Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Доктор юридичних наук, професор кафедри господарського права Національної юридичної академії України

Доктор юридичних наук, професор кафедри господарського права Національної юридичної академії України









Олена КІБЕНКО,

доктор юридичних наук, професор кафедри господарського права Національної юридичної академії України
ім. Я. Мудрого, старший партнер ЗАТ «Інюрполіс», м. Харків

Олена ПЕЛИПЕНКО,

старший юрист ЗАТ «Інюрполіс», м. Київ

«Бути чи не бути» довіреності від імені фізичної особи — підприємця?

Елена Кибенко, Елена Пелипенко

«Быть или не быть» доверенности от имени физического лица — предпринимателя?

Розглянуто питання, чи може фізична особа підприємець видавати довіреність на вчинення дій, що пов’язані з її підприємницькою діяльністю.

Ключові слова: довіреність, фізична особа — підприємець, підприємницька діяльність.

Рассмотрен вопрос, может ли физическое лицо — предприниматель выдавать доверенность на совершение действий, связанных с его предпринимательской деятельностью.

Ключевые слова: доверенность, физическое лицо — предприниматель, предпринимательская деятельность.

На сьогодні, переважно в нотаріальній практиці, дискусійним є питання: чи може фізична особа — підприємець видавати довіреність на вчинення дій, що пов’язані з її підприємницькою діяльністю. Розглянемо це питання детальніше.

Чинним законодавством України не передбачено винятків щодо того, чи може підприємець (фізична особа) надати довіреність третім особам, як, утім, і не передбачено спеціальних вимог щодо посвідчення таких довіреностей нотаріусами.

Згідно з визначенням, наданим у ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року (далі — ГК України), підприємництво є самостійною господарською діяльністю, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За твердженням деяких правників, саме з тих підстав, що підприємництво — це виключно самостійна діяльність, фізичні особи (підприємці) повинні особисто здійснювати підприємницьку діяльність і не мають права довіряти іншим особам вчиняти будь-які дії, що пов’язані з такою діяльністю.

Утім, із наведеним висновком не можна погодитись, оскільки вважаємо, що поняття самостійного здійснення підприємницької діяльності полягає в тому, що підприємець від власного імені набуває прав та обов’язків під час здійснення такої діяльності та особисто (самостійно) несе ризики, які пов’язані з такою діяльністю. Водночас наведене не вимагає від підприємця особисто підписувати господарські договори, отримувати товарно матеріальні цінності, подавати документи та звіти до органів державної влади, здійснювати розпорядження поточним рахунком у банків­ських установах або бути присутнім на судових засіданнях у справах за його участю. Такі дії від імені підприємця може вчиняти й інша особа — представник.

За вимогами частини 1 статті 237 та частини 1 статті 239 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року (далі — ЦК України) [1] представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

Отже, підприємець має право видати довіреність на здійснення окремих його повноважень, наприклад, представляти інтереси підприємця в органах державної податкової служби, у фондах державного соціального страхування, в банківських установах, перед будь-якими іншими третіми особами. Представник може за довіреністю здійснювати від імені підприємця довірителя одну або декілька функцій (дій), що пов’язані зі здійсненням довірителем підприємницької діяльності, однак права, обов’язки та, відповідно, ризики, що пов’язані зі здійсненням такої діяльності, несе виключно самостійно (особисто) довіритель —
фізична особ
а підприємець.

При цьому важливо розуміти, що представництво інтересів підприємця за довіреністю не можна розуміти як здійснення підприємницької діяльності довірителя.

Підприємець не може передати за довіреністю власне право на зайняття підприємницькою діяльністю. Довіреність підприємця не є і не може бути підставою виникнення в особи права на зайняття підприємницькою діяльністю. Право на здійснення підприємницької діяльності у фізичної особи виникає виключно після її державної реєстрації як підприємця в порядку, передбаченому чинним законодавством України (ч. 2 ст. 50 ЦК України). Порядок державної реєстрації фізичних осіб — підприємців передбачено розділом п’ятим Закону України № 755-IV від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» [2].

На користь того, що підприємець має право видавати довіреність, свідчать також положення Цивільного кодексу щодо комерційного представництва. Згідно з ч. 1 ст. 243 ЦК України комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю. Особливістю наведеного інституту є можливість одночасного представництва однією особою кількох сторін правочину, якщо є на те згода самих сторін або в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 2 та ч. 3
ст. 243 ЦК України).


Щодо форми довіреності фізичної особи — підприємця законодавство не встановлює особливостей. За загальним правилом форма довіреності фізичної особи, у т. ч. підприємця, повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 ЦК України). У деяких випадках законодавство прямо передбачає, що довіреність фізичної особи має бути нотаріально посвідчена. Наприклад, згідно з ч. 2 ст. 42 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-IV від 18 березня 2004 року [3] довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання. Майже тотожні положення містяться в частині 5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України № 1798-XII від
6 листопада 1991 року [4], згідно з якою громадяни можуть вести свої справи в господарському суді через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Отже, якщо правочин, на вчинення якого уповноважується представник фізичної особи, не потребує нотаріального посвідчення, або якщо чинне законодавство прямо не встановлює обов’язковість нотаріального посвідчення довіреності фізичної особи, вважаємо, що довіреність може бути видана фізичною особою у звичайній письмовій формі.

Утім, на практиці не залежно від того, на вчинення якого саме правочину вповноважується представник, довіреність від імені фізичної особи, у т. ч. підприємця, доцільно нотаріально посвідчувати. Це обумовлено тим, що підпис фізичної особи на звичайній письмовій довіреності нічим не підтверджується (завіряється), що створює загрозу підробки такого підпису. Якщо фізична особа — підприємець має власну печатку, то видана нею довіреність може бути засвідчена такою печаткою.

Щодо змісту довіреностей підприємців (фізичних осіб), то згідно з п. 2.6.1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 3 березня 2004 року [5], у довіреності фізичної особи має бути обов’язково позначено відомості про довірителя та його представників: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності); ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів (для представників — за наявності) або причина його відсутності.

Законодавство не вимагає позначення в до­віреності фізичної особи відомостей про її особливий статус підприємця, між тим, зокрема, згідно з листом Міністерства фінансів України № 053–29151 від 31 жовтня 2000 р. «Про використання довіреностей приватними підприємцями» [6] якщо підприємець — фізична особа доручає одержати цінності іншій особі, то така особа повинна подати довіреність, яка оформляється відповідно до ЦК України із зазначенням у ній даних щодо Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, або вищенаведену довіреність з печаткою підприємця фізичної особи.

Таким чином, з метою уникнення спорів з органами державної влади вважаємо за доцільне позначати в тексті довіреності фізичної особи її реєстраційні дані як підприємця (серію та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дату реєстрації та орган державної реєстрації).

Нагадаємо, що коло дій, які можуть бути здійснені за допомогою представництва, не є безмеж­ним. Так, згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 238 ЦК України представник може бути вповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Наприклад, договір довічного утримання, заповіт, трудовий договір, реєстрація шлюбу, всиновлення тощо — це ті юридичні дії, які мають здійснюватися лише особисто. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, установлених законом (ч. 3 ст. 238 ЦК України).

Деякі нотаріуси відмовляють у посвідченні довіреностей фізичних осіб — підприємців, де передбачено право представника підписувати банківські картки підприємця (довірителя) та право розпоряджатись рахунком, із тих підстав, що підприємець не може довірити таке право іншій особі (представнику).

На погляд авторів цієї статті, така відмова є незаконною, з огляду на те, що Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року (далі — Інструкція про відкриття рахунків) [7] допускає включення до картки зі зразками підписів фізичної особи зразки підписів довірених осіб фізичної особи (власника рахунку) (п. 18.18 Інструкції про відкриття рахунків). За змістом абз. 5 п. 18.18 Інструкції про відкриття рахунків відповідна картка зі зразками підписів буде чинною протягом строку дії довіреності, що видана фізичною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1003 ЦК України в довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Отже, з урахуванням наведеного, за довіреністю фізична особа (підприємець) може наділити свого представника, зокрема, правом відкривати та розпоряджатись його поточними рахунками, правом представляти інтереси підприємця (довірителя) з питань звітності в органах державної податкової служби, пенсійного фонду та фондах державного соціального страхування, правом отримання свідоцтв, довідок і дозволів (ліцензій) у відповідних державних органах та органах місцевого самоврядування, що є необхідними для здійснення певних видів підприємницької діяльності, правом бути представником довірителя (фізичної особи — підприємця) при вирішенні питань, які пов’язані з одержанням та відправкою належних довірителю вантажів, здійснювати митне оформлення вантажів тощо.

І нарешті, важливо позначити, що чинне законодавство не передбачає випадків припинення довіреності фізичної особи — підприємця внаслідок припинення підприємницької діяльності такою фізичною особою. Отже дія довіреності фізичної особи — підприємця припиняється на загальних підставах, що передбачені статтею 248 ЦК України.

Список використаних джерел

1 Цивільний кодекс України № 435-ІV від 16 січня 2003 року.

2 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» № 755-IV від 15 травня 2003 року.

3 Цивільний процесуальний кодекс України № 1618-IV від 18 березня 2004 року.

4 Господарський процесуальний кодекс України № 1798-XII від 6 листопада 1991 року.

5 Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затв. Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 3 березня 2004 року.

6 Лист Міністерства фінансів України № 053–29151 від 31.10.2000р. «Про використання довіреностей приватними підприємцями».

7 Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року.

МЕН № 3 2008-го року



поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права №1 Національної...
Зроблено висновок, що на відміну від звичайних договорів про відступлення прав відступлення при іпотеці (зокрема, коли має місце...

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Національної юридичної академії України
Проаналізовано різницю між найбільш важливими часовими категоріями в цивільному праві

Кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивільного права №1 Національної...
Відмова представника від вчинення дій, які були визначені нотаріально посвідченою довіреністю

О. В. Коташевський посібник для слідчого
Литвак Олег Михайлович, доктор юридичних наук, професор інституту держави І права ім академіка В. М. Корецького Академії наук України,...

Доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права №1 Національного...
...

Доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права №1 Національного...
Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», член-кореспондент Національної академії правових наук...

Доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права №1
Відповідно до ЦК україни підприємство є об’єктом права. Водночас за гк україни та деякими іншими законами підприємство визнається...

Ведення
Моз україни зі спеціальності «Гастроентерологія», чл кор. Національної академії медичних наук України, професор, д м н., завідувач...

Укладач: Сагайдак-Нікітюк Р. В. канд фарм наук, доцент кафедри
Рецензенти: доктор мед наук, професор Коробчанський В. О., доктор фарм наук, професор Кабачна А. В

Укладач: Сагайдак-Нікітюк Р. В. канд фарм наук, доцент кафедри
Рецензенти: доктор фарм наук, професор Гладух Є. В., доктор фарм наук, професор Алмакаєва Л. Г

Підручник розроблено відповідно до програми те навчально-методичного...
Рецензенти: Рябченко О. П. – д ю н., к е н., професор, начальник кафедри адміністративної діяльності овс нніпфмгб харківського національного...

1. Сутність І процес маркетингового дослідження
...

Кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри цивільно-правових...
Як пише американська письменниця та шанувальниця тварин Пем Браун: «Одного чудового дня… Так відбувається зустріч людини та цуценяти....

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Національної...
Висвітлено особливості спадкового договору — альтернативи договору довічного утримання, зокрема спадкового договору, сторонами в...

Кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри цивільно-правових...
Екзюпері, ми відповідаємо за тих, кого приручили. Сьогодні цей вислів відомого французького письменника має не лише морально-етичний,...

Організація та проведення
Рецензенти: Дем’янчук Олександр Никанорович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання мистецьких...

Кандидат юридичних наук, професор кафедри цивільно-правових дисциплін...
У юридичній літературі будь-яке переважне право визначається як вид правового привілею, зміст якого полягає в забезпеченні визначеному...

Навчально-методичний посібник Херсон 2017 удк 316. 61: 008(=16) К79...
Я. Ю. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії І методики викладання суспільствознавчих І гуманітарних дисциплін...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт