Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Вчитель англійської мови, спеціаліст І кваліфікаційної категорії, «старший учитель» навчально-виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад

Вчитель англійської мови, спеціаліст І кваліфікаційної категорії, «старший учитель» навчально-виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад





Сторінка1/3
  1   2   3
сарапіна о


Сарапіна Олеся Вадимівна, вчитель англійської мови, спеціаліст І кваліфікаційної категорії, «старший учитель» навчально-виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад №25 «Волошка» м. Дніпродзержинська

«Навчання активної граматики учнів

(на матеріалі англійської мови)»

|язиків|

ПЛАН

ВСТУП…………………………………………………………… 3

Розділ 1. Дидактичні та психолінгвістичні передумови навчання активної граматики англійської мови.

1.1. Психолінгвістичні особливості засвоєння граматичного

матеріалу………………………………………………………….. 4

1.2. Цілі та зміст навчання активної граматики учнів середнього ступеня…………………………………………………………………….6
Розділ 2. Організація процесу формування активної граматичної навички англійської мови.

2.1. Відбір та організація активного граматичного матеріалу……………………………………………………9

2.2. Комплекс вправ для формування активної граматичної навички на середньому ступені……………………………………………………… 15

2.3. Експериментальна перевірка комплексу вправ для формування активної граматичної навички………………………………………….. 19

ВИСНОВКИ……………………………………………………... ..21

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………... .22

ДОДАТКИ……………………………………………………….. ..23

ВСТУП

В навчальному процесі загальноосвітньої школи з іноземної мови дедалі ширше використовуються інноваційні технології. Вони сприяють підвищенню якості засвоєння навчального матеріалу, розв’язанню проблеми індивідуалізації навчального процесу, забезпеченню педагогічної корекції оцінки рівня мовленнєвих досягнень кожного учня, отже й мовного розвитку його особистості.

Граматику зазвичай визнають як розділ мовознавства, що вивчає закономірності зміни та сполучення слів, які утворюють осмислені речі. Вміння змінювати та сполучати слова – одна із найважливіших умов практичного володіння мовою та використання її як засобу спілкування.

Воно ефективне тільки у тому випадку, якщо здійснюється автоматично, тобто включає необхідний набір граматичних навичок. Отже, неможливо відірвати граматику від мовлення, без граматики не уявляється оволодіння будь-якою формою мовлення, оскільки граматика поруч зі словниковим та звуковим складом є матеріальною основою мовлення. Граматиці належить організуюча роль.

У корі головного мозку діє система стереотипів, яка і диктує ці правила організації слів у зв’язане ціле. Система стереотипів визначає існування інтуїтивної, неусвідомленої граматики, яка має кожна людина рідною мовою. При вивченні іноземної мови також необхідно запустити механізм стереотипії на базі відібраного граматичного мінімуму, тобто створити інтуїтивну граматику, яка б сприяла організації мовлення іноземною.

На відміну від вивчення рідної мови, тут вже потрібні спеціальні зусилля, щоб викликати мотивацію вивчення іноземної. Мабуть, жоден з аспектів навчання мов не був предметом таких інтенсивних обговорень та дискусій, як граматика.

Враховуючи сучасні потреби практичного опанування іноземних мов, тим більше англійської, а також виходячи з досвіду багатьох країн, Рада Європи прийняла рішення: при навчання іноземних мов рекомендувати постановку тільки практичних (комунікативних) цілей навчання граматичної будови.

Розділ 1. Дидактичні та психолінгвістичні передумови навчання активної граматики англійської мови.

1.1. Психолінгвістичні особливості засвоєння граматичного матеріалу.

   Психолінгвістика – це особлива за своєю суттю навчальна техніка, що спрямована на глибше й більш аргументоване забезпечення гармонійного стану психіки дитини (школярів) під час навчальних та розважально-пізнавальних навантажень, спрямованих на становлення розумово-інтелектуального потенціалу особистості.

   Предметом психолінгвістики є співвідношення особистості зі структурою й функціями мовленнєвої діяльності, з одного боку, й мовою як головною константою “образу світу людини” – з іншого.

Діяльність людини в широкому розумінні означає процес активної цілеспрямованої взаємодії об’єкта з середовищем. Мовленева діяльність розглядається як один з багатьох видів людської дійсності. Для здійснення мовленевої діяльності в цілому необхідно володіти окремими мовленнєвими діями так, щоб вони не відволікали довільну увагу учасників спілкування. У процесі виконання мовленнєвих дій формуються навички мовлення, у процесі виконання того чи іншого виду мовленнєвої діяльності – мовленнєві уміння.

Навичку визначають як «психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психологічної енергії»1.

Щоб досягти рівня навички, мовленнєва дія має набути таких якостей як автоматизованість, стійкість, гнучкість, відсутність спрямованості свідомості на форму виконання, відсутність напруження і швидкої втомлюваності.

Автоматизованість – одна з найголовніших якостей будь-якої навички. Вона передбачає певну швидкість виконання операцій, що входять до дії, її цілісність та плавність, а також послаблення напруженості.

Однією з якостей, яка має бути сформована паралельно із створення автоматизованості та стійкості, є гнучкість навички. Її розглядають у двох планах: 1) як здатність включатися у новій ситуації; 2) як здатність функціонувати на новому мовленнєвому матеріалі.

Так гнучкість граматичної навички можна забезпечити завдяки різноманітності та варіативності ситуацій, що лежать в основі вправ, а також використанню в них достатньої кількості лексики, в результаті чого виділяється щось загальне, незмінне для всіх випадків.

У процесі виконання того чи іншого виду мовленнєвої дії формуються мовленнєві уміння. Уміння можна визначити як оптимальний рівень досконалості певної діяльності (у нашому випадку мовленнєвої). Відповідно до основних видів мовленнєвої діяльності відносять чотири основних уміння: уміння говорити, уміння писати, уміння аудіювати та уміння читати.

Продуктивні уміння (говоріння та письмо) складаються на грунті репродуктивних навичок: граматичних, тобто навичок вибору морфологосинтаксичного оформлення одиниці усного або писемного мовлення; лексичних, тобто навичок вибору, сполучення та реалізації лексичної одиниці в усному та писемному мовленні; вимовних навичок говоріння, тобто навичок артикулювання та інтонування; каліграфічних та орфографічних навичок письма, тобто навичок графічного зображення мовлення та написання слів за правилами орфографії.

Рецептивні уміння (аудіювання та читання) складаються на грунті рецептивних навичок: граматичних, тобто навичок розпізнавання граматичних та прогнозування синтаксичних структур усного або писемного мовлення; лексичних, тобто навичок розпізнавання звукових або графічних образів лексичних одиниць та їх безпосереднього розуміння; слухових, тобто навичок сприймання та розпізнавання звуків, звукосполучень, інтонації в усному мовленні; перцептивних, тобто навичок сприймання та розпізнавання букв, буквосполучень, знаків пунктуації в писемному мовленні.

Найбільш доцільним є виділення трьох основних етапів формування навичок, виходячи з психологічної характеристики дій учня – рецепції, репродукування і продукування; з обсягу висловлювання (рівень фрази/речення, понадфразової єдності), що сприймає, репродукує або продукує учень; з якості навички, яку слід сформувати на даному етапі, та характеру дій учнів з новим мовним матеріалом.

Перший етап (орієнтовно-підготовчий): на цьому етапі учні знайомляться з новим мовним матеріалом – граматичним, лексичним, фонетичним, що пред’являється в ситуації або контексті, і виконують окремі мовленнєві (в окремих випадках - мовні) дії за зразком або правилом. Тут створюється орієнтована основа як необхідна умова формування навички.

На другому етапі (стереотипно-ситуативному або стандартизуючому) має місце автоматизація дій учнів з новим мовним матеріалом в аналогічних ситуаціях мовлення, головним чином на рівні фрази/речення (в окремих випадках – слова або словосполучення). Завдяки різноманітності ситуацій, на основі яких відбувається автоматизація, формується не лише така якість як автоматизовнаність, але й гнучкість.

На третьому етапі (варіюючи-ситуативному) має місце подальша автоматизація дій учнів з новим мовленнєвим матеріалом на рівні понад фразової єдності. Новий матеріал вживається поряд з тим, що вивчався раніше, завдяки чому формується така якість навички як стійкість, продовжується формування автоматизованості та гнучкості навички.
1.2. Цілі та зміст навчання активної граматики учнів середнього ступеня.

Учні середнього рівня вивчають не всі граматичні явища виучуваної іноземної мови, а спеціально відібраний граматичний мінімум, який складається з активного граматичного мінімуму та пасивного граматичного мінімуму. Для вираження власних думок іноземною мовою учень має оволодіти тими граматичними структурами, які входять до активного граматичного мінімуму. До пасивного граматичного мінімуму входять такі граматичні структури, якими учні можуть не користуватися для вираження своїх думок, але які потрібні для сприймання і розуміння мовлення. Щоб сприймати і розуміти думки інших людей, необхідно володіти як активним, так і пасивним граматичним мінімумом.

Розглянемо граматичні структури активного граматичного мінімуму, які вживаються в усіх видах мовної діяльності – аудіюванні, говорінні, читанні, писанні.

Граматичні навички мовлення, як і всі інші навички мовлення, повинні характеризуватися таким ознаками як автоматизованість, гнучкість та стійкість і формуватись поетапно.

Сформованість репродуктивної граматичної навички – одна з передумов функціонування вміння висловлювати свої думки в усній та письмовій формі. Щоб здійснити свій комунікативний вибір, той, хто говорить (пише), має спочатку вибрати граматичну структуру, яка б відповідала даній ситуації мовлення.

Вибір та оформлення граматичної структури здійснюється паралельно: засвоюючи форму, учень повинен мати певний комунікативний намір, вирішувати конкретне мовленнєве завдання – щось запитати, попросити, комусь заперечити, підтвердити чи спростувати чиюсь думку тощо, з тим щоб у його свідомості поєднувалися комунікативний намір та форма, за допомогою якої він виражається.

Сформованість рецептивної граматичної навички – одна з передумов функціонування вміння розуміти думки інших людей в усній та письмовій формах. На відміну від репродуктивної граматичної навички, яка передбачає вибір форми відповідно до комунікативного наміру, ситуації мовлення та ін., першою операцією у формуванні рецептивної граматичної навички є сприймання звукового або графічного образу граматичної структури. Якщо рецептивна звичка сформована, сприймання супроводжується розпізнаванням граматичних форм та співвіднесенням їх з певним значенням.

Кожна мовленнєва одиниця має свою структуру, яка відбиває певні зв’язки між її компонентами. Розрізняють п’ять рівнів мовленнєвих одиниць:

- рівень словоформи (слово в його граматичній формі);

- рівень вільного словосполучення;

- рівень фрази/речення;

- рівень понад фразової єдності (відрізок мовлення, який складається з двох або більше речень, синтаксично організований і комунікативно самостійний);

- рівень цілого тексту.

Для навчання граматичного матеріалу вагомими є перші чотири рівні, тому що на рівні тексту (усного або письмового) навички мають уже функціонувати, а не формуватися.

Мовлення за своєю природою ситуативне. Отже учнів слід знайомити з граматичними структурами у типових ситуаціях мовлення. З цією метою можна використовувати реальні та уявні ситуації, створені різними засобами – за допомогою вербального опису, ілюстративного, предметного або дійового унаочнення.

Кожна структура має функціональну та формальну сторони. За кожною граматичною структурою закріплюються певні функції (називати предмети або осіб, вказувати на наявність предмета у певному місці, виражати дію, що відбувається в момент мовлення, або минулу дію, що відбулась раніше іншої минулої дії тощо).

При ознайомленні учнів з новою граматичною структурою вчитель передусім повинен звернути їх увагу на функцію цієї граматичної структури, а форма має засвоюватись в нерозривній єдності з функцією.

Алгоритм введення граматичних структур:

1.Створення вчителем ситуації і демонстрація кількох ситуативно обумовлених висловлювань з даною структурою.

2. Ознайомлення з функцією і формою структури.

3. Фонетичне опрацювання граматичних структур.

4. Перевірка розуміння граматичних структур.

На етапі ознайомлення завдяки використанню кількох ситуацій мовлення і різноманітного лексичного наповнення нової граматичної структури починає формуватись така якість граматичної навички як гнучкість. На етапі автоматизації вона продовжує формуватися, але основна мета цього етапу – сформувати найсуттєвішу якість навички – автоматизованість. Вона формується на двох рівнях етапу автоматизації – на рівні фрази та на рівні понад фразової єдності, де, крім автоматизованості, має бути сформована ще й стійкість навички.

Змістом етапу автоматизації є умовно-комунікативні рецептивно-репродуктивні (на рівні фрази) та продуктивні (на рівні понад фразової єдності) типи вправ. Для автоматизації дій учнів з активним граматичним матеріалом використовуються вправи, що виконуються на рівні фрази: імітація зразка мовлення; підстановка у зразок мовлення; трансформація зразка мовлення; завершення зразка мовлення; відповіді на різні типи запитань; самостійне вживання засвоєної граматичної структури.

У наш час існують різні підходи до розуміння процесу вивчення іноземних мов. Одні методичні школи пропонують учням починати спілкуватися, активно використовувати іноземну мову з першого вербального контакту (наприклад, методології аудіо-лінгвізму, спільності вивчення мов), у той час як інші стверджують, що початковий і тривалий шлях сприймання (читання, слухання) має передувати будь-яким способам відтворення іноземної мови. Майбутнє є невідомим, і очікування методологічних напрямів у викладанні іноземної мови є виправданим і не менш важливим, ніж у інших сферах діяльності. Стосовно ж ролі вивчення граматики у процесі оволодіння іноземною мовою, то здається вона ще не так добре визначена і потребує подальшого розгляду.

Розділ 2. Організація процесу формування активної граматичної навички англійської мови на середньому ступені навчання.

2.1. Відбір та організація активного граматичного матеріалу

Навчання іноземної мови – це процес систематичного і послідовного повідомлення вчителем знань і формування іншомовних умінь і навичок, процес активного й усвідомленого засвоєння їх учнями, процес створення і закріплення в учнів тих якостей, які ми намагаємось у них виховувати. Ефективність цього процесу значною мірою залежить від підбору навчального матеріалу та його правильної організації.

Вчителю треба так планувати свої уроки, щоб на них домінував активний стиль навчання. Інтерактивні форми роботи дають можливість домагатися від учнів осмислення, а не просто запам’ятовування навчального матеріалу, продуктивності і проблемного підходу до навчання, також збільшилася частка самостійної пошукової роботи учнів.

У світовій методичній скарбниці вчителів іноземної мови є великий набір інтерактивних форм роботи, які, адаптувавши до нашої навчальної програми, можна успішно використовувати під час навчання граматики. При цьому граматичні явища перестають сприйматися як щось відокремлене від власне акту комунікації, а граматичні вправи перестають бути нецікавим і нудним маніпулюванням граматичними формами.

Пропонуючи учням активні форми роботи для навчання граматики, вчитель тим самим створює умови для їх активної участі в процесі набуття знань і адекватного використання набутих знань у реальному житті.

«Вірші і пісні на уроках англійської мови – це ефективний засіб навчання, який пожвавлює урок, робить його з захоплюючим і приємним заняттям. Вони дозволяють учням ближче познайомитися з англійською поезією, національним колоритом і своєрідністю традицій, побуту, особливостями образності в поетичному сприянні світу, заглиблюють їх в культуру країн, мова яких вивчається»2. Багато видатних лінгвістів, наприклад, Ф.Дубін, М.Халквіст, К.А.Поумрой, У.Кайнд та інші вважають, що вірші і пісні можна з успіхом використовувати для розвитку майже всіх мовних навичок. Вони є ефективними в роботі над вимовою, при формуванні навичок виразного читання, сприяють засвоєнню нової лексики, активізації граматичних структур і введенню їх в усне мовлення.

Як показує досвід, найбільш ефективним є використання віршів, римувань і пісень при вивченні граматики. Пісні для викладача-граматиста становлять особливий інтерес. Звичайно в піснях є приспів, найчастіше якісь рядки повторюються. З погляду граматики це величезний плюс. Кількаразове повторювання однієї і тієї ж граматичної структури на основі виразного музичного тексту полегшує її запам’ятовування. Тому пісня на таких уроках дуже корисна. Однак підбирати пісні необхідно дуже уважно. Пісні повинні бути ритмічними і не занадто складними для виконання, а вірші – короткими. У пісні обов’язково має бути приспів, чи рядки, що повторюються і легко запам’ятовуються. Це дозволить навіть найповільнішим і нерішучим учням взяти участь у співі. Дуже важливо, щоб текст пісень був викладений літературною англійською мовою з дотриманням мовних норм (правильний порядок слів, узгодження підмета і присудка тощо). При виборі пісні рекомендується враховувати вік і особливості групи.

Важко не погодитися з автором книжки «Англійська граматика у віршах» Б.Я.Лебединською, яка стверджує, що «застосований на уроках поетичний текст за своєю ефективністю не тільки не поступається, а й перевищує будь-який прозаїчний текст чи раціонально складену вправу»3. Ритм, експресивність вірша, повтор звуків, слів чи пропозиція граматичних фігур – усе це сприяє тренуванню і запам’ятовуванню певного мовного явища.

Розглянемо, як приклад, невеликий вірш-жарт для відпрацювання конструкції «the more…, the…»:

The more we know, the more we forget.

The more we forget, the less we know.

The more we study, the more we know,

The less we know, the less we forget/

The less we forget, the more we know.

We study?

(Walter De La Mare, 1873 – 1956)

У вірші із шести рядків п’ятикратно повторюється один і той самий граматичний зворот. На веселій ноті учні проговорюють вірш кілька разів. Конструкція здається простою і зрозумілою. Вірш запам’ятовується без труднощів. Якщо немає необхідності в додаткових вправах на закріплення, можна переходити і до комунікативних вправ, що вимагають володіння даною граматичною моделлю на рівні автоматизму.

Бувають на уроках і такі ситуації, коли при вивченні нового граматичного матеріалу викладачу доводиться пояснювати якісь окремі нехарактерні мовні явища. Наприклад, при вивченні конструкції «there is» і артикль. Учні вже добре засвоїли, що зворот використовують при згадуванні вперше предметів і явищ. І він обумовлює вживання невизначеного артикля. І раптом викладач відзначає, що зустрічаються випадки, коли після «there is» використовується невластивий йому артикль «the». Не згадати про це не можна, але наведених двох-трьох прикладів буде недостатньо. Найкраще в цій ситуації використати уривок з поеми американського поета Едгара Майстра «Мовчання», на прикладі якого можна розібратися, чому ж усе-таки ставиться артикль «the». Поет свідомо використовує визначений артикль і тим самим підкреслює особливість кожного прояву мовчання:
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Література
Сарапіна Олеся Вадимівна, вчитель англійської мови, спеціаліст І кваліфікаційної категорії, «старший учитель» навчально-виховного...

Аргументований висновок за результатами атестаційної експертизи Шульгівського...
Ганенко Світлана Станіславівна, член піклувальної ради Шульгівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний...

Урок позакласного читання. Вчитель української мови та літератури...
Вчитель української мови та літератури Субіна Валентина Василівна, 23 роки педагогічного стажу, спеціаліст вищої категорії. Іршанський...

Урок розробила вчителька української мови та літератури Іршанського...
Урок розробила вчителька української мови та літератури Іршанського навчально-виховного комплексу «Гімназія – дошкільний навчальний...

Санітарний паспорт дошкільного навчального закладу
Загальні дані: дошкільний навчальний заклад є структурним підрозділом Високобайрацького навчально-виховного комплексу «загальноосвітня...

Рішенням сесії
Стальнівецького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» Мамалигівської...

Рішенням сесії
Драницького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» Мамалигівської сільської...

Автор: Ясінська Наталія Володимирівна, вчитель вищої кваліфікаційної...
В курсі хімії заплановано11 практичних робіт, але на жаль відсудність підручника (профільного рівня) ускладнює виконання практичних...

Смілянський навчально-виховний комплекс
Вдовенко Олена Володимирівна, вчитель музичного мистецтва та художньої культури, першої кваліфікаційної категорії, Смілянського навчально-виховного...

Статут
Жовтневого навчально-виховного комплексу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)

Розвиток творчих здібностей на уроках української мови та літератури
Рецензенти: Кобзєєва Т. А., заступник директора з навчально – виховної роботи, спеціаліст вищої категорії, учитель світової літератури,...

Управління освіти виконавчого комітету
Укладач Гарбарець Валентина Миколаївна вчитель англійської мови навчально-виховного комплексу №1 у складі: «Загальноосвітня школа...

Обласний конкурс відеоматеріалів «педагогічний досвід освітян регіону» номінація
...

Письменники прибузького краю
Василюк Світлана Іванівна вчитель української мови І літератури зош І – ІІІ ступеня села Бужанка, Іваничівського району, Волинської...

Графічний редактор. Знайомство. Вивчення панелі інструментів
Лазебна Тетяна Вікторівна, вчитель інформатики Одеської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №44, спеціаліст вищої категорії, старший...

Урок та система уроків
...

Методична розробка «система роботи психологічної служби нвк щодо...
Автор : практичний психолог Костянтинівського Навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний...

Перервинцівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа...
Перервинцівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа I-III ступенів – дошкільний навчальний заклад» Драбівської районної...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт