Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Про оформлення договорів застави акцій, емітованих іноземними юридичними особами (компаніями)

Про оформлення договорів застави акцій, емітованих іноземними юридичними особами (компаніями)









Олена Самощенко,

приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу

Антон Зінчук,

асоційований партнер ЮФ «ILF» (ІНЮРПОЛІС), м. Харків, здобувач НДІ Державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України

Про оформлення договорів застави акцій, емітованих іноземними юридичними особами (компаніями)

Незважаючи на погіршення інвестиційного клімату в Україні та зниження її рейтингу за рівнем привабливості для ведення бізнесу1, кількість правочинів з іноземними контрагентами суттєво не зменшилася. Більше того, простежується тенденція, коли іноземні партнери українських суб’єктів господарювання з метою максимального захисту своїх прав наполягають на нотаріальному оформленні правочинів, що укладаються в Україні, та поряд з юридичними фірмами звертаються до українських нотаріусів як незалежних юридичних консультантів.

Метою цієї статті є проаналізувати особливості укладання та нотаріального посвідчення одного з таких правочинів — договору застави акцій, емітованих іноземними юридичними особами. Хоча практика укладання таких договорів поки що є незначною в Україні, однак з кожним роком вона розширюється. Найчастіше такі договори зустрічаються в практиці банківського кредитування, де кредитною установою виступають банки з іноземним капіталом, а також у практиці приватних позик. Вітчизняні банки на сьогоднішній день не розглядають іноземні цінні папери як допустимий об’єкт застави, що пов’язано зі складністю процесу звернення на них стягнення.

Відповідно до ст. 576 Цивільного кодексу Украї­ни від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. При цьому правовідносини, які складаються між сторонам у зв’язку з укладанням договору застави іноземних акцій мають свою особливість, що полягає в ускладненості іноземним елементом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV (далі — Закон про МПП) іноземним елементом визнається ознака, яка характеризує приватно­правові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: 1) хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; 2) об’єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; 3) юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Іноземним елементом у будь-якому випадку виступає об’єкт правовідносин — іноземні цінні папери — акції іноземних компаній, які посвідчують корпоративні права щодо таких компаній. Конструкції на зразок часток у статутних капіталах чи прав засновника (-ів), які мають місце в українському законодавстві, що регулює діяльність товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю та приватних підприємств і на практиці виступають об’єктами правочинів, зустрічаються доволі рідко. В основному це трапляється, коли мова йде про країни СНД.

Крім того, залежно від правового статусу заставодавця іноземний елемент може також виявлятися в нерезидентності заставодавця — іноземний громадянин або іноземна юридична особа. При цьому якщо заставодавцем виступає нерезидент, то в більшості випадків фактичним власником цінних паперів (бенефіціаром) є резидент — громадянин України чи юридична особа, зареєстрована в Україні. Справа в тому, що більшість вітчизняних підприємців не схильні афішувати свої бізнес-інтереси за кордоном і для забезпечення конфіденційності своєї участі в господарській діяльності в іноземних країнах використовують послуги номінальних акціонерів, які на підставі договору про надання послуг номінального сервісу (який може бути укладений як в письмовій, так і в усній формі) формально виступають акціонерами іноземних компаній. Ситуації, коли бенефіціарами є нерезиденти, на практиці зустрічаються нечасто. Це зумовлено високим рівнем недовіри іноземців до української держави та недостатнім розвитком українського законодавства.

Враховуючи ускладненість відносин сторін іноземним елементом під час укладання договорів застави іноземних цінних паперів, постає ряд запитань, які необхідно з’ясувати для правильного оформлення такого договору, в тому числі й нотаріусу, якщо сторони звертаються за нотаріальним посвідченням таких договорів в Україні.

В першу чергу, це питання про форму та зміст договору застави. Для вирішення цього питання необхідно звернутися до положень Закону про МПП. Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону про МПП, якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, — права місця проживання сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором. При цьому згідно з ч. 1 ст. 32 Закону про МПП зміст правочину може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачено законом. Інакше кажучи, сторони договору застави мають право на основі автономії волі (ст. 5 Закону про МПП) обрати право, яким регулюватиметься такий договір. При чому акцесорна природа не зумовлює обмеження обсягу автономії волі: якщо основний договір (кредитний договір, договір позики тощо) регулюється, наприклад, правом України, то це не означає, що договір застави іноземних акцій також регулюється правом Украї­ни. Сторони вправі обрати будь-яке право для застосування до цього договору: право держави, де зареєстрована юридична особа (компанія), яка випустила акції, або право будь-якої іншої країни, якщо, на їх думку, воно максимально зручно регулюватиме їх відносини.

Відповідно до права, обраного сторонами для регулювання змісту договору застави, за загальним правилом визначатимуться і вимоги щодо його форми. Якщо ж сторони договору не визначилися в договорі щодо права, яке підлягає застосуванню до нього, то в цьому випадку застосуванню підлягатиме право, яке має найбільш тісний зв’язок з договором (ч. 2 ст. 32 Закону про МПП). Правом, що має найбільш тісний зв’язок із правочином (договором), є право держави, в якій має місце свого проживання або місцезнаходження сторона, чиє виконання має вирішальне значення для змісту правочину. Правила визначення виконання, що є вирішальним для змісту правочину, передбачені ст. 44 Закону про МПП. Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 44 для договорів застави вирішальне значення має виконання заставодавця. Виходячи з цього, якщо сторони договору застави не обрали застосовуване до договору право, то застосуванню підлягатиме право держави, де проживає чи має своє місцезнаходження заставодавець. З огляду на те, що заставодавцями в договорах застави іноземних цінних паперів можуть бути резиденти і нерезиденти, то застосовуваним правом може бути як право України, так і іноземне право.

Однак якщо сторони договору застави іноземних цінних паперів звертаються за його нотаріальним посвідченням до українського нотаріуса, то обсяг їх автономії волі (права обирати застосовуване до договору право) зменшується на підставі закону. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-ХІІ (далі — Закон про нотаріат) нотаріус зобов’язаний перевірити, чи відповідає зміст посвідчуваного ним правочину (договір застави) вимогам законодавства України. Якщо ж зміст договору застави не відповідає таким вимогам, то нотаріус на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону про нотаріат та п. 31 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нота­ріусами України, затвердженої наказом Міністер­ства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 (далі — Інструкція), відмовляє у вчиненні нотаріальної дії (посвідченні договору застави). Таким чином, незалежно від того, яке право було обрано сторонами для застосування до договору застави іноземних цінних паперів, такий договір за своїм змістом у будь-якому випадку повинен відповідати вимогам законо­давства України.

Правове регулювання відносин застави в Украї­ні здійснюється відповідно до ЦКУ, Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 р. № 2654-XII (далі — Закон про заставу) тощо. Саме на відповідність положенням цих актів законодавства нотаріус зобов’язаний перевірити зміст договору застави іноземних цінних паперів.

Крім того, договір застави іноземних акцій повинен відповідати законодавству держави місця реєстрації емітента, а у випадку акцій, що перебувають у лістингу фондової біржі (включені до біржового реєстру), також законо­давству держави місця реєстрації фондової біржі. Така потреба зумовлена практикою виконання договорів застави іноземних акцій. Якщо договір застави акцій суперечить положенням вказаного законодавства, то звернення стягнення на предмет застави може виявитися просто неможливим. Законодавством України встановлений порядок звернення стягнення на заставлене майно. Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону про заставу звернення стягнення на заставлене майно здійснюється, в тому числі, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави. Таким чином, нотаріусу доцільно включати в договір про заставу іноземних акцій положення щодо можливості вчинення виконавчого напису в разі невиконання умов договору. Крім того, застава акцій може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (ст. 577 ЦКУ). Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Таким чином, особливістю укладання договорів застави іноземних акцій є необхідність врахування сторонами правових режимів щонайменше двох країн — України та іноземної держави, де зареєстрований емітент.

Одним з ключових питань при нотаріальному посвідченні договорів застави іноземних цінних паперів є підтвердження прав заставодавця на такі цінні папери. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону про нотаріат та п. 38 Інструкції правочини про заставу майна посвідчуються за умови подання нотаріусу документа, який підтверджує право власності на майно, що заставляється.

Враховуючи, що в даному випадку таким майном виступають акції іноземної компанії, то документ, яким підтверджується право власності на них, залежатиме від положень законодавства держави, де зареєстрована компанія-емітент. Це створює значні складнощі для нотаріуса під час посвідчення договорів застави акцій іноземних компаній, оскільки потребуватиме з’ясування змісту іноземного законодавства. Наприклад, якщо мова йде про акції компанії, яка зареєстрована в Республіці Кіпр, то таким документом виступатиме документарний сертифікат акцій, оскільки в цій державі акції існують лише в документарній формі і є виключно іменними. Крім того, щодо акцій компаній, зареєстрованих на Кіпрі, нотаріусу доцільно витребувати від заставодавця інформацію з реєстру акціонерів, який ведеться самою компанією. Якщо компанія-емітент є резидентом держави, де акції існують лише в бездокументарній формі, то правовстановлюючим документом на такі акції буде виписка з рахунку в цінних паперах, видана уповноваженою на ведення рахунків в цінних паперах установою іноземної держави (іноземним зберігачем) та документ, який підтверджує підстави набуття заставодавцем акцій (договір про набуття акцій або меморандум компанії, який встановлює порядок розміщення акцій на етапі створення компанії).

Враховуючи, що документи, які підтверджують право власності на акції, будуть видані на території іноземної держави, то нотаріус буде зобов’язаний приймати їх лише в тому випадку, якщо вони легалізовані в консульській уста­нові України або засвідчені апостилем (ст. 13 Закону про МПП). Виняток з цього правила становитимуть правовстановлюючі документи з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори (див. лист Міністерства юстиції України від 11.05.2010 р. № 26-26/291).

Крім того, необхідно пам’ятати, що цінні папери, в тому числі акції іноземних компаній, з точки зору законодавства України, є валют­ними цінностями. Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93 (далі — Декрет) до валютних цінностей належать, крім іншого, також платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах. Однак передача акцій іноземної компанії в заставу українському заставодержателеві не є валютною операцією, яка згідно з Декретом підлягає ліцензуванню Національним банком України. В майбутньому якщо заставодержателеві доведеться звернути стягнення на ці акції і він стане їх власником, то необхідність в отриманні індивідуальної ліцензії Національного банку України виникне лише в тому випадку, якщо такі акції існують у бездокументарній формі та обліковуються на рахунку, який ведеться іноземним зберігачем (пп. «д» п. 4 ст. 5 Декрету).

Також актуальним є питання щодо необ­хід­ності залучення торговця цінними паперами для укладання договору застави акцій іноземної компанії. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV (далі — Закон про цінні папери) передача цінних паперів в заставу не віднесена до операцій з цінними паперами, що не вважаються професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами та операцій, що здій­снюються без участі торговця. Однак при цьому необхідно враховувати, що мова йде про заставу акцій. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про цінні папери діяльність з торгівлі цінними паперами як різновид професійної діяльності на фондовому ринку здійснюється у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону про цінні папери під обігом цінних паперів розуміється вчинення правочинів, пов’язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів. Таким чином, оскільки первинною метою укладання договору застави є забезпечення виконання основного зобов’язання (договору), а не передача права власності на цінні папери та прав за такими цінними паперами, то залучення торговця для укладання договорів застави акцій не є необхідним.

Застава акцій іноземних емітентів є одним з найскладніших правочинів з точки зору її оформлення. Це зумовлюється, в першу чергу, наявністю у структурі правовідношення іноземного елементу — іноземних цінних паперів. Юристи та нотаріуси, які залучаються як юридичні радники для супроводження таких угод, мають враховувати всі особливості, які цим зумовлюються, та намагатися узгодити зміст договору застави, незалежно від обраного сторонами застосовуваного права, з правом України і з правом іноземної держави, де зареєстрований емітент, та/або держави, де знаходиться фондова біржа, у лістингу якої перебувають акції, що заставляються. Це дозволить максимально захистити інтереси заставодержателя та суттєво полегшить, у разі необхідності, процес звернення стягнення та переоформлення прав на такі акції, який відбуватиметься за кордоном.

1За даними рейтингу «Ведення бізнесу-2012», підготовленого Всесвітнім банком і Міжнародною фінансовою корпорацією, Україна посіла 152 місце серед 183 держав. Нагадаємо, що за підсумками цього рейтингу у 2011 році Україна була на 149 місці (http://www.doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine).


MEH № 1 2017 г. - -

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

«Донецький електротехнічний завод» розміщених ним акцій та
«Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», інших актів законодавства, та регулює порядок викупу та обов’язкового...

Документи, які видаються державними органами, іншими юридичними особами,...
Документи, які видаються державними органами, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу

Кодекс України про адміністративні правопорушення
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами...

19 квітня 2016 року Річними Загальними зборами публічного акціонерного товариства
Україні, так І за її межами, в яких дтек б. В. прямо або опосередковано є власником акцій та∕або інших корпоративних прав або будь-яким...

19 квітня 2016 року Річними Загальними зборами публічного акціонерного товариства
Україні, так І за її межами, в яких дтек б. В. прямо або опосередковано є власником акцій та∕або інших корпоративних прав або будь-яким...

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу
Таке обмеження не поширюється на майно, що відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону. Таким...

Правила
Туються І реконструюються, підприємства, установи та організації (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), транспортні...

Заява на видачу кредиту, з вказанням суми, терміну, пропозиції відносно застави
України). Підприємства з іноземними інвестиціями надають документи, які підтверджують реєстрацію іноземної інвестиції (у разі її...

Практика застосування Земельного кодексу України у запитаннях та відповідях
Крім того, пунктом «е» частини першої ст. 140 Зк україни встановлено, що однією з підстав припинення права власності на земельну...

“Порядок застосування рро. Акцизний податок” з юридичними особами...
У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи- підприємці другої І третьої груп зобов'язані застосовувати рро

Коментар до проектів КредитниХ договорів на умовах надання кредиту частинами
Проект кредитного договору невідновлювальної кредитної лінії (з можливістю використання зерна як застави)

Закон України "Про пожежну безпеку"
України, іноземними громадянами та особами без громадянства, що перебувають на території України, установлюють загальні вимоги до...

Огляд новин законодавства
Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового...

Інформаційний лист
України іноземними громадянами та особами без громадянства Консультативно-методична рада з питань нотаріату при Головному територіальному...

Правила
України, іноземними громадянами та особами без громадянства, що перебувають на території України, та встановлюють вимоги до експлуатації...

Закон України
Норми обов'язкові для застосування усіма юридичними І фізичними особами на території України незалежно від форм власності І відомчої...

Розділ 2 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого...
Господарського суду Київської області від 26. 01. 2010 р про припинення права застави у зв’язку з розірванням кредитних договорів,...

Особливості здійснення фінансового моніторингу фізичними особами...
До відома фізичних осіб підприємців та юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги)...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт