Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Однією з традиційних форм поширення перспективного педагогічного досвіду є показ педагогом певної форми роботи з дітьми, найчастіше заняття, колегам. Під час

Однією з традиційних форм поширення перспективного педагогічного досвіду є показ педагогом певної форми роботи з дітьми, найчастіше заняття, колегам. Під час





Однією з традиційних форм поширення перспективного педагогічного досвіду є показ педагогом певної форми роботи з дітьми, найчастіше заняття, колегам. Під час відкритого перегляду заняття чи іншої форми роботи педагог демонструє колегам власний позитивний або інноваційний досвід щодо реалізації методичної ідеї чи застосування певного прийому або методу взаємодії з дітьми. Щоб ця форма методичної роботи буда ефективною, організація її підготовки та проведення має відповідати певним вимогам.
Відкритий перегляд заняття як форма методичної роботи.

Серед багатьох психологічних аспектів дошкільної дидактики проблеми навчання дитини привертають увагу не лише теоретиків, а й практиків. Одним з гострих і болючих питань є проведення відкритих переглядів занять з дітьми дошкільного віку. Зазначимо, що педагогічний мовленнєвий штамп «відкрите заняття» одразу наштовхує на антонімію – якщо є «відкриті», то є і «закриті» заняття?

Визначимося, що коректним і логічним буде термін «відкритий перегляд заняття», тому що саме по собі заняття не є відкритим чи закритим. Хоча може бути «закритий перегляд заняття», коли використовують дзеркало Гезелла – напівпрозоре скло, що є у психологічних лабораторіях для спостереження за поведінкою дитини. Таке дзеркало дає змогу бачити дитину, а дитина при цьому не помічає, що за нею спостерігають. Але майбутнє дошкільної освіти не настільки оптимістичне, щоб у кожному дошкільному закладі було таке скло для педагогічний та психологічних спостережень за малюком чи групою дітей…


Переваги й недоліки відкритого перегляду заняття
Відкритий перегляд заняття як форма передачі перспективного педагогічного досвіду має чимало переваг і недоліків. Вдале заняття захоплює присутніх майстерністю того, хто його проводить, спонукає до пошуків, стимулює до творчості. Водночас кожний педагог, якому доводиться проводити такі заняття, знає, яких це вимагає зусиль, підготовки, нервовової віддачі не тільки педагога, а й дітей. Методисти інститутів післядипломної педагогічної освіти справедливо зазначають, що відкриті перегляди заняття (заняття для педагогічної практики слухачів курсів підвищення кваліфікації) нерідко нагадують добре підготовлену виставу, шоу, на яких немає неправильних відповідей дітей, і, як у калейдоскопі, один вид діяльності змінює другий.

Зазвичай педагоги обирають для показу заняття на закріплення, узагальнення певних знань і вмінь дітей, адже на таких заняттях вони мають змогу урізноманітнити систему вправ, застосувати картки, провести різні форми роботи, показати себе і дітей з найліпшого боку. Таке «декоративне» заняття залишає відчуття невдоволеності, адже присутні знають складності роботи з маленькими дітьми, той важкий шлях, який веде до високих результатів.

Організація підготовки та проведення відкритих переглядів занять.
Варто наголосити на деяких суттєвих моментах щодо підготовки відкритих переглядів занять у дошкільному навчальному закладі.

По-перше, до відкритих переглядів занять, свят чи інших форм роботи з дітьми слід передусім ставитися як до школи педагогічної майстерності. Тож педагогові, який відвідує такі заходи, корисніше бачити процес, а не готові результати.

По-друге, планувати певну кількість відкритих переглядів роботи з дітьми на рік слід з огляду на:

  • Методичну проблему (або тему), над якою працює дошкільний заклад;

  • Кількісні та якісні результати роботи за минулий рік;

  • Психофізіологічні й індивідуальні особливості педагогів;

  • Ініціативу педагогів щодо проведення відкритих переглядів занять тощо.

На нашу думку, бажано було б планувати систему відкритих переглядів занять для педагогів і батьків із певної наскрізної теми або запропонувати педагогам самим обирати тематику занять для відкритого перегляду.

Організація проведення відкритого перегляду заняття проходять у два основних етапи:

  • Підготовка заняття;

  • Організація спостереження, аналізування і оцінювання заняття.

Готуючи відкритий перегляд заняття, насамперед слід:

  • Чітко визначити мету відвідування заняття колегами;

  • З’ясувати реальні можливості дітей групи на час перегляду заняття;

  • Визначити мету заняття;

  • Підготувати сценарій чи педагогічний дизайн заняття.

Перед проведення відкритого заняття слід проінформувати присутніх колег про:

  • Задум заняття, представленого для перегляду;

  • Реальні пізнавальні та мовленнєві можливості дітей вікової групи, зокрема, якщо група логопедична;

  • Психологічні особливості дітей вікової групи, у якій проводять відкритий перегляд;

  • Тип і вид заняття, умотивовано обґрунтувавши кількість присутніх на ньому дітей. При цьому не варто давати ґрунтовні пояснення доцільності саме такого вибору.

  • Посібники, які було використано у процесі підготовки до заняття тощо.

Також для присутніх на відкритому перегляді заняття слід уточнити, на якому етапі навчальної діяльності перебувають діти цієї вікової групи:

  • Ознайомлення з новим матеріалом;

  • Первинне закріплення знань, умінь і навичок;

  • Узагальнення знань, умінь і навичок;

  • Застосування навичок у практичній діяльності.

Необхідно також запропонувати присутнім запис теми, мети заняття, а ліпше – сценарію. Щоб забезпечити ефективність цього методичного заходу, вихователю-методисту варто запропонувати присутнім заздалегідь підготовлену картку-схему заняття, у якій мають бути зазначені деякі дані, що сприятимуть ліпшому розумінню колегами сутності завдань заняття і прийомів їх розв’язання та полегшать процес фіксування під час спостереження прийомів роботи з дітьми, особливостей їхньої поведінки тощо.

Організація спостереження, аналізування й оцінювання заняття.
Організатору відкритого перегляду заняття слід пам’ятати, що присутність у груповій кімнаті на занятті незнайомого дорослого (або знайомого, який рідко буває у групі), тим більше з інспекційною метою, настільки змінює ситуацію (атмосферу, поведінку дітей і педагога), що зроблені висновки неабияк можуть торкатися не оцінюваних показників, а психологічної готовності як дітей, так і педагога до демонстрації своїх досягнень. Тож «ефект присутності» може зміщувати результати як у позитивний, так і в негативний бік.

! Фіксуючи психологічний клімат у групі дітей, доброзичливість, усміхненість педагога, не забувайте про власний вираз обличчя і мету свого візиту на заняття.

Принципи спостереження й аналізування

Вивчення рекомендацій науковців і практиків щодо аналізування й оцінювання ефективності занять з дітьми доводить, що автори обминають питання принципів спостереження й аналізування, тобто правил поведінки суб’єкта управління, а саме: вихователя-методиста або завідувача дошкільного навчального закладу. А що вже казати про присутніх на занятті колег з інших дошкільних закладів, кількість яких іноді перевищує кількість дітей у 3 – 4 рази!

Тому передусім під час спостереження слід дотримуватися таких основних принципів:

  • Невтручання;

  • Коректності;

  • Раціонального розподілу часу;

  • Урахування всіх чинників;

  • Урахування індивідуальних особливостей професіоналізму вихователя.

Принцип невтручання (нейтралітету) особи, яка присутня на занятті як гість або як той, хто перевіряє чи вивчає роботу вихователя. Без сумніву, кожне заняття вихователя з дітьми – це творчість. Будь-хто із присутніх сторонніх дорослих на занятті – це чужорідне тіло в комплексі, яким за своєю сутністю є заняття з дітьми. Ось чому наголошуємо на тому, що присутні на занятті дорослі (завідувач дошкільного навчального закладу, вихователь-методист, студенти, слухачі курсів підвищення кваліфікації та ін..) не повинні заважати дітям бачити і слухати вихователя.

Принцип коректності звертання дорослих, присутніх на занятті, до вихователі і дітей. Сторонні дорослі мають бути коректними і ввічливими, дотримуватися правил мовленнєвого етикету і бути взірцем передусім для дітей. Якщо йдеться про відкритий перегляд заняття, на якому будуть присутні вихователі з інших дошкільних навчальних закладів, то дітей варто привести до групи пізніше, після того, як гості займуть свої місця. Саме тоді дітям доречно привітатися із присутніми. За таких обставин це було штучною процедурою, коли діти вітаються вдруге: перший раз, коли дорослі тьоті проходили повз маленьких дітей, які сидять на незручних лавах у роздягальні і повторюють співуче-штучно «Здра-а-а-астуйте!», - по декілька разів. Не слід також пропонувати дітям підійти до гостей ближче і роздивитись їх (це ж не зоопарк!), познайомитися тощо. Для того щоб почати заняття, достатньо привітатися, а якщо у гостей виникає таке бажання і є час, можна запропонувати їм познайомитися з дітьми ближче і поспілкуватися після заняття. Не слід забувати й попрощатися з тими, хто завітав на гостини.

Принцип раціонального розподілу часу під час проведення заняття. Час проведення заняття з дітьми чітко регламентований.

! Замовчування ситуації, коли заняття затягується, призводить до згубних наслідків – повторення помилок з мовчазної згоди керівника. Якщо ніхто не звернув уваги на те, що ліміт часу, відведеного на заняття, значно перевищено, то це може повторитись і наступного разу. Виникає замкнуте коло, адже коли педагог приходить до іншого дошкільного закладу і бачить ту ж саму ситуацію, то виправдовує її тим, що «хочеться ж усе показати…»

Відкритий перегляд, звичайно, передбачає попередню підготовку, зокрема проведення аналогічного заняття на іншу тему або того самого з дітьми, які не братимуть участь у показовому занятті. Це дає змогу педагогу розподілити час, ліпше дібрати наочність, дидактичні матеріали тощо. Коли таку підготовку проведено, у педагога зазвичай не виникає проблем з розподілом часу. Перевищення часової норми заняття найчастіше відбувається через бажання вихователя чи вихователя-методиста показати все, чого діти навчилися протягом року. і що ближче заняття до сезону «весна – літо», то частіше час заняття затягується. На запитання, що робити, якщо не встигли виконати все, що спланували, відповідь може бути короткою і однозначною – завершувати заняття, запропонувавши дітям розв'язати певні завдання самостійно або вдома з батьками.

Раціональний розподіл часу на занятті залежить від багатьох чинників, як об'єктивних, так і суб'єктивних, зокрема: початок тижня, друга половина дня, самопочуття вихователя і втома дітей тощо. Тому під час підготовки заняття завжди треба залишати резерв часу. Ліпше завершити заняття на 3-5 хвилин раніше, ніж утратити інтерес і працездатність дітей.

Принцип урахування всіх чинників під час спостереження заняття. На занятті, що спостерігають, немає і не може бути другорядних деталей. Застосування керівниками дошкільного закладу і вихователями-методистами численних схем і карт контролю, які, на жать, не завжди мають єдину принципову основу і критерії оцінювання ефективності переглянутого, не дає повного й системного обсягу інформаційного матеріалу. Виконання стандартних карт контролю іноді заважає присутнім побачити все заняття в системі. Тому основним критерієм застосування карт (схем) аналізу є мета відвідування заняття. Правильно визначена мета відвідування допомагає побачити необхідний аспект, а потім ґрунтовно його проаналізувати. Цей принцип ліпше за все реалізується, якщо є відеозапис заняття.

Водночас схема розгорнутого аналізу переглянутого заняття (див. Додаток 1) дає змогу побачити все спектр як розв'язаних, так і, можливо, не розв'язаних педагогом завдань заняття. Скориставшись схемою розгорнутого аналізу заняття, керівникові, вихователю-методисту дошкільного закладу або педагогам, присутнім на занятті, досить легко зробити висновки щодо переглянутого. У графі «Зауваження, пропозиції, висновки» слід зазначити відповідний рівень за кожним параметром аналізу. Умовними позначками можуть бути літери:

  • Критичний рівень – К;

  • Середній рівень – С;

  • Припустимий рівень – П;

  • Оптимальний, або високий рівень – О.

Після заповнення таблиці необхідно перенести отримані дані до таблиці «Графічний аналіз переглянутого заняття» (див. Додаток 2) у вигляді точок чи інших позначок і побудувавши графік, поєднавши їх. Графік наочно відображає рівень проведення заняття та можливості перспективного планування методичної роботи з вихователем, який проводив заняття.
Принцип урахування індивідуальних особливостей професіоналізму вихователя. У процесі спостереження заняття слід залежно від мети відвідування занотовувати методичні коментарі, у яких відображувати деякі суттєві для майбутнього аналізування моменти, зокрема:

  • Тип спілкування вихователя з дітьми та його результативність;

  • Характеристику запитань педагога і відповідей дітей;

  • Уміння педагога доцільно використовувати ті чи ті методи і прийоми роботи;

  • Доцільність вибору типу та виду заняття.


Аналізування заняття
Аналізування заняття після відкритого перегляду необов'язкове. Але якщо його передбачено планом методичної роботи, то спочатку слово надають педагогу – авторові заняття. Він нагадує методичну мету заняття, коротко аналізує роботу над її досягненням. На відміну від аналізування занять, які відвідують із метою контролю діяльності педагога, під час обговорення заняття після відкритого перегляду доцільно ініціювати активне аналізування, обмін думками, дискусії, консультування гостей тощо.
Урахування всіх аспектів підготовки до відкритого перегляду заняття допоможе вихователеві під час розробки його дизайну та сценарію і сприятиме ефективному проведенню цього методичного заходу.

Додаток 1

Схема розгорнутого аналізу переглянутого заняття
ДНЗ № ____ Місто (село, район) ___________________________ Вікова група___________________ Кількість дітей на занятті _________
Дата проведення __________________201___ р.
Прізвище вихователя ______________________________________ Стаж роботи _______________ Як довго працює у цій групі _________
Програма, за якою працює група _______________________________ Розділ програми ___________________________________________
Тема: ____________________________________ Мета: ______________________________________________________________________


Параметри аналізу

Рівні

Зауваження, пропозиції,

висновки

Критичний

Середній

Припустимий

Оптимальний, або високий

А – організаційний момент

Організаційний момент відсутній

Організаційний момент «затягнутий»

Організаційний момент замінено постановкою мети

Організовано роботу дітей




Б – мотивація, доцільність використання сюрпризного моменту

Мотивація (спонукання до дії) відсутні

Мотивація формальна

Мотивація слабка або подана в середині заняття

Мотивація достатня




В – зв'язок із попереднім матеріалом.

Актуалізація знань дітей

Немає зв'язку з попереднім матеріалом, знання дітей не актуалізовано

Багатослівність вихователя, актуалізація знань відбувається через розповідь дорослого

Знання актуалізуються невмотивовано

Знання дітей актуалізовано. Є зв'язок із попередньо вивченим матеріалом




Г – доцільність використання методів і прийомів на занятті. Місце ігрових прийомів

Відсутня специфіка у доборі методів і прийомів щодо змісту запропонованого матеріалу

Специфіка декларативна, не підтверджується освітніми потребами і можливостями дітей групи. Обрані прийоми не завжди доцільні.

Специфіка у доборі є, але має місце перевантаженість заняття ігровими прийомами.

Є специфіка у доборі методів і прийомів навчання




Параметри аналізу

Рівні

Зауваження, пропозиції,

висновки

Критичний

Середній

Припустимий

Оптимальний, або високий

Д – структура заняття

Структуру заняття обрано спонтанно. Недоцільний розподіл час на структурні компоненти

Заняття складається із трьох частин. Розподіл часу на структурні компоненти недоцільний

Заняття складається із чотирьох частин. Структура гнучка, проте відведено мало часу на оцінно-контрольну діяльність дітей

Структура заняття гнучка, логічна, хронологічно витримана




Е – види діяльності, які використано на занятті

Види діяльності одноманітні, непродуктивні

Види діяльності непродуктивні. Відсутні або не в повному обсязі задіяні такі види діяльності, як: комунікативна, пізнавальна, перетворювальна, оцінно-контрольна

Види діяльності продуктивні, застосовано всі або майже всі види діяльності

Заняття побудовано з використанням продуктивних видів діяльності




Є – використання наочності, врахування форм пізнання дитиною довкілля

Недоцільне використання наочного матеріалу (недостатня кількість або перевантаженість), не враховано форми пізнання довкілля

Наочність відповідає віковим особливостям дітей групи. Не враховано форми пізнання довкілля або превалює одна із форм

Наочності достатньо. Ураховано форми пізнання

Чуттєва і абстрактна форми пізнання знаходяться в оптимальному співвідношенні: кількість та якість наочності відповідають вимогам




Ж – індивідуалізація та диференціація

Індивідуалізація та диференціація відсутні

Має місце лише зовнішня диференціація – розподіл дітей на підгрупи

Є зовнішня диференціація, індивідуальний підхід здійснюється на рівні виправлення помилок

Мають місце диференціація та індивідуалізація




З – стимулювання пізнавальної активності дітей

Стимулювання пізнавальної активності дітей відсутнє

Пізнавальна активність стимулюється лише зауваженнями педагога

Пізнавальна активність стимулюється проблемно-пошуковими завданнями

Пізнавальна активність стимулюється різними засобами




Параметри аналізу

Рівні

Зауваження, пропозиції,

висновки

Критичний

Середній

Припустимий

Оптимальний, або високий

И – мовленнєва активність дітей на занятті

Мовленнєва активність низька. Переважає інформаційний монолог вихователя. Відсутність роботи з мовлення виправдано специфікою заняття

Мовленнєва активність дітей середня. Недостатня активація мовленнєво пасивних дітей. Переважають завдання репродуктивного характеру

Мовленнєва активність дітей достатня

Мовленнєва активність дітей висока




І – перетворювальна діяльність

Перетворювальна діяльність відсутня. У дітей не було часу на цей вид діяльності

Дітям було запропоновано цей вид діяльності але не вистачило часу на завершення роботи

Перетворювальна діяльність була запланована в структурі заняття, часу достатньо

Розподіл частин заняття виправданий. Дітям з високим і достатнім рівнем розвитку було запропоновано творчі завдання




Ї – оцінно-контрольна діяльність (рефлексія)

Оцінно-контрольні дії у дітей не сформовано. Вихователь не запропонував завдання на рефлексію

Вихователь намагався формувати оцінно-контрольні дії, проте часу на цей вид діяльності не вистачило

Оцінно-контрольні дії формувалися упродовж усього заняття. Запропоновано завдання на рефлексію

Оцінно-контрольні дії у дітей сформовано на достатньому рівні, цікаві завдання на рефлексію





Схема розгорнутого аналізу переглянутого заняття
ДНЗ № ____ Місто (село, район) ___________________________ Вікова група___________________ Кількість дітей на занятті _________
Дата проведення __________________201___ р.
Прізвище вихователя ______________________________________ Стаж роботи _______________ Як довго працює у цій групі _________
Програма, за якою працює група _______________________________ Розділ програми ___________________________________________
Тема: ____________________________________ Мета: ______________________________________________________________________
Додаток 2
Графічний аналіз переглянутого заняття

Рівні

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Ж

З

И

І


Оптимальний або високий


Припустимий


Середній


Критичний


Орієнтовні питання короткого самоаналізу заняття


  1. Яке місце займає проведене заняття у структурі програми, за якою працює вихователь? Як воно пов*язано з попереднім (-ми), на що спирається (актуальні знання, вміння і навички дітей). Як це заняття «працює» на наступні заняття? Проведене заняття є базовим для наступного чи підсумковим?




  1. Чи правильно визначено мету заняття? Як узгоджуються між собою цілі щодо розвитку, навчання та виховання дітей?




  1. Чи було враховано вікові особливості дітей групи під час проведення заняття? Охарактеризувати реальні інтелектуальні можливості і здібності дітей. Який критерій був головним під час визначення типу та виду заняття?




  1. Які завдання було розв*язано на занятті? Чи було забезпечено їх комплексність, взаємозв*язок? Які завдання були головними, стрижневими?




  1. Чи була раціональною обрана структура заняття? Визначити оптимальність обраної форми організації дітей. Обґрунтувати вибір використаних методів і прийомів навчання.




  1. Оптимальність визначення часового співвідношення частин заняття. Яким чином забезпечувалася працездатність дітей на занятті? Коли наступила втома (або перевтома) дітей? Які заходи було використано, щоб запобігти втомі дітей на занятті?




  1. Охарактеризувати правильність власного мовлення та мовлення дітей. Ставлення вихователя до мовленнєвих помилок дітей. Які прийоми виправлення помилок було використано під час заняття?




  1. Чи вдалося правильно визначити завдання , місце, форми і прийоми контролю за навчальною діяльністю дітей? Як було організовано навчання дітей оцінно-контрольних дій під час заняття (самоконтроль і самооцінка).




  1. Чи вдалося реалізувати всі поставлені завдання: якщо ні, то чому? Коли вихователь планує здійснити нереалізовані плани? Яка допомога необхідна вихователю в роботі із цією віковою групою з боку адміністрації?


Орієнтовний порядок аналізування заняття під час відкритого перегляду


  1. Вступне слово завідувача/вихователя-методиста. Завідувач/ вихователь-методист коротко характеризує педагога, який проводив заняття (освіта, як довго працює у групі, основні професійні досягнення, над якою темою працює поглиблено тощо). Нагадує тему заняття. Надає слово вихователю, заняття якого аналізують.




  1. Короткий аналіз вихователем свого заняття. Вихователь, аналізуючи проведене заняття, з*ясовує такі питання:

  • Чи виконано заплановане?

  • Який новий елемент уведений у процес розвитку, навчання і виховання?

  • Чи доцільними були методи роботи з дітьми, використані на занятті?

  • Чи досягнуто мети заняття? Якщо ні, то чому?

Бажано використати схему самоаналізу.


  1. Виступ присутніх на занятті. Відповідно до своїх записів і вражень присутні ставлять запитання вихователю, з*ясовують що було незрозуміло на занятті. Під час аналізування заняття особливу увагу звертають на мету і наявність цільових завдань, на вміння ставити їх перед дошкільниками на відповідних етапах заняття, конкретизувати найсуттєвіше у змісті пропонованого матеріалу. Присутні роблять висновок про повне чи часткове досягнення мети заняття. Якщо якесь цільове завдання або не ставилось перед дошкільниками, або не передбачалось педагогом, або ж намічалося, але за браком часу не розв*язувалося, встановлюють причини часткового досягнення мети і коригують її формулювання. Характеризують позитивне і негативне у занятті. Рекомендують іншим педагогам, що можна запозичити з цього заняття для роботи. Висловлюють зауваження і пропозиції.




  1. Узагальнення і висновок з аналізу відвіданого заняття (здійснює особа яка керує аналізом). Завідувач/вихователь-методист розв*язує спірні питання, якщо вони мали місце в ході аналізування. Узагальнює вислови присутніх на занятті. Поглиблено аналізує заняття. Особливу увагу надає новому елементу, введеному на занятті. Аналізує якість складання перспективно-календарного плану. Підбиває підсумки. Висловлює пропозиції вихователю і рекомендує літературу для опрацювання з метою поліпшення освітнього процесу.




  1. Прикінцеве слово вихователя, який проводив заняття. Вихователь висловлює думки з приводу виступів тих, хто аналізував заняття, зазначає, згоден чи ні з висновками і пропозиціями.


Методист-початківець часто стикається з труднощами під час проведення відкритих переглядів. У нього зазвичай виникає багато запитань. Як провести цю форму методичної роботи, щоб вона була ефективною? Як побудувати обговорення і аналізування заняття? Що слід з*ясувати на початку, а що насамкінець? Доцільний алгоритм аналізування заняття під час відкритого перегляду дасть змогу педагогам навчатися в інших, порівнювати свою працю з працею колег, усунути власні помилки в організації освітньої роботи з дошкільниками.

Аналізування заняття під час відкритого перегляду: крок за кроком

Існує два види аналізу заняття під час його відкритого перегляду. Перший – це самоаналіз заняття вихователем. Другий вид – це аналіз переглянутого заняття присутніми. Якщо це відкритий , на якому були присутні вихователі інших груп або з інших дошкільних закладів, то треба виходити з мети цього перегляду. Для кожної мети є свій алгоритм перегляду. Іноді необхідно задіяти декілька алгоритмів, коли вихователі аналізують лише той аспект, який вини докладно спостерігали. На мою думку, логічно, коли під час аналізу присутній вихователь, який може відповісти на запитання присутніх щодо переглянутого, пояснити особливості дітей саме цієї вікової групи тощо.

Обмін думками під час аналізування переглянутого заняття або заходу є чудовою нагодою підвищення професійної майстерності не лише того, хто його проводив, але й тих, хто спостерігав. При цьому дуже важливо насамкінець узагальнити думки присутніх і глибоко проаналізувати дії педагога, що проводив заняття. Для цього пропоную орієнтовний алгоритм аналізування заняття під час відкритого перегляду.
КРОК 1. Оцінюємо готовність дітей до заняття

Насамперед слід звернути увагу на те, як педагог пояснив дітям присутність сторонніх на занятті, а відтак – на мотивацію подальшої роботи.
КРОК 2. Аналізуємо відповідність фактичного змісту заняття визначеній меті.

Необхідно проаналізувати відповідність фактичного змісту заняття (обсяг запропонованого дітям матеріалу, його характер, доцільність ігор і вправ тощо) визначеній меті.
КРОК 3. Визначаємо ефективність організації дітей на занятті.

З огляду на мету заняття слід визначити ефективність організації дітей на цьому, зокрема:

  • Доцільність вибору методів і прийомів навчання з точки зору їхньої придатності для реалізації мети заняття;

  • Результативність засобів стимулювання пізнавальної активності дітей;

  • Оптимальність темпу мовлення вихователя і темпу роботи дітей;

  • Доцільність засобів привертання і концентрації уваги дітей;

  • Використання прийомів запобігання втоми;

  • Рівень сформованості організаційних умінь і навичок тощо


КРОК 4. Аналізуємо доцільність запропонованого ходу роботи на занятті.

Дуже важливо проаналізувати запропонований хід (послідовність) роботи на занятті, зокрема доцільність;

  • Розподілу часу на різні види діяльності;

  • Зміни різних видів діяльності як за змістом, так і за формою сприймання.


КРОК 5. Оцінюємо структуру заняття та подаємо якісну характеристику його окремих елементів.

Необхідно проаналізувати відповідність обраної струкрури заняття його меті, а також умотивованість, обґрунтованість і послідовність кожного етапу заняття, логічний зв*язок між ними тощо. Слід також оцінити мотивований мікроклімат заняття.
КРОК 6. Визначаємо стиль спілкування вихователя, що переважає упродовж заняття.

Одним з визначальних чинників успішності заняття є стиль спілкування педагога з дітьми. Тож дуже важливо визначити:

  • Стиль спілкування вихователя з дітьми, що переважав упродовж заняття;

  • Загальну емоційну атмосферу спілкування;

  • Правильність і нормативність мовлення вихователя;

  • Прийоми стимулювання дітей до взаємодії.


КРОК 7. Аналізуємо застосовані прийоми формування оцінно-контрольних дій.

Систематичне навчання дітей дошкільного віку оцінно-контрольних дій дає змогу педагогу розвинути у них правильне мовлення, сформувати передумови навчальної діяльності у школі. Тому так важливо проаналізувати:

  • Чи стимулює педагог дітей до контролю і оцінювання мовленнєвої діяльності як своєї, так і ровесників;

  • Чи створює ситуації взаємоконтролю тощо.


КРОК 8. Здійснюємо загальне оцінювання заняття.

Насамкінець необхідно узагальнити попередні висновки та здійснити загальне оцінювання заняття.
Шлях до високої майстерності педагогів – тривалий і навіть тернистий. Успіх залежить від багатьох чинників. Насамперед – від їхньої ґрунтовної психолого-педагогічної підготовки. Та не менш важливим є набуття практичного професійного досвіду, збагаченню якого сприяють, зокрема, й відкриті перегляди занять. А допомога вихователя-методиста в оволодінні технікою і технологією відвідування й аналізування занять своїх колег є запорукою удосконалення педагогами власної майстерності та здатності до самоаналізу.

Аналізування заняття під час відкритого перегляду


Крок 1


Оцінюємо готовність дітей до заняття







Крок 2

Аналізуємо відповідність фактичного

змісту заняття визначеній меті







Крок 3

Визначаємо ефективність

організації дітей на занятті







Крок 4

Аналізуємо доцільність запропонованого

ходу роботи на занятті







Крок 5

Оцінюємо структуру заняття та подаємо якісну

характеристику його окремих елементів







Крок 6

Визначаємо стиль спілкування вихователя,

що переважає упродовж заняття







Крок 7

Аналізуємо застосовані прийоми формування

оцінно-контрольних дій







Крок 8

Здійснюємо загальне оцінювання заняття

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Вступ
Практичні заняття є однією із форм засвоєння навчального матеріалу, метою якого є поглиблення знань, які були отримані студентами...

Вступ
Практичні заняття є однією із форм засвоєння навчального матеріалу, метою якого є поглиблення знань, які були отримані студентами...

Однією з сучасних форм роботи у шкільному середовищі є організація...
Однією з сучасних форм роботи у шкільному середовищі є організація та проведення психолого-педагогічного консиліуму. У любиковицькій...

Чернігівської районної державної адміністрації
«Програми розвитку освіти Чернігівського району на 2013-2017 роки», затвердженої рішенням сесії Чернігівської районної ради, з метою...

Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перспективного...
Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перспективного педагогічного досвіду претендентів на присвоєння звань: «викладач-методист»,...

Рекомендовано
Технологія вивчення, узагальнення й оформлення перспективного педагогічного досвіду

На уроках математики та під час роботи з обдарованими дітьми в позаурочний час
Мотрич В. В. – директор загальноосвітньої школи І – ІІІ ст №5 Вінницької міської ради

Великоберезнянська районна державна адміністрація
Відповідно до плану роботи Великоберезнянського районного методичного кабінету та з метою обміну педагогами досвідом щодо впровадження...

Пам’ятка щодо узагальнення перспективного педагогічного досвіду
Уважно стежте за науково-методичною літературою, скла­діть бібліографію літератури, що цікавить Вас

Методичні рекомендації види методичних технологій школа передового педагогічного досвіду
Це одна з форм роботи з підви­щення кваліфікації вчителів, вихо­вателів, керівників шкіл та до­шкільних закладів, форма поши­рення...

Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перспективного...
«викладач-методист», «вчитель-методист», «старший вихователь», «вихователь-методист», «керівник гуртка-методист»

Захист учбової історії хвороби
«лікувальна справа» для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

Тема: Побудова графіків функцій з однією змінною
Мета: Навчальна. Ознайомити учнів із послідовністю дій під час побудови графіків функцій з однією змінною; сформувати навички побудови...

Методичні рекомендації Передовий педагогічний досвід
Укладач методист нмк пто кіровоградської області Фірсова Тетяна Миколаївна. Визначені основні терміни, ознаки, умови, що передують...

Положення про організацію роботи спостерігачів на виборах ректора...
Це положення визначає умови організації роботи спостерігачів під час проведення виборів ректора Уманського державного педагогічного...

Рекомендації щодо оформлення матеріалів перспективного педагогічного...
Міністерства освіти №419 від 01. 12. 98р., "педагогічні звання " вчитель-методист", "викладач-методист" присвоюються педагогічним...

Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти...
Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення фізики

Під час планування виховної роботи класному керівнику, крім визначення...
На формування у дітей та учнівської молоді особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт