Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Розділ 10. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності

Розділ 10. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності





Розділ 10. Внутрішня система забезпечення

якості освітньої діяльності

Розділ 10. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності
Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти у ДВНЗ «Ужгородський національний університет» розроблено відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII (стаття 16. Система забезпечення якості вищої освіти).

Положення ґрунтується на постанові Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. № 978 «Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах» (із змінами, внесеними згідно з постановами КМ України № 1124 від 31.10.2011 р., № 801 від 15.08.2012 р., № 692 від 18.09.2013 р., № 507 від 27.05.2014 р.), постанові Кабінету Міністрів України від 08.08.07 р. № 1019 «Про ліцензування освітньої діяльності з надання освітніх послуг» та наказі Міністерства освіти і науки України від 13.06.2012 р. № 689 «Про затвердження Державних вимог до акредитації напряму підготовки, спеціальності та вищого навчального закладу».

Система забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти у ДВНЗ «Ужгородський національний університет» складається із:

- системи внутрішнього забезпечення якості;

- системи зовнішнього забезпечення якості.

Система внутрішнього забезпечення якості передбачає контроль за:

  • кадровим забезпеченням освітньої діяльності;

  • навчально-методичним забезпеченням освітньої діяльності;

  • матеріально-технічним забезпеченням освітньої діяльності;

  • якістю проведення навчальних занять;

  • якістю знань студентів;

  • забезпечення мобільності студентів;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;

- здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;

- забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації;

- систему запобігання академічного плагіату у здобувачів вищої освіти.

Система зовнішнього забезпечення якості включає:

- стандарти вищої освіти;

- ліцензування рівнів вищої освіти;

- акредитацію рівнів вищої освіти;

- систему менеджменту якості;

- відповідність навчальних планів і програм підготовки фахівців вимогам Європейського та світового освітнього простору;

- співпрацю з роботодавцями щодо контролю за якістю підготовки фахівців;

- державну атестацію випускників у державній атестаційній комісії;

- імідж Університету та рейтингову оцінку його діяльності.

Основними завданнями підвищення рівня якості навчання є:

- повне використання ліцензованих обсягів, враховуючи суттєве збільшення кількості іноземних студентів, насамперед, на профільних напрямах підготовки та спеціальностях;

- розробка дієвої програми поліпшення якості освітніх послуг у відокремлених підрозділах Університету;

- розробка індивідуальних університетських навчальних планів і програм, які б відповідали запиту виробництва та кращим зарубіжним аналогам магістерського рівня з формуванням окремих модульних дисциплін; за впровадження міжнародних освітніх програм, навчальних планів та інформаційних інтерактивних технологій навчання, створення та відкриття нових напрямів і спеціальностей для підготовки фахівців відповідно до вимог Європейського освітнього простору з метою отримання студентами подвійних дипломів;

- створення організаційно-правових та фінансових умов для започаткування активної реалізації міжнародних програм академічної мобільності;

- розвиток матеріально-технічної бази в напрямі впровадження новітнього програмного забезпечення, удосконалення практики розроблення та реалізації електронних навчальних курсів з використанням платформи Мoodle та обладнання аудиторій для проведення дистанційних лекцій і телеконференцій;

- індивідуалізація та диференціація навчання обдарованої молоді, створення можливостей для реалізації пошуку студентами індивідуальної освітньої траєкторії; створення умов для здобуття якісної освіти інвалідами, дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;

- впровадження у навчальний процес та діяльність університетської бібліотеки сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій, створення з цією метою лабораторій для підготовки та збереження електронних курсів, обладнання аудиторій для проведення дистанційних лекцій та телеконференцій.

Контроль за матеріально-технічним забезпеченням освітньої діяльності в Університеті має відповідати вимогам до проведення лекційних, практичних і лабораторних занять, навчальної та виробничої практик. Вони визначають мінімальні нормативи для забезпечення підготовки фахівців ОКР «Бакалавр», «Спеціаліст» і «Магістр» (денна форма навчання) матеріально-технічною та інформаційною базою, а саме:

- забезпеченість лабораторіями, полігонами, обладнанням, устаткуванням, необхідними для виконання навчальних планів і програм підготовки фахівців в Університеті за напрямами та спеціальностями (у % від потреби) − 100;

- забезпеченість студентів гуртожитком (у % від потреби) − 70;

- кількість робочих комп’ютерних місць на 100 студентів − 12;

- наявність пунктів харчування;

- наявність спортивного залу;

- наявність стадіону або спортивного майданчика;

- наявність медичного пункту;

- забезпеченість студентів підручниками, навчальними посібниками, що містяться у бібліотеці Університету (%) − 100;

- співвідношення посадкових місць у читальних залах Університету до загального контингенту студентів (%) − 5;

- забезпеченість читальних залів фаховими періодичними виданнями − 4 (8 − для ОКР «Магістр»);

- можливість доступу науково-педагогічних працівників (НПП) і студентів до Інтернет як джерела інформації.

Контроль за виконанням і дотриманням зазначених нормативів в Університеті здійснюють у межах своїх службових обов’язків директори навчально-наукових інститутів (ННІ), декани факультетів, завідувачі кафедр, а також навчально-методичний відділ, науково-дослідні інститути, центри та лабораторії, наукова бібліотека шляхом систематичної перевірки реального стану кожного показника матеріально-технічного та інформаційного забезпечення і в разі його невідповідності нормативному − вжиття необхідних заходів щодо його поліпшення.

Атестація навчальних і навчально-наукових лабораторій.

Лабораторні заняття з навчальних дисциплін проводяться в навчальних і навчально-наукових лабораторіях (далі − лабораторіях) Університету, що мають необхідне матеріально-технічне та методичне забезпечення.

Атестації діючих і новостворених лабораторій проводиться постійно-діючою комісією по введенню в експлуатацію будівель, споруд, лабораторій різного виду обладнання у складі проректора з адміністративно-господарської роботи, начальником відділу охорони праці, головного інженера, головного енергетика, головного механіка, інженера-інспектора по протипожежній безпеці, начальником навчально-методичного відділу з метою удосконалення їх матеріально-технічної бази, покращення науково-методичного забезпечення, приведення умов навчання у відповідність до існуючих вимог охорони праці та пожежної безпеки. Склад комісії затверджується наказом ректора. Атестація діючих лабораторій здійснюється один раз на п’ять років.

Для проведення атестації лабораторій завідувачі кафедр подають відповідну службову записку на ім’я ректора, за результатами чого визначається дата проведення атестації.

Під час проведення атестації комісія разом із директором відповідного ННІ (деканом факультету), завідувачем кафедри, НПП, який відповідає за викладання навчальної дисципліни в лабораторії, та завідувачем лабораторії перевіряють стан матеріально-технічного, науково-методичного забезпечення та умови проведення занять в лабораторії, а саме:

- наявність затвердженого в установленому порядку Положення про лабораторію;

- наявність достатньої кількості лабораторних стендів (установок, столів) і робочих місць для виконання лабораторних робіт по підгрупам;

- наявність стан сучасного обладнання, необхідного для виконання лабораторних робіт,

- наявність стан допоміжних навчальних засобів, наочних посібників, комп’ютерної та мультимедійної техніки;

- наявність базової та робочої програми дисципліни, що викладається у лабораторії, методичного забезпечення виконання лабораторних робіт та рік його видання;

- відповідність умов проведення занять вимогам охорони праці та пожежної безпеки.

Результати атестації лабораторії фіксуються в атестаційному листі. Крім того, в атестаційний лист можуть бути занесені зауваження комісії, особливі приписи щодо атестації лабораторії із зазначенням термінів усунення недоліків та відповідальних за їх усунення.

Два примірники заповнених атестаційних листів підписують усі члени комісії, та відповідальні особи ННІ і кафедри, які брали участь в атестації лабораторії. Один примірник атестаційного листа зберігається протягом 5 років на кафедрі, другий − у навчально-методичному відділі. Результати атестації лабораторії затверджуються наказом ректора Університету, після чого лабораторія вважається атестованою, якій видається паспорт лабораторії.

Контроль за кадровим забезпеченням

Науково-педагогічні працівники (НПП) – особи, які за основним місцем роботи в Університеті професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою, навчально-науково-інноваційною, науково-методичною та культурно-виховною роботою зі студентами (слухачами).

Згідно з вимогами нормативи кадрового забезпечення підготовки фахівців ОКР «Бакалавр», «Спеціаліст» і «Магістр» (денна форма навчання) заявленого напряму (спеціальності) такі:

- частка НПП з науковими ступенями та вченими званнями, які забезпечують викладання лекційних годин циклів соціально-гуманітарних, фундаментальних і фахових дисциплін навчального плану спеціальності має становити, % від кількості годин:

а) 75 («Бакалавр»), 85 («Спеціаліст») і 95 («Магістр»);

- у т.ч. на постійній основі:

б) 50 − для кожного з трьох ОКР;

- з них докторів наук або професорів (стосується фундаментальних і фахових дисциплін):

в) 10 («Бакалавр»), 20 («Спеціаліст») і 40 («Магістр»).

В Університеті лекційні заняття проводяться висококваліфікованими фахівцями, професорами і доцентами, які мають значний досвід практичної діяльності.

НПП, які працюють в Університеті, повинні відповідати таким вимогам:

  • мати науковий ступінь (вчене звання);

  • володіти комп’ютерними технологіями;

  • володіти іноземною мовою;

  • систематично підвищувати свою кваліфікацію.

Педагогічні працівники відокремлених підрозділів Університету – Природничо-гуманітарного коледжу повинні:

  • мати високий чи достатній рівень професіоналізму;

  • володіти формами і методами педагогічної діяльності;

  • забезпечувати стандарти навчання і виховання;

  • підвищувати кваліфікацію (1 раз за 5 років);

  • мати власні методичні розроби (при присвоєнні, підтвердженні педагогічних звань).

Зарахування НПП на роботу до Університету здійснюється, як правило, за конкурсним відбором. Начальник кадрового забезпечення за поданням деканів факультетів готує наказ на оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад та подає оголошення на заміщення посад НПП в газету. Після опублікування оголошення в газеті приймаються заяви на участь у конкурсі та документи від претендентів на посади у строки, передбачені умовами конкурсу.

Перелік документів включає:

- особистий листок, заповнений у встановленому порядку;

- копії дипломів про освіту;

- копії дипломів про науковий ступінь та атестати про вчене звання;

- список опублікованих наукових і науково-методичних праць;

- копії дипломів, свідоцтв про підвищення кваліфікації за останні п’ять років.

Підготовлені документи претендентів подаються на розгляд вчених рад факультетів. Позитивні результати голосування є підставою для оформлення контракту з претендентами, які пройшли за конкурсом. Термін дії контракту − від одного до п’яти років.

Контроль за якістю кадрового забезпечення навчального процесу в Університеті здійснюють, проректор з науково-педагогічної діяльності, начальник відділу кадрового забезпечення та начальник навчально-методичного відділу.

До забезпечення навчальним процесом студентів магістратури в Університеті допускаються такі НПП:

  • з науковими ступенями доктора або кандидата наук та вченими званнями професора або доцента (до проведення лабораторних та практичних занять, як виняток, можуть допускатися кандидати наук, які обіймають посаду асистента);

  • коло наукових досліджень та фахових інтересів яких відповідає змісту дисципліни та які мають наукові публікації за тематикою дисципліни у фахових виданнях;

  • які розробили науково-методичне забезпечення дисципліни (навчально-методичний комплекс, конспект лекцій, підготували підручник чи навчальний посібник, контрольні завдання для проведення модульної та підсумкової атестації, передбаченої робочим навчальним планом і програмою тощо) та розмістили його складові в електронному вигляді на навчальному порталі.

Підвищення кваліфікації та стажування НПП.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» Університет забезпечує підвищення кваліфікації та стажування НПП і педагогічних працівників не рідше, ніж один раз на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати як з відривом, так і без відриву від основної роботи.

НПП без виробничого досвіду роботи підвищення кваліфікації і стажування за професійно-педагогічним спрямуванням проходять в центральних органах виконавчої влади, суб’єктах підприємницької діяльності, громадських організаціях та установах, ННІ післядипломної освіти.

Метою такого підвищення кваліфікації і стажування НПП є формування якісного науково-педагогічного (педагогічного) персоналу Університету та його відокремлених підрозділів – факультетів та коледжу, що спрямоване на розв’язання кадрових проблем, реалізацію механізмів кар’єрного росту НПП, їх мотивації до якісної професійної діяльності та соціального захисту тощо.

Зазначена робота спрямована на підвищення педагогічної кваліфікації осіб з числа випускників магістратури та аспірантури і НПП, які не мають досвіду роботи у вищих навчальних закладах, і регламентується «Положенням про підвищення кваліфікації і стажування науково-педагогічних і педагогічних працівників у ДВНЗ «УжНУ».

Стажування за науково-теоретичним спрямуванням проходять НПП Університету, які інтенсивно і плідно займаються науковою роботою та винахідницькою діяльністю, навчаються в заочній аспірантурі чи докторантурі, перебувають у творчих відпустках для завершення докторських і кандидатських дисертацій тощо.

Науково-теоретичне стажування НПП Університету проходять у наукових та науково-дослідних установах НАН України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Інститут законодавства Верховної Ради України, Академії адвокатури України, ННІ євро інтеграційних досліджень, Київському національному університету ім. Т.Г. Шевченка, Полтавському університеті економіки і торгівлі, Львівському державному університеті фізичної культури та ін.

Підвищення кваліфікації і стажування НПП здійснюється за індивідуальними п’ятирічними та річними планами.

Контроль за якістю підвищення кваліфікації і стажування НПП Університету (складанням планів, їх неухильним виконанням і звітністю) здійснюють проректор з науково-педагогічної діяльності, начальник навчально-методичного відділу, завідувачі кафедр, декани факультету.

Контроль за науково-методичним забезпеченням.

Науково-методичне забезпечення підготовки фахівців ОКР «Бакалавр», «Спеціаліст» і «Магістр» (денна форма навчання) має відповідати нормативам, а саме:

- наявність освітньо-кваліфікаційною характеристики фахівця (у т.ч. варіативної компоненти);

- наявність освітньо-професійної програми підготовки фахівця (у т.ч. варіативної компоненти);

- наявність навчального плану, затвердженого в установленому порядку;

- наявність навчально-методичного забезпечення для кожної навчальної дисципліни навчального плану (%):

* навчальних і робочих навчальних програм дисциплін − 100;

* планів семінарських, практичних занять, завдань для лабораторних робіт − 100;

* методичних вказівок і тематик контрольних, курсових робіт (проектів) − 100;

- наявність пакетів контрольних завдань для перевірки знань з дисциплін соціально-гуманітарної, фундаментальної та фахової підготовки (%) − 100;

- забезпеченість програмами всіх видів практик (%) − 100;

- наявність методичних вказівок щодо виконання дипломних робіт (проектів), державних екзаменів;

- дидактичне забезпечення самостійної роботи студентів (у т.ч. з використанням інформаційних технологій), % − 100;

- наявність критеріїв оцінювання знань і вмінь студентів.

Контроль за відповідністю реальних показників науково-методичного забезпечення навчального процесу в Університеті нормативним здійснюють перед початком нового навчального року навчально-методичний відділ, а далі − постійно декани факультетів та завідувачі кафедр у межах своїх службових обов’язків.

Підготовка та оновлення навчально-методичних комплексів дисциплін.

Навчально-методичні комплекси (НМК) дисциплін є одним із основних елементів науково-методичного забезпечення навчального процесу.

Підготовку НМК дисциплін здійснюють науково-педагогічні працівники, які відповідають за їх викладання, коли дисципліна вводиться в робочий навчальний план підготовки фахівців, у двох примірниках, один з яких зберігається на кафедрі, другий – у деканаті відповідного факультету.

НМК дисципліни має містити:

- типову навчальну програму дисципліни;

- робочу навчальну програму дисципліни;

- протокол узгодження робочої навчальної програми дисципліни з іншими дисциплінами напряму підготовки (спеціальності);

- структурно-логічну схему викладання дисципліни;

- календарний план викладання дисципліни;

- критерії оцінки знань студентів

- індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів

- комплекти тестів, контрольних запитань для оцінювання рівня знань студентів;

- конспект лекцій дисципліни (тезисний варіант);

- підручники, навчальні посібники, методичні розробки та рекомендації щодо вивчення дисципліни;

- програму навчальної практики (якщо вона передбачена робочим навчальним планом);

- завдання для студентів заочної форми навчання та методичні вказівки до їх виконання.

Якщо навчальна дисципліна викладається не перший рік, НМК її має бути щорічно оновлений − розширюється зміст робочої навчальної програми, уточнюється календарний план викладання дисципліни, доповнюється список навчальної літератури та інше.

Підготовлені вперше та оновлені НМК дисциплін щорічно повинні розглядатися до закінчення поточного навчального року (травень-червень) на засіданні кафедри і після схвалення їх кафедрою, що засвідчується підписом завідувача на другій сторінці НМК, затверджуються деканом відповідного факультету.

Контроль за якістю НМК дисциплін постійно здійснюють декани факультетів, завідувачі кафедр, а також навчально-методичний відділ під час щорічної перевірки готовності науково-методичного забезпечення навчального процесу на кафедрах і деканатах факультетів Університету до нового навчального року.

Контроль за якістю проведення навчальних занять.

Для організації та оцінювання якості проведення відкритих лекцій, практичних і лабораторних занять наказом ректора університету на кожний навчальний рік:

- затверджується склад робочої групи із числа співробітників навчально-методичного відділу, деканів факультетів та досвідчених науково-педагогічних працівників (професорів і доцентів) для здійснення контролю якості навчання в Університеті. Очолює робочу групу проректор з науково-педагогічної роботи;

- за поданням деканів факультетів спільно із завідувачами кафедр формується графік проведення відкритих занять в Університеті, який затверджується проректор з науково-педагогічної роботи;

- затверджується список відповідальних осіб від факультетів за організацію, проведення відкритих занять та анкетування членів робочої групи і студентів.

Відповідальні особи факультетів повинні:

- формувати склад комісії (не менше 3-х осіб) із членів робочої групи на кожну відкриту лекцію, практичне чи лабораторне заняття (присутність завідувача та 2-3 провідних НПП кафедри, на якій здійснюється контрольний захід, є обов’язковою), забезпечити членів комісії та студентів (вибірково – 10 -15 студентів на потік) відповідними анкетами та подати заповнені анкети оцінювання якості проведення відкритого заняття членами комісії та студентами до навчально-методичного відділу;

- залучати до здійснення контролю якості навчання, окрім членів робочої групи, провідних науково-педагогічних працівників (професорів і доцентів) Університету - фахівців з того напряму підготовки (спеціальності), з якого проводиться контрольний захід.

У навчально-методичному відділі отримані анкети аналізуються і висновки щодо поліпшення організації та якості викладання навчальних дисциплін подаються проректору з науково-педагогічної роботи для оприлюднення на засіданнях ректорату та вченої ради Університету та прийняття необхідних рішень.

Контроль за якістю практичного навчання студентів.

Базами практичного навчання студентів Університету є навчальні, навчально-наукові, навчально-науково-виробничі лабораторії базового закладу університету та його відокремлених підрозділів, де проводяться лабораторні й практичні заняття, навчальні, виробничі, технологічні, науково-дослідні та інші види практик.

Відповідальними за організацію, проведення і контроль за якістю практичного навчання студентів в Університеті є деканати факультетів, відповідні кафедри, навчально-методичний відділ.

Декани факультетів відповідають за:

- своєчасне формування графіку проведення практичного навчання студентів факультету та підготовку проектів наказів щодо їх проведення;

- контроль за проведенням організаційних заходів перед направленням студентів на бази практичного навчання;

- контроль за дотриманням правил проживання у гуртожитках.

Керівники практичного навчання (досвідчені НПП відповідних кафедр) відповідають за:

- розроблення та вдосконалення програм практик і науково-методичних матеріалів щодо практичного навчання;

- проведення організаційних заходів перед виїздом студентів на бази практичного навчання, у тому числі:

* інструктаж про порядок проведення занять та безпеку праці під час перебування на базах практичного навчання;

* надання студентам необхідних документів (індивідуальних завдань, щоденників з практики, методичних вказівок тощо);

* ознайомлення студентів із системою звітності за результати практичного навчання (оформлення щоденника, виконання індивідуального завдання тощо);

- проведення зі студентами попереднього обговорення змісту та результатів проведення практичного навчання;

- контроль за дотриманням студентами правил внутрішнього розпорядку, правил проживання у гуртожитках;

- подання завідувачу кафедри письмового звіту за результатами проведеного практичного навчання із зауваженнями та пропозиціями щодо їх поліпшення.

Навчально-методичний відділ відповідає за:

- організацію і проведення практичного навчання студентів Університету згідно з вимогами освітньо-професійних програм підготовки і перепідготовки фахівців;

- узгодження з деканатами графіків практичного навчання: лабораторних і практичних занять та практик студентів Університету.

- взаємодію із керівниками практичного навчання та затвердження звітів про результати практичного навчання;

- контроль за якістю проведення практичного навчання студентів: виконання програми практик у повному обсязі, своєчасне проведення інструктажу з техніки безпеки на робочих місцях, використання на робочих місцях спеціального одягу тощо.

- періодичне інформування ректорату про якість проведення практичного навчання та внесення пропозицій щодо її поліпшення, оснащення лабораторій сучасним обладнанням, забезпечення студентів обладнаними робочими місцями, покращення умов їх проживання у гуртожитках;

- участь у підготовці нормативних документів, що регламентують практичне навчання студентів Університету.

Контроль та організацією та проведенням практичного навчання студентів Університету здійснює навчально-методичний відділ. Керівники практичного навчання після його завершення готують звіти про результати практичного навчання, погоджують їх з деканами відповідних факультетів і завідувачами кафедр, що забезпечували практичне навчання, та подають звіти до навчально-методичного відділу.

У навчально-методичному відділі результати практичного навчання аналізуються, розроблюються пропозиції щодо його покращення, які оприлюднюються на засіданнях ректорату та вченої ради Університету.

Контроль за якістю самостійної роботи студентів.

Для забезпечення високої якості підготовки фахівців в Університеті самостійна робота студентів денної форми навчання організується та координується НПП, які відповідають за викладання дисциплін.

Обсяг самостійної роботи студентів для окремої дисципліни визначається деканатом факультету при формуванні робочого навчального плану підготовки фахівців за відповідним напрямом (спеціальністю) на навчальний рік.

НПП, які відповідають за викладання дисциплін, мають розробити відповідне методичне забезпечення та індивідуальні завдання для студентів.

Самостійна робота студентів повинна завершуватися відповідною атестацією  оцінюванням рівня набутих ними знань (у цілому – за весь обсяг роботи або його частини).

Самостійна робота виконується студентами за розкладом на навчальних площах відповідної кафедри поза межами розкладу аудиторних занять.

У процесі самостійної роботи НПП повинні знаходитися в аудиторії, що зазначена в розкладі, контролювати її виконання та, за потребою, надавати студентам методичну допомогу.

Відповідальність за проведення самостійної роботи студентів несуть НПП та завідувачі кафедр.

Контроль за самостійною роботою студентів здійснюють декани факультетів та навчально-методичний відділ.

Контроль за якістю знань студентів.

Формами контролю знань студентів є поточний контроль, проміжна та підсумкова атестації.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.

Проміжна атестація проводиться після вивчення програмного матеріалу кожного змістового модуля, на які лектором дисципліни поділено її навчальний матеріал згідно з вимогами кредитно-модульної системи навчання.

Проміжна атестація має визначити рівень знань студента з програмного матеріалу змістового модуля (рейтингова оцінка із змістового модуля), отриманих під час усіх видів занять і самостійної роботи.

Форма проміжної атестації засвоєння програмного матеріалу змістового модуля розробляється лектором дисципліни і затверджується відповідною кафедрою у вигляді тестів, письмової контрольної роботи, колоквіуму, результату експерименту, що можна оцінити кількісно, розрахункової чи розрахунково-графічної роботи тощо.

Після проведення проміжних атестацій з усіх змістових модулів і визначення їх рейтингових оцінок лектором дисципліни визначається рейтинг студента з навчальної роботи.

Підсумкова атестація включає семестрову та державну атестацію студента.

Студент допускається до семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт, завдань, передбачених робочим навчальним планом на семестр з відповідної навчальної дисципліни.

Проведення семестрової атестації у формах семестрового екзамену чи заліку з конкретної навчальної дисципліни регламентується Положенням про екзамени та заліки в ДВНЗ «УжНУ».

Забезпечення академічної мобільності студентів.

Академічна мобільність передбачає участь студентів ДВНЗ «УжНУ» у навчальному процесі (в Україні або за кордоном), проходження навчальної або виробничої практики, проведення наукових досліджень з можливістю перезарахування в установленому порядку освоєних навчальних дисциплін, практик тощо. Забезпечення мобільності студентів в Університеті регламентується положенням «Про академічну мобільність студентів ДВНЗ «УжНУ».

Академічна мобільність студентів здійснюється на підставі укладення угод про співробітництво між ДВНЗ «УжНУ» та іноземним вищим навчальним закладом (ВНЗ), між ДВНЗ «УжНУ» та іншим ВНЗ України, між ДВНЗ «УжНУ» та групою ВНЗ різних країн за узгодженими та затвердженими в установленому порядку індивідуальними навчальними планами студентів та програмами навчальних дисциплін, а також в рамках міжурядових угод про співробітництво в галузі освіти.

Основними видами академічної мобільності є:

- зовнішня академічна мобільність – навчання, включаючи проходження практик, студентів ДВНЗ «УжНУ» у вищих навчальних закладах за кордоном протягом певного періоду;

- внутрішня академічна мобільність – навчання, включаючи проходження практик, студентів ДВНЗ «УжНУ» в інших вищих навчальних закладах України протягом певного періоду.

Переважним способом здійснення академічної мобільності студентів ДВНЗ «УжНУ» є направлення їх до вищих навчальних закладів-партнерів для:

- навчання на основі двосторонніх або багатосторонніх угод між вищими навчальними закладами-партнерами щодо програм академічної мобільності (без отримання другого документа про вищу освіту);

- навчання на основі двосторонніх або багатосторонніх угод між вищими навчальними закладами-партнерами щодо програм академічної мобільності (з можливістю отримання двох документів про вищу освіту);

- проходження мовної практики;

- проходження навчальних та виробничих практик.

Умови навчання і перебування студентів-учасників академічної мобільності та інші питання визначаються двосторонніми або багатосторонніми угодами між ДВНЗ «УжНУ» та вищими навчальними закладами-партнерами.

Основними цілями академічної мобільності студентів ДВНЗ «УжНУ» є:

- підвищення якості вищої освіти;

- підвищення ефективності наукових досліджень;

- підвищення конкурентоздатності випускників ДВНЗ «УжНУ» на українському та міжнародному ринках освітніх послуг та праці;

- збагачення індивідуального досвіду студентів щодо інших моделей створення та поширення знань;

- залучення світового інтелектуального потенціалу до вітчизняного освітнього процесу на основі двосторонніх та багатосторонніх угод між вищими навчальними закладами-партнерами;

- встановлення внутрішніх та зовнішніх інтеграційних зв’язків;

- гармонізація освітніх стандартів вищих навчальних закладів-партнерів.

Основними завданнями академічної мобільності студентів ДВНЗ «УжНУ» є:

- підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки студентів, проведення досліджень з використанням сучасного обладнання і технологій, опанування новітніми методами дослідження, набуття досвіду проведення науково-дослідної роботи та впровадження її результатів;

- набуття професійного досвіду під час проходження навчальних та виробничих практик;

- можливість одночасного отримання студентом двох документів про вищу освіту з додатками встановленого у вищих навчальних закладах-партнерах зразка та інформацією про систему оцінювання в них навчальних здобутків студентів;

- підвищення рівня володіння іноземними мовами;

- посилення інтеграції освіти і науки, розвиток подальших наукових досліджень, поглиблення знань національних культур інших країн, а також поширення знань про мову, культуру, освіту і науку України;

- підтримка соціальних, економічних, культурних, політичних взаємовідносин та зв’язків з іншими країнами.

Порядок складання письмових екзаменів за екзаменаційними білетами.

Складання письмових екзаменів за екзаменаційними білетами регламентується «Положенням про атестацію здобувачів вищої освіти та екзаменаційну комісію», уведеним у дію наказом ректора від 04.03.2015 року № 519/01-17.

Складання письмових екзаменів здійснюється за екзаменаційними білетами.

У екзаменаційному білеті передбачається комбінація з екзаменаційних запитань і тестових завдань різних типів.

Кількість екзаменаційних запитань і тестових завдань різних типів у екзаменаційному білеті та критерії оцінювання відповідей на них визначає науково-педагогічний (педагогічний) працівник, який відповідає за викладання навчальної дисципліни.

Екзаменаційні білети затверджуються на засіданні кафедри, яка забезпечує викладання навчальної дисципліни, про що свідчить підпис завідувача кафедри на кожному екзаменаційному білеті.

Проведення ректорського, деканського контролю знань студентів.

Проведення ректорського та деканського контролю знань здійснюється з метою:

- визначення рівня якості викладання навчальних дисциплін;

- оцінки залишкових знань студентів з навчальних дисциплін з наступним аналізом якості навчання та викладання;

- отримання інформації про рівень пізнавальної діяльності, самостійності й активності студентів;

- перевірки якості організації навчального процесу на кафедрах;

- забезпечення можливості внесення змін до програм навчальних дисциплін.

Контроль знань студентів проводиться у разі:

- планових перевірок якості підготовки фахівців;

- підготовки до акредитації напряму підготовки (спеціальності);

- в інших випадках (при звіті науково-педагогічного працівника (НПП)) про виконання контракту при проведенні конкурсу на посаду, за поданням навчально-методичного відділу, якщо результати модульного або підсумкового контролю знань суттєво відрізняються за показниками успішності від середніх, у разі звертання студентів з приводу низької якості викладання).

Передбачено такі види контролю знань студентів: деканський та ректорський.

Деканський контроль знань студентів проводиться відповідно до розпорядження декана факультету, письмово узгодженого з навчальним відділом (ОКР, курс, група, дисципліна, терміни, місце проведення тощо) у разі:

– ініціативи декана факультету;

– звертання студентів з приводу низької якості викладання дисциплін;

– подання навчально-методичного відділу;

– планових перевірок якості підготовки фахівців;

– підготовки до акредитації напряму підготовки (спеціальності);

– якщо результати модульного або підсумкового контролю знань студентів суттєво відрізняються за показниками успішності від середніх;

– підготовки до звіту НПП про виконання контракту;

– проведення конкурсу на заміщення вакантної посади.

Цілі контрольної роботи визначає декан факультету спільно проректором з науково-педагогічної роботи та навчальним відділом.

Ректорський контроль знань проводиться вибірково, за ініціативою ректора, ректорату, служби проректора з науково-педагогічної роботи, у тому числі повторно з дисциплін, з яких проводився деканський контроль.

Цілі контрольної роботи формує ректор, проректор з науково-педагогічної роботи.

До складу комісії, яка проводить деканський контроль знань студентів входять:

– декан (заступник декана);

– завідувач кафедри, де викладається дисципліна, з якої проводиться контроль знань;

– НПП, який є фахівцем з виокремленої для контролю дисципліни (дисциплін) та не забезпечував її (їх) викладання у студентів, які підлягають контролю.

До складу комісії, яка проводить ректорський контроль знань студентів входять:

– представник служби проректора з науково-педагогічної роботи;

– завідувач кафедри, де викладається дисципліна, з якої проводиться контроль знань;

– НПП, який є фахівцем з виокремленої для контролю дисципліни (дисциплін) та не забезпечував її (їх) викладання у студентів, які підлягають контролю.

Оцінювання залишкових знань студентів проводиться:

– після написання модульної контрольної роботи з дисципліни, яку виокремлено для проведення контролю знань;

– в наступному семестрі після семестрових екзаменів з дисциплін, вивчення яких передбачено робочими навчальними планами;

– в наступному семестрі після здачі державної атестації на ОКР «Бакалавр» – у студентів магістратури першого року навчання.

Контроль знань проводиться згідно з графіком та позапланово.

Графіки проведення контролю знань подаються деканами факультетів до навчального-методичного відділу, де формується загально університетський графік та затверджується наказом ректора.

Контрольні роботи виконують студенти бакалаврату 1-4 курсів та магістратури 1-2 років навчання, за винятком хворих, факт хвороби яких підтверджений документально.

Час виконання контрольної роботи – 2 академічні години (у випадку комп’ютерного тестування – відповідно до часу, визначеного для проведення підсумкового контролю).

Контроль знань студентів впродовж року може проводитись не більше ніж з 4 дисциплін з кожного напряму підготовки (спеціальності).

Перевірка відповідей на завдання та оформлення документації проводиться в день проведення контрольної роботи за присутності всіх членів комісії фахівцями з дисципліни, які не забезпечували її викладання у студентів, які проходили контроль знань.

Результати контролю знань відображають у відомості виконання контрольної роботи, зіставляють з результатами підсумкового оцінювання знань (модульного, семестрового) з відповідної дисципліни і відображають у зведеній відомості та передаються до навчально-методичного відділу до кінця дня проведення перевірки.

Аналіз результатів контролю знань засвідчують підписами члени комісії та викладач відповідної дисципліни, завідувачем кафедри. Аналіз контролю знань студентів разом з перевіреними роботами здається і зберігається у деканаті впродовж одного навчального року.

Результати проведення деканського контролю знань студентів обговорюються на засіданні вченої ради факультету, ректорського – вченої ради університету, за результатами якого приймається мотивоване рішення та розробляють заходи по усуненню виявлених недоліків в рівні знань і їх оцінюванні.

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в Університеті створено інформаційно-технічний центр (ІТЦ), у якому виділяються такі складові: розвинена комп’ютерна інфраструктура, програмні платформи, інформаційно-освітні ресурси та система управління ІТЦ.

Інфраструктура Університету забезпечує співробітникам, викладачам і студентам доступ до інформаційно-освітніх ресурсів. В цілому по Університету, з урахуванням усього комп’ютерного парку, забезпеченість складає приблизно 3,4 студенти/1 комп’ютер. У складі інформаційної системи Університету функціонують понад 1900 комп’ютерів. Їх роботу забезпечують сервери, на яких встановлена Windows 2003 Advanced Server (у наявності 6 серверних ліцензій), SQL Server 2000 (у наявності 1 ліцензія) та 12 серверів на вільному програмному забезпеченні Unix Free BSD та Linux. До усіх навчальних корпусів та гуртожитків заведені магістральні кабелі локальної мережі з пропускною здатністю до 1 Гбіт/с у кожному напрямку, встановлено мережеве обладнання, яке працює за технологією Wі-Fi, та на його базі створено окрему локальну мережу з вільним доступом до Інтернету.

Здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.

З метою забезпечення високої якості професійної підготовки фахівців в Університеті розроблено механізм затвердження, періодичного перегляду та моніторингу навчальних програм підготовки фахівців.

Для забезпечення прозорості і привабливості навчальних програм, підтримання їхньої актуальності та попиту на них передбачається створення механізмів, які включають:

– порядок розробки і формулювання очікуваних цілей і результатів навчання;

– офіційно затверджені рекомендації та нормативні вимоги щодо створення освітньо-професійних програм, навчальних планів і навчальних програм дисциплін;

– порядок внутрішньої експертизи, оцінки та затвердження програм, навчальних планів і навчальних програм дисциплін;

– умови реалізації освітньо-професійних програм підготовки, їхня забезпеченість відповідними навчальними ресурсами;

– аналіз ефективності реалізації навчальних програм, моніторинг успішності та досягнень студентів;

– розробку процедур регулярного періодичного перегляду програм за участю працедавців, студентів та інших зацікавлених сторін.

На основі ліцензії Міністерства освіти і науки України на право підготовки фахівців з надання освітніх послуг, пов’язаних з одержанням вищої освіти, Університет здійснює підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, спеціаліст; освітніх рівнів: бакалавр та магістр, за денною, заочною та формами навчання за напрямами підготовки та спеціальностями, зазначеними у ліцензії.

У разі прийняття ректором Університету (вченою радою Університету) рішення щодо відкриття нових (ліцензування) та акредитації напрямів підготовки та спеціальностей університет діє відповідно до вимог чинних нормативних актів.

Проектування та розробка основних навчальних планів регламентується стандартами освітньої діяльності, стандартами вищої освіти за напрямами підготовки, спеціальностями, наказами МОН України, інструктивними листами, положеннями МОН України та положеннями Університету.

Структура та зміст навчальних планів підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів в Університеті передбачає наявність наступних блоків дисциплін:

- нормативні дисципліни згідно з вимогами стандартів вищої освіти України (перелік дисциплін, їх обсяги та форми атестації визначаються стандартом вищої освіти України, згідно з вимогами МОН України у рамках відповідного напряму підготовки (спеціальності) і включається у робочий навчальний план підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів у повному обсязі);

- вибіркові дисципліни (перелік дисциплін визначається вченою радою університету, а вчена рада факультету, залежно від специфіки спеціальності, визначає місце цих дисциплін в робочому навчальному плані, форми їх вивчення (аудиторна чи самостійна) та атестації).

Формування робочих навчальних планів.

Університет отримує від МОН України ліцензію на підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів (ступенів) молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та магістр за денною та заочною формами навчання за напрямами підготовки та спеціальностями, зазначеними у ліцензії.

На основі ліцензії Університету на право підготовки фахівців з наданням вищої освіти, виданої МОН України, Університет здійснює підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів (ступенів) молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та магістр за денною, заочною формами навчання за напрямами підготовки та спеціальностями, зазначеними у ліцензії.

Для всіх напрямів підготовки та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців в Університеті, на кожний навчальний рік декани факультетів складають навчальні плани підготовки фахівців відповідно до вимог стандартів освітньої діяльності та стандартів вищої освіти.

Декани факультетів у грудні поточного року формують навчальні плани підготовки фахівців на наступний навчальний рік (за всіма напрямами, спеціальностями, ОКР та формами навчання) та до 15 грудня подають їх до навчально-методичного відділу.

Навчально-методичний відділ протягом лютого перевіряє відповідність навчальних планів вимогам чинних нормативних актів та спільно з деканами факультетів вносить корегування у навчальні плани підготовки фахівців на новий навчальний рік.

До 1 березня навчально-методичний відділ формує базу навчальних планів підготовки фахівців на наступний навчальний рік.

Навчально-методичний відділ перевіряє робочі навчальні плани та графіки навчального процесу на навчальний рік на відповідність їх нормативним вимогам до 1 червня.

Робочі навчальні плани та графіки навчального процесу погоджуються проректором з науково-методичної роботи, начальником навчально-методичного відділу, деканом факультету та передаються на розгляд та затвердження вченою радою університету (до початку навчального року – до 31 серпня).

Ректор університету затверджує робочі навчальні плани підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів за відповідними напрямами підготовки та спеціальностями (у 2-х примірниках) та графіки навчального процесу після обговорення їх на вченій раді університету.

Один примірник робочого навчального плану зберігається у навчально-методичному відділі, другий – у деканаті відповідного факультету.

Забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації.

В Університеті інформація щодо організації навчальної роботи з підготовки фахівців розміщена на сайті ДВНЗ «УжНУ»: http://www.uzhnu.edu.ua/.

Освітні (освітньо-професійні) програми підготовки фахівців, а це − система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти, опубліковані і розміщені на сайті університету.

Опубліковані примірники каталогів навчальних планів і програм підготовки фахівців знаходяться у деканаті факультету, науковій бібліотеці університету, а також у навчально-методичному відділі.

Графіки навчальних процесів підготовки фахівців за денною та заочною формами навчання за напрямами, спеціальностями та курсами (роками навчання), що розроблені деканатами факультетів, знаходяться в навчально-методичному відділі, деканаті факультетів і розміщені також на інформаційних стендах для ознайомлення студентів.

Ректор ДВНЗ «УжНУ» В.І. Смоланка

Декан факультету або завідувач кафедри …………………

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Положення розглянуто та ухвалено на засіданні вченої ради
Цей Порядок є складовою системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти І регулює організацію освітнього...

Система моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів на уроках...
Моніторинг якості освіти є прогресивним чинником загальноосвітньої системи, який дає змогу визначити потенційні можливості дітей,...

«Підвищення ефективності І якості навчально-виховного процесу шляхом...
«Забезпечення якості фізичної освіти через впровадження інноваційних технологій навчання для розвитку творчого потенціалу учнів в...

Методика «Система забезпечення якості бактеріологічних досліджень...
«Система забезпечення якості бактеріологічних досліджень у закладах, що здійснюють мікробіологічну діагностику туберкульозу на різних...

Тема: Внутрішня будова листка
Обладнання: таблиця «Внутрішня будова листка», гербарні зразки рослин (листків різних рослин); картки із завданнями до уроку

Тести навчальних досягнень
Реформування освіти в Україні передбачає створення високоефективного механізму забезпечення якості освіти, зокрема якості навчальних...

Система оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності та шляхи...
Розділ теоретико-методологічні засади організаційно-економічного механізму управління потоками податкових платежів на підприємствах...

Наказ від 16 лютого 2009 року n 95 Про затвердження документів з...
Про заходи щодо забезпечення якості лікарських засобів, пункту 16 Плану заходів щодо удосконалення державного контролю за обігом...

Затверджено
«58. 29. 3 програмне забезпечення як завантажні файли (58. 29. 32-00. 00 Програмне забезпечення прикладне як завантажні файли; код...

Методичні рекомендації щодо організації системи управління ризиками...
Забезпечення реалізації стратегії розвитку та ефективного функціонування Компанії, у тому числі стосовно ризиків, які бере на себе...

Рішенням Педагогічної ради Харківського індустріально-педагогічного технікуму
Контроль за якістю освітньої діяльності- складова функції управління, яка повинна постійно забезпечувати керівництво технікуму об’єктивною...

Програма, методичне забезпечення та критерії оцінювання виробничої...
Переддипломна виробнича практика студентів юридичного факультету є невід’ємною складовою процесу підготовки фахівців в університеті...

7. Книга наказів з основної діяльності
Ліцензія на право проведення освітньої діяльності загальноосвітнім навчальним закладом (стосується тільки приватних загальноосвітніх...

Затверджую
Розділ І. Аналіз освітньої І методичної роботи дошкільного навчального закладу за 2015/2016 навчальний рік

«Визначення форм І методів правового регулювання та засобів забезпечення...
Тематика практичних занять з навчальної дисципліни «Правове забезпечення публічно-управлінської діяльності»

Проте педагогічним тестом є система паралельних завдань специфічної...
Систематична навчально-тренувальна робота обов’язково матиме позитивний результат, якщо педагоги виробляють глибоку мотивацію до...

Модернізація внутрішкільної методичної роботи як педагогічна система в умовах нового проекту
Розбудова української національної школи вимагає постійної роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення...

Розділ основні підсумки діяльності управління освіти у 2014 році та завдання на 2015 рік
Розділ контрольно-аналітична діяльність та організаційна робота з підвідомчою мережею 107



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт