Про порядок створення

Міністерство освіти і науки України

Луцький національний технічний університет

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ

ТА ОРГАНІЗАЦІЮ РОБОТИ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ

У ЛУЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Луцьк − 2015

Атестація здобувачів вищої освіти − бакалаврів і магістрів Луцького національного технічного університету здійснюється відповідно до законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», державних та галузевих стандартів освіти, стандартів освітньої діяльності і вищої освіти, інших нормативних актів України з питань освіти, Статуту Луцького НТУ.

Атестація випускників проводиться в університеті за акредитованими напрямами і спеціальностями та завершується видачею документів встановленого зразка про присудження відповідного ступеня освіти та присвоєння здобутої кваліфікації.

Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеозапис процесу атестації.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Атестація випускників за освітніми рівнями «бакалавра» і «магістра» здійснюється екзаменаційною комісією після завершення теоретичної та практичної частини навчання за відповідним освітнім рівнем із метою встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти за спеціальністю.

Атестація здійснюється на підставі оцінки рівня загально-професійних і спеціалізовано-професійних компетентностей випускників, передбачених відповідним рівнем національної рамки кваліфікацій і освітньо-професійними програмами підготовки фахівців за спеціальністю.
1.2. Для проведення атестації випускників Луцького НТУ за освітніми рівнями «бакалавра» і «магістра» на факультетах створюються екзаменаційні комісії. Терміни проведення атестації визначаються навчальними планами підготовки фахівців та графіком освітнього процесу. Атестацію проходить кожен студент після повного виконання ним навчального плану за відповідним освітнім рівнем.
1.3. Формування, організацію роботи та контроль за діяльністю екзаменаційних комісій здійснює ректор.
1.4. Функціями екзаменаційної комісії є:

комплексна перевірка й оцінка науково-теоретичної та практичної фахової підготовки студентів-випускників (бакалаврів, магістрів) із метою встановлення відповідності їх кваліфікаційного рівня вимогам державних та галузевих стандартів, навчальним планам і програмам підготовки;
вирішення питань про присвоєння випускникам відповідної кваліфікації та видачу диплома (звичайного зразка чи з відзнакою);
вирішення питань про надання рекомендацій випускникам щодо впровадження та публікації результатів наукових досліджень;
вирішення питань про надання випускникам за освітнім рівнем магістр рекомендацій до вступу в аспірантуру;
розробка пропозицій щодо подальшого поліпшення якості підготовки фахівців з відповідної спеціальності.

1.5. Атестація випускників здійснюється відповідно до вимог стандарту вищої освіти і освітньо-професійної програми у наступних формах:
1.5.1. За освітнім рівнем «бакалавр»:

комплексного іспиту зі спеціальності;

або

комплексного іспиту зі спеціальності та захисту випускної кваліфікаційної роботи бакалавра.

1.5.2. За освітнім рівнем «магістр»:

комплексного іспиту зі спеціальності та захисту випускної кваліфікаційної роботи магістра;

або

комплексного іспиту зі спеціальності, захисту випускної кваліфікаційної роботи магістра та додаткового іспиту базової профілюючої дисципліни, якщо це передбачено вимогами освітньо-професійної програми;
атестація осіб, які здобувають ступінь магістра, може здійснюватися у формі єдиного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

У разі присвоєння суміжної кваліфікації проводиться додатково іспит з профілюючої кваліфікаційної дисципліни.

На атестацію не може виноситись більше двох іспитів.
1.6. Програма комплексного іспиту визначається загально-професійними і спеціалізовано-професійними компетентностями випускників, які підлягають оцінюванню відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівця за спеціальністю і відповідно до затвердженої спеціалізації.

Програма, методика, форма проведення іспиту (усно, письмово, тестування, комп’ютерне тестування), порядок організації захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів) визначаються випусковою кафедрою та погоджуються з вченою радою факультету.
1.7. Перелік професійно-орієнтованих дисциплін, з яких формується програма комплексного іспиту, визначається стандартом вищої освіти відповідної спеціальності і освітньо-професійною програмою, а їх кількість не повинна перевищувати:

чотирьох – за освітнім рівнем «бакалавра»;
шести – за освітнім рівнем «магістра».

1.8. Студенти забезпечуються програмою комплексного іспиту (додаткового іспиту) не пізніше ніж за півроку до проведення атестації.

1.9. Випускні кваліфікаційні роботи (проекти) подаються студентами на випускову кафедру у термін, визначений вченою радою факультету, але не пізніше ніж за два тижні до дня захисту в екзаменаційній комісії.
2. ПОРЯДОК КОМПЛЕКТУВАННЯ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ
2.1. Екзаменаційна комісія створюється як єдина для денної та заочної форм навчання з кожної спеціальності всіх освітніх рівнів. За наявності великої кількості випускників (не більше 120 осіб) створюється кілька комісій з однієї і тієї ж спеціальності, а за наявності малої кількості випускників з однієї спеціальності (до 6 осіб включно) – спільна комісія для споріднених спеціальностей.
2.2. Екзаменаційна комісія створюється щорічно і діє впродовж календарного року. До її складу входять голова та члени комісії.
2.2.1. Головою комісії призначаються висококваліфіковані фахівці з відповідної спеціальності; провідні науковці чи науково-педагогічні працівники споріднених вищих закладів освіти; спеціалісти відповідних галузей виробництва, а також представники органів влади. Головами ЕК мають бути фахівці, стаж роботи яких не менше десяти років.

Завідувачі випускових кафедр представляють у навчальний відділ подання рекомендованих голів екзаменаційної комісії (додаток А).

Голови екзаменаційної комісії затверджуються ректором не пізніше ніж за два місяці до початку роботи державної екзаменаційної комісії . Затверджене подання голів екзаменаційних комісій вважається як тимчасове зарахування на роботу з погодинною оплатою праці. Одна і та ж особа може бути головою екзаменаційної комісії не більше трьох років поспіль.
2.2.2. Кількісний склад екзаменаційної комісії затверджується відповідно до наказу ректора «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи» і не може перевищувати чотирьох осіб. В окремих випадках (при створенні спільної комісії для споріднених спеціальностей, прийому комісією комплексного іспиту з кількох фундаментальних, професійних дисциплін тощо) кількість членів комісії може бути збільшена до шести осіб.

Члени комісії призначаються з числа деканів факультетів, їх заступників, завідувачів кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, які мають науковий ступінь, визнаних фахівців із відповідних спеціальностей. Не дозволяється формувати склад екзаменаційної комісії з числа фахівців, які не мають кваліфікації за відповідним фахом та/або мають недостатньо тривалий (менше 5 років) стаж роботи за фахом.

Одна й та сама особа не може одночасно входити більше ніж до однієї екзаменаційної комісії за відповідним освітнім рівнем.

2.2.3. Персональний склад екзаменаційної комісії подається у навчальний відділ за підписом завідувача випускової кафедри, як правило, за півтора місяця до початку роботи комісії (додаток Б).

Наказ про створення екзаменаційних комісій формується навчальним відділом та затверджується ректором університету за місяць до початку роботи комісії.
2.2.4. Проведення будь-якої форми атестації відбувається у присутності голови комісії та більшості її членів. У випадку, коли голова комісії тимчасово не може виконувати свої обов’язки (хвороба, відрядження тощо), за поданням декана факультету, ректор призначає заступника голови екзаменаційної комісії.
2.2.5. Заступником голови екзаменаційної комісії (за необхідністю) можуть призначатися проректори з науково-педагогічної роботи, декан відповідного факультету або його заступник, завідувач випускової кафедри.
2.3. Голова екзаменаційної комісії зобов’язаний:

бути присутнім на всіх засіданнях екзаменаційних комісій;

ознайомити всіх членів комісії з їх правами та обов’язками;
забезпечити роботу комісії відповідно до затвердженого графіка;
контролювати роботу секретаря комісії щодо підготовки необхідних документів до початку її роботи та оформлення протоколів комісій;
скласти звіт про роботу екзаменаційних комісій.

2.4. Секретар екзаменаційної комісії призначається завідувачем випускової кафедри із числа співробітників факультету і не є членом комісії. Свої обов’язки секретар виконує у робочий час з основної посади.
2.4.1. Секретар екзаменаційної комісії несе відповідальність за правильне і своєчасне оформлення документів. Виправлення помилок у документах екзаменаційної комісії підтверджуються підписами голови і секретаря.
2.4.2. Упродовж терміну роботи екзаменаційної комісії секретар повинен:

доводити до відома голови і членів комісії необхідну інформацію, що стосується роботи екзаменаційної комісії;
вести протоколи засідань;
готувати інформацію навчальному відділу для подання на погодинну оплату роботи голів комісії.

2.5. Після засідання екзаменаційної комісії секретар:

передає в деканат факультету оформлену екзаменаційну відомість;
повертає на випускову кафедру випускні кваліфікаційні роботи із зазначеною на звороті титульної сторінки оцінкою (за підписом голови комісії) та отримані супровідні документи.

2.6. Упродовж трьох робочих днів після завершення роботи екзаменаційної комісії секретар зобов’язаний:

подати до навчального відділу один примірник звіту голови комісії, звіт про результати складання іспитів та/або захисту випускних кваліфікаційних робіт, про видачу дипломів (загального зразка чи з відзнакою);
подати декану факультету примірник звіту голови комісії;
подати в деканат факультету оформлені залікові книжки, які завірені підписами всіх членів екзаменаційної комісії.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПОРЯДОК РОБОТИ КОМІСІЇ
3.1. Екзаменаційна комісія працює за графіком. Графік роботи екзаменаційних комісій складається навчальним відділом та затверджується першим проректором не пізніше, ніж за місяць до початку її діяльності.

У випадку неявки студента на засідання екзаменаційної комісії з поважних причин (раптове захворювання студента, нещасний випадок, смерть близьких родичів), підтверджених відповідними документами, і перенесенням, за рішенням голови комісії, іспиту та/або захисту, вносяться зміни у графік роботи комісії на більш пізніший термін.
3.2. Захист випускної кваліфікаційної роботи здійснюється як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, в установах та організаціях різних форм власності, для яких тематика робіт (проектів), поданих до захисту, має науково-теоретичну або практичну значимість. У цьому випадку виїзне засідання екзаменаційної комісії оформляється так, як і засідання, що проводиться у вищому навчальному закладі.
3.3. Для проведення усних іспитів та/або захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів), як правило, планується не більше як 12 осіб на один день роботи комісії (екзаменаційна група). Під час складання іспиту у письмовій формі допускається об’єднання в один потік не більше двох екзаменаційних груп (до 50 студентів), а під час складання частини іспиту у тестовій формі допускається об’єднання в один потік не більше чотирьох екзаменаційних груп. Інтервал між іспитами у кожній екзаменаційній групі повинен складати не менше п’яти календарних днів.

Тривалість засідання екзаменаційної комісії не повинна перевищувати 6 академічних годин на день. Тривалість усного іспиту з кожної дисципліни чи захисту випускної кваліфікаційної роботи (проекту) одного студента, як правило, не повинна перевищувати 30 хвилин. Під час проведення письмового іспиту за тестовим комплексним контрольним завданням на екзаменаційну групу виділяється не більше 4 годин.
3.4. Документом, що надає дозвіл на допуск студента до складання іспитів та/або захисту випускної кваліфікаційної роботи (проекту) є розпорядження декана факультету, яким затверджується склад екзаменаційних груп з числа студентів, що виконали всі вимоги навчального плану з відповідного напряму підготовки (спеціальності) і допускаються до складання атестації.

3.5. Секретарі факультетів не пізніше ніж за один день до початку іспитів та/або захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів) передають до екзаменаційної комісії наступні матеріали:

наказ ректора університету (витяг з наказу) про затвердження персонального складу екзаменаційної комісії зі спеціальності;
графік роботи екзаменаційної комісії, затверджений першим проректором;
розпорядження декана факультету про розподіл студентів на екзаменаційні групи, допущених до атестації;
залікові книжки студентів (індивідуальні навчальні плани студентів);
дані щодо навчальних досягнень студента, завірені деканом факультету (додаток В).

3.6. Перед складанням іспиту випускова кафедра надає комісії:

програму іспиту (іспитів);
комплект екзаменаційних білетів, включаючи варіанти комплексних завдань, тестів тощо;
технічні засоби, лабораторне обладнання, демонстраційні та довідкові матеріали, необхідні для використання студентами під час підготовки та відповіді на питання у білеті.

3.7. Програма іспиту, екзаменаційні білети, варіанти завдань, перелік наочного приладдя і матеріалів складаються викладачами випускових кафедр і затверджуються рішенням кафедри. На кожному екзаменаційному білеті проставляється номер протоколу засідання кафедри і дата затвердження. Білет скріплюється підписом завідувача кафедри.
3.7.1. Складання іспитів та/або захист випускних кваліфікаційних робіт (проектів) здійснюється державною мовою. Дозволяється захист іноземною мовою. Рішення про допуск до захисту іноземною мовою приймає на своєму засіданні випускова кафедра. Підставою до захисту на іноземній мові є витяг з протоколу засідання кафедри, а також згода голови екзаменаційної комісії, який визначає необхідність присутності перекладача.
3.7.2. Рецензування випускних кваліфікаційних робіт доручають висококваліфікованим фахівцям (викладачам і науковцям університету), провідним спеціалістам виробничих, наукових і проектних організацій. Склад рецензентів затверджується завідувачем випускової кафедри. Рецензія повинна мати оцінку роботи за прийнятою шкалою оцінювання знань.

Оголошення відгуку керівника проекту та рецензії здійснюється мовою оригіналів цих документів, а оформлення протоколу − державною мовою.
3.7.3. У випадку надання негативного відгуку науковим керівником або негативної рецензії, підставою для допуску (недопуску) до захисту роботи є рішення випускової кафедри, прийняте на засіданні за результатами попереднього захисту.
3.7.4. Структура кожного іспиту, послідовність і терміни його проведення, (у разі поділу його на письмову, тестову та усну частини), порядок і форма перевірки знань студентів під час державної атестації, встановлюються випусковою кафедрою та погоджується з вченою радою факультету.
3.7.5. Складання іспитів та/або захист випускних кваліфікаційних робіт (проектів) проводиться на відкритому засіданні екзаменаційної комісії за участю більш ніж половини її складу та обов’язкової присутності голови комісії.
3.8. Для розкриття змісту випускних кваліфікаційних робіт (проектів) студенту надається до 15-ти хвилин. Доповідь студента проводиться у довільній формі з використанням різних форм та засобів візуалізації доповіді: обов’язковий графічний матеріал проекту, визначений завданням на дипломне проектування, слайди, мультимедійні проектори, аудіо, відеоапаратура, демонстрація експерименту. Після доповіді випускник відповідає на запитання членів екзаменаційної комісії. Запитання можуть стосуватися як теми виконаної роботи, так і носити загальний характер – у межах дисциплін спеціальності й спеціалізації, які опановувалися студентом в університеті. З дозволу голови екзаменаційної комісії запитання можуть задавати всі присутні на захисті. Після відповідей на запитання зачитується відгук наукового керівника та рецензента. Завершується захист відповіддю випускника на висловлені зауваження.

Рішення екзаменаційної комісії про оцінку знань, виявлених під час складання іспитів та/або захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів), присвоєння студентом кваліфікації та видання випускникам дипломів (загального зразка чи з відзнакою) приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням більшістю голосів членів комісії, які брали участь в її засіданні. У разі однакової кількості голосів голос голови екзаменаційної комісії є вирішальним.

Примітка: Оцінку іспиту та/або захисту випускної кваліфікаційної роботи (проекту) виставляє кожен член екзаменаційної комісії. За теоретичну і практичну частину іспиту виставляється одна оцінка. Повторне складання (перескладання) іспиту та/або захисту випускної кваліфікаційної роботи (проекту), з метою підвищення оцінки, не дозволяється.

4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
4.1. Оцінювання результатів складання іспитів та /або захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів) здійснюється у порядку, передбаченому прийнятою в університеті системою контролю знань: денна форма навчання – за 100-бальною шкалою, а заочна форма – за національною (чотирибальною).

За національною (чотирибальною) шкалою:

відмінно;
добре;
задовільно;
незадовільно.

За 100-бальною шкалою:

90–100 балів – відмінно – відмінне виконання;

82–89 балів – добре – вище середніх стандартів, з несуттєвими помилками;

74–81 балів – добре – змістовна робота з незначною кількістю суттєвих помилок;

64–73 балів – задовільно – робота зі значною кількістю суттєвих помилок;

60 –63 балів – задовільно – виконання відповідає мінімальним критеріям;

менше 60 балів – незадовільно.

Підсумкові оцінки			Критерії оцінювання знань
за шкалою ECTS	за національною шкалою	за шкалою Луцького НТУ	Критерії оцінювання знань
1	2	3	4
А «Відмінно»	Відмінно	90−100	Випускник виявив відмінні знання навчального матеріалу дисципліни, передбачені програмою; засвоїв основну та додаткову літературу, рекомендовану програмою; проявив творчі здібності у розумінні, логічному, стислому та ясному трактуванні навчального матеріалу; засвоїв взаємозв’язок основних понять дисципліни, їх значення для подальшої професійної діяльності.
В «Дуже добре»	Добре	82−89	Випускник виявив глибокі знання навчального матеріалу дисципліни вище середніх стандартів, з несуттєвими помилками; продемонстрував уміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою; засвоїв літературу, рекомендовану програмою; засвоїв взаємозв’язок основних понять дисципліни, їх значення для подальшої професійної діяльності .
С «Добре»	Добре	74−81	Випускник виявив добрі знання навчального матеріалу дисципліни, під час виконання передбачених програмою завдань, але з суттєвими помилками; засвоїв основну літературу, рекомендовану програмою; показав систематичний характер знань з дисципліни; здатний до самостійного використання та поповнення надбаних знань у процесі подальшої навчальної роботи та професійної діяльності.
D «Задовільно»	Задовільно	64–73	Випускник виявив знання навчального матеріалу дисципліни в обсязі, необхідному для подальшого навчання та майбутньої професійної діяльності; справився з вико-нанням завдань, передбачених програмою зі значною кількістю суттєвих помилок.
E «Достатньо»	Задовільно	60−63	Випускник виявив знання основного навчального матеріалу дисципліни, які відповідають мінімальним критеріям для подальшого навчання та майбутньої професійної діяльності; ознайомився з основною літературою, рекомендованою програмою.
FХ «Незадовільно"	Незадовільно (з можливістю повторного складання іспиту)	35−59	Випускник має значні прогалини у знаннях основного навчального матеріалу дисципліни; допускає принципові помилки під час виконання, передбачених програмою, завдань.
F "Незадовільно»	Незадовільно (з обов’язковим повторним вивченням дисципліни)	0−34	Випускник не має знань зі значної частини навчального матеріалу; допускає принципові помилки під час виконання більшості, передбачених програмою, завдань; не спроможний самостійно засвоїти програмний матеріал.

4.1.1. Якщо оцінка знань випускника на іспитах виводиться за окремими оцінками за відповіді на запитання білета, то:

У разі двох окремих оцінок виставляється:

«відмінно» (А), якщо обидві оцінки «відмінно» (А).

«добре» (В), якщо: одна оцінка "відмінно" (А), а друга «добре» (В);

обидві оцінки «добре» (В).

«добре» (С), якщо:

одна оцінка «відмінно» (А), а друга «добре» (С) або «задовільно» (D або Е);

обидві оцінки «добре» (В або С).

«задовільно» (D), якщо: обидві оцінки «задовільно» (D);

одна оцінка «добре» (В або С), а друга – «задовільно» (D або Е).

«задовільно» (Е), якщо обидві оцінки «задовільно» (Е).

«незадовільно» (F або FX), якщо одна з окремих оцінок «незадовільно» (F або FX).
4.1.2. У випадку трьох і чотирьох окремих оцінок виставляється:

«відмінно» (А), якщо в окремих оцінках не більш однієї оцінки «добре» (В або С), а решта – «відмінно» (А);
«добре» (В), якщо в окремих оцінках не більше однієї оцінки «задовільно» (D);
«добре» (С), якщо в окремих оцінках не більше однієї оцінки «задовільно» (Е);
«задовільно» (D), якщо в окремих оцінках не більше двох оцінок «задовільно» (Е);
«задовільно» (С), якщо в окремих оцінках не більше однієї оцінки «незадовільно» (F або FX);
«незадовільно» (F або FX), якщо в окремих оцінках більше однієї оцінки «незадовільно» (F або FX).

4.1.3. Під час проведення іспиту у формі теоретичної і практичної перевірки оцінка виставляється:

«відмінно» (А), якщо обидві окремі оцінки «відмінно» (А) або, якщо практична частина «відмінно» (А), а теоретична «добре» (В або С);
«добре» (В), якщо практична частина «добре» (В), а теоретична не нижче «задовільно» (D), або практична частина «задовільно» (D), а теоретична частина «відмінно» (А);
«добре» (С), якщо практична частина «добре» (С), а теоретична не нижче «задовільно» (Е), або практична частина «задовільно» (Е), а теоретична частина «відмінно» (А);
«задовільно» (D), якщо обидві окремі оцінки «задовільно» (D) або якщо практична частина «задовільно» (D), а теоретична частина «добре» (В або С);
«задовільно» (Е), якщо обидві окремі оцінки «задовільно» (Е) або якщо практична частина «задовільно» (Е), а теоретична частина «добре» (В або С);
"незадовільно" (F або FX), якщо не відповідає вимогам оцінки «задовільно» (Е).

4.1.4. Під час проведення іспиту у формі тестування та розв’язання аналітично-розрахункових задач оцінка за тестові завдання виставляється:

«відмінно» (А), якщо надано понад 90% правильних відповідей;
«добре» (В), якщо надано 82−90% правильних відповідей;
«добре» (С), якщо надано 74−81% правильних відповідей;
«задовільно» (D), якщо надано 64−73% правильних відповідей;
«задовільно» (Е), якщо надано 60−63% правильних відповідей;
«незадовільно» (F або FX), якщо надано менше 59% правильних відповідей.

При визначенні оцінки випускної кваліфікаційної роботи (проекту) береться до уваги рівень теоретичної, наукової та практичної підготовки студентів.
4.2. При визначенні оцінки випускнику за захист випускної кваліфікаційної роботи (проекту) , як правило, враховується:

якість змісту пояснювальної записки та графічної частини;
висновки за рецензією та відгуком;
оцінка проведеного експерименту; участь у конкурсах, наявність заявок на винаходи, написання статей за тематикою наукових робіт тощо;
ступінь досягнення мети роботи;
рівень наукової підготовки випускника, знання ним вимог керівних документів, уміння творчо застосовувати отримані знання та навички для вирішення практичних завдань за своїм призначенням;
здатність виявляти проблему, вибирати оптимальний варіант вирішення на підставі техніко-економічного обґрунтування;
відповідність відпрацьованих документів вимогам державних стандартів;
уміння використовувати під час розробки складного завдання наукову термінологію, робити правильні висновки;
якість та культура оформлення представлених до захисту матеріалів;
методичне і наукове обґрунтування прийнятих рішень і висновків, ступінь використання сучасних інформаційних технологій під час проведення інженерних розрахунків, якість і культура оформлення представлених до захисту матеріалів;
якість доповіді (обґрунтованість, логічність, чіткість, тощо), здатність впевнено і правильно відповідати на теоретичні питання і пояснювати практичні дії, аргументовано захищати отримані результати, свою точку зору;
ступінь розвитку у випускника методичних навичок.

4.3. Критеріями оцінювання захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів) є:

а) у разі виставлення оцінки “відмінно” (А):

випускник виявив відмінні знання з усього навчального матеріалу; глибоке розуміння нормативних документів щодо експлуатації механічних засобів, практичне застосування економічних моделей; вміння вирішувати практичні завдання з використанням сучасних засобів комп’ютеризації; під час захисту роботи випускник показав дослідницький характер вирішуваних питань, розкрив етапи розробки програмного матеріалу;
пояснювальна записка написана грамотно, оформлена відповідно до діючих вимог;
креслення і плакати виконані якісно;
випускник дав правильні змістовні відповіді на всі запитання.

б) у разі виставлення оцінки «дуже добре» (В):

випускник виявив систематичні та глибокі знання всього програмного матеріалу, правильне розуміння сутності і взаємозв’язку явищ, що розглядаються; уміння самостійно аналізувати і застосовувати основні положення теорії для вирішення практичних завдань; надавши послідовні, правильні конкретні відповіді на поставлені запитання у процесі вільного усунення зауважень про недостатньо повне і незначне висвітлення окремих положень під час постановки додаткових запитань;
у пояснювальній записці зроблені деякі граматичні помилки;
випускник дав правильні відповіді на всі запитання, допустивши невелику кількість несуттєвих помилок.

в) у разі виставлення оцінки «добре» (С):

випускник виявив добрі знання програмного матеріалу; уміння самостійно аналізувати і застосовувати основні положення теорії до вирішення практичних завдань; показав систематичний характер знань з дисципліни ;
у пояснювальній записці зроблені граматичні помилки;
випускник дав правильні змістовні відповіді на всі запитання, допустивши не більше чотирьох суттєвих помилок.

г) у разі виставлення оцінки «задовільно» (D):

випускник виявив тверді знання і розуміння матеріалу; правильні і конкретні відповіді; наявні помилки у читанні і зображенні схем, графіків, креслень;
у пояснювальній записці, кресленнях і плакатах допускаються неточності та деякі помилки;
випускник дав правильні відповіді на всі запитання, але допустив не більше половини неточностей у відповідях.

д) у разі виставлення оцінки «задовільно» (Е):

випускник показав знання і розуміння основного матеріалу; допускав помилки у відповідях на поставлені запитання; наявні помилки у схемах, графіках;
у пояснювальній записці, кресленнях і плакатах допускалися неточності та деякі помилки;
випускник відповів на більшу частину поставлених запитань.

е) у разі виставлення оцінки «незадовільно» (F або FX):

випускник допускав грубі помилки у відповідях, показав недостатнє розуміння сутності питань, що висвітлюються, невміння застосовувати знання при вирішенні практичних завдань;
пояснювальна записка викладена з великою кількістю помилок;
випускник не відповів на поставлені запитання.

У відгуку керівника на роботу (проект) приводиться характеристика на виконання роботи.
4.4. Студентам, які успішно пройшли атестацію, рішенням екзаменаційної комісії, присвоюється кваліфікація відповідно до отриманої спеціальності і видається диплом встановленого зразка.
4.5. Студенту, який навчався за ОКР «бакалавр» і «магістр», диплом з відзнакою видається за дотримання наступних умов:

1) отримання ним не менше ніж 75 відсотків оцінок «відмінно» (90−100 балів), з усіх дисциплін навчального плану, включаючи оцінки за результати державної атестації, індивідуальні завдання, а з решти дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки «добре» (74−89 балів) та заліки − «зараховано»;

2) складання іспитів та/або захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів) на оцінку «відмінно» (90−100 балів),

3) якщо студент виявив себе у науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри.

Про це робиться запис у протоколі засідання екзаменаційної комісії.
4.6. Якщо відповідь студента на іспиті та/або захисті випускних кваліфікаційних робіт (проектів) не відповідає вимогам рівня атестації, екзаменаційна комісія приймає рішення про те, що студент не пройшов атестацію, і у протоколі засідання екзаменаційної комісії йому виставляється оцінка «незадовільно» (0−59 балів). У випадку, якщо студент не з’явився на засідання екзаменаційної комісії для складання іспиту та/або захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів), то в протоколі зазначається, що він є неатестованим у зв’язку з неявкою на засідання.
4.7. Студент, який отримав незадовільну оцінку під час складання іспиту та/ або на захисті випускних кваліфікаційних робіт (проектів), відраховується з університету. Йому видається академічна довідка встановленого зразка.

У випадках, коли захист випускних кваліфікаційних робіт (проектів) визнається незадовільним, екзаменаційна комісія визначає чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою у наступному навчальному році.

Студенти, які не склали іспити та/або не захистили випускну кваліфікаційну роботу у зв’язку неявкою без поважних причин або отриманням незадовільної оцінки, мають право на повторну (з наступного навчального року) атестацію протягом трьох років після відрахування з ВНЗ (у період роботи, згідно з затвердженим графіком, екзаменаційної комісії з відповідної спеціальності). Перелік іспитів визначається за навчальним планом, чинним на момент повторної атестації. Повторно складаються тільки ті іспити, з яких була отримана незадовільна оцінка.

5. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ РОБОТИ

ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ
5.1. Результати письмових іспитів оголошуються головою комісії після перевірки робіт не пізніше наступного дня, а оцінки з усних іспитів та/або захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів) оголошуються в день їх складання (захисту). У протокол заносяться оцінки, одержані на іспитах та/або під час захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів), запитання, поставлені випускникові; особливі думки членів комісії; здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень; рекомендації щодо видачі диплома (звичайного зразка чи з відзнакою).

Протокол складається у двох примірниках, які підписують голова і члени екзаменаційної комісії (додаток Г, Д). Один примірник протоколу подається в деканат факультету, а другий − формується в «Книгу протоколів», прошивається, нумерується, скріплюється печаткою і зберігається на випускових кафедрах протягом трьох років. Потім передається в архів університету. Усі розділи протоколу повинні бути заповнені.
5.2. За підсумками діяльності екзаменаційної комісії голова складає звіт, який затверджується на її заключному засіданні.

У ньому подаються пропозиції щодо:

покращення підготовки спеціалістів;
усунення недоліків в організації проведення іспитів і захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів);
можливості публікації основних положень кваліфікаційних робіт, їх використання у навчальному процесі, на підприємствах і в науково-дослідних установах;
надання випускникам за освітнім рівнем «бакалавр» рекомендації до вступу в магістратуру;
надання випускникам за освітнім рівнем «магістр» рекомендації до вступу в аспірантуру.

У звіті відображаються рівень підготовки спеціалістів з даної спеціальності і характеристика знань студентів, якість виконання робіт (проектів), актуальність їх тематики та відповідність сучасному стану науки, техніки і виробництва. Вказуються недоліки, допущені у підготовці спеціалістів, зауваження щодо забезпечення організації роботи екзаменаційної комісії, висновки та рекомендації.

Зведені дані про результати роботи екзаменаційної комісії заносяться в таблицю (додаток Е, Є).
5.3. Після обговорення на заключному засіданні екзаменаційної комісії звіт про його роботу подається у навчальний відділ університету та декану факультету не пізніше ніж через 10 днів після останнього засідання.
5.4. Результати роботи, пропозиції і рекомендації екзаменаційної комісії обговорюються на засіданні випускових кафедр, Вчених рад факультетів.
5.5. Оплата праці голови комісії здійснюється погодинно, відповідно до чинного законодавства (Додаток Ж, К). Участь у роботі екзаменаційної комісії членів комісії − працівників університету, планується як педагогічне навантаження.

6. РОЗГЛЯД АПЕЛЯЦІЙ
6.1. У випадку незгоди з оцінкою випускник має право подати апеляцію. Апеляція на ім’я ректора університету подається ректору або проректору з науково-педагогічної роботи. Апеляція подається в день проведення іспиту або захисту випускної кваліфікаційної роботи (проекту) з обов’язковим повідомленням декана факультету .
6.2. У випадку надходження апеляції розпорядженням ректора створюється комісія для розгляду апеляції. Головою комісії призначається проректор, декан факультету, їх заступники, начальник навчального відділу. Склад комісії затверджується розпорядженням ректора.

6.3. Комісія розглядає апеляції випускників з приводу порушення процедури проведення державного екзамену або захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів), що могло негативно вплинути на оцінку екзаменаційної комісії.

Комісія не розглядає питання змісту й структури білетів (комплексних кваліфікаційних завдань), а також не розглядає порушень правил з проведення іспиту або захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів) випускником.
6.4. Апеляція розглядається протягом трьох календарних днів після її подачі.
6.5. У випадку встановлення комісією порушення процедури проведення атестації, яке вплинуло на результати оцінювання, комісія пропонує ректору університету скасувати відповідне рішення екзаменаційної комісії і провести повторне засідання комісії у присутності представників комісії з розгляду апеляції.

поділитися в соціальних мережах

Схожі:

	Положення про конкурс на створення логотипу Мережі Фондів Громад України Це Положення регламентує порядок проведення І умови Конкурсу на створення логотипу Мережі Фондів Громад України (далі Конкурс)		Затверджено Це Положення визначає основні умови та порядок укладання договорів (державних контрактів) (далі – контрактів) на створення науково-технічної...
	Положення про порядок створення та організацію роботи екзаменаційної комісії Це Положення розроблено відповідно до Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», галузевих стандартів освіти та інших нормативно-правових...		Повідомлення про проведення установчих зборів зі створення Створення об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі – об’єднання), визначення його назви І місцезнаходження
	Лекція тема 9 Більш детально вони визначаються Положенням про порядок державної реєстрації підприємств, затвердженим Кабінетом міністрів України....		Тема: Автоматичне створення змісту документа. Настроювання параметрів... Мета: Закріплення практичних навичок по створенню автоматичного змісту документа, створення та застосування колунтитулів; навчити...
	Доповідь на педраді Уявлення про скрайб-презентацію як один з видів хмарних технологій. Перші кроки створення скрайб-презентації. Гіперпосилання на сервіси...		Стату т Цей Статут викладений у відповідності з нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про господарські...
	Нове чи давно забуте старе? Закон України «Про аграрні розписки», що регулює відносини, які виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок...		Інструкція з користування програмою створення Погодження щодо створення пункту реєстрації з боку органів управління освітою та адміністрації внз
	Порядок створення та реєстрації громадськ ої організації Закону України «Про громадські об’єднання», громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб...		Тема: Шаблон документа. Макроси. Друк документа Актуалізувати знання учнів про стилі, стильове оформлення документів різних типів, схему документа, автоматичне створення змісту...
	Повідомлення про проведення установчих зборів зі створення об‘єднання... Створення об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі осбб), визначення його назви		Державні будівельні норми україни система містобудівної документації... Містобудівні кадастри населених пунктів створюються на основі Закону України "Про основи містобудування", Постанови Кабінету Міністрів...
	Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Частиною 3 ст. 331 Цивільного кодексу України визначено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником...		1 публічне акціонерне товариство "рівнесільмаш" (далі за текстом... Указу Президента України “Про корпоратизацію підприємств” та інших законодавчих актів, що регулюють порядок створення акціонерних...
	Лекція (вивчення нового матеріалу). Література. Й. Я. Ривкінд, Т.І.... Поняття комп'ютерної презентації, їх призначення. Поняття про слайдові та потокові презентації. Огляд програмних та технічних засобів,...		Що треба пам 'ятати при створенні профспілкової організації? Порядок створення первинної організації профспілки Федерації профспілок України на новоствореному підприємстві, установі, організації...

Про порядок створення

«відмінно» (А), якщо обидві окремі оцінки «відмінно» (А) або, якщо практична частина «відмінно» (А), а теоретична «добре» (В або С);

Схожі: