НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ НАПН УКРАЇНИ ПРОГРАМА курсу за вибором для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів «спеціальний медіа-освітній курс «МЕДІА-КУЛЬТУРА»» Автори: О. Т. Баришполець, О. Є. Голубєва, Г. В. Мироненко, Л. А. Найдьонова, Н. І. Череповська Укладачі: канд. психол. наук Л. А. Найдьонова, магістр психології О. Є. Голубєва Рецензенти: Л. І. Паращенко – директор Київського ліцею «Крок»; О. В. Петрунько – доктор психол. наук, старший наук. співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Пояснювальна записка Одним із важливих сучасних напрямів виховання молоді є формування особистісної медіа-культури. Розвинена медіа-культура особистості передбачає насамперед актуалізовану здатність до адекватного сприймання, критичного аналізу, обґрунтованого оцінювання різноманітної медіа-продукції, а також здатність як до створення власних медіа-текстів, так і до творчої інтерпретації, переосмислення/переструктурування існуючих. Медіа-культура особистості – це розуміння соціокультурного і політичного контексту закономірностей функціонування медіа в сучасному світі. Процес формування медіа-культури особистості може здійснюватися передусім завдяки введенню спеціального медіа-освітнього курсу до шкільної програми, інтегруванню медіа-освітніх модулів у викладання основних шкільних предметів, а також завдяки факультативним заняттям, позашкільній формі роботи з учнями або завдяки іншим медіа-проектам. Головною особливістю медіа-освітніх заходів має бути їхня гнучкість, що передбачає активний, творчий підхід з боку медіа-педагога, медіа-психолога, соціального педагога. Нині медіа-культура як суспільний феномен виробництва медіа-продукції, опосередкований засобами масової комунікації, та її споживання масовою аудиторією становлять медіатизований простір, який створює нове середовище існування, нову реальну дійсність. Сучасний розвиток засобів масової комунікації, і мультимедійних зокрема, обумовлює утворення нових форм життєдіяльності людини, новий досвід спілкування і співіснування. Традиційні медіа – радіо, телебачення, відео- та особливо новітні мультимедійні засоби – відкривають величезні можливості для користувача/споживача медіа-продукції:
Крім того, інформатизація/медіатизація мистецтва дає змогу долучитися будь-кому до шедеврів світової культури. Доступні фото-, відеокамера дають змогу актуалізувати, розвивати творчий потенціал у галузі відеокультури. Завдяки сучасним технологіям можна створювати власні комп’ютерні фільми, енциклопедії, сайти, блоги, віртуальні фотоальбоми тощо. До того ж розширюються необмежені інформаційні горизонти, що робить створену інформацію доступною для великого загалу користувачів. Інформаційно-комунікаційні технології, як індивідуальні (мобільний зв’язок), так і масові (інтернет), значно розширили комунікативні можливості людини. Засоби масової комунікації створюють умови для становлення самостійного, критичного мислення, сучасного світосприймання, естетичної свідомості, навичок художнього аналізу продукції медіа-мистецтва. Цей перелік переваг еволюційного розвитку засобів масової комунікації можна продовжити, але зрозуміло, що медіа сьогодні насправді є засобом освоєння світу в його комунікативних, інтелектуальних, психологічних, художніх та багатьох інших аспектах. Проте всі ці позитивні можливості не реалізуються автоматично. Засоби масової комунікації дають змогу активізувати знання, отримані в ході традиційного навчання, але водночас можуть засмічувати свідомість інформаційним шумом, перевантажувати пам’ять, пригнічувати уяву, шаблонізувати мислення, викривлювати вольовий розвиток дитини. Щоб уникнути ризиків і актуалізувати позитивний потенціал медіа, дитину потрібно готувати до ефективної взаємодії з інформаційним простором. Формування медіа-культури особистості доростового покоління має забезпечити розвиток пізнавальних інтересів, адекватного, художнього й творчого сприймання, критичного мислення, творчих здібностей дітей та молоді завдяки засобам медіа і на матеріалі медіа. При цьому потрібно враховувати, що постійне ускладнення медіа-простору призводить до виникнення нового медіа-ландшафту, нового медіа-порядку і змінює медіа-культуру в цілому. Так, наприклад, стало значно менше обмежень для доступу до потоків інформації загалом, об’єми інформації постійно зростають, національні медіа-ринки інтегруються в глобальну медіа-структуру, відмінності між інтернетом, телебаченням, пресою, книгою і телефоном зникають, а медіа-ресурси інтернету стають доступними для людини, де б вона не перебувала. Саме в такому світі інформації без інформаційних меж і обмежень живуть наші діти, молодь, які мають доступ до медіа-продукції всього світу. Створюючи особливий інформаційний простір, численні медіа впливають на формування соціальних, моральних, художніх, естетичних цінностей та інтересів особистості, стають важливим фактором впливу на її свідомість, світоглядні позиції. Засилля низьковартісної в художньому, моральному, змістовому, ціннісно-смисловому аспектах медіа-продукції, постійна репрезентація насильства, агресії, порнографії потребують реагування не тільки з боку найближчого дорослого оточення дитини, а й з боку певних державних інституцій. Але в умовах масового застосування бездротових засобів доступу до інтернету відстежувати інформаційне наповнення в глобальній мережі стає важко, а іноді практично неможливо. Коли цифрові медіа виходять з-під контролю законодавчих органів, особливої ваги набуває така потреба, як виховання компетентності споживання медіа-продукції, забезпечення базової медіа-грамотності населення. Формування медіа-культури особистості в умовах сучасної медіа-реальності, і в Україні зокрема, становить проблему широкого запровадження медіа-освітньої практики в загальноосвітній школі. Актуальність курсу медіа-освіти обумовлена об’єктивним існуванням соціального медіа-культурного феномена – медіа-реальності, яка характеризується небувалим розвитком засобів масових комунікацій і становить вагому частину загального обсягу сучасного інформаційного простору. Разом із тим медіа-культура завдяки медіа-технологіям глибоко пронизує життя людини і неоднозначно впливає на формування змісту свідомості, що й висуває потребу в спеціальній підготовці дітей, молоді до існування в сучасному просторі медіа-інформації та майбутньому глобальному інформаційному суспільстві. Спираючись на досвід таких європейських країн, як Велика Британія, Франція, Канада, Росія та ін., ми висуваємо ідею саме шкільної медіа-освіти, яка має впроваджуватися у форматі спецкурсу/факультативу для учнів старшої школи. Шкільна медіа-освіта спрямована на виховання свідомого, компетентного і творчого споживача медіа та має стимулювати розвиток спеціальних знань, умінь, навичок у сфері медіа. Основне завдання медіа-освіти полягає в системному і компетентному вихованні підростаючого покоління, яке повинно навчитися не лише адекватно користуватися різноманітними медійними засобами, а й розумітися на закономірностях їх функціонування, знатися на особливостях технологій впливу ЗМК, але головне – критично мислити, розвивати особистісне, оціночне ставлення до продукції мас-медіа в цілому та спиратися на етично-естетичні орієнтири в процесі сприймання візуальної компоненти медіа-продукції. Об’єктом вивчення спеціалізованого курсу «Медіа-культура» є суспільний феномен сучасної медіа-культури, що являє собою щабель еволюційного розвитку цивілізації людства. Предметом спеціалізованого курсу є особистісна медіа-культура, яка передбачає оволодіння знаннями, уміннями, досвідом у сфері медіа-реальності. Мета курсу – формування теоретичної бази знань учнів з основ медіа-грамотності і практичних навичок ефективної та безпечної взаємодії з інформацією, отриманою з медіа-джерел, у тому числі з урахуванням використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній практичній, зокрема навчально-пізнавальній, діяльності учнів та їхньому міжособовому спілкуванні; започаткування основ їхньої медіа-культури, вираження себе в сучасному медіа-просторі. До теоретичної бази знань належать: знання із соціальної психології щодо ефективної комунікації, опосередкованої екранними медіа-текстами; основи медіа-психології інформаційного впливу; елементи кіберпсихології та медіа-гігієни. Практичні навички охоплюють: критичне мислення і медіа-комунікативну компетентність. Мета курсу досягається через практичне оволодіння навичками аналізу типів комунікації, засобів комунікації; навичками критичного мислення та рефлексивного сприймання медіа-текстів; методами аналізу медіа-текстів; прийомами психологічного захисту проти непотрібної інформації та навичками безпечної поведінки в медійному просторі; навичками організації особистісного медійного простору (у тому числі й творчими); розвитком мотивації щодо формування індивідуальної медіа-культури. Програму складають:
Програма курсу «Медіа-культура» розрахована на вивчення матеріалу за умов доступу учнів до телевізора (враховується також наявність в учнів та/або в їхніх родинах мобільного телефону, комп’ютера, доступу до інтернету, інших інформаційно-комунікаційних технологій). Курс є складовою варіативної частини навчання. Згідно із запропонованою програмою вивчення курсу відбувається в 10-му класі протягом року з розрахунку 1 година на тиждень або протягом півріччя з розрахунку 2 години на тиждень у випадку використання практики спарених уроків (увесь обсяг становить 36 годин). На інваріативну частину курсу припадає 70% відведеного часу, на варіативну – 30%. Варіативна частина, передбачена в практикумі курсу, дає педагогові можливість реагувати на специфічні інформаційні потреби дитячого колективу, використовувати як матеріал для занять поточну, постійно змінювану актуальну медіа-продукцію. Форми проведення тематичних атестацій можуть бути різноманітними – усні співбесіди, дебати, диспути, контрольні роботи, захисти самостійних проектних робіт, реферати на задані теми, веб-квести тощо. При цьому вчитель може диференціювати атестаційні завдання залежно від нахилів і здібностей учнів. Головною умовою атестації є успішне засвоєння теоретичного матеріалу і виконання практичних, самостійних робіт та інших обов’язкових завдань. Форми проведення практичних робіт залежно від наявної матеріально-технічної бази і дидактичного забезпечення навчального процесу також можуть бути різними – лабораторні роботи, семінари, перегляд фільмів, віртуальні екскурсії в інтернет-мережі, позакласні та позаурочні екскурсійні заняття, факультативні заняття, гуртки, реалізація навчальних проектів міжпредметного характеру, підготовка самостійних розробок, як групових, так і індивідуальних. У розглянутій програмі не наводяться конкретні апаратні і програмні засоби, які слід використовувати при вивченні курсу. Це, з одного боку, має забезпечити певну інваріантність програми з огляду на наявну в школі медійну техніку, а з другого боку, дати вчителеві певну свободу дій і самостійність у доборі способів вирішення методичних проблем, що виникають при вивченні курсу, зокрема в доборі матеріально-технічного забезпечення навчально-пізнавального процесу. Разом з тим результатом вивчення курсу «Медіа-культура» має стати сформований в учнів необхідний мінімум знань, умінь і навичок, перш за все користувацьких, для подальшої ефективної взаємодії з медіа-простором. Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з курсу «Медіа-культура» (див. табл.) побудовано таким чином, що досягнення певного рівня навчальних досягнень передбачає, що всі зазначені для попередніх рівнів знання, уміння і навички повністю засвоєні учнем. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ТА РЕЗУЛЬТАТИ 10-й клас (36 годин, рекомендовано: 2 години на тиждень)
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Основна:
Додаткова:
|
Рекомендовано Центральною методичною Радою Запорізького державного медичного університету в якості навчально-методичного посібника... | ... | ||
Згідно зі стандартом І типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів для основної І старшої школи вивчення систематичного... | «Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженою наказом Міністерства освіти... | ||
Сидоренко В. К., доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент апн україни, директор навчально-наукового центру підготовки... | Прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється без конкурсу згідно території обслуговування. При наявності... | ||
«Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво»,... | Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту... | ||
Людина І світ професій: Програма для 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів //І. Д. Бех (науковий консультант), О. В.... | Розділ І. Повторення та поглиблення основних теоретичних питань курсу основної школи | ||
«Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня» | «Технології», визначених у Державному стандарті базової І повної загальної середньої освіти, який затверджено постановою Кабінету... | ||
Міністерством освіти І науки, молоді та спорту України для використання в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів | |||
Програма вступного випробування з української мови та літератури (співбесіда) / Укладач Карпенко О. М. – Лебедин, 2013. – 10 с | Рекомендовано Центральною методичною Радою Запорізького державного медичного університету в якості навчально-методичного посібника... | ||
Автори: Ломаковська Г. В., учитель-методист інформатики ліцею інформаційних технологій №79 м. Києва | Програма спецкурсу "Основи журналістики" для учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української... |
![]() Головна сторінка Бланки резюме Бланк довіреності Бланк заяв Заява зразок Договір розірвання Зразок позовної заяви Заява на паспорт |