Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Бароко І рококо в українському мистецтві. Характерні риси та історія розвитку українського бароко. Шедеври української барокової архітектури.

Бароко І рококо в українському мистецтві. Характерні риси та історія розвитку українського бароко. Шедеври української барокової архітектури.





Сторінка1/4
  1   2   3   4
Мистецтво, 8 клас

Урок 22

Тема: Бароко і рококо в українському мистецтві. Характерні риси та історія розвитку українського бароко. Шедеври української барокової архітектури. Образотворче та декоративне мистецтво українського бароко. Іконостаси. Живопис бароко. Українське мистецтво рококо. Творчість Йогана Георгія Пінзеля – скульптура.

Мета: ознайомити учнів з поняттям «українське (козацьке) бароко» , розглянути характерні риси та історію розвитку українського бароко, ознайомити з шедеврами української барокової архітектури й українського мистецтва рококо. Розглянути особливості образотворчого та декоративного мистецтва українського бароко . Ознайомити із шедеврами іконостасів, розглянути особливості живопису бароко, надати знання про характерні риси рококо, ознайомити із творчістю Йогана Георгія Пінзеля – видатного українського скульптора.

Розвивати вміння учнів працювати з ілюстраціями, надавати аналіз творів різних видів мистецтва.

Виховувати інтерес до українського мистецтва минулого.

Тип уроку: комбінований, інтегрований, урок поглиблення в тему.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійна дошка, проектор, презентація до уроку

Хід уроку:

  1. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

  2. Актуалізація опорних знань.

  3. Особливості мистецтва українського бароко.

Другою після княжих часів добою розвитку українського мистецтва, його золотим віком треба вважати XVII - XVIII ст. - часи, коли українське козацтво в боротьбі зі своїми сусідами виборює фактичну незалежність України - вдруге після княжої доби. Живучи спільним мистецьким життям із Західною Європою, Україна й на цей раз переймає новий напрям у мистецтві цілої Європи - стиль бароко. Нові умови життя та соціального устрою з вищою верствою заможної козацької старшини створювали інші потреби, ставили нові вимоги до мистецтва, - так само як це було і в цілій Європі. Спокійні, зрівноважені, логічні форми ренесансу, що споглядалися на чисті форми античності, вже не задовольняли сучасного смаку. Для розкішного, гучного життя доби бароко потрібні були більш пишні, багатші форми архітектури, просякнуті пафосом, надприродністю, спіритуалізмом. Замість колишньої краси відтепер протиставляють силу, проти спокою — рух, замість гармонії — боротьбу. Саме ці потреби міг задовольнити новий мистецький напрямок – бароко. Хоч зразки бароко приходили до нас із Західної Європи, з Італії й Німеччини. Власною творчістю українського народу, що відтепер був пробуджений до нового вільного життя, бароковий стиль прибирає своєрідних та оригінальних форм, що має у світовій літературі заслужену назву осібного українського бароко. Визначальними рисами бароко були: - посилення ролі церкви і держави, поєднання релігійних і світських мотивів, образів; - мінливість, поліфонічність, ускладнена форма; - тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності, алегоризму; - прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору; - трагічна напруженість і трагічне світосприймання.

Незважаючи на те, що українське бароко як сформований стилістичний напрям у мистецтві, літературі та й у культурі в цілому запозичувало свої починання із Заходу, значною мірою під впливом польської барокової культури, воно набуло власних національних рис, спиралося на народні традиції. Якщо конкретніше торкатися певних особливостей, то необхідно звернути увагу на своєрідний динамізм українського бароко, яке поєднало в собі два чинники його саморозвитку: у зв'язку з поверненням культурного життя до його прадавньої духовної столиці Києва й посилення визвольного руху на Півдні, в Подніпров'ї, Слобожанщині розширювалися межі творення самобутньої барокової культури. Українське бароко, належачи до однієї з найпомітніших ознак культури XVII—XVIII століть, увібрало в себе найсуттєвіші грані об'єднавчого характеру. Так само, як і мова, історично-наукове осягнення себе, утвердження православної віри, бароко виявилося тим зовнішнім вираженням єдності й «цілісності культури» , яка допомагала консолідувати націю. Сам дух і неспокій, антиномія потягу до власного, того, що кровно йшло від орнаменту земного буття, переосмислення в контексті цього земного релігійних і світських норм життя, яскраво виражені критицизм і тренос, прагнення до нестандартності, проблисків світла в складних суперечливих лабіринтах буття дали відмітний тип барокового світосприймання. Поняття «бароко» охоплює не лише архітектуру, а й ужиткове мистецтвофольклорні мотиви з естетикою яскравих оптимістичних форм, літописання, театр, музику, малярство.


Українське , або козацьке бароко – назва мистецького стилю, що був поширений на українських землях Війська Запорізького у 17-18 ст. і виник внаслідок поєднання місцевих культурних традицій і характерних рис європейського бароко.


Архітектура

Зароджується барокова архітектура, а в синтезі з нею й інші мистецтва, на початку XVII століття у Львові (костьол бернардинів 1600 p., єзуїтів 1613-1670 pp.). Самостійна творчість українських майстрів розпочинається в другій половині XVII століття, та досягає найбільшого розквіту в добу Мазепи. «Новий характер української архітектури складається головно під впливом двох чинників - старої традиції мурованого будівництва, започаткованої в княжу добу, й дерев'яного народного будівництва». Вважається, що перший тип будов постав із поєднання тринавної церкви, віддавна пристосованої до літургійних потреб східної обрядовості, із західним і базилічним типом бароко, близького до візантійсько-української базиліки. До таких споруд нашого краю належать великі церкви в Бережанах, Троїцька церква в Чернігові (1679 p.), собор Мгарського монастиря неподалік від Лубен, будівництво якого розпочав гетьман Самойлович у 1682 році, дві будівлі часів гетьмана Мазепи в Києві -Михайлівський собор (1690-1694 pp.) і Братська церква Академії (1695 p.). Хоч у цих будовах у більшій мірі помітні впливи західноєвропейські, але окремі форми й деталі, зокрема декорація, набирають оригінальних форм, що почерпнуті з народного, сільського мистецтва. Особливої своєрідності й краси досягають форми бань, які не мають собі рівних у цілій Європі.

Стало зрозумілим також, що немає кращої оборони, як повернення увірваної традиції з великим і славним минулим. «Румовищами будівничої творчості великокняжих часів була засіяна вся Україна, а в першу чергу Київ. В їхній віковій повазі й святості загрожене українство вирішило шукати підтримку в культурній боротьбі з ворожим натиском. В тому коріниться в першу чергу той завзятий і послідовний реставраційний рух, що його свідками стаємо від початку XVII в. - за Могили, а відтак у добу Хмельниччини. Нова Україна XVII в. підіймала з домовини стару Україну княжих лицарів і переможців. Очевидно, форми, в які мимоволі одягалася та реставраційна акція, мусили відповідати естетичним вимогам свого часу. На останках стін, на фундаментах княжих церков зростали тепер будівлі із сучасним - ренесансовим, а відтак бароковим - оформленням».

Почався будівничий і відновний період. А сама реставрація потребувала суттєвих добудов, а не просто декорування чи повторення старого. В увесь цей процес укладався глибокий сенс безперервності історії, саме культурної історії. Під протекторатом князя Костянтина Острозького почалося обновлення Кирилівської церкви (зведена у XII ст.), через певний час, у 1613 році, італійський архітектор Себастьян Браччі почав перебудовувати Успенський собор на Подолі в Києві. Відновлювалися й піднімалися з руїн Софія Київська, численні церкви - Десятинна в Києві, Спаса на Берестові, Успенська в Переяславі, Іллінська в Троїцькому монастирі в Чернігові. Викликали захоплення барокковою ошатністю й довершеністю оздоблення споруд, дзвіниць, іконостасів, церковних брам, гравюр. Змінювалося саме обличчя архітектурного світу, усміхнене своєю позолотою, внесенням яскравих народних мотивів, синтезом нового архітектурного та образотворчого мислення. Виконані в барокковому стилі іконостаси XVII - XVIII століть своєю величністю й монументальністю ставали центральною окрасою Єлецького собору, Троїцького собору в Чернігові, Преображенської церкви у Великих Сорочинцях.

Барокова церква Святого Андрія (Андріїська) в Києві.

Входить до складу Національного заповідника «Софія Київська». Діючий храм Української автокефальної православної церкви. В храмі проводяться екскурсії[1], а також щоденні богослужіння, хрещення та вінчанняандріївська церква в києві.jpg

Збудована в 17471762 роках за проектом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви. Крім цієї роботи, в Києві є ще одна споруда авторства Ф.-Б. Растреллі — Маріїнський палац.

Однокупольний храм з п'ятиглавим завершенням має форму хреста (31,5-22,7 м), в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон з капітелями коринфського ордеру.

До храму з боку вулиці ведуть круті чавунні сходи.

Вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат з 8 кімнатами на кожному поверсі, стіни якого являють собою фундаменти церкви.

Навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається мальовнича панорама Подолу й Дніпра.

На будівництво церкви витратили 23 500 штук цегли, 28 970 пудів цвяхів; на позолоту верхів — 1590 книжок і 20 аркушів листового золота.

Архікафедральний собор св.Юра у Львові.

Архикафедра́льний собо́р свято́го Ю́ра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважається головною святинею українських греко-католиків.20070629114426!вп_львов_собор_юра.jpg

Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр.

З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).

Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий періодрозпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

За давньою легендою, це місце було заселене приблизно з 1280 року. Тоді ж існувала печера. Досі не з'ясовано: була вона штучною чи природною. У ній усамітнився чернець Василь (Василиск), який в постійних молитвах спокутував земні гріхи. Походить ця легенда з давніх-давен, але вперше записана дослідником Львова Бартоломеєм Зіморовичем у XVII ст.

«

Під той час Василиск, стрий Лева, князь жорстокого духа, але, як часто буває у греків, через молоді літа, проведені безжурно, на старість постригся добровільно в ченці й оселився в наїженій терном печері, що стояла отвором на схилі пагорба, котрий підносився над спиною міста. Був він більше подібний до фавна, ніж до людини - щетинястий, нечесаний, з великими бровами, худий, зарослий, з запущеною до колін бородою, що закривала наготу тіла, як щит або килим. Такою нелюдською строгістю життя спокутував він нелюдську різню бранців, до якої дійшло за його проводом перед двадцятьма роками в Судомирі, так загально говорено. За його порадою Лев побудував на верху того пагорба букову церкву, обвів її чернечими келіями та віддав під опіку святого Юрія, старійшини війська святих, вождя для себе проти поляків і співтовариша для стрия, що боровся з примарами пекла

 »
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок 17. Тема: Стилі та напрями у мистецтві: бароко, рококо, класицизм,...
Мета: ознайомити учнів з поняттям «Бароко»; визначити основні риси мистецтва бароко; надати знання про характерні риси архітектури...

Урок 32 Тема: Романтизм І реалізм в українському мистецтві
«еклектизм в архітектурі України». Розглянути приклади української неоготики, переглянути шедеври українського романтичного історизму,...

Мистецтво бароко. Особливості живопису мистецтва бароко. Види та...
Мета: Ознайомити учнів із видами та жанрами мистецтва бароко, розглянути художній стиль скульптури бароко; ознайомити з особливостями...

Стиль рококо. Характерні риси мистецтва рококо. Види мистецтва рококо....
Ж. П. Пігаль. Амур, який зав’язує сандалю. Е. Фальконе. Амур. Клодіон. Амур І психея. А. Рінальді. Золотий кабінет Китайського палацу...

Музичне І театральне мистецтво бароко. Стильові особливості музичного...
Стильові особливості музичного мистецтва бароко. Періоди розвитку музичного мистецтва. Творчість композиторів: Й. С. Баха, Г. Ф....

Стиль класицизм. Архітектура класицизму. Творчість відомих архітекторів...
Омити учнів з поняттями «класицизм», «ампір», «регулярний (французький ) парк». Розглянути визначальні риси класицизму. Надати знання...

Стиль рококо. Характерні риси мистецтва рококо
Ж. П. Пігаль. Амур, який зав’язує сандалю. Е. Фальконе. Амур. Клодіон. Амур І психея. А. Рінальді. Золотий кабінет Китайського палацу...

Урок 9 Тема: Готика. Характерні особливості готичного стилю. Особливості...
Навчальна: розширити загально-естетичний кругозір учнів, ознайомити їх із стилями часу, поняттями, з життям І творчістю композиторів,...

Поняття про літературну течію та літературний напрям
Бароко в художній та інтелектуальній творчості в Україні (середина XVII – XVIII ст.). Творчість Г. С. Сковороди

Урок 30 Тема: Стиль реалізм. Архітектура реалізму. Скульптура реалізму. Жанри скульптури
Мета: ознайомити учнів з архітектурою реалізму; надати знання про скульптуру реалізму, її характерні риси; ознайомити із прикладами...

Уроктема: Ознаки стилю Ренесанс І бароко. Специфіка прояву в різних країнах Європи
Метод навчання: інтерактивний метод «Мікрофон», пояснювально-ілюстративний, пошуковий

Романська архітектура. Характерні риси романського стилю в архітектурі....
Романська архітектура. Характерні риси романського стилю в архітектурі. Особливості романських храмів, монастирів-фортець. Шпаєрський...

Львів – Дрезден – Амстердам – Берлін – Львів
Знайомство з містом, яке розпочинається з оглядової екскурсії «Перлина німецького бароко». Театральна площа та Дрезденська Опера,...

Методичний посібник
«Відродження народних звичаїв та традицій українського народу в декоративному мистецтві»

Секрети української мови
Описано методи, застосовувані для упослідження українського слова Наведено поради, як долати дискримінаційну спадщину минулого. Велику...

Види швів української народної вишивки. Поверхнево-нашивні рахункові техніки
У невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка. З нею пов’язана вся багатовікова...

Древня Греція – колиска мистецтв. Досягнення античної культури Мета...
Мета узагальнити та поглибити знання про особливості давньогрецької культури, подати відомості про досягнення античної культури,...

Державний вищий навчальний заклад
Предметом курсу «Право єс» є автономна правова система Європейського Союзу, яка поєднує риси, характерні як для міжнародного, так...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт