Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Методична розробка уроку з художньої культури «О. Довженко І кіно. Місце Довженка в українській художній культурі»

Методична розробка уроку з художньої культури «О. Довженко І кіно. Місце Довженка в українській художній культурі»





Методична розробка
УРОКУ З ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ


«О.Довженко і кіно.
Місце Довженка в українській художній культурі
»



Скринник Тетяна Григорівна

Слухач курсів «Художня культура»


2013



Тема: Олександр Довженко і кіно. Місце О. Довженка в українському кінематографі, українській художній культурі.
Мета: Поглибити знання учнів з історії українського кінематографа, виховувати емоційно - ціннісне ставлення до творчості Довженка в кіно, любов до національної культури, почуття гордості та усвідомлення себе українцем, зацікавити творчістю відомого письменника і режисера. Обладнання: презентація.

Епіграф:

«Слов’янський кінематограф дав

світові лише одного режисера –

Олександра Довженка»

Чарлі Чаплін
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи навчання: інтегрований, пізнавально-пошуковий, пояснювально-

ілюстративний

Міжпредметні зв’язки: українська література, історія.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бліц-опитування

  1. До якого виду мистецтва відноситься кіно: образотворчого, виражального, синтетичного?

  2. Чому Францію називають батьківщиною кінематографа?

  3. Коли вперше відбулася демонстрація фільму і як він називався?

  4. Назвіть приклади ігрового кіно?

  5. Назвіть приклади неігрового кіно?

Слово вчителя

Діти, сьогодні у нас незвичайний урок як за формою, так і за змістом. Адже ми доторкнемося до ще однієї сторони творчості відомого українського письменника, кінорежисера, художника і громадського діяча, унікальної постаті в історії художньої культури України. Олександр Петрович Довженко перший серед усіх слов’янських народів навіки закарбував своє ім’я в історії світового кінематографа. Усім нам властива здатність створювати і передавати свої враження від побаченого і побачити себе крізь призму відображеного у мистецтві.

Щодо форми, то ми скористаємося можливостями презентації для ознайомлення з багатющим надбанням Довженка-режисера.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку, планування діяльності.

ІV. Викладення нового матеріалу.

Слово вчителя

Олександр Довженко – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом, любов’ю до України, її народу, батьків, природи, літератури,кіно і живопису. Ім’я Довженка як кінорежисера відоме в усьому світові. У його доробку 10 кінострічок, 7 ігрових, 3 документальних. Особливу роль у становленні українського кінематографа відіграли фільми: «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930). Його творчість піднесла вітчизняний кінематограф до світового рівня, а фільми «Звенигора», «Арсенал», «Щорс» - це його погляд у минуле. Унікальність Довженка ще й у тому, що він був наділений талантом художнього слова. Усі ми тут присутні у свій час знайомилися з його літературними творами.

Доповідь літературознавців «Характеристика творчості О.Довженка».

За своє життя Довженко зазнав стільки ударів долі, такої наруги над своїм талантом, що в розпуці навіть Тарас у солдатчині позаздрив: «Шевченку було легше на засланні, до нього долітали птиці, навколо мене порожнеча, все вимерло, замовкло. Вся Україна.»

Народився в селі Сосниця на Чернігівщині, предки Довженка були козаками і прибули сюди з Полтавщини. Ціла вулиця звалася Довженківська, дітей у родині було 14, а залишились в живих Сашко і сестра Поліна. В один день померли 4 дітей – соловейків, і мати, плачучи, молилася, щоб Сашко залишився живим. Своїх батьків Олександр Довженко згадує в «Зачарованій Десні» «Тричі являлася мені любов» - Розповідь по тексту повісті.

За десять років до своєї смерті Довженко написав у «Щоденнику» «Немає сили ходити болить у мене серце. Болять руки,ноги. Болить голова болить душа. Думаю, що скоро я помру. Мені жаль умерти. Я народився, я був створений років на 90. Я помру скоро тому що з мене вийшла вся сила. Вона пішла не тільки на роботу, ні. Не робота подолала мене,не пиятство, не жіноцтво. Прибила мене недоля народу. А знищила мене ненависть людська і жорстокість, убила мою радість.

Доповідь журналістів

Олександр Довженко – прозаїк, він започаткував новий жанр – кіноповість.

Кіноповість – великий епічний твір, в якому описуються події з життя головного героя за певний значний проміжок часу, розглядається декілька сюжетних ліній і твір підлаштовується під умови постановки в кіно

Засоби кіномистецтва

  • детальне роздроблення діалогу.

  • увага прикута до кольору.

  • монтаж окремих епізодів і картин, часом не пов'язаних між собою.

  • переміщення часових і просторових площин.

Фільмографія

1926р. «Ягідка кохання»

1926р. «Вася – реформатор»

1927р. «Сумка дипкур’єра»

1928р. «Звенигорода»

1928р. «Арсенал»

1930р. «Земля»

1932р. «Іван»

1935р. «Аероград»

1939р. «Щорс»

1939р. «Буковина, Земля українська»

1940р. «Визволення»

1943р. «Битва за нашу Радянську Україну»

1943р. «Україна в огні» (заборонена)

1945р. «Країна рідна»

1945р. «Перемога на Правобережній Україні»

1948р. «Мічурін»

1959р. «Поема про море»

1960р. «Повість полум’яних літ»

1965р. «Зачарована Десна»



Слово вчителя

Шлях Довженка в українській культурі був тернистим і не завжди його творчість сприймалася однозначно. Хронологія його життєвого і творчого шляху збігається з чорною сторінкою нашої історії – періодом сталінізму. У немилість до системи Довженко потрапив після написання кіноповісті «Україна в огні».

Доповідь журналістів

Послухаємо записи у «Щоденнику» митця від 26 листопада 1943 року

«Сьогодні я знову в Москві. Привіз з Києва стареньку свою матір. Сьогодні я узнав від Большакова і тяжку новину: моя повість «Україна в огні» не сподобалась Сталіну і він заборонив її для друку і постановки. Що його робити ще не знаю. Тяжко на душі. Тоскно. І не тому тяжко що пропало марно більше року роботи, і не тому, що возрадуються враз і дрібні чиновники перелякаються мене і стануть зневажати. Мені важко од свідомості, що «Україна в огні» - це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лих. Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика.»

Послухаємо запис в «Щоденнику» від 9 грудня 1943 року

«Трагедія мого особистого життя полягає в тому, що виріс я з своєї кінематографії, Велика громадська робота, де б я дійсно міг жити і творити народу добро, мені не судилася. ЇЇ роблять навколо мене довгі роки люде слабі і немічні духом. Я позбавлений творчості, в житті позбавлений радощів і гордощів творчості на користь народу… мене туди не пущено. Тому ізольований і самотній я мучуся в критицизмі і в боязні за долю народу, може часом втрачаючи вірні пропорції і балансі добра і зла).

«Щоденник – документ доби»

  • 1941-1942 рр. Громадянський подвиг О.Довженка;

  • 1942-1943 рр. Гармонія людини і природи;

  • 1943-1944 рр. Трагедія українського народу в роки Другої світової

  • 1944-1956 рр. війни;

Проблема національної самосвідомості у творчості;

Тоталітарна система.

Слово вчителя

Що ж так обурило Сталіна і його оточення? У кіноповісті йдеться про перший період війни 1941-1945рр.., коли радянські війська несли колосальні втрати. Однією з причин чи не найголовнішою, як твердять історики, були прорахунки в самій політиці радянського керівництва.

Доповідь істориків.

Я хочу нагадати те, що ми з вами вчили: у період 1937-1939 років за розпорядженням сталінського керівництва р Радянському Союзі відбувалися колосальні чистки інтелігенції, представників науки в тому числі і вищого керівництва Збройних Сил. Розстріляно і заслано до гулагів кращих воєначальників. Таким чином перед війною Радянська армія обезглавлена, це була одна з причин поразки наших військ у першому періоді війни

Слово вчителя

У кіноповісті Олександр Довженко виявив дивовижну на ті часи безкомпромісність – перший у радянській літературі піддав сумніву непогрішність сталінського «генія», пригадавши йому довоєнні пророцтва, що так ганебно провалилися у перші ж години війни. Жодного доброго слова про Сталіна на всю повість. Громадянська мужність Олександра Довженка була поза межами можливого. Послухаємо цитату з кіноповісті «Україна в огні» Літературознавці

« Лишившись один, Запорожець зняв з покуття портрет Сталіна

  • прощай товаришу. Не думали ми з вами що так вийде. Та сталося: не малою, великою кров’ю на території,- тихо промовив він до портрета. Що буде з народом нашим? Виживе він чи загине, що й сліду не стане ніякого? Розженуть його по каторгах та по лісах, байраках та гнилих болотах, як вовків сіроманців, та й натруять одне на одного так що й живі завидуватимуть мертвим. Горе нам… Народ безсмертний, ви казали, товаришу мій, ой важке наше безсмертя».

Слово вчителя

Не можна не згадати Олександра Довженка як автора малих літературних форм, зокрема його оповідань. Вражає глибина його художнього слова і уміння словом писати живописну картину, зворушуючи до сліз людську душу.

Юрій Смолич про О.Довженка:

“Блискучий художник-карикатурист, талановитий літератур-публіцист, неповторний поетичний повістяр, найвидатніший кінорежисер-новатор, Довженко був феноменальний у мистецтві розповідання. Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженка-художника, Довженка-письменника, навіть... Довженка-кінорежисера. Довженко не намалював, не написав і не створив у кіно і сотої частки того, що він розповідав, і так, як він умів розповідати”.

Моїм улюбленим твором такого плану є його оповідання «Мати». Всього три друкованих аркушів в книжці, а скільки емоцій! Оповідання написане в листопаді 1943 року, коли Україна звільнялася від фашистської окупації, і ворог чинив звірства над мирним населенням «Не ради сліз, і розпачу, скорботи, і не в ознаку гіркого прокляття, вони вже прокляті і так всіма на світі, а задля слави нашого роду написано і во ім’я любові про цю високу смерть. Хто серед трупів ворожих біжить по селу, що вже догорає. Хто це стогне, біжучи. Чиє серце стугонить у грудях мов вистрибнути хоче в перед? Це Василь з автоматом і бомбами, Марії Стоянихи син.

Хто мертвий висить коло хати під небом? Оце його мати. Підбіг Василь до двору. Отут був двір під самою горою. Спинивсь Василь коло хати а хати не має. Василь у двір, а двору не має, у сад – нема саду. Тільки одна стара груша, а на груші мати. О, тихий жах, о не забутній смутку.» Це хіба не живописна картина? Марію Стояниху повісили німці, бо вона прихистила двох поранених льотчиків збитих у бою фашистами, хлопців з Уралу, Степане Пшеницина і Костю Рябова. Коли німці увірвалися у хату, Марія почала захищати льотчиків і видавати їх за своїх синів. На майдан у селі зігнали всіх людей на очну ставку.

Аби не втопити вас у сльозах прошу допомоги у учениці групи.

Літературознавці

« - Люди добрі, адже мої діти Василь і Іван. Погляньте – бо, хіба ж не взнаєте? – билася Стояниха, мов чайка об дорогу. – Кажіть же, що мої. Чого ж ви мовчите? Чи ж вам жалько їх признати. Людоньки!... благала німців і людей.

Люди плакали і признавали, навіть староста і поліцай не посміли сказати ні. Одна тільки Палажка, вдова убитого партизана начальника поліції, зловісно мовчала. Палажко, скажи сини, бо прокляну на цьому і на тому світі, - шептала Марія Стояниха.

- Бог тебе спитав, Палазю. Палажка мовчала.

- Фрау Палажка, єсть ето сини? Спитав її комендант і товста його шия стала набрякати. Як у кобри він здогадавсь про змову.

- Ну?

- Сини. - сказала Палажка й потупила очі. Тоді він ударив її з усієї сили у праву і ліву щоку…

- Марію Стояниху взяли під руки і повели, б’ючи по чім попало. Розбили гранатами хату і підвели до груші. Попливла перед очима груша.

- Не вішайте, не страміть мене. Як же мені висітоньки? Як таки жінка стара. Дайте мені кулю, одну кулиночку, молю вас, благаю. Не дали. Тоді вона хутенько стала на пеньочок, перехрестилася.

- Не трогайте мене недолюдки. Не приторкайтесь до моєї шиї. Сама наділа.

- Діти тай одділилась од землі. Уся її маленька постать неначе линула в холодному повітрі, і сива її голова, похилена на бік, торкалася перед весняних хмар.

Вічна слава, вашому імені, мамо Маріє, красоті вашій.

Не було у вас дорогих черевиків, не душилися ви паризькими духами, а душились полином та коноплями. Не було ні шовку ні сезонних капелюшків, ні кованих сундуків із замками… Але закордон ще приїде до вас, приїде подивитись на вашу піч під небом, на сухенькі гвоздики од пристріту в пічурці, на ваш пам’ятник, і, якщо є нас віті хоч краплина сумління, він поклониться вашій красі, дорога наша матір, слов’янко, українко дорога.

Хай же знає весь світ, як висіли ви, мамо, на старій груші, за други своя у велику всесвітню війну, в українському кривавому селі, на Вкраїні кровавій.»

Слово вчителя

Так описати картину страти міг лише кінорежисер.


  1. Закріплення вивченого матеріалу

Складання сенкану

  1. Іменник

  2. Прикметник (3-4)

  3. Дієслово (3-4)

  4. Фраза, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

  5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

Приклад

О.Довженко

Талановитий, справедливий,феноменальний

Творить, відкриває,бореться

Відкрив нові шляхи у світовому кіномистецтві

Режисер-новатор


  1. Висновки. Узагальнення матеріалу, оцінювання учнів.

- На вашу думку, чи виправдало висловлювання Чарлі Чапліна про роль Довженка у слов’янському кінематографі?

VІІ. Домашнє завдання.

  1. Скласти кросворд, у якому ключове слово – Довженко

  2. Переглянути кінофільм, створений О.Довженком (на вибір),

написати есе

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методична розробка уроку Підготувала викладач світової літератури...
«Джеймс Джойс. «Джакомо Джойс» шедевр модерністської прози» представляє собою матеріали уроку-проекту, які дають можливість через...

Методична розробка
«Методична розробка уроку виробничого навчання з використанням інноваційних виробничих І педагогічних технологій. Спеціальність «слюсар...

Методична розробка уроку з історії України
Обладнання: документи, ілюстрації, портрети діячів культури, мультимедійний проектор

Методична розробка уроку змагання у 9 клас
...

План проведення семінару-практикуму вчителів художньої культури Місце проведення
Місце проведення: комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня школа І ііі ступенів №6»

Методична розробка уроку виробничого навчання на тему: «Бухгалтерський...
Методична розробка виконана на основі досвіду роботи майстра виробничого навчання ліцею з підготовки робітників професій «Конторський...

Методична розробка та вимоги до неї
Методична розробка це посібник, що розкриває форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології...

Методична розробка та вимоги до неї
Методична розробка це посібник, що розкриває форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології...

Управління культури, національностей та релігій київської обласної...
Метри українського кіно: методико-бібліографічна довідка у двох частинах: до ювілею О. П. Довженка, С. Й. Параджанова, М. П. Мащенка,...

Основи художньої культури
Тема: Художні напрями І стилі. Періодизація розвитку художньої культури. Поняття «стиль епохи», «національний стиль», «індивідуальний...

Методична розробка «методика проведення уроку «творча майстерня побудови знань»
Методична мета: Активізація самостійної творчої роботи учнів шляхом впровадження технології «Творча майстерня»

Методична розробка інтегрованого уроку інформатика+біологія викладачів: інформатики
Тема уроку: Електронні таблиці. Оцінка продуктів харчування. Складання добового меню в програмі Microsoft Excel

Методична розробка уроку Предмет: «Основи галузевої економіки та підприємництва»
Підготовка та проведення уроку засвоєння нових знань з основ економіки

Конспект уроку художньої культури
Заходу І сходу;вчити визначити особливості культури країн Заходу І сходу; розвивати вміння сприймати твори різних культур та порівнювати...

Уроку. Вивчення особи письменника. Обладнання
Мета. Допомогти учням осмислити творчу постать І. П. Котляревського та його місце в українській літературі, проаналізувати поему...

Методична розробка «методика проведення уроку з використанням технології «творча майстерня»
Методична мета: Активізація самостійної творчої роботи учнів шляхом впровадження технології «Творча майстерня»

Давньогрецька культура
Греції; визначити місце грецької культури в античній та світовій культурі; розвивати вміння порівнювати релігійні уявлення та культурні...

Методична розробка уроку української літератури «Категорія добра І зла в літературі»
Завдання випереджувального характеру отримали декілька учнів ще до проведення уроку. Вони мали час знайти інформацію, провести своє...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт