Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Галичина - Сторінка 13

Галичина





Сторінка13/66
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   66


2 лютого 1910 р. у Львові М.Лагодинський на запрошення Ю.Романчука, голови укра­їнсь­кого парламентського клубу, узяв участь у зборах українських депутатів парламенту та сейму від Галичини й Буковини. Крім делегатів від УРП (М.Лагодинський, Л.Бачинський, П.Думка, І.Макух та І.Сандуляк), також були представники УНДП, два депутати від УСДП (С.Вітик та Я.Остапчук), члени палати панів і вірилісти (митрополит та єпископи) і депутати з Буковини64. Підсумком нарад, якими керував А.Шептицький, став програмний маніфест (заява), що “підніс змаганнє до автономії територіяльно-національної для Східної Галичини і Північної Буковини, та повної самоуправи руського народу, поділу всіх властей адміністра­цій­них в обох краях; потребу поборювання панросійської пропаґанди; справу участи в правитель­стві та обезпечення мира у відношенню до заграничних держав”65.

22 травня 1910 р. у Делятині відбулися загальні збори повітового товариства “Січ”. М.Лагодинського було обрано головою віча. На зборах він виступив із доповіддю, у якій подав історію товариства “Січ”. Крім того, його було обрано кошовим товариства “Січ”66.

17 липня 1910 р. у Надвірній відбулося віче, на якому М.Лагодинський звітував про свою роботу як депутата Державної ради67. Про свою парламентську діяльність він звітував також на вічі, яке відбулося 14 серпня 1910 р. у с. Дора (тепер присілок м. Яремча на Івано-Фран­ківщині. – Ю.Я.). Так, у своїй доповіді М.Лагодинський, зокрема, звернув увагу на 935 депутатських внесків і близько 100 промов, виголошених українськими депутатами парла­менту68.

М.Лагодинський узяв участь у роботі ХХІ з’їзду радикальної партії, який відбувся 18–19 грудня 1910 р. у Львові. Його було обрано головою управи УРП (замість Л.Бачинського). Заступником новообраного голови став І.Макух. На партійному з’їзді М.Лагодинський також подав звіт про свою діяльність у Державній раді, брав участь у дискусіях69. 5 березня 1911 р. він був обраний головою окружного з’їзду делегатів УРП, який відбувся в Станиславові70.

Наприкінці березня 1911 р. Франц-Йосиф видав рескрипт про розпуск палати послів. Нові парламентські вибори були призначені на 19 червня 1911 р.71

5 квітня 1911 р. на сторінках “Громадського голосу” була опублікована “Відозва до наших виборців!”. Від імені головної управи УРП свій підпис під відозвою поставив і М.Ла­годинський (голова управи). Крім нього, звернення підписали інші члени управи: Л.Бачин­ський, К.Трильовський, В.Стефаник, С.Данилович, І.Макух, М.Павлик, П.Думка, І.Сандуляк, М.Олійник, М.Яцків і Л.Мартович72.

7 квітня 1911 р. у Делятині, у приміщенні товариства “Руська каса”, відбулися передви­борні збори. На них М.Лагодинський подав звіт про діяльність українського парламентського клубу, у тому числі й депутатів від УРП. На зборах одноголосно було ухвалено кандидатуру М.Лагодинського на депутата до парламенту з виборчого округа № 55 Войнилів – Долина – Рожнятів – Калуш – Надвірна – Делятин – Солотвин, а на його заступника Д.Клюфінського із
с. Перерісль73. Аналогічні передвиборні збори відбулися 9 квітня 1911 р. у м. Надвірна в примі­щенні читальні товариства “Просвіта”. На зборах також одноголосно було ухвалено канди­датури М.Лагодинського та Д. Клюфінського74.

15 квітня 1911 р. у м. Станиславів відбулася нарада “ширшої” управи УРП і делегатів від повітових управ. Участь у нараді взяло 80 делегатів із 20 повітів. У сільському виборчому окрузі № 55 Надвірна – Делятин – Калуш – Долина було ухвалено кандидатуру М.Лагодин­ського, голови управи УРП75.

3 липня 1911 р. у ході третього туру виборів до Державної ради М.Лагодинський був обра­ний депутатом у виборчому окрузі № 55 Калуш – Надвірна – Долина – Войнилів – Рожня­тів – Делятин – Солотвин76. Загалом у результаті виборів 1911 р. радикали отримали п’ять ман­датів: М.Лагодинський, Л.Бачинський, П.Лаврук, В.Стефаник і К.Трильовський77.

У липні 1911 р. у Відні відбулася спільна нарада новообраних депутатів, присвячена питанню парламентської організації. Планувалося створити єдине українське представництво в Державній раді. До складу української парламентської репрезентації мали увійти представники УНДП, УРП і депутати з Буковини. Проте радикали на чолі з М.Лагодинським сформували власний “Український клуб радикалів”, оскільки головна управа УРП заборонила своїм депу­татам вступати до спільного українського клубу78. Тому 16 липня 1911 р. на початку дванад­цятої каденції Державної ради було сформовано Український парламентський союз. Останній об’єднав три політичні сили: радикалів, представників УНДП та українських депутатів із Буковини79.

Згідно з програмою, Український парламентський союз мав обрати президента, трьох віце-президентів (повинні були репрезентувати кожну з трьох політичних сил, які утворили союз) і секретаря80. Президентом союзу було обрано К.Левицького (УНДП). Радикал М.Лаго­динський був обраний другим віце-президентом поряд з двома іншими – М.Васильком, депу­татом з Буковини, і Т.Окуневським. Секретарем союзу став Є.Левицький. Троє останніх представляли інтереси УНДП81. Метою Українського парламентського союзу було проголо­шено узгоджене “веденнє парляментарної акції всіх українських послів – в справах, які Союз узнасть (визнає. – Ю.Я.) за засадничі і спільні”82.

У грудні 1911 р. М.Лагодинський виступив з промовою в австрійському парламенті. Він звернувся до бюджетної комісії в палаті послів і вніс інтерпеляцію (депутатський внесок) до президента міністрів К.Штюргка. М.Лагодинський запитував австрійський уряд, чи думає той “над тим, щоб на зразок чеської виборчої ординації” запропонувати свій проект виборчої орди­нації до Галицького крайового сейму83.

20 січня 1912 р. головна управа УРП підготувала звернення до “Організаторів і членів Ширшого Заряду Української Радикальної Партії”. Документ підписали члени президії в складі М.Лагодинського (голова), М.Павлика й І.Макуха, заступників голови й секретаря З.Ткачука. Головна управа УРП зобов’язувала повітові осередки партії організовувати віча, присвячені ре­формі виборчої ординації до Галицького крайового сейму. Відповідно до редакції “Громадсь­кого голосу” мали надсилатися звіти з проведених віч84.

7 грудня 1912 р. було складено спільну заяву українських партій, суть якої зводилася до ідеї утворення автономної української області в складі Австро-Угорської імперії. Габсбурзька монархія була визнана єдиним зовнішньополітичним орієнтиром на випадок війни85.

25–26 грудня 1912 р. у Львові за участю близько 100 делегатів відбувся щорічний з’їзд УРП. Нарадами з’їзду керував С.Данилович. Серед основних питань, порушених на зборах, стали рішення міжпартійного з’їзду від 7 грудня 1912 р. і вступ депутатів УРП до українського парламентського клубу в Державній раді. У дискусіях серед інших брав участь і М.Лаго­динсь­кий86. Крім того, він залишився головою управи УРП, а його заступниками стали О.Назарук та І.Макух87.

4 січня 1913 р. депутати австрійського парламенту М.Лагодинський, К.Левицький і М.Василько взяли участь у спільній польсько-українській нараді, яка була організована на вимогу “Кола польського”. На зборах, якими керував міністр освіти М.Хуссарек, крім укра­їнців, були присутні відповідно троє представників від польської сторони. Останні наполягали на узаконенні польського характеру університету у Львові88.

Улітку 1913 р. мали відбутися чергові вибори до Галицького крайового сейму. Так, 22 трав­ня 1913 р. з’явилася виборча відозва, адресована членам і прихильникам УРП, підписана М.Лагодинським, головою партії і секретарем М.Балицьким89. Вибори до Галицького крайового сейму відбулися 30 червня 1913 р. М.Лагодинський, здобувши 127 голосів, був обраний депу­татом Галицького крайового сейму по сільському виборчому окрузі Надвірна90.

Від УРП, крім М.Лагодинського, послами Галицького крайового сейму були обрані П.Думка, П.Лаврук, І.Макух, І.Сандуляк і К.Трильовський. У Галицькому сеймі радикали увійшли до складу “Українського соймового клубу”, який очолював К.Левицький91. Так, 22 листопада 1913 р. М.Лагодинський, І.Макух і К.Трильовський узяли участь в обговоренні питання виборчої реформи. Крім того, М.Лагодинський разом з однопартійцями-депутатами взяв активну участь у роботі Х сесії Галицького крайового сейму, яка тривала від 5 грудня 1913 р. до 4 березня 1914 р. Так, він був заступником голови комісії виборчої реформи, керівником адміністративної комісії, членом повітової комісії і комісії допомоги. Натомість відмовився від участі в роботі банкової і промислової комісій. М.Лагодинський був заступником члена наглядової ради крайового банку, членом управи галицької ощадної каси. Упродовж 15 засі­дань Х сесії він виголосив три промови, подав одну інтерпеляцію та внесок92.

У жовтні 1913 р. М.Лагодинський був присутній на першому з’їзді українського радикального студентства. На з’їзді, поряд із студентськими та загальнонаціональними справа­ми, було розглянуто питання діяльності УРП, її подальшої тактики і стратегії93. Провідні діячі УРП М.Лагодинський, С.Данилович, В.Стефаник, Л.Бачинський і М.Павлик поряд із сту­дентами виступали та брали участь у дискусіях94.

21–22 грудня 1913 р. у Львові під керівництвом М.Лагодинського відбувся черговий з’їзд УРП. У його резолюціях радикали, у першу чергу, виступили за поділ Галичини та вве­дення національної автономії за територіальним принципом. Було вирішено “видвигнути сю справу в законодатних тілах – по підготовленню народних мас”95.

14 лютого 1914 р. на пленарному засіданні Галицького крайового сейму було ухвалено новий крайовий статут і виборчу ординацію96. Як голова партійної організації радикалів у дебатах узяв участь і М.Лагодинський, який виступив з промовою97. Згодом К. Левицький про це писав: “Він (М.Лагодинський. – Ю.Я.) потверджував, що проти опору консерватистів, поль­ської більшости – всі посли обох тут заступлених українських партій (УРП та УНДП. – Ю.Я.) змушені були хопитися крайніх засобів парляментарної боротьби, та що вкінці зломили цей опір противників виборчої реформи. Далі застерігся проти упослідження українського народу в компромісовій виборчій реформі, а признав проте, що вона є великим кроком вперед, та поба­жав, щоб цей Сойм став дійсно краєвим Соймом обох народів”98.

Згідно з новим крайовим статутом, українське сеймове представництво отримало змогу вибирати своїх представників до крайового виділу, сеймових комітетів і крайових установ. До складу Галицького крайового сейму мало увійти 228 депутатів (у тому числі й ректор укра­їнського університету), з них 62 мандати повинні були одержати українці99.

4 березня 1914 р. завершила роботу чергова сесія Галицького крайового сейму. Наміс­ник В.Коритовський на підставі цісарського розпорядження відтермінував Галицький крайовий сейм. Хоч офіційно чергова сесія сейму припинила роботу 16 липня 1914 р.100 Після завер­шення засідань Галицького крайового сейму радикали розпочали підготовку до чергових вибо­рів на основі ухваленої 14 лютого 1914 р. виборчої ординації. Так, 12 квітня 1914 р. у Львові головна управа УРП скликала нараду мужів довір’я. Напередодні Першої світової війни до складу головної управи УРП входив і М.Лагодинський101.

У 1914 р. у зв’язку із черговим загостренням міжнародних відносин розпочалися кон­кретні заходи щодо створення міжпартійної організації. М.Павлик, член УРП і націонал-демо­крат Л.Цегельський виступили ініціаторами створення об’єднаної ради. З відповідною пропо­зицією вони звернулися до голови проводу УНДП К.Левицького. 1 серпня 1914 р. у Львові було засновано міжпартійну Головну українську раду (далі – ГУР). До складу ГУР увійшли радикали М.Лагодинський поряд з однопартійцями М.Павликом (один із двох заступників голови ГУР), К.Трильовським і М.Балицьким разом з представниками від УНДП, УСДП та Союзу визволення України (далі – СВУ, з дорадчим голосом)102. Свої стратегічно-політичні цілі, суть яких зводилася до орієнтації на країни Троїстого союзу та прагнення з відвойованих у Російської імперії земель створити Українську державу, ГУР оголосила в маніфесті від 3 серпня 1914 р.103

Протягом перебування ГУР у Львові (до кінця серпня 1914 р.) вона провела ряд заходів щодо створення легіону УСС і в справі переговорів з представниками австрійського уряду сто­совно вирішення українського питання. Так, 6 серпня 1914 р. ГУР видала звернення до укра­їнського населення ставати в ряди УСС. Під названою відозвою ГУР поставив свій підпис і М.Лагодинський104.

З наближенням російських військ до Делятинщини М.Лагодинський із родиною переї­хав до Відня, де проживав майже цілу війну105. Столиця Австрії приблизно на два роки стала центром політичного життя галицьких українців106. У листопаді 1914 р. український політич­ний провід прагнув розширити ГУР за рахунок представників від політичних партій Буковини й СВУ, але вже з вирішальним голосом. Для здійснення цього задуму було вибрано реорганіза­ційну комісію, до якої увійшли М.Лагодинський (УРП), В.Бачинський (УНДП), О.Попович (буковинський націонал-демократ), В.Темницький (УСДП) і А.Жук (СВУ)107.

Реорганізаційна комісія виробила статут, за яким ГУР мала охоплювати всі українські політичні організації. А представники останніх повинні були входити до складу президії ГУР. 10 грудня 1914 р. новообрана комісія в складі Є.Левицького, Є.Петрушевича й Л.Цегельського підготувала проект Загальної української ради (далі – ЗУР), який було прийнято 13 грудня 1914 р. на засіданні ГУР108.

Навесні 1915 р. на базі ГУР було створено ЗУР109. У рамках галицької делегації до скла­ду ЗУР увійшли радикали М.Лагодинський, Л.Бачинський, Я.Весоловський, І.Макух, О.Наза­рук і К.Трильовський та представники УНДП, УСДП, Буковини й СВУ. У президії – постійно чинному виконавчому органі ЗУР інтереси УРП представляв Л.Бачинський, а в секретаріаті – О.Назарук110.

5 листопада 1916 р. було опубліковано маніфест цісаря Франца Йосифа та німецького кайзера Вільгельма ІІ про “розширення автономії Галичини” та “відновлення” польської дер­жа­ви. Невдовзі австро-угорські та німецькі власті проголосили утворення Люблінського й Вар­шавсь­кого генерал-губернаторств. Однак, на противагу полякам, інтереси українського насе­лення знову були проігноровані111. 6 листопада 1916 р. відбулося надзвичайне засідання ЗУР. Після звіту К.Левицького (голови) всі члени президії ЗУР (Л.Бачинський, М.Меленевський, В.Темницький й А.Лукашевич) склали свої мандати112. 29 листопада того ж року відбулося ще одне засідання ЗУР, на якому було ухвалено резолюцію про припинення її діяльності та передачу повноважень Українській парламентарній (парламентській) репрезентації (далі – УПР) як представництву інтересів українського народу в Галичині113.

Президентом УПР став Ю.Романчук, а його заступниками Л.Бачинський та Є.Петру­шевич. До парламентської комісії вибрали К.Трильовського та Є.Левицького, а їхніми заступ­никами М.Лагодинського та В.Сінгалевича. Отже, до складу нової структури було обрано трьох членів радикальної партії114. 8 листопада 1916 р. УПР видала свою першу відозву. М.Лаго­динсь­кий як один із членів парламентарної комісії поставив свій підпис під названим зверненням115.

Восени 1917 р. М.Лагодинський повернувся в Делятин, де відновив адвокатську діяль­ність і займався відбудовою знищеного війною повіту116.

18 жовтня 1918 р. у Львові була скликана Українська Національна Рада (далі – УНРада) як Конституанта (національний представницький орган) українського населення Австро-Угорської імперії. У роботі Установчих зборів Конституанти, які відбулися 18–19 жовтня
1918 р. у Львові, узяв участь і М.Лагодинський117. З проголошенням ЗУНР розпочалося форму­вання системи місцевої виконавчої влади. Керівниками повітової адміністрації стали новопри­значені повітові комісари. У Надвірнянському повіті комісаром став адвокат І.Саноцький, член УРП118. У літературі є відомості, що М.Лагодинський виконував обов’язки повітового комісара Делятинщини119.

Разом з тим у судовому окрузі Делятин владу окружного комісара було встановлено в травні 1919 р. Комісаром став М.Козоріс, кандидат адвокатури та член УНДП120. Зауважимо, що М.Козоріс протягом 1912–1914 рр. (за іншими даними, 1911–1914 рр.) проходив адвокатсь­ку практику в канцелярії М.Лагодинського121. Згодом у своїх спогадах М.Козоріс писав: “Деля­тин­щина, що належала до Надвірнянського повіту, настирливо домагалася.., щоб її було виділено в окрему адміністративну одиницю. Повітовий комісар, щоб задовільнити ці дома­гання, доручив мені переїхати до Делятина і утворити там відділ повітового комісаріяту…”122

Відомо, що М.Лагодинський, згідно з розпорядженням державного секретаріату судів­ництва, перебував на посаді військового судді при польовому суді начальної команди Укра­їнської галицької армії (далі – УГА) у Стрию123.

Протягом січня – квітня 1919 р. М.Лагодинський входив до складу УНРади, яка в той час перебувала в Станиславові124. Так, 11 лютого 1919 р. під час однієї зі станиславівських сесій УНРади він поряд із Л.Бачинським, М.Королюком, М.Петрицьким та іншими брав участь у дискусії над проектом закону про розмежування компетенції повітових й окружних судів у цивільних справах125.

На засіданні УНРади від 15 лютого того ж року М.Лагодинський, І.Макух, Д.Вітовський узяли участь в обговоренні питання допомоги родинам призваних до війська. Також М.Лаго­динський поряд із І.Макухом, С.Даниловичем і М.Петрицьким визнав необхідність прийняття закону про підпорядкування жандармерії в “справах публичного безпеченства” комісаріатові126. На вищезгаданому засіданні від 15 лютого 1919 р. на пропозицію І.Макуха було ухвалено заснувати адміністраційну комісію УНРади. До складу останньої, яка мала складатися з 23 членів, було обрано й М.Лагодинського. Крім нього, до комісії увійшли С.Данилович, Т.Оку­нев­ський, А.Шміґельський, Л.Бачинський, С.Вітик, К.Трильовський та ін.127

М.Лагодинський узяв участь у крайовому делегатському з’їзді УРП, який відбувся 22–23 березня 1919 р. у Станиславові128. На з’їзді УРП було ухвалено програму діяльності партії на “будучність”129. Найвищим виконавчим органом партії визнано головну управу. До її складу було обрано М.Лагодинського, І.Макуха, М.Королюка, В.Гуркевича, Л.Бачинського та ін. Усього до складу головної управи увійшло 20 членів УРП і шість заступників130.

На жаль, конкретних відомостей про життя і громадсько-політичну діяльність М.Лаго­динського протягом квітня-травня 1919 р. ми не виявили. Лише відомо, що М.Лагодинський помер 12 травня 1919 р. у Делятині131. За однією з версій, він вчинив самогубство. Але це не під­тверджено документально132. Із часопису “Народ”, органу УРП, дізнаємося, що похорон М.Лагодинського відбувся 14 травня 1919 р. у Делятині. З промовами серед інших виступили Л.Бачинський як представник від УНРади. Від імені головної управи УРП – В.Гуркевич та ін.133

Таким чином, становлення суспільно-політичних поглядів М.Лагодинського припало на період перебування Галичини в складі Австро-Угорської імперії. Помітний вплив на форму­вання його світогляду мало навчання в Золочівській гімназії. Невдовзі М.Лагодинський став членом радикальної партії, у якій перебував до кінця свого життя. Він був активним партійним діячем, свідченням чого стало його обрання депутатом австрійського парламенту від УРП у 1907 р. і під час виборчої кампанії 1911 р. Напередодні Першої світової війни М.Лагодинський поряд з іншими радикалами представляв інтереси партії в Галицькому крайовому сеймі (1913–1914 рр.). У роки Першої світової війни він був членом міжпартійних об’єднань ГУР, ЗУР й УПР, брав активну участь у початковому етапі національно-визвольних змагань і був членом УНРади ЗУНР.


  1. Сухий О. Галичина: між Сходом і Заходом. Нариси історії ХІХ – початку ХХ ст. / Олексій Сухий. –
    2-ге вид., допов. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка ; Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича НАН України, 1999. – 226 с.

  2. Расевич В. Діяльність українських політичних організацій у Відні під час Першої світової війни /
    В. Расевич // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів, 1999. – Вип. 34. – С. 317–330.

  3. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму / Ігор Чорновол. – Львів : Тріада плюс, 2010. – 228 с.

  4. Binder H. Ukraińskie przedstawicielstwo w austriackiej Izbie Posłόw, 1879–1918 // Ukraińskie tradycje parlamentarne, XIX–XXI wiek ; red. J. Moklak. – Krakόw : Historia Iagellonica, 2006. – S. 127–162.

  5. Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukraińska Partia Radykalna w latach 1890–1914 / R. Tomczyk. – Szczecin, 2007. – 422 s.

  6. Див.: Гасай Є. Лагодинський Микола Гнатович / Є. Гасай, Р. Матейко // Тернопільський Енциклопедичний Словник. – Тернопіль : ВАТ ТВПК “Збруч”, 2005. – Т. 2 : К–О. – С. 311; Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю : біографічний довідник / Петро Зеновійович Гуцал. – Тернопіль, 2008. – 188 с.; Гуцал П. З. Лагодинський Микола Гнатович / П. З. Гуцал // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – К. : Наук. думка, 2009. – Т. 6 : Ла–Мі. – С.19–20; Плекан Ю. Перший досвід парламентаризму: українці-депутати австрійського парла­менту та галицького крайового сейму (1848–1918) : довідник / Юрій Плекан. – Івано-Франківськ : Видавець Третяк І. Я., 2012. – 140 с. та ін.

  7. Домашевський М. Історія Гуцульщини / Микола Домашевський. – Чикаґо: Гуцул. дослід. ін-т, Конф. гуцул. товариств Америки й Канади, 1985. – Т. ІІ. – 507 с.; Клапчук В. Відомий політик з Делятинщини / В. Клапчук // Народна Воля. – 1991. – № 101 (146). – 12 листоп. – С. 2; Клапчук В. Відомий політик з Делятинщини / В. Клапчук // Народна Воля. – 1991. – №102 (147). – 14 листоп. –
    С. 2, 4; Страгора. Книга про Надвірнянщину / ред.-упоряд. Д. Герасимчук, Я. Дорошенко. – Львів : Світло й тінь, 1994. – 149 с.; Домашевський М. Історія Гуцульщини / Микола Домашевський. – Львів : “Логос”, 2000. – Т. V. – 623 с.; Клапчук В. М. Делятинщина: історико-географічне дослідження / Володимир Михайлович Клапчук, Михайло Миколайович Клапчук. – Делятин : “Фоліант”, 2007. – 584 с.

  8. Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю : біографічний довідник / Петро Зеновійович Гуцал. – Тернопіль, 2008. – С. 84; Гуцал П. З. Лагодинський Микола Гнатович / П. З. Гуцал // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – К. : Наук. думка, 2009. – Т. 6 : Ла–Мі. – 2009. – С. 19.

  9. Клапчук В. Відомий політик з Делятинщини / В. Клапчук // Народна Воля. – 1991. – № 101 (146). –
    12 листоп. – С. 2; Гасай Є. Лагодинський Микола Гнатович / Є. Гасай, Р. Матейко // Тернопільський Енциклопедичний Словник. – Тернопіль : ВАТ ТВПК “Збруч”, 2005. – Т. 2 : К–О. – С. 311;
    Клапчук В. М., Клапчук М. М. Делятинщина: історико-географічне дослідження … – С. 526.

  10. Клапчук В. Відомий політик з Делятинщини / В. Клапчук // Народна Воля. – 1991. – № 101 (146). –
    12 листоп. – С. 2; Клапчук В. М., Клапчук М. М. Назв. праця. – С. 526; Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю: біографічний довідник / Петро Зеновійович Гуцал. – Тернопіль, 2008. – С. 84.

  11. Клапчук В. Відомий політик з Делятинщини / В. Клапчук // Народна Воля. – 1991. – №101 (146). –
    12 листоп. – С. 2; Домашевський М. Історія Гуцульщини / Микола Домашевський. – Львів : Логос, 2000. – Т. V. – С. 550; Клапчук В. М., Клапчук М. М. Назв. праця. – С. 526.

  12. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, відділ рукописів (далі ЛННБ НАН України, ВР), ф. 29, оп. 1, од. зб. 170, арк. 2; Левинський В. Початки українського соціялїзму в Галичинї / Володимир Левинський. – Торонто : З друкарнї “Робітничого Слова”, 1918. – С. 6, 7.

  13. Животко А. Нарис історії української преси. Курс лекцій / Аркадій Животко. – Подєбради : Укр. техн.-госп. ін-т позаочного навч., 1937. – С. 49.

  14. Романюк М. М. Українські часописи Коломиї (1865–1994 рр.). Історико-бібліографічне дослідження / Мирослав Миколайович Романюк, Марія Василівна Галушко ; передм. В. Качкана. – Львів, 1996. –
    С. 57; Романюк М. М. Українські часописи Львова 1848–1939 рр. Історико-бібліографічне дослідження : у 3 т. – Т. 1 : 1848–1900 рр. / Мирослав Миколайович Романюк, Марія Василівна Галушко. – Львів : Світ, 2001. – С. 514.

  15. Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895) / зладив М.Павлик. – Т. VIII (1894–1895). – Чернівці, 1911. – С. 272.

  16. Левицький К. Українські політики Галичини / Кость Левицький. – Тернопіль : Каф. українознав. Терноп. акад. нар. госп., Держ. архів Терноп. обл., 1996. – С. 158; Шкраб’юк П. Ми, українські радикали… (Михайло Павлик і Радикальна партія) / Петро Шкраб’юк. – Львів : Нац. акад. наук, Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича, 2012. – С. 24.

  17. Himka J.-P. Socialism in Galicia. The Emergence of Polish Social Demokracy and Ukrainian Radicalism (1860–1890) / J.-P. Himka. – Cambridge, 1983. – P. 167; Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ України), ф. 663, оп. 1, спр. 179, арк. 1.

  18. Гуцал П. З. Лагодинський Микола Гнатович / П. З. Гуцал // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – К. : Наук. думка, 2009. – Т. 6 : Ла–Мі. – 2009. – С. 19.

  19. Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю. Біографічний довідник / Петро Зеновійович Гуцал. – Тернопіль, 2008. – С. 84.

  20. Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895) / зладив М.Павлик. – Т. VIII (1894–1895). – Чернівці, 1911. – С. 272; Гловацький І. Ю. Українські адвокати Східної Галичини (кінець XVIII – 30-ті роки ХХ ст.) / І. Ю. Гловацький, В. І. Гловацький. – Львів : М-во внутр. справ України, Львів. юридич. ін-т, 2004. – С. 94; Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю. Біографічний довідник / Петро Зеновійович Гуцал. – Тернопіль, 2008. – С. 84; Гуцал П. З. Лагодинський Микола Гнатович / П. З. Гуцал // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.:
    В. А. Смо­лій (голова) [та ін.]. – К. : Наук. думка, 2009. – Т. 6 : Ла–Мі. – С. 19; Чорновол І.
    199 депутатів Галицького сейму / Ігор Чорновол. – Львів : Тріада плюс, 2010. – С. 151.

  21. Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895) / зладив М.Павлик. – Т. VIII (1894–1895). – Чернівці, 1911. – С. 272; Клапчук В. Відомий політик з Делятинщини / В. Клапчук // Народна Воля. – 1991. – № 101 (146). – 12 листоп. – С. 2; Середяк А. “Просвіта” і радикальне середовище Галичини (До історії взаємин Івана Франка з Товариством) / А. Середяк // Україна : культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 19 : “Просвіта” – оберіг незалежності та соборності України / Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича НАН України ; відп. ред. Ярослав Ісаєвич ; упоряд.: Феодосій Стеблій, Володимир Пашук. – Львів, 2010. – С. 409.

  22. Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю. Біографічний довідник / Петро Зеновійович Гуцал. – Тернопіль, 2008. – С. 84.

  23. Гуцал П. З. Лагодинський Микола Гнатович / П. З. Гуцал // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – К. : Наук. думка, 2009. – Т. 6 : Ла–Мі. – 2009. – С. 19.

  24. Клапчук В. Відомий політик з Делятинщини / В. Клапчук // Народна Воля. – 1991. – № 101 (146). –
    12 листоп. – C. 2; Лагодинська Галина // Енциклопедія українознавства. Перевидання в Україні. – Львів : Наук. т-во ім. Шевченка у Львові, 1994. – Т. 4. – С. 1252; Лагодинська-Кучковська Ярослава (Леся Верховинка) // Гуцульський калєндар на 1996 рік. Спецвипуск журналу “Гуцульщина”. – С. 39; Гладиш Р. “46 років мені снилися рідні Карпати…” / Р. Гладиш // Галичина. – 2012. – № 129 (4488). – 1 верес. – С. 5.; Клапчук В. М., Клапчук М. М. Назв. праця. – С. 526.

  25. Страгора. Книга про Надвірнянщину / ред.-упоряд. Д. Герасимчук, Я. Дорошенко. – Львів : Світло й тінь, 1994. – С. 80; Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю. Біографічний довідник / Петро Зеновійович Гуцал. – Тернопіль, 2008. – С. 84; Гуцал П. З. Лагодинський Микола Гнатович /
    П. З. Гуцал // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – К. : Наук. думка, 2009. – Т. 6 : Ла–Мі. – С. 19.

  26. Черемшина Марко. Новели. Посвяти Василеві Стефанику. Ранні твори. Переклади. Літературно-критичні виступи. Спогади. Автобіографія. Листи / вступ. стаття, упоряд. і приміт. О. В. Мишанича ; ред. тому В. М. Русанівський. – К. : Наук. думка, 1987. – С. 349; Гуйванюк М. Марко Черемшина: невідоме й призабуте. Наукові розвідки, републікації, документи / Микола Гуйванюк. – Снятин : Прут Принт, 2007. – С. 17.

  27. Черемшина Марко. Назв. праця. – С. 349.

  28. Клапчук В. Відомий політик з Делятинщини / В. Клапчук // Народна Воля. – 1991. – № 101 (146). –
    12 листоп. – C. 2; Домашевський М. Історія Гуцульщини / Микола Домашевський. – Львів : Логос, 2000. – Т. V. – С. 551; Клапчук В. М., Клапчук М. М. Назв. праця. – С. 527.

  29. ЛННБ НАН України, ВР, ф. 167, оп. 2, од. зб. 1783, арк. 2.

  30. Гуцал П. З. Лагодинський Микола Гнатович / П. З. Гуцал // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – К. : Наук. думка, 2009. – Т. 6 : Ла–Мі. – 2009. – С. 20.

  31. Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю. Біографічний довідник / Петро Зеновійович Гуцал. – Тернопіль, 2008. – С. 85.

  32. Домашевський М. Історія Гуцульщини / Микола Домашевський. – Львів : Логос, 2000. – Т. V. –
    С. 550.

  33. Домашевський М. Назв. праця. – С. 551; Плекан Ю. Перший досвід парламентаризму: українці-депутати австрійського парламенту та галицького крайового сейму (1848–1918) : довідник / Юрій Плекан. – Івано-Франківськ : Видавець Третяк І. Я., 2012. – C. 35.

  34. Гуцал П. З. Лагодинський Микола Гнатович / П. З. Гуцал // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – К. : Наук. думка, 2009. – Т. 6 : Ла–Мі. – С. 19; Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму / Ігор Чорновол. – Львів : Тріада плюс, 2010. – С. 151; Плекан Ю. Назв. праця. – C. 35.

  35. Макух І. На народній службі / д-р. Іван Макух. – Детройт : Вид. Укр. вільної громади Америки, 1958. – С. 74.

  36. Лисяк-Рудницький І. Структура української історії в ХІХ столітті / Іван Лисяк-Рудницький // Історичні есе : у 2 т. / І. Лисяк-Рудницький. – К. : Основи, 1994. – Т. 1. – С. 202.

  37. Резолюції з’їзду укр. [аїнської] руської радикальної партії // Громадський голос. – Львів, 1907. – Ч. 1. –
    1 сїч. – С. 2; Сухий О. Галичина: між Сходом і Заходом. Нариси історії ХІХ – початку ХХ ст. / Олексій Сухий. – 2-ге вид., доповн. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Ін-т українознав.
    ім. І. Крип’якевича НАН України, 1999. – С.122.

  38. Новинки. Петро Клюфінський з Переросля. Надвірнянщина // Громадський голос. – 1907. – Ч. 22. – 22. марта. – С. 5.

  39. З передвиборчого руху. Гуцул. Делятинщина // Громадський голос. – 1907. – Ч. 31. – 23. цьвітня. –
    С. 1.

  40. З передвиборчого руху. К. Надвірнянщина // Громадський голос. – 1907. – Ч. 23. – 26. марта. – С. 2;
    З передвиборчого руху. Гуцул. Делятинщина // Громадський голос. – 1907. – Ч. 31. – 23. цьвіт. – С. 1.

  41. З передвиборчого руху. Б. Р. Дня 17 цьвітня с. р. ... // Громадський голос. – 1907. – Ч. 30. – 19. цьвіт. – С. 2.

  42. З передвиборчого руху. Виборець. Надвірнянщина // Громадський голос. – 1907. – Ч. 33. – 1. мая. – С. 2.

  43. З передвиборчого руху. 16 віч … // Громадський голос. – 1907. – Ч. 34. – 10. мая. – С. 1.

  44. Вибори // Громадський голос. – 1907. – Ч. 41. – 4. черв. – С. 1; Макух І. На народній службі : спогади / Іван Макух. – К. : Основні цінності, 2001. – С. 75; Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukraińska Partia Radykalna w latach 1890–1914 / R. Tomczyk. – Szczecin, 2007. – S. 257.

  45. 32 руських послів в австрійській державній радї // Громадський голос. – 1907. – Ч. 41. – 4. черв. – С. 1; Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848–1914. На підставі споминів / Кость Левицький. – Львів : З друкарні оо. Василіян у Жовкві, 1926. – С. 444; Partacz Cz. Od Badeniego do Potockiego. Stosunki Polsko-Ukraińskie w Galicji w latach 1888–1908 / Cz. Partacz. – Toruń, 1996. –
    S. 204.

  46. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848–1914. На підставі споминів / Кость Левицький. – Львів : З друкарні оо. Василіян у Жовкві, 1926. – С. 444, 445; Сухий О. Галичина: між Сходом і Заходом. Нариси історії ХІХ – початку ХХ ст. / Олексій Сухий. – 2-ге вид., доповн. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича НАН України, 1999. – С. 129.

  47. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848–1914. На підставі споминів… –
    С. 446–448.

  48. Там само. – С. 446.

  49. Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukraińska Partia Radykalna w latach 1890–1914… – S. 267.

  50. Велике віче відбуде ся в Делятинї, в недїлю, 16. серпня о 2. годинї по полудни, під голим небом … // Громадський голос. – 1908. – Ч. 49, 12. серп. – С. 3.

  51. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848–1914. На підставі споминів… –
    С. 474; Binder H. Ukraińskie przedstawicielstwo w austriackiej Izbie Posłόw, 1879–1918 / H. Binder // Ukraińskie tradycje parlamentarne, XIX–XXI wiek ; red. J. Moklak. – Krakόw : Historia Iagellonica, 2006. – S. 147.

  52. Сухий О. Галичина: між Сходом і Заходом. Нариси історії ХІХ – початку ХХ ст. / Олексій Сухий. –
    2-е вид., доповн. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича НАН України, 1999. – C. 141, 142.

  53. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848–1914. На підставі споминів… . –
    С. 518, 519.

  54. Справозданє з 21. з’їзду української радикальної партії // Громадський голос. – 1910. – Ч. 51. –
    23. груд. – С. 2; Запросини до передплати // Громадський голос. – 1911. – Ч. 1. – 4. сїч. – С. 1; Книга в Україні. 1861–1917 : Матеріали до репертуару української книги. Вип. 9 : Л / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; зібрали : С. Й. Петров, С. С. Петров ; наук. ред. В. Ю. Омельчук. – К., 2006. – С. 13, 14.

  55. Передвиборний рух. Надвірнянщина // Громадський голос. – 1908. – Ч. 7. – 30. сїч. – С. 1.

  56. Виборець. Як Надвірнянщина вибрала послом хлопа-радикала // Громадський голос. – Ч. 25. –
    10. цьвіт. – С. 2.

  57. Вислїд голосованя // Громадський голос. – 1908. – Ч. 14. – 28. лют. – С. 1; Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukraińska Partia Radykalna w latach 1890–1914… – S. 279.

  58. Зі з’їзду радикальної партії // Дїло. – 1909. – Ч. 1, 1 н. ст. сїч. (19. ст. ст. ХІІ. 1908). – С. 2; Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848–1914. На підставі споминів… – С. 506.

  59. Звіт з парт.[ійного] з’їзду в Тернополи // Громадський голос. – 1909. – Ч. 2. – 16. сїч. – С. 3; Звіт із партійного з’їзду в Тернополи // Громадський голос. – 1909. – Ч. 6. – 12. лют. – С. 3.

  60. Звіт із партійного з’їзду в Тернополи // Громадський голос. – 1909. – Ч. 6. – 12. лют. – С. 4; Зі з’їзду радикальної партії // Дїло. – 1909. – Ч. 1. – 1 н. ст. сїч. (19. ст. ст. ХІІ. 1908). – С. 2.

  61. Звіт із партійного з’їзду в Тернополи // Громадський голос. – Львів, 1909. – Ч. 6. – 12. лют. – С. 4; Новинки. Жертви на “Хлопський фонд” … // Громадський голос. – 1909. – Ч. 20. – 19. мая. – С. 5.

  62. Новинки. Засїданє ширшого заряду радикальної партії … // Громадський голос. – 1909. – Ч. 32–33. – 11. серп. – С. 7; Новинки. Засїданє головного заряду української … // Громадський голос. – 1909. –
    Ч. 39. – 22. верес. – С. 4.

  63. ХХ. З’їзд української радикальної партії в Галичинї (7. і 8. падолис, 1909 р.) // Громадський голос. – 1909. – Ч. 46. – 10. падолис. – С. 1; Важнїйші резолюції приняті ХХ-тим з’їздом української радикальної партії // Громадський голос. – 1909. – Ч. 46. – 10. падолис. – С. 2; ХХ. З’їзд української радикальної партії в Галичинї (7. і 8. падолис, 1909 р.) // Громадський голос. – 1909. – Ч. 47. –
    17. падолис. – С. 3.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   66

Схожі:

Галичина
Редакційна рада: Микола Кугутяк, Олег жерноклеєв, Леонід Зашкільняк (м. Львів), Петро Круль, Василь Марчук, Борис Савчук, Михайло...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт