Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису прасюк оксана валентинівна

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису прасюк оксана валентинівна





Сторінка1/17
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


Національна академія наук України

Інститут соціології

На правах рукопису


ПРАСЮК ОКСАНА ВАЛЕНТИНІВНА
УДК 32.019.52:324 (477)

ЕЛЕКТОРАЛЬНА ГРОМАДСЬКА ДУМКА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ПОСТАВАННЯ ТА ВИЯВЛЕННЯ

22.00.04 — спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Науковий керівник

Вишняк Олександр Іванович

доктор соціологічних наук,

старший науковий співробітник

Київ — 2015

ЗМІСТ



ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 13

ГРОМАДСЬКА ДУМКА ЯК ФЕНОМЕН СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ 13

1.1 Статична структура громадської думки 13

1.1.1 Зміст громадської думки 16

1.1.2 Суб’єкти громадської думки 18

1.1.3 Об’єкти громадської думки 27

РОЗДІЛ 2 60

ЕЛЕКТОРАЛЬНА ГРОМАДСЬКА ДУМКА: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРАКТИКИ 60

2.1 Феномен електоральної громадської думки 60

2.1.2 Вивчення електоральної громадської думки в соціологічних опитуваннях 68

РОЗДІЛ 3 136

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ 136

3.1 Середній клас як джерело формування електоральної громадської думки 136

ВИСНОВКИ 166

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171


ВСТУП




Актуальність теми. В демократичному суспільстві нормою є постійно зростаюча соціально-політична активність громадян, прагнення до укріплення засад місцевого самоврядування, громадської самоорганізації, захисту прав і свобод людини. Зокрема в Україні помітного поширення набувають сьогодні процеси етнічного самовизначення та водночас національної інтеграції, прагнення укріплення державної незалежності і водночас включення в систему євроінтеграції тощо.

Відчутну роль у здійсненні всіх цих процесів відіграє такий феномен, як громадська думка. Вона постає як вияв суспільної свідомості у формі надіндивідуальних суджень й установок, пов’язаних з оцінками певних суспільно значимих подій та явищ дійсності, пропозиціями вирішення або й вирішенням найрізноманітніших соціальних проблем. Громадська думка перетворюється в сучасному суспільстві на потужну впливову силу, вивчення якої уможливлює її розуміння як не тільки важливого, але й досить складного явища суспільно-політичного життя сучасних демократичних суспільств.

Актуалізація проблем дослідження громадської думки пов’язана з потребою перетворення її суб’єкта на потенційного партнера влади, орієнтованого на відстоювання суспільних інтересів через конструктивний рівноправний діалог суб’єкта громадської думки та владних інституцій, уможливлений завдяки інформаційному плюралізмові, диверсифікації джерел інформування громадян, розвитку засад громадянського суспільства.

З іншого боку, у демократичному суспільстві проблема влади, що є найважливішою у політиці, вирішується через процеси взаємодії та протистояння соціальних класів, прошарків, політичних партій та громадських організацій і об`єднань, їхніх лідерів, елітних груп суспільства тощо. При цьому у якості кульмінації всіх цих процесів інтеграції, протистояння, дезінтеграції постають політичні вибори.

У сучасній Україні значної актуальності набуває перетворення виборчого процесу на об’єкт всебічного наукового дослідження. Відповідно до виборчої проблематики звертаються спеціалісти різного фаху. При цьому, щодо, зокрема, електоральних соціологів, то в їхньому середовищі до сьогодні панує переконання, що їхні вибіркові періодичні опитування виборців єдино і є засобом виявлення громадської думки під час виборів. Але рівень розробленості на сьогоднішній день двох галузевих соціологій — соціології громадської думки та електоральної соціології — дозволяє ставити під сумнів вищезазначені переконання електоральних соціологів. З цією обставиною якраз і пов’язана тема роботи.

В західній науковій традиції вивченням громадської думки займались F. Holtzendorff, W. Lippmann, P. F. Lazarsfeld, J. R. Zaller, E. Noelle-Neumann, P. Bourdieu, P. Champagne, які розкрили її вплив на функціонування політичної системи, комунікаційну природу самої громадської думки, етапи формування громадської думки та чинники, що на них впливають. Значний внесок в дослідження громадської думки як соціально-психологічного феномену зробили В. С. Коробейников, Б. А. Грушин, М. К. Горшков, Ю. А. Левада, В. М. Герасимов, Д. П. Гавра, В. А. Михайлов, Л. Н. Короткова, А. М. Корванов, Н. Г. Игнатов, С. И. Матков та інші. Ними зокрема було виявлено механізми формування громадської думки, вплив на них різних суспільно-політичних, економічних та духовно-культурних чинників, а саме: типу політичного режиму, ролі засобів масової інформації; окреслено суспільні функції громадської думки, описано процедури соціологічного вивчення громадської думки. Серед українських вчених — представників соціології громадської думки — слід передусім назвати В. Л. Оссовського, Ю. П. Сурміна, В. А. Полторака, О. В. Нельгу, В. А. Матусевича, М. В. Туленкова, які вивчали сутність громадської думки, еволюцію підходів до її розуміння, її статичну та динамічну структуру, чинники формування та вплив на діяльність різних суспільних інститутів в Україні.

Питаннями формування громадської думки під час виборчих кампаній та проблемами електоральної поведінки західні науковці почали цікавитись ще з першої половини минулого століття. Значний внесок в розробку даної проблематики здійснили дослідники громадської думки (G. H. Gallup, W. Lippmann, P. F. Lazarsfeld, B. Berelson, E. Noelle-Neumann, P. Champagne) та електоральної поведінки (P. Donleavy, Ph. Converse, S. M. Lipset, S. Rokkan, H. Himmelwite, M. P. Fiorina). В Україні теоретичне осмислення даних питань здійснюється в руслі електоральної соціології, прикладної політології, політичної психології такими дослідниками, як О. І. Вишняк, Л. О. Кочубей, О. В. Нельга, В. Л. Оссовський, В. І. Паніотто, В. А. Полторак, В. Й. Варій, В. М. Бебик та ін. Важливого теоретико-методологічного значення набуває проблема всебічного дослідження суб’єкта електоральної громадської думки задля створення оптимальних умов для її формування.

Вперше саме поняття електоральної громадської думки зустрічається в роботах О. В. Нельги, який розглядає динамічну структуру електоральної громадської думки через призму виборчого законодавства та аналізу політико-комунікативних виборчих практик, однак в його роботах не було розкрито соціально-комунікативної природи даного феномену. Отже, актуальним є завдання виокремлення електоральної громадської думки як спеціального об’єкта соціологічного аналізу, що зумовлюється насамперед її важливістю в контексті трансформації українського суспільства. Наукова проблема визначається відсутністю у вітчизняній соціології теоретичної концептуалізації явища електоральної громадської думки та вивчення не лише політико-правового аспекту виборчого процесу, але насамперед його стадій як етапів формування електоральної громадської думки. Її вирішення дасть змогу виявити соціально-політичні пріоритети формування електоральної громадської думки під час виборчих кампаній в Україні, а відтак шляхи посилення впливу виборців як суб’єкта електоральної громадської думки на політичний процес в цілому.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не пов’язана з науковими програмами, планами, темами організації, де вона виконувалась.

Мета і завдання дослідження. Метою є концептуалізація поняття електоральної громадської думки та з’ясування особливостей поставання електоральної громадської думки в умовах українського суспільства.

Для реалізації мети було окреслено коло завдань:

— з’ясувати теоретико-методологічні засади вивчення громадської думки, спираючись на відповідний доробок вітчизняних та зарубіжних вчених;

— визначити основні елементи структури громадської думки та етапи її поставання;

— розкрити специфіку ідентифікації громадської думки в процесі соціологічного дослідження;

— концептуалізувати поняття електоральної громадської думки як специфічного різновиду громадської думки, пов’язаного з формуванням виборчих органів влади;

— з’ясувати специфіку етапів розгортання електоральної громадської думки в контексті сучасних соціально-політичних виборчих практик;

— вивчити дію факторів суб’єктивного впливу на процеси поставання і виявлення електоральної громадської думки;

— обґрунтувати соціальні пріоритети формування електоральної громадської думки в Україні, зокрема роль середнього класу у формуванні електоральної громадської думки; з’ясувати вплив партійної системи на плюральність електоральної громадської думки; виокремити фактори оптимізації окремих соціально-політичних виборчих практик задля демократизації виборчого процесу.

Об’єкт дослідження — громадська думка як вияв суспільної свідомості у формі надіндивідуальних суджень і установок, пов’язаних з оцінками, пропозиціями вирішення або й вирішенням важливих соціальних проблем.

Предмет дослідження — електоральна громадська думка як специфічний вияв громадської думки, локалізований вирішенням проблем формування органів державної і муніципальної влади.

Методи дослідження. Для вивчення структури електоральної громадської думки, її місця та ролі в соціально-політичному житті використовувався системний підхід. Дослідження причинно-наслідкових зв’язки між факторами суспільно-політичного життя та формуванням електоральної громадської думки. Історичний метод дав змогу прослідкувати ґенезу підходів до розуміння ключових понять дослідження. Методи аналізу та синтезу використовувались для визначення концептуальних засад дослідження та теоретичної інтерпретації ключових понять. Емпіричну базу роботи становлять дані загальнонаціональних досліджень Інституту соціології НАНУ, фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс», Центру Разумкова, що були використані для вторинного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Здійснено концептуалізацію явища електоральної громадської думки та встановлено соціально-політичні пріоритети її формування.

Уперше:

— дано визначення поняттю електоральної громадської думки, згідно якого електоральна громадська думка є особливою формою громадської думки, сконцентрованою на формуванні виборних органів державної влади і місцевого самоврядування;

— застосовано власне соціологічний підхід до аналізу виборчого процесу як до низки стадій формування електоральної громадської думки (зародження, формування, інституціалізація та функціонування), що мають виражену соціально-комунікативну природу; встановлено, що етап зародження електоральної громадської думки починається ще до формального старту виборів, однак набуває усвідомленого характеру після нього та триває до моменту офіційного початку передвиборної агітації; з’ясовано, що формування електоральної громадської думки хронологічно збігається із періодом від офіційного початку до офіційного завершення передвиборної агітації; обґрунтовано, що стадія інституціоналізації електоральної громадської думки складається з процедур голосування, встановлення результатів голосування, оприлюднення результатів виборів; доведено, що функціонування електоральної громадської думки фактично є діяльністю обраної посадової особи або складу обраного органу державної влади;

— здійснено комплексний аналіз структури електоральної громадської думки, до якої входять суб’єкт (електорат як власне суб’єкт електоральної громадської думки та учасники виборчого процесу як суб’єкти формування електоральної громадської думки), об’єкт (проблема-завдання формування складу тієї чи іншої з владних структур суспільства) та зміст (раціональний, ірраціональний та діяльнісний компоненти);

— з’ясовано інформаційно-комунікативну природу передвиборчої агітації в контексті формування іміджево-символьної ідентифікації кандидатів та політичних сил, зроблено аналіз основних її форм, а саме: друкованої та аудіовізуальної політичної реклами, перфомансної комунікації (мітинги, зустрічі з виборцями тощо) та інтерактивних PR-технологій, — та їх законодавчого регулювання, внаслідок чого виявлено необхідність розмежування в правовому полі понять політичної реклами та передвиборчої агітації, а також потребу в детальній регламентації порядку використання новітніх форм передвиборчої агітації, зважаючи на їх ефективність та популярність серед суб’єктів політичного процесу;

— визначено об’єктивні соціально-політичні чинники електорального вибору, якими є зокрема: законодавча детермінованість виборчого процесу, рівень політичної культури самих виборців, доступність джерел інформації про кандидатів, соціально-економічні умови життя;

— обґрунтовано, що засобами впливу на формування та інституціалізацію електоральної громадської думки є маніпулювання свідомістю виборців з допомогою технологій зв’язків з громадськістю, виборча інженерія (цілеспрямований вплив на виборчу систему взагалі чи окремі норми виборчого законодавства) та використання результатів вибіркових соціологічних опитувань, які впливають не тільки на перебіг голосування, але й опосередковано на динаміку абсентеїзму;

— розкрито напрями можливого удосконалення виборчого законодавства з точки зору створення умов для демократичного формування та виявлення електоральної громадської думки, якими визначено оптимізацію виборчої системи; стабілізацію виборчого законодавства; спрощення системи взаємодії виборців з дільничними виборчими комісіями та органами ведення Державного реєстру виборців; вдосконалення законодавчого регулювання ведення передвиборної агітації; гарантування рівного виборчого права для усіх виборців; підвищення політичної культури виборців.

Удосконалено:

— трактування суб’єкта громадської думки як численної активної більшості громадян, що мають вироблену, відносно стабільну, достатньо компетентну думку про важливі явища суспільного життя та готові висловлювати і відстоювати цю думку.

Дістало подальшого розвитку:

— вивчення маніпулятивного потенціалу PR-технологій передвиборчої агітації, що опосередковують комунікацію між політичними силами та виборцями через систему матеріально-технічних та духовно-символічних засобів.

Практичне значення одержаних результатів. Застосований у роботі підхід до процесу поставання, здійснення та встановлення результатів волевиявлення виборців як до одного з виявів процесу розгортання громадської думки взагалі збагачує проблематику соціології громадської думки, а відтак дає можливість піддати сумніву доцільність існування електоральної соціології як відокремленої від соціології громадської думки галузі соціологічного знання. Результати дослідження можуть бути використані у процесі професійної підготовки фахівців з інформаційно-аналітичної діяльності, у викладанні навчальних курсів «Соціологія громадської думки», «Електоральна соціологія», «Соціологія масових комунікацій», «Теорія та практика комунікації», «Теорія та практика зв’язків з громадськістю».

Особистий внесок здобувача. Робіт, опублікованих у співавторстві, немає.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційної роботи обговорювались на таких наукових конференціях: «Комунікативна ідентифікація в інформаційному просторі України» (Львів, 2009); «Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття» (Харків, 2009, 2010); «Комунікативні технології ХХІ століття» (Острог, 2009 року); «Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи» (Луцьк, 2009); «Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні» (Острог, 2010, 2012); «Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття» (Одеса, 2010); «Спецпроект: аналіз наукових досліджень» (Дніпропетровськ, 2011); «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития ’ 2011» (Одесса, 2011); «Світ та суспільство: історія, сучасність, майбутнє» (Одеса, 2012); «Сучасні напрями теоретичних та прикладних досліджень - 2013» (Одеса, 2013); «Нове та традиційне у дослідженнях сучасних представників суспільних наук» (Київ, 2013); «Ways of development in modern humanities and social science» (Budapest, 2014).

Публікації. Основні наукові результати дисертації опубліковані у 6 фахових наукових виданнях, 2 з яких — в іноземних виданнях, 14 додатково відображають наукові результати роботи.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису пахолок ольга олегівна
Феномен здоров’я в цивілізаційній перспективі: часовий, просторовий та аксіологічний аспекти аналізу 12

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження моделей любові в художній культурі

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
П. Блау) І o. Dunkan (О. Данкену). Дослідження 1980-х років відзначаються домінуванням методологічних І концептуальних принципів...

Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В....
Торгівля в Західній Європі та її правове регулювання в часи Середньовіччя І в Новий час

Національна академія наук україни інститут соціології андрієвська юлія дмитрівна
Розділ приватність в умовах прогресуючої індивідуалізації та розширення віртуального простору

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Права та обов'язки суб'єктів правовідносин з геологічного вивчення надр

Одеська національна юридична академія на правах рукопису аніщук ніна Володимирівна
Правові засоби викорінення гендерного насильства в україні: історико-теоретичний аналіз

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Спеціальність: 12. 00. 07 – адміністративне право І процес; фінансове право; інформаційне право

Міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична...
Сфера, механізми, рівні та методи європейської ринкової апроксимації правового забезпечення цивільних майнових відносин 25

Міжрегіональна академія управління персоналом кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

Міжрегіональна академія управління персоналом Кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

Національна академія педагогічних наук україни двнз «університет...
Федеральний державний бюджетний освітній заклад вищої професійної освіти приамурський державний університет імені шолом-алейхема

М іністерство охорони здоров’я україни ду «український інститут стратегічних...
Управлінської діяльності охорони здоров’я регіонального рівня на основі її інформатизації

Навчальні програми «мистецтво» (8−10 класи) Міністерство освіти І...
Мартинчук О. В. – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти...

Національної академії наук України Кваліфікаційна наукова праця на...
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів І текстів інших авторів мають посилання на відповідне...

Бюлетень
Бюлетень Західного наукового центру. 2006 / Національна академія наук України та Міністерство освіти І науки України. Західний науковий...

«Евристичний потенціал поняття «символічний універсум»: теоретичні...
«символічний універсум»: теоретичні та методологічні аспекти», поданої до спеціалізованої вченої ради д 26. 229. 01 Інституту соціології...

Бюлетень
Бюлетень Західного наукового центру. 2007 / Національна академія наук України та Міністерство освіти І науки України. Західний науковий...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт