Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Походження, еволюція та зміст поняття „культура” - 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності...

1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності 4 Тема Культура на українських землях у найдавніші часи 28





Сторінка2/54
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   54

Походження, еволюція та зміст поняття „культура”


Культура як зміст і певна характеристика життєдіяльності людини і суспільства – явище багатогранне. Одні під культурою розуміють цінності духовного життя. Інші, звужуючи це поняття, відносять до культури лише ідеологію, яка повинна обслуговувати сферу виробництва. Взагалі слово “культура” походить від латинських слів colo, colere (щось вирощувати, доглядати, обробляти). Звідси culturare (вирощений, оброблений людською працею, доведений до досконалості). До середини І ст. до н.е. ці слова пов’язувалися саме із землеробською працею. Поступово поняття

„культура” поширюється на такі сфери людської діяльності, як виховання, навчання, вдосконалення самої людини й уживається у ширшому значенні

– стосовно духовно-практичної діяльності людини.
Так, відомий римський оратор Марк Тулій Цицерон у своїй праці

„Тускуланські бесіди” називає філософію культурою душі. Щоб стати філософом, уважає він, треба наполегливо вдосконалювати свої розумові здібності, плекати розум, обробляти його, як селянин землю. Отже, основний зміст культури Цицерон убачав у розвитку мисленнєвої діяльності людини, вдосконаленні її духовного світу. Завдяки Цицерону була зроблена перша спроба вживання слова “культура” як теоретичного гуманітарного терміна, синоніма вихованості та освіченості людини.

В епоху Середньовіччя, з розвитком феодальних відносин, перетворенням замків і монастирів в осередки міської культури поняття

„культура” асоціюється з міським укладом життя. Культура пов’язується з духовністю та релігійністю.

На межі Середніх віків і Нового часу поняття культури набуло світоглядно-морального змісту та пов’язується з досконалістю й активізацією інтелектуального та творчого потенціалу людини. Це пов’язане з великими соціальними зрушеннями в Західній Європі – першими буржуазними революціями, початком промислового перевороту.

Німецький учений Самуель Пуфендорф (1632 – 1694) у 1684 р. уперше вживає слово “культура” як самостійний термін для позначення духовного світу людини, котра починає усвідомлювати себе силою, здатною протистояти “натурі” (природі), а “культурна” європейська людина Нового часу наділяється якостями, що значно відрізняють її від “природної” людини минулого та звичайного тваринного існування. Перед мислителями постають питання про сутність нового середовища життя, яке створюється людиною на противагу природі, про його вплив на саму людину, про те, лихом чи благом є новий, штучно створюваний людиною світ. Відповідно культура пов’язується зі світосприйняттям, світобаченням, світовідчуттям того чи іншого народу, який займає певний географічний простір.

В епоху Просвітництва поняття культури набуває ще ширшого змісту. Італійський мислитель Джакомо Віко (1668 – 1744) відводив культурі вирішальну роль у суспільному розвиткові. Французький філософ Шарль Монтеск’є (1689 – 1755) у праці “Про дух законів” доводив, що розвиток культури того чи іншого народу залежить від розміру території держави, від клімату, географічного середовища, ґрунту. Французький просвітитель Жан-Жак Руссо (1712 – 1778) протиставляв культуру “чистій природі”. Згідно з його теорією, культуру почали розуміти як “людяність” на противагу “природності”, “тваринності”. Звідси віра в те, що культура – це чиста духовність, яка можлива лише у філософській, науковій і художній творчості. Вважалося, що культуру в суспільстві можна утвердити шляхом піднесення рівня освіти народу, звільнення його від усіляких забобонів, релігійних вірувань, утопічних уявлень з метою побудови “розумної держави” і встановлення таких же суспільних
відносин.

Майже всі просвітницькі концепції культури базувалися на ідеї загальності людського розуму та його законів; вони природно пов’язали культуру з тими перевагами і благами, які несуть людині вдосконалення й застосування розуму. Французькі просвітителі вважали, що

„культурність”, „цивілізованість” нації чи країни, на противагу

„дикунству” і „варварству” первісних народів, полягають у „розумності” суспільних порядків, вимірюються сукупністю досягнень у галузі науки й мистецтв. Однак просвітницькі уявлення про культуру розвіялися під тиском реального суспільного життя ранньобуржуазного суспільства.

Пізніше теоретики наштовхнулись на проблему суперечностей у культурному прогресі людства. Німецький поет, драматург і теоретик мистецтва Фрідріх Шіллер (1759 − 1805) досить точно побачив суперечність між природою й культурою, однобічність людини, яка відірвалася від природи та замкнулася у штучно витвореному нею світі культури. З осмислення суперечностей культури і цивілізації починає відлік сучасний підхід до культури як складного суспільно-історичного явища.

На сьогодні у повсякденному житті слово “культура” розуміють і як те, що характеризує людину в сфері соціальної поведінки, зокрема її тактовність, повагу до інших людей, делікатність, уміння завжди знайти міру свого вчинку. Широко розповсюджене ототожнення культури з освіченістю. При цьому не з тим типом освіченості, котрий виступає синонімом ерудиції, накопиченої розумом інформації, а з тим її змістом, що начебто “осідає” у внутрішньому світі особистості, роблячи її носієм якостей, прийнятих як культурні.

Інколи в повсякденному вжитку слово “культура” застосовують для характеристики якісного стану тих чи інших явищ. У цьому ключі й випускають книги з найменуваннями: „Культура мовлення”, „Культура почуттів”, „Культура житла”, „Про культуру продажу товарів” тощо. І хоча це не зовсім буденне, швидше – літературно-публіцистичне слововживання, але його витоки слід убачати саме у буденній свідомості.

Прийнято й розуміння культури як того, що є специфічним для міського способу життя на противагу сільському. Досить часто термін “культура” наближається до оціночної характеристики форм зовнішньої поведінки людини, виступає як інша назва дотримання норм етикету.

„Некультурно поводитесь” – ця поширена фраза явно виражає негативну оцінку того, хто порушує загальноприйняті норми. Філософи ж намагаються трактувати слово “культура” у широкому розумінні. Згідно з цим трактуванням, культура охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, які вироблені впродовж історії людства.

Як бачимо, поняття “культура” багатозначне, може використовуватися та вживатися у найрізноманітніших (часто
протилежних один одному) значеннях. Ще у 60-их рр. ХХ ст. американські культурологи А.Кребер та К.Клакхон, аналізуючи лише американську культурологію, наводили 237 дефініцій (визначень). Нині ці підрахунки безнадійно застаріли. Підвищений інтерес до вивчення культури спричинив лавиноподібне зростання позицій щодо його тлумачення. Ледве не кожен автор дає власне визначення культури. Таке семантичне (змістове) розмаїття визначень свідчить про поліфункціональність, складність світу культури й поняття, яке його виражає.

Певну ясність у розуміння поняття «культура» внесла Всесвітня конференція з культурної політики, проведена під егідою ЮНЕСКО 1982 року. Вона прийняла декларацію, в котрій культура тлумачиться як комплекс характерних матеріальних, духовних, інтелектуальних і емоційних рис суспільства, що включає не лише різні мистецтва, а й спосіб життя, основні правила людського буття, систему цінностей, традицій та вірувань. Виходячи з усього вище зазначеного, спробуємо дати загальноприйнятне визначення терміна “культура”:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   54

Схожі:

Розписка
До початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на матеріальні цінності здані в бухгалтерію І всі матеріальні...

До Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків...
До початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на матеріальні цінності здані в бухгалтерію І всі матеріальні...

Товаро-матеріальних цінностей
До початку проведення інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на товарно-матеріальні цінності, здані в бухгалтерію,...

Урок №59 Тема. Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння...
Виховна: виховувати культуру усного І писемного мовлення; культуру поведінки, командний дух

Конспект занять з витинанки. Тема: симетричне вирізування. Виготовлення...
Мета: закріпити поняття про симетрію, вдосконалити вміння вихованців у симетричному вирізуванні. Ознайомити з прийомами складання...

Тема 1 Вступ. Загальне поняття про журналістику Журналістика
Г. Р. Корицька, кандидат філологічних наук, завідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної...

1. У міську аптеку поступив рецепт на етиловий спирт. Яка кількість...
На аптечний склад поступили товарно-матеріальні цінності від ат “Дарниця” в відповідність з договором про постачання. Який відділ...

Урок з української мови в 4 класі Тема: Частини мови. Загальне поняття
Сьогодні на уроці ми починаємо вивчати частини мови. Вивченням частин мови займається такий розділ граматики, як морфологія

Тема. Загальне поняття про іменник (питання, значення, роль та зв'язок...
Формувати в учнів вміння розпізнавати іменник за його істотними ознаками, розрізняти назви істот І неістот

Урок №1
Моральне виховання виступає провідним чинником всебічного гармонійного розвитку особистості. Морально-духовні цінності кожної особистості...

До Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання,...
До здійснення інвентаризації усі прибуткові та видаткові документи на товарно-матеріальні цінності внесено до звітів (реєстрів) І...

Урок в 10 класі Тема: Культура України від найдавніших часів до ХVІІІ століття
Мета: узагальнювати знання учнів про художню культуру України від найдавніших часів до ХVІІІ століття; закріпити знання з мистецтва;...

Тема: Українська народна вишивка Мета
...

Цінні папери грошові документи, що засвідчують право володіння або...
Державного бюджету в дорозі, активи державного бюджету за взаємними розрахунками, товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в...

Загальне поняття про іменник
Вона викличе лише позитивні емоції та інтерес у молодших школярів при вивченні теми «Іменник»

Словник термінів аксіологія
Аксіологія (від грец. – цінність вчення) – вчення про цінності, теорія цінностей. А. загальна вивчає цінності, їхні ієрархії та системи;...

Мова І суспільство. Постколоніальний вимір у книжці висвітлено питання...
Кпрс на українських теренах І її роль у формуванні сучасного двомовного соціуму України. Основні поняття соціолінгвістики – мовна...

Тема Музична культура Урок Музична культура
До первісних музичних інструментів належали також скребки, що звучали в результаті тертя палички по зазубреному граю дерев’яної чи...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт