Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 1992 року (укр/рос)

Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 1992 року (укр/рос)





Сторінка1/7
  1   2   3   4   5   6   7
Конвенція
про охорону біологічного різноманіття
від 1992 року
(укр/рос)




{ Конвенцію ратифіковано Законом N 257/94-ВР від 29.11.94 }



{ Додатково див. Нагойський протокол ( 995_k03 )
від 29.10.2010 }



Дата підписання: 05.06.1992

Дата ратифікації Україною: 29.11.1994

Дата набуття чинності для України: 07.02.1995

Вступ



Договірні Сторони, усвідомлюючи справжню цінність біологічного різноманіття, а також екологічне, генетичне, соціальне, економічне, наукове, виховне, культурне, рекреаційне і естетичне значення біологічного різноманіття і його компонентів,

усвідомлюючи також велике значення біологічного різноманіття для еволюції і збереження підтримуючих життя систем біосфери, підтверджуючи, що збереження біологічного різноманіття є спільною справою для всього людства, знов

підтверджуючи, що країни мають суверенні права на свої власні біологічні ресурси,

підтверджуючи також, що країни несуть відповідальність за збереження свого біологічного різноманіття і сталого використання своїх біологічних ресурсів,

будучи занепокоєні тим, що біологічне різноманіття суттєво зменшується внаслідок деяких видів людської діяльності,

усвідомлюючи загальну нестачу інформації і знань відносно біологічного різноманіття і пекучу потребу в розвитку наукового, технічного і організаційного потенціалу з метою забезпечення загального розуміння цієї проблеми, що служитиме основою для планування і впровадження відповідних заходів,

відзначаючи необхідність передбачити, запобігти і усунути причини значного зменшення або втрати біологічного різноманіття в їх основі,

відзначаючи також, що у тих випадках, коли існує загроза значного зменшення або втрати біологічного різноманіття, відсутність безперечних наукових фактів не повинна бути причиною відкладення заходів щодо запобігання або зведення до мінімуму такої загрози,

відзначаючи далі, що основною вимогою щодо збереження біологічного різноманіття є збереження in-situ екосистем і природних місць мешкання, підтримка і відновлення життєздатних популяцій видів у їх природних умовах, відзначаючи далі, що прийняття заходів ex-situ, віддаючи перевагу у країні походження, також має велике значення,

визнаючи велику і традиційну залежність багатьох місцевих общин і корінного населення, що зберігають традиційний спосіб життя, від біологічних ресурсів, і бажаність спільного користування на справедливій основі вигодами, пов'язаними з використанням традиційних знань, нововведень і практики, які мають відношення до збереження біологічного різноманіття і сталого використання його компонентів,

визнаючи також життєво важливу роль жінок у збереженні і використанні біологічного різноманіття і підтверджуючи необхідність повномаштабної участі жінок у проведенні і впровадженні на всіх рівнях політики, націленої на збереження біологічного різноманіття,

підкреслюючи значення і необхідність сприяння міжнародного, регіонального і глобального співробітництва між країнами і міжурядовими організаціями і неурядовим сектором у справі збереження біологічного різноманіття і сталого використання його компонентів,

визнаючи, що надання нових і додаткових фінансових ресурсів і забезпечення належного доступу до відповідних технологій дасть можливість розширити існуючі у світі можливості для вирішення проблеми втрати біологічного різноманіття,

визнаючи далі необхідность спеціального положення для того, щоб задовольнити потреби країн, що розвиваються, включаючи надання нових і додаткових фінансових ресурсів і забезпечення належного доступу до відповідних технологій,

відзначаючи у зв'язку з цим особливі умови найменш розвинутих країн і малих острівних країн, визнаючи, що збереження біологічного різноманіття потребує істотних капіталовкладень і що очікується одержання значної кількості екологічних, економічних і соціальних вигод від таких капіталовкладень,

визнаючи, що економічний і соціальний розвиток і викорінення бідності є першими і пріоритетними завданнями країн, що розвиваються,

усвідомлюючи, що збереження і використання біологічного різноманіття має вирішальне значення для задоволення потреб у продуктах харчування і охороні здоров'я, а також інших потреб зростаючого населення Землі і що доступ як до генетичних ресурсів, так і до технологій і їх спільне користування має важливе значення у вирішенні цих завдань,

відзначаючи, що в кінцевому результаті збереження і стале використання біологічного різноманіття підсилить дружні стосунки між країнами і буде сприяти зміцненню миру для всього людства,

бажаючи укріпити і доповнити існуючі міжнародні домовленості про збереження біологічного різноманіття і стале використання її компонентів, і

сповнені рішучості зберегти і стало використовувати біологічне різноманіття в інтересах теперішнього і майбутнього поколінь,

домовились, як нижче зазначено:
Стаття 1

Цілі
Цілями цієї Конвенції, для досягнення яких слід виконувати відповідні її положення, є збереження біологічного різноманіття, стале використання його компонентів і спільне одержання на справедливій і рівній основі вигод, пов'язаних з використанням генетичних ресурсів і шляхом надання необхідного доступу до генетичних ресурсів і шляхом належної передачі відповідних технологій з урахуванням усіх прав на такі ресурси і технології, а також шляхом належного фінансування.
Стаття 2

Вживання термінів
Для цілей цієї Конвенції:

"Біологічне різноманіття" означає різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є; це поняття включає в себе різноманітність у рамках виду, між видами і різноманіття екосистем.

"Біологічні ресурси" включають генетичні ресурси, організми або їх частини, популяції або будь-які інші біотичні компоненти екосистем, які мають фактичну або потенційну користь або цінність для людства.

"Біотехнологія" означає будь-який вид технології, пов'язаний з використанням біологічних систем, живих організмів або їх похідних для виготовлення або зміцнення продуктів, або процесів з метою їх конкретного вживання.

"Країна походження генетичних ресурсів" означає країну, яка володіє цими генетичними ресурсами в умовах in-situ.

"Країна, яка надає генетичні ресурси" означає країну, яка надає генетичні ресурси, зібрані з джерел in-situ, включаючи популяції як диких, так і акліматизованих видів, або одержані з джерел ex-situ, незалежно від того, виникають вони з цієї країни чи ні.

"Одомашнені або культивовані види" означають види, на процес еволюції яких має вплив людина з метою задоволення своїх потреб.

"Екосистема" означає динамічний комплекс угрупувань рослин, тварин і мікроорганізмів, а також їх неживого навколишнього середовища, взаємодіючих як єдине функціональне ціле.

"Збереження ex-situ" означає збереження компонентів біологічного різноманіття поза їх природних місць мешкання.

"Генетичний матеріал" означає будь-який матеріал рослинного, тваринного, мікробного або іншого походження, який містить функціональні одиниці спадковості.

"Генетичні ресурси" означають генетичний матеріал, який має фактичну або потенційну цінність.

"Місце мешкання" означає тип місцевості або місце природного мешкання того або іншого організму чи популяції.

"Умови in-situ" означають умови, в яких існують генетичні ресурси в рамках екосистем і природних місць мешкання, а у випадку акліматизованих або культивованих видів - у тому середовищі, в якому вони набули свої характерні ознаки.

"Територія, що охороняється" означає географічно позначену територію, яка виділяється, регулюється і використовується для досягнення конкретних природоохоронних цілей.

"Регіональна організація економічної інтеграції" означає організацію створену суверенними країнами даного регіону, якій її країни-члени передали повноваження з питань, що регулюються цією Конвенцією, і яка належним чином уповноважена відповідно до її внутрішніх процедур підписувати, ратифікувати, приймати, схвалювати Конвенцію або приєднуватися до неї.

"Стале використання" означає використання компонентів біологічного різноманіття таким чином і такими темпами, які не приводять у довгостроковій перспективі до вичерпання біологічного різноманіття, тим самим зберігаючи її властивість задовольнити потреби теперішнього і майбутнього поколінь і відповідати її сподіванням.

"Технологія" включає біотехнологію.
Стаття 3

Принцип
Згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ) і принципів міжнародного права країни мають суверенне право розробляти свої власні ресурси відповідно до своєї політики в галузі навколишнього середовища і несуть відповідальність за забезпечення того, щоб діяльність в рамках їх юрисдикції або під контролем не завдавала шкоди навколишньому середовищу інших країн або районів за межами дії національної юрисдикції.
Стаття 4

Сфера юрисдикції
При умові дотримування прав інших держав і якщо в цій Конвенції явно не передбачено інше, положення цієї Конвенції застосовуються до кожної Договірної Сторони:

a) у тому, що стосується компонентів біологічного різноманіття у межах її національної юрисдикції; і

b) у тому, що стосується процесів і діяльності, незалежно від місця прояви їх наслідків, що здійснюються під юрисдикцією або контролем, як у межах її національної юрисдикції, так і за межами національної юрисдикції.
Стаття 5

Співробітництво
Кожна Договірна Сторона, наскільки це можливо і доцільно, співробітничає з іншими Договірними Сторонами напряму або, якщо це доречно, через компетентні міжнародні організації, стосовно районів, які за межами національної юрисдикції, та з інших питань, які мають взаємний інтерес, у цілях збереження і сталого використання біологічного різноманіття.
Стаття 6

Загальні заходи щодо збереження

і сталого використання
Кожна Договірна Сторона відповідно до її конкретних умов і можливостей:

a) розробляє національні стратегії, плани чи програми збереження і сталого використання біологічного різноманіття або адаптує з цією метою існуючі стратегії, плани або програми, які відображають, зокрема, викладені в цій Конвенції заходи, що відносяться до відповідної Договірної Сторони; і

b) передбачає, наскільки це можливо і доцільно, заходи щодо збереження і сталого використання біологічного різноманіття у відповідних секторальних або міжсекторальних планах, програмах і політиці.
Стаття 7

Визначення і моніторинг
Кожна Договірна Сторона, наскільки це можливо і доцільно, зокрема для цілей статей 8-10:

a) визначає компоненти біологічного різноманіття, які мають важливе значення для її збереження і сталого використання, з урахуванням орієнтовного переліку категорій, наведеного у Додатку 1;

b) шляхом вибору зразків та інших методів здійснює моніторинг компонентів біологічного різноманіття, визначених згідно підпунктом a) вище, приділяючи особливу увагу тим, які потребують прийняття негайних заходів щодо збереження, а також тим, які відкривають найбільші можливості для сталого використання;

c) визначає процеси і категорії діяльності, які мають або ймовірні справляти значний несприятливий вплив на збереження і стале використання біологічного різноманіття, і здійснює моніторинг їх наслідків шляхом відбору зразків та інших методик; і

d) збирає і систематизує тим або іншим чином дані, одержані в результаті діяльності визначення і моніторингу згідно з підпунктами a), b) і c) вище.



Стаття 8

Збереження in-situ
Кожна Договірна Сторона, наскільки це можливо і доцільно:

a) встановлює систему охоронних територій або територій, в яких необхідно приймати спеціальні заходи для збереження біологічного різноманіття;

b) розробляє, при необхідності, керівні принципи відбору, встановлення і раціонального використання охоронних територій або територій, у яких необхідно приймати спеціальні заходи для збереження біологічного різноманіття;

c) регулює або раціонально використовує біологічні ресурси, які мають важливе значення для збереження біологічного різноманіття в охоронних територіях або за їх межами, для забезпечення їх збереження і сталого використання;

d) сприяє захисту екосистеми, природних місць мешкання і збереженню життєздатних популяцій видів у природних умовах;

e) заохочує екологічно обґрунтований і сталий розвиток у зонах, що межують з охоронними територіями, з метою сприяння збереженню цих територій;

f) приймає заходи щодо реабілітації і відновлення деградованих екосистем і сприяє відновленню видів, які є під загрозою, зокрема, шляхом розробки і здійснення планів та інших стратегій раціонального використання;

g) встановлює або підтримує заходи регулювання, контролю або обмеження ризику, пов'язаного з використанням і звільненням живих організмів, видозмінених в результаті біотехнології, які можуть викликати шкідливі екологічні наслідки, що здатні впливати на збереження і стале використання біологічного різноманіття, з урахуванням також небезпеки здоров'ю людини;

h) запобігає впровадженню чужорідних видів, які загрожують екосистемам, місцям мешкання або видам, контролює або знищує такі чужорідні види;

i) докладає зусиль щодо забезпечення умов, необхідних для сумісності існуючих способів використання із збереженням біологічного різноманіття і сталим використанням його компонентів;

j) відповідно до свого національного законодавства забезпечує повагу, збереження і підтримку знань, нововведень і практики корінних і місцевих общин, які зберігають традиційний спосіб життя, що мають значення для збереження і сталого використання біологічного різноманіття, сприяє їх більш широкому застосуванню за схваленням і участю носіїв таких знань, нововведень практики, а також заохочує спільне користування на справедливій основі вигодами, які виходять із використанням таких знань, нововведень і практики;

k) розробляє і здійснює необхідні законодавчі нормативи і/або інші регулюючі положення щодо охорони видів і популяцій, які знаходяться під загрозою;

l) у випадках, коли відповідно до статті 7 виявлено факт значного несприятливого впливу на біологічне різноманіття, регламентує чи регулює відповідні процеси і категорії діяльності;

m) співробітничає у наданні фінансової та іншої підтримки щодо заходів збереження in-situ, викладених у підпунктах a)-l) вище, зокрема, у країнах, що розвиваються.
Стаття 9

Збереження ex-situ
Кожна Договірна Сторона, наскільки це можливо і доцільно, і в першу чергу, у цілях доповнення заходів in-situ:

a) приймає заходи щодо збереження ex-situ компонентів біологічного різноманіття, переважно у країні походження таких компонентів;

b) встановлює і підтримує умови для збереження і дослідження ex-situ рослин, тварин і мікроорганізмів, переважно у країні походження генетичних ресурсів;

c) приймає заходи для відновлення і реабілітації видів, які перебувають під загрозою, і для їх реінтродукції у місцях їх природного мешкання при наявності відповідних умов;

d) регламентує і регулює зібрання біологічних ресурсів з природних місць мешкання з метою збереження ex-situ, таким чином, щоб не завдавати загрози екосистемам і популяціям видів in-situ, за виключенням випадків, коли вимагається прийняття спеціальних тимчасових заходів ex-situ відповідно до підпункту c) вище; і

e) співпрацює у наданні фінансової та іншої підтримки щодо заходів збереження ex-situ, викладених у підпунктах a)-d) вище, а також у створенні і підтримці умов для збереження ex-situ в країнах, що розвиваються.
Стаття 10

Стале використання компонентів
  1   2   3   4   5   6   7

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням...
Мдп означає перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з дотриманням процедури, так званої процедури...

Угода між Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України...

Кодекс законів про працю України (КЗоТ). Глава XII. Праця жінок....
Вводиться в дію Постановою вр №2695-xii ( 2695-12 ) від 14. 10. 92, Ввр, 1992, №49, ст. 669 )

Всеобщая декларация прав человека (рос/укр) (*)
Принимая во внимание, что признание достоинства, присущего всем членам человеческой семьи, и равных и неотъемлемых прав их

Журнал «Вісник податкової служби України» Передплатні індекси – 22599...
Законом «Про об'єднання громадян» від 16. 06. 92 р. №2460-xii (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон №2460-xii), Кодексом...

Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням...
Текст поправок до Конвенції, які вступили в дію 01. 10. 2005, див у Листі Державної митної служби

Голова комісії
Законів України “Про охорону праці” (статті 7, 13), “Про пенсійне забезпечення” (ст. 13), “Про відпустки” (ст. 7), постанови Кабінету...

Закон №185/94 Закон України «Про поря-док здійснення розрахунків в іноземній валюті»
Стамбульська конвенція — Конвенція про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 26. 06. 90 р.)

Лекція «Конвенція оон» очима дітей ст виховний захід «Знання Конвенції ООН про права дитини»
«Конвенція ООН про права дитини» ст

Кодекс України про адміністративні правопорушення
Ввр, 1991 р., n 11, ст. 106, від 28 січня 1991 року n 663-xii, ввр, 1991 р., N 8, ст. 56, від 29 липня 1991 року n 1369-xii, ввр,...

Кодекс України про адміністративні правопорушення
Ввр, 1991 р., n 11, ст. 106, від 28 січня 1991 року n 663-xii, ввр, 1991 р., N 8, ст. 56, від 29 липня 1991 року n 1369-xii, ввр,...

Наказ
Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-хіі, Положення...

В україні та шляхи вирішення
Пдв був запроваджений в Україні Декретом км україни «Про податок на добавлену вартість» №14-92 від 22. 12. 1992 року. У вигляді,...

Ухвала іменем україни
Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою...

Стату т
Кабінету Міністрів України від 17. 05. 1993 року №51 93, «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», Постанови...

Опис досвіду роботи учителя фізичної культури Курячелозівської загальноосвітньої...
Свою педагогічну діяльність розпочав у 1992 році учителем фізичної культури Августівської школи в Одеській області. Згодом працював...

Інструкція з організації роботи органів
Положення про Державну пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року n 508

1. Законодавство України про охорону праці. Основні положення Закону України «Про охорону праці»
Відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» та «Типового положення про навчання з питань охорони праці



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт