 Головна сторінка Бланки резюме Бланк довіреності Бланк заяв Заява зразок Договір розірвання Зразок позовної заяви Заява на паспорт |
|
3.1. БАЛАНС 3 3.СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ . СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Загальні вимоги до фінансової звітності викладено у статтях 11 – 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та у ПБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та зміни у власному капіталі підприємства, яка необхідна для прийняття рішень щодо:
Відповідно до статті 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” на основі даних бухгалтерського обліку всі підприємства повинні складати фінансову звітність. До складу фінансової звітності підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включаються такі звіти:
У повному складі фінансова звітність готується підприємствами за календарний рік. Крім того, щоквартально всі підприємства та організації готують проміжну фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Баланс складається станом на кінець останнього дня кварталу (року), а Звіт про фінансові результати – наростаючим підсумком з початку звітного року. Для новоствореного підприємства перший звітний період може бути менший ніж 12 місяців, але не більше 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації. Відповідно до статті 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Строки та порядок подання фінансової звітності визначено у “Порядку подання фінансової звітності”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419. Д 3.СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ія цього Порядку поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі – “підприємства”), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність таким користувачам:
Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається не пізніше ніж на 25 день після закінчення звітного кварталу, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. У Законі визначено перелік організаційно-правових форм і видів діяльності підприємств та організацій, які зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. До таких підприємств відносяться:
Відповідно до п. 12 “Порядку подання фінансової звітності” перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів та зобов’язань. Весь цикл бухгалтерського обліку від здійснення операції до складання фінансової звітності може бути поділений на такі етапи:
Оборотно-сальдовий баланс – це перелік всіх рахунків із зазначенням сальдо на початок звітного періоду, оборотів за дебетом і кредитом рахунків і сальдо на кінець періоду. Він робиться на основі даних Головної книги та дає можливість перевірити рівність залишків за дебетом залишкам за кредитом та рівність дебетових та кредитових оборотів за звітний період. На основі оборотно-сальдового балансу складається Баланс та Звіт про фінансові результати. Етапи 1, 2, 4, 5, 6 та частково 7 здійснюються підприємством щомісяця (або раз у квартал). Етап 3 пов’язаний з проведенням інвентаризації. Згідно зі статтею 10 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством. Такі випадки визначені в п.3 “Інструкції про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків” (затвердженої наказом МФУ від 11 серпня 1994 р. №69, із змінами і доповненнями внесеними наказами МФУ від 5 грудня 1997 р. №268 та від 26 травня 2000 р. №115). Так, проведення інвентаризації є обов’язковим перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів – один раз у п’ять років. Форми фінансової звітності підприємств та порядок їх заповнення встановлені у відповідних ПБО та будуть розглянуті нижче. 3.1. БАЛАНС Зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються ПБО 2 “Баланс”. Загальні вимоги до складання звіту Згідно з ПБО 2 метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня звітного періоду (ПБО 1, п. 12). Баланс подається у складі річної та проміжної (квартальної) звітності. Крім того, підприємства складають Баланс на кінець місяця. У Балансі підприємства відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства за умови відповідності всім критеріям визнання (ПБО 2, п. 4, 10 – 13). Якщо об’єкт бухгалтерського обліку не відповідає принаймні одному із критеріїв визнання, то він не відображається у Балансі. Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Актив відображається у Балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням. Витрати на придбання та створення активу, які, відповідно до критеріїв визнання активу, не можуть бути відображені у Балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у Звіті про фінансові результати. Наприклад, якщо підприємство не впевнене у можливості отримання економічної вигоди від використання активу, то йому слід, склавши відповідний первинний документ, списати цей актив з балансу і відобразити його у складі витрат поточного періоду у Звіті про фінансові результати. У випадку, коли підприємство не може достовірно оцінити актив, але вважає дану інформацію суттєвою, воно розкриває інформацію щодо нього в Примітках до річної фінансової звітності. Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Зобов’язання відображається у Балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Власний капітал відображається у Балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни. Згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами). Наприклад, неприпустимим є згортання дебіторської та кредиторської заборгованостей за продукцію, товари, роботи, послуги; дебіторської заборгованості та зобов’язань за різними видами податків, що обліковуються на рахунку 641 тощо. Можливість згортання статей активів та зобов’язань передбачена тільки у пунктах 16 та 17 ПБО 17 “Податок на прибуток”:
У консолідованому Балансі дебіторська заборгованість та зобов’язання з поточного податку на прибуток відображаються розгорнуто;
У консолідованому Балансі відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання відображаються розгорнуто. Згортання відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань полягає у визначенні різниці між сумою визнаних відстрочених податкових активів (рахунок 17) і сумою визнаних відстрочених податкових зобов’язань (рахунок 54). Відповідно у Балансі підприємства буде відображений або відстрочений податковий актив (рядок 060), або відстрочене податкове зобов’язання (рядок 460) у разі, якщо це не консолідований звіт. Всі статті Балансу розташовані за принципом зростання ліквідності. Активи поділені на оборотні та необоротні, а зобов’язання – на довгострокові та поточні. Основою розподілу активів та зобов’язань є відношення до операційного циклу і строк реалізації (споживання) для активів чи строк погашення для зобов’язань. Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом дванадцяти місяців з дати балансу або протягом операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців. Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними. Поточні зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців. Довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями. Для забезпечення співставності в Балансі підприємства наводиться відповідна інформація на кінець попереднього року. При заповненні статей Балансу підприємствам слід звернути увагу на забезпечення відповідності показників вступного сальдо (графа 3) даним на кінець звітного періоду (графа 4). Тобто, якщо на підприємстві станом на 1 січня звітного року відбулися організаційно-структурні зміни, то їх слід врахувати. Прикладом таких змін можуть бути: вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства. Також слід враховувати коригування показників звітності щодо подій після дати балансу. Порядок складання звіту Баланс складається виходячи з залишків на рахунках 1 – 6 класів Плану рахунків. Однією з особливостей Плану рахунків є його тісний взаємозв’язок з формами фінансової звітності. На рівні класів рахунків та розділів звіту це можна простежити таким чином: Таблиця 1 Зв’язок Плану рахунків та розділів Балансу
Таким чином, коректне використання Плану рахунків спрощує процес складання фінансової звітності. Дані на початок року переносяться у графу 3 Балансу з попереднього річного звіту з урахуванням коригувань вступного сальдо нерозподіленого прибутку, які відображаються у Відомості 7.2 “Аналітичні дані рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) за __ рік” та у бухгалтерській довідці до неї. Для заповнення даних на кінець звітного періоду підприємство може складати оборотно-сальдовий баланс. Коли підприємство має сформовані залишки на рахунках з урахуванням усіх необхідних коригувань на кінець періоду для заповнення Балансу, необхідно встановити зв’язок між окремими статтями Балансу та рахунками. Такий зв’язок між статтями Балансу та рахунками Плану рахунків, який було встановлено на основі вимог ПБО 2 до змісту окремих статей Балансу та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, відображено у табл. 2. Таблиця 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Приміток у складі річної фінансової звітності визначається Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”,... | Концептуальною основою для підготовки фінансової звітності Товариства є Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку,... | ||
України та Державної казначейської служби України, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової... | Сутність І значення фінансової звітності та вимоги до складання звіту про фінансові результати | ||
За результатами прийняття та перевірки Державною казначейською службою України (далі Казначейство) зведеної бюджетної звітності та... | Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів | ||
Положення (стандарт) 25 застосовувати для складання фінансової звітності, починаючи з першого кварталу 2000 року | Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів | ||
Завершальним етапом облікового циклу фінансового бухгалтерського обліку є процес складання та подання фінансової звітності. Вона... | «Планування аудиту фінансової звітності». Методичні рекомендації ( надалі по тексту – Рекомендації) встановлюють вимоги до окремих... | ||
Про причини виникнення простроченої кредиторської заборгованості загального фонду | ... | ||
... | Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів | ||
В умовах масового закриття державних підприємств та стрімкого зростання безробіття, розвиток малого підприємництва може створити... | Міжнародний стандарт аудиту 240 «Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності» (надалі мса... | ||
НП(С)бо №1 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом... | «Методичні основи І практика аудиту фінансової звітності. Застосування аудиторського судження та документування аудиту (з урахуванням... |
Головна сторінка Бланки резюме Бланк довіреності Бланк заяв Заява зразок Договір розірвання Зразок позовної заяви Заява на паспорт |