Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Про становище

Про становище





Сторінка1/28
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28



МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

ПРО СТАНОВИЩЕ

ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ

В УКРАЇНІ

НАЦІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ
КИЇВ – 2013

З М І С Т


ВСТУП....................................................................................................................

4

1. Загальні принципи та зобов’язання................................................................

6

2. Рівність і недискримінація.........................................................................

14

3. Жінки-інваліди............................................................................................

19

4. Діти-інваліди...............................................................................................

23

5. Просвітно-виховна робота.........................................................................

25

6. Доступність..................................................................................................

30

7. Право на життя............................................................................................

47

8. Ситуація ризику та надзвичайні гуманітарні ситуації............................

48

9. Рівність перед законом...............................................................................

50

10. Доступ до правосуддя...............................................................................

52

11. Свобода та особиста недоторканність....................................................

56

12. Свобода від катувань і жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання..............................


57

13. Свобода від експлуатації, насилля та наруги.........................................

60

14. Захист особистої цілісності......................................................................

62

15. Свобода пересування та громадянство...................................................

63

16. Самостійний спосіб життя й залучення до місцевої спільноти............

65

17. Індивідуальна мобільність.......................................................................

67

18. Свобода висловлення думки та переконань і доступ до інформації...

70

19. Недоторканність приватного життя........................................................

74

20. Повага до дому та сім’ї.............................................................................

76

21. Освіта.........................................................................................................

82

22. Здоров’я.....................................................................................................

107

23. Абілітація та реабілітація.........................................................................

111

24. Праця та зайнятість...................................................................................

116

25. Достатній життєвий рівень та соціальний захист..................................

155

26. Участь у політичному та суспільному житті.........................................

164

27. Участь у культурному житті, проведенні дозвілля й відпочинку та заняттях спортом.............................................................................................


169

28. Статистика та збирання даних.................................................................

174

29. Міжнародне співробітництво..................................................................

175

30. Національне виконання та моніторинг...................................................

185

ВИСНОВКИ....................................................................................................

188

ДОДАТКИ.......................................................................................................

192


Скорочення
ВНЗ – вищий навчальний заклад;

ГКУ – Господарський кодекс України;

ДБН – державні будівельні норми;

Доповідь – Національна доповідь про становище інвалідів в Україні;

ЗУ – Закон України;

ІПР – індивідуальна програма реабілітації інваліда;

КАСУ – Кодекс адміністративного судочинства України;

КЗпП – Кодекс законів про працю України;

ККУ – Кримінальний кодекс України;

Конвенція – Конвенція ООН про права інвалідів;

КПК – Кримінальний процесуальний кодекс України;

КУ – Конституція України;

КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;

ЛКК – лікарсько-консультативна комісія лікувально-профілактичних закладів;

МСЕК – медико-соціальна експертна комісія;

НС – надзвичайні ситуації;

ПМ – прожитковий мінімум;

СЕП – соціально-економічне підприємство;

СКУ – Сімейний кодекс України;

ЦК – Цивільний кодекс України;

ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс України.

ВСТУП
Інвалідність як соціальне явище притаманна кожній державі.
На сьогодні рівень інвалідизації жителів планети сягає показника в понад мільярд осіб або 15 %. В Україні чисельність осіб з інвалідністю становить 2 788 226 осіб або 6,1 % від загальної чисельності населення нашої держави. Ці дані красномовно свідчать про гостроту та поширеність проблеми інвалідності.

Через наявність проблем зі здоров’ям особи з інвалідністю потребують вжиття з боку державних та громадських інституцій спеціальних заходів, спрямованих на забезпечення їх повної та повноцінної участі в житті соціуму на рівні з іншими.

Національним законодавством встановлено гарантії для осіб цієї категорії, які стосуються усіх сфер життєдіяльності суспільства, у тому числі охорони здоров’я, освіти, зайнятості, дозвілля, відпочинку, спорту тощо.

Формування та реалізація державної політики щодо осіб з інвалідністю здійснюється на основі ст. 3 КУ, відповідно до якої людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Формування та реалізація державної політики щодо осіб з інвалідністю здійснюється на основі норм КУ, Конвенції, законів України „Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні”, „Про реабілітацію інвалідів в Україні” та „Про соціальні послуги”, Державної цільової програми „Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 р. № 706, та інших нормативно-правових актів, загальна кількість яких становить понад дві тисячі.

З огляду на вищезазначене, слід констатувати, що на сьогодні діяльність усіх національних інституцій, у тому числі органів державної влади, громадських об’єднань тощо, спрямована на створення таких умов,
за яких особи з інвалідністю зможуть вести незалежний спосіб життя і брати активну участь у всіх його аспектах.

Представлена нижче Національна доповідь про становище інвалідів в Україні містить інформацію щодо: законодавчої бази стосовно соціальної захищеності осіб цієї категорії та законодавчих ініціатив з цього приводу; реального стану справ з досліджуваного питання, у тому числі статистичних даних починаючи з 2009 року; проблем, з якими доводиться стикатись під час реалізації відповідних положень нормативно-правових актів тощо.

Метою роботи є здійснення оцінки становища інвалідів в Україні, висвітлення позитивних зрушень у цьому напрямі, а також проблем та можливих шляхів їх вирішення.

Для досягнення цієї мети в процесі роботи над Доповіддю було поставлено та вирішено такі науково-практичні завдання:

  • здійснено аналіз державної соціальної політики щодо осіб з інвалідністю;

  • визначено проблеми, пов’язані із законодавчим забезпеченням, формуванням та реалізацією державної соціальної політики щодо осіб з інвалідністю;

  • вироблено пропозиції щодо можливих шляхів приведення державної соціальної політики щодо інвалідів в Україні у відповідність до норм і положень міжнародних документів, у тому числі Конвенції, та практики їх реалізації.

1. Загальні принципи та зобов’язання
Тривалий час в Україні осіб з інвалідністю розглядали як таких, що через втрату здоров’я певною мірою (повністю або частково) втратили працездатність. Відповідне трактування інвалідності відображало лише медичні й діагностичні підходи та ігнорувало недосконалість і недоліки оточуючого середовища. Згодом в Україні було змінено таке утилітарне, прагматичне розуміння інвалідності. Життя людини на сьогодні розглядається як цінне саме собою, а не виключно через призму її можливості або неможливості працювати.

Зміст категорії „інвалід” повною мірою відповідає Конвенції. Зокрема, відповідно до законів України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та „Про реабілітацію інвалідів в Україні”, інвалід – це особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Інвалідність згідно з національним законодавством визначається як міра втрати здоров’я у зв’язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Таким чином, поняття „інвалід” та „інвалідність” зорієнтовані не виключно на „посилений соціальний захист”, як це було до ратифікації Конвенції, а на недосконалість оточення та наявність бар’єрів для нормальної життєдіяльності людей з інвалідністю. Тобто, політика щодо людей з інвалідністю в Україні вже орієнтується на необхідність усунення бар’єрів та здійснення активних заходів за цим напрямом.

Інвалідність повнолітніх осіб в Україні встановлюється медико-соціальними експертними комісіями (далі – МСЕК), а дітей – лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів (далі – ЛКК).

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем унаслідок втрати здоров’я особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Перша група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від міри втрати здоров’я інваліда та обсягів потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або диспансерному нагляді.

До підгрупи А першої групи інвалідності належать особи з виключно високою мірою втрати здоров’я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування.

До підгрупи Б першої групи інвалідності належать особи з високою мірою втрати здоров’я, значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій і які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Особам у віці до 18 років ЛКК лікувально-профілактичних закладів встановлюється категорія „дитина-інвалід”, а особам у віці до 18 років з виключно високою мірою втрати здоров’я та з надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування, – категорія „дитина-інвалід” підгрупи А.

Причинами інвалідності є загальне захворювання, інвалідність з дитинства, нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я), професійне захворювання, поранення, контузії, каліцтва, захворювання.

В Україні за даними Мінсоцполітики станом на 1 січня 2013 р. чисельність осіб з інвалідністю становила 2 788 226 осіб або 6,1 %
від загальної чисельності населення, проти 5,3 % у 2006 році. Таким чином, чисельність інвалідів станом на 1 січня 2013 р. на 293,0 тис. осіб більше порівняно з чисельністю інвалідів станом на відповідну дату 2006 р. (мал. 1).


Мал. 1. Динаміка загальної чисельності інвалідів в Україні станом на початок 2006 – 2013 рр.

(за даними Мінсоцполітики)
У загальній чисельності інвалідів в Україні за станом на 1 січня 2013 р. питома вага осіб, які мають І групу інвалідності, становила 10,7 % (298,2 тис. осіб), ІІ групу – 37,8 % (1 054,4 тис. осіб), ІІІ групу – 45,5% (1 268,5 тис. осіб). Частка дітей-інвалідів віком до 18 років становила 0,6 % (167,1 тис. осіб) (Додаток А, табл. А.2).

Таким чином, частка інвалідів ІІІ групи є досить високою. Тобто, наявна стійка тенденція до акумуляції в країні середніх форм втрати загального рівня здоров’я чи працездатності.

Станом на 1 січня 2013 р. найбільше інвалідів І групи зосереджувалося в Донецькій, Львівській та Одеській областях – 8,8 %, 5,8 %, 5,6 %
від загальної чисельності інвалідів І групи в Україні в цілому; найменша
їх чисельність мешкала в м. Севастополі, Чернівецькій, Херсонській
та Кіровоградській областях – 0,7 %, 1,6 %, 1,8 % та 1,8 %, що кореспондується з чисельністю населення цих регіонів (мал. 2). Міжрегіональна диспропорція за абсолютною чисельністю осіб з інвалідністю І групи за станом на цю ж дату 2013 р. становила 12,9 рази (від 2 039 осіб з інвалідністю І групи у м. Севастополі до 26 271 осіб у Донецькій області).

Щодо інвалідів ІІ групи, то станом на 1 січня 2013 р. найбільша
їх чисельність в Донецькій області, м. Києві, Одеській області – 8,1 %, 7,1 %, 7,0 %, найменша – у м. Севастополі, Херсонській та Чернівецькій областях – 0,9 %, 1,6 %, 1,7 % (мал. 3). Варіація чисельності осіб з інвалідністю ІІ групи серед регіонів України у 2013 р. коливалася в межах від 9 244 інвалідів ІІ групи у м. Севастополі до 85 292 інвалідів ІІ групи у Донецькій області,
а перебільшення становило 9,2 рази.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Про становище інвалідів в україні
Державна установа науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин мінпраці україни

Тести першого етапу кваліфікаційного іспиту для одержання сертифіката серії "А" аудитора України
Надання користувачам для прийняття рішень повної І достовірної інформації про фінансове становище, результати

Тести першого етапу кваліфікаційного іспиту для одержання сертифіката серії "А" аудитора України
Надання користувачам для прийняття рішень повної І достовірної інформації про фінансове становище, результати

Конспект інтегрованого уроку -дослідження Мета
Познайомити учнів з представниками «Руської трійці», розповісти про становище Галичини в ХІХ столітті певного періоду, розкрити роль...

Тести першого етапу кваліфікаційного іспиту для одержання сертифіката...
Надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище

Пояснювальна записка Мій улюблений світ без насильства
Ми живемо у світі, однією з характерних ознак якого є насильство, яке за визначенням світової спільноти, не лише ставить людину в...

Пояснювальна записка. Програма розвитку Державного професійно технічного...
При складанні даної Програми було враховано економічне становище регіону,рівень науково методичного забезпечення та склад інженерно...

Рівнобедрений трикутник правовідносин застави: становище майнового поручителя
Національний банк України, позначивши, що майновий поручитель – це особа, яка відповідно до договору поруки зобов’язується перед...

До рішення сесії Бучанської міської ради viскликання від «27»
Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного...

До рішення сесії Бучанської міської ради viскликання від
Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного...

Тема 1
Конституція та Закони України «Про військовий обов’язок І військову службу», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про...

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" у частині...
Про регулювання містобудівної діяльності", "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про...

Міфи та легенди українців. «Про створення землі», «Чому буває сумне...
«Про зоряний Віз», «Про вітер», «Про вогонь», первісні уявлення предків про Всесвіт І людину, реальні та фантастичні елементи людської...

Наказ
Господарської діяльності», «Про пожежну безпеку», «Про правові засади цивільного захисту», «Про Цивільну оборону України», «Про аварійно-рятувальні...

Положення про порядок реєстрації випуску іпотечних сертифікатів та...
Україні”, “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових...

Харьковская общеобразовательная школа
Конституції України про освіту, законів «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про мови», наказів Президента України «Про...

Закон України про вищу освіту, який фактично став «першою ластівкою»
«першою ластівкою» у процесі проведення реформ України, закон України про запобігання корупції, про засади державної антикорупційної...

1. Загальна інформація про заклад 3
«Про затвердження примірного положення про порядок звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт