Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом

Вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом





Сторінка1/3
  1   2   3




Олена Самощенко,

приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу

«Листи щастя» від Податкової

Пройшов іще один податковий рік, здано декларації, сплачено податки. Думалося, можна видихнути з полегшенням… Але не так сталося, як гадалося. З початку серпня 2012 р. районні податкові інспекцій стали звертатися до приватних нотаріусів із листами про надання інформації. І хоча листи за текстом різняться, вимога одна: надати перелік витрат, пов’язаних з організацією нашої роботи, та документально підтверджені витрати. Як правило, такі листи надсилаються нотарям, у яких витратна частина складає більше 80 % від доходу. Отже, наскільки правомірні таки вимоги?

Практично всі звернення до нотаріусів містять посилання на ст. 20 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) в цілому і лише іноді на пп. 1.6 ст. 20 та на статті 73, 78, 176 чи окремі їх пункти. У перелічених статтях ПКУ іде мова про право органів державної податкової служби отримувати інформацію від платників податків. Але все ж таки робити це податківці зобов’язані в порядку, встановленому законами або ПКУ.

Стаття 20 ПКУ визначає права органів державної податкової служби, а пп. 1.6 цієї статті — право податкової інспекції «отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом».

Стаття 73 ПКУ «Отримання податкової інформації органами державної податкової служби» встановлює:

«Порядок подання інформації органам державної податкової служби визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження».

Стаття 78 ПКУ «Порядок проведення документальних позапланових перевірок» указує на те, що така перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з певних обставин, серед яких першою названо:

«За наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту».

У статті 176 ПКУ «Забезпечення виконання податкових зобов’язань» зазначено:

«На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку».

27.12.2010 була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом». 28.09.2011 Кабінет Міністрів України вніс зміни і доповнення постановою № 1007. Відповідно до цієї постанови, письмовий запит про подання інформації надсилається суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

проведення зустрічної звірки;

в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

У запиті зазначаються:

посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

підстави для надіслання запиту;

опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Отже, якщо повернутися до листів із надання інформації, варто сказати, що жоден із них не відповідає встановленим вимогам: або не вказано норми закону (чи навпаки: вказано кілька норм, які встановлюють різні підстави, за яких орган державної податкової служби має право на отримання інформації), або не вказано підстави для надсилання запиту. Відповідно, неможливо зрозуміти, чи це запрошення платника податків для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, чи це вимога про безоплатне надання інформації та копій документів або взагалі повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки. Фраза «на виконання листа ДПС» — це, в розумінні закону, не є підставою для звернення до платників податків у будь-якому випадку.

Крім того, ст. 73 ПКУ містить посилання на «вичерпний перелік інформації, встановлений законом», якого не має.

Проаналізувавши більшість із таких листів, можна дійти висновку, що вони не відповідають вимогам законодавства та не підлягають виконанню. Таким чином, відповідно до п. 3 ст. 73 ПКУ у разі, коли запит складено з порушенням вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Між тим не відповідати взагалі, просто ігнорувати таке звернення податкової інспекції було б помилкою. Найбільш негативним наслідком цього може бути призначення документальної позапланової перевірки.

У який же строк необхідно надавати відповідь? Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПКУ платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено ПКУ). Але якщо в самому запиті міститься строк виконання, то краще його дотримуватися і встигнути відповісти в десятиденний строк із дня отримання листа (пам’ятаючи про вимоги пп. 78.1.1 ст. 78 ПКУ).

Пропонуємо зразки відповідей на листи Державних податкових інспекцій.

Порада: Писати листа або надавати копії документів та пояснення — вирішувати Вам. Якщо вирішили надавати документи, то вимагайте від податківців складання Акта про проведення перевірки.

Як правило, такої відповіді достатньо. На жаль, іноді перевірки все ж таки трапляються. Підставою для проведення перевірок, принаймні тих, що були проведені у місті Харкові, є пп. 78.1.1 ст. 78 ПКУ: Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Таке формулювання фактично надає право органам державної податкової служби проводити перевірки, коли та у кого їм заманеться.

Згідно із Законом України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII податкова інформація — це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності й необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПКУ. Згідно зі ст. 16 правовий режим податкової інформації визначається ПКУ та іншими законами, а відповідно до п. 1 пп. 171 ст. 14 ПКУ поняття вживаються в такому значенні: податкова інформація — у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 № 213 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 № 355», податківці зобов’язані проводити доперевірочний аналіз діяльності платника податків. Доперевірочний аналіз є невід’ємною частиною процесу підготовки до проведення документальних перевірок дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та фактичних перевірок і здійснюється на підставі інформації, отриманої від відповідних структурних підрозділів, а також іншої наявної в органі ДПС інформації щодо платника податків, отриманої як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел.

При організації документальних перевірок доперевірочний аналіз здійснюється з опрацюванням:

а) загальних реєстраційних даних;

б) показників фінансової (за наявності) та податкової звітності (при виявлених розбіжностях — проаналізувати причини);

в) інформації про пов’язаних осіб;

г) інформації, отриманої з ДКЦПФР, про укладені угоди з цінними паперами;

д) інформації, отриманої від інших підрозділів;

е) інформації щодо проведених операцій з нерезидентами;

є) інформації із відкритих джерел (ЗМІ, Інтернету тощо);

ж) інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами;

з) інформації щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності);

і) іншої інформації щодо платника податків, яка може бути використана при проведенні доперевірочного аналізу, з метою визначення можливих ризиків порушень платником податків чинного законодавства та питань, що підлягають першочерговій перевірці.

Якщо підставою для запиту може бути податкова інформація, отримана в установленому законом порядку, то для призначення перевірки навіть «законних підстав» не треба. Звісно, що при призначенні та проведенні перевірки за наслідками отримання податкової інформації, вам ніхто не розкаже, що це за «інформація».

У попередніх номерах МЕНа вже писали про порядок призначення та проведення перевірок, тому лише нагадаємо основне.

Керівник органу державної податкової служби приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Необхідно звернути увагу, що десятиденний термін, як при плановій перевірці, в цьому випадку не застосовується: перевірка проводиться відразу, як тільки поставлено підпис в отриманні копії наказу. Податківці мають право приступити до проведення перевірки в разі наявності:

– направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (об’єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється), мета, вид (позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку в такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби (факсимільне відтворення підпису керівника (заступника керівника) на направленні на проведення документальної позапланової виїзної або фактичної перевірки не допускається);

– копії наказу про проведення перевірки;

– службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред’явлення платнику податків цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вказаних вимог, — єдина підстава для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової документальної перевірки.

Відповідно до Номенклатури справ, зазначеної у Правилах ведення нотаріального діловодства, які були затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, фінансова
документація зберігається в наряді 01-14 (первинні документи та додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків, акти про приймання, здавання і списання майна, матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти тощо).

Саме ці документи і тільки ці нотаріус зобов’язаний надавати працівникам ДПІ під час проведення перевірки.

Звісно, якщо до вас прийшли з перевіркою, то щось «накопати» перевіряючі зобов’язані. При цьому вони можуть, м’яко кажучи, знаходити порушення там, де їх немає, перебільшувати вашу відповідальність або вимагати надання вами документів з інших нарядів.

Про що йде мова? Наведемо приклади, які траплялись під час проведення перевірок. Вам говорять:

1. «У якості підтвердження витрат нотаріус зобов’язаний вимагати від ФОПів прибутковий касовий ордер. Якщо його немає, такі витрати не можуть бути зараховані, а відповідно, буде донарахований податок та штрафи».

Ні, це не так. Відповідно до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок (ст. 9). Листом Нацбанку від 30.10.2006 № 25-113/2453 визначено, що обов’язок оформлення готівкових операцій прибутковими та видатковими касовими ордерами встановлено тільки для юридичних осіб. Таким чином, законодавством України для приватних підприємців не передбачено оформлення прибуткових та видаткових касових ордерів та, відповідно, відображення таких ордерів у касовій книзі. Таким чином, фізична особа — підприємець, платник єдиного податку, зобов’язаний надати покупцеві товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця.

2. «За неведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, застосовується штрафна санкція в п’ятикратному розмірі від суми заявленого доходу».

Ні, це не так. Обґрунтовуючи свої вимоги, податківці посилаються на Указ Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95. Але у преамбулі до цього Закону зазначено: «Цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі». Як відомо, приватні нотаріуси не є суб’єктами господарювання та реєстраторами розрахункових операцій (не кажучи вже про те, що нотаріуси не надають послуг).

Відповідно до ст. 164-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51–136 гривень).

3. «Не можна розрахуватися за оренду приміщення в першому місяці року за весь поточний рік, бо ви не маєте ще доходу за цей рік».

Ні, це не так. Податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого з’являється можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п. 1 пп. 4 ст. 4 ПКУ). Жодним законом або нормативно-правовим актом не встановлено обов’язку платника податків розраховуватися тільки грошима, які він отримав безпосередньо перед платежем.

4. «Для проведення перевірки нотаріус зобов‘язаний надати реєстри для реєстрації нотаріальних дій за 2011 р. відповідно до п. 2 ст. 85 ПКУ».

Ні, не зобов’язаний. Згідно зі ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат», вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій, а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернені судом негайно після огляду. Тобто в жодному разі, в будь-якому вигляді (закрити аркушем прізвища, а для огляду давати тільки графи 6 та 7) надавати реєстри для реєстрації нотаріальних дій посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби не можна (і це не жарт, бо, на жаль, деякі нотаріуси так учиняють).

5. «Для проведення перевірки нотаріус зобов’язаний надати звіт за 2011 р. про витрачання бланків нотаріальних документів відповідно до п. 2 ст. 85 ПКУ».

Ні, не зобовязаний. Відповідно до вказаної статті, платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі усі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Як вже зазначалося, для проведення перевірки нотаріус зобов’язаний надати документи з державного архіву, а саме наряду 01-14. Документи (акти, звіти, листи, заявки) з обліку, зберігання та витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів та спеціальних бланків інформаційної системи зберігаються в іншому наряді, 01-08, і жодним чином не пов’язані з фінансовою дисципліною приватного нотаріуса.

Пунктом 6 ст. 85 ПКУ передбачено, що у разі відмови платника податків надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків та переліку документів, які йому запропоновано подати. У разі складання такого акта пропонуємо відразу надавати письмове пояснення (дивись додаток 2).

І наостанок, — у якості «висновку». Звісно, представники державної податкової інспекції — професіонали, вони вміють психологічно тиснути, постійно посилаються на інші перевірки нотарів. Неважко розгубитися в такій ситуації. Тому звертайтеся за допомогою до свого бухгалтера, друзів, колег. При проведенні перевірки тільки склад перевіряючих установлено законом, перелік же осіб, які можуть бути присутніми з Вашої сторони, необмежений.

Додатoк 1


  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Частину 2 ст. 2 доповнити новим абзацом, згідно якого
Кабінету Міністрів України або уповноваженого законом державного колегіального органу, положення якого встановлюють вичерпний перелік...

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. №913
Ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів,...

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва...
Міністрів України, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік...

Законодавства тієї іноземної держави, у якій вона зареєстрована
Ці Ліцензійні умови визначають перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються...

Виконавчий комітет
Малехівською сільською радою та її виконавчими органами, доступу до публічної інформації, що знаходиться в їх розпорядженні. Положення...

Довідник причин про невизнання поданої звітності як податкової
Представників зазначених підприємств було поінформовано про те, що законодавством встановлено перелік випадків, коли дпа не приймає...

Рішення про створення (реорганізацію) знз
Нормативно-правові підстави для провадження діяльності з надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти

Положення про порядок та умови надання нецільової благодійної допомоги...
Підстави, розміри та порядок надання нецільової благодійної допомоги (матеріальної допомоги)

Додаток №2 до Договору про надання послуг
Відповідно до умов Договору про надання послуг «Екта Смарт» №177-ес-2017 від 15. 03. 2017 року (далі – Договір) у даному Додатку...

Терміни, предмет договору, перелік надаваних послуг та визначення...

2. До уваги платників податків!
Важливо знати! Порядок оподаткування операцій з (продажу обміну) об’єктів рухомого майна регламентовано ст. 173 Податкового кодексу,...

27 квітня 2015 року м. Київ Верховний Суд України у складі
Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2011 року та постанови Апеляційного суду міста Києва від 21 вересня 2011...

Які обов’язкові платежі встановлено у сфері державної реєстрації речових прав?
Державне мито встановлено підпунктом «х» п. 6 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України (далі — кму) «Про державне мито» та сплачується...

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних...
Цей Порядок встановлює умови, підстави та процедуру надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб...

«Рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою...

Рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника приймається...
Лист мерту щодо надання методологічної допомоги з питань застосування процедури закупівлі в одного учасника

Зразок заяви до продавця суть претензії: надання послуг гарантійного...
Згідно гарантійного талону, гарантійний строк на телевізор Sun px-41mfr встановлено 2 роки з дати придбання товару, але 04. 03. 2006...

Перелік документів
Строк надання адміністративної послуги 30 календарних днів (окрім випадків розгляду питання на архітектурно-містобудівній раді)



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт