Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Як оскаржити постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 Ст. 122 Кпап україни (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів)

Як оскаржити постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 Ст. 122 Кпап україни (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів)






ДТП

Ігор МАЧУЛЬСЬКИЙ,

юрист

ЯК ОСКАРЖИТИ ПОСТАНОВУ ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНЕ Ч. 1 СТ. 122 КПАП УКРАЇНИ (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів)

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. На жаль, сучасна українська держава не в повній мірі відповідає вимогам Конституції України. Замість того, щоб захищати права та законні інтереси своїх громадян, держава їх порушує.

Одним із найбільш корумпованих органів у нашій країні є Державтоінспекція. Ймовірність того, що будь-кого, хто сидить за кермом автомобіля, може бути звинувачено у скоєнні адміністративного правопорушення, є дуже високою. Як свідчать самі водії, найбільш частими зловживаннями з боку працівників Державтоінспекції є складання протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП України) (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів), через те що у таких правопорушеннях, особливо якщо вони зафіксовані за допомогою технічних засобів, дуже складно довести свою невинуватість.

З огляду на це, кожен автовласник ризикує опинитися у ситуації, коли на абсолютно надумані звинувачення працівника Державтоінспекції у вчиненні адміністративного правопорушення доведеться обирати між двома альтернативними діями: або вирішувати питання старими методами «по-хорошому», або ж вчинити так, як належить за законом, тобто оскаржити це рішення у встановленому порядку. Людині, яка не є фахівцем у правознавстві, можливо, буде легше заплатити «штраф» інспектору та забути про цю неприємну подію, але не юристу, якому це не дозволить зробити совість.

Отже, ця стаття для тих, хто не пожаліє свого часу, а в деяких випадках і нервів, заради перемоги справедливості; хто має достатньо мужності, щоб оскаржувати рішення держави.

Народна мудрість говорить: попереджений — значить озброєний! Щоб краще почуватися під час спілкування з працівником Державтоінспекції, слід знати свої права та обов’язки, а також права та обов’язки працівника Державтоінспекції.

Принцип законності, який покладено в основу взаємовідносин між громадянином і державою, полягає у тому що, як наголошує ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Цей принцип означає, що, наприклад, зупинити транспортний засіб працівник Державтоінспекції має право лише в разі, якщо це передбачено законодавством, а саме:

  • порушення правил дорожнього руху водієм;

  • відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів;

  • наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; перебування транспортного засобу в розшуку;

  • наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою; необхідності опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

  • необхідності залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

  • проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб; виконання рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами;

  • якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

  • порушення визначеного порядку встановлення і використання на транспорт­ному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Працівник Державтоінспекції, який зупинив транспортний засіб, повинен повідомити про причину зупинення, суть вчиненого правопорушення.

Працівники Державтоінспекції, які мають спеціальні звання, мають право не тільки складати протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України, але і самостійно розглядати ці справи та накладати адміністративні стягнення.

Отже, якщо інспектор Державтоінспекції погрожує адміністративною відповідальністю за нібито перевищення допустимої швидкості руху, слід звернути увагу на таке.

Ще під час оформлення матеріалів адміністративної справи слід звернути увагу на те, як працівником Державтоінспекції було складено протокол про адміністративне правопорушення (якщо його взагалі було складено). Дехто вважає, що кращий варіант для водія, який вважає, що не вчиняв правопорушення, буде взагалі відмовитися від підписання протоколу. Буцімто, підписуючи протокол, ви погоджуєтеся з тим, що там написано. Але це не так. Особі, яку звинувачують у вчиненні правопорушення, обов’язково слід скористатися своїми правами та підписати протокол із своїми зауваженнями. Якщо, наприклад, є свідок, неважливо якщо це ваш чоловік (дружина) або просто знайомий, — про це слід зазначити у протоколі. Сторінки протоколу, які залишилися незаповненими вашими зауваженнями, треба перекреслити латинською буквою «Z», щоб ніхто не зміг більше додати текст від вашого імені. Зразок протоколу про адміністративне правопорушення наведено в додатку 1.

Аналіз ч. 1 ст. 122 КпАП України дозволяє дійти таких висновків.

По-перше, відповідальність настає у тому разі, якщо швидкість руху була перевищена на 20 і більше кілометрів на годину. Тобто якщо швидкість і була перевищена, але не більше 80 км/г, адміністративна відповідальність не настає у зв’язку із відсутністю складу правопорушення.

По-друге, санкція статті передбачає лише один вид відповідальності — штраф у розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 гривень. Знаючи це, неважко підрахувати, що максимальний розмір штрафу за правопорушення, передбачене коментованою частиною статті, становить 340 гривень. Але це не означає, що штраф повинен бути максимальний. Залежно від характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, розмір штрафу може бути меншим, але не менше мінімального розміру зазначеного у санкції ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КпАП України настає з шістнадцятирічного віку (ст. 12 КпАП України).

Слід наголосити на тому, що ніякі інші види стягнень, окрім штрафу, за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України, не застосовуються. Тому не слід хвилюватися, що у вас можуть вилучити посвідчення водія або тимчасово затримати транспортний засіб у разі складення протоколу за ч. 1 ст. 122 КпАП України. Законодавство це не передбачає.

Відповідно до ст. 265-1 КпАП України працівник Державтоінспекції має право вилучати посвідчення водія лише у тому випадку, якщо водієм вчинено порушення, за яке законодавством передбачена відповідальність у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Це було б можливим, якщо, наприклад, протокол про адміністративне правопорушення складено за ч. 4 ст. 122 КпАП України, яка це передбачає.

За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися за місцем його вчинення. Однак справи за адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 122 КпАП України, можуть також розглядатися як за місцем обліку транспортних засобів, так і за місцем проживання порушника. Якщо, наприклад, ви проживаєте у Харкові, а протокол про адміністративне правопорушення було складено у Києві, ви маєте право заявити клопотання про те, щоб справа розглядалася за місцем проживання. Таке клопотання слід заявити вже під час складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Ця справа повинна бути розглянута протягом п’ятнадцятиденного строку з дня одержання органом, правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі фіксації адміністративного правопорушення за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. У такому разі постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а копія постанови та матеріалів надсилаються такій особі протягом трьох днів із дня винесення такої постанови.

Водночас, за інформацією ДП «Укрметр­тестстандарт» вимірювач швидкості «Визир» не належить до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматичного процесу вимірювань і не може працювати без участі оператора.

Таким чином, якщо факт адміністративного правопорушення зафіксований лише за допомогою вимірювача швидкості «Визир» без складання протоколу про адміністративне правопорушення, то таке правопорушення оформлене неправильно, а значить, особу неможливо притягнути до адміністративної відповідальності на законних підставах. Про це свідчить судова практика з розгляду цієї категорії справ, що склалася в Україні.

За загальним правилом до адміністративної відповідальності притягується власник транспортного засобу. У тому ж разі, якщо транспортний засіб використовувався іншою особою на відповідній правовій підставі, власник має право протягом десяти днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про це посадову особу Державтоінспекції, що винесла постанову про накладення адміністративного стягнення.

Особа, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України, має право обирати: або оскаржити це рішення до вищестоящого органу (посадової особи) Державтоінспекції або до суду, який повинен розглянути справу у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства, з особливостями, встановленими КпАП України.

Що стосується першого із двох запропонованих варіантів, на нашу думку, це було б помилковим рішенням, оскільки відомо, як неохоче держава визнає свої помилки, і тому посадова особа, що буде розглядати скаргу, ймовірніше, буде захищати «честь мундира», незважаючи ні на які аргументи. До того ж розгляд справи у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, має багато переваг для сторони, яка піддається звинуваченню у вчиненні правопорушення, адже він (КАС) зобов’язує сторону обвинувачення, в нашому випадку — Державтоінспекцію, доводити факт вчинення правопорушення, а також те, що рішення ним прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позовна заява подається до адміністративного суду за місцем знаходження відповідача (підрозділу Державтоінспекції), особисто позивачем або його представником, повноваження якого підтверджуються довіреністю. Також позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

Окрім цього, закон передбачає право позивача подати позовну заяву шляхом заповнення відповідного бланка позовної заяви, наданого судом, та скористатись допомогою службовців апарату адміністративного суду.

Що стосується судового збору. Як відомо, з 1 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», який встановлює розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати судового збору тощо. Зазначеним законом не передбачені пільги по оплаті судового збору за подання адміністративного позову на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Разом і тим, відповідно до ч. 4 ст. 288 КпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Чи означає це, що особа, яка подає адміністративний позов щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору? Так.

Річ у тому, що цей Закон не містить вичерпного переліку вимог та осіб, які мають пільги, а тому він суперечить положенням ч. 4 ст. 288 КпАП України.

До того ж, Закон України «Про судовий збір» не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому. Крім того, норми ч. 4 ст. 288 КпАП України є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови (ст. 289 КпАП України). У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено судом.

Приємно, що лише пропущення встановленого десятиденного строку оскарження постанови не може бути підставою для відмови у задоволенні позову. Такого висновку дійшов Вищий адміністративний суд. В Ухвалі від 29.07.2009 судом зазначено: «… відмовляючи в задоволенні позову, виходячи із порядку застосування процесуальних строків, встановленого статтею 99 КАС та 10-денного строку оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 289 КпАП України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач пропустив строк звернення з позовом до адміністративного суду і не довів поважності причин, які можуть бути підставою для його поновлення.

Такий висновок є передчасним, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли його без з’ясування всіх обставин справи й перевірки обґрунтованості чи безпідставності позовних вимог, розглядаючи лише причини пропуску позивачем строку звернення з позовом до адміністративного суду, відмовив у задоволенні позовних вимог лише у зв’язку з пропуском такого строку».

Отже, якщо десятиденний строк для оскарження постанови було пропущено, це ще не означає, що ви не зможете подати адміністративний позов до суду.

Існує думка, що протокол про адміністративне правопорушення теж слід оскаржувати, однак, це не так. З огляду на наступне оскарженню підлягає лише постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Так, зі змісту ст. 288 КпАП України випливає, що постанову органу (посадової особи) Державтоінспекції про накладення адміністративного стягнення можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До правових актів індивідуальної дії належать саме рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб’єктами владних повноважень. Таким чином, оскарженню підлягає постанова по справі про адміністративне правопорушення, яка, до речі, приймається на підставі протоколу.

Що ж стосується протоколу про адміністративне правопорушення, то він за змістом ст. 251 КпАП України є засобом фіксації фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, тобто являє собою доказову базу, разом із поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Правильно складений адміністративний позов повинен містити таку інформацію (ст. 106 КАС України):

  1. найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

  2. ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

  3. ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

  4. зміст позовних вимог (скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення), виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

  5. про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

  6. перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості — зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. Зразок адміністративного позову про визнання дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення наведено в додатку 2.

Найбільш суперечливим залишається питання використання працівниками Державтоінспекції технічних засобів, таких, як, наприклад, вимірювач швидкості руху «Визир».

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2010 № 33 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.03.2010 за № 262/17557), затверджено перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Згаданий перелік містить такі технічні засоби:

  1. Технічні засоби для визначення швидкості руху:

    • вимірювач швидкості радіолокаційний «Беркут»;

    • вимірювач швидкості радіолокаційний «Сокол»;

    • вимірювач швидкості руху транспортних засобів радіолокаційний «Искра-1»;

    • вимірювач швидкості руху транспортних засобів радіолокаційний «Радис»;

    • вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний «РАПИРА»;

    • вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний «ВИЗИР».

  2. Спеціальні технічні засоби, які працюють в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису:

  • вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний «ВИЗИР» з активованою функцією «автоматичний режим» модифікації «ВИЗИР 03»;

  • вимірювач швидкості радіолокаційний з фотофіксацією «АРЕНА»;

  • лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCAM».

Вимоги щодо захисту інформації у таких технічних засобах встановлюються згідно з Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», у якому дається визначення понять «криптографічний захист інформації» та «технічний захист інформації».

Згідно зі ст. 8 зазначеного Закону інформація з державних інформаційних ресурсів або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинна оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи. Для створення такої комплексної системи захисту інформації використовуються засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного (вид захисту інформації, що реалізується шляхом перетворення інформації з використанням спеціальних (ключових) даних з метою приховування/відновлення змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо) та/або криптографічного (вид захисту інформації, що реалізується шляхом перетворення інформації з використанням спеціальних (ключових) даних з метою приховування/відновлення змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо) захисту інформації.

При цьому під комплексною системою захисту інформації розуміється взаємопов’язана сукупність організаційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методів захисту інформації.

Адміністрація Держспецзв’язку листом від 21.06.2011 № 23/1-2843, який чинний і до нині, роз’яснила свою позицію відносно спеціальних технічних засобів захисту інформації, які використовують підрозділи Державтоінспекції у своїй роботі щодо встановлення фактів правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

По-перше, Адміністрація Держ­спец­зв’язку повідомила про те, що було проведено державну експертизу комплексної системи захисту інформації (далі — КСЗІ) автоматизованої системи «Автоматизоване робоче місце прийому та обробки інформації з порушення правил дорожнього руху» полку дорожньо-патрульної служби ДАІ ГУ МВС України у м. Києві, яка одержала Атестат відповідності від 01.03.2010 № 2969, чинний протягом п’яти років. Разом із тим Адміністрація Держспецзв’язку не має відомостей про всі автоматизовані системи, які використовують у своїй діяльності підрозділи ДАІ МВС України і в яких зберігаються дані про накладені на водіїв адміністративні стягнення тощо, а також про впровадження в них КСЗІ.

По-друге, Адміністрація Держспецзв’язку повідомила, що проведено державну експертизу в сфері технічного захисту інформації вимірювача швидкості радіо­локаційного відеозаписуючого засобу «ВИЗИР» (далі — Вимірювач), за результатами якої у Держспецзв’язку зареєстровано Експертний висновок від 09.09.2009 № 191 щодо відповідності Вимірювача вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації. Але найголовніше те, що цей Експертний висновок є чинним з дати його видачі для всіх окремих зразків Вимірювача, виготовлених згідно з погодженою технічною документацією, склад якої зафіксовано у цьому ж Експертному висновку.

Таким чином, можна зробити висновок, що для дотримання закону, підрозділ Державтоінспекції, який зафіксував нібито порушення Правил дорожнього руху за допомогою технічного засобу «Визир», повинен підтвердити це такими документами: копією експертного висновку від 09.09.2009 № 191, технічною документацією на вимірювач швидкості «ВИЗИР», яким було зафіксовано правопорушення або сертифікат відповідності (позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи).

Аналіз судової практики дає підстави стверджувати, що підставами скасування рішень про накладення адміністративних стягнень в основному було недотримання процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме: несвоєчасне вручення або складання протоколів про адміністративні правопорушення, постанов про притягнення до адміністративної відповідальності; несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення; розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші.

Згідно з ч. 1 ст. 171-2 КАС України адміністративна справа з приводу рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п’яти днів із дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п’ять днів.

Донедавна рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах щодо рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності було остаточним і оскарженню не підлягало.

Але все змінилося після рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 171-2 КАС України від 08.04.2015 справа № 1-6/2015. Відповідно до цього рішення положення ч. 2 ст. 171 2 КАС України визнано неконституційними, у зв’язку з чим вони втратили чинність.

Тому навіть якщо суд першої інстанції не задовольнить позов, це рішення суду також можна буде оскаржити.

Наприкінці варто зазначити таке. Щоб правильно скласти адміністратив­ний позов, не обов’язково звертатися до юристів, які спеціалізуються на цій категорії справ. Для цього достатньо озброїтися законом та мати хоча б невелику віру в українське правосуддя. Тож бажаємо вам не миритися з несправедливістю та перемогти Державтоінспекцію у законний спосіб.

Корінець до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 000000


Прийняв та перевірив (ПІБ, посада)____________________________________________

підпис _________дата__________

Додаток 1
Зразок протоколу про адміністративне правопорушення


Протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 000000

15.05.2015 року 11 год. 45 хв., м. Харків, вул. Клочківська, буд № 000

(місце складання протоколу)

Я, інспектор УДПС БДПС ВДАЇ м. Харкова Петренко Роман Вікторович ,

(посада, найменування підрозділу органів внутрішніх справ, звання, П.І.Б. особи, яка склала протокол)

склав цей протокол про те, що громадянин (ка) Карпенко Олександр Станіславович ,

(прізвище, ім’я та по батькові)

дата та місце народження 12.09.1979, м. Харків , громадянство Україна ,

місце роботи (місцезнаходження) суб’єкт підприємницької діяльності, місце проживання: м. Харків, вул. Короленка, буд. 00,

телефон (057) 000­00­00 , особу встановлено паспорт серія 00, номер 00000 ,

транспортний засіб, марка ХОНДА, номерний знак 00000 , належність , місце обліку ,

15.05.2015 р. приблизно об 11г. 45 хв. рухаючись на своєму автомобілі ХОНДА, державний номер 000000, біля будинку № 000

(дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення)

по вул. Клочківський перевищив допустиму швидкість руху у межах населеного пункту на 29 км/г, ч., дане порушення зафіксовано за допомогою вимірювача швидкості руху «Визир».

чим порушив (ла) вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП

Свідки чи потерпілі: 1. П.І.Б. _________________________________________________, місце проживання _______________________________________________________________________________________________ підпис ________________________.

2. П.І.Б. _________________________________________________, місце проживання _______________________________________________________________________________________________підпис ________________________.

гр­ну (ці) Карпенку Олександру Станіславовичу роз’яснено його (її) права та обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 15.05.2015 року о 16 год. 45 хв. в відділі Державтоінспекції м. Харкова,

підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи _____________________. Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення:

Я, Карпенко Олександр Станіславович, не можу погодитися із обставинами, зазначеними у цьому протоколі, оскільки я не порушував п.п. 12.4 Правил дорожнього руху, що може підтвердити моя дружина, Карпенко Світлана Анатоліївна, яка перебувала в салоні автомобіля разом зі мною, коли нас зупинив інспектор УДПС БДПС ВДАЇ м. Харкова Петренко Роман Вікторович. Складаючи цей протокол, інспектор не зазначив мою дружину Карпенко Світлану Анатоліївну, як свідка по справі, про що мною було заявлено відповідне клопотання. Також він відмовився надати мені сертифікат відповідності /

позитивний висновок державної експертизи на вимірювач швидкості руху «Визир». Тому я вважаю, що покази цього технічного засобу не є доказом скоєння мною правопорушення.

До протоколу додаються . Тимчасово вилучені документи .


Корінець до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 000000


Прийняв та перевірив (ПІБ, посада)____________________________________________

підпис _________дата__________







Підпис особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності

(зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, унесені про мене дані правильні)

Підпис посадової особи,
яка склала протокол

Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав

(підпис особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності)





Огляд на стан сп’яніння

Огляд проведений у зв’язку з виявленими ознаками: ; проводився за допомогою

(назва, номер технічного засобу, експрес­тесту чи іншого засобу)

Результати огляду на стан сп’яніння: . З результатами згоден

(проба позитивна/негативна та кількісний показник) (підпис особи, стосовно якої проводився огляд)

Свідки огляду: 1. П.І.Б. _________________________________________________, місце проживання ______________________________________________________________________________________________________________________ підпис ________________________.

2. П.І.Б. _________________________________________________, місце проживання ______________________________________________________________________________________________________________________підпис ________________________.

Додаток 2
Зразок адміністративного позову

Дзержинський районний суд міста Харкова

позивач Карпенко Олександр Станіславович, який мешкає у м. Харків, за адресою: вул. Короленка, 00,

тел. (000) 000-00-00,

відповідач: інспектор УДПС БДПС ВДАЇ

м. Харкова

Петренко Роман Вікторович

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання дій незаконними та скасування постанови від 15.05.2015 р., серія 000 № 000000 у справі про адміністративне правопорушення


15.05.2015 р. приблизно об 11 г. 45 хв. біля будинку № 000 по вул. Клочківський в м. Харкові мій автомобіль ХОНДА, державний номер 0000000 зупинив інспектор УДПС БДПС ВДАЇ м. Харкова Петренко Роман Вікторович, який повідомив мене, що я, нібито, рухався зі швидкістю 89 км/г, тобто перевищив допустиму швидкість руху на 29 км/г, чим порушив п.п. 12.4 Правил дорожнього руху.

Я намагався переконати працівника Державтоінспекції у тому, що не порушував Правил дорожнього руху і що швидкість руху мого автомобіля на даній ділянці не перевищувала 60 км/г, що може підтвердити моя дружина Карпенко Світлана Анатоліївна, яка перебувала зі мною в автомобілі, коли нас зупинив інспектор Державтоінспекції.

Незважаючи на це, інспектор УДПС БДПС ВДАЇ м. Харкова Петренко Роман Вікторович склав відносно мене протокол про адміністративне правопорушення серія 00 номер 000000 та постанову від 15.05.2015 р. серія 000 номер 000000 про притягнення мене до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 122 КпАП України, якою на мене накладено стягнення у вигляді 255 гривень штрафу.

За словами працівника Державтоінспекції, порушення мною швидкості руху зафіксовано за допомогою вимірювача швидкості «Визир» № 0000000. Однак на моє прохання надати документи на прилад (копії сертифікату відповідності, паспорту на прилад та результатів повірки приладу «Визир»), він відмовився.

Згідно зі статтею 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 цієї статті обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.

Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого КпАП України, необхідно з’ясувати дані, які мають значення для правильного вирішення справи. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач так і не надав матеріалів, які б свідчили про те, що прилад «Визир», яким було проведено вимірювання швидкості руху автомобіля, має сертифікат відповідності, паспорт на прилад та результати повірки, а тому дані цього приладу не можуть вважатися належними доказами по справі.

Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита (судового збору).

Оскільки я заперечував і надалі буду заперечувати, що вчиняв правопорушення, у якому мене звинувачує інспектор УДПС БДПС ВДАЇ м. Харкова Петренко Роман Вікторович, а матеріали справи не містять належних доказів правопорушення з мого боку, можливість зібрання таких доказів втрачена, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 247, 251, 254, 287, 288, 289, 293, керуючись ст.ст. 2, 77, 104, 106,107, 1712 Кодексу Адміністративного Судочинства України, ПРОШУ:

Викликати свідка Карпенко Світлану Анатоліївну, яка мешкає в м. Харкові, за адресою вул. Короленка, 00, для дачі пояснень по справі.

Скасувати постанову серії 000 № 000000 по справі про адміністративне правопорушення від 15 травня 2015 року та закрити справу.

Додатки:

1. Копія адміністративного позову.

18.05.2015 р. О.С. Карпенко


MEH № 3 2015 г. - -

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності...
Стаття 124 купАП: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу,...

Зразок відомості про матеріально технічну базу приватного підприємства «Автомобільна школа «Ат»
Клас «Правил дорожнього руху та основ безпеки руху» та «Будови й експлуатації транспортних засобів»

Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних...
Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. №1388
Цей Порядок є обов’язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують...

Тендерна документація на тендер щодо закупівлі послуг з технічного...
Лот №1 Технічне обслуговування, поточний ремонт та роботи з кузовного ремонту легкових транспортних засобів марок, що належать країнам...

Прикордонно митного контролю, оформлення та пропуску через державний...
України осіб, транспортних засобів, товарів та вантажів у міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення “Мостиська”

Технічні вимоги послуги щодо складання частин І приладдя до моторних...
Послуги щодо складання частин І приладдя до моторних транспортних засобів, н в.І. у.; послуги підрядників щодо складання повних конструктивних...

Закону України "Про дорожній рух"
України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних...

Найм (оренда) транспортного засобу Оксана лєщєнко
Цивільного кодексу України „Найм (оренда)”, потім, у субсидіарному порядку, загальними положеннями про оренду (параграф 1 вказаної...

Інструкція про порядок організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою...
«Про затвердження Змін до Інструкції про порядок організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації...

Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів...
Донецької та Луганської областей (далі – ато), вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних...

Наказ
Про затвердження Правил надання послуг з технічного обслуговування І ремонту колісних транспортних засобів

Зразок (шаблон, приклад) скарги на рішення
Печерського ру гу національної поліції у м. Києві було подано заяву про вчинене щодо мене кримінальне правопорушення, передбачене...

Нака з
Затвердити Інструкцію про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення І видачі

Особливості митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться...

Затверджую
«Вузли та деталі до автомобілів в асортименті» (Частини та приладдя до моторних транспортних засобів)

Затверджую
«Вузли та деталі до автомобілів в асортименті» (Частини та приладдя до моторних транспортних засобів)

Про затвердження Порядку підготовки, перепідготовки І підвищення...
Відповідно до статті 15 Закону України "Про дорожній рух" Кабінет Міністрів України постановляє



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт