Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

І. Теоретичні засади викладання англійської мови у початковій школі

І. Теоретичні засади викладання англійської мови у початковій школі





Сторінка1/4
  1   2   3   4


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання
Відділ гуманітарної освіти

Творча робота
«Використання сучасних технологій

у викладанні англійської мови

у початковій школі»

Виконав слухач курсів

підвищення кваліфікації

вчителів англійської мови

Устюжанін Ю. Г.


Д о н е ц ь к - 2 0 1 2

З м і с т

Вступ……………………………………………………………………………..3
І. Теоретичні засади викладання англійської мови у початковій школі…….…4

ІІ.Теорія освіти й навчання англійської мови дітей початкової ланки освіти на практиці……………………………………………………………………….……7

ІІІ. Використання сучасних технологій у викладанні англійської мови

у початковій школі………………………………………………………………21
Висновки…………………………………………………………………….…..29
Список використаних джерел…………………………………………………..32
Доданки…………………………………………………………………………..33


В с т у п
У Національній доктрині розвитку освіти України обґрунтовано завдання оновлення змісту освіти та навчально-виховного процесу.

Метою сучасної освіти доцільно визначити підготовку людини , здатної жити в надзвичайно глобалізованому і динамічно змінному світі, сприймати його змінність як суттєву складову власного способу життя. Тільки інноваційна за сутністю система освіти може виховувати людину, яка живе за сучасними інноваційними законами глобалізації, є всебічно розвиненою, самостійною, самодостатньою особистістю, керується власними знаннями і переконаннями.

Як відомо, навчально-виховний процес повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних особливостей дітей, зростання їх самостійності та творчої активності. А це вимагає організації навчання відповідно до здібностей, здатності до навчання, таланту дитини. Аналіз педагогічних джерел свідчить, що на сучасному уроці неможливо обійтись без інтерактивних технологій які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміну думками тощо.

Варто зазначити, що сьогодні під новим у педагогіці слід розуміти не лише ідеї, методи, технології, які ще не використовували, а й весь комплекс елементів, у тому числі окремі елементи навчально-виховному процесу, які містять прогресивні засади, дають змогу ефективніше вирішувати комплексне завдання розвитку й саморозвитку творчої особистості.

Саме освітня інноваційна діяльність є способом досягнення ефективнішого розвитку нашого суспільства, його адаптації та входження до розвинених країн світу. Освітня інноваційна діяльність у початковій школі закладає основи інноваційної діяльності того, хто вчиться, на все життя.

І. Теоретичні засади викладання англійської мови у початковій школі

Мета, завдання і зміст навчання англійської мови дітей раннього етапу навчання

Курс навчання іноземної мови в початковій школі складається з двох етапів - підготовчого (1-й рік навчання) та основного (2-4 роки навчання). Перший рік навчання - це спеціальний пропедевтичний курс, метою якого є підготовка до засвоєння основного курсу.

Цілі навчання іноземної мови у загальноосвітній школі:

1) Практична (розвиток усного мовлення як засобом спілкування, навчання читання і розуміння текстів) - навчання розуміння думок інших людей і вираження власних думок в усній та писемній формі.

2) Освітня (розширює кругозір учнів, сприяє їх загальній освіті).

3) Виховна (національні та загальнолюдські цінності).

4) Розвивальна (розвиток логічного мислення учнів, уміння самостійної роботи, акуратність і наполегливість).

Згідно із Законом України "Про загальну середню освіту" Державний стандарт загальної середньої освіти складається з державних стандартів початкової, базової і повної середньої освіти.

Державний стандарт початкової загальної освіти - нормативний документ, розроблений відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку. Тут отримали належне відбиття тенденції оновлення школи. Цим документом повинен керуватись у своїй діяльності вчитель початкових класів, в тому числі й учитель іноземної мови. Державний стандарт передбачає у навчанні іноземних мов такі завдання:

правильно вимовляти і розрізняти на слух звуки, слова, словосполучення і речення;

оволодіти найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфер спілкування;

отримати уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавати відомий лексичний і граматичний матеріал під час читання та аудіювання і використовувати його в усному спілкуванні;

розуміти на слух мовлення вчителя, однокласників, основний зміст текстів з опорою на наочність та мовну здогадку;

брати участь у діалогічному спілкуванні: вести етикетний діалог та елементарний діалог-розпитування у межах ситуацій повсякденного спілкування;

коротко висловлюватися у межах тематики і сфер спілкування визначених для початкової школи, відтворювати напам`ять римовані твори дитячого фольклору;

оволодіти технікою читання вголос; читати про себе навчальні та нескладні оригінальні тексти, використовуючи прийоми ознайомлювального та вивчаючого читання;

писати слова, словосполучення, речення і тексти;

засвоїти елементарні відомості про країну, мова якої вивчається.

У новій навчальній програмі достатньо чітко виписані ключові компетенції, що виражаються в оволодінні учнями певним комплектом способів діяльності, що дозволяє людині розуміти ситуацію, досягати результатів в особистій та професійній сфері, а саме:

мовленнєва компетенція забезпечує вироблення і вдосконалення вмінь та навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, говорінні, читанні, письмі);

мовна - засвоєння учнями системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини та формування мовних умінь і навичок;

соціокультурна - засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів; норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові;

загально-навчальна - формування загально-навчальних умінь і навичок учнів, опанування стратегій, що визначають мовленнєву діяльність, передусім спрямовану на розв'язання навчальних завдань і життєвих проблем.

Зазначені компетенції формують комунікативну компетенцію особистості.

У програмі зроблено акцент на інтегроване опанування учнями мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування у чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі.

Формування мовної компетенції передбачає адекватне використання граматичного явища для вирішення комунікативних завдань. Тому, введення нового граматичного матеріалу може бути організовано за допомогою ситуації. Такий підхід до навчання граматики акцентує увагу на функції, а не на формі граматичного явища, що сприяє розвитку комунікативно спрямованого говоріння учнів.

Навчання рецептивних видів мовленнєвої компетенції (аудіювання, читання) носить комунікативний характер. Втім, опрацюванню тексту повинна передувати значна робота з активізації життєвого, мовного і мовленнєвого досвіду учнів, із залученням їх до обміркування змісту цього тексту. Безпосередньо перед аудіюванням/читанням учні мають отримати комунікативне завдання, спрямоване на пошук у тексті інформації в певному обсязі. Треба мати на увазі, що перевірка розуміння тексту для аудіювання/читання має починатися з виконання поставленого комунікативного завдання. Якщо вчитель вважає за необхідне продовжити роботу з текстом, то до кожного наступного пред'явлення тексту слід підібрати нове комунікативне завдання. Після перевірки розуміння тексту вчитель має докласти зусиль щодо інтеграції змісту або проблем тексту до комунікативного контексту всього уроку. Такий підхід до навчання рецептивних видів мовленнєвої компетенції сприяє реалізації основних принципів програми, зокрема: принципу інтерактивності, принципу інтеграції тощо.

Формування продуктивних умінь має відбуватися на основі засвоєння мовленнєвих функцій та з урахуванням загально-навчальної компетенції, яку розуміють як уміння самостійної роботи в різних режимах (парному, груповому) у процесі виконання творчих проектних завдань. Тому навіть завдання на розвиток монологічного мовлення повинно мати комунікативний пошуковий характер, щоб учень міг проявити ініціативу, творчий і критичний підхід до вирішення проблеми, формування вмінь діалогічного мовлення базується на опрацюванні означених у програмі мовленнєвих функцій з використанням запропонованих функціональних показників під час парної та групової роботи.

Основним завданням навчання діалогічного мовлення є спонтанне говоріння учнів, яке базується на попередньому опрацюванні комунікативних одиниць на рівні діалогічної єдності, мікродіалогу і самостійного діалогу, формування уміння спілкуватись із співрозмовником у простих типових ситуаціях; будувати діалог, основні зразки мовленнєвого етикету, прийнятого у країні, мова якої вивчається; запрошувати нову інформацію, використовуючи для цього запитання різних типів; висловлювати радість, захоплення, подив, згоду, незгоду, сумнів у зв'язку з почутим від співрозмовника; ставити запитання співрозмовникові з метою з'ясування або уточнення певної інформації, що зустрічається у процесі спілкування, і відповідати на подібні запитання; обмінюватися репліками із співрозмовником; перезапитати співрозмовника з метою уточнення змісту в разі нерозуміння його.

Навчання монологічного мовлення передбачає досягнення такого рівня навичок і вмінь, при якому учні можуть без попередньої підготовки у природному темпі застосовувати засвоєні іншомовні засоби з метою здійснення реальної комунікації, а також передбачає уміння робити коротке повідомлення у межах відповідної сфери спілкування, використовуючи у разі необхідності лексичні або зображувальні опори; передавати основний зміст прочитаного, побаченого або почутого, коротко висловлюючи своє ставлення до осіб, подій, явищ тощо; описувати малюнок (серію малюнків), використовуючи для цього у разі необхідності лексичні опори.

Навчання читання ставить за мету оволодіння учнями таким умінням завдяки якому сприймається необхідна змістовна інформація, а всі супутні мовні та технічні труднощі не перешкоджають перебігу усього процесу. В початковій школі учні повинні навчитися читати вголос і про себе з повним розумінням короткі нескладні тексти, в основному побудовані на засвоєному мовному матеріалі.

Навчання письма сприяє формуванню вмінь говорити і читати, тому для цього виду мовленнєвої діяльності мета навчання полягає не тільки в тому, щоб навчити учнів правопису, але й уміння письмово викладати свої думки. На кінець початкового ступеня учні повинні вміти висловлюватись у письмовій формі за схемою або ситуацією. При перевірці цих вмінь рекомендується, окрім інших форм контролю використовувати такі види тестів: запитання-відповідь, правдиве/неправдиве твердження, множинний вибір, заповнення пропусків, доповнення, з'єднання, трансформація, вибір малюнка.

Визначення обсягу навчального матеріалу для початкових класів зумовлюється базовим рівнем, достатнім, для спілкування в усній та письмовій формі на елементарному комунікативному рівні. Раннє навчання іноземної мови передбачає оволодіння учнями звуковою та графічною системами мови, засвоєння певної кількості найбільш уживаних граматичних явищ, активного лексичного мінімуму.

Отже, згідно цих документів, початкова освіта як складова частина загальної середньої освіти спрямована на всебічний розвиток молодших школярів, на повноцінне оволодіння ними для цього всіма компонентами навчальної діяльності: мотиваційним, змістовим, процесуальним. Тому в доборі змісту кожного навчального предмета (і англійська мова не виняток) враховується його наступність і неперервність, доступність і науковість, потенційні можливості для взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку, для реалізації індивідуалізації та гуманізації навчально-виховного процесу.

II. Теорія освіти й навчання англійської мови дітей початкової ланки освіти на практиці

2.1 Дидактичні принципи навчання англійської мови дітей раннього шкільного навчання

У дидактиці зустрічаються такі терміни, як "принципи навчання", "дидактичні принципи" та "принципи дидактики". Більшість педагогів дійшли висновку, що ці терміни однозначні. Вони характеризують по суті одне й те ж явище - основні вимоги до процесу навчання та його організації. Отже, дидактичні принципи - це спрямовуючі положення, нормативні вимоги до організації та проведення дидактичного процесу, які мають характер загальних вказівок, правил і норм, що випливають із його закономірностей.

Вони виконують регулятивну функцію в двох аспектах: як спосіб побудови, організації та аналізу навчального процесу, тобто як вимоги, що ставляться до вчителя чи спеціаліста та як спосіб регуляції діяльності учнів у процесі засвоєння ними знань, умінь і навичок на різному рівні їх активності.

Дидактичні принципи - це основа процесу навчання. Вони є основою для двох взаємопов'язаних процесів: викладання й учіння.

Учитель англійської мови в початковій школі повинен керуватися як загально-дидактичними принципами, так і принципами методики навчання іноземної мови.

До загально-дидактичних принципів відносять:

принцип наочності (забезпечується у навчальному процесі з англійської мови створенням відповідних умов для іншомовного cприймання через звукову матерію, малюнки, схеми, карти, відеофільми, театральні вистави);

принцип посильності (передбачає ретельний відбір навчального матеріалу і видів вправ з цим матеріалом з урахуванням рівня підготовки учнів);

принцип міцності (забезпечується шляхом підвищення змістовності навчального матеріалу, здійснення яскравого першого знайомства з новим матеріалом, мобілізації мислення і почуттів, виконання тренувальних вправ, систематичного повторення. Виконання творчих завдань, систематичного контролю знань і вмінь);

принцип свідомості (визначається, з одного боку, як свідоме й активне подолання навичок і вмінь рідної мови, які спричиняють інтерференцію, а з іншого - як всебічне використання досвіду мовлення рідною мовою);

принцип науковості (означає, що процес має проходити з урахуванням даних сучасної науки про особливості спілкування за допомогою мови, про закономірності розпізнавання та породження мовлення, мовних контактів);

принцип активності (передбачає мовленнєво-розумову активність учнів в оволодінні іншомовною мовленнєвою діяльністю);

принцип виховуючого навчання (забезпечує учням можливість проявити себе як особистість, отримати гармонійний і всебічний розвиток);

принцип індивідуалізації (реалізується у навчальному процесі шляхом урахування індивідуально-психологічних особливостей учня, які значно впливають на успішність оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю, можливе за умови лише обізнаності вчителя з такими особливостями своїх учнів та способами індивідуалізованого навчання)

Поряд із загально-дидактичними принципами, які знайшли своє відображення в програмі, особливе значення мають принципи комунікативно-орієнтованого навчання:

Принцип 1. Комунікативно-орієнтоване навчання англійської мови можливе в умовах діяльнісного підходу. Цей принцип реалізується через "діяльнісні завдання", які побудовані на основі ігрового, імітаційного та вільного (реального) спілкування. Учні вчаться використовувати англійську мову в різних ситуаціях: під час рольової гри. Коли учні, виконуючи певні ролі, ототожнюють себе з цими образами і словами останніх стають їх власними; протягом обговорення проблеми зрозумілої для учня певного віку. Залучення учнів до таких видів діяльності сприяє розвиткові їх емоційної, мотиваційної, інтелектуальної та вольової сфер, розкриває творчий потенціал особистості. Вчитель, у свою чергу, не стільки стимулює учнів на механічне, багаторазове повторення мовленнєвого зразка, скільки забезпечує ситуативну обумовленість та комунікативну цінність усіх видів висловлювань учнів.

Принцип 2. Комунікативно-орієнтоване навчання англійської мови означає формування в учнів комунікативної компетенції. Існує декілька підходів стосовно того, що включати до компонентів комунікативної компетенції учнів. Основні компоненти, які необхідно розпочинати формувати: мовленнєву (з елементами дискутивної та інформаційної компетенції); мовну компетенцію; стратегічну (здатність учнів вибирати різні стратегії під час виконання комунікативного завдання, здатність самостійно використовувати власний досвід, знання, навички та вміння); лінгвосоціокультурну (з елементами країнознавчої та соціолінгвістичної); оціночну; соціальну.

Принцип 3. Комунікативно-орієнтоване навчання англійської мови можливе в умовах автентичного процесу соціалізації учнів. Це передбачає виконання вправ на імітацію життєвих ситуацій (Let's pretend…/Let's assume…), а також створення умов для спілкування, яке реалізується через парну або групову роботу (по рядах або в малих групах з 3-4 учнів). Учнів та вчителя об'єднує проблема, яку необхідно розв'язати. Саме під час такої роботи проявляються особливості спілкування вчителя з учнями та учнів між собою. Учень стає головним суб'єктом навчального процесу, тоді як учитель виступає в ролі помічника та організатора, який стимулює і спонукає учня до засвоєння змісту навчання. Це усвідомлений творчий процес, а не запрограмована поведінка. Учитель акцентує увагу учнів на доцільності виконання завдання. Розкриття потенціалу особистості учня реалізується в ході його соціалізації засобами англійської мови.

Крім принципів комунікативно-орієнтованого навчання вчитель англійської мови обов'язково повинен враховувати загальні принципи методики навчання іноземної мови та спеціальні. Загальні принципи:

1) Принцип комунікативної спрямованості навчання.

2) Принцип врахування особливостей рідної мови.

3) Принцип домінуючої ролі вправ у всіх сферах оволодіння іноземною мовою.

Спеціальні принципи методики навчання іноземної мови:

1) Принцип навчання іноземної мови на основі типових зразків (моделей, структур, типових речень).

2) Принцип сполучення мовних тренувань з мовленнєвою практикою.

3) Принцип взаємодії основних видів мовленнєвої діяльності.

4) Принцип усного випередження у навчанні читання і письма.

5) Принцип апроксимації навчальної діяльності.

6) Принцип інтенсивності початкової стадії навчання іноземної мови.

Всіма цими принципами мають керуватися вчителі в процесі організації навчальної діяльності. Але мало знати їхню сутність і дію. Треба бути глибоко та всебічно обізнаним у галузі їхньої практичної реалізації, володіти традиційними й інноваційними засобами реалізації дидактичних принципів, досвід використання яких набувається у процесі практичної роботи, постійної пошукової діяльності.

2.2 Сучасні методи контролю та оцінки знань молодших школярів на уроках англійської мови

Оцінювання знань - це активний систематичний процес. У ході спостереження за діяльністю учнів та їх вивчення під час занять, перевірки виконання ними домашніх завдань, різних вправ на уроці, відповідей учитель уявно “оцінює" не тільки якість знань, а й старанність, працелюбність, здібності, психологічні особливості самих учнів. Його оцінні судження, що характеризують якість роботи школярів, сприяють кращому засвоєнню знань, спрямовують дії або відповіді в потрібне русло.

Найважливіша вимога до оцінки знань і вмінь учнів - об'єктивність, що полягає в точному оцінюванні, адекватному встановленні критеріїв, які виведено в навчальних програмах. Ця вимога означає, що оцінка має характеризувати кількість і якість знань та вмінь незалежно від методів і засобів контролю, особових якостей учителя, який здійснює контроль.

Почуття міри і додержання педагогічного такту, об'єктивності потрібні вчителеві завжди. Але найнеобхіднішими вони є при оцінюванні знань, умінь та навичок, бо цей процес найглибше проникає в особисті переживання учнів. Адже оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передбачає врахування рівня навчальних досягнень учня, а не ступеня його невдач.

При оцінюванні навчальних досягнень молодших школярів необхідно враховувати їх вікові особливості. З урахуванням цих чинників, виокремлюються два мікроетапи в оцінюванні навчальних досягнень молодших школярів. Навчальна діяльність учнів 1-2-х класів оцінюється вербально (словесно), а в 3-4 класах цей процес має різнорівневий характер, і передбачає оцінку в балах.

Таким чином, дидактична проблема контролю та оцінки рівня підготовки учнів одна з самих складних. Технологічно продуманих урок по оцінці знань та умінь учнів приречений на крах, якщо між учителем та учнями немає взаєморозуміння, довіри один до одного.

Контроль, як відомо, являється важливим фактором в процесі навчання будь-якому навчальному предмету, в тому числі й іноземній мові. Він дає можливість не тільки встановити рівень успішності навчання, а виявити недоліки в знаннях, уміннях і навичках учнів і тим самим визначити необхідні зміни, які потрібно внести в методику роботи.

Контроль виступає невід'ємною складовою системи навчання іноземної мови і є органічно інтегрованим у цю систему. На відміну від власне навчання іноземної мови, метою якого є формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь, завданням контролю передусім є визначення та оцінювання рівня їх сформованості.

В методиці викладання іноземних мов до контролю висуваються такі вимоги:

1. Цілеспрямованість. Контроль має бути спрямованим на певні мовленнєві навики і вміння, рівень досягнення яких визначається і оцінюється.

2. Репрезентативність. Під час контролю має бути охоплений весь той мовний і мовленнєвий матеріал, засвоєння якого перевіряється.

3. Об'єктивність. Контроль має бути гранично об'єктивним, щоб забезпечити ефективність реалізації головних його функцій, а саме зворотного зв'язку та оцінювання.

4. Систематичність. Контроль набуває ефективності і виправдовує себе лише за умови його регулярного проведення у процесі навчання іноземної мови. Систематичність контролю реалізується в таких його випадках як проміжний контроль (в ході вивчення конкретної теми для визначення рівня сформованості окремої навички або вміння, якості засвоєння певної порції навчального матеріалу), рубіжний контроль (після закінчення роботи над темою, циклом, в кінці семестру), підсумковий контроль (після завершення певного етапу навчання іноземної мови).

Відомо, що контроль, стимулюючи навчальну діяльність учнів, має також виховну дію.

За формою організації контроль може бути індивідуальним або фронтальним (груповими); за характером оформлення відповідей - усним або письмовим; за використанням рідної мови - одномовним або двомовним; з використання технічних засобів, з використанням наочності (малюнки, схеми, таблиці тощо, з використанням тільки паперу і ручки/олівця, без будь-яких допоміжних засобів.

Відповідно до 4 видів мовленнєвої діяльності оцінюються вміння дітей в аудіюванні, говорінні, письмі, читанні. Контроль говоріння може бути індивідуальним усним, з використанням наочності для перевірки в адекватній формі мовленнєвих механізмів, мовленнєвої реакції, характеру паузації, ситуативності висловлювань. Але змістовність висловлювань, правильність оформлення думки можна перевірити і в письмовій формі фронтально. Це може бути опис малюнка, написання твору, доповіді, розповіді тощо.

Контроль аудіювання може бути усним або письмовим, індивідуальним або фронтальним, одномовним або двомовним, з використанням технічних засобів, наочності. Наприклад, контроль розуміння прослуханого тексту можна здійснити шляхом його переказу іноземною або рідною мовою усно чи письмово. Тут важливо враховувати рівень володіння уміннями говоріння і навичками орфографії: учень може повністю зрозуміти прослуханий текст, але не володіти говорінням чи орфографією в достатній мірі, щоб бути спроможним усно чи письмово викласти зміст тексту іноземною мовою. В цьому випадку переказ тексту здійснюється рідною мовою. Окрім переказу це можуть бути відповіді на запитання, складання плану до прослуханого тексту, викладення змісту своїми словами та інші завдання.

Контроль читання та письма може бути одномовним і двомовним, індивідуальним і фронтальним, усним чи письмовим. Усно перевіряється розуміння тексту (через говоріння) і техніка читання (читання вголос). Двомовні контрольні завдання передбачають переклад певної інформації. Контроль письма здійснюється лише в письмовій формі, яка дозволяє перевірити володіння орфографічними, графічними навичками і вміннями висловлювати свої думки письмово. Тут можуть також використовуватись диктанти, викладення вивченого по пам'яті та інші завдання.

Тестовий контроль або тестування як термін означає у вузькому значенні використання і проведення тесту, а в широкому значенні - сукупність етапів планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту.

У навчанні іноземних мов застосовується лінгводидактичне тестування. Лінгводидактичним тестом називається підготовлений відповідно до певних вимог комплекс завдань, які попередньо випробувались з метою встановлення їх якості і які дозволяють виявити в учасників тестування рівень їх лінгвістичної і/або комунікативної компетенції та оцінити результати тестування за заздалегідь виведеними критеріями. Основними показниками якості лінгводидактичного тесту є:

Валідність - характеристика тесту, яка показує, що саме вимірює тест і наскільки ефективно він це вимірює. Валідність тесту означає його придатність для визначення рівня володіння певними іншомовними мовленнєвими навичками і вміннями.

Надійність - це необхідна умова валідності тесту. Надійність тесту визначається стабільністю його функції як інструмента вимірювання. Надійний тест дає приблизно однакові результати при кожному застосуванні.

Диференційна здатність - характеристика тесту, яка вказує на здатність даного тесту виявляти встигаючих і невстигаючих тестованих, тобто з достатнім і недостатнім рівнем володіння іншомовними навичками і вміннями.

Практичність - характеристика тесту, яка визначає: а) доступність і посильність інструкцій тесту та змісту тестових завдань для розуміння тих, хто виконує тест; б) простоту організації проведення тестування в різних умовах; в) простоту перевірки відповідей і визначення результатів та оцінки.

Економічність - характеристика тесту, яка передбачає мінімальні витрати часу, зусиль і коштів на підготовку тесту від планування до видання .

Нестандартизовані тести розробляються самим учителем для своїх учнів. Такі тести складаються на матеріалі конкретної теми для перевірки рівня сформованості певної навички або вміння. Нестандартизовані тести застосовуються під час проміжного контролю з метою забезпечення зворотного зв'язку у навчанні іноземної мови.

Кожне тестове завдання складається з інструкції, стимулу та реакції на нього. Нижче наводяться приклади деяких тестових завдань, що використовуються для визначення рівня володіння рецептивними мовленнєвими навичками і вміннями.

1) Інструкція. Вибери слово, яке відповідає малюнку. На бланку для відповідей поряд з номером завдання запиши літеру обраного варіанту відповіді.

It is a …

Варіанти для вибіркової відповіді:

A. pen;

B. pencil-box;

C. book;

D. bag.

/вербальна, множинний вибір/

2) Вибери речення, яке відповідає змісту малюнка. На бланку для відповідей обведи кружком літеру обраного варіанта.

Малюнок, на якому зображено дівчинка.

Варіанти для вибіркової відповіді:

A. The girl has a cat in her bag;

B. The girl has an apple in her bag;

C. The girl has a doll in her bag.

/вербальна, множинний вибір/

3) Інструкція. Вибери правильний варіант заповнення пропуску в реченні. На бланку для відповідей обведи кружком літеру обраного варіанта.

These … dogs.

Варіанти для вибіркової відповіді:

A. are;

B. is;

/вербальна, альтернативний вибір/

Перед виконанням тестових завдань проводився інструктаж, під час якого учні ознайомлювалися з пам'яткою-алгоритмом виконання певного виду тестового завдання, а також демонструвався хід його виконання з опорою на зразок. Наявність зразка та пам'ятки зумовлювалася:

1) необхідністю створення умов осмисленої діяльності учнів та 2) відсутністю в учнів спеціальних навчальних умінь, пов'язаних з тестовим контролем, оскільки ця форма контролю є дещо новою для них.

Існує величезна кількість різних видів, типів таких тестових завдань. У процесі складання тесту тестові завдання відбираються і впорядковуються в залежності від призначення цього тесту. Як правило, комплекс тестів включає тести для визначення сформованості комунікативної компетенції в усіх видах мовленнєвої діяльності (говорінні, аудіюванні, читанні, письмі). Додатково можуть включатися тести на перевірку володіння лексичними, граматичними, орфографічними навичками та ін.

Результати тестування мають підлягати кількісному визначенню, на основі якого отримується оцінка успішності учнів в оволодінні іншомовною мовленнєвою діяльністю. Для цього кожне тестове завдання "оцінюється" в балах. Після тестування підраховується кількість балів, отриманих за правильні відповіді. Це число співвідноситься зі шкалою оцінок. Декілька таблиць оцінки тестів ми наводимо у додатках до цієї роботи.

2.3 Урок англійської мови як основна організаційна форма навчання

Наука розглядає процес навчання як свідому й цілеспрямовану сумісну діяльність учителя й учнів. В школі ця діяльність здебільшого проходить в рамках уроку, який доповнюється самостійними заняттями вдома, позакласною роботою, факультативними заняттями із предмета.

Урок англійської мови як основна організаційна одиниця навчального процесу є його частиною і водночас самостійною, цілісною ланкою. До нього ставляться ті ж загально дидактичні й методичні вимоги, що й до всього навчального процесу. В ньому синтезуються закономірності навчання, органічно взаємодіють цілі, зміст і методи.

Розглянемо вимоги до уроку англійської мови, що випливають з цілей, змісту та технології навчання цього предмета в школі.

Мовленнєва спрямованість уроку англійської мови. Визначання мовленнєвої діяльності як основного об'єкта навчання передбачає формування чотирьох видів цієї діяльності - слухання, говоріння, читання, письма на уроці. Для досягнення таких цілей необхідна, практична орієнтація уроку, тобто переважання вправляння у спілкуванні над повідомленням знань та їх осмисленням, а також повинен бути комунікативний характер вправляння (такі вправи як повторення за вчителем, переклад, складання речень за зразком, переказ тексту мають бути також підпорядковані комунікативним цілям).

Комплексність уроку англійської мови. На уроці всі аспекти мови - фонетичний, лексичний, граматичний - вивчаються взаємопов'язано, взаємозумовленим є й навчання видів мовленнєвої діяльності. Наприклад, засвоюючи структуру активного граматичного мінімуму, необхідно передбачити вправи у вживанні та розумінні цього явища в усіх видах мовленнєвої діяльності. Це проте не означає, що на уроці в однаковій мірі розвиваються всі види мовленнєвої діяльності. Один чи два з них будуть переважати над іншими.

Англійська мова - мета і засіб навчання. Це положення пов'язане з використанням засобів мовної наочності для оволодіння діяльністю на англійській мові, що реалізується завдяки мовленню вчителя. Воно повинно бути виразним, переконливим, грамотним, економним, а також воно повинно бути зразком для наслідування, тобто нормативним, автентичним, адаптивним, різноманітним за засобами вираження думки. Створення іншомовної атмосфери на уроці має стати одним із завдань учителя, тому він повинен прагнути до ведення уроку виключно англійською мовою.

Висока активність розумово-мовленнєвої діяльності учнів. Ефективність уроку визначається ступенем розумово-мовленнєвої активності учнів, і завдання вчителя полягає у залученні їх до активної внутрішньої розумової та зовнішньої мовленнєвої діяльності протягом уроку. До факторів, що стимулюють розумово-мовленнєву діяльність відносять використання змістовного та інформативного навчального матеріалу, постановка цілей, що спонукають учнів до вирішення комунікативних завдань, до висловлювання власних думок та інші. Стимулювання активності учнів має бути пов'язаним з розвитком у них мовленнєвої ініціативи. Це означає, що домінувати на уроці повинен учень, а не вчитель. Така вимога відповідає особистісно-діяльнісному підходу, згідно з яким у центрі навчання знаходиться суб'єкт - учень. Учитель у контексті цього підходу організовує, спрямовує і коректує навчальний процес, виходячи з інтересів учня, рівня його знань і вмінь.

Різноманітність форм роботи учнів. Поєднання індивідуальних форм роботи з колективними інтенсифікують навчання, спонукають до активної роботи кожного учня. До індивідуальних форм відносять роботу у фронтальному режимі (відповіді учнів по черзі), опитування окремих учнів, індивідуально-масове тренування. Колективні форми роботи охоплюють колективно-масове тренування в парах без змін або із зміною партнерів, хорове реплікування в режимі група - група, група - один учень, один учень група. Такі види роботи можна використати у четвертому класі в темі "Аnimals. Zoo":

Work with all children.

Teacher: Now, please, close your eyes. What pets do you remember from the blackboard? Who is the champion?

Listen to me carefully. If you agree - clap your hands, if you disagree - tap your feet.

1. Lions eat bananas. (Tap)

2. Elephants live in Africa (Clap)

3. The tiger is a small cat. (Tap)

4. The giraffe has got a long neck. (Clap)

5. The fish cannot swim. (Tap)

6. My dog can bark. (Clap)

7. The monkey has got long ears. (Tap)

2. Teaching how to describe animals (a group work):

Teacher: Yes, we know many animals. But what are they like? Are they black or white, clean or dirty, sad or happy? Look at the blackboard and repeat after me:

(Showing a list of the words, written in a Zoo cage): kind, hungry, clean, angry, thirsty, dirty, funny, nice, clever, green, big, short, little, sad, long, happy.

Remember these words, please!

But, children, some animals ran away from their cages and ate out some words!? Can you remember them?

Teacher: Now, please, divide into two teams and try to write as many words of your own as you can that describe animals. Who is the champion?

3. Making up dialogues (a pair work).

Teacher: Children, when some naughty animals ran away from the Zoo, they were in such a big hurry, that mixed all the sentences up in the dialogue. Now you have got these dialogues, please, look at them carefully and put the sentences in the right order to make up a good dialogue about a pet, called Bobik.

A dialogue about Bobik

Have you got a pet?

Yes, I have.

What is it?

It's a dog.

What's his name?

His name is Bobik.

Who looks after Bobik?

We all do. Mum feeds him. I take him for a walk, and my brother teaches him.

What does your brother teach Bobik to do?

My brother teaches him to run after a ball and bring it back to him.

What a clever pet you've got! What colour is your dog?

He's black. He has got a long neck and a short tail.

Oh, how I'd love to have a pet too!

Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності. Мотивація, під якою розуміють спонукальні сили до вивчення англійської мови, зумовлена суб'єктивним світом учня, вона визначається його власним бажанням, особистісною зацікавленістю у навчанні. На уроці англійської мови мотивація забезпечується рядом факторів: матеріал повинен бути цікавий, відповідати смакам учнів; сприятливий психологічний клімат на уроці; усвідомлення учнем рівня своєї успішності. Для цього вчитель має широко використовувати заохочувальні репліки оцінного характеру типу:

That's excellent work. / That's a good start. / You're really trying hard.

Також неабияке значення мають на уроці англійської мови прийоми роботи з навчальним матеріалом, вони повинні приваблювати учнів: ігри-конкурси, змагання, рольові ігри, буквені ігри, рухливі ігри, серед яких посідають особливе місце дидактичні ігри.

Дидактична гра - це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра.

Дидактична гра - творча форма навчання, виховання і розвитку школярів і дошкільників. Вона розвиває спостережливість, увагу, пам'ять, мислення, мову, сенсорну орієнтацію, кмітливість, а тому їх можна використовувати під час викладання будь-якого предмета. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагогів і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами безпосередності й неудаваної цікавості.

Дидактична гра складається з таких елементів:

дидактична задача;

ігрова задача;

ігрові дії;

правила гри.

Дидактична гра на уроці англійської мови - не самоціль, а засіб навчання і виховання. Сам термін “дидактична гра" підкреслює її педагогічну спрямованість та багатогранність застосування. А тому найсуттєвішим для вчителя будь-якого предмета, є такі питання:

визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;

доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;

розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів;

вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвивального навчання;

передбачення способів стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення відстаючих.

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог: ігри мають відповідати навчальній програмі; ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними; відповідність гри віковим особливостям учнів; різноманітність ігор; залучення до ігор учнів усього класу.

В структурі учбового процесу на основі гри можна виділити чотири елемента-етапа:

Орієнтація. Учитель представляє досліджувану тему, знайомить з основними представленнями, які в ній використовуються. Далі він дає характеристику імітації та ігрових правил, огляд загального хода гри.

Підготовка до проведення. Вчитель викладає сценарій, зупиняючись на ігрових задачах, правилах, ролях, ігрових діях, правилах підрахунку балів, приблизному типі рішень в ході гри. Після розподілення ролей між учасниками проводиться пробний “прогін" гри в скороченому вигляді.

Проведення гри як такої. Вчитель організовує проведення самої гри, по ходу діла фіксує наслідки ігрових дій (слідкує за підрахунком балів, характером рішень, які приймаються), пояснює неясності і т.д.

Обговорення гри. Вчитель проводить обговорення, в ході якого дається описаний огляд-характеристика “подій” гри та їх сприйняття учасниками, що виникли по ходу діла труднощів, ідей, які приходили в голову і т.д., побуджує дітей до аналізу проведеної гри. Особлива увага при цьому нерідко приділяється співставленню імітації з відповідною галуззю реального світу, встановленню зв'язку змісту гри зі змістом навчального курсу або курсів. Одним із результатів обговорення може бути і перегляд гри, збір пропозицій щодо внесення в неї поправок, змін. У додатках до цього дослідження ми наводимо приклади дидактичних ігор, які можна використовувати на уроках з англійської мови.

Враховуючи загально-педагогічну специфіку навчального процесу в початковій школі, психофізіологічні вікові особливості учнів 6 - 10 років, сучасна дидактика пропонує як типову структуру уроку англійської мови.

І. Підготовка до сприйняття іншомовного мовлення.

1. Організаційний момент. (Привітання. Уведення в іншомовну атмосферу).

2. Повідомлення мети та теми уроку.

3. Мовленнєва (фонетична) розминка.

ІІ. Основна частина уроку.

1. Повторення матеріалу, введеного на попередніх уроках.

2. Контроль домашнього завдання.

3. Ознайомлення з новим матеріалом.

4. Тренування в мовленні.

5. Практика в мовленні.

6. Систематизація вивченого.

7. Контроль навичок та вмінь (поточний, тематичний, підсумковий).

ІІІ. Заключна частина уроку.

1. Пояснення домашнього завдання.

2. Підведення підсумків уроку. Мотивація оцінок.

Зразок уроку з англійської мови, складеного за такою структурою наводиться у додатках.

Отже, знання вчителем вищезгаданих вимог та їх застосування сприятиме успішному навчанню англійської мови.
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Довідка про стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів...
Нвр сліпак С. М.; члени експертної групи: заступник директора з вр вантух Т. М., старший викладач кафедри викладання англійської...

Використання аудіо-візуальних засобів у процесі навчання англійської мови
Розділ Теоретичні засади використання аудіо-візуальних засобів на уроках англійської мови

Стан викладання української мови та літератури
Педагогічна рада є найважливішою колегіальною формою управління. Тому запрошую провести експертизу стану викладання української мови...

Методичні рекомендації викладання курсу інформатики в початковій...
Укладач: Іванісова Світлана Іванівна, методист Запорізького оіппо тел. 236-30-99, ciit

Стан викладання та рівень грамотності учнів початкової школи з української мови
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...

Конспект уроку з англійської мови в 2 класі на тему: ”Weather” вчителя...
Мовленнєва зарядка. Warm up. Ознайомлення з правилами читання буквосполучення ck

Вчитель англійської мови, спеціаліст І кваліфікаційної категорії,...
Розділ Дидактичні та психолінгвістичні передумови навчання активної граматики англійської мови

Уроках англійської мови Вчитель
Маковецька Яна Петрівна – вчитель англійської мови Тріскинської загаль-ноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Використання відеоматеріалів при навчанні французької мови професійного...
Розділ теоретичні засади використання відеоматеріалів для навчання французької мови професійного спрямування

Уроку з англійської мови у 1 класі Вчитель
Виховна: формувати ціннісне ставлення учнів до праці, людей, виховувати у дітей старанність та наполегливість, прищеплювати інтерес...

На уроках англійської мови
Метод проектів як спосіб розвитку творчих здібностей школярів на уроках англійської мови

Методичні рекомендації Початкова школа
У початковій школі особливо важливо розвивати в дітей позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови, а також формувати здатність...

Підготувала: вчитель англійської мови Мурованського нвк «зш І-ІІІ ст – дитячий садок»
Значення англійської мови як провідної мови світової науки й культури та однієї з офіційних мов Організації Об’єднаних Націй зумовлює...

У загальноосвітніх навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році
У початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української...

Методичні рекомендації щодо викладання іноземних мов у школі І ступеня
Ефективність раннього початку вивчення іноземної мови не викликає сумнівів, тому що мова, вивчена в дитинстві, розкриває мовні й...

Особливості проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх...
У початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української...

Мета, місце, форми І методи самостійної роботи з англійської мови
В умовах класно-урочної системи навчання англійської мови самостійна діяльність учня – це його навчально-комунікативна мовна діяльність,...

Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації...
У початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт