Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Інноваційні технології в розвитку наукової думки сьогодення: теоретико-практичний аналіз та науково-аналітичні коментарі монографія

Інноваційні технології в розвитку наукової думки сьогодення: теоретико-практичний аналіз та науково-аналітичні коментарі монографія





Сторінка1/17
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Інноваційні технології в розвитку наукової думки сьогодення: теоретико-практичний аналіз та науково-аналітичні коментарі

монографія

м. Кіровоград 2015

ББК-74.580

УДК-378.108

ISBN 978-966-8599-36-7


Інноваційні технології в розвитку наукової думки сьогодення: теоретико-практичний аналіз та науково-аналітичні коментарі: - Василевич Л.Ф., Василевич М.Л., Астаф’єва М.М., Бодненко Д.М., Семеняка С.О., Дереновський Р.М., Заболотна О.В., Євсюков О.Ф., Кляп М.І., Кляп М.П., Моца А.А., Накашидзе І.С., Ястремська Н.Є. – Кіровоград, КП «Поліграфія», 2015.– 168 с.


Рекомендовано Вченою радою Міжрегіональної академії управління персоналом

(протокол № 10 від 18 листопада 2015 р.)


Рецензенти: Чернуха Надія Миколаївна – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри історії та теорії педагогіки Київського університету ім. Б.Гринченка

Рижиков Вадим Степанович – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії і методики професійної освіти Міжрегіональної Академії управління персоналом
(м. Київ)

Скловський Ігор Зіновійович – доктор філософських наук, професор кафедри суспільних наук та документознавства Кіровоградського національного технічного університету

У колективній монографії вперше представлено науково обґрунтовану теоретично-практичну характеристику наукових досліджень в галузі професійної освіти. Розкрито і теоретично обґрунтовано особливості призначення судової експертизи, математизація суспільно-гуманітарних спеціальностей та жанр сонета у творчості Яра Славутича, проблемне навчання в професійно-педагогічній підготовці майбутніх викладачів вищої аграрної школи: функції, концепція, структура, зміст та інноваційні методи роботи сучасного вищого навчального закладу, методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності банківських послуг.

Василевич Л.Ф., Василевич М.Л., Астаф’єва М.М., Бодненко Д.М., Семеняка С.О., Дереновський Р.М., Заболотна О.В., Євсюков О.Ф., Кляп М.І., Кляп М.П., Моца А.А., Накашидзе І.С., Ястремська Н.Є. - Кіровоград, КП «Поліграфія», 2015.– 168 с.

З М І С Т
Василевич Леонід Федорович, Василевич Максим Леонідович, Астаф’єва Марія Миколаївна, Бодненко Дмитро Миколайович, Семеняка Світлана Олексіївна

МАТЕМАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО – ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ…………………………………………….


4



Дереновський Руслан Миколайович, Заболотна Оксана Володимирівна

ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ…….

38



Євсюков Олександр Феліксович

ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ АГРАРНОЇ ШКОЛИ: ФУНКЦІЇ, КОНЦЕПЦІЯ, СТРУКТУРА, ЗМІСТ………….



65



Кляп Маріанна Іванівна, Кляп Михайло Петрович, Моца Андрій Андрійович

ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ РОБОТИ СУЧАСНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ………………………………….…………...

97



Накашидзе Ірина Сергіївна

ЖАНР СОНЕТА У ТВОРЧОСТІ ЯРА СЛАВУТИЧА……………….

129



Ястремська Наталія Євгенівна

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ…….


161

УДК 681.3+004
МАТЕМАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Василевич Леонід Федорович,

Василевич Максим Леонідович,

Астаф’єва Марія Миколаївна,

Бодненко Дмитро Миколайович,

Семеняка Світлана Олексіївна
Анотація. У роботі аргументується теза, що суспільно-гуманітарні науки повинні мати свій математичний апарат. На конкретних прикладах проілюстровано, що ефективним та найбільш адекватним математичним апаратом для зазначених галузей є теорія нечітких множин та нечітка логіка. Аргументована також необхідність системного підходу при проведенні досліджень. На підставі цього запропоновано передбачити в освітніх програмах суспільно-гуманітарних спеціальностей університетів (філософія, соціологія, економіка, менеджмент та ін.) формування дослідницьких компетентностей системного аналізу та використання математичного апарату теорії нечітких множин.

На основі системного підходу та застосовуючи математичний апарат нечіткої логіки, розглянуто також деякі задачі: економічний закон взаємодії капіталів, центральний принцип нечіткої фізичної економіки, багатокритеріальна оцінка професійної компетентності викладача вищого навчального закладу.

Ключові слова та терміни: нечітка множина, нечітка логіка, лінгвістична змінна, терм лінгвістичної змінної, нечітке висловлення, функція належності, система, системний аналіз, нечітка математична філософія, нечітка фізична економіка, центральний принцип нечіткої фізичної економіки, закони нечіткої фізичної економіки, компетентність, професійна компетентність викладача вищого навчального закладу, оцінка компетентності, математизація суспільно-гуманітарних спеціальностей.

Математизация общественно гуманитарных специальностей

Василевич Леонид Федорович,

Василевич Максим Лелнидович,

Астафъева Мария Николаевна,

Бодненко Дмитрик Николаевич,

Семеняка Светлана Алексеевна

Аннотация. В работе аргументируется тезис, что общественно-гуманитарные науки должны иметь свой математический аппарат. На конкретных примерах проиллюстрировано, что эффективным и наиболее адекватным математическим аппаратом для указанных отраслей является теория нечетких множеств и нечеткая логика. Аргументирована также необходимость системного подхода при проведении исследований. На основании этого предложено предусмотреть в образовательных программах общественно-гуманитарных специальностей университетов (философия, социология, экономика, менеджмент и др.) формирование исследовательских компетенций системного анализа и использования математического аппарата теории нечетких множеств.

На основе системного подхода и применяя математический аппарат нечеткой логики, рассмотрены также некоторые задачи: экономический закон взаимодействия капиталов, центральный принцип нечеткой физической экономики, многокритериальная оценка профессиональной компетентности преподавателя высшего учебного заведения.

Ключевые слова и термины: нечеткое множество, нечеткая логика, лингвистическая переменная, терм лингвистической переменной, нечеткое высказывание, функция принадлежности, система, системный анализ, нечеткая математическая философия, нечеткая физическая экономика, центральный принцип нечеткой физической экономики, законы нечеткой физической экономики, компетентность, профессиональная компетентность преподавателя высшего учебного заведения, оценка компетентности, математизация общественно-гуманитарных специальностей.

Mathematization of social-humanitarian specialties

Leonid F. Vasylevych,

Maxim L. Vasylevych,

Mariya M. Astafieva,

Dmytro M. Bodnenko,

Svetlana O. Semenyaka

Abstract. The paper discusses the thesis that the social-humanitarian sciences should have their own mathematical apparatus. Specific examples illustrate that the most effective and appropriate mathematical tools for these industries are the theory of fuzzy sets and fuzzy logic. Also the need of a systematic approach in research is argued. On this basis the provision of the formation of the research competencies of the system analysis and using the mathematical apparatus of fuzzy sets in the educational programs of the social-humanitarian specialties of the universities (philosophy, sociology, economics, management, etc) is proposed. 

Based on a systematic approach and applying the mathematical apparatus of fuzzy logic some problems are considered: the economic law of the interaction of capital, the central principle of fuzzy physical economy, multicriterial assessment of the professional competence of the university teacher.

Keywords and terms: fuzzy set, fuzzy logic, linguistic variable, linguistic variable term, fuzzy expression, membership function, system, system analysis, fuzzy mathematical philosophy, fuzzy physical economy, the central principle of fuzzy physical economy, fuzzy physical economy laws, competence, professional competence of the teacher of the university, assessment of competence, mathematization of the social-humanitarian specialties.

1. Нечітка математична філософія

Взаємозв’язок математики й філософії сягає своїм корінням у глибоку давнину. Перша філософська школа, заснована Піфагором у VI ст. до н. е., виняткового значення у пізнанні надавала числам. Головна філософська доктрина піфагорійців полягала в тому, що число є сутністю всіх речей. Фізичні, етичні, соціальні, мистецькі, релігійні поняття отримали математичне забарвлення. Математика у піфагорійців була знаряддям пізнання світу, а науці про числа відводилося провідне місце у світоглядній системі, тобто філософія фактично ототожнювалася з математикою. Без числа неможливо нічого ні зрозуміти, ні пізнати – вважали вони. Цю ж думку висловив Галілей: «Книга природи написана мовою математики».

Переконливими прикладами взаємозв’язків математики й філософії впродовж усієї історії їх існування є три так звані кризи основ математики (поява ірраціональних чисел, народження диференціального та інтегрального числення, неевклідові геометрії), що спричинилися не лише до народження нового наукового (математичного) знання, а й формування нового філософського світогляду та методів пізнання світу. Невипадковим є й той факт, що переважна більшість видатних філософів минулих часів (Піфагор, Платон, Аристотель, Декарт, Ньютон, Лейбніц, Кант, Гільберт, Рассел та ін.) були математиками за освітою та / або родом занять. Серед сучасного покоління вчених філософів спостерігаємо збільшення частки «чистих» гуманітаріїв, що призвело, зокрема, до непродуктивних спроб розв’язувати сучасні філософські задачі й проблеми без використання математичного інструментарію.

Не маємо на меті зводити до математичних теорем досягнення філософії, уподібнюючись Спінозі, який безуспішно брався аксіоматизувати етику – не все можна аксіоматизувати й формалізувати. Хочемо лише показати, що сучасна філософія може взяти на «озброєння» у якості інструментарію сучасний математичний апарат, який найбільше підходить до її задач і, в цьому сенсі, може бути математичною. Як зазначає Лукасевич, філософія постійно потребує перебудови на основі нових наукових методів і нової логіки. І ця широкомасштабна задача, на думку вченого, повинна вирішуватися цілими поколіннями молодих науковців, які володіють більш потужними розумовими здібностями і новими знаннями. Треба думати, що це приведе до розвитку і побудови нових раціоналістичних методів у науковому пізнанні з використанням нових сучасних математичних засобів. Цей процес нескінченний, як нескінченним є людське пізнання [8].

Таким адекватним математичним апаратом для філософії вважаємо теорію нечітких множин і нечітку логіку, основи яких були закладені пів століття тому американським математиком Заде [15]. Філософською основою нечіткої логіки є створені у першій половині ХХ століття згаданим вище Яном Лукасевичем (філософом та математиком) і, незалежно від нього, філософом (і математиком) Ніколаєм Васил’євим «неаристотелевих логік» – логік без аристотелевого закону протиріччя: «неможливо, щоб протилежні твердження були водночас істинні» (подібно до того, як неевклідові геометрії – є геометріями без аксіоми паралельності Евкліда). Саме у нечіткій логіці протилежні твердження можуть одночасно бути істинними, а крім двох крайніх положень «так» (або «істинно») та «ні» (або «хибно») існують проміжні стани («не зовсім так», «не зовсім хибно»).

При застосуванні основних законів філософії до конкретних явищ, виникає питання: «Коли цей закон починає діяти?». Наприклад, закон переходу кількісних змін у якісні не дає відповіді на питання, яка кількість змін є достатньою для отримання нової якості. Одразу можна сказати, що точної (числової) відповіді й не може бути. Хоча будь-яка якість існує в межах своєї міри, однак чітких кількісних розмежувань якостей, які визначаються різними філософськими категоріями, не існує.

Візьмемо, наприклад, категорії можливість і дійсність. Перехід можливості в дійсність засновано на причинно-наслідкових зв’язках об’єктивного світу, але кількісне відношення між ними, як правило, не може бути виражено ймовірністю появи відповідної події. Область об’єктивних можливостей застосування цих категорій часто залежить і від свідомої людської діяльності, яка не адекватна стохастичним моделям. Так, перетворення можливості економічної кризи в дійсність потребує виконання сукупності нестохастичних умов. Тому для оцінки цього явища неможливо застосовувати таку кількісну характеристику як імовірність події.

Для урахування реальних можливостей (наприклад, оцінки ризику) перетворення якихось подій в небажану дійсність не підходить і математичний апарат бінарної логіки (оперує лише двома значеннями: 1 – «істинно» та 0 – «хибно»), який тільки обмежує можливості наук, у яких він застосовується. Цей недолік успішно усувається за допомогою теорії нечітких множин та нечіткої логіки. Існуюча семантична та природна відмінності в аксіоматиці теорії ймовірностей та теорії нечітких множин робить математичний апарат останньої найбільш адекватними до задач філософії.

Так, для приблизних суб’єктивних міркувань або оцінок за умов невизначеності можна застосовувати такі математичні поняття теорії нечітких множин, як нечітка множина (НМ), нечітка величина (НВ), лінгвістична змінна (ЛЗ), нечітке висловлення (НВ) та нечітке лінгвістичне висловлення (НЛВ).

Нечітка множина (fuzzy set) – це сукупність елементів довільної природи, відносно яких неможливо з цілковитою упевненістю стверджувати – належить той чи інший елемент даній множині, чи не належить.

Математично нечітка множина А визначається як кортеж виду [10]:

,

де х – елемент деякої універсальної множини (універсуму – повної множини), яка охоплює всю проблемну область Х; А(х) – функція належності, яка кожному елементу хХ ставить у відповідність число, що належить проміжку 0;1, і характеризує ступінь цієї відповідності. Для дискретної НМ використовують наступне позначення:

Якщо , то це означає, що елемент достовірно (абсолютно) належить (відповідає) множині А, а якщо , то – точно (абсолютно) не належить (не відповідає). Чим вищий ступінь достовірності того, що елемент х належить (відповідає) нечіткій множині А, тим значення функції належності А(х) ближче до одиниці. І навпаки, чим нижчий ступінь достовірності того, що елемент х належить (відповідає) нечіткій множині А, тим значення функції належності А(х) ближче до нуля. Значення функції належності називають ступенем належності.

Наприклад, якщо універсум закону протиріччя Аристотеля представити множиною , де – «висловлення істинне», – «висловлення хибне», то нечітка множина А може мати вигляд: . Цю нечітку множину потрібно розуміти так: достовірність того, що висловлення хибне значно більша достовірності, що висловлення істинне, бо ступінь належності множині А елемента більший, ніж ступінь належності цій множині елемента (належність елементів до множини ієрархічно упорядкована).

Для неперервної НМ функція належності задається аналітично або графічно (рис.1).



Рис.1. Функція належності неперервної НМ

Носієм s нечіткої множини А називається підмножина універсуму, всі елементи якої мають ненульові ступені належності: .

Ядром r нечіткої множини А називається підмножина універсуму, елементи якої мають ступінь належності рівний одиниці: .

-зрізом () нечіткої множини А називається підмножина універсуму, всі елементи якої мають ступінь належності не менший за : . Значення називають -рівнем.

Висотою нечіткої множини А називається точна верхня межа його функції належності: .

Нечітка множина називається нормальною, якщо її висота дорівнює одиниці, в іншому випадку – субнормальною.

Нормалізація (перетворення субнормальної нечіткої множини А до нормальної ) очевидно здійснюється за процедурою .

На практиці найчастіше застосовуються трапецієвидні функції належності (бокові гілки є лінійними функціями), що значно спрощує математичні операції з НМ, не знижуючи при цьому загальності результатів 10. У цьому випадку нормальна НМ повністю визначається чотирма елементами а її функція належності задається формулою



Ліва гілка цієї функції має вигляд:

; ,

а права гілка –

; .

Процес пізнання математично відповідає зменшенню носія s та ядра r відповідної НМ і перетворенню субнормальної нечіткої множини в нормальну та повинен бути заснований на парадигмі відсутності абсолютно достовірних істин.

Використання лінгвістичних змінних, які більш адекватно описують характер людського мислення та використовують мову, яка ближча до природної мови, дозволяє отримати кращі результати при розв’язуванні різноманітних задач прийняття рішень за умов невизначеності інформації [5,10].
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Вих. №19/09-14/696-oг/МЮ/вгсу від 19. 09. 2014 року міністерство юстиції україни
Тб «Електронні торги України» з продажу майна товариство з обмеженою відповідальністю "інноваційні технології 2005" (тов "інноваційні...

Вих. №09/07-14/502-oг/МЮ/вгсу від 09. 07. 2014 року міністерство юстиції україни
Тб «Електронні торги України» з продажу майна товариство з обмеженою відповідальністю "інноваційні технології 2005" (тов "інноваційні...

Науково-дослідна робота як одна із технологій
Адже такі вміння є гарним підґрунтям для подальшої наукової діяльності підростаючого покоління, створюють умови для швидкої адаптації...

Інноваційні педагогічні технології в сучасній дошкільній освіті
Вони забезпечують умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на...

Інноваційні педагогічні технології в сучасній дошкільній освіті
Вони забезпечують умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на...

Думки з приводу технології «ноосферна освіта». Стаття думки з приводу...
До написання думок з приводу ноосферної освіти спонукали мене реалії життя, оскільки почала впроваджувати в свою навчально-педагогічну...

Звіт з наукової та
Наявність та склад наукових підрозділів, у тому числі природоохоронних науково-дослідних відділень. Відповідальний працівник за організацію...

Проекту
Розробити особистий теоретико-практичний журнал-помічник, який буде служити додатковим роздатковим матеріалом на уроках –конкурсах,...

Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет...
Залучення вчених, аспірантів, здобувачів, студентів до наукової дискусії, стимулювання І підтримка наукової діяльності в Україні

Шановні викладачі економічної теорії (політичної економії)! Запрошуємо...
«економічна теорія та економічна політика: сьогодення та перспективи розвитку»

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «україна» інститут...
Галунько В. В. Людина І держава : монографія / Валентин Васильович Галунько, Володимир Іванович Милько. – К. Університет «Україна»,...

Умови
Проводить аналіз даних бухгалтерського обліку та звітності, у тому числі щодо причин зростання дебіторської та кредиторської заборгованості...

Витяг із протоколу №2 засідання педагогічної ради
Про узагальнення досвіду роботи вихователя Шабленко Г.І. з проблеми «Інноваційні оздоровчі технології в освітньому процесі»

Технології креативної освіти як складова створення інноваційного...
Комунальна установа «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради Дніпропетровської області

Ярослава Мудрого На правах рукопису Вікторія Сергіївна Мілаш удк...
Розділ Розвиток наукової думки про договір у господарському обороті

Традиційні та інноваційні технології в сучасному уроці. Підготувала...
Лише добре знаючи свій предмет І постійно удосконалюючи свою майстерність, можна навчити інших

Що таке передовий педагогічний досвід?
Тема. Перспективний педагогічний досвід та інноваційні технології у освітньому просторі

Науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса»
Марченко Володимир Миколайович, (приватний нотаріус, шеф-редактор Науково-практичного журналу ”Мала енциклопедія нотаріуса”, Президент...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт