Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв!

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв!





Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за певних умов


Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво» (ст.5 Закону).

Статтею 4 Закону передбачені види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.5 ст.291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ).

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв!


04.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №864 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алко- гольних напоїв» (далі – Постанова №864), якою внесені зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 №806.

Порядок затверджено відповідно до статті 230 «Акцизні склади» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до пункту 2 Порядку адміністратором та держателем Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі – Реєстр) є Державна фіскальна служба.

Постановою №864 передбачено, що Реєстр адаптують до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності».

Зміни, внесені Постановою №864, передбачають наступне:

- для формування та подання товарно-транспортних накладних (далі – ТТН) до Реєстру адміністратор Реєстру безоплатно надає суб’єктам господарювання спеціалізоване програмне забезпечення (п.11 Порядку);

- суб’єкт господарювання формує ТТН у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Після складення ТТН на них накладаються електронні цифрові підписи (далі – ЕЦП) у такому порядку:

- перший – ЕЦП бухгалтера або особи, відповідальної за облік відвантажених матеріальних цінностей;

- другий – ЕЦП керівника або особи, на яку покладено відповідні обов’язки;

- третій – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки (за наявності).

Для надання права підпису ТТН зазначеним особам суб’єкт господарювання подає контролюючому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП таких осіб.

Підтвердженням факту реєстрації ТТН у Реєстрі є наявність квитанції в електронній формі (п.12 Порядку).

Відповідно до пункту 2 Постанови №864 вона набирає чинності через рік з дня її опублікування (опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 04.11.2015 №205).

Внесені зміни до програмних забезпечень ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді


ДФС України повідомляє повідомляє що на головній сторінці офіційного веб-порталу Держав- ної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнт- ське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» розміщено перелік змін та доповнень станом на 03.11.2016 до програмних забезпечень (далі – ПЗ):

- «Системи формування та подання до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних в електронному вигляді» (версія 1.36.4.0);

- спеціалізованого клієнтського ПЗ для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.25.3.0).

Так, зокрема, зазначені зміни містять нові версії наступних документів:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (річна) (код форми J0108103) з додатками до неї;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для сільськогосподарських підприємств) (код форми J0100515) з додатками до неї;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 20__рік (код форми J0303306);

- товарно-транспортної накладної на переміщення спирту етилового (коди форм F/J1204101);

- товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв (коди форм F/J1204201).

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2016 №813 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.09.2016 за №1290/29420) внесено зміни у такі форми:

- звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (Додаток 4) (коди форм F/J3000410);

- Таблиця 2. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (заповнюється районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення) (код форми J3040210);

- Таблиця 8 Додатка 4. Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом… (код форми J3040810).

З повним переліком змін та доповнень можна ознайомитись на веб-порталі ДФС шляхом їх завантаження за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

 

Категорії громадян, які звільняються від сплати земельного податку


Від сплати земельного податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи,

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років,

- пенсіонери (за віком),

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Зазначена норма передбачена п. 281.1 та п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України.

Нові форми книг обліку розрахункових операцій на РРО та на господарську одиницю


4 листопада 2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.09.2016 № 837», який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Зокрема, Наказом № 837 визначено, що:

вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у книгах обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО) не поширюються на записи, що формуються на підставі розрахункових документів, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем, до дня набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»;

у разі наявності у суб’єктів господарювання книг ОРО за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, такі книги ОРО можуть бути зареєстровані, перереєстровані у відповідному контролюючому органі, а також використовуватись до скасування реєстрації таких книг ОРО;

у разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі книги ОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість.

Крім того, в новій редакції викладено форми книг ОРО на РРО та на господарську одиницю.

У разі придбання земельної ділянки юридичною особою земельний податок сплачується з дня виникнення права власності


Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗКУ визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (ст. 126 ЗКУ).

Отже, у разі придбання земельної ділянки приватної власності за цивільно-правовою угодою юридична особа – новий власник сплачує земельний податок починаючи з дня виникнення права власності на таку ділянку, тобто з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому попередній власник земельної ділянки сплачує податок до фактичного припинення/переходу відповідного права на таку земельну ділянку.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 112.06).

 

Як бути зі сплатою податків у разі зміни податкової адреси «спрощенця» третьої групи?


Сплата єдиного податку платниками третьої групи здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

Податкова декларація подається платниками єдиного податку до контролюючого органу також за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Водночас згідно з частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Таким чином, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, подання податкової декларації та сплата єдиного податку здійснюються за попереднім місцем податкової адреси до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новою податковою адресою.

Відвантаження пального з метою власного споживння: що з акцизним податклм?


Державна податкова служба України листом від 11.10.2016 р. N 22116/6/99-99-12-02-02-15 надала роз’яснення щодо практичного використання норм Податкового кодексу України стосовно віднесення господарських операцій платника акцизного податку до операцій по відвантаженню пального з метою власного споживання та складання акцизної накладної.

Платниками акцизного податку відповідно до ст. 212 Кодексу є, зокрема, виробники підакцизних товарів (продукції) (пп. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу) та особи, які реалізують пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Для виробників підакцизної продукції, в т. ч. пального, відповідно до пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання.

Операції, які визнаються реалізацією пального визначено абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Для осіб, які здійснюють реалізацію пального, в т. ч. виробників пального, відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об'єктом оподаткування акцизним податком є операції реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 Кодексу система електронного адміністрування реалізації пального забезпечує автоматичний облік обсягів пального в розрізі платників податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, зокрема обсягів пального, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних, а також виробленого або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок.

Обумовленість складання та реєстрації акцизних накладних викликана необхідністю організації обліку пального з метою виявлення об'єкта оподаткування акцизним податком у вигляді обсягів реалізації пального понад отримані обсяги (ввезені, вироблені).

Форму та порядок заповнення акцизної накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 N 218 "Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального" (далі - Порядок). Пунктом 4 розділу I Порядку визначені типи причин, коли акцизна накладна не надається отримувачу пального, одним я яких є тип 3 - пальне, що відвантажено з метою власного споживання.

Отже, акцизна накладна з типом причини "3 - пальне, що відвантажено з метою власного споживання" може бути складена виробником пального на обсяги пального, переданого в межах одного підприємства з метою власного споживання, з якого сплачується акцизний податок, а також особою-реалізатором пального на обсяги пального, отриманого від інших платників акцизного податку, з якого вже сплачувалася сума акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та використаного виключно для власних потреб, наприклад, заправки власної техніки через власні паливо-заправні колонки, за відсутності розрахункових операцій.

 

Коли юридична особа порушила умови перебування на спрощеній системі оподаткування


Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ (при перевищенні обсягу доходу).

При застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу ХIV ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

Пунктом 293.5 ст. 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок:

- до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ;

- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

Безоплатний договір позики: чи буде об’єкт оподаткування у фізичної особи


Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерелами їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно із п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Враховуючи те, що фізична особа, передала на підставі договору позики власне нерухоме (рухоме) майно на безоплатній основі, тобто не отримує доходу, то об’єкта оподаткування у фізичної особи не виникає.

 

Розподіл податкового кредиту „спецрежимником”



Розподіл суми податкового кредиту звітного періоду за видами сільськогосподарських операцій здійснюється у відповідних рядках таблиць 1, 2 та 3 додатка 10 (ДС10) до податкової декларації з ПДВ із позначками «0121-0123» виходячи з частки, розрахованої у додатку 9 (ДС9).

Якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством виключно для виробництва одного виду товарів/послуг (зернових і технічних культур, або продукції тваринництва, або інших сільськогосподарських товарів/послуг), сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту у зв’язку з таким виготовленням/придбанням повністю відноситься до складу податкового кредиту за відповідним видом операцій.

Детально про порядок розподілу суб’єктом спеціального режиму оподаткування сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг, основних фондів при одночасному здійсненні декількох видів сільськогосподарських операцій можна ознайомитися у листах ДФС від 27.01.2016 №2533/7/99-99-19-03-01-17 та від 14.03.2016 №8763/7/99-99-19-03-02-17.

                                                                                                            

Про послуги управителя для ОСББ


Головне управління ДФС у Харківській області роз’яснює чи може фізична особа – підприємець – платник єдиного податку надавати об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку послуги управителя.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об’єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29.11.2001 № 2866-ІІІ, (далі – Закон № 2866). Відповідно до ст. 1 цього Закону об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі об’єднання) – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Згідно зі ст. 4 Закону № 2866 об’єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов’язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Згідно зі ст. 12 Закону № 2866 управління багатоквартирним будинком здійснює об’єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації належить винятково до компетенції загальних зборів співвласників (ст. 10 цього Закону).

Якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об’єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об’єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства (ст. 13 Закону № 2866).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, ведення обліку, подання звітності, справляння єдиного податку, а також обмеження видів діяльності визначено главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу.

Спрощену систему оподаткування може самостійно обрати юридична особа чи фізична особа - підприємець, якщо така особа відповідає вимогам, визначеним цим Кодексом, та реєструється платником єдиного податку. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

На підставі абзацу сьомого п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які, зокрема, здійснюють діяльність з управління підприємствами.

Таким чином, фізична особа, яка надає послуги управителя об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку, не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності.

Перенесення граничного терміну сплати податкового зобов’язання з ПДВ Податковим кодексом не передбачено


Листом ДФСУ від 05.09.2016 р. N 19222/6/99-95-42-01-15 роз’яснено терміни сплати ПДВ.

Так, згідно з п. 49.20 ст. 49 Кодексу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Кодексу).

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Кодексу податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Кодексу для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Кодексу).

Слід знати, при цьому окремої норми щодо перенесення граничного терміну сплати податкового зобов’язання з ПДВ Кодексом не передбачено.

 




Начальник

Південної ОДПІ В.А.Возна
Радченко 7-35-23

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Затверджено
Регіональні управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв І тютюнових виробів дпс україни...

Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-вр „Про державне регулювання...
Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-вр „Про державне регулювання виробництва І обігу спирту етилового, коньячного І плодового,...

Про застосування рро при продажі алкоголю
Законом України від 19. 12. 1995 n 481/95-вр "Про державне регулювання виробництва І обігу спирту етилового, коньячного І плодового,...

Наказ
Закону України "Про державне регулювання виробництва І обігу спирту етилового, коньячного І плодового, алкогольних напоїв та тютюнових...

Затверджено
Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв І тютюнових виробів

Рішення про відмову може бути оскаржене у порядку, визначеному законодавством
Законах України від 19 грудня 1995 року №481/95-вр «Про державне регулювання виробництва І обігу спирту етилового, коньячного І плодового,...

Заява про одержання ліцензій на право імпорту, експорту спирту, алкогольних...

Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-вр «Про державне регулювання...
При вчиненні вищезазначених нотаріальних дій приватний нотаріус зобов’язаний надавати інформацію контролюючим органам шляхом заповнення...

Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві
Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють...

Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (далі...
Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (далі – Звіт) подають суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності,...

До уваги суб’єктів господарювання та громадян!
Державна фіскальна служба України повідомляє, що з 20 липня поточного року буде змінено номер телефону для прийняття

Терміни відстеження результативності
Про затвердження Змін до Порядку оформлення нарядів на відпуск спирту, фракції головної етилового спирту та повернення спиртовмісних...

З 9 вересня зростуть ціни на алкогольні напої
Кабінету Міністрів України від 09. 08. 2017 №634 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних І роздрібних цін на окремі...

Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту (далі Звіт) подають...
Порядок заповнення Форми звіту №1-рс «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»

Прогресивна форма господарювання на селі
Однією з найпоширеніших форм підприємництва в аграрному секторі є фермерські господарства, питома вага яких у структурі суб’єктів...

Кабінет міністрів україни
Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір вчиняти певні дії

Спрощенцям заборонено торгувати цінними паперами
Відповідно до пп. 291 1 ст. 291 Податкового кодексу України платниками єдиного податку не можуть бути суб’єкти господарювання (юридичні...

Розділ I основнi засади господарської дiяльностi
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання),...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт