі з затримкою психічного розвитку часто замінюють важку для них задачу більш легкою. Вони свідомо прагнуть уникнути зусиль, пов’язаних з розумовим напруженням.

Психологам, в роботі з такими дітьми, при виконанні задач рекомендується використовувати наочність, поступово зменшуючи долю її участі в розумовому процесі.

Мова

Для дітей з затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку характерна бідність і неточність словника, повторення одних і тих самих слів, неадекватне їх використання, невміння розрізнити лексичне значення слів. Для даної категорії школярів у мові характерно використання обмеженого кола частин мови (в основному – іменників, дієслів, особистих займенників).

Дітям важко, а деякі не можуть самостійно переказати почутий текст, скласти розповідь по сюжетній картинці, описати предмет.

При складанні усних творів, вони швидко відходять від заданої теми на іншу, більш знайому і легку; доповнюють розповідь, часто повторюють одні й ті ж самі слова, фрази. Не вміють складати речення (здається, що дитина, почавши говорити, не може зупинитися).
Увага

Увага молодших школярів з затримкою психічного розвитку характеризується нестійкістю, недостатньою сконцентрованістю на об’єкті. Зниження роботоздатності і недостатність уваги у таких дітей має різні форми індивідуального прояву. У одних школярів максимальна концентрація уваги і найбільш висока роботоздатність виявляється на початку виконання завдання, а по мірі продовження роботи ці фактори поступово знижуються; у інших учнів зосередженість уваги наступає після того, як вони розпочнуть діяльність, у третіх відмічаються періодичні коливання уваги.

У більшості школярів даної категорії увага нестійка – швидко фіксується і швидко переключається. Такі діти здатні засвоїти тільки малий обсяг інформації.

Меншу групу складають діти з пасивною увагою: повільно зосереджуються і також повільно переключаються на іншу роботу. Такі учні схильні до стереотипних дій. Наприклад, якщо учень спочатку розв’язував декілька прикладів на додавання, то наступне завдання на віднімання він може замінити додаванням.
Пам’ять

У всіх школярів з затримкою психічного розвитку спостерігаються недоліки пам’яті, вони стосуються усіх видів запам’ятовування: мимовільного і довільного, короткочасного і довготривалого.

У учнів обмежений об’єм пам’яті і знижена міцність запам’ятовування. Ці особливості впливають на запам’ятовування як наочного, так і (особливо) словесного матеріалу, що не може не впливати на успішність.

В перші роки навчання дитини в школі важливу роль грає його мимовільна пам’ять. Продуктивність мимовільного запам’ятовування у молодших школярів з затримкою психічного розвитку значно нижча, ніж у їх однолітків з нормальним розвитком. Першокласники даної категорії запам’ятовують гірше дошкільників з нормальним розвитком, які менше їх на 2-3 роки. Одна з причин недостатнього рівня розвитку мимовільної пам’яті у дітей з ЗПР – їх низька пізнавальна активність. В корекційній роботі практичному психологу необхідно активізувати учнів за допомогою посилення мотивації діяльності (підкреслити важливість виконання завдання, введення елементів змагання).

Розвиток мимовільної пам’яті не зупиняється в молодшому шкільному віці. По мірі дорослення дитини на передній план все більше виступає довільна пам’ять, яка реалізується як особа форма діяльності. Без достатнього рівня розвитку довільної пам’яті неможливе повноцінне навчання, так як учбовий процес спирається переважно на цю форму пам’яті. Дуже важливо, щоб дитина розуміла, що означає запам’ятовувати. Діти цієї категорії, к кінцю молодшого віку, не володіють прийомами смислового запам’ятовування; згрупуванням матеріалу, виділенням окремих слів, складанням плану, встановленням смислових зв’язків і т.д.

Дослідження відмічають, що до 4 класу більшість учнів з ЗПР користуються механічним запам’ятовуванням, в той час як у їх однолітків з нормальним розвитком в цей період інтенсивно розвивається довільне запам’ятовування.

Необхідною умовою продуктивної діяльності запам’ятовування є її цілеспрямованість. Внаслідок недостатньої стійкої уважності діти з ЗПР часто відволікаються при запам’ятовуванні матеріалу, що в свою чергу знижує ефективність запам’ятовування. Ефективність довільної пам’яті також залежить від вміння контролювати себе під час запам’ятовування, перш за все від вміння диференціювати відтворений матеріал від невідтвореного.

Успіх запам’ятовування суттєво залежить також від форми надання (наочна чи словесна) матеріалу, якій необхідно запам’ятати. В молодшому шкільному віці наочний матеріал засвоюється краще вербального. Така форма надання матеріалу важлива особливо для учнів з ЗПР. У ціх дітей домінує наочна пам’ять над словесною. Але головний наголос на цей вид пам’яті робити недоцільно, т.я. гальмується розвиток вербальної пам’яті, яка в майбутнєму повинна грати центральну роль.

Продуктивність довільної пам’яті також суттєво залежить від активності школяра при відтворюванні матеріалу. Молодшому школяру з ЗПР властива імпульсивність, разгальмованість, підвищена рухова активність чи, навпаки, в’ялість, повільність, які зберігаються при відтворенні вивченого матеріалу. Перелічив декілька запам’ятавшихся слів чи картинок, вони вважають свою задачу виконаною не намагаються припам’ятати більше. Після додаткового стимулювання з боку дорослого більшість дітей цієї категорії відтворюють додатково деяку кількість матеріалу, що свідчить про те, що вони самі не до кінця реалізують можливості своєї пам’яті.

У дітей з ЗПР низькі результати при запам’ятовуванні зв’язного тексту, цифр, набору слів і предметних картинок. В зв’язку з цим необхідно відбирати матеріал так, щоб зменшити об’єм його запам’ятовування в 2 рази порівняно з нормою.

Недоліки довільної пам’яті у молодших школярів з затримкою психічного розвитку виявляються не тільки в зниженні об’єму пам’яті, але й в її неточності.

У багатьох дітей з особливими навчальними потребами спостерігаються труднощі у відтворенні учбового матеріалу. Про це свідчить, перш за все, недостатність, обмеженість, фрагментарність знань дитини про навколишній світ. Це зумовлено тим, що його сприйняття неповноцінне, внаслідок чого не отримує достатньої інформації про навколишній світ.

  1   2   3   4   5   6

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Програма розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку із...
Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років

Корекційно-розвивальна робота з дітьми із затримкою психічного розвитку
Реалії життя ставлять систему освіти в такі умови, коли вона має бути готовою до адекватної відповіді усім викликам сьогодення. А...

Навчальні програми для 5-9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх...
...

Законів України
Положення про організацію освітнього процесу (далі – Положення) розроблено з метою забезпечення організації та здійснення освітнього...

Програма з правознавства (практичний курс) для спеціальних загальноосвітніх...
Програма покликана надати учням із зпр знання одного із найважливіших для життя в демократичному суспільстві аспектів правової науки...

Єдина система контролю роботи з охорони життя І здоров'я учасників освітнього процесу
У на­шому дошкільному навчальному закладі ми створили єдину систему роботи з охорони життя І здоров'я учасників освітнього процесу,...

Виховання естетичних почуттів молодших школярів засобами творів малих фольклорних жанрів
У статті розкрито сутність понять «естетичне виховання», «естетичні почуття», визначено психолого-педагогічні умови та шляхи розвитку...

Самопідготовка одна із форм організації навчального процесу в групі продовженого дня
Пропонуємо вам матеріали семінару «Самопідготовка як засіб створення оптимальних психолого-педагогічних умов для індивідуального...

В иховання моральних цінностей молодших школярів бакалаврська робота
Розділ І. Теоретичні аспекти проблеми виховання моральних цінностей молодших школярів

Формування в молодших школярів умінь будувати твори – міркування...
Провідним завданням початкового курсу рідної мови є мовленнєвий розвиток молодших школярів – формування вмінь висловлюватися в усіх...

Навчальна програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів...
Галузь «Технології» в інтеграції з іншими освітніми галузями є базовою для успішного оволодіння молоді практичними навичками користування...

Відхилення у психофізичному розвитку дітей І врахування їх під час...
...

Державний стандарт початкової загальної освіти визначає, що «Змістове...
Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів з опорою на сенсомоторну діяльність

Сьогодні в Україні відбувається процес реформування змісту та гуманізація...
України, який є складовою процесу оновлення світових та європейських освітніх систем І спрямований на особистісний розвиток молодших...

«Компетентнісний підхід до перевірки мовних І мовленнєвих знань учнів...
Підхід до вивчення початкового курсу української мови передбачає формування в молодших школярів комунікативної компетентності здатності...

Методичні рекомендації щодо роботи над вправами для підвищення пізнавальної...
Збірник вправ для підвищення пізнавальної активності молодших школярів на уроках природознавства

Двнз «Криворізький національний університет» Криворізький педагогічний інститут
Розділ технологія розвитку уяви молодших школярів на уроках у початковій школі

Сучасне суспільство вимагає нового підходу до навчання та виховання...
«Реалізація компетентнісного підходу до навчання молодших школярів шляхом впровадження інтерактивних технологій» пропонується реалізовувати...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт