Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Навчальний курс біології у 9-му класі розпочинається вивченням розділу «Людина»

Навчальний курс біології у 9-му класі розпочинається вивченням розділу «Людина»





Сторінка1/7
  1   2   3   4   5   6   7
Викладання теми «Кров і лімфа» в курсі біології 9 класу шляхом застосування елементів проблемного навчання.
Навчальний курс біології у 9-му класі розпочинається вивченням розділу «Людина», однією з тем якого є «Кров і лімфа». Вивчення останньої програмою МОН України рекомендовано здійснювати впродовж 7 годин.

На першому уроці «Внутрішнє середовище організму людини» цієї теми доцільно актуалізувати знання учнів з курсу природознавства про основні компоненти природного середовища та їх характеристики, з курсу біології 8-го класу про еволюцію транспорту речовин у тварин, з курсу біології 9-го класу, зокрема, теми «Організм людини як біологічна система» про вид тканин, до якого відносять кров і лімфу та особливості їх будови, а також доповнити і поглибити ці знання. На цьому ж уроці варто сформувати в учнів уяв­лення про внутрішнє середовище організму, його склад, відносну сталість. Завданням другого уроку «Склад і функції крові» є: з’ясувати склад крові та розкрити її роль в організмі людини. Третій урок «Будова еритроцитів. Транспортування газів кров’ю» передбачає проведення лабораторної роботи № 3 «Мікроскопічна будова крові» та вивчення будови еритро­цитів й доведення, що вона від­повідає виконуваним ними функціям; на основі порівняння будови крові людини і жаби, формування дітьми еволюційних висновків; визначення причин анемії та шляхів її запобігання. На четвертому уроці «Групи крові: системи АВ0 та резус (Rhучні знайомляться з історією переливання крові, групами крові за системами АВ0 та резус (Rh), дізнаються їх значення для переливання крові. Метою п’ятого уроку «Будова та властивості лейкоцитів. Захисні функції крові. Імунітет» є поглиблення знань учнів про будову крові та її функції; формування уявленнь про імунну систему, види імунітету, озна­йомлення школярів з історією розвитку вчен­ня про імунітет, встановлення біологічної ролі імунної системи у збереженні гомеостазу. Шостий урок «Порушення роботи імунної системи» передбачає роз­ширення уявлень дітей про імунні ме­ханізми та формування знань про порушення імунної сис­теми. На сьомому уроці «Будова тромбоцитів. Згортання крові» учні мають можливість поглибити свої знання про формені еле­менти крові, розкрити взаємозв’я­зок будови і функцій тромбоци­тів, дізнатися про життєво важливу роль механізму згортання крові.

Варто звернути увагу вчителя на необхідність організації навчального процесу під час вивчення теми «Кров і лімфа» в такий спосіб, щоб діти самі для себе відкривали процеси, що відбуваються в організмі людини, та відчували потребу дізнатися, які особливості будови людського організму забезпечують його функціонування та пристосування до життя в сучасному світі. Для цього доцільно застосовувати такий підхід до навчання учнів, який забезпечує активізацію пізнавальної діяльності школярів; сприяє створенню проблемних ситуацій та спонукає до пошуків шляхів розв’язання їх впродовж уроку; передбачає розвиток творчих здібностей дітей; формування вміння працювати з текстом і малюнками, аналізувати їх зміст, порівнювати ознаки, властивості, використовувати інформацію, отриману під час вивчення інших предметів, узагальнювати знання, робити висновки, тобто забезпечує розвиток загальноосвітніх компетентностей особистості.

Педагогічний досвід викладання навчального матеріалу теми засвідчує про труднощі засвоєння його учнями. З огляду на це, можна розкривати теоретичні положення вдаючись до прикладів з життя відомих людей, використовувати життєвий досвід учнів, міжпредметні зв’язки.

    Доцільно наголосити на особливу роль теми «Кров і лімфа» у розвитку здоров’язберігаючої компетентності. Зміст навчального матеріалу спрямований на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров’я, оволодіння знаннями про здоров’я, методи його збереження та зміцнення, усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров’я людини від природних і соціальних факторів, формування готовності учнів використовувати набуті знання, вміння і способи діяльності у реальному житті для розв’язання практичних завдань. На формування свідомої мотивації здорового способу життя та готовності до усвідомленого вибору стратегії поведінки можна використати завдання дискусійного та оцінного характеру щодо виявлення власного ставлення до сучасних досягнень біологічної науки та їх значення для медицини; завдання, що забезпечували б шляхи реалізації способів самовираження та самоідентифікації підлітків; залучення школярів до коментування епіграфів тем та арґументування висловлювань відомих людей.

Необхідно звернути увагу вчителя на організацію діяльності учнів щодо формування практичних умінь, визначених програмою: застосування теоретичних знань для обґрунтування заходів профілактики захворювання на анемію, алергію, інфекційні хвороби, зокрема попередження ВІЛ-інфікування, дотримання правил особистої гігієни, режиму праці і відпочинку тощо. Практичну частину програми можна доповнити демонстраціями та організацією самоспостережень, які орієнтують учнів на активне пізнання властивостей власного організму, спонукують їх до рефлексії власного життєвого досвіду. Адже метою вивчення теми є не лише засвоєння фактичних знань, а й становлення системи ціннісних ставлень до біологічних та соціальних аспектів життя людини.

Зміст біологічної предметної компетентності у темі «Кров і лімфа» реалізується через розкриття функціонально-структурних зв’язків усіх рівнів організації організму людини. Завдання, досліди, проекти, що мають місце на уроках, спрямовані на формування розуміння учнями відповідності між функцією органів, тканин, клітин і їх будовою; взаємозв’язків між складовими фізіологічних систем; на усвідомлення механізмів реалізації життєвих функцій організму людини. Гуманізація змісту навчального матеріалу забезпечується висвітленням історико-наукових знань та матеріалу українознавчого характеру (біографічних даних, історії наукових відкриттів, внеску українських та зарубіжних учених, лауреатів Нобелівської премії, деяких традицій та звичаїв українського народу). Важливе значення має також створення для учнів освітнього середовища, в якому можливо висловлювати та відстоювати власну точку зору, мислити критично, робити свідомий вибір між альтернативами, слухати та розуміти інших, вчитися працювати в команді.

Особливу увагу під час вивчення теми «Кров і лімфа» варто приділити розвитку життєво важливих компетентностей учнів, а саме: вмінню вчитися, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її, використовувати джерела інформації для власного розвитку, бути готовими до свідомого вибору, вміння застосовувати знання за різних життєвих ситуацій. Забезпечити реалізацію цього піходу можна за допомогою методів і прийомів навчання наведених у таблиці.



Життєві компетентності

Методи і прийоми реалізації розвитку життєвих компетентностей під час викладання теми «Кров і лімфа»

1.

Інформаційні

Методи: розповідь з елементами евристичної бесіди, пояснення вчителя, пояснення вчителя з елементами еврестичної бесіди, фронтальне опитування, повідомлення учнів, термінологічна естафета, графічний диктант, біологічний диктант, презентація учнями міні-проектів;

вправи: «Я тобі – ти мені», «Завершіть фразу», «Бліц-опитування», «Я так думаю»;

прийоми: «Цікаво знати, що...», «Дивуй», «Школа збереженя здоров’я»;

ігри: «Ланцюжок», «Лови помилку».

2.

Комунікативні

Методи: бесіда з елементами розповіді, пояснення вчителя з елементами евристичної бесіди, повідомлення учнів, обговорення результатів роботи в групах, презентація результатів дослідження дослідницької лабораторії, презентація учнями міні-проектів, «Мікрофон», «Відкритий мікрофон»;

вправи: «Мозаїка», обговорення «Відстроченої відгадки», «Бліц-опитування», «Я так думаю»;

гра «Ланцюжок».

3.

Соціальні

Методи: розповідь вчителя, презентація учнями міні-проектів, заповнення учнями анонімної соціальної анкети, «Мікрофон»;

прийом: «Школа збереження здоров’я».

4.

Полікультурні

Методи: пояснення вчителя, розповідь вчителя, презентація учнями міні-проектів, «Відкритий мікрофон»;

вправа «Вилучи зайве»;

прийом «Школа збереження здоров’я».

5.

Саморозвитку і самоосвіти

Методи: робота в групах, лабораторна робота, «Два – чотири – всі разом», підготовка учнями міні-проектів;

вправа «Поміч»;

гра «Творча лабораторія».

6.

Продуктивної творчої діяльності

Методи: складання таблиць, розв’язування задач, лабораторна робота, робота в дослідницьких лабораторіях, робота в аналітичній групі, презентація учнями міні-проектів, презентація роботи аналітичної групи, «Бумеранг»;

вправа «Відстрочена відгадка»;

гра «Творча лабораторія», «Мозаїка».

7.

Здоров’язберігаючі

Методи: постановка й розв’язання учнями проблемних завдань, демонстрації, презентація учнями міні-проектів, «Мікрофон»;

прийом «Школа збереження здоров’я».

Після закінчення вивчення теми «Кров і лімфа» учень називає:

• склад і функції крові;

• види імунітету (клітинний, гуморальний);

• органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету;

розпізнає:

• клітини крові на малюнках;

характеризує:

• плазму крові;

• будову і функції еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів;

• імунітет, його значення, регуляцію;

• імунні реакції організму;

• зсідання крові як захисну реакцію організму;

• групи крові: систему АВ0, резус-фактор;

обґрунтовує:

• роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини;

• необхідність застосування вакцин і лікувальних сироваток;

пояснює:

• значення лімфи, тканинної рідини;

• поняття гомеостаз;

• роль імунної системи в регуляції фізіологічних функцій, розвитку людини, регенерації тканин;

• роль імунної системи в реакціях відторгнення трансплантантів;

спостерігає та описує:

• мікроскопічну будову крові людини;

застосовує знання:

• для запобігання ВІЛ-інфікуванню.

Знання та вміння одержані в результаті вивчення теми «Кров і лімфа» допоможуть учням знайти відповіді на такі життєво важливі запитання як:

– Чому іноді людина, поранена в руку чи ногу, гине навіть тоді, коли її внутрішні органи загалом цілі і здорові?

  • До чого можуть при­звести зміни фізіологічних показників (рН плазми; температура тіла, осмотичний тиск крові, концентрація цукру в крові тощо)?

  • Чому набрякають кінцівки, якщо вони стиснуті вузьким одягом?

  • В чому полягає біологічне значення гомеостазу? До чого призводять порушення його сталості?

  • Чому важливо слідкувати за фізіологічними параметрами організму? Чи має це значення для діагностики хвороб й подальшого їх лікування?

  • Який об’єм крові міститься в організмі дорослої людини? З чого вона складається?

  • Чи можна за зневоднення організму для відновлення об’єму крові вводити дистильовану воду або кон­центрований розчин солі?

  • Чому для приготування ін’єкцій ліки роз­чиняють не в дистильованій воді, а у фізіологічному розчині?

  • Що потрібно враховувати під час сходження на значну висоту? Що відбувається з організмом людини, коли вона спускатиметься вниз?

  • Як відбувається транспортування кисню та вуглекислого газу в організмі людини? Чи можуть еритроцити крові людини транспортувати інші гази? До яких наслідків це може призвести?

  • Що таке анемія? Як вона виникає і з чим пов’язаний її розвиток?

  • Що може викликати хвороби крові та кровотворних органів?

  • Для чого під час захворювання необхідно здавати кров у медичних лабораторіях?

  • Користуйтеся одноразовими медичними інструментами, шприцами. Як попередити й запобігти інфекційним захворюванням.

  • Чи необхідна людству універсальна кров, яку можна буде переливати будь-яким пацієнтам? У чому полягає перевага штучної крові?

  • Як відбувається трансплантація сполучної тканини людини – крові?

  • Хто такий донор та реципієнт?

  • Чому не всі люди хворіють під час епідемій? Чому після перенесення деяких хвороб люди більше ними не хворіють?

  • Чому нормальні клітини перетворюються на ракові в організмі людини?

  • Доволі часто в засобах масової інформації дискутують – робити щеплення чи ні – адже, за статистикою, після вакцинації часто трапляються ускладнення. Думки фахівців різняться: одні переконують, що кращого захисту від інфекцій, аніж вакцинація, немає, інші стверджують, що щеплення не захищає від недуг, а лише завдає серйозного удару імунітетові. Як бути?

  • Чи потрібно в нашій країні запроваджувати обстеження на імунний статус? Чи повинен кожен громадянин нашої країни мати паспорт імуностатусу й генетичну карту, які дозволяють обґрунтовано відповісти на запитання: можна і чи взагалі потрібно дитині вводити ту чи іншу вакцину?

  • Що варто робити для стиму­ляції діяльності імунної системи, попередження аутоімунних пору­шень?

  • Які причини порушення імунної системи, виникнення імунодефіциту та як це лікувати?

  • Звідки походить ВІЛ, які шляхи зараження ВІЛ, як розвивається хвороба та які заходи профілактики СНІДу?

  • Чи передбачено чинним законодавством Ук­раїни відповідаль­ність за порушення правових норм, спрямованих на попере­дження ВІЛ/СНІДу в Україні?

  • Як формується тромб? Яке значення має цей процес для організму людини?

  • Які причини зниження здатності крові до зсідан­ня?

  • Чи можливе лікування гемофілії та інших хвороб, пов’язаних з послабленням зсідання крові? тощо.

Як відомо зміст шкільної освіти формується на різних рівнях засобами навчальної програми, шкільного підручника та зусиллями вчителя. Навчальний зміст теми має відповідати всім дидактичним принципам навчання, з-поміж яких особлива роль належить принципам науковості й доступності. Учні мають опанувати систему наукових понять, що слугуватимуть основою для вивчення біології у старшій школі.
Урок № 1

Тема. Внутрішнє середовище організму людини.

Мета: сформувати в учнів уяв­лення про внутрішнє середовище організму, його склад, відносну сталість; розвивати компетентності саморозвитку і самоосвіти, продуктивної творчої діяльності, інформаційні, комунікативні та здоров’язберігаючі компетентності; виховувати бережливе ставлення до власного організму та живого в цілому.

Обладнання: таблиці «Одноклітинні тварини», «Кишковопорожнинні», «Плоскі черви», «Круглі черви», «Членистоногі», «Молюски», роздатковий матеріал, довідкова література.

Основні поняття і терміни: внутрішнє середовище організму, кров, лімфа, тканинна рідина, го­меостаз, дифузія, плазма крові, формені елементи крові, функції крові.

Тип уроку: засвоєння нових знань.
План-структура уроку




Етап уроку

Методи і прийоми реалізації

Компетентності

1.

Мотивація навчальної діяль­ності школярів

Розповідь з елементами евристичної бесіди

Інформаційні

2.

Актуалізація та корекція опорних знань


Бесіда з елементами розповіді

Комунікативні

3.

Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу

Проблемне завдання, робота в групах, пояснення вчителя, обговорення результатів роботи в групах

Здоров’язберігаючі, саморозвитку і самоосвіти, полікультурні, комунікативні

4.

Осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного

Складання таблиці, розв’язання проблемного завдання

Продуктивної творчої діяльності, здоров’язберігаючі

5.

Узагальнення і систематизація знань

Біологічний диктант, робота над новими термінами

Інформаційні


Хід уроку

Постійність внутрішнього середовища є умовою вільного і незалежного життя.

Клод Бернар
І. Мотивація навчальної діяль­ності школярів

Розповідь з елементами евристичної бесіди (доцільно застосовувати з метою формування інформаційних компетентностей):

Учитель. Сучасний науковий світ вважає води Світо­вого океану місцем зародження життя на планеті Земля. Клітину, яка виникла на світанку еволюції, відокрем­лювала тоненька оболонка — клітинна мембрана — від води і розчинених у ній пожив­них речовин. Через неї в клітину легко проникало все, що було потрібно для життя, та­ виділялося у навколишнє середовище все зайве. Так утворилися одноклітинні організми, які пі­зніше дали початок великому різноманіттю багато­клітинних із замкнутою порожниною тіла, будова яких по­стійно ускладнювалася, а розміри збільшувалися.

  • Які проблеми постали пе­ред такими організмами?

  • Що потрібно для того, щоб у багатоклітинному організмі збе­рігалися умови для існування кож­ної клітини? (Сприятливе сере­довище.)

Через мільярди років еволюції природа дала відповідь на ці за­питання, створивши внутрішнє середовище організму.

Відомий фізіолог Клод Бернар писав: «Я першим почав наполягати на тій ідеї, що для тварин є власне два середовища: одне — зовнішнє, у яко­му розташований організм, а дру­ге — внутрішнє, у якому живуть елементи тканин».

ІІ. Повідомлення учням теми, мети й завдань уроку

IІI. Актуалізація та корекція опорних знань

Бесіда з елементами розповіді (доцільно застосовувати з метою формування комунікативних компетентностей):

  • Назвіть основні компоненти природного середовища та їх характеристики.

(Відповідь. Компонентами природного середовища є атмосферне повітря, ґрунт, вода, взаємозв’язки між організмами тощо. Вони характеризуються такими параметрами, як атмосферний тиск, температура та вологість повітря, сонячна активність, родючість ґрунту та ін.)

  • Які системи органів у тварин беруть участь у підтриманні сталих умов життєдіяльності клітин?

(Відповідь .У підтриманні сталих умов життєдіяльності клітин у тварин провідну роль відіграють такі системи органів, як кровоносна, дихальна, травна, видільна, нейрогуморальна.)

— Як відбувалася еволюція транспорту речовин у тварин?

(Відповідь. У найпростіших, кишковопорожнинних, плоских червів перенесення речовин здійснюється за рахунок дифузії моле­кул і руху цитоплазми.

У тварин, що ведуть активний спосіб, життя, мають складну бу­дову та інтенсивний обмін речо­вин, з’явилися високоефективні спеціальні системи внутрішнього транспорту речовин — кровонос­на і лімфатична.

Під час еволюції у багатоклітин­них тварин кровоносна система сформувалася на місці рудименту первісної порожнини тіла, витісне­ної у вищих тварин вторинною.

Гідролімфа кишковопорожнин­них і нижчих червів, яка є внутріш­нім середовищем, за своїм вмістом мало відрізняється вік складу нав­колишнього середовища і є неста­лою. У членистоногих, молюсків та інших безхребетних тварин з’яв­ляється гемолімфа — рідина, що має відносну сталість складу, транспортує гази і містить дихаль­ні пігменти (крім комах).

П’явки та головоногі молюс­ки мають уже кров і міжклітинну речовину, які відрізняються одна від одної вмістом та функціями. До складу крові входять клітини, дихальні пігменти, білки, інші органічні речовини та мінеральні солі. Тканинна речовина постійно відновлюється.

У Хребетних транспорт речовин здійснюється за допомогою крові, лімфи й міжклітинної рідини.)

  • До якого виду тканин належить кров і лімфа? Які особливості будови цих тканин?

(Відповідь. Кров і лімфа належать до рідкої сполучної тканини, яка відіграє особливу роль в організмі людини, виконуючи трофічну й захисну функції. Вони складаються з рідкої основної речовини (плазми) та значної кількості різноманітних клітин.)

IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу.

Проблемне завдання (доцільно застосовувати з метою формування здоров’язберігаючих компетентностей): чому іноді людина, поранена в руку чи ногу, гине навіть тоді, коли її внутрішні органи загалом цілі і здорові?

Вчитель ознайомлює учнів з планом уроку.
  1   2   3   4   5   6   7

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Рекомендації щодо організації вивчення біології у 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів
Вивчення предмета «Біологія» у 6 класі відбуватиметься за новою навчальною программою, укладеною відповідно до нової редакції Державного...

Організація роботи методичних служб з питань інформатизації освіти у 2015-2016 навчальному році
Курс. Школа, курс. Плюс, курс. Дошкілля; основам взаємодії з обласним порталом «Запорізька обласна освітня мережа»; основам роботи...

Вирішення завдання №1
Навчальний заклад, факультет, курс, група та спеціалізація: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, юридичний факультет,...

Свінціцька Світлана Казимирівна Підсумкова перевірка знань учнів...
Підсумкова перевірка знань учнів з біології у форматі незалежного оцінювання в 10 класі (стандартний та академічний рівень)

Організація роботи методичних служб з питань інформатизації освіти у 2016-2017 навчальному році
Курс. Школа, курс. Плюс, курс. Дошкілля; основам взаємодії з обласним порталом «Запорізька обласна освітня мережа»; основам роботи...

Іі курс Викладач хімії та біології Н. А. Свиридюк вищої категорії, викладач-методист Умань 2014
Упорядник : Надія Андріївна Свиридюк викладач хімії та біології днз «Уманський професійний аграрний ліцей», вища категорія,викладач...

Базовий курс лекцій та тести Черкаси-2006 ббк у65. 497(У4 укр) удк 377. 6+338
Куклін О. В. Підприємництво в освіті: Базовий курс лекцій та тести: Навчальний посібник. – Черкаси: Інтеграл-Техноімпекс, 2006. –...

Навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад дошкільний...
Тема досвіду: «Інноваційні форми та методи роботи на уроках біології як засіб розвитку інтелектуальних здібностей учнів»

Пропонований посібник інтенсивний курс української мови з розділу...
Пропонований посібник інтенсивний курс української мови з розділу «Іменник», що допоможе учням шостих класів оволодіти на високому...

План-конспект уроку з української мови в 10 класі на тему: «Лексико-синтаксичні...
Підготувала Бойко Людмила Юріївна, учитель вищої категорії Прилуцької спеціалізованої школи з поглибленим вивченням інформаційних...

Д ержавна підсумкова атестація з біології
Державна підсумкова атестація з біології (9 клас) проводиться в письмовій формі за навчальним посібником «Збірник завдань для державної...

Урок з української мови в 4 класі Тема: Частини мови. Загальне поняття
Сьогодні на уроці ми починаємо вивчати частини мови. Вивченням частин мови займається такий розділ граматики, як морфологія

На уроках біології
Укладач: Никифорова Галина Андріївна – вчитель біології Жучковецької зош І-ІІ ст

План-конспект відкритого уроку з англійської мови в 7-а класі (з...
Практична мета: удосконалювати лексико-граматичні навички з теми “The Environment”, the second conditional, modal verbs; практикувати...

Конспект уроку правознавства в 9 класі на тему: «Цивільно правові договори»
Обладнання: Цивільний Кодекс України, таблиці, схеми, збірник юридичних задач, підручник «Правознавство. Практичний курс. 9 клас»...

У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів незалежно...
Перший урок у початкових класах проводиться за обраною загальноосвітнім навчальним закладом/методичним об'єднанням на власний розсуд...

2. Органічні сполуки живих організмів
Дидактичні матеріали до уроків біології для 10 класу: навчальний посібник / Людмила Козел. – Ковель, 2013. – 226 с

І. курс лекцій з дисципліни «релігієзнавство» Тема 1
В. Д. Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт