Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів

Огляд новин законодавства





Сторінка2/4
1   2   3   4

Щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів


Лист Державної податкової служби України від 25.10.2011 p. № 4183/7/15-3417-26

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів і повідомляє.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - Кодекс) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові та вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений у Законі України від 26.06.97 р. № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР).

Так, відповідно до Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів є юридичні та фізичні особи, які реалізують легкові автомобілі, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. При цьому об'єктом оподаткування є вартість легкового автомобіля.

Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, в тому числі і з операцій з відчуження легкових автомобілів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 р. № 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (далі - Порядок № 1740).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1740 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торговельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Таким чином, у разі коли суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються покупцями таких автомобілів безпосередньо до спеціального фонду державного бюджету, такі суми не можуть вважатися сумами коштів, що передаються платнику ПДВ - продавцю безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг, а тому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не включається до бази оподаткування податком на додану вартість.

У випадку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів продавцем легкового автомобіля з отриманням відповідної компенсації від покупця (включення суми збору до вартості такого автомобіля), базою оподаткування ПДВ буде вся вартість автомобіля з урахуванням витрат на сплату суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, При цьому датою визначення таких податкових зобов'язань при передачі легкових автомобілів у фінансовий лізинг є дата передачі легкових автомобілів в користування лізингоотримувачу згідно договору фінансового лізингу.



  1. Електронний квиток - не підстава для податкового кредиту


Лист Державної податкової адміністрації України від 25.07.2011 p. № 7623/10/31-606 (Витяг)

ДПА у м. Києві розглянула лист стосовно податку на додану вартість і в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.04.2010 р. № 216 (далі - Правила № 216), квиток - це документ, що має назву "Пасажирський квиток та багажна квитанція", у тому числі електронний квиток, виданий перевізником (його агентом), який містить умови договору перевезення та повідомлення, разом з польотними та пасажирським купонами.

Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом, а перевізник зобов'язаний здійснити перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов'язані з перевезенням відповідно до умов договору перевезення.

У випадку придбання квитка через Інтернет на пасажира реєструється електронний квиток, який представляє собою електронний документ, що включає роздрук маршруту (маршрут-квитанції), електронні купони і, у разі використання, документ для посадки.

Для перевезення по відповідному маршруту використовується електронний купон, який представляє собою частину електронного квитка та який зберігається у базі даних автоматизованої системи бронювання перевізника.

Відповідно до Правил № 216 маршрут-квитанція - це документ (документи), який (які) є складовою частиною електронного квитка і містить(ять) необхідні відомості (наприклад, прізвище пасажира, маршрут, тариф тощо), сповіщення та повідомлення.

Нарахування податкового кредиту визначається відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Враховуючи те, що електронний квиток - це електронний документ, що не має матеріальної форми і, відповідно, не може бути підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених платником податку при його придбанні, то з метою правильності визначення суми ПДВ, яку можливо віднести до податкового кредиту, покупець транспортного квитка, форма якого встановлена міжнародними стандартами, має право відповідно до п. 201.1 та 201.10 ст. 201 р. V ПКУ звернутися до продавця цього квитка з вимогою надати йому податкову накладну, а продавець, в свою чергу, зобов'язаний на таку вимогу її надати.

<...>


  1. Щодо оподаткування послуг з надання консультаційних семінарів та експертизи знань


Лист Державної податкової служби України від 12.10.2011 р. № 2009/7/15-3417-26

Державна податкова служба України у зв'язку із зверненням <...> щодо застосування підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) при визначенні порядку оподаткування послуг з надання консультаційних семінарів та експертизи знань фахівців фінансових установ повідомляє.

Методичні рекомендації щодо порядку застосування підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу викладені в листі ДПА України від 26.05.2011 р. № 14837/7/16-1517.

При цьому послуги з проведення консультаційних семінарів та експертизи знань фахівців фінансових установ, які, як вказано в запиті, надаються ЗАТ <...>, не є по своїй суті консультаційними послугами, а тому порядок їх оподаткування не повинен був визначатися з урахуванням норм підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу.

З 1 липня 2011 р. підпункт 196.1.14 виключено з пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу згідно із Законом України від 19.05.2011 р. № 3387-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур".

Що стосується визнання послуг з надання консультаційних семінарів та експертизи знань фахівців такими, на які може бути розповсюджена пільга, передбачена підпунктом 197.1.2 статті 197 розділу V Кодексу, то звертаємо увагу на наступні обставини.

Згідно з підпунктом 197.1.2 статті 197 розділу V Кодексу від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг.

Як вказано в запиті, ліцензія Міністерства освіти і науки України на підвищення кваліфікації, яку мало ЗАТ <...>, була дійсна до 27.12.2010 р., а тому в умовах дії Кодексу на послуги, що надаються підприємством, не може поширюватися пільга з оподаткування, встановлена підпунктом 197.1.2 статті 197 розділу V Кодексу.

Таким чином, послуги ЗАТ <...> з надання консультаційних семінарів та експертизи знань фахівців фінансових установ підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % у загальновстановленому порядку.


  1. Щодо проведення перерахунку ПДФО


Державної податкової служби України від 25.10.2011 р. № 4233/6/17-1115

Державна податкова служба України згідно із ст. 52 Податкового кодексу України розглянула <...> запит і повідомляє.

Підпунктом 169.4.2 пункту 169.4 статті 164 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з урахуванням норм Закону України № 3609-VI від 07.07.2011 р. (далі - Закон) встановлено, що роботодавець (податковий агент) платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу третього пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 цієї статті;

в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Крім того, роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (пп. 169.3.4 Кодексу).

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником (пп. 169.4.4 Кодексу).

Якщо платник податку звільняється з місця роботи, то податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому він був звільнений (пп. 169.3.4 Кодексу).

Оскільки згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця, то метою проведення таких перерахунків є забезпечення виконання визначеної Кодексом умови щодо обмеження граничного розміру заробітної плати звітного податкового місяця, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, та перевірки (уточнення) наявності підстав у платника податку для застосування податкової соціальної пільги, та, як наслідок, - уточнення правильності нарахування податку з доходів фізичних осіб за кожний окремий податковий період (місяць).

Перерахунок, в т. ч. при звільненні, полягає, зокрема, в уточненні (переперевірці) сум нарахованих платнику податку протягом певного календарного періоду доходів у вигляді заробітної плати окремо за кожний місяць такого періоду та наданих податкових соціальних пільг.

Разом з тим у відповідності з підпунктом "є" пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з підпунктом "є" пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.


  1. Щодо подання звіту, у показниках якого зазначена заробітна плата менше мінімальної


Лист Пенсійного фонду України від 06.10.2011 р. № 21269/05-10

Пенсійний фонд України розглянув <...> листа <...> та повідомляє наступне.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який набрав чинності з 1 січня 2011 року (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктом 2.11 визначено, що звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. У разі неподання однієї із необхідних таблиць звіт не приймається.

Таким чином, якщо звіт сформований з дотриманням всіх вимог, передбачених Порядком, то неприйняття звіту у зв'язку із тим, що у показниках звіту зазначена заробітна плата у розмірі меншому, ніж мінімальна, безпідставне.

Разом з тим, повідомляємо, пунктом 2.1 Порядку визначено, що звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

До того ж, звіт має відривну частину, де зазначається реєстраційний номер, дата реєстрації і обов'язково засвідчується власним підписом відповідальної особи, яка приймає звіт, із зазначенням прізвища та ініціалів та завіряється печаткою і для довідок органу Пенсійного фонду.

Крім того, звіт може бути поданий в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, який затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 № 7-7 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за № 436/13703 (в даному випадку паперова форма звіту не подається).



  1. Про запровадження підсумованого обліку робочого часу


Лист Міністерства соціальної політики України від 05.05.2011 р. № 149/13/116-11

За статтею 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Порядок застосування підсумованого обліку робочого часу викладено у Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138 <...>.

Графіки роботи складаються на певний проміжок часу, на певний обліковий період, у рамках якого має бути додержана встановлена тривалість робочого тижня, у будь-якому разі має забезпечуватися додержання річного балансу робочого часу, розрахованого на шестиденний робочий тиждень. Такі графіки доводяться до відома працівників не пізніше ніж за місяць до введення їх в дію (п. 13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених постановою Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС від 20 липня 1984 р.).

При підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами (включаючи перерву на обід) була не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (частина перша статті 59 КЗпП України), тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою як сорок дві години (стаття 70 КЗпП України). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (частина друга статті 59 КЗпП України).

В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менше як 12 годин на добу. На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до частини 3 ст. 32 КЗпП у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП. При цьому виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП України).

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

Отже, режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.


  1. Про внесення змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України


Постанова Пенсійного фонду України від 25.10.2011 р. № 32-3

Відповідно до статей 6, 8 та 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пункту 11 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384, правління Пенсійного фонду України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289 (із змінами), що додаються.

2. Затвердити Зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309 (із змінами), що додаються.

3. Департаменту надходження доходів (Литвиненко В. В.), департаменту персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж (Ніколаєв О. Б.) та юридичному управлінню (Рябцева Т. Б.) подати цю постанову для державної реєстрації до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови правління В. О. Кравчука.

5. Ця постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування, крім пункту 2, який набирає чинності з 1 січня 2012 року.

 

Зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289

У розділі III:

пункт 3.11 після слів "відповідно до Закону України "Про оплату праці" доповнити словами "та суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності";

пункт 3.12 після слів "відповідно до Закону України "Про оплату праці" доповнити словами "та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності";

пункт 3.13 після слів "відповідно до Закону України "Про оплату праці" доповнити словами "та суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності";

пункт 3.15 викласти у такій редакції:

"3.15. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що дорівнювала до 1 жовтня 2011 року п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок, з 1 жовтня 2011 року - сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.".


  1. Про сплату збору за першу реєстрацію транспортного засобу


Лист Державної податкової служби України від 02.11.2011 р. № 5037/7/17-3217 (Витяг)

Державна податкова служба України з метою здійснення контролю за повнотою та своєчасністю сплати збору за першу реєстрацію транспортних засобів в Україні відповідно до розділу VII "Збір за першу реєстрацію транспортного засобу" Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VII (із змінами та доповненнями, далі - Кодекс) повідомляє таке.

Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (далі - Закон № 3609) внесено доповнення щодо розширення бази оподаткування та ставок збору за першу реєстрацію транспортного засобу до розділу VII "Збір за першу реєстрацію транспортного засобу" Податкового кодексу України і з 06.08.2011 р. набирають чинності.

Зокрема, пунктом "а" пп. 233.1.1 п. 233.1 ст. 233 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями, далі - Кодекс) встановлено, що базою оподаткування збору за першу реєстрацію транспортного засобу в Україні для колісних транспортних засобів - мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів, інших колісних транспортних засобів) є об'єм циліндрів двигуна в куб. сантиметрах.

Підпунктом 234.1.9 пункту 234.1 статті 234 Кодексу визначено, що ставка збору для колісних транспортних засобів, які не зазначені у підпунктах 234.1.1 - 234.1.8 цього пункту, становить 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна.

Відповідно до п. 237.1 ст. 237 та п. 239.1 ст. 239 Кодексу збір сплачується фізичними та юридичними особами за місцем реєстрації транспортних засобів та ставками, які діють на день сплати перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів в органах, що проводять таку державну реєстрацію.

Пунктами 21 та 24 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. № 1388 (із змінами та доповненнями), визначено, що транспортні засоби, що належать фізичним особам, реєструються за місцем їх проживання, а транспортні засоби юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням таких осіб.

Якщо стоянка транспортних засобів розташована за місцезнаходженням філій або представництв юридичних осіб, такі транспортні засоби реєструються за місцем їх стоянки.

У свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) зазначається юридична особа, якій належать транспортні засоби, місцезнаходження такої особи та стоянки.

У разі виникнення обставин, що перешкоджають державній реєстрації таких транспортних засобів за місцем проживання власників, дозволяється, як виняток, з дозволу керівників підрозділів Державтоінспекції проведення їх державної реєстрації за місцем проживання родичів власників за їх письмовою згодою.

Після першої реєстрації в Україні транспортних засобів юридичні особи в десятиденний строк зобов'язані подати до відповідного органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. До розрахунку обов'язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Згідно з пунктом 173.5 статті 173 і пунктом 239.5 статті 239 Кодексу, статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти органи державної податкової служби за місцем розташування про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, а також про їх власників (наказ ДПА України від 23.12.2010 р. № 995).

<...>



  1. Щодо сплати пенсійного збору при відчуженні легкових автомобілів


Лист Пенсійного фонду України від 11.10.2011 р. № 21665/03-20

<...>

Згідно пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" юридичні та фізичні особи сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій регулюється Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 р. № 1740 <...> (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 12 Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом:

• купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торговельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);

• міни;

• дарування (безоплатної передачі);

• успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом);

• з інших підстав, передбачених законодавством.

Таким чином, у разі передачі автомобіля з балансу однієї юридичної особи на баланс іншої юридичної особи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при реєстрації такого автомобіля сплачується на загальних підставах.


  1. Стосовно документів, що підтверджують підприємницьку діяльність


Лист Державної податкової служби України від 23.08.2011 р. № 9613/5/17-0216

<...>

1   2   3   4

Схожі:

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...

Огляд новин законодавства
З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт