Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Закон україни

Закон україни





Сторінка1/61
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   61


ПРОЕКТ

Вноситься Кабінетом Міністрів України

А.П. ЯЦЕНЮК

" " 2015 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо проведення

податкової реформи

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Податковий кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13—17, ст. 112) викласти в такій редакції:

«ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу України

  1. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 42.1 статті 42 цього Кодексу.

Державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.

  1. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

  1. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

  2. Встановлення і скасування зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, їх розмірів та механізмів справляння здійснюються відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 2. Внесення змін до Податкового кодексу України

2.1. Зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Стаття 3. Податкове законодавство України

3.1. Податкове законодавство України складається з Конституції
України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань
митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку
з оподаткуванням операцій з переміщення товарів та транспортних засобів
через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи);
чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування;
нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього
Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради
Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань
місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим
Кодексом.

3.2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана
Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені
цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України

4.1. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:

  1. загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

  2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх


платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

  1. невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

  2. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

  1. фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

  2. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

  3. економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

  4. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

  5. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

  1. рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

  2. єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

4.2. Загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не
передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають.

4.3. Податкові періоди та строки сплати податків та зборів
установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного

з

надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.

  1. Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

  2. При встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року.

Стаття 5. Співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами

  1. Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

  2. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

  3. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності та обліку.

Стаття 6. Поняття податку та збору

  1. Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

  2. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

  3. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів

7.1. Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку;

  1. об'єкт оподаткування;

  2. база оподаткування;

  3. ставка податку;

  4. порядок обчислення податку;

  5. податковий період;

  6. строк та порядок сплати податку;

  1. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.




  1. Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

  2. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

  3. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Стаття 8. Види податків та зборів

  1. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

  2. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

  3. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Стаття 9. Загальнодержавні податки та збори

9.1. До загальнодержавних податків належать:

9.1.1. податок на прибуток підприємств;

  1. податок на доходи фізичних осіб;

  2. податок на додану вартість;

  3. акцизний податок;

  4. екологічний податок;

  5. рентна плата;

  6. мито.




  1. До загальнодержавних зборів належить єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

  2. Відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

9.4. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і
місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

9.5. Установлення загальнодержавних податків та зборів, не
передбачених цим Кодексом, забороняється.

Стаття 10. Місцеві податки

10.1. До місцевих податків належать:

  1. податок на майно;

  2. єдиний податок.

10.2. До місцевих зборів належать:

  1. збір за місця для паркування транспортних засобів;

  2. туристичний збір.




  1. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

  2. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

  3. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

10.6. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Стаття 11. Спеціальні податкові режими

  1. Спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом.

  2. Спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів.

  1. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів.

  2. Не визнаються спеціальними режимами податкові режими, не визначені такими цим Кодексом.

Стаття 12. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад щодо податків та зборів

12.1. Верховна Рада України встановлює на території України
загальнодержавні податки та збори і визначає:

  1. перелік загальнодержавних податків та зборів;

  2. перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних та міських рад;

  3. положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 цього Кодексу щодо загальнодержавних податків та зборів;

  4. положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 цього Кодексу щодо місцевих податків та зборів.

12.2. До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим
належать:

12.2.1. установлення на території Автономної Республіки Крим рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення), рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у межах їх граничних ставок, визначених цим Кодексом;

  1. зміна розміру ставок рентної плати, передбаченої підпунктом 12.2.1 цього пункту, у межах її граничних ставок, визначених цим Кодексом, у порядку, встановленому цим Кодексом;

  2. визначення розміру і надання додаткових податкових пільг у межах сум, що надходять до бюджету Автономної Республіки Крим відповідно до статті 69 Бюджетного кодексу України.

12.3. Сільські, селищні, міські ради, та ради об'єднаних територіальних громад що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

  1. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

  1. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом X цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

  2. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

  3. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

  4. У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

  5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, затверджує форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків та зборів згідно з порядком, встановленим цим Кодексом, а у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення.

12.3.7. Не дозволяється сільським, селищним, міським радам, рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

12.4. До повноважень сільських, селищних, міських рад, рад об'єднаних
територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним
планом формування територій громад щодо податків та зборів належать:

  1. встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;

  2. визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 245 цього Кодексу;

  3. до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду;

12.5. Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих
податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування
місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням
строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Стаття 13. Усунення подвійного оподаткування

  1. Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

  2. При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.

  3. Доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

13.4. Суми податків та зборів, сплачені за межами України,
зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами,
встановленими цим Кодексом.

13.5. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених
за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу
країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти
такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про
базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у
відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України,
якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Особливості зарахування податку на доходи фізичних осіб, сплаченого за межами України фізичними особами, встановлюється підпунктом 164.13.2 пункту 164.11 статті 164 цього Кодексу.

Стаття 14. Визначення понять

14.1. У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

  1. адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі -єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом;

  2. акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції);

  3. акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії, не є акцизним складом;

  1. алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

  2. аукціон (публічні торги) - публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці;

  3. базова ставка фрахту - сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування;

  4. безнадійна заборгованість - заборгованість, за якою кредитор не очікує отримати відшкодування в грошовій чи майновій формі від боржника, поручителя, гаранта або за рахунок реалізації застави. Така заборгованість повинна мати одну з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної
давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у
неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані
безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком
заборгованості пов'язаних осіб, зазначених у підпункті 14.1.113 пункту 14.1
статті 14 цього Кодексу, та осіб, які перебувають (перебували) з таким
кредитором у трудових відносинах;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість яка не перевищує 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів,
емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у
зв'язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня
кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією
обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин),
підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у
встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку
з їх ліквідацією;

и) сума основної заборгованості (її частини) перед кредитором та/ або
нараховані доходи (борг боржника), за якою прострочення погашення такої
заборгованості (її частини) становить понад 360 днів;

  1. безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими
договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація
вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги
щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне
зберігання і використані нею;

  1. біоетанол - спирт етиловий зневоджений, який виготовлений з біомаси для використання як біопаливо та належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД;




  1. будівлі - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності;

  2. бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами


перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі VI цього Кодексу;

  1. векселедавець для цілей розділу VII цього Кодексу - суб'єкт господарювання - виробник, який одержує:

з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 214, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 218.1 статті 218 розділу VII цього Кодексу;

з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти для їх використання як сировини для виробництва продукції, визначеної пунктами 218.2-218.5 статті 218 розділу VII цього Кодексу;

  1. векселедержатель для цілей розділу VII - контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця;

  2. великий платник податків - юридична особа, що здійснює господарську діяльність (крім неприбуткових організацій), у якої загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за дванадцять послідовних календарних місяців перевищує двадцять мільйонів гривень або загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг від усіх видів діяльності за такий самий період перевищує один мільярд гривень;

Великим платником податків може бути постійне представництво нерезидента на території України, показники діяльності якого відповідають рівню визначеним абзацом першим цього пункту, яке здійснює господарську діяльність та зобов'язане виконувати обов'язки, передбачені цим Кодексом;

  1. виноробна продукція - вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід;

  2. вироблена продукція - загальний обсяг продукції, видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої в пункт виміру;

14.1.17. виробництво підакцизних товарів (продукції) - це
технологічний процес, здійснення якого внаслідок зміни форми,
властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції
призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі
сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або
не призводить до збільшення обсягів таких товарів;

14.1.18. виробнича дотація з бюджету - фінансова допомога з боку
держави, що надається суб'єкту господарювання на безповоротній основі з
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   61

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Закон України про вищу освіту, який фактично став «першою ластівкою»
«першою ластівкою» у процесі проведення реформ України, закон України про запобігання корупції, про засади державної антикорупційної...

Закон україни
Цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною...

Закон україни «про нотаріат»
Цей Закон визначає організацію І діяльність нотаріату в України та установлює єдині правила вчинення нотаріальних дій

Закон україни «про нотаріат»
Цей Закон визначає організацію І діяльність нотаріату в України та установлює єдині правила вчинення нотаріальних дій

Закон України «Про освіту»
Закон України «Про забезпечення прав І свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»

Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»
Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» в частині працевлаштування випускників вищих навчальних...

Закон україни
Цей Закон визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та...

Закон україни
Цей Закон визначає засади організації та експлуатації автомобільного транспорту

Закон україни
Цей Закон регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності

Закон україни
Цей Закон регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності

Закон україни
Цей Закон регулює відносини, пов'язані із захистом персональних даних під час їх обробки

Закон україни
Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників

Закон україни
Цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності

Закон україни
Цей Закон регулює відносини, пов'язані із захистом персональних даних під час їх обробки

Закон №889 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
Кпап — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12. 84р. №8073-Х

Проект Вноситься Президентом України Закон УкраЇни
Цей Закон визначає правові засади організації І діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні

Закон україни
Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою І громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку...

Нове у законодавстві щодо кримінальної відповідальності нотаріуса
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт