Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія





Сторінка1/3
  1   2   3





ПРОГРАМА
для загальноосвітніх навчальних закладів
ХІМІЯ
10—11 класи

Профільний рівень

10-й клас

НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ

(4 год на тиждень, разом 140 год, з них 15 год – резервний час)


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Розділ І. Повторення та поглиблення основних теоретичних питань курсу основної школи

(20 год)

Класифікація хімічних елементів і речовин. Властивості основних класів неорганічних сполук.

Обчислення за хімічними рівняннями маси, кількості речовини, об’єму реагентів і продуктів реакції.

Сучасні уявлення про будову атомів. Нукліди. Ізотопи. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.

Характеристики атомів елементів: радіус атома, електронегативність і закономірності зміни їх у періодах і групах.

Будова електронних оболонок атомів елементів І-ІV періодів періодичної системи. Електронна та графічно-електронна конфігурації атомів s-, p-, d-елементів.

Характеристика хімічного елемента за його положенням у періодичній системі та будовою атома.

Хімічний зв’язок. Ковалентний, йонний, металічний, водневий зв’язки, механізми їх утворення.

Атомні, молекулярні, йонні, металічні кристалічні ґратки. Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови.

Валентність і ступінь окиснення елементів у основному та збудженому станах атомів. Окисно-відновні реакції.

Розчини. Процес розчинення речовин. Характеристики кількісного складу розчинів: масова частка та молярна концентрація розчиненої речовини. Обчислення молярної концентрації розчину.

Гідроліз водних розчинів солей.

Учень (учениця)

називає хімічні елементи та їх сполуки;

формулює означення основних класів неорганічних сполук з точки зору електролітичної дисоціації, ізотопів, електронегативності, радіусу атома; окисно-відновних реакцій; розчинів; масової частки розчиненої речовини, молярної концентрації; гідролізу солей; сучасне визначення періодичного закону;

наводить приклади s-, p-, d-елементів; сполук з різним типом кристалічних ґраток; розчинів; різних випадків гідролізу;

складає електронні та графічно-електронні формули атомів елементів; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує хімічні елементи за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів;

класифікує хімічні елементи та речовини;

пояснює механізми утворення різних типів хімічних зв’язків; теплові явища при розчиненні речовин;

обґрунтовує закономірності змін будови атомів елементів та їх властивостей у періодичній системі; залежність фізичних властивостей речовин від їх будови;

прогнозує фізичні властивості речовин у залежності від їх будови;

експериментально розв’язує задачі на генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук; виготовляє розчини солі заданої молярної концентрації; визначає реакцію середовища водних розчинів солей;

обчислює масу, кількість речовини, об’єм реагентів і продуктів реакції за рівнянням реакції; молярну концентрацію речовини у розчині;

дотримується правил техніки безпеки під час виконання хімічних дослідів.

Розрахункові задачі. 1. Обчислення молярної концентрації розчиненої речовини у розчині.
2. Обчислення за хімічними рівняннями реакцій маси, кількості, об’єму реагентів і продуктів реакції.

Демонстрації. 1. Таблиці: періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва (короткий і довгий варіанти); розчинності кислот, основ і солей у воді; ряд електронегативностей елементів.
2. Моделі кристалічних ґраток. 3. Теплові явища при розчиненні концентрованої сульфатної кислоти (кристалічного натрій гідроксиду) та амоній нітрату. 4. Зміна кольору при розчиненні безводного купрум(ІІ) сульфату. 5. Зміна об’єму при розчиненні спирту у воді.

Лабораторні досліди. 1. Гідроліз водних розчинів солей і визначення їх середовища.

Практичні роботи. 1. Узагальнення відомостей про основні класи неорганічних сполук. 2. Виготовлення розчину солі заданої молярної концентрації.

Міжпредметні зв’язки. Фізика: атом, атомне ядро, ядерна модель атома, електрон, йон; формула густини рідини; математика: найменше спільне кратне; біологія: хімічні елементи найважливіші для організму людини; основи здоров’я: необхідність контролю за якістю води, повітря, харчових продуктів.

Розділ ІІ. Неметалічні елементи та

їхні сполуки

Тема 1. Гідроген. Водень (7 год)

Гідроген. Місце у періодичній системі. Будова атома. Ізотопи. Поширення Гідрогену в природі

Водень. Склад молекули і будова речовини. Добування. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з неметалами, металами, оксидами металів, етиленом та ацетиленом. Застосування водню.

Об’ємні відношення газів у хімічних реакціях. Закон об’ємних відношень газів. Розрахунки за законом об’ємних відношень газів.

Учень (учениця)

називає ізотопи та сполуки Гідрогену;

формулює закон об’ємних відношень газів;

складає електронну та графічно-електронну формули атома Гідрогену; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окислювально-відновних реакцій;

характеризує Гідроген за його місцем у періодичній системі та будовою атома; поширення в природі; фізичні та хімічні властивості водню; способи добування;

обґрунтовує місце Гідрогену в періодичній системі; валентність та ступені окиснення;

експериментально добуває, збирає і перевіряє водень на чистоту;

обчислює об’єм речовин у хімічних реакціях за законом об’ємних відношень газів;

оцінює роль водню як екологічно чистого палива;

дотримується правил безпечного поводження з воднем.

Розрахункові задачі. 3. Розрахунки за законом об’ємних відношень газів.

Демонстрації. 6. Добування водню в лабораторії та способи його збирання. 7. Перевірка водню на чистоту. 8. Горіння водню в кисні. 9. Взаємодія водню з купрум(ІІ) оксидом.

Практичні роботи. 3. Відновні властивості водню.

Міжпредметні зв’язки. Фізика: об’єм та одиниці об’єму; біологія: біологічна роль Гідрогену в живих системах; математика: пропорція, пряма пропорційна залежність.

Тема 2. Елементи VІІ-А групи (галогени)

(13 год)

Загальна характеристика елементів групи: Флуор, Хлор, Бром, Йод. Поширення їх у природі.

Хлор як проста речовина. Склад молекули і будова речовини. Фізичні властивості хлору. Способи добування хлору.

Хімічні властивості хлору: взаємодія з воднем, металами, водою, лугами, метаном, етиленом і ацетиленом. Поняття про ланцюгову реакцію. Хлорна вода. Застосування хлору.

Гідроген хлорид. Склад молекули і будова речовини. Фізичні властивості. Добування та застосування гідроген хлориду.

Хлоридна кислота. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, з основними та амфотерними оксидами та гідроксидами, солями. Хлориди. Розчинність хлоридів у воді. Якісна реакція на хлорид-іони. Застосування хлоридної кислоти та хлоридів.

Обчислення за рівнянням хімічної реакції маси або кількості речовини продукту, якщо один з реагентів узято в надлишку.

Фтор, бром і йод. Порівняння фізичних і хімічних властивостей простих речовин: взаємодія з металами, воднем, водою. Якісні реакції на бромід-, йодид-іони, йод. Застосування сполук Флуору, Брому та Йоду. Біологічне значення галогенів.

Проблема охорони довкілля від забруднення сполуками Хлору.

Учень (учениця)

називає елементи-галогени та їхні сполуки;

наводить приклади основних природних сполук галогенів та їх родовищ в Україні;

формулює означення вільного радикалу;

складає електронні та графічно-електронні формули атомів галогенів; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує елементи та прості речовини галогенів, фізичні та хімічні властивості галогенів, хлоридної кислоти, хлоридів; способи добування хлору; поширення галогенів у природі, практичне значення галогенів та їхніх сполук; вплив на довкілля;

пояснює сутність ланцюгових реакцій на прикладі взаємодії хлору з воднем; біологічну роль галогенів та їхніх сполук;

порівнює елементи галогени за їх положенням в періодичній системі і будовою атомів; фізичні та хімічні властивості їх сполук;

експериментально визначає хлорид-, бромід-, йодид-іони та йод;

розв’язує експериментальні задачі;

обчислює масу, об’єм (газуватих речовин), або кількість речовини продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один з реагентів взято у надлишку;

дотримується правил безпечного поводження з хлорною, бромною, йодною водою, хлоридною кислотою.

Розрахункові задачі. 4. Обчислення маси, об’єму (газуватих речовин), або кількості речовини продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один з реагентів взято в надлишку.

Демонстрації. 10. Зразки хлору, брому, йоду, сполук галогенів. 11. Сублімація йоду.
12. Добування хлороводню та розчинність його у воді. 13. Хімічні властивості хлоридної кислоти.
14. Витіснення галогенів один одним із розчинів галогенідів.

Лабораторні досліди. 2. Якісні реакції на хлорид-, бромід-, йодид-іони та йод.

Практичні роботи. 4. Хімічні властивості хлоридної кислоти. 5. Розв’язування експериментальних задач „Сполуки галогенів”.

Міжпредметні зв’язки. Біологія: біологічна роль галогенів, значення хлоридної кислоти для травлення в шлунку; основи здоров’я: захворювання, що виникають внаслідок недостатності йоду в організмі, наслідки уражання шкіри та очей хімічними речовинами; географія: нерудні корисні копалини України.

Тема 3. Елементи VI-А групи

(14 год)

Загальна характеристика елементів VI-А групи. Поширення елементів у природі.

Оксиген. Прості речовини Оксигену: кисень та озон. Порівняння фізичних та хімічних властивостей озону та кисню. Їх біологічна роль. Значення озонового шару для життя організмів на Землі.

Сульфур. Прості речовини Сульфуру: ромбічна, моноклінна, пластична сірка. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, неметалами. Застосування.

Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту реакції за відомою кількістю речовини, масою або об’ємом вихідної речовини, яка містить домішки.

Гідроген сульфід. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з киснем. Сульфідна кислота та сульфіди. Якісна реакція на сульфід-іони. Фізіологічна дія сірководню.

Сульфур(IV) оксид і сульфітна кислота. Їх окисно-відновні властивості.

Сульфур(VІ) оксид. Сульфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості розведеної та концентрованої кислоти: взаємодія з металами, основними й амфотерними оксидами та гідроксидами, солями. Водовідбірні властивості.

Сульфати. Якісна реакція на сульфат-іони. Застосування сульфатної кислоти та сульфатів.



Учень (учениця)

називає елементи VI-А групи та їхні сполуки, алотропні видозміни Оксигену та Сульфуру;

наводить приклади основних природних сполук елементів VI-А групи та їх родовищ в Україні;

складає електронні та графічно-електронні формули атомів елементів групи; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує елементи групи; алотропні видозміни Оксигену та Сульфуру; фізичні та хімічні властивості простих речовин; оксидів і кислот Сульфуру; поширення у природі Оксигену та Сульфуру; практичне значення кисню, сірки та сполук Оксигену і Сульфуру; біологічну роль Оксигену, Сульфуру та їх сполук;

пояснює причини кислотних дощів ;

порівнює елементи VI-А групи за їх положенням в періодичній системі і будовою атомів; фізичні та хімічні властивості їх сполук; алотропні видозміни Оксигену та Сульфуру;

розв’язує експериментальні задачі;

експериментально доводить властивості розведеної сульфатної кислоти; визначає сульфід-, сульфіт- і сульфат-іони в розчинах;

обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту реакції за відомою кількістю речовини, масою або об’ємом вихідної речовини, яка містить домішки;

дотримується правил безпечного поводження з розчином сульфатної кислоти.

Розрахункові задачі. 5. Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту реакції за відомою кількістю речовини, масою або об’ємом вихідної речовини, яка містить домішки.

Демонстрації. 15. Зразки сірки та інших природних сполук Сульфуру. 16. Взаємодія кисню з неметалами та металами. 17. Добування сульфур(IV) оксиду реакцією обміну та ознайомлення з його властивостями. 18. Взаємодія концентрованої сульфатної кислоти з металами. 19. Дія концентрованої сульфатної кислоти на цукор.

Лабораторні досліди. 3. Хімічні властивості розведеної сульфатної кислоти та сульфатів. 4. Якісні реакції на сульфід-, сульфіт- та сульфат- іони.

Практичні роботи. 6. Розв’язування експериментальних задач „Сполуки Сульфуру”.

Міжпредметні зв’язки. Біологія: біологічна роль Оксигену та Сульфуру, фотосинтез, дихання рослин, дихання тварин, газообмін у легенях людини; основи здоров’я: наслідки ураження шкіри та очей хімічними речовинами; географія: поширення сульфуровмісних корисних копалин в Україні; математика: відсоткові розрахунки.

Тема 4. Елементи V-А групи

(22 год)

Загальна характеристика елементів V-А групи. Поширення їх у природі. Біологічна роль Нітрогену і Фосфору.

Азот. Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, воднем і киснем. Добування, застосування.

Амоніак. Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з водою, кислотами, горіння та каталітичне окиснення. Донорно-акцепторний механізм утворення йону амонію. Фізіологічна дія амоніаку. Лабораторні способи добування амоніаку.

Обчислення виходу продукту реакції від теоретичного.

Солі амонію. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з лугами, солями, розкладання при нагріванні, гідроліз. Якісна реакція на йон амонію. Застосування амоніаку та солей амонію.

Нітроген(ІІ) оксид і нітроген(ІV) оксид. Фізичні та хімічні властивості: окисно-відновні, відношення до води та лугів. Фізіологічна дія на організм. Захист довкілля від оксидів Нітрогену.

Нітратна (азотна) кислота. Фізичні та хімічні властивості розведеної та концентрованої нітратної кислоти: розкладання на світлі та при нагріванні, взаємодія з металами та деякими неметалами, основними й амфотерними оксидами та гідроксидами, солями, дія на органічні сполуки. Якісна реакція на нітрат-іон. Застосування нітратної кислоти.

Нітрити та нітрати. Фізичні та хімічні властивості: розкладання при нагріванні. Проблема вмісту нітратів і нітритів у харчових продуктах. Застосування нітратів. Колообіг Нітрогену в природі.

Фосфор. Прості речовини Фосфору: червоний, білий, чорний фосфор. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з киснем, галогенами, металами. Добування. Застосування фосфору.

Фосфор(V) оксид. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з водою, лугами, основними оксидами. Застосування.

Ортофосфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості: особливості електролітичної дисоціації, взаємодія з основними оксидами, лугами і солями. Фосфати і гідроген фосфати. Якісна реакція на фосфат-іон. Застосування. Колообіг Фосфору в природі.

Азотні та фосфорні мінеральні добрива. Проблема охорони довкілля при використанні мінеральних добрив.

Учень (учениця)

називає елементи V-А групи та їхні сполуки; алотропні видозміни Фосфору; наводить приклади основних природних сполук Нітрогену та Фосфору; мінеральних добрив;

складає електронні та графічно-електронні формули атомів Нітрогену та Фосфору; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує елементи групи за їх місцем у періодичній системі та будовою атома; алотропні видозміни Фосфору; фізичні та хімічні властивості азоту, фосфору, амоніаку, оксидів, кислот і солей Нітрогену та Фосфору; поширення елементів та їх сполук у природі; застосування сполук Нітрогену та Фосфору; азотні та фосфатні мінеральні добрива;

порівнює елементи V-А групи за їх положенням у періодичній системі і будовою атомів; фізичні та хімічні властивості сполук Нітрогену та Фосфору; алотропні видозміни Фосфору;

пояснює колообіг Нітрогену та Фосфору в природі;

висловлює судження про вплив сполук Нітрогену та Фосфору на довкілля;

експериментально доводить властивості амоніаку, розведеної нітратної і фосфатної кислот; визначає амоній-, нітрат- і фосфат-іони;

оцінює значення азотних і фосфорних добрив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур; обчислює вихід продукту від теоретичного;

дотримується правил безпечного поводження з амоніаком і розведеною нітратною кислотою.


Розрахункові задачі. 6. Обчислення виходу продукту від теоретичного.

Демонстрації. 20. Добування амоніаку реакцією обміну. 21. Розчинення амоніаку у воді („фонтан”). 22. Взаємодія амоніаку з хлороводнем. 23. Термічний розклад солей амонію. 24. Взаємодія розведеної та концентрованої нітратної кислоти з міддю. 25. Спалахування скипидару в нітратній кислоті.

Лабораторні досліди. 5. Якісна реакція на амоній-іон. 6. Якісна реакція на фосфат-іон. 7. Ознайомлення із зразками азотних і фосфатних добрив.

Практичні роботи. 7. Добування амоніаку та досліди з ним. 8. Визначення мінеральних добрив. 9. Розв’язування експериментальних задач „Сполуки Нітрогену та Фосфору”.

Міжпредметні зв’язки. Біологія: біологічна роль Нітрогену і Фосфору, живлення рослин, використання мінеральних добрив у сільському господарстві; основи здоров’я: наслідки ураження шкіри та очей хімічними речовинами.

Тема 5. Елементи IV-А групи

(14 год)

Загальна характеристика елементів IV-А групи. Поширення їх у природі. Біологічна роль Карбону та Силіцію.

Карбон. Прості речовини Карбону: алмаз, графіт, карбін. Їх будова. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, активними неметалами, оксидами металів, водяною парою. Адсорбція.

Розв’язування задач за термо­хімічними рівняннями реакцій.

Карбон(ІІ) оксид (чадний газ). Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: горіння, взаємодія з оксидами металів. Фізіологічна дія чадного газу на живі організми. Способи добування. Застосування.

Карбон(IV) оксид (вуглекислий газ). Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з водою, оксидами, лугами, вуглецем. Способи добування. Застосування. Фізіологічна дія та біологічна роль вуглекислого газу. Парниковий ефект.

Карбонатна (вугільна) кислота. Карбонати та гідрогенкарбонати. Хімічні властивості: взаємодія з кислотами, розкладання при нагріванні, гідроліз водних розчинів. Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів. Якісна реакція на карбонат-іон. Поширення карбонатів у природі. Застосування. Колообіг Карбону в природі.

Силіцій. Прості речовини Силіцію: кристалічний і аморфний силіцій. Їх будова. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, неметалами та розчинами лугів. Застосування силіцію.

Силіцій(ІV) оксид. Склад і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з магнієм, вуглецем, флуоридною кислотою. Застосування.

Силікатна (кремнієва) кислота Фізичні властивості. Силікати. Природні та штучні. Силікатні матеріали: скло, цемент, кераміка.

Учень (учениця)

називає елементи IV-А групи та їх сполуки; алотропні форми Карбону та Силіцію;

наводить приклади основних природних сполук Карбону і Силіцію та їх родовищ в Україні; силікатних матеріалів;

формулює означення адсорбції;

складає електронні та графічно-електронні формули атомів елементів IV-А групи; рівняння відповідних хімічних реакцій, схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує елементи групи за їх місцем у періодичній системі та будовою атома; алотропні видозміни Карбону і Силіцію; фізичні та хімічні властивості вуглецю та силіцію, оксидів, кислот, солей Карбону та Силіцію; способи добування карбон(ІІ) оксиду і карбон(IV) оксиду; поширення Карбону, Силіцію та їх сполук у природі;

пояснює біологічну роль Карбону та Силіцію; суть адсорбції, парниковий ефект; колообіг Карбону в природі;

порівнює неметалічні властивості елементів IV-А групи; алотропні видозміни Карбону та Силіцію;

висловлює судження про вплив оксидів Карбону на довкілля;

оцінює практичне значення явища адсорбції; наслідки парникового ефекту;

експериментально доводить властивості карбон(IV) оксиду, взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів; визначає наявність карбонат-іонів;

розв’язує розрахункові задачі за термохімічними рівняннями реакцій, експериментальні задачі на властивості карбонатів і силікатів;

дотримується правил техніки безпеки під час виконання хімічних дослідів.

Розрахункові задачі. 7. Розрахунки за термохімічними рівняннями реакцій.

Демонстрації. 26. Кристалічні ґратки алмазу та графіту. 27. Адсорбція активованим вугіллям розчинених у воді барвників (фуксин, лакмус тощо).

Лабораторні досліди. 8. Перетворення карбонатів у гідрогенкарбонати і навпаки. 9. Якісна реакція на карбонат-іон. 10. Ознайомлення зі зразками мінералів.

Практичні роботи. 10. Добування карбон(IV) оксиду та вивчення його властивостей. Розпізнавання карбонатів.

Міжпредметні зв’язки. Фізика: кількість теплоти, одиниці вимірювання теплоти, електрична провідність матеріалів (провідники, напівпровідники та діелектрики); біологія: біологічна роль Карбону та Силіцію, фотосинтез, дихання рослин, дихання тварин, газообмін у легенях і тканинах людини; основи здоров’я: наслідки отруєння побутовим газом; географія: паливні корисні копалини.

Розділ ІІІ. Металічні елементи та їхні сполуки

Тема 6. Загальні відомості про металічні елементи та метали

(9 год)

Положення металічних елементів у періодичній системі. Особливості будови їх атомів. Поширення в природі.

Метали. Металічний зв’язок. Характерні фізичні та хімічні властивості металів: взаємодія з неметалами, водою, лугами, кислотами, розчинами солей.

Обчислення за рівняннями реакцій між розчином солі та металом.

Корозія металів. Види корозії: хімічна та електрохімічна. Захист від корозії. Поняття про сплави.

Загальні способи добування металів із руд. Поняття про металургію. Пірометалургія, гідрометалургія, електрометалургія, мікробіометалургія. Електроліз водних розчинів та розплавів безоксигенових солей.


Учень (учениця)

називає s-, p-, d-металічні елементи;

наводить приклади металічних руд, сплавів;

формулює означення корозії;

складає електронні та графічно-електронні формули атомів металів; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує положення металічних елементів за їх місцем у періодичній системі; характерні фізичні та хімічні властивості металів; їх поширення в природі, біологічну роль металічних елементів;

пояснює утворення металічного зв’язку; будову металів; суть хімічної та електрохімічної корозії; захист металів від корозії;

обґрунтовує властивості металічних елементів та їх сполук; поширення металічних елементів у природі;

оцінює практичне значення металів;

прогнозує можливість перебігу реакцій за рядом активності металів;

висловлює судження про наслідки корозії металів;

розв’язує задачі на обчислення за рівнянням реакції між розчином солі та металом;

дотримується правил техніки безпеки під час виконання хімічних дослідів.

Розрахункові задачі. 8. Обчислення за рівняннями хімічних реакцій між розчином солі та металом.

Демонстрації. 28. Моделі кристалічних ґраток металів. 29. Витіснення міді з купрум(ІІ) сульфату залізом. 30. Взаємодія металів з неметалами. 31. Досліди, що ілюструють корозію металів та захист від неї. 32. Взаємодія цинку (алюмінію) з натрій гідроксидом.

Лабораторні досліди. 11. Ознайомлення із зразками металів, природними сполуками металічних елементів, сплавами. 12. Взаємодія металів з розчинами солей. 13. Взаємодія металів з розчинами кислот.

Міжпредметні зв’язки. Фізика: електричний струм у металах; географія: рудні корисні копалини, родовища залізної, марганцевої та руд кольорових металів; трудове навчання: механічні властивості металів.

Тема 7. Металічні елементи

І-А – ІІІ-А груп

(10 год)

Загальна характеристика хімічних елементів 1-А групи. Натрій і Калій – типові представники лужних елементів. Поширення в природі. Фізичні та хімічні властивості натрію та калію: взаємодія з неметалами та водою, відношення до кислот. Сполуки Натрію і Калію (оксиди, гідроксиди, солі). Застосування. Біологічна роль Натрію і Калію.

Загальна характеристика хімічних елементів ІІ-А групи. Магній і Кальцій - представники лужноземельних елементів. Поширення в природі. Фізичні та хімічні властивості магнію і кальцію: взаємодія з неметалами, водою, кислотами, солями. Сполуки Кальцію та Магнію (оксиди, гідроксиди, солі). Твердість води і способи її усунення. Біологічна роль Магнію та Кальцію. Застосування сполук Кальцію і Магнію.

Алюміній. Характеристика елемента. Поширення в природі. Фізичні й хімічні властивості алюмінію: взаємодія з неметалами, водою, кислотами та лугами, оксидами металів. Оксид і гідроксид Алюмінію, їх амфотерні властивості. Застосування сполук Алюмінію.

Учень (учениця)

називає металічні елементи І-А – ІІІ-А груп та їхні сполуки;

наводить приклади природних сполук Натрію, Калію, Кальцію, Магнію, Алюмінію та їх родовищ; сплавів магнію та алюмінію; калійних добрив;

складає електронні та графічно-електронні формули атомів елементів Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує поширення елементів

І-А – ІІІ-А груп в природі; елементи Натрій, Калій, Магній, Кальцій, Алюміній за їх місцем у періодичній системі та будовою атома; фізичні та хімічні властивості натрію, калію, магнію, кальцію, алюмінію та їхніх найважливіших сполук;

пояснює амфотерність алюміній гідроксиду; сутність твердості води;

порівнює властивості оксидів і гідроксидів лужних, лужноземельних елементів і Алюмінію;

обґрунтовує застосування металів І-А -ІІІ-А груп і сполук елементів їхніми властивостями; роль калійних добрив;

висловлює судження про значення твердості води у промисловості та побуті;

експериментально визначає йони , , , у солях;

обчислює вміст металів у їхній суміші;

розв’язує експериментальні задачі;

дотримується правил техніки безпеки під час виконання хімічних дослідів.

Розрахункові задачі. 9. Розрахунки вмісту металів у їхній суміші.

Демонстрації. 33. Зразки природних сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію.
34. Горіння магнію в кисні. 35. Взаємодія натрію та кальцію з водою. 36. Забарвлення полум’я солями Натрію, Калію, Кальцію, Магнію. 37. Механічна міцність оксидної плівки алюмінію.
38. Усунення твердості води.

Лабораторні досліди. 14. Взаємодія кальцій оксиду з водою. 15. Добування алюміній гідроксиду і доведення його амфотерних властивостей.

Практичні роботи. 11. Хімічні властивості гідроксидів металів І-А - ІІІ-А груп.
12. Розв’язування експериментальних задач з теми „Металічні елементи І-А - ІІІ-А груп”.

Міжпредметні зв’язки. Біологія: біологічна роль Натрію, Калію та Кальцію, використання калійних добрив; географія: нерудні корисні копалини України; математика: алгебраїчне рівняння з однією змінною, система двох рівнянь з двома невідомими, їх розв’язок способами підстановки та додавання.

Тема 8. Ферум. Залізо

(5 год)

Ферум. Характеристика елемента. Поширення в природі. Біологічна роль. Фізичні й хімічні властивості заліза: взаємодія з неметалами, водою, кислотами, солями. Сполуки Феруму (II) і (III): оксиди, гідроксиди, солі. Якісні реакції на йони , . Застосування.

Учень (учениця)

називає сполуки Феруму;

наводить приклади природних сполук Феруму, сплави заліза;

складає електронну та графічно-електронну формули атома Феруму; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує Ферум за його місцем у періодичній системі та будовою атома; фізичні та хімічні властивості заліза та його сполук із ступенями окиснення +2, +3; якісні реакції на йони і ; поширення Феруму в природі ;

порівнює властивості оксидів і гідроксидів Феруму (ІІ) і (ІІІ);

обґрунтовує застосування заліза та його сплавів;

висловлює судження про біологічну роль Феруму;

експериментально визначає солі Феруму (II) і (III);

розв’язує експериментальні задачі;

дотримується правил техніки безпеки під час виконання хімічних дослідів.

Демонстрації. 39. Природні сполуки Феруму. 40. Спалювання заліза в кисні. 41. Характерні реакції на йони Феруму (ІІ) і (ІІІ). 42. Зразки сплавів заліза. 43. Окиснення ферум(ІІ) гідроксиду до ферум(ІІІ) гідроксиду.

Лабораторні досліди. 16. Добування ферум(ІІ) і ферум(ІІІ) гідроксидів. Взаємодія їх з кислотами. 17. Відновні властивості йону Феруму(ІІ) (взаємодія ферум(ІІ) сульфату з розчином калій перманганату в кислому середовищі). 18. Окиснювальні властивості йону Феруму(ІІІ) (взаємодія ферум(ІІІ) хлориду з калій йодидом або натрій сульфітом). 19. Гідроліз солей Феруму (ІІ) і (ІІІ).

Практичні роботи. 13. Розв’язування експериментальних задач з “Металічні елементи та їхні сполуки”.

Розділ IV. Промислове виробництво найважливіших неорганічних речовин

(11 год)

Загальні наукові принципи хімічного виробництва: вибору сировини, теплообміну, протитечії, безперервності, автоматизації та механізації виробничих процесів.

Хімічна рівновага. Оборотні та необоротні реакції. Умови зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє. Керування хімічними процесами: зміна швидкості реакції та зміщення хімічної рівноваги.

Промислове виробництво сульфатної кислоти. Сировина. Основні стадії виробництва. Хімічні реакції, що лежать в основі її виробництва контактним способом, закономірності їх перебігу і керування ними.

Охорона навколишнього середовища від забруднення промисловими викидами. Кислотні дощі.

Синтез амоніаку в промисловості. Оптимальні умови та наукові принципи синтезу амоніаку.

Виробництво заліза та його сплавів. Доменний процес вироблення чавуну, його хімізм. Сталь. Пряме відновлення заліза з руди. Промислове добування заліза – основа чорної металургії. Екологічні проблеми, що пов’язані з металургією, шляхи їх розв’язування.

Учень (учениця)

називає основні наукові принципи, сировину та етапи виробництв сульфатної кислоти, амоніаку, чавуну та сталі;

формулює означення електролізу, оборотних та необоротних реакцій, хімічної рівноваги; принцип Ле Шательє;

складає рівняння відповідних хімічних реакцій, схеми електродних процесів;

пояснює суть електролізу; вплив різних чинників на перебіг реакції та хімічну рівновагу;

характеризує виробництва сульфатної кислоти, амоніаку, чавуну та сталі;

обґрунтовує найважливіші наукові принципи та оптимальні умови зазначених виробництв;

оцінює екологічну небезпеку хімічних виробництв.


Міжпредметні зв’язки. Фізика: електроліз, застосування електролізу в промисловості та техніці; географія: металургійна та хімічна промисловості.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія
Згідно зі стандартом І типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів для основної І старшої школи вивчення систематичного...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-11 класи....
У 2014-2015 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами

Календарно-тематичне планування для 7 кл складено відповідно до Навчальні...
«Хімія» курсу інваріантної складової робочого навчального плану у 7-9, 11 класах

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія
Періодичний закон І періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва у світлі уявлень про будову атома. Хімічний зв’язок

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...

Програма для 8 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Людина І світ професій: Програма для 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів //І. Д. Бех (науковий консультант), О. В....

Календарно-тематичне планування для 8 кл складено відповідно до Навчальні...
Календарно-тематичне планування для 8 кл складено відповідно до Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Хімія....

Програма природознавств о 5 к л а с для загальноосвітніх навчальних закладів
«Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»

Методичні рекомендації щодо вивчення математики
«Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженою наказом Міністерства освіти...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство...
У 2012-2013 навчальному році вивчення біології, екології, природознавства у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься...

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія....
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія. 6 9 класи

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія....
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія. 6 9 класи

Навчальна програма для 1 класів загальноосвтніх навчальних закладів
«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів І спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами...
У45 Програма «Українська література» для 5–12 класів загальноосвітніх навчаль­них закладів з навчанням мовами національних меншин....

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів українознавство
Програма затверджена Вченою радою Науково-дослідного інституту українознавства мон україни (протокол №6 від 19. 05. 2008)

Навчальна програма :Інформатика «Програма для загальноосвітніх навчальних...
Автор: Литвин Олена Василівна вчитель інформатики Ярешківського нвк баришівського району Київської області

Навчальна програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів...
Галузь «Технології» в інтеграції з іншими освітніми галузями є базовою для успішного оволодіння молоді практичними навичками користування...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Філологічний напрям...
Програма з української літератури для профільних 10-12 класів із української філології побудована на таких наукових засадах



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт