Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Уроку: тематичний, образотворче мистецтво, прикладна графіка

Уроку: тематичний, образотворче мистецтво, прикладна графіка





Тема: Прикладна графіка на прикладі

вітальних листівок Л.Левицького.

Тип уроку: тематичний, образотворче мистецтво, прикладна графіка.

Мета уроку: ознайомити учнів із поняттям прикладної графіки на прикладі вітальних листівок Л.Левицького (експонованих у ХММ Л.Левицького) викликати в учнів бажання якомога більше дізнатися про це явище та творчість художника, розширити кругозір учнів, збагатити їх знання з образотворчого мистецтва та, зокрема, прикладної графіки, історії українського мистецтва.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративний, дослідницький.

Візуальний ряд: вітальні листівки Л.Левицького 1960-х початку 1970-х років.

Роздатковий матеріал: картки зі словником різновидів графічних технік.

Використана література:

1. Джума Г. Акварелі Леопольда Левицького / Літопис Національного музею у Львові. - № 3 (8). – Львів: Національний музей у Львові, 2004. – C. 99-101.

2. Джума Г. Експозиція Художньо-меморіального музею Леопольда Левицького: оновлений варіант / Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. - № 4 (9). – Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2006. – C. 210- 214.

3. Джума Г. Художньо-меморіальний музей Л.Левицького / Л.І.Левицький - 100 літньому ювілею художника присвячено / Арт-клас. - № 3’06. – Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького, 2006. – С.5-7.

4. Джума Г. Леопольд Левицький – Людина і художник (до 100-річчя від дня народження) / Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. - № 4 (9). – Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2006. – C. 242- 247.

5. Леопольд Левицький: Альбом / Л 37 Автор вступної статті: Мар’ян Бесага, керівник проекту: Лідія Лихач. – К.: Родовід, 2006. – 288 с.

6. Леопольд Левицький. Спогади про художника (до 100-літнього ювілею). (Авт. вступної статті та упоряд. Л. Павлишин). – Львів: Національний музей у Львові, Спілка критиків та істориків мистецтва, 2006.

7. Островский Г. Леопольд Левицкий. – Москва: Советский художник, 1978.

8. Леопольд Левицький. Заслужений діяч мистецтв УРСР. (1906-1973). Каталог творів /Упор. Г.Островський, Е.Сафонова /авт.вступ.ст. Г.Осторський. – К.: Мистецтво, 1976.

9. Якущенко Г. Леопольд Іванович Левицький. Нарис про художника. – К.: Мистецтва, 1969.

10. Яців Р. Художня культура. Навчальний посібник для вчителів ЗНЗ та студентів художніх ВНЗ. Частина 1. – Львів: “ВД “Артклас”, 2009. – 88 с.

Хід уроку: під час проведення уроку аналізується явище прикладної графіки та її місце творчій спадщині митця, акцентується на особливостях цього графіки; розглядаються технічний спектр листівок; аналізується сюжетний діапазон композицій та звертається увага на багатство пластичної мови творів. Заняття доповнюється спогадами сучасників, друзів та учнів художника. Ілюструється слайдами творів.

Екскурсовод музею:

Графіка як вид мистецтва складається із низки підвидів об’єднаних між собою за принципами виконання (рукописна книга, тиражна графіка) і призначенням (книжкова, газетно-журнальна, документальна, ужиткова, прикладна). Тиражна графіка поділяється на групи за технікою виконання – дереворіз, дереворит, офорт, мідьорит, акватинта, мецо-тинто і т.д. Підсистема прикладної та ужиткової графіки є дуже складна та розлога. Уже в назві закладено завдання цього виду графічного мистецтва. До цієї групи належить документальна графіка. Цікавими прикладами у цій ділянці є серії етнографічних замальовок О.Кульчицької, зроблені під час поїздок Галичиною, а також малюнки козацької старовини С.Васильківського та М.Самокиша. Вузькими спеціалізаціями прикладної графіки є малюнки географічних мап, графіка державних паперів, грошових знаків, марок, афіші, соціальний і політичний плакати, етикетки, обгортковий папір, конверти, листівки. На кінець ХХ століття ініціативу у сфері прикладної графіки у митців-графіків перехопили графічні дизайнери. Таким чином тепер прикладна графіка ототожнюється з графічним дизайном. Відповідно змінені технологічні засоби (комп’ютерні програми замість класичних графічних технік) та засоби художньої мови і побудови образу.

Л.Левицьким на своєму творчому шляху працював у різних напрямках графіки – станковій гравюрі, книжковій ілюстрації. У 1960-х роках був членом художньої ради відділу промислової графіки (дизайну), що був створений в УРСР вперше у Львові та проіснував не довго. Відділ виконував роботи по рекламі, оформленню, упаковці та маркуванню промислової продукції УРСР. У ньому працювало 15 художників, що були випускниками львівських мистецьких навчальних закладів. У перших зразках продукції цього відділу домінували реалістично-натуралістичні тенденції, що не відповідало вимогам замовників та духу часу. Л.Левицький першим запропонував абстрактно-геометричний підхід у побудові композицій. Це дало добрий результат. Згодом коробки для цукерок фірми “Світоч” отримали загальне визнання на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Л.Левицький був людиною відкритою до світу, у його домі часто бували гості, коло знайомих охоплювало і молодь, що починала свій творчий шлях і відомих сформованих митців. Художник радо зустрічав усіх і не робив різниці між іменитими та маловідомими, його перш за все цікавила людина. Своєрідним проявом відношення до оточуючих стали вітальні листівки, які митець виготовляв власноруч і надсилав з привітанням у новорічно-різдвяний час.

Листівка чи, точніше, відкритий лист, або, як її називали в кінці ХІХ на початку ХХ ст., “артистична картка”, маючи на увазі наявність певного зображення на листівці, не має точної дати виникнення. Перші зразки датуються XVIII ст.. і пов’язуються з іменем французького гравера Шоффана, автором перших візитних карток. Виникнення листівки було обумовлене практичними потребами, але з часом вона стала невід’ємним атрибутом свята. У 1794 р. англійський художник Добсон надіслав саморобну картку своєму другу. На ній було зображено зимовий пейзаж та родину біля ялинки. Листівка дуже сподобалась товаришу, і у 1795 р. митець зробив кілька десятків таких карток та надіслав своїм знайомим. А уже у 1800 один підприємець організував їх продаж. Так починала свій шлях вітальна листівка, зокрема, авторська.

У творчості Л.Левицького вітальна листівка посідає скромне місце, але образи створені художником у цих творах надзвичайно теплі та проникливі. Композиції виконані у техніках лінориту, хоча автор звертався і до прийомів літографії. Тематично вони усі присвячені новорічно-різдвяним сюжетам, за винятком кількох із рослинними та тваринними мотивами. В експозиції музею представлена низка зразків цього виду графічної спадщини митця.

Леопольд Іванович Левицький, створюючи композиції листівок, звертався до різних жанрів мистецтва. На невеличкій площині зринають пейзажі, жанрові картини, парні портрети, натюрморти, міфологічні сюжети та, що найчастіше, поєднання кількох жанрів в одній композиції. Характерною ознакою сюжетів листівок є те, що у кожній з них автор зображав себе і свою дружину. Геня Бенціонівна Леивцька була добрим ангелом охоронцем, все життя вона присвятила чоловіку, служінню його таланту. Теплота їх взаємин простежується у цих невеличких творах, які хоча й не представляють такого інтересу для науковців, як станкові графічні твори, але мають велике значення для повноцінного розкриття особистості автора.

Створюючи ці композиції, художник користувався обмеженою кольоровою гамою – коричневі, сині, зелені, вохристі, теракотові тони. Основним художнім засобом є пляма, подана локально, що сприяє цільному звучанню образів. Також велику увагу автор приділяє лінії, її графічним можливостям, особливою властивістю заповнювати простір, не перенавантажуючи його.

Цікавими є композиції із мотивом міфічного крилатого коня-пегаса та інтерпретацією цього образу – коником-гойдалкою. Обидві листівки горизонтальні. Коник-пегас зображеному в леті, на ньому верхи обернені плечима до голови коня сидять дві постаті – Леопольд і Геня Левицькі. Обличчями вони розвернені до глядача, а у піднятих правих руках келихами тримають келихи. На пегасі-гойдалці теж зображено дві фігури – художника з дружиною - , які сидять спиною до голови коня, із келихами в руках.

Виразно пов’язана із різдвяною символікою листівка із образами двох колядників з восьмикутною зіркою посередині. Справа Л.Левицький зобразив себе в окулярах, береті, правою рукою він тримає держак від зірки, а ліва опущена в кишеню. Зліва, нижча на зріст, Г.Левицька, яка лівою рукою тримає держак зірки, а у правій – торбинку. Пляма світла, що мов би падає від зорі додатково об’єднує композицію. В експозиції музею представлено відбиток виконаний синьою фарбою, хоча є й інші, кольорові варіанти цієї листівки.

Сповненими новорічної атрибутики є листівки із зображенням годинника із маятником. В експозиції музею представлено два варіанти. Це дві вертикальні композиції, виконані у техніці лінориту. У першій листівці круглий циферблат годинника, стрілки якого показують за 7 хв. 12-ту годину, займає верхню частину композицію. Нижче, у еліпсоподібному диску маятника, відхиленому вправо, зображена родина Левицьких за святковим столом. На столі зображено натюрморт, центром якого є запалена свічка. Її проміння осяює обличчя постатей, що сидять. Лівіше, від центру композиції, зображено півмісяць. Візуальною основою композиції є ряд будинків розташованих по нижній горизонталі - один більший будинок і п’ять малих. Кольори новорічної листівки блакитний, теракотовий, жовтий, білий. На холодному блакитному тлі зимового неба зображено жовтий годинник з маятником. Графічний рисунок циферблату, стрілки, фігури людей та елементи натюрморту, півмісяць та вікна одного з будинків виконано теракотовим кольором. Як допоміжну барву Л.Левицький використав білий тон паперу.

Цікавою є ще одна вітальна листівка із зображенням годинника. Це також вертикальна композиція. У верхній частині зображено круглий циферблат годинника у декоративній прямокутній рамці із квітковими мотивами у кутках, стрілки якого показують за 12 хв. 12 год. Годинник з’єднаний фігурним стержнем з диском, у якого закомпоновано дві постаті за святковим столом з піднятими келихами у руках. Це знову художник і його дружина. Посередині столу, як у попередньому випадку, зображена свічка промені якої осяюють фігури. Між циферблатом і маятником на зображено декоративні елементи - місяця і зірки. Внизу композиції по горизонталі автор розташував мотив пейзажу - невелика хатка з прибудовою, дерево, зірочки. Тло композиції оздоблене абстрактними геометричними формами сіро-голубого кольору. Відбиток зроблений на тонкому сірому папері. Домінує синьо-сірий колір, його доповнює жовтий і сіро-фіолетовий та рожевий. Колорит цікавий, багатий, що вигідно вирізняє цю листівку серед інших.

Ще одним прикладом парного портрету в інтер’єрі є вітальна листівка, у композиції якої Л.Левицький зобразив святковий стіл, ялинку та себе з дружиною у карнавальних головних уборах. Формат листівки горизонтальний. Основними елементами святкового натюрморту є риба та пляшка. На двох кінцях столу стоять чоловік в окулярах, трикутному головному уборі з келихом у піднятій ліві руці та жінка у циліндрі, довгій сукні, циліндрі з келихом, піднесеним у правій руці. Відбиток зроблено двома кольорами - синьо-зеленим та оранжевим – що при накладанні утворюють чорний. Композиція побудована на основі домінування яскравих плям оранжевого кольору на темному синьо-зелено-чорному тлі.

У Л.Левицького є серія листівок із зображенням себе та дружини на тлі зимового пейзажу. Йдеться про листівку, композиційною домінантою якої є снігова баба. По центрі композиції снігова скульптура із двох об’ємів з асиметричними плямами очей та рота. Зліва від снігової баби - жіноча постать в темному одязі, щапці-ковпаку, що тримає ялинку, а справа - чоловіча постать у береті, окулярах, темному одязі, зі складеними руками. Ще одна ялинка зображена як елемент пейзажу. Листівку надруковано одним кольором – чорно-синім.

Чи не єдиним прикладом вітальної листівки, у якій відсутнє зображення художника та його дружини є вертикальна декоративна композиція. Основою твору є стилізована квітка з асиметрично розміщеними трьома квіточками і трьома листками. Цікавим є вирішення тла – воно імітує мозаїчну кладку. Зразок представлений в експозиції музею віддрукований синьою фарбою та, згодом, доповнена прозорими відтінками жовтого, зеленого та червоного кольорів.

Вітальна листівка здавна є важливим атрибутом свята – державного, релігійного, приватно-родинного. Особливо цікавою є авторська листівка, оскільки вона неповторна та унікальна. Вітальні листівки Л.Левицького є яскравим прикладом. Самоіронія, гумор, любов до людей - такі риси характеру митця у повній мірі проявилися у цьому виді творчості. Листівки художника є у приватному володінні багатьох родин, що належали до кола друзів митця, і свідчать про розуміння Л.Левицького важливості підтримки теплоти товариських стосунків.

Підсумок уроку

Узагальнення та повторення почутої під час уроку інформації.

Домашнє завдання

Намалювати вітальну листівку для родичів, друзів чи вчителів.

Роздатковий матеріал.
Естамп – твори графіки, які виконані шляхом друку зі спеціальних кліше. Е. називають твір тиражної графіки, оскільки відбитки зі спеціального кліше може тиражуватися. В такому випадку естампний аркуш теж буде вважатися самостійним, оригінальним твором мистецтва.

Гравюра – загальна назва великої групи графічних творів, виконаних способом друку у різних естампних (друкованих) техніках.

Дереворит (ксилографія, гравюра на дереві) естампна техніка. Д. як твір виконується шляхом отримання відбитку з дерев’яного кліше. Д. – перша з естампних технік, які використовувалась для книг.

Ліногравюра – одна з найвідоміших і найпоширеніших технік друку. Л. як твір графіки виконується шляхом отримання відбитку з кліше, яке виготовляється з тонкозернистого, еластичного лінолеуму. У цій техніці Л.Левицький почав працювати у післявоєнний період і звертався до неї до останніх днів.

Літографія – одна з найвідоміших та найпоширеніших естампних технік друку. Малюнок, передбачений для тиражування виконується на площині спеціального каменя (літографським) олівцем чи пензлем, які захищають поверхню каменя від кислоти, якою згодом протравлюють. Відбиток виконується на відповідному пресі. До цієї техніки Л.Левицький звернувся після 1968 року і створив ряд вишуканих композицій.

Монотипія – техніка графіки, яка відтворює лише один відбиток. На спеціальній металевій, скляній чи картонній формі виконується творча композиція, в дзеркальному вигляді, на яку накладається папір та відтискається на ньому відбиток. Зробити його можливо тільки раз, тому він є унікальний та неповторний (від цього і походить назва). У цій техніці Л.Левицький багато працював у 1950-1960-х роках.

Офорт – одна з найвідоміших та найуживаніших у минулому естампних технік друку. ЇЇ специфіка полягає у підготовці спеціального металевого кліше з нанесеним кислотостійким лаком, після чого рисунок наводиться спеціальною офортною голкою шляхом втручання у лаковий шар. Пластина піддається протравленню у кислотній ванночці. З кліше здійснюються естампні відбитки на папір під спеціальним пресом. У цій техніці Л.Левицький почав працювати у 1930-х роках і часто звертався до неї продовж життя.

Прикладна графіка – одна із спеціалізацій графіки як виду мистецтва. Охоплює велику систему жанрів і форм, які відповідають конкретному функціональному призначенню, напр. рекламний рисунок, поштова марка листівка, логотип, шрифт, елементи візуальної комунікації, графіка державних паперів ( в тому числі грошових знаків), обгортковий папір, оформлення пакувальних матеріалів тощо.




поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Уроку: Образотворче мистецтво Італії
...

Уроку: тематичний, образотворче мистецтво, простір І об’ємно-просторова форма
Елювання на прикладі живописних робіт Л. Левицького (експонованих у хмм л. Левицького) викликати в учнів бажання якомога більше дізнатися...

Уроку
Краса навколо нас. Загальне ознайомлення з поняттям “образотворче мистецтво”, а також із матеріалами й інструментами, якими працює...

Уроку
Вступ. Бесіда «Краса навколо нас». Загальне ознайомлення з поняттям «образотворче мистецтво», з матеріалами й інструментами, якими...

Імені михайла бойчука
«Дизайн», 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація».Інститут такожздійснює науково-дослідницьку, культурно-виховну,...

Календарно-тематичне планування з предметів образотворче мистецтво...
Календарно-тематичне планування з предметів образотворче мистецтво (5- 7 кл.), та художня культура (9-10 класи)

Календарно-тематичне планування уроків інтегрованого курсу«мистецтво»,...
Зародження образотворчого мистецтва: графіки, живопису, скульптури, а також декоративно-ужиткового мистецтва І архітектури

1. Початок зоряного шляху Урок Запрошуємо в космічну подорож. Графіка....
Урок Запрошуємо в космічну подорож. Графіка. Види графіки за способом виконаннята призначенням. Мистецтво плаката

Пояснювальна записка Невід’ємною частиною культури, одним із визначальних...
Високорозвинені цивілізації ставили І продовжують ставити мистецтво у центрі всієї освіти, розуміючи його унікальні можливості для...

Уроку: тематичний, декоративно-ужиткове мистецтво, художня кераміка
Л.І. Левицького; викликати в учнів бажання якомога більше дізнатися про культурно-нацональні традиції; розширити кругозір учнів;...

За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися...
«Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво»,...

Урок №94 Тема. Урок розвитку комунікативних умінь №21
Міжпредметні зв'язки: література (використання листів у художніх творах), образотворче мистецтво

Урок 7 «Образотворче мистецтво Далекого Сходу»
Китаю, розвивати зорову пам’ять, зосередженість, увагу, уміння обґрунтовувати свою думку, виховувати духовність, шанобливе ставлення...

1. образотворче мистецтво план
Трипільська культура нале­жить до духовних вершин неоліту. Назва походить від першого місця ви­явлення – селища Трипілля поблизу...

Уроку
Мета уроку: 1 розкрити на прикладі тексту духовне зубожіння суспільства; зміст понять «краса», «мистецтво», «цивілізація», «духовність»,...

Програма; в). перспективно-тематичний (поурочно-тематичний план)

Образотворче мистецтво
Вступ. Програма з образотворчого мистецтва для 5–7 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного...

Бароко І рококо в українському мистецтві. Характерні риси та історія...
Характерні риси та історія розвитку українського бароко. Шедеври української барокової архітектури. Образотворче та декоративне мистецтво...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт