Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Про реєстрацію нерезидентів в органах дпс як платників податків - Огляд новин законодавства

Огляд новин законодавства





Сторінка3/4
1   2   3   4

Про реєстрацію нерезидентів в органах дпс як платників податків


Лист Державної податкової адміністрації України від 12.10.10 р. № 21540/7/17-0717

<...>

Згідно із статтею 5 Закону України від 22.12.94 р. № 320/94-ВР "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (далі - Закон № 320) до Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які:

- постійно проживають в Україні, мають об'єкти оподаткування, передбачені чинним законодавством, і зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові платежі;

- не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до чинного законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні.

Зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Відповідно до статті 9 Закону № 320 фізичні особи - платники податків та інших обов'язкових платежів зобов'язані подавати до державних податкових інспекцій по районах, районах у містах і містах без районного поділу відомості про зміну даних відповідно до частини третьої статті 5 Закону № 320 протягом місяця з дня виникнення таких змін. До даних, визначених частиною третьою статті 5 Закону № 320, відносяться відомості і про місце проживання.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про картку фізичної особи - платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 27.01.98 р. № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2009 р. за № 124/2564, у разі виникнення змін у реєстраційних даних, що містяться у картці фізичної особи - платника податків, фізична особа протягом місяця від дня виникнення таких змін зобов'язана повідомити про необхідність коригування реєстраційних даних про неї орган державної податкової служби за місцем свого постійного проживання, а особи, які не мають постійного місця проживання в Україні, за місцем отримання доходів або місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Отже, якщо у документах фізичної особи сталися зміни (у т. ч. пов'язані із місцем проживання), їй необхідно звернутись до податкового органу за місцем проживання з паспортом, карткою фізичної особи - платника податків (старою) та документом, що підтверджує певні зміни. У двотижневий строк фізична особа отримає нову картку фізичної особи - платника податків з оновленими даними щодо місця проживання.

Також пунктом 2.5 означеного Положення встановлено, що іноземці та особи без громадянства реєструються і отримують картку фізичної особи - платника податків в державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі при поданні паспортного документа та засвідченого у встановленому законодавством порядку перекладу українською мовою паспортного документа.

Як повідомлялося ДПА України листом від 17.05.2010 р. № 9594/7/17-0717, наданим на <...> запити <...>, статус резидента України визначається в межах звітного податкового (календарного) року.

Закон України від 22.05.2003 р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" не містить норм щодо можливості/необхідності та умов визначення іноземцями резидентського статусу кілька разів протягом календарного (звітного) року. З огляду на це ДПА України вважає, що якщо іноземець у 2010 календарному (звітному) році визначив себе резидентом України і податковим органом за місцем його проживання (реєстрації) в Україні видано Повідомлення згідно з наказом ДПА України від 05.10.2004 р. № 581 "Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи - іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою - іноземцем резидентського статусу", то при зміні до кінця звітного 2010 року таким іноземцем місця роботи/проживання в Україні, відсутні законодавчі підстави для проходження ним повторної процедури самостійного визначення статусу резидента України.

З огляду на зазначене вбачається за можливе повторна видача податковим органом за місцем податкової адреси іноземця Повідомлення про статус резидента його новому працедавцю, якщо іноземець-резидент змінює місце роботи. Якщо іноземець-резидент змінює місце реєстрації (податкової адреси), то він має письмово повідомити про це податковий орган за місцем своєї нової адреси.


  1. Щодо оподаткування доходів суб'єктів підприємницької діяльності, виплачуваних за виконання господарських договорів з юридичними особами


Лист Державної податкової адміністрації України від 25.10.2010 р. № 11157/6/17-0716 (Витяг)

Законом України від 22.05.2003 № 889 <…> (далі - Закон) визначено, що податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону (п. 1.15 ст. 1).

Підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна (спрощена) система оподаткування (згідно з Указом Президента України від 03.07.98 № 727/98 <…> в редакції Указу Президента України від 28.06.99 № 746 (далі - Указ) та звичайна/загальна система оподаткування (згідно з розділом IV Декрету КМУ від 26.12.92 № 13-92 <…> (далі - Декрет)).

Згідно з Декретом оподатковуваним доходом підприємця від провадження ним діяльності на загальній системі оподаткування є чистий дохід, який визначається як різниця між валовим доходом та витратами, понесеними у зв'язку з його одержанням, на підставі поданих підприємцем до податкового органу податкових декларацій (ст. 13).

Відповідно до Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку (ст. 2). Платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком (ст. 6).

Таким чином, особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не утримує податок з таких виплат, за умови пред'явлення останнім документа, підтверджуючого, що він зареєстрований підприємцем (свідоцтва про державну реєстрацію).

При цьому, податковий агент повинен зазначити відомості про всі виплачені підприємцям суми у складі податкової звітності та повідомити про такі виплати податковому органу за ф. № 1ДФ за ознакою доходу "42" "Дохід у межах підприємницької діяльності, виплачений самозайнятій особі".

У випадку виплати юридичною особою доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, останній за будь-яких причин не пред'являє документів, підтверджуючих, що він зареєстрований підприємцем, така юридична особа - податковий агент повинен виконати всі покладені на нього Законом функції податкового агента у відповідності до п. 8.1 ст. 8, п. 17.2 "а" ст. 17, п. 19.2 ст. 19 цього Закону, зокрема, нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з виплаченого на користь такого платника доходу та повідомити про це податковому органу у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за ознакою доходу "01" як про дохід за цивільно-правовим договором.


  1. Относительно некоторых вопросов налогообложения доходов физических лиц


Письмо Государственной налоговой администрации Украины от 12.10.2010 г. № 12932/5/17-0716

<...>

Государственная налоговая администрация Украины, руководствуясь Законом Украины от 02.10.96 г. № 393 "Об обращениях граждан", внимательно рассмотрела Ваше письмо <...> и предоставляет следующие примеры относительно применения пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закона Украины от 21.12.2000 г. № 2181[-III] "О порядке погашения обязательств плательщиков налогов перед бюджетами и государственными целевыми фондами".

1. Поскольку норма п. 3.4 ст. 3 Закона Украины от 22.05.2003 г. № 889[-IV] "О налоге с доходов физических лиц" (далее - Закон) относительно применения повышающего коэффициента к доходам физических лиц, которые начисляются в неденежной форме, некорректно выписана законодателем и противоречит законодательству о бухгалтерском учете, то ее практическое применение носит противоречивый характер. Учитывая приведенное, а также многочисленные жалобы плательщиков налогов, ГНА Украины издала соответствующее разъяснение плательщикам налога и подчиненным органам налоговой службы относительно неприменения указанного в п. 3.4 ст. 3 Закона повышающего коэффициента. Таким образом, конфликт интересов был разрешен в пользу плательщиков налога.

2. Что касается неоднозначного толкования п. 10.5 ст. 10 Закона, которым предусмотрено, что право на включение в состав налогового кредита суммы, рассчитанной согласно данной статье, предоставляется плательщику налога не чаще одного раза в 10 календарных лет начиная с года, в котором объект жилищной ипотеки приобретается или начинает строиться, [то] ГНА Украины урегулировала данный конфликт интересов, предоставив на основании письма Комитета Верховной Рады Украины по вопросам финансов и банковской деятельности разъяснение плательщикам налога и подчиненным налоговым органам относительно практического применения указанной нормы Закона, согласно которому плательщик налога с доходов физических лиц на основании прав, предоставленных, в частности, п. 10.1 и 10.6 ст. 10 Закона, может ежегодно (в течение десяти последовательных лет) начиная с года, в котором объект жилищной ипотеки приобретается или начинает строиться, получать налоговый кредит.

Такое разрешение конфликтной ситуации относительно возможности ежегодного применения плательщиком налога права на налоговый кредит в отношении процентов, уплаченных по ипотечному жилищному кредиту, в пользу плательщика налога уменьшило напряжение в обществе и укрепило доверие плательщиков к органам государственной власти.

3. Разрешен конфликт интересов в пользу плательщиков налога в отношении права плательщика налога на налоговый кредит при уплате процентов по ипотечному жилищному кредиту, полученному в иностранной валюте. Поскольку в первоначальной редакции Закона четко не определена возможность применения плательщиком налога налогового кредита к процентам, уплаченным по кредиту, полученному в иностранной валюте, то в течение 2004 - 2009 годов поступало много жалоб плательщиков на невозможность получения указанного налогового кредита. ГНА Украины разрешила конфликт интересов в пользу плательщиков налога, направив всем подчиненным налоговым органам письмо с разъяснением отсутствия прямого запрета Законом предоставления налогового кредита при уплате процентов по ипотечному жилищному кредиту, полученному в иностранной валюте.

При этом ГНА Украины инициировала внесение соответствующих изменений в ст. 10 Закона.

Законом Украины от 23.06.2009 г. № 1533[-Vl] "О внесении изменений в некоторые законы Украины с целью преодоления негативных последствий финансового кризиса" были внесены изменения в указанную статью Закона, согласно которым с 2010 года плательщики налога с доходов физических лиц имеют право включить в состав своего налогового кредита часть суммы процентов, уплаченных по ипотечным жилищным кредитам, выданным и возвращенным в иностранной валюте.

<...>


  1. Про подання фізичними особами – засновниками господарських товариств майнових декларацій


Лист Державної податкової адміністрації України від 19.10.2010 р. № 507/4/17-0713

Державна податкова адміністрація України, керуючись статтею 16 Закону України від 17 листопада 1992 року № 2790-XII "Про статус народного депутата України", розглянула <...> звернення <...> щодо подання фізичними особами - засновниками господарських товариств декларацій про майновий стан і доходи при внесенні коштів до статутних фондів, і у межах компетенції повідомляє.

Частиною третьою статті 86 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі - Кодекс) майновий стан засновників господарського товариства - громадян має бути підтверджений декларацією про їх доходи і майно, завіреною відповідним податковим органом.

Згідно з вказаною частиною статті 86 Кодексу та частиною третьою статті 13 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII "Про господарські товариства" забороняється використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Оскільки законодавством встановлено обмеження щодо коштів, які можуть бути використані для формування статутного фонду, фізичні особи - засновники повинні підтверджувати походження вказаних коштів при поданні річної декларації про майновий стан і доходи (далі - декларація).

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності встановлені Законом України від 4 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509). Відповідно до пунктів 3 та 4 статті 11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків; а також одержувати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України.

У разі з'ясування факту внесення фізичною особою до статутного фонду коштів, які підлягали оподаткуванню і не були оподатковані при їх одержанні, то на підставі підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон № 889) вказані доходи включаються платником податку до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу зі сплатою податку.

Відповідно до підпункту "а" пункту 18.1 статті 18 Закону № 889 декларація подається платником податку, який, зокрема, зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами інших законів.

Завірення декларацій з метою реалізації вимог частини третьої статті 86 Кодексу здійснюється шляхом проставлення відбитка печатки відповідного податкового органу та підпису керівником (уповноваженою особою) податкового органу.

Додатково повідомляємо, що посадові особи органів державної влади згідно зі статтею 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.


  1. Щодо відрядження членів спостережної ради


Лист Державної податкової адміністрації України від 06.10.2010 р. № 10344/6/17-0716

<...>

Законом України від 17.09.2008 р. № 514 "Про акціонерні товариства" встановлено, що наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Відповідно до Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.91 р. № 1576 статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на спостережну раду може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.

Згідно із підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат платника податку включаються визначені у цьому підпункті витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку.

Господарським кодексом України (ст. 89) встановлено, що управління діяльністю господарського товариства, зокрема акціонерного, здійснюють його органи та посадові особи. При цьому посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради.

З врахуванням наведеного, якщо статутом акціонерного товариства, положенням про наглядову раду, іншими розпорядчими документами банку передбачено можливість направлення у відрядження членів або голови наглядової ради, та таке направлення у відрядження здійснюється для виконання функцій управління діяльністю акціонерного товариства, то на витрати, пов'язані з таким відрядженням у межах встановлених чинним законодавством норм, можуть бути розповсюджені положення підпункту 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" <...>.


  1. Щодо обчислення середньої заробітної плати


Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 13.09.2010 р. № 804/13/84-10

Департамент з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянув ваш лист та повідомляє.

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення та розрахунок середньоденної заробітної плати, яка зберігається за працівником у разі службового відрядження, провадиться згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім оплати часу відпусток) обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана виплата.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. При цьому слід враховувати норму пункту 3 щодо врахування премій у разі, коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю. А саме: у випадку, коли число робочих днів розрахункового періоду відпрацьовано не повністю, премії під час обчислення середньої заробітної плати за останні два місяця (в т. ч. й для нарахування матеріальної допомоги, допомоги на оздоровлення, відрядження тощо) враховуються пропорційно до часу, відпрацьованого в розрахунковому періоді.

Тобто Порядком визначена пропорційність врахування премій при обчисленні середньої заробітної плати виходячи з виплат за два місяці у випадку, коли не повністю відпрацьовані ці місяці розрахункового періоду.

Слід враховувати, що конкретні показники та умови нарахування премій, їх розмір, терміни (місячна, квартальна, піврічна) встановлюються в Положенні про преміювання, яке підприємствами, установами, організаціями розробляється самостійно.

Положенням про преміювання, як правило, передбачається, що премія нараховується пропорційно до відпрацьованого часу (за час відпустки, тимчасової непрацездатності тощо премія не нараховується).

У випадку, якщо щомісячні премії співпадають з місяцями, за які вони нараховані (місяці розрахункового періоду), і вони вже обчислені пропорційно до відпрацьованого часу, то премії у даному випадку включаються в заробіток у фактично нарахованому розмірі.

Якщо Положенням про преміювання передбачається, що премія надається у фіксованому розмірі, а число робочих днів розрахункового періоду відпрацьовано не повністю, премії під час обчислення середньої заробітної плати за останні два місяці враховуються пропорційно до часу, відпрацьованого в розрахунковому періоді.

Одночасно повідомляємо, що з метою удосконалення порядку обчислення середньої заробітної плати, зокрема, врегулювання питання щодо врахування премій при обчисленні середньої заробітної плати за два календарні місяці, Міністерством опрацьовується питання щодо внесення відповідних змін до Порядку.


  1. Щодо правильності визначення розрахункового періоду для обчислення розмірів допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням


Лист Міністерства праці та соціальної політики від 09.09.10 р. № 244/18/99-10

У Департаменті соціального партнерства і загальнообов'язкового державного соціального страхування Мінпраці розглянуто лист щодо правильності визначення розрахункового періоду для обчислення розмірів допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та повідомляється.

Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (із змінами), для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. № 278, за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.

Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.

Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали


  1. Щодо виплати матеріального забезпечення за страховими випадками у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації


Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.10.2010 р. № 04-29-1989

Розглянувши Ваш лист, повідомляємо, що відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Юридична особа припиняє свою діяльність, передаючи все своє майно, права та обов'язки іншій юридичній особі - правонаступнику внаслідок реорганізації (через злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідації (ст. 104 ЦКУ, ст. 59 Господарського кодексу України).

Частиною третьою статті 36 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України). До трудових книжок таких працівників вноситься лише запис: "підприємство таке-то з такого-то числа реорганізоване у таке-то" за аналогією з перейменуванням підприємства (п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).

Отже, якщо під час реорганізації підприємства деякі застраховані особи продовжують хворіти, то при наданні матеріального забезпечення таким особам виправлення назви підприємства у листках непрацездатності проводити не потрібно.


  1. Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю


Порядок Міністерства праці та соціальної політики України від 14.10.2010 р. № 260

1. Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо) (далі - фізична особа).

2. Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

У разі коли інтереси фізичної особи представляє за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа, така особа повинна подати на реєстрацію укладений між працівником і фізичною особою трудовий договір до державної служби зайнятості за місцем проживання фізичної особи.

3. При реєстрації трудового договору сторони повинні пред'явити паспорт та подати такі документи:

фізична особа - підприємець - свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);

фізична особа, яка використовує найману працю, пов'язану з наданням послуг, - довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);

працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи, - трудову книжку, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);

особа, яка вперше шукає роботу і не має трудової книжки, - довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).

У разі реєстрації трудового договору особою, уповноваженою нотаріальним дорученням фізичною особою, така особа повинна пред'явити паспорт та подати: оригінал та належним чином завірену копію ноторіального доручення, а також у відповідних випадках зазначені в абзацах другому та третьому цього пункту документи.

4. У випадку відсутності працівника при проведенні державної реєстрації трудового договору фізична особа (або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа) повинна пред'явити паспорт та подати такі документи:

фізична особа - підприємець: підписаний сторонами трудовий договір у трьох примірниках із нотаріально посвідченим підписом працівника, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності), копію такої довідки, виданої працівникові, його трудову книжку (за наявності);

фізична особа, яка використовує найману працю, пов'язану з наданням послуг: підписаний сторонами трудовий договір у трьох примірниках із нотаріально засвідченим підписом працівника, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності), копію такої довідки, виданої працівникові (за наявності), його трудову книжку (за наявності).

5. Відповідальна особа центру зайнятості в день подання фізичною особою (або за нотаріальним дорученням уповноваженою нею особою) трудового договору, а у разі відсутності працівника при проведенні реєстрації трудового договору - в день подання фізичною особою (або за нотаріальним дорученням уповноваженою нею особою) документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку, реєструє його у книзі реєстрації трудових договорів за формою, згідно з додатком. Трудовому договору присвоюється номер, за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата його реєстрації.

6. Відповідальна особа центру зайнятості на підставі запису про реєстрацію трудового договору, зробленого в книзі реєстрації трудових договорів, робить на трьох примірниках трудового договору запис:


"Трудовий договір зареєстрований "___" ____________ 20__ р. № ____
_____________________________________________________________________________
                                                                                 (найменування центру зайнятості) 
М. П.
_______________
(підпис)
____________________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові посадової особи центру зайнятості)". 


7. Якщо працівник був відсутнім при проведенні державної реєстрації трудового договору, відповідальна особа центру зайнятості повертає фізичній особі (або за нотаріальним дорученням уповноваженій нею особі) два примірники такого договору з відміткою про реєстрацію.

Фізична особа зобов'язана вручити під розписку працівникові один примірник зареєстрованого трудового договору протягом трьох робочих днів з дня його надходження, про що робиться відповідний запис у книзі реєстрації, а також повернути йому трудову книжку із записом про прийняття на роботу.

8. У разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір.

9. Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів.

Зняття з реєстрації трудового договору у разі його розірвання за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених Кодексом законів про працю України, за відсутності працівника, проводиться у строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, за умови подання фізичною особою (або за нотаріальним дорученням уповноваженою нею особою):

примірника трудового договору;

заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору;

копій документів, що підтверджують:

надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів;

проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.

У цьому випадку центр зайнятості повідомляє працівника про зняття з реєстрації трудового договору.

10. Відповідальна особа центру зайнятості на підставі запису про зняття трудового договору з реєстрації, зробленого у книзі реєстрації трудових договорів, робить на трьох, а в разі відсутності працівника - на двох примірниках трудового договору запис:


"Трудовий договір від "___" ____________ 20__ р. № ______
знято з реєстрації "___" ____________ 20__ р.
____________________________________________________________________________
                                                                         (найменування центру зайнятості) 
М. П.
______________
(підпис)
_____________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові посадової особи центру зайнятості)". 


11. Відповідальна особа центру зайнятості інформує Пенсійний фонд у встановленому порядку про реєстрацію (знаття з реєстрації) трудового договору між фізичною особою - підприємцем або іншою фізичною особою та працівником не пізніше наступного робочого дня після її проведення. (пункт 11 набирає чинність з 01.01.2011 р. згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 14.10.2010 р. № 320)

12. За зверненням працівника, який не був присутній під час зняття трудового договору з реєстрації, посадова особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів з дня такого звернення робить відповідну відмітку у виданому йому примірнику трудового договору та засвідчує у трудовій книжці запис про звільнення з роботи, внесений фізичною особою.

13. У разі коли документи, що подаються для реєстрації чи зняття з реєстрації трудового договору, не відповідають встановленим вимогам, центр зайнятості повертає їх без вчинення будь-яких дій із зазначенням причини.

14. Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи.

15. Посадова особа центру зайнятості підтверджує особистим підписом записи, унесені фізичною особою до трудової книжки працівника, і засвідчує їх печаткою.

16. Посадова особа центру зайнятості повинна ознайомити присутні сторони або сторону під підпис у журналі щодо порядку реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору, унесення відповідних записів до трудової книжки працівника та її зберігання.


  1. О трудоустройстве инвалидов

Письмо Фонда социальной защиты инвалидов от 20.08.2010 г. № 1/0-267/06

Согласно статье 17 Закона № 875-XII предприятия, в том числе предприятия общественных организаций инвалидов, физические лица, использующие наемный труд (далее - работодатели), обязаны выделять и создавать рабочие места для трудоустройства инвалидов, среди них специальные рабочие места, осуществляя для этого адаптацию основного и дополнительного оборудования, технического оснащения и приспособлений и т. п. с учетом ограниченных возможностей инвалида, создавать для инвалидов условия труда с учетом индивидуальных программ реабилитации и обеспечивать другие социально-экономические гарантии, предусмотренные действующим законодательством.

1   2   3   4

Схожі:

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт