Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Квнз «Харківська академія неперервної освіти» Рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2012/2013 навчальному році

Квнз «Харківська академія неперервної освіти» Рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2012/2013 навчальному році





КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»
Рекомендації

щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2012/2013 навчальному році
Кротова І.В., методист Центру

Аналізу та прогнозування розвитку освіти
І. Аналіз виконання завдань учасниками ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури

у 2011/2012 н. р.

Учасникам ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури було запропоновано виконати 6 завдань з мови (на перевірку знань з лексики і фразеології; орфографії та орфоепії; граматики; морфології; стилістики; синтаксису та пунктуації) і 4 блоки завдань з літератури (твір; історія літератури; теорія літератури; художньо-ідейний аналіз поезії або прози).

Серед завдань з мови для учнів 8 класів найскладнішим виявилося створення власного висловлення та підбір синонімів. Це означає, що учні не володіють достатнім словниковим запасом, не вміють логічно мислити, не розуміють значень багатьох слів, що і призводить до збіднення лексики. Окрім того, синоніми – це те багатство української мови, яким складно оволодіти російськомовному населенню. При створенні власного висловлення діти не можуть сформулювати тезу, не наводять прикладів, припускаються великої кількості граматичних і лексичних помилок (знов-таки через бідний словниковий запас і відсутність мовленнєвих навичок).

Одночасно слід звернути увагу на те, що з року в рік завдання з літератури залишаються для учнів складнішими, ніж завдання з мови. При виконанні завдань з літератури більше 40% учнів 8 класів виявили невміння логічно і послідовно висловлювати свої думки, відсутність навичок написання творчих робіт. Найскладнішим для всіх восьмикласників виявилися завдання з теорії літератури. Тільки 3 учні цієї паралелі, які посіли І місце, змогли в повному обсязі описати особливості драматичного твору, навести приклади та визначити особливості творення образу-характеру в п’єсі. Утруднення знов викликав художньо-ідейний аналіз поезії (створення паспорту твору). Лише 4 учениці (із числа переможців) змогли набрати за це завдання від 9 до 10 балів із 10 можливих. Це свідчить про те, що художньо-ідейному аналізу поезій не приділяється належна увага вчителями української літератури, не прищеплюються навички цього аналізу учням, не надається практична допомога школярам, оскільки самі педагоги володіють цим питанням не на достатньому рівні.

Для більшості учнів 9 класів найскладнішим завданням з мови виявилося створення власного висловлення та синтаксичний розбір речення. Учні створили досить примітивні за змістом твори, не дотримуючись відповідної структури; не змогли сформулювати тезу й навести приклади. Окрім того, у творах виявлено велику кількість лексичних і граматичних помилок. Під час синтаксичного розбору речення дев’ятикласники не характеризували його члени, не розрізняли сполучники і сполучні слова, неправильно визначали складені присудки, а також не змогли вказати типи підрядних речень і вид підрядності.

Із завданнями з літератури учні 9 класів, як і восьмикласники, впоралися гірше, ніж із завданнями з мови. Найскладнішим для них, як і кожного року, виявилося завдання з теорії літератури та художньо-ідейний аналіз поезії. Майже всі учні не змогли охарактеризувати жанр елегії, навести приклади таких творів у художній літературі.

Проаналізувати поезію (тобто створити паспорт твору) за запропонованими питаннями не зміг у повному обсязі жоден учасник.

Ще нижчі результати, ніж восьмикласники, показали учні 9 класів при написанні твору. Більшість із них виявила не лише невміння логічно мислити і будувати власне висловлення, а й незнання змісту творів Г.С.Сковороди, Г.Квітки-Основ’яненка та фактів біографії Т.Г.Шевченка, за якими було запропоновано теми творів. Окрім того, учні припустилися великої кількості лексичних, стилістичних і граматичних помилок, які вплинули на зниження балів за твори.

Учні 10 класів найгірше з усіх паралелей впоралися із власним висловленням з мови. Жоден із десятикласників не зміг написати твір на максимальну оцінку – 10 балів. Оскільки необхідно було створити власне висловлення, дотримуючись структури, яка пропонується на ЗНО, то можна зробити висновок, що школярі не готові до цих випробувань. Вони не вміють формулювати тезу, примітивно аргументують її; не наводять приклади, а якщо й наводять, то виявляють при цьому незнання історичних фактів, змісту програмових художніх творів. Окрім того, десятикласники мають дуже бідний словниковий запас, не використовують синоніми, через що припускаються великої кількості лексичних і стилістичних помилок; не володіють навичками логічно викладати свої думки.

Утруднення виникли й при виконанні синтаксичного розбору як словосполучення, так і речення. Склалося враження, що більшість учнів навіть не знайомі з поняттям «синтаксичний розбір словосполучення», оскільки виконують його схематично, не вказують вид зв’язку, не розрізняють типи. Здійснюючи синтаксичний розбір речення, учні цієї паралелі надавали неповну характеристику речення, припускалися суттєвих помилок при його аналізі, особливо при визначенні виду підрядної частини. Переважна кількість учасників не характеризує члени речення (ПП, СП, ПДП, ІСП тощо), тобто взагалі не знає, що це треба робити. Отже, це вказує на серйозні прогалини у роботі вчителів із тем, які стосуються синтаксису.

При виконанні завдань з літератури учні 10 класів, як і восьмикласники та дев’ятикласники, показали набагато нижчі результати, ніж при виконанні завдань з мови. Найскладнішими для них, на відміну від учнів 8 і 9 класів, виявилися завдання на знання історії, теорії літератури та текстів художніх творів, біографії письменників; а також, як і для школярів усіх паралелей, художньо-ідейний аналіз поезії. Проаналізувати поезію за запропонованими запитаннями в повному обсязі не зміг жоден учень. Лише двоє переможців, які посіли І місце, змогли виконати художньо-ідейний аналіз на достатньому рівні. Саме за це завдання учні 10 класів отримали найбільше «нулів». Оскільки з року в рік виникає така ситуація (навіть кожного разу погіршується), то це свідчить про те, що вчителі самі не володіють навичками художньо-ідейного аналізу твору.

Аналіз виконання всіма учасниками олімпіадних завдань виявив, що загалом найкращі результати серед усіх паралелей показали учні 11 класів. Та поряд із цим необхідно зазначити, що типовими недоліками при виконанні усіх завдань з мови були пунктуаційні, лексичні та граматичні помилки (особливо при створенні власного висловлення).

Складним для одинадцятикласників виявилося визначення видів зв’язку у словосполученнях і синтаксичний розбір одного з них. Учні плутають керування, прилягання та узгодження або взагалі не розуміють, які види зв’язку треба визначити. Внаслідок цього за це завдання 24 учасники набрали від 0 до 0,75 бала із 4-х можливих.

Серед завдань з літератури найскладнішим для одинадцятикласників, як і кожного року, виявилося творче завдання з теорії літератури. Лише дві учениці змогли в повному обсязі розкрити специфіку поняття «неокласика» за поданим планом і отримати максимальний бал – 10. Ще 6 учасників упоралися із цим завданням на 8 – 9 балів, решта – виконали близько половини, а 21 учень набрав від 0 до 1 бала. Це означає, що останні абсолютно не володіють програмовим матеріалом з української літератури, оскільки творчість неокласиків вивчається в курсі 11 класу на прикладах кількох письменників (М.Рильського, М.Зерова).
ІІ. Рекомендації щодо підвищення якості підготовки

учнів до олімпіади

Керівникам Р(М)МО:

  1. Виявити філологічно обдарованих дітей, спланувати та проводити роботу з ними, враховуючи нахили, здібності та зацікавленості. Особливу увагу слід приділити роботі з тими дітьми, які вже мають певні досягнення у Всеукраїнській учнівській олімпіаді з української мови та літератури й різноманітних конкурсах з української мови та літератури, – цілеспрямовано готувати їх до участі у відповідних змаганнях.

  2. Спланувати науково-методичні заходи щодо вдосконалення навичок учителів української мови та літератури здійснення художньо-ідейного аналізу тексту та створення власного висловлення відповідно до структури, яка пропонується під час ЗНО.

  3. Організувати обмін досвідом на районному (міському) рівні з питань роботи з філологічно обдарованими учнями.

  4. Налагодити співпрацю з науковими співробітниками вищих навчальних закладів.

  5. До складу журі ІІ (районного) етапу олімпіади включати найдосвідченіших фахівців, які б змогли об’єктивно підходити до визначення переможців, а відповідно якісніше формувати учнівські команди для участі у ІІІ (обласному) етапі.

Учителям ЗНЗ:

  1. При підготовці учнів до участі в олімпіаді особливу увагу приділяти підвищенню рівня мовної культури школярів, зокрема володінню ними орфографічними, орфоепічними, лексичними, стилістичними нормами; визначенню лексичного і граматичного значення загальновживаних слів; вивченню термінологічного апарату з мови, редагуванню текстів і синтаксичному розбору речень і словосполучень.

  2. Приділити належну увагу художньо-ідейному аналізу ліричного твору, прищеплювати навички цього аналізу, надавати практичну допомогу учням. Поряд із цим слід систематично підвищувати власний рівень компетентності з цього питання.

  3. Оскільки з року в рік найскладнішими для учнів є завдання з теорії літератури та художньо-ідейний аналіз поезії, пропонуємо дотримуватися такого алгоритму підготовки школярів до виконання цих завдань:

  • Із семикласниками на період проведення олімпіади необхідно повторити відомості з теорії літератури та загальні тенденції розвитку літературного процесу, зосередивши увагу на таких поняттях: художній образ та його види; мистецтво (види мистецтва, функції); фольклор (роди та жанри фольклорних творів, розвиток фольклору в Україні; пісні, що стали народними); своєрідність мистецького відтворення потоку життя (пафос, категорії «прекрасне – потворне», «комічне», «історичне»); сюжет художнього твору та його елементи (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка); літературні роди, жанри, суміжні жанри (зокрема жанри ліро-епосу); засоби художньої мови (анафора, алегорія, білий вірш, гіпербола, гумор, епітет, постійні епітети, інверсія, іронія, логічний наголос, метафора, персоніфікація, порівняння, риторичні звертання (оклики, питання); сатира, тавтологія, фразеологізм та інші); прозова й віршована мова, строфи.

  • Із восьмикласниками, окрім вищезазначеного, повторити ще й такі відомості: суспільно-побутові пісні та їх різновиди, коломийки, жартівливі пісні, мистецькі категорії («героїчне», «фантастичне», «пригодницьке», «романтичне», «автобіографічне», «символ», «художня деталь», «контраст», «мотив у художньому творі»), композиція художнього твору (сюжетні й позасюжетні елементи), засоби гумористичного зображення, ідея художнього твору, балада, повість-притча, новела, алегоричний образ, ліричний герой.

  • Із дев’ятикласниками, окрім матеріалу, вивченого в 5 – 8 класах, поглибити знання про думу, історичну пісню, філософську лірику, силабо-тонічне віршування (види рим, римування, стопи, віршовий розмір, ямб, хорей, спондей, пірихій, дактиль, амфібрахій, анапест), драму, комедію, трагікомедію, антитезу, іронію.

  • Із десятикласниками, окрім вищевказаного, особливу увагу приділити формам зображення дійсності, змісту й формі художнього твору, його проблемам, видам пафосу, засобам творення образу людини, способам передачі змісту твору, художнім засобам і прийомам (метонімія, синекдоха, оксюморон, літота, епіфора, асонанс, алітерація, багатосполучниковість, безсполучниковість, паралелізм, градація, паронімія), системі віршування (силабічна, тонічна, силабо-тонічна), особливим різновидам віршових розмірів (олександрійський вірш та гекзаметр), основним стильовим течіям, методам та їх жанрам (бароко, класицизм, просвітительський реалізм, сентименталізм, романтизм, реалізм, критичний реалізм), літературним напрямам, системам, періодизації української літератури.

  • З одинадцятикласниками, окрім вивченого в 5-10 класах, необхідно повторити ще й хронологічну канву українського літературного життя ХІХ – початку ХХ століть, поняття про літературний процес; повість, роман та їх різновиди; багатоголосся, лірику та її жанри, цикл, поетичний епос, терцину, драматичну поему, драму-феєрію, драматичний етюд, неоромантизм, натуралізм, психологізм, проблематику твору, модернізм, імпресіонізм, експресіонізм, символізм, неореалізм, художній стиль письменника, фемінізм, некролог, богему, сугестивність, пантеїзм, художній простір та художній час, художні деталі.

  • Щоб навчити школярів якісно здійснювати художньо-ідейний аналіз ліричного твору, учитель повинен усвідомлювати, що це досить цікавий технологічний процес, який вимагає застосування певних компетентностей, що формуються у процесі практичної діяльності протягом тривалого часу. Є.Пасічник підкреслював: «Аналізувати ліричний твір – означає вчити дітей заглиблюватись у його поетичні образи, спостерігати, як вимальовуються одна за одною картини або як змінюються почуття, настрої ліричного героя, чим вони викликані та як усе це безпосередньо виражено у контексті твору. Важливо з’ясувати, що хоче сказати поет, який характер має мова вірша і як вона виражає авторську ідею». Звідси випливає висновок, що розглядати поезію необхідно в органічній єдності змісту й форми.

Необхідно навчити дітей уважно і вдумливо читати поезію, розуміти її зміст, уявляти, які ліричні образи та герої постають у ній, відчувати красу віршованої мови, її мелодику, близькість до музики.

Надаємо алгоритм художньо-ідейного аналізу ліричного твору:

  1. Настрій, яким пройнята поезія (веселий, сумний, спокійний, бадьорий, оптимістичний).

  2. Тема (мотив), ідея.

  3. Жанри лірики (вірш, поезія, пісня, балада).

(Примітка: для учнів 8-11-х класів:

  • жанри архаїчної лірики (ода, гімн, дифірамб, епітафія, панегірик, псалми);

  • жанри класичної лірики (ідилія, медитація, акровірш, шарада, каламбур, абетковий вірш, шарж);

  • вид лірики (філософська, пейзажна, інтимна, громадянська, сатирична, релігійна)).

  1. Поетичні образи та картини.

  2. Тропи (епітети, порівняння, метафора – для учнів 7-х класів).

Для учнів 8-11-х класів:

а) прості: порівняння, епітет, оксюморон;

б) складні: метафора (уособлення, алегорія, символ), метонімія (синекдоха, гіпербола, літота, перифраз).

На цьому алгоритм аналізу твору для учнів 7 класів закінчується, а учні 8 – 11 класів, а продовжують аналізувати поезію, з’ясовуючи:

  1. Особливості віршування (метрику):

а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);

б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);

в) віршовий розмір: а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи – пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест.

  1. Особливості строфічної будови (різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих), терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).

  2. Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).

  3. Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне звертання (запитання, оклик).

10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму (художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).

Пропонований алгоритм допоможе вчителям не лише у підготовці учнів до олімпіади, а й дозволить удосконалити їхні компетентності з цього виду роботи.

З метою якісної підготовки учнів до ІІ етапу олімпіади рекомендуємо під час цього процесу використовувати таку навчально-методичну літературу:
Мова:

7 клас:

  • О.П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов. Рідна мова: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак - ЕКО, 2007.

  • С.Я.Єрмоленко, В.Т.Сичова. Рідна мова: Підручник для 7 класу. – К.: Грамота, 2007.

  • М.І.Пентилюк, І.В.Гайдаєнко, А.І.Ляшкевич, С.А.Омельчук. Рідна мова: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2007.

8 клас:

  • .П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов. Рідна мова: Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак - ЕКО, 2008.

  • В.В. Заболотний, О.В. Заболотний. Рідна мова: Підручник для 8 класу. – К.: Генеза, 2008.

  • М.І.Пентилюк, І.В.Гайдаєнко, А.І.Ляшкевич. Рідна мова: Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2008.

9 клас:

  • Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак-Еко, 2009;

  • Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2009;

  • Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2009;

  • Пентилюк М.І, Гайдаєнко І.В. та ін. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2009.

10 клас:

  • Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Академічний рівень. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак-Еко, 2010.

  • Плющ М.Я., Тихоша В.І., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Профільний рівень. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2010.

11 клас:

  • Караман С.О., Караман О.В., Плющ М.Я, Тихоша В.І. Українська мова: підр. Для 11 кл. загальноосвіт навч.закл. з навчанням укр. мовою: акад. рівень, проф. рівень. – К.: Освіта, 2011.


Література:

7 клас:

  • Міщенко О.І. Українська література: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2007.

  • Авраменко О.М., Шабельникова Л.П. Українська література: Підручник для 7 класу. – К.: Грамота, 2007.

  • Слоньовська О.В. Українська література: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2007.

8 клас:

  • Цимбалюк В.І. Українська література: Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2008.

  • Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література: Підручник для 8 класу. – К.: Грамота, 2008.

  • Слоньовська О.В. Українська література: Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2008.

9 клас:

  • Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2009.

  • Міщенко О.І. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2009.

  • Пахаренко В.І. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2009.

  • Ткачук М.П., Сулима М.М., Смілянська В.Л. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2009.

10 клас:

  • Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень. – К.: Грамота, 2010.

  • Семенюк Г.Ф., Ткачук М.П., Слоньовська О.В., Гром’як Р.Т., Вашків Л.П., Плетенчук Н.С. Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень. – К.: Освіта, 2010.

  • Семенюк Г.Ф., Ткачук М.П., Слоньовська О.В., Гром’як Р.Т., Вашків Л.П., Плетенчук Н.С. Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень. – К.: Освіта, 2010.

11 клас:

  • Семенюк Г.Ф., Ткачук М.П., Слоньовська О.В., Гром’як Р.Т., Вашків Л.П., Плетенчук Н.С. Українська література. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень. – К.: Освіта, 2011.


Довідники, посібники:

  1. Авраменко О.М., Блажко М.Б.українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. 2 частини. – К.: Грамота, 2010.

  2. Глазова О.П. Українська орфографія: Навчальний посібник. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008.

  3. Глазова О.П. Українська пунктуація: Навчальний посібник. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008.

  4. Гнатюк Л.П, Бас-Кононенко О.В. Українська мова: Навч.посіб.– К.: Знання-Прес, 2006.

  5. Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови. – Л.,1996.

  6. Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення. – Х., 2002.

  7. Зубков М.Г. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ФОП Співак Т.К.., 2008.

  8. Лобода В.В., Скуратівський Л.В. українська мова в таблицях: Довідник. – К.: Вища школа, 1993.

  9. Новий довідник: Українська мова. Українська література. – К.: Казка, 2009.

  10. Пахаренко В.І. Шкільне шевченкознавство: Навчальний посібник. – Черкаси: Брама-Україна, 2007.

  11. Погрібний М. Українська літературна вимова. – Дніпропетровськ, 1992.

  12. Серія «Тест-контроль». Українська мова та література. 5-11 кл. видавництва «Весна».

  13. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М.Я.Плющ. – К.: Вища школа, 2003.

  14. Тєлєжкіна О.О. Говоримо та пишемо українською правильно і красиво.– Х.: Вид. група «Основа», 2010.

  15. Українська мова. Практичний довідник./ Укладач Попко О.Г. – Харків: ФОП Співак Т.К.., 2008.

  16. Українська мова та література. Комплексна підготовка: навч. посіб./ [Ломакович С.В та ед.].– Х.: Факт, 2011.

  17. Українська мова та література. Репетитор/ Жовтобрюх В.Ф., Паращич В.В. – Х.: Веста, 2010.

  18. Українська мова. Тести. 5-12 класи: Посібник/ За ед.. Н.В.Гуйванюк. – К.: Видавничий центр «Академія», 2007.

  19. Шульжук К.Ф.Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004.


Мовно-літературні сайти:

  1. Електронна бібліотека Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (http://www.nbuv.gov.ua).

  2. Бібліотека української поезії (http://poetry.uazone.net).

  3. Просвіта (http://www.internet.net.lib).

  4. Бібліотека «Українського міста» (Чикаго) (http://ukrtown.com.library).

  5. UkrLib (http://ukrlib.com.ua).

  6. Сучасна українська література (http://ukrlit.kma.mk.ua).

  7. Українська бібліотека (http://www.lib.org.ua).

  8. Український центр (http://ukrcenter.com).

  9. Історія України (http://www.uahistory.cjb.net).

  10. Мережева бібліотека української літератури (http://www.ukrib.km.ru).

  11. http://www.day.kiev.ua.

  12. http://www.chl. kiev.ua .

  13. http://ukrainskamova.narod.ru

  14. http://www.akademia – ps.com.ua

  15. http://www.vintest/org.ua.

  16. http://www.multikulti.ru


ІІІ. Рекомендації щодо проведення ІІ етапу олімпіади

    1. У ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури щороку беруть участь учні 7 – 11 класів.

    2. Час виконання олімпіадних завдань учнями 7-8 класів 3 астрономічні години, учнями 9 – 11 класів4 астрономічні години.

    3. Характеристика завдань:

Комплект олімпіадних завдань охоплює програмовий матеріал із різних розділів курсу за попередні роки навчання та теми, які учні повинні були опанувати до терміну проведення олімпіади відповідно до чинних навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів:
Українська мова

Клас

Тема

7

Дієслово. Дієприкметник.

8

Словосполучення і речення. Двоскладне речення. Односкладне речення. Неповне речення.

9

Складне речення. Складносурядне речення. Складнопідрядне речення.


Увага! Оскільки у старших класах уже не вивчається нових мовних тем, а в 10 – 11 класах мова викладається за трьома рівнями (стандарту, академічним і профільним), то в 10 – 11 класах будуть запропоновані завдання за курс 5 – 9 класів.
Українська література

Клас

Тема

7

Із пісенних скарбів (суспільно-побутові пісні, коломийки). Про далекі минулі часи ( І.Франко «Захар Беркут». Т.Шевченко «Мені тринадцятий минало», «Тополя», «Заповіт». А.Чайковський «За сестрою». М.Стельмах «Гуси-лебеді летять»).

8

Усна народна творчість (історичні пісні, пісні Марусі Чурай, народні думи). З давньої української літератури («Слово про похід Ігорів»), Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…», «Ой три шляхи широкії», «Мені однаково, чи буду», «Минають дні, минають ночі». Іван Франко «Іван Вишенський».

9

Усна народна творчість. Давня українська література. І. Котляревський «Наталка Полтавка».

10

Особливості літературного процесу 70–90-х років ХІХ ст. І.Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я». Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Українська драматургія і театр 70–90-х років ХІХ ст. І.Карпенко-Карий «Мартин Боруля». М.Старицький «Оборона Буші». І.Франко.).

11

Особливості літературного процесу 20-30 років ХХ ст. (П.Тичина, М.Рильський, М.Семенко, Є.Плужник, М.Зеров, М.Хвильовий. Г.Косинка, Ю.Яновський. В.Підмогильний).


Підкреслюємо, що завдання з української літератури для учнів 7 - 9 класів складено відповідно до програми для 12-річної школи з українською мовою навчання (автор Р.В.Мовчан). Це обумовлено орієнтацією на завдання ІV етапу олімпіади.

Для учнів 10 –11 класів завдання складатимуться відповідно до програми академічного рівня (як відомо, вона єдина для класів з українською і російською мовами навчання): «Українська література, 10 – 12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний рівень», авт. М.Г.Жулинський, Г.Ф.Семенюк та ін.». Поряд із кожним завданням подано орієнтовну максимальну кількість балів, яку учень може одержати за їх виконання.
Звертаємо увагу, що завдання з літератури для кожного класу мають спільну структуру. Учням усіх класів необхідно написати твір на одну із запропонованих тем, письмово дати відповіді на запитання та виконати творче завдання. Окрім того, семикласникам пропонується визначити у вірші всі відомі їм художні засоби, восьмикласникам – виконати завдання до віршового твору, а учням старшої школи – зробити художньо-ідейний аналіз поезії.

    1. Оцінювання завдань з літератури:


завдання


Форма завдання

Макс. кількість балів за одне завдання

1

Написати твір на одну із запропонованих тем

12 б.

2

Письмово дати відповіді на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюваннях

Кожне питання оцінюється 1 б.

3

Визначення художніх засобів (7-8 кл.)

Ідейно-художній аналіз поезії (9-11 кл.)

10 б.

12 б.




    1. Оцінювання результатів виконання завдань з мови здійснюється за критеріями, вказаними безпосередньо в завданнях.




    1. Особливі умови:

Початок олімпіади о 1000.

Звертаємо Вашу увагу на те, що учням не дозволяється користуватись додатковою літературою (посібниками, довідниками, словниками, текстами художніх творів і статей тощо).

7. Код до завдань олімпіади буде надіслано у день проведення олімпіади о 8.00 за поданими електронними адресами.

8. Код до відповідей буде надіслано на надані електронні адреси у день проведення олімпіади о 14.00.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської...
Кротова І. В., методист Центру методичної та аналітичної роботи квнз «Харківська академія неперервної освіти»

Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської...
«Графік проведення ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2015-2016 навчальному році», якими повинні керуватися оргкомітети...

Рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади...
Аналіз виконання завдань учасниками ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури у 2011/2012...

Методичні рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської...
Етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних технологій відбудеться 26 грудня 2015 року

Методичні рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської...
Етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних технологій відбудеться 26 грудня 2015 року

Методичні рекомендації щодо проведення ІІІ етапу та підготовки до...
Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики проводиться у січні-лютому 2015 року згідно з наказом Міністерства освіти І науки...

Методичні рекомендації щодо проведення IІ етапу Всеукраїнської учнівської...
Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних технологій є стимулювання творчого самовдосконалення учнів, зацікавлення їх у...

Методичні рекомендації
«Графік проведення ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2015-2016 навчальному році», якими повинні керуватися оргкомітети...

Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови...
«Українська мова» (частини №1, №2) авторів О. А. Перепелициної, І. П. Старагіної, розробленого за програмою з української мови (система...

Положення про Всеукраїнську учнівську інтернет-олімпіаду з української мови І літератури-2016
Це Положення визначає порядок організації та проведення Всеукраїнської учнівської інтернет-олімпіади з української мови І літератури-2016...

Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської...
Комплект олімпіадних завдань складений відповідно до діючих навчальних програм за попередні роки навчання та охоплює вивчений учнями...

Методичні рекомендації щодо проведення І іі етапів Всеукраїнської...
Навчально-методична лабораторія гуманітарних дисциплін кафедри гуманітарної освіти Дніпропетровського обласного інституту післядипломної...

Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації...
Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з української мови й літератури, світової літератури

Інструктивно-методичний лист щодо проведення державної підсумкової...
Відповідно до листа квнз «Вінницька академія неперервної освіти» від 17. 03. 2017р №01/19-211 надсилаємо орієнтовні вимоги до проведення...

Рішення Вченої ради квнз кор «Академія неперервної освіти» протокол №9 від "15"
Київської обласної ради "Академія неперервної освіти" за проектом «Вільний слухач-1» (далі – Положення) регламентує систему організації...

Організаційно-методичний супровід другого етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики
Ного управління освіти І науки Дніпропетровської обласної держадміністрації від 24. 09. 12 №770/0/212-12 та наказом доіппо від 27....

Завдання І етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української...
Удача, обруч, футляр, криниця, лідер, спориш, плече, кориця, однокласниця, кулінар, тиша, вежа, зніяковілість, ожеледь, любов, кров,...

Українська мова І література
«Українська мова І література» буде викладатися згідно з Методичними рекомендаціями щодо вивчення української мови І літератури в...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт