Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Розвиток творчих здібностей у дітей дошкільного віку

Розвиток творчих здібностей у дітей дошкільного віку





Сторінка1/3
  1   2   3
Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

“Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ

У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Наукова робота учасниці ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності “Соціальна педагогіка”
студентки 3 курсу
спеціальності “Соціальна
педагогіка і практична психологія”

Димид Ірини Андріївни

Науковий керівник:

кандидат пед. наук, професор

Ковбас Богдан Іванович

Івано-Франківськ – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП_______________________________________________________3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСАД ПРОЦЕСУ ТВОРЧОСТІ

    1. Поняття творчості та творчих здібностей_________________5

    2. Особливості та чинники розвитку та становлення творчих здібностей у дитинстві з погляду сучасної педагогіки________________8

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ У ДОШКІЛЬНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДАХ

2.1. Діяльність соціального педагога з виявлення творчих здібностей у дітей дошкільного віку_______________________________________________12

2.2.Методики діагностики, формування та розвитку творчих здібностей у дітей 3-6 років______________________________________________________15

ВИСНОВКИ___________________________________________________20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ__________________________22

ДОДАТКИ____________________________________________________25

ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю глибшого вивчення творчих аспектів розвитку особистості. Пошуки способів організації життєдіяльності дітей таким чином, щоб дитина сповна могла творчо реалізуватися, постійно знаходяться в центрі уваги дослідників, вчених, психологів та педагогів та батьків.

Е. Фромм у роботі «Мистецтво любити» справедливо зазначає, що якщо людина нічого не творить, тоді вона починає руйнувати вже існуюче.

Період дошкільного дитинства найсприятливіший для художньо-творчого виховання та розвитку особистості. Адже саме в цей період закладається фундамент творчого розвитку особистості.

Розбудова системи освіти в Україні передбачає оновлення її змісту, зміну форм організації життєдіяльності дітей. Яскравою тенденцією цього процесу є зростання питомої ваги мистецтва у вихованні підростаючого покоління. Навчально-виховними програмами дітей дошкільного віку передбачено різні види роботи з дошкільниками, що мають на меті виховувати в них почуття прекрасного, відповідні естетичні погляди та культуру загалом.

Вищенаведені фактори сприяли вибору теми наукового дослідження.

Об’єкт дослідження: творчі здібності.

Предмет дослідження: розвиток творчих здібностей дошкільників.

Мета дослідження: виявити педагогічні умови та методи творчого розвитку дітей дошкільного віку, застосувати відповідні методи на практиці.

Завдання дослідження:

-дослідити розвиток творчих здібностей дітей віком від 3 до 6 років;

-вивчити способи і шляхи розвитку творчих здібностей дошкільника;

-розглянути та апробувати різні методи діагностики та розвитку творчості дошкільника.

Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення джерел інформації; вивчення педагогічної документації, праць дослідників даних галузей; спостереження; тестування; вивчення передового педагогічного досвіду.

Методологічну основу склали психолого-педагогічні положення, принципи науковості та зв’язку теорії та практики.

Для досягнення поставлених завдань використовувалися наступні методи: пошуково-бібліографічний – аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, історико-педагогічний аналіз друкованих джерел, матеріалів педагогічної преси; предметно-цільовий – аналіз педагогічної, психологічної літератури; структурно-системний аналіз; спостереження та тестування.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження засад процесу творчості

    1. Поняття творчості та творчих здібностей

Сьогодні, в умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює, людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей і задумів, нових підходів, нових рішень). Творчість не виникає на порожньому місці, її потрібно розвивати ще з дитячого віку.

«Загальновідомо, що творчість постає як наукова категорія, яка виражає визначальну сутність людської діяльності, полягає у невпинному прогресі й збільшенні різноманітності реальності як наслідку задоволення потреб та інтересів людини». [19, 222]

Творчість – це розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури.

«Творчість – продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення. Розвиток творчого потенціалу діяльності є важливою умовою культурного прогресу суспільства та виховання людини». [7, 326]

Пояснюючи свою позицію з питань творчості, відомий радянський психолог Л. Виготський зазначав також, що «творчою ми називаємо таку діяльність, яка створює щось нове, однаково, чи буде це створене творчою діяльністю будь-якою річчю зовнішнього світу або побудовою розуму або почуття, яке живе та виявляється тільки в самій людині». [6, 3]

Здібності, як зазначає Гончаренко, автор «Великого педагогічного словника», – це стійкі індивідуальні психічні властивості людини, які є необхідною внутрішньою умовою її успішної діяльності. В здібностях поєднуються природне й соціальне. Природною основою є задатки. Сукупність здібностей називають обдарованістю. Визначальним в розвитку здібностей є умови життя і взаємодія з навколишнім середовищем. Здібності людини розвиваються в процесі засвоєння нею суспільного досвіду, виховання й навчання, в процесі трудової діяльності. Кожна здібність становить складну синтетичну якість людини, в якій поєднуються окремі психічні властивості (чутливість, спостережливість, особливості пам’яті, уяви, мислення). [7, 135]

Творчі здібності особистості – це синтез її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і які обумовлюють рівень результативності цієї діяльності.

Такі здібності самі по собі не гарантують творчих здобутків. Для їх досягнення необхідний "двигун", який запустив би в роботу механізм мислення, тобто необхідні бажання і воля, також потрібна "мотиваційна основа".

«Людина із здібностями не народжується. Вона народжується із задатками. Не існує задатків до окремих видів діяльності – музики, математики, професійної діяльності тощо. Задатки – це недиференційовані, в основному, анатомо-фізіологічні, морфологічні особливості організму, які не мають прямого відношення до успішності людини в діяльності. Більше того, прихильники еквіпотенційної теорії здібностей сходяться на думці про те, що всі немовлята, які народилися без патологій, мають приблизно однакові задатки, достатні, щоб досягти значних успіхів у будь-якому виді діяльності». [11, 37]

Обдарованість, за визначенням, наведеним у «Великому педагогічному словнику», – це індивідуальна своєрідність задатків людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності. Обдарованість розвивається в процесі засвоєння індивідом духовних та інших надбань людства, його творчої діяльності. Високий ступінь спеціальної обдарованості називають талантом. [7, 236]

 Американський психолог Е. Фромм запропонував таке визначення поняття творчих здібностей: «Це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях; це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду».

Основними показниками творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.

Один із творців системи вимірювання творчих здібностей Торранс відзначав з цього приводу, що успадкований потенціал не є найважливішим показником майбутньої творчої продуктивності. В якій мірі творчі імпульси дитини набудуть характерну творчості залежність від впливу батьків та інших дорослих. Сім’я цілком здатна розвинути або ж навпаки, знищити творчий потенціал малюка ще у дошкільному віці.


1.2. Особливості та чинники розвитку і становлення творчих здібностей у дитинстві з погляду сучасної педагогіки

В останні десятиліття ХХ століття та вже на початку ХХІ століття педагогічна наука цілеспрямовано намагається не лише дослідити загальні особливості творчої діяльності, але й розробити спеціальні засоби, прийоми, методи та технології розвитку творчості.

З педагогічної точки зору дошкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці дитина вперше усвідомлює відношення між собою і навколишнім світом, моральних оцінках тощо.

Відмітна ознака творчої діяльності дітей дошкільного віку – суб'єктивна новизна продукту діяльності. За своїм об'єктивним значенням «відкриття» дитини може бути і новим, незвичним, але, в той же час, виконуватися за вказівкою педагога, за його задумом, з його допомогою, а тому не бути творчістю. І в той же час дитина може запропонувати таке рішення, яке вже відоме, використовувалося на практиці, але додумався він до нього самостійно, не копіюючи відоме. У цьому випадку ми маємо справу з творчим процесом, заснованим на здогаду, інтуїції, самостійному мисленні учня. Тут важливий сам механізм діяльності, в якій формується уміння вирішувати нешаблонний, нестандартні задачі. [20, 6-7]

З погляду сучасної педагогіки важливе значення у розвитку особистості має творчий потенціал – «здатність людини оригінально і конструктивно мислити, успішно розв’язувати нові задачі, тобто творчо діяти у нових ситуаціях». [8, 47]

Варто відзначити важливість забезпечення вільного доступу дітей до матеріалів, які сприяють розвитку творчості, та їхній різноманітності, можливості працювати з ними будь-якої хвилини, задля кращого забезпечення розвитку творчих здібностей.

«Учені, які вивчали еволюцію творчості дитини, встановили, що діти від 3 до 7 років малюють приблизно за однією схемою, але результати їхньої роботи різні.» [9, 1] Цей факт свідчить про індивідуальність розвитку творчих здібностей кожної особистості, що залежить від задатків та здібностей, сприятливості середовища, в якому перебуває дитина.

Крізь призму оцінювання творчості завдяки впливу реклами, дослідники вказують на те, що сучасний інформаційний простір становить велику небезпеку для розвитку творчого потенціалу особистості своєю неуникною спрямованістю на віртуалізацію реальності, що часто не лише нівелює творчу природу вчинку, а й стирає межу між реальним вчинком як психічно-вольовим актом та його медійною імітацією. Деіндивідуалізованість інформаційного простору створює небезпечну ілюзію можливості уникнення моральної , а значить і будь-якої творчості, що призводить до розмивання самого поняття творчої неповторності, яке у «психології творчості» є ключовим. [22. 146]

Характеризуючи медіасередовище як відносно новий, але досить стійкий в сучасному суспільстві, чинник становлення творчих здібностей у дошкільному віці, дослідники наголошують на важливості обережного застосування цього чинника, власне, до процесу розвитку творчих здібностей дитини.

Проаналізувавши досвід роботи педагогів у дитячих садочках, можна виокремити деякі ситуації, котрі дають змогу оцінити рівень стимуляції педагогами та батьками розвитку творчих здібностей у дітей. Зокрема, з досвіду роботи М.В. Логвенюк: «Часто спостерігаю, як дорослі навязують дітям свою манеру читання віршів, а в результаті дитина взагалі відмовляється їх декламувати, зникає сила голосу. Це говорить про те, що штамп здатен погубити творчі задатки.

Іще є суттєва проблема, яка відома і болюча для всіх педагогів – батьки хочуть бачити у головних ролях тільки своїх дітей. Вони змушують дітей виступати, що психічно травмує дітей». [17, 13]

Педагоги доводять, що у дошкільнят величезний творчий природній потенціал, який за різними причинами не завжди реалізується повністю. Тому дуже важливо створити таку ситуацію, яка б сприяла бурхливому сплеску дитячої фантазії, атмосферу творчого натхнення». [3, 206]

Науковці виділяють наступні стадії прояву творчої активності:

  1. Наслідування – копіювання готового; дитина, потрапляючи у нову ситуацію, репродукує готовий спосіб дії, повторює його за дорослим для досягнення бажаного результату.

  2. Творче наслідування, де назва говорить сама за себе – внесення елементів новизни, прояв самодіяльності без внесення істотних змін у запропоновану схему дій, зразок, ідею. Це – перша заявка дитини про себе, своє бажання самовиразитися.

  3. Репродуктивна творчість – уміння взяти за основу запропоновану схему (ідею), але істотно її переробити, внести зміни. Тут дитина вправляється в переробці інновацій, пропускає їх крізь себе, вносить елементи новизни й оригінальності. Ця стратегія характерна для дошкільників-креативів.

  4. Справжня творчість, створення нового. [12, 6]

Зовнішні чинники можуть сприяти розвитку креативних здібностей дитини чи гальмувати його. Такими стимулювальними факторами, за словами Е. Торранса, є:

- орієнтація на потребу творчого розв'язання проблем;

- відсутність перешкод для проявів спонтанності й ініціативи;

- створення можливості маніпулювати предметами і висловлювати варіативні думки;

- навчання уважному ставленню до сигналів навколишнього середовища;

- виховні впливи, спрямовані на визнання дитиною цінності креативних рис своєї особистості.

До гальмівних факторів він зараховував:

- орієнтацію на успіх, побоювання дати неправильну відповідь;

- підсилену орієнтацію на думку однолітків, побоювання звинувачень у незвичайності;

- заборону запитань і обмеження ініціативи;

- надмірну фіксацію на стереотипах статевої ролі;

- уявлення про дивергентне мислення як про відхилення від норми;

- жорстке розмежування трудової та ігрової діяльності.

Враховуючи взаємозв’язок розвитку інтелектуальних та творчих здібностей американський психолог Е.П. Торранс запропонував схему розвитку креативності та інтелекту, де можна побачити відповідність креативності певному рівню коефіцієнта інтелекту. [Дод. А]

Розділ 2. Основні напрямки оптимізації формування творчих здібностей дітей у дошкільно-виховних закладах

2.1. Діяльність соціального педагога з виявлення творчих здібностей у дітей дошкільного віку

Існує «формула», яка підіймає завісу над таємницею народження творчого розуму: «Спочатку відкрити істину, відому багатьом, потім відкрити істини, відомі деяким, і нарешті відкрити істини, нікому ще невідомі». Мабуть, це і є шляхом становлення творчості, шляхом розвитку винахідницького таланту. Обов'язок соціального педагога – допомогти дитині натрапити на цей шлях.

«Закон України «Про дошкільну освіту» визначає як одне з пріоритетних завдань дошкільної освіти «формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття соціального досвіду». [14, 28] Саме тому соціальний педагог, вихователі, психолог та батьки повинні спільними зусиллями забезпечити умови для розвитку творчості дошкільника.

«Упровадження в сучасну практику роботи освітніх закладів особистісно орієнтованої моделі навчання висуває потребу по-новому підходити до проектування навчального середовища, обирати нестандартні методи та форми залучення дошкільнят до різних видів діяльності, що, в свою чергу, передбачає глибоке й різнобічне вивчення пізнавальних та творчих здатностей дітей.

Завдання педагога – стимулювати й збагачувати різні види творчої діяльності дітей: гру, малювання, ліплення, конструювання, які сприяли б максимальній об’єктивізації нових образів, формуванню системи та їх цілісного завершення». [20, 6]

«У реальному житті дошкільникові доводиться виконувати як творчі, так і нетворчі (що містять готову логічну програму, передбачають шаблонне рішення) завдання. Надаючи перевагу завданням творчого характеру, педагог виховує в старших дошкільнят інтерес до складних задач (практичних, інтелектуальних, комунікативних), бажання виконувати їх самостійно, не боятися помилитися». [11, 5]

Головним у визначенні потенційних можливостей дитини є наявність певних знань, умінь і навичок у поєднанні з її інтересами, тобто виявлення того, що знає, що вміє і чим хоче займатися дитина. Для цього соціальний педагог здійснює вдумливе спостереження за дитиною.

У наш час більшість дослідників надають перевагу методу спостереження як такому, що дозволяє зняти жорстоку обмеженість тестувань, та отримати значно ціннішу інформацію щодо здібностей дітей. Саме тому, процес виявлення обдарованих дітей доцільно розпочинати з всебічного спостереження за дітьми. Відомості про життя дитини, про які повідомляють батьки, також підвищують ефективність процесу пошуку, тому що надають можливість дізнатись про наявність у неї якихось особливих здібностей, чи інтересів, особливості спілкування з дорослими й однолітками та інше. Саме тому поряд із спостереженням соціального педагога можна використовувати запитальники для батьків. [Дод. Б] Такі запитальники пропонуються з метою отримання додаткової інформації, яку пізніше можна використати в аналізі конкретного випадку для характеристики кожної дитини. Даний опитувальник було використано також для визначення творчих здібностей дітей, що відвідують дошкільний навчальний заклад, з точки зору їхніх батьків, і вже відповідаючи на запитання батьки знаходили для себе відповіді на запитання стосовно подальших кроків з розвитку творчості дітей.

Існують різні критерії оцінок творчих здібностей дітей, зокрема критерії правильної оцінки творчої активності розробила О. Кононко, доктор психологічних наук, які мають вигляд своєрідного опитувальника для педагога стосовно конкретної дитини. [Дод. В]

Процес виявлення творчих здібностей здійснюється поетапно:

І етап. Всебічне спостереження за поведінкою, діяльністю, перебігом розумових процесів у дитини.

ІІ етап. Виявлення й дослідження психічного стану дитини та інтересів, шляхом власної оцінки.

ІІІ етап. Визначення коефіцієнта розвитку інтелекту.

IV етап. Визначення рівня розумового розвитку, що базується на дослідженні вербальних здібностей дитини.

V етап. Визначення продуктів творчої діяльності.

VI етап. Всебічний аналіз конкретних випадків.

Педагогові, який прагне виховати креативність, допоможуть: нерегламентоване середовище, демократичні відносини з дітьми, наявність у вихованців можливості наслідувати творчу особистість. [12, 6]

Схильність дитини до творчості складається з таких якостей, як розмаїття інтересів, незалежність і гнучкість розуму, допитливість, наполегливість. Нарешті, істотне значення має й обстановка в родині дитини. Проаналізували ці якості ми за допомогою тестування на предмет творчих схильностей, що дало можливість визначити, над якою саме якістю необхідно попрацювати ретельніше. [Дод. Г] Також в процесі здійснення дослідження було визначено рівень творчої індивідуальності дітей старшого дошкільного віку.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Дослідження творчих здібностей 15
У віснику вміщені матеріали дослідження керівником гуртка «Прикладні мистецтва» впливу художньої праці на розвиток уяви дітей дошкільного...

Розвиток творчих здібностей дітей молодшого – шкільного віку засобами...

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «впевнений старт»...
Дошкільний вік значний період дитинства. У порівнянні з періодом раннього віку соціальні та духовні потреби дитини різко посилюються....

Теорія розвитку винахідницьких завдань трвз
Г. Альтшуллером Проблема розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку стає все більш актуальною. Зміни, що відбуваються в нашій...

Організація підготовки дітей дошкільного віку до навчання у школі...
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської міських...

Програма розвитку конструктивних здібностей дітей дошкільного віку «лего-конструювання»
Схвалено до використання у дошкільних навчальних закладах комісією з дошкільної

Розвиток логіко-математичного мислення у дітей дошкільного віку в грі Завідувач: Леус І. М

Підготували
ОБ’єкт дослідження: театралізована діяльність дітей групи 5-того року життя «Веселка», розвиток творчих здібностей дітей через різні...

Розширювати знання педагогів про теоретичні основи морального виховання...
Темою тренінгу є слова В,О. Сухомлинського «Виховуй дитину так, щоб у неї були цінності душі, які дісталися їй дорогою ціною». Сьогодні...

Розвиток
Розділ І. Науково-теоретичні основи розвитку творчих здібностей учнів

Навчання звуковому аналізу слів з використанням зорових символів
У навчанні грамоти дітей старшого дошкільного віку вже склалася певна методика, яка спирається на використання наочності у вигляді...

Програма розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку із...
Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років

Про підсумки апробації програми розвитку дітей старшого дошкільного...
Доповідну записку департаменту загальної середньої та дошкільної освіти "Про підсумки апробації програми розвитку дітей старшого...

Розвиток творчих здібностей школярів на уроках математики шляхом...

Випуск 2 Методичні нотатки «Крок в урок»
Застосування технології особистісно зорієнтованого навчання та її вплив на розвиток інтелектуально-пізнавальних І творчих здібностей...

Методична розробка родинного свята для батьків та дітей старшого дошкільного віку «Моя сім’я»
Методичні рекомендації щодо форм роботи дошкільного навчального закладу із сім’єю

Типове положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу
Методичний кабінет дошкільного навчального закладу (далі методичний кабінет) є центром методичної допомоги педагогічним працівникам...

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках обслуговуючої праці через...
Навчально-методичний посібник. – село Лозуватка, Криворізький район, 2015 р., 16 с



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт