Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Теорія І практика проблемного навчання історії теоретичні основи проблемного навчання

Теорія І практика проблемного навчання історії теоретичні основи проблемного навчання





Сторінка1/4
  1   2   3   4
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ

Теоретичні основи проблемного навчання
Мета активізації шляхом проблемного навчання полягає в тому, щоб зрозуміти рівень засвоєння понять і навчити системі розумових дій для розв’язання нетипових завдань.

Активність полягає у розширенні, поглибленні знань за допомогою раніше засвоєного або нове застосування цих знань. Це і є пошуковий метод навчання.

Розумовий пошук починається з проблемної ситуації.

Активізація учнів характеризується самостійним пошуком шляхів рішення проблеми. Якщо пошук має мету рішення теоретичної, технічної, практичної навчальної проблеми або форм і методів художнього відображення, він перетворюється у проблемне навчання.

В основі організації мети процесу проблемного навчання є принцип пошукової навчально-пізнавальної діяльності учня.

Діяльність учителя полягає в тому, щоб він у потрібних випадках пояснював зміст складних понять, систематично створював проблемні ситуації, повідомляв факти і організовував їх навчально-пізнавальну діяльність. На основі аналізу фактів учні самостійно роблять висновки та узагальнення.

В результаті в учнів формуються навички розумових операцій та дій, використання знань, розвивається увага, воля, творча уява.

Проблемне викладання – діяльність вчителя по створенню проблемних ситуацій, подання навчального матеріалу з його поясненням та керування діяльністю учнів, що спрямована на засвоєння нових знань як традиційним шляхом так і шляхом самостійної постановки навчальних проблем і їх рішення.

Проблемне навчання – це навчально-пізнавальна діяльність учнів по засвоєнню знань і способів діяльності шляхом сприйняття пояснення вчителя в умовах проблемної ситуації, самостійного аналізу, формулювання проблем і їх рішення засобами висунення пропозицій і гіпотез, їх обґрунтування і доказ, а також шляхом перевірки правильності рішень.

Проблемна ситуація – це інтелектуальні труднощі людини, що виникають у випадку, коли він не знає, як пояснити явище, факт, процес, не може досягти мети відомим йому способом. Це потребує від людини пошуку нового способу пояснень або дій. Проблемна ситуація є закономірністю продуктивної, творчої, пізнавальної діяльності. Вона зумовлює початок мислення в процесі постановки і рішення проблем.

Теоретичні основи проблемного навчання:

  1. стимулювання учнів до теоретичного пояснення явищ, фактів, що викликає пошукову діяльність та призводить до активного засвоєння нових знань.

  2. використання навчальних та життєвих ситуацій, що виникають при виконанні практичних завдань. Проблемна ситуація виникає під час спроб самостійно досягти поставленої практичної мети.

  3. розподіл навчальних проблемних завдань на пояснення явищ та пошук шляхів практичного рішення.

  4. стимулювання учнів до аналізу фактів і явищ дійсності, що викликають протиріччя між життєвими уявленнями та науковими поняттями про ці факти.

  5. висунення гіпотез, формулювання висновків і їх дослідна перевірка.

  6. стимулювання учнів до порівняння, співвідношення і протиставлення фактів, явищ, правил, в результаті яких виникає проблемна ситуація.

  7. стимулювання до попереднього узагальнення нових фактів. Учні отримують завдання розглянути деякі факти, явища у новому для них матеріалі, порівняти їх з відомими і зробити самостійно узагальнення.

  8. організація міжпредметних зв’язків.

  9. варіативність поставлених задач, пере формулювання питання.


Система методів проблемного навчання

Система методів проблемного навчання представляє собою органічне поєднання загальних та бінарних методів.

В цілому можна говорити про шість дидактичних способів организації процесу проблемного навчання (тобто загальних методах), що представляють три види викладення навчального материалу вчителем та три види організації ним самостійної навчальної діяльності учнів:

Метод монологічного викладеннявчитель сам пояснює сутність нових понять, фактів, дає учням готові висновки науки, але це робиться в умовах проблемної ситуації формі висловлювання – розповідь, лекція.

Методи обмірковування викладення:

Перший варіант – створивши проблемну ситуацію, вчитель аналізує фактичний матеріал, робить висновки та узагальнення.

Другий варіант – викладати тему учитель намагається шляхом пошуку та відкриттів вченого на основі пізнавального процесу. Форма - бесіда лекція.

Метод діалогічного викладення- діалог вчителя з колективом учнів. Вчитель сам ставить проблему і розв’язує її за допомоги учнів. Вони активно приймають участь у постановці проблеми висування пропозицій і доказу гіпотез. В діяльності має поєднуватися репродуктивний і частково-пошуковий метод навчання. Основні форми – пошукова бесіда, розповідь.

Метод евристичних завдань – відкриття нового закону, правила здійснюється не вчителем, а самими учнями під керівництвом і за допомогою вчителя. Форма – евристична бесіда, розв’язання проблемних задач і завдань.

Метод дослідницьких завдань – організовується шляхом постановки перед учнями теоретичних і практичних дослідницьких завдань, що мають високий рівень проблемності. Учень здійснює логічні операції самостійно, розкриває сутність нового поняття і нового способу дії. Форми організації – учнівський експеримент, екскурсія і збирання фактів, бесіди з населенням, підготовка докладу, конструювання і моделювання.

Метод програмованих завдань – учні, за допомогою спеціально підготовлених дидактичних засобів можуть набувати нових знань і нових дій.

Бінарні методи навчання

Методи викладання

Методи навчання

а) повідомляючий – система прийомів, що забезпечують повідомлення вчителем фактів або висновків без достатнього їх пояснення, узагальнення і систематизації.

а) виконавчий – прийоми, що характеризують навчальну діяльність школяра в основному по зразку, використовуючи раніше набуті навички. Метод передбачає слухання розповіді вчителя, заучування викладених вчителем фактів і висновків без критичного аналізу і осмислення.

б) пояснювальний – прийоми, що включають повідомлення і узагальнення вчителем фактів даної науки, їх опис і пояснення.

б) репродуктивний - слухання і осмислення, сприйняття, спостереження, систематизація фактів, рішення типових задач, аналіз і т.д. застосовується для осмислення і засвоєння теоретичних знань, для переробки умінь і навичок, для заучування навчального матеріалу

в) інструктивний - учитель інструктує учнів що треба робити і показує як. Використовується для організації практичної діяльності учнів.

в) практичний- практичні дії учнів (обробка навичок практичних дій по виготовленню предметів або їх обробці; діяльність, пов’язана з технічним моделюванням і конструюванням)

г) пояснювально-спонукальний - пояснення і спонукання учнів до самостійної дії пошукового характеру

г) частково-пошуковий- сполучання сприйняття пояснень учителя учнем з його власною пошуковою діяльністю по виконанню робіт, що вимагають самостійного проходження всіх етапів пізнавального процесу. Прийоми: слухання, осмислення, аналіз фактів, систематизація, пошук рішень проблем

д) спонукальний - діяльність вчителя, що спонукає активну розумову діяльність учня

д) пошуковий – розумові дії по формулюванню проблеми і знаходження шляхів її рішення



Практика проблемного навчання історії в старших класах
Проблемні запитання, задачі та завдання повинні відповідати змісту і цілям навчання; бути складними, нести в собі протиріччя; розглядати широке коло дрібних питань; пропонувати різні точки зору та оцінки; створювати труднощі, необхідні для функціонування проблемної ситуації. Дослідники вказують і на такі критерії відбору навчальних проблем, як відповідність потребам і інтересам даної групи дітей, їх віковим особливостям; участь дітей у доборі проблем, виробленні плану дій і способів вирішення проблеми; серйозність проблеми; наявність необхідного теоретичного матеріалу.

З метою підтвердження вищезазначеного, порівняємо запитання – репродуктивне і проблемне, складені до однієї теми.

Репродуктивно поставлене питання: Коли відбулася Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії?

Проблемно поставлене запитання: У своїх спогадах М.В.Родзянко зазначав: « У ніч на 17 грудня 1916 року відбулася подія, яку справедливо потрібно вважати початком другої революції в Росії, - вбивство Г.Распутіна.» Які справжні причини Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року в Росії?

Проблематизованими висловлюваннями можуть бути і назви теми уроку, своєрідні заголовки-проблеми, які здатні на уроці спричинити дискусію, залучити учнів до напруженої інтелектуальної діяльності, визначити вибір ефективних прийомів навчальної роботи.

Наприклад: «Застій» чи «золоті роки стабільності»? СРСР в період загострення кризи радянської системи (1964-1985рр.)

«А чи кращий Хрущов за Сталіна?» (Дискусія про характер перетворень в СРСР в період «відлиги» (1953-1964рр.))

Уявлення про особливості проблемного типу пізнавальних завдань дозволяють обґрунтувати найбільш ефективні варіанти використання цих завдань у тематичних блоках або на різних етапах уроку з огляду на поставлену дидактичну мету, розробити систему різних видів проблемних завдань, яка сприятиме більш глибокому оволодінню учнями досвідом творчої діяльності.

Наприклад, під час вивчення теми «Відлига» в СРСР (1953-1964рр.)» доцільно провести семінар-диспут, у ході якого сформувати уявлення про те, що перетворення, які проводив М.С.Хрущов, були не що інше, як спроба адаптації існуючого в СРСР режиму до нових реалій життя.

Хід дискусії спрямовується запитаннями проблемного характеру. Так, на першому етапі уроку бажано обговорити такі питання.

Дайте характеристику основних етапів кар’єри М.С.Хрущова. які особисті якості допомогли йому зробити кар’єру в умовах сталінської системи? Чи було випадковим те, що із всіх секретарів ЦК компартій союзних республік під час «єжовщини» не були розстріляні і зробили кар’єру тільки троє: Берія – з Грузії, Багіров – з Азербайджану і Хрущов – з України? Обґрунтуйте свою відповідь.

Деякі політологи вважають, що головною рисою партії при Сталіні був характерний її членам імунітет проти самостійного мислення, який виражався в слухняному слідуванні волі першої особи. Чи можна стверджувати, що такий імунітет був вироблений і у М.С.Хрущова?

У боротьбі за владу з такими видатними партапаратчиками (Молотовим, Малюнковим, Кагановичем та ін.) переміг порівняно молодий М.С.Хрущов. багато в чому це пояснювалося тим, що він зробив ставку на партійну верхівку та армію. Чому генералітет та номенклатура підтримали саме М.С.Хрущова?

Проблемні запитання вчитель готує до всіх пунктів плану. В ході диспуту вони обговорюються. Кожне таке обговорення закінчується висновками та відповіддю на проблему.

На третьому етапі уроку – систематизації й узагальнення знань – можливе відтворення конкретно-історичної ситуації з використанням ситуаційних проблемних ігор, які дозволяють зробити учнів немовби учасниками подій минулого із позицій загальнолюдських та гуманістичних цінностей зробити висновок про правильність або хибність та згубність прийнятих тоді рішень. За основу експромт –ситуації можуть бути взяті проблемні завдання версійного характеру та прогнозування. Наприклад: Відтворіть ситуацію 50-60-х років, коли за часів М.С.Хрущова було проведено цілий ряд економічних реформ. У суспільстві були як гарячі прихильники реформування, так і їх супротивники. Висловіть власні міркування щодо доцільності м’ясо-молочної, кукурудзяної, цілинної епопей та проведення реформи управління народним господарством.

Один чи кілька учнів висловлюють свої міркування за економічні реформи, а інші - проти них. Ситуаційна гра може бути представлена як одна з форм самостійної роботи під керівництвом учителя.

Закінчується семінар підсумком.

ТЕХНОЛОГІЯ ПОВНОГО ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ СХЕМО-ЗНАКОВИХ МОДЕЛЕЙ

Технологія повного засвоєння навчального матеріалу є спробою розв’язати проблему навчання всіх всьому. Оформлення її як моделі навчання пов’язують на Заході з іменами американських психологів Дж. Керрола і Б.Блума.

Основні напрямки модернізації: створення нових схемно-знакових моделей, розширення творчої діяльності учнів та залучення можливостей учнівського самоврядування, удосконалення системи оцінювання та, нарешті, створення інших технологій повного засвоєння навчального матеріалу на основі схемно-знакових моделей.

Під схемою розуміють креслення, що відображає суттєві ознаки, зв’язки і відносини історичних явищ. За допомогою схеми вчитель демонструє ланцюжок своїх міркувань. Складання учнями схем на основі нового тексту, декількох джерел, дозволяє говорити про творчий рівень діяльності учнів.

Один із шляхів удосконалення схемно-знакових моделей – це їх спрощення, більше унаочнення і підсилення цілісності блоків.

Прагнення вчителів наочно показати учням взаємозв’язок між історичними подіями, їх причинами та наслідками, етапність, вплив різноманітних чинників та інше знайшли своє втілення в структурно-логічних схемах. На відміну від опорних сигналів, ключові слова, дати і висновки з чітким визначенням за допомогою рамок і стрілочок взаємозв’язків між ними. Прикладом такої схеми може бути запропонована вчителем СШ №11 м. Бердянська К.Бахановим опора для вивчення в 7 класі теми «Запровадження християнства на Русі». (мал..3.1)


об’єднання східнослов’янських земель навколо Києва




зміцнення авторитету князівської влади




розширення торговельних та культурних зв’язків




язичництво – ярмо суспільного розвитку


Прийняття християнства Аскольдом, Ольгою

980р. релігійна реформа Володимира

Перун
Дажбог Стрибог Хорос Мокош




988р. облога Корсуня




988р. – запровадження християнства у Київській Русі

до середини ХІ ст.




пом’якшення звичаїв





зміцнення державності




прилучення до європейських цивілізацій писемності, архітектури




пожвавлення міжнародних зв’язків


Мал. 3.1. Структурно-логічна схема К.Баханова
Крім готових структурно-логічних схем часто зустрічається робота з каркасом схеми. На дошці накреслюються прямокутники і стрілки взаємозв’язків, деякі з них підписуються. Під час викладу вчителем навчального матеріалу або самостійної роботи з підручником учні заповнюють її. Наприкінці уроку здійснюється обговорення роботи та обирається найкращий варіант схеми. Наприклад, вчитель ЗОШ №11 м. Шостка Сумської обл. Л.Двоскін при вивченні у класі теми «Національно-визвольна війна українського народу під приводом Б.Хмельницького» пропонує учням заповнити схему, в якій названі групи причин (національні, релігійні, політичні, соціально-економічні), характер (національний, визвольний), склад (городяни, селяни, козаки, біднота). Учням необхідно конкретизувати зроблені ними у схемі надписи і біля позначки «т.ч.» (таким чином) зробити загальний висновок.

Наступним видом схем є так звані схеми еволюції, які відбивають етапи розвитку події, явища чи процесу у вигляді сходинок. Наприклад, певні етапи розвитку суспільства можна відобразити такою схемою.(мал. 3.2.)
Стадії розвитку суспільства


Доіндустріальне суспільство
Постіндустріальне суспільство

Індустріальне суспільство


Мал.3.2. Приклад схеми еволюційного процесу
Якщо треба передати певний порядок, послідовність елементів структури явища, процесу, ознак тощо використовують ієрархічну схему.(мал.3.3.)
Суспільство Стародавнього Єгипту

ФАРАОНИ


Вельможі Жерці



Чиновники Воїни Воїни



Ремісники, купці Селяни

РАБИ

Нарешті є логічні схеми – графічні зображення, що відбивають процес, містять його складові, що випливають одне з іншого, наприклад причинно-наслідкові або інші зв’язки між подіями, явищами, поняттями.(мал. 3.4.)

Утворення східної деспотії у Єгипті


Формування традиційного суспільства

Утворення східної диспотії

Іригаційне землеробство – основа господарства

Географічні та природно-клематичні умови Південно-Східної Африки


Мал.3.4. Приклад логічної схеми.
Схеми можуть використовуватись у заповненому вигляді, наприклад для систематизації, узагальнення чи повторення інформації, або пропонуватись учням для самостійного заповнення. Варто пам’ятати, що учні або вчителі повинні, складаючи схему, намагатись максимально наблизити її форму до змісту навчального історичного матеріалу, який в ній відбито. Також важливо, щоб заповнення схеми йшло за правилами «читання»: зверху до низу і зліва направо.

Розробка уроку з елементами «Мікрофон», «Ланцюжок», робота в домашніх групах по історії України. 7 клас.
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Над науково-методичною проблемою «проектна технологія модель особистісно...
Сучасна освіта постійно вдосконалюється, що виявляється у виникненні не лише нових методів навчання, а й великої кількості педагогічних...

Навчальний курс біології у 9-му класі розпочинається вивченням розділу «Людина»
Викладання теми «Кров І лімфа» в курсі біології 9 класу шляхом застосування елементів проблемного навчання

Головною особливістю проблемного навчання
Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще у 20-і роки минулого сторіччя в США. Метод ще має назву...

Позакласний захід з трудового навчання у формі квк «Розумниці й розумники»
Розділ теоретичні основи естетичного виховання учнів на уроках трудового навчання

Методичний посібник для вчителів основ здоров’я з проблемного питання
«Уроки-тренінги як елемент логічно-креативного навчання учнів на уроках основ здоров’я»

Уроку: Дидактична
Методи навчання: за джерелом набуття знань: словесний (бесіда), наочні (ілюстрації), практичні (вправи); за характером пізнавальної...

Урок з використанням ікт, інтерактивних методів, з елементами проблемного...
Визначити та порівняти наслідки Першої світової війни для Італії, з’ясувати причини підтримки диктаторського шляху розвитку країни...

Методика впровадження принципу полікультурності у шкільну історичну...
У країнах Євросоюзу, де проблема багатокультурності офіційно була поставлена набагато раніше, аніж в Україні, вважається, що головною...

Коло наукових І професійних інтересів. Теорія й методика навчання...
Теорія й методика навчання географії та природознавства в умовах модернізації освіти. Організація роботи з обдарованими дітьми. Методика...

І. Теоретичні засади викладання англійської мови у початковій школі
Теорія освіти й навчання англійської мови дітей початкової ланки освіти на практиці

Методика роботи з текстами на уроках історії Островський Валерій Васильович
Островський В. Методика роботи з текстами на уроках історії / Валерій Островський // Історія І суспільствознавство в школах України...

Програма призначена для розвитку та виховання творчих, інтелектуальних,...
України, всесвітня історія, основи правознавства, основи економіки І підприємництва, основи філософських знань, громадянська освіта...

Науково-дослідна практика є кінцевим етапом навчання в університеті...
Апк, науково-дослідні та проектні інститути, які здійснюють розробку І проектування систем електрифікації та автоматизації технологічного...

Сучасний урок в системі реформування освіти
Основи цього оновлення закладаються безпосередньо на уроці. Яким же повинен бути оновлений урок, що передбачає підвищення мотивації...

Позакласний захід для учнів
Розвиваюча мета: формувати уміння І навички самостійної роботи з різноманітними джерелами інформації, розвивати логічне мислення,...

Основні вимоги до написання, оформлення та представлення учнівських науково-дослідницьких робіт
На конкурс подаються роботи проблемного (пошукового) характеру, які відповідають віковим інтересам та пізнавальним можливостям учнів,...

Основні вимоги до написання, оформлення І представлення учнівських науково-дослідницьких робіт
На конкурс подаються роботи проблемного (пошукового) характеру, які відповідають віковим інтересам та пізнавальним можливостям учнів,...

Методичні рекомендації та завдання з підготовки школярів до участі...
Комплект олімпіадних завдань охоплює програмовий матеріал з різних розділів курсу історії України та Всесвітньої історії за попередні...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт